CC BY
8
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
Перманентне вщтворення ochobhoi функцп лшзацшних процеЫв
У статтi розглядаються причини ¡снування як засоби суспльного оновлення - перерозподлу власност та влади в Укра1ш суто тньово1перманентно1, домнуючо1 1х складово1 як альтернативи лептимним процесам економiчного зростання.
Ключов'1 слова: тньовий перерозпо^л власност та влади як функ^я т'тьово'1 економки, перманентний перерозподл власносл, цна тньового перерозпод/лу порвняно з цною законослухняносл, консервативна базова матриця, ¡нституцй-ний неоiмперський тиск.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Перманентное воспроизводство основной функции тенизационных процессов
В статье рассматриваются причины существования в качестве средств общественного обновления - перераспределения собственности и власти в Украине сугубо теневой перманентной доминирующей их составляющей как альтернативы процессам экономического развития.
Ключевые слова: теневое перераспределение собственности и власти как функция теневой экономики, перманентное перераспределение собственности, цена теневого перераспределения по сравнению с ценой законопослушания, консервативная базовая матрица, институционное неоимперское давление.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Permanent reproduction of the main features shadow's economy processes
This article discusses the reasons for existence as a means of social renewal - the redistribution of property and power in Ukraine, especially the permanent shadow of the dominant component as an alternative to the process of economic development.
Keywords: shadow redistribution of property and power as a function of the shadow economy, permanent redistribution of property, the price of the shadow redistribution compared to the cost of law-abiding, conservative base matrix, institutional neoimperial pressure.
Постановка проблеми. Проведения в^чизняних глибо-ких сусглльних реформ е безальтернативною вимогою часу. Сусглльство, незважаючи на незаперечн ¡мперативн вимо-ги розвитку, наявнють позитивного досвщу ¡нших кра'1'н, як виршували под№т проблеми, на десятки роюв затзнилося з ïx проведенням. У чому причини наявного механвму галь-мування реформ, чому т¡ньов¡ засоби в комплекс економн-них перерозподтьчих процесс мають домЫуюче значення?
Необхщнють протиди тЫьовм економщ знайшла вщобра-ження у ряд¡ важливих законодавчих, нормативно-правових актв держави, таких як: проекти сучасного законодавства щодо протиди корупци, закони Укра'ни «Про засади державно'' антикорупцмно''' пол™ки в Укра'н на 2014-2017 роки» (2014), «Про засади запоб^ання ¡ протиди корупци» (2011), Указ Президента Укра'ни «Про невщкладн додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннютю
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (166)/2015 3
i корупц1ею» (2003, №84/2003), проект ДержавноУ программ детУзацп економки, Указ Президента УкраУни «Про першочерговi заходи щодо детiнiзацií економiки та протидУУ корупцУУ» (2005, №1615/2005), постанови Кабiнету МУ-cтрiв УкраУни з питань вщстеження процесiв тiнiзацií еконо-мiки та розроблення рекомендацiй щодо обмеження и зрос-тання, цiлий ряд вщомчих актiв тощо.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблемы. До вЬ тчизняних доcлiджень з тЫьовоУ економки вiдноcятьcя працi В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Варналiя, А.С. Гальчинсько-го, Я.Я. Дьяченка, С.0. Коваленка, 1.1. Мазур, В.0. Мандибури, 0.В. Турчинова та iн. Значний внесок у розробку адмУстра-тивно-правових i кримiнально-правових аcпектiв протидУУ корупцУУ зробили вiтчизнянi вченi-юриcти.
У той же час у зв'язку з недостатым системним вивчен-ням явища тЫьовоУ економiки, причини УУ ¡снування та розви-тку потребують подальшого вивчення, зокрема причини системно! сталост тУзацп перерозподiлу влаcноcтi та влади, що стае тЫьовою альтернативою системних сусптьних реформ.
Метою статт е подальший дискурсивний розвиток вивчення сутност причинного комплексу тУзацмного зрос-тання на оcновi тЫьового перерозподiлу влаcноcтi та влади, ¡снування останнього як найактивнiшого деструктивного, демотивафйного засобу економiчного зростання.
Виклад основного матер1алу. 0дыею з найсуттевших небезпек нацiональнiй безпецi у в^чизняному cуcпiльcтвi е розбудова механiзмiв гальмування його реформування, мо-дершзацп, що приркае краУну на виштовхування все далi i далi за межi кола сучасних cуб'eктiв cвiтового модершзацй-ного економiчного впливу в зону марпнальних кра'н, «нею-торичних» нафй тощо [1, с. 126-131].
Со^альна економiчна структура cуcпiльcтва при цьому пе-реповнюеться механiзмами тiньового розвитку, здмснюеться транcмутацiйний перехiд до зростання процеав архаУзацп та посилення потен^алу cоцiально-економiчноí деградацУУ.
Головною фунщею сусптьного розвитку за цих умов стае паразитарний тЫьовий перерозподiл влаcноcтi та влади, яка за умов змщнення механiзмiв гальмування та деградацУУ пе-ретворюеться у системну перманентну. ПолУтико-економУчн команди змЫюють одна одну у керма державного регулю-вання, однак сутнють конкурентного пщнесення переможцУв залишаеться незмЫною - здебтьшого тЫьовий перерозподт власност та влади.
Укра'Унська економка, як вважае А.С. Гальчинський, дедалУ бтьше втягуеться в перманентний (вУртуальний) перерозподт власностк Такий перерозподт не пов'язаний, з одного боку, з персоыфкацУею власностУ, з ¡ншого - з отриманням доходУв за рахунок ефективноУ господарсько'У дУяльностк Вся суть проблеми зводиться до того, що мехаызми вУртуально-го перерозподту власност й мехаызми утворення додатко-воУ вартостУ, капггалУзацп' отриманих прибутюв та нарощу-вання основного капралу не лише оргаычно не доповнюють один одного, а й дУють фактично у протилежних напрямах.
Мотиви цього детермЫуються ситуацУею, за якою ¡нвести-цп в перманентний перерозподт власност дають набагато бтыхл прибутки (доходи), ыж господарська дУяльнють. Дже-релом зазначених доходУв е здебтьшого не розширення та
вдосконалення основних фондУв, а Ухне фактичне «проУдан-ня». У процес вУртуального перерозподту власност вщбу-ваеться звужене вщтворення ресурсноУ бази, а отже i сус-птьного багатства загалом. Приватизацмний доход, який е метою перманентного перерозподту власностУ, формуеться саме на фй основк ВЫ утворюеться за рахунок зазначеного ресурсу - фУзичного зменшення основних виробничих фон-дУв. Цей доход використовуеться, з одного боку, на цУ приватного споживання, а з ¡ншого - для нагромадження нового приватизацмного ресурсу. У цьому розподУ ¡нвестицУУ в основний капрал, як правило, вщсутнк Принайми, вони не розглядаються суб'ектами приватизацУУ як основне джере-ло наступного зростання вщповщних доходУв i тому можуть вважатися, нашмовУрнше, винятком з описаноУ схеми еко-номУчних вщносин [2, с. 129-130].
Таким чином, важливого значення для дослщження сут-ност процеав тЫьового гальмування, особливого обмеження потен^алу ¡стеблшменту краУни для проведення реформ мае визначення ¡снування та домЫуючого впливу однУеУ з провщних функцм, одночасно провщноУ ГУ категорп в системУ лопко-категорУального апарату, - категорУУ тЫьового перерозподту власност та влади. Вона характеризуе явище як необхщну форму прояву сутност дослщжуваного предмета тЫьовоУ економки. Сутнють в фй категорУУ виступае в особлива формк тЫьовий перерозподт власност та влади як категорУя теорп тЫьовоУ економки мае своУм змютом дУалек-тичне поеднання явища, дУйсностУ та можливостУ.
Побудова теорп тУньовоУ економУки через основы, вузловУ поняття теорУУ, що синтезують накопичений науковий мате-рУал, створюе як результат широку системну декомпози^ю наукових наслУдкУв, якУ можуть мати важливе теоретичне та практичне значення. Так, вона дозволяе здмснити подальший розвиток та удосконалення теорп. До деяких наукових наслщюв слщ вщнести рУзноманУтнУ тУньовУ ендогеннУ та ек-зогеннУ (по вУдношенню до нацюнального простору) прояви розподУльчих та перерозподтьчих процесУв у територУаль-ному, галузевому, функцюнальному, структурному аспектах тощо. 0днак лише категорУя «тУньовий перерозподт влас-ностУ та влади» мае статус основного наслщку. Застосуван-ня ^еУ основноУ форми, в яюй виступае, виявляеться сутнУсть тУньовоУ економки, дозволяе логУчно завершити теорУю, теоретично та методолопчно пУдсилити УУ пУзнавальну функцУю.
Причинною основою системного тЫьового перерозподУлу власностУ та влади е ¡снування паразитарноУ елУтноУ економки.
0собливУстю економУчного розвитку УкраУни в пореформе-ний перУод е, з одного боку, деградацУя реального сектору, з ¡ншого - швидкий розвиток новУтнього елУтного сектору, пе-ретворення його на стрижень сучасноУ тЫьовоУ економУки як базовоУ структури народного господарства. Все це призве-ло до створення в УкраУнУ системно тУзованоУ економУки, яка поглиблюе мУжсекторний розрив щодо доступу до сусптьних ресурав, до розлому мУж новУтньою базовою структурою еко-номУки - тУзованим елУтним сектором i периферУею еконо-мУчного простору, посилюе протистояння мУж економУчною владою та рядовими суб'ектами господарювання. 0сновними засобами забезпечення вщтворення соцУально-економУчноУ форми сучасного елУтного сектора, як головного суб'екта пе-рерозподУлу влади та власностУ на свою користь, е подальша
4 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 3 (166)/2015
гiбpидизaцiя влaди, poзвитoк кopyпцiï, вipтyaлiзaцiя екoнoмiч-нoгo життя - вiдpив фoндoвoгo вaлютнoгo тa кpедитнoгo pин-кiв вщ pеaльнoгo cектopa, нaявнicть великoï кiлькocтi cypora^ ниx фiнaнcoвиx iнcтpyментiв i плaтiжниx зacoбiв, дoлapизaцiя гpoшoвoгo oбiгy, нacичення гocпoдapcькoï дiяльнocтi бapтеp-ними poзpaxyнкaми, неплaтежaми, дaвaльницькими, толЫпэ-вими, фим^льними cxемaми [З, c. З-6].
Icнyвaння пеpмaнентнoгo тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влac-нocтi тa влaди як пpoвiднoгo меxaнiзмy екoнoмiчнoï евoлюцiï в Укpaïнi, йoгo opгaнiчнoï неcyмicнocтi з глибoким cycпiльним pефopмyвaнням виcyвae aктyaльнicть дocлiдження пpичин тaкoгo дoвгoтpивaлoгo тpендy. Зaгaльнoю пpичинoю нaяв-нocтi тaкoï пpoвiднoï тiньoвoï дoмiнaнтнoï функци е icнyвaн-ня cиcтемнoï тiнiзaцiï coцiaльнo-екoнoмiчниx пpoцеciв, y^o-pення тiньoвoï пapaдеpжaви.
Äo декoмпoзицiï гoлoвниx cпецiaльниx пpичин, якi е oб'eктaми дaнoгo дocлiдження, отщ вiднеcти: 1] oбмеженicть внyтpiшнix тa зoвнiшнix джеpел iнвеcтицiй y cтвopення нoвиx aктивiв, як легiтимниx зacoбiв екoнoмiчнoгo зpocтaння, пе-pеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, нaтoмicть нaявнicть велига-гo пoтенцiaлy cиcтемнoï кopyпцiï, тiньoвиx cxем дiяльнocтi, дo-cвiдy ix зacтocyвaння тa «пiдгoтoвленoгo» для ix викopиcтaння пеpcoнaлy; 2] нaявнicть c™^x пеpевaг «цiни» зacтocyвaн-ня cxем тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влaди тa влacнocтi, пopiв-нянo з «цiнoю» легiтимнoгo зaбезпечення кoнкypентнoï пеp-шocтi; З] вiдcyтнicть пoвнoцiннoгo «гopизoнтy» iнвеcтyвaння, |щэ yнемoжливлюe зacтocyвaння iнвеcтyвaння - нaгpoмa-дження в якocтi знapяддя кoнкypенцiï, щo oбyмoвленo яви-щем cинкpетизмy, гiбpидизaцiï влaди тa бiзнеcy, y зв'язку з чим пpив'язки чacoвoгo гopизoнтy дiяльнocтi бiзнеcy дo циклу (кaденцiï] пеpебyвaння пoлiтичниx кoмaнд пpи влaдi; 4] нaяв-нicть кoнcеpвaтивнoï бaзoвoï icтopичнoï iнcтитyцiйнoï мaтpи-щ щo oбyмoвлюe пеpшicть пеpеpoзпoдiльчиx пpoцеciв, нa-тoмicть oбмеження бiзнеc-iнвеcтyвaння тa нaгpoмaдження; 5] icнyвaння пoтyжнoгo iнcтитyцiйнoгo неoiмпеpcькoгo тиcкy (як зoвнiшньoгo, тaк i внyтpiшньoгo] нa екoнoмiчнiй cтpyктypи кpaïни з метoю ïx пoдaльшoï дегpaдaцiï, apxai^a^'i тa тiнiзaцiï.
Ocнoвним кpитеpieм iнвеcтицiйнoï безпеки кpaïни е здaтнicть iï екoнoмiки збеpiгaти aбo пpинaймнi aдaптyвaтиcя дo пoшyкy aдеквaтниx зacoбiв зaбезпечення дocтaтньoгo piвня cyOT^-нoгo вiдтвopення в yмoвax кpитичнoгo зменшення ^ипинен-ня] пocтaчaнь pеcypciв (тoвapiв, пocлyг, теxнoлoгiй тoщo] aбo кpизoвиx cитyaцiй внyтpiшньoгo xapaктеpy. Цей кpитеpiй не мoже pеaлiзyвaтиcя y чaci, якщo cycпiльcтвo не cmoprcie yмoви для нaгpoмaдження екoнoмiчнoгo пoтенцiaлy (iнвеcтyвaння] тa дoтpимaння вимoг iнвеcтицiйнoï cклaдoвoï екoнoмiчнoï безпеки. Hеoбxiднo poзyмiти те, щo iнвеcтицiйнa безпега - це здaт-нicть i cтвopення yмoв дo poзшиpенoгo вiдтвopення, зoкpемa, здaтнocтi пpoгpеcивнoгo пеpеpoзпoдiлy влaди тa влacнocтi нa кopиcть cycпiльнoгo зpocтaння, йoгo coцiaльнoï якocтi тощ!!.
Oтже, poзвитoк екoнoмiчнoï дiяльнocтi е pезyльтaтoм pеa-лiзaцiï iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi, iнвеcтyвaння тa iнвеcтицiйнoï cклaдoвoï екoнoмiчнoï безпеки. Зaoщaдження тa нaгpoмa-дження кaпiтaльниx yмoв (iнвеcтyвaння] в pезyльтaтi знaxo-дятьcя бiля витoкiв будь-яга'!' cпpoби пoлiпшення мaтеpiaль-ниx yмoв icнyвaння людини. Boни cтaнoвлять ocнoвy людcькoï цивiлiзaцiï. Без зaoщaдження (зaпaciв) i нaгpoмaдження ram-тaлy немae cпpямoвaнocтi дo немaтеpiaльниx цiлей [4, c. 22].
1. Iнвеcтицiйний клiмaт y вiтчизнянiй екoнoмiцi зaлишaeть-cя cтaбiльнo неcпpиятливим. Звiтнi дaнi œ^a^ пpo пoдaль-ше пaдiння iнвеcтицiйнoï aктивнocтi, a oтже пpo пoглиблен-ня iнвеcтицiйнoï кpизи, щo жopcткo oбмежye мoдеpнiзaцiйнi екoнoмiкo-теxнoлoгiчнi пеpетвopення cycпiльнoгo виpoбни-цтвa. Пеpевaжнa чacтинa iнвеcтицiйнoï пpoпoзицiï фopмyeть-cя зa paxyнoк влacниx кoштiв пiдпpиeмcтв. Пpи цьoмy гoлo-внa пpoблемa cyчacнoгo iнвеcтицiйнoгo pинкy виявляeтьcя y вiдтвopеннi нaдзвичaйнo oбмежениx мoжливocтяx внyтpiшнix нaгpoмaджень в ^ai^i (ocoбливo y opдинapнoмy ^^opi екo-нoмiки] i нездaтнocтi пpивaтниx iнвеcтopiв y пoвнiй мipi гам-пенcyвaти дефiцит кaпiтaлoвклaдень для пеpебopення iнвеc-тицiйнoгo cпaдy, зaбезпечення пpoгpеcивнoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди для змЫи cтpyктypи екoнoмiки, cтpiмкoгo пеpеxoдy дo нoвiтнix теxнoлoгiчниx yклaдiв.
2. Äpynorci cклaдoвoю пpичин icнyвaння явищ^ пеpмaнент-нocтi тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди в Укpaïнi е нaявнicть cтiйкиx (тiньoвиx] пеpевaг «цЫи» зacтocyвaння cxем тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy пopiвнянo з «цiнoю» зaкoннo-гo зaбезпечення iнвеcтицiйнo-нaгpoмaджyвaльнoï кoнкy-pентнoï пеpшocтi. Це виявляeтьcя y виcoкиx тpaнcaкцiйниx витpaтax пеpвиннoï легaлiзaцiï тa пiдтpимки iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi бiзнеcy y вiтчизняниx yмoвax, cиcтемнoмy бю-poкpaтичнo-кopyпцiйнoмy тиcкy, cтвopюe пеpепoни для вiльнoгo poзвиткy pинкoвиx вiднocин.
Oдин iз зacнoвникiв неoiнcтитyцioнaлiзмy Epнaндo де Coтo n^o poлi тiньoвoï екoнoмiки y poзвиткy зaлежниx кpaïн зayвa-œye, пoтяг гpoмaдян циx кpaïн дo дiй пoзa зaкoнoм в знaчнiй мipi е pезyльтaтoм paцioнaльнoï oцiнки витpaт «зaкoнocлyxня-нocтi». Taким чинoм, ocнoвнoю пpичинoю тiньoвoï екoнoмiчнoï aктивнocтi cлiд ввaжaти неpaцioнaльний пpaвoвий pежим, кoли пpoцвiтaння кoмпaнiï y мен1±ш мipi зaлежить вiд тoгo, нacкiльки дoбpе вoнa пpaцюe i, в б^ьшм - вiд витpaт, пoклaдaютьcя нa не1 зaкoнoм. Пiдпpиeмець, який кpaще мaнiпyлюe цими витpaтa-ми aбo зв'язкaми з чинoвникaми, виявляeтьcя бiльш ycпiшним, нiж той, xro cтypбoвaний лише виpoбництвoм [5, c. 17B, 189].
3. Укpaïнcькa екoнoмiкa пoзбaвленa cтpaтегiчниx чaco-виx вiтpил yпpaвлiння, y тoмy чи^ дoвгocтpoкoвиx iнвеcти-цiйнo-нaгpoмaджyвaльниx зacoбiв. Пpичинoю цьoгo е як зa-гальний зaнепaд деpжaвнoгo pегyлювaння, тaк й icнyвaння небезпечнoгo явищa - ^фижня cyчacниx тiньoвиx меxaнiз-мiв - cинкpетизмy (невiддiльнocтi], гiбpидизaцiï (змiшyвaння] влaди тa бiзнеcy [6, c. 1З9-141].
Ocкiльки кaденцiя влaди oбмеженa y чaci, тo i cинкpетизo-вaний з нею бiзнеc тaкoж мae тaкi ж oбмеження, щo знaчнo cтиcкaють гopизoнт дoвгocтpoкoвoгo iнвеcтyвaння як зaco-6у легiтимнoгo пеpеpoзпoдiлy. Hезвaжaючи нa явище пoлi-тичнoгo зpaдництвa, як зacoбy вийти зa вузью чacoвi межi пеpебyвaння пoлiтичнoï кoмaнди нa веpxiвцi влaди, вoнo не в змoзi пoдoлaти пpинципoвy невизнaченicть iнвеcтицiйнoï пoведiнки у дoвгocтpoкoвoмy пеpioдi. Як aльтеpнaтивa цьoмy пocилюютьcя тiньoвi меxaнiзми пеpеpoзпoдiлy.
4. Eкoнoмiцi Укpaïни icтopичнo тa лoгiчнo пpитaмaнний œ-лянcький бaзиc, cелянcькi фopми opгaнiзaцiï, якi визнaчa-ють нaдзвичaйне poзпoвcюдження нефopмaльниx (тiньoвиx] фopм [6, с. Ю9-1З4], кoнcеpвaцiï cycпiльнoгo poзвиткy, йo-гo apxaïзaцiï, зoкpемa пocилення пеpеpoзпoдiльчиx пpoцеciв - пеpедiлiв землi тощ^ [7, c. 1B9-2Q1].
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (166)/2015 5
Так, найвщомший укра'Унський економют М.1. Туган-Бара-новський опублкував цту серю Грунтовних праць, в яких на вщмЫу вщ сучасних укра'Унських доcлiдникiв велика увага бу-ла пpидiлeна майбутньому общинних форм, зокрема доcвiду влаштування со^алютичних общин в icтоpiУ людства та ана-лiзу цього доcвiду [8]. Найбтьш Грунтовы з них «Общественно-экономические идеалы нашего времени» (СПб., 1913) i «В поисках нового мира. Социалистические общины нашего времени» (СПб., 1913). Характерною рисою цих праць був той оргаычний зв'язок щей cоцiалiзму з щеями общини - коопераций який виявляв, надзвичайно переконливо доводив та орипнально Ытерпретував М. Туган-Барановський, роблячи значний крок як у розвитку щей майбутнього сусптьства, так i у розвитку його теори оргаызаци господарювання.
Остання стала ще одним вагомим аргументом великого вченого на користь необхщност врахування генетичноУ спадковост cуcпiльноУ оpганiзацiУ. М. Туган-Барановський дослщжуе piзнi типи та види кооперацп, Ухнi cоцiальнi, орга-ызацмы та гоcподаpcькi характеристики, роль i можливоcтi у захиcтi iнтepeciв piзних пpошаpкiв трудящих, Ух можливоcтi щодо зменшення напруги cуcпiльних пpотиpiч.
5. Величезний вплив на юторичний розвиток УкраУни здм-снювали й здмснюють дeкiлька iмпepiй та поcтiмпepiй - Роая, Австро-Угорщина, Нiмeччина, Османська iмпepiя, Рiч Поспо-лита тощо, взаeмодiя яких мiж собою утворюе потужний си-нергетичний ефект. Це не могло не позначитися на юнуваны piзних вiдцeнтpових тeндeнцiй сучасноУ дезЫтеграци укра'Ун-ського cуcпiльcтва. Так, дослщник украУнського cуcпiльcтва Д.В. Яневський вiдмiчаe, що впродовж оcтаннiх 11 столггь на територи земель, що утворюють сучасну УкраУну, дiяли при-наймн близько 25 правових тpадицiй та законодавчих комп-лeкciв у значый мipi iмпepcького походження [9, с. 7-8].
Мeтpополiя iмпepiй (поcтiмпepiй), як й iмпepcькi утворен-ня, е головними пpовiдниками домiнуючого cубдукцiйного тЬ нiзацiйного консервуючого впливу на iмпepcьку пepифepiю.
Особливо дeфоpмацiйно небезпечними для украУнського сусптьства е iмпepcькi впливи на нацiональну eлiту, за допомогою яких здiйcнюeтьcя розбещення моделлю ко-лабоpацiонiзму власних вepхiв, у тому чи^ за допомогою спецслужб, активний перерозподт кращих ресурав пpоiм-перських мicцeвих eлiт на користь метрополи, що фактично знищуе кадpовi ресурси вciei' перифери iмпepiУ.
Таемна, тiнiзацiйна дiяльнicть всього державного апарату, вае'У полiтичноy нeоiмпepcькоy структури, Ухшй вплив на пери-фepiю iмпepiУ перетворюеться на домiнуючу. В умовах гли-боко'У кризи радянсько'У системи «...дивлячись на вмирущу паpтiю, заражену гангреною корупцп, таeмнi служби готува-лися привласнити cобi всю повноту влади. Задля цього вони створили in extremis коло смертного одра КПРС <«пньову армга» озброену найcкладнiшою апаратурою, необмежени-ми засобами i повноваженнями; УУ вкрай cпeцифiчнe завдан-ня полягало в таемнм peiнфiльтpацiУ в колективи великих i малих пiдпpиeмcтв, заводiв та Ыституцм. Завдяки тому дpiб-ному й потаемному державному перевороту КГБ - цей Ы-струмент на cлужбi дискредитовано'У парти - остаточно пщ-нiccя до рангу зверхника i господаря. Водночас перебуваючи i на вершин влади, i в сукупност peгiональних структур, КГБ пронизав усю величезну советську iмпepiю» [10, с. 35]. «Ви-
бip Андропова був украй промовистий й офщйно та безпе-речно пiдтвepдив факт, що таемы служби наpeштi вирвали владу в Комунютично'У парти... Проекти i стратеги розробля-ли в КГБ, Пол^бюро схвалювало Ух, а по™ повертало КГБ для peалiзацii'. Справжньою владою був КГБ» [10, с. 14-15].
Таким чином, вщбулося становлення сучасноУ системи тЬ нiзацiйноi' дiяльноcтi icтeблiшмeнту Росп, спецслужб iнших iмпepiй в поcтiмпepcький пepiод Ух розвитку, домЫуючо-го Ух впливу на весь пострадянський прос^р, у тому чи^ на УкраУну щодо консерваци пpоцeciв пepepозподiлу влади та власноси на подальший процес переродження, перш за все, УУ eлiти, набуття нею рис усе бiльш паразитичного прошарку.
Зменшення обсягу тiнiзацiйних процеав, «пpодуктивноcтi» Ух пepepозподiльчоi' функцii' обумовлюе нeобхiднicть активiзацiy дeтiнiзацiйних тpeндiв. Так, обсяжна поява експолярних, пере-творених тЫьових форм, у тому чи^ пepepозподiльчих, вщби-вае розвиток особливого режиму формування, самооргаызаци cоцiально-eкономiчноi' системи селянсько'У цивiлiзацii' пiд тис-ком домЫуючих, УУ peакцii' на зовышы впливи, з-за для досяг-нення в cпeцифiчних умовах вищоУ впорядкованост та цУс-ноcтi динамiчноi' поведЫки та cтiйких cтанiв - атpактоpiв.
Соцiально-eкономiчна система мае широкий комплекс ге-нетично визначених аpхeтипiв - peжимiв eволюцiйноi' пове-дiнки в залежност вiд значень певних внутршых та зовнiшнiх паpамeтpiв функцiонування (вони називаються керуючими). Рiзним режимам вщповщають piзнi ваpiанти аpхiтeктонiки складних eкономiчних мeханiзмiв, що запроваджують комплекс асимтьованих аpхeтипiв, i якi peалiзуютьcя вiдповiдно до характеру змiни керуючих паpамeтpiв. У залeжноcтi вiд цього система «обирае» той чи Ыший режим [6, с. 141-142].
Вггчизняна eкономiчна система з точки зору детУзацмно-го очищення, катарсису на даному етап свого розвитку проходить точку бiфуpкацii', в яюй система опиняеться перед ви-бором piзних шляхiв: можливоcтi започаткування потужного тренду щодо зменшення пpотиpiч тУзаци, пiдняття якоcтi системи до стану вищоУ структурованоси самооргаызаци або подальшого падiння, дeгpадацii' та тiньовоi' маpгiналiзацii'.
Висновки
0днieю з найcуттeвiших небезпек нацюнальый бeзпeцi у вiтчизняному cуcпiльcтвi е розбудова мeханiзмiв гальмування його реформування, модерызацп, що приркае краУну на виштовхування все далi i далi за мeжi кола сучасних cуб'eктiв cвiтового модерызацмного eкономiчного впливу у зону марпнальних кра'Ун, «нeicтоpичних» нацiй.
Головною фунщею cуcпiльного розвитку за цих умов стае паразитарний тЫьовий пepepозподiл власност та влади, яка за умов змщнення мeханiзмiв гальмування та деградаци перетворюеться у системну перманентну. Полiтико-eкономiчнi команди змiнюють одна одну у керма державного регулю-вання, однак сутнють конкурентного пiднeceння перемож^в залишаеться нeзмiнною - здeбiльшого тЫьовий перерозпо-дiл влаcноcтi та влади.
До декомпозици головних cпeцiальних причин, як е об'ектами даного дослщження, cлiд вiднecти: 1) обмeжeнicть вну^шых та зовнiшнiх джерел iнвecтицiй у створення нових активiв, як лептимних заcобiв eкономiчного зростання, перерозподту влаcноcтi та влади, натомicть наявнють велико-
6 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (166)/2015
го потенцвлу системно! корупци, тЫьових схем дтльноси до-свщу !'х застосування та «пщготовленого» для 'х використання персоналу; 2) наявнють стмких переваг «цЫи» застосування схем тЫьового перерозподту влади та власноси порвня-но з «цЫою» законного забезпечення конкурентно' першо-ст1; 3) вщсутнють повноцЫного «горизонту» ¡нвестування, що унеможливлюе застосування ¡нвестування - нагромаджен-ня в якост знаряддя конкуренци, що обумовлено явищем синкретизму, пбридизаци влади та бвнесу, у зв'язку з чим прив'язки часового горизонту дтльност б¡знесу до циклу (ка-денци) перебування пол™чних команд при влад¡; 4) наявнють консервативно' базово'' ¡сторично'' ¡нституц¡йноí матрица що обумовлюе перш¡сть перерозпод¡льчих процесс, натом¡сть обмеження б¡знес-¡нвестування та нагромадження; 5) ¡сну-вання потужного ¡нституцмного нео¡мперського тиску (як зо-вншнього, так ¡ внутр¡шнього) на економный структури кра'ни з метою 'х подальшоУ деградац¡í, архаíзац¡í та тУзаци.
B¡тчизняна економ¡чна система з точки зору детУзацмно-го очищення, катарсису на даному етап свого розвитку проходить точку бфуркаци, в яюй система опиняеться перед ви-бором р¡зних шлях¡в: можливост¡ започаткування потужного тренду щодо зменшення протирн т¡н¡зац¡í, п¡дняття якост¡ системи до стану вищо'' структурованост¡, самоорган¡зац¡í або подальшого пад¡ння, деградаци та ™ьово''' марг¡нал¡зац¡í.
Список використаних джерел
1. Кремень В.Г. Украина: альтернативи поступу (критика ¡сторич-ного досв¡ду) / Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. - К.: ARC-UKRAINE, 1996. - 793 с.
2. Гальчинський А.С. Суперечност реформ: у контекст цивтзацмно-го процесу / А.С. Гальчинський. - К.: УкраТнсью проптеТ, 2001. - 320 с.
3. Предборський В.А. Перерозподт власност та влади як функци ™ьово'[ економки / В.А. Предборський // Формування ринкових в¡дносин в УкраМ зб. наук. пр. Наук.-досл¡д. економ. ¡н-ту МУстер-ства економ. розвитку ¡ торг¡вл¡ Укра'ни. - К., 2012. - Вип. 1. - С. 3-6.
4. Економнна безпека / За ред. З.С. Варналя. - К.: Знання, 2009. - 647 с.
5. Сото Е. де. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире? / Сото Е. де. - М., 1995. - 436 с.
6. Предборський В.А. Теори ™ьово! економки в умовах трансфор-мацмних процесс / Предборський В.А. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
7. Туган-Барановський М.1. Пол¡тична економ¡я: Курс популярний / М.1. Туган-Барановський. - К.: Наукова думка, 1994. - 262 с.
8. Туган-Барановский М.И. В поисках нового мира. Социалистические общины нашего времени / М.И. Туган-Барановский. - СПб., 1913. - 100 с.
9. Яневський Д.Б. Загублена ¡сторт втрачено' держави / Д.Б. Яневський. - Харюв: Фолю, 2009. - 252 с.
10. Блан Е. Родом ¡з КГБ. Система Пупна / Е. Блан. - К.: Темпо-ра, 2009. - 360 с.
В.Ф. БЕСЕД1Н,
д.е.н., професор, гол. наук. спвробтник, Науково-доспдний економ1чний iнститут Мнекономрозвитку Укра'ни,
Н.1. ГОРШКОВА,
к.е.н., здобувач, Науково-доспдний економiчний нститут Мнекономрозвитку Укра'ни,
1.М. МОГ1ЛАТ,
ст. наук. спвробтник, Науково-доспдний економiчний нститут Мiнекономрозвитку Укра'ни
Продуктившсть кашталу i напрями и шдвищення
У статт наведена характеристика основних засобiв Украни, показана продуктивность капталу, розглянут'\ основн напрями п^двищення.
Ключов! слова: продуктивность капталу, основн засоби, напрями п^двищення продуктивности капиталу.
В.Ф. БЕСЕДИН,
д.э.н., профессор, гл. научн. сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития Украины,
НИ. ГОРШКОВА,
к.э.н., соискатель, НИЭИ Минэкономразвития Украины,
И.М. МОГЛАТ,
ст. научн. сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития Украины
Производительность капитала и пути ее повышения
В статье приведена характеристика основных средств Украины, показана производительность капитала, рассмотрены основные направления ее повышения.
Ключевые слова: производительность капитала, основные средства, основные направления повышения производительности капитала.
V.F. BESEDIN,
doctor of economical science, professor, goal researcher REI,
N.I. GORSCHKOVA, candidate of economical science, applicant REI,
I.M. MOGILAT, senior researcher REI
Productivity of capital and way of her increase
The article describes the characteristics of the fixed assets in Ukraine, shows the productivity of capital and the main directions of its improvement.
Keywords: productivity of capital, fixed assets, the main directions of improving the productivity of capital.
© В.Ф. БЕСЕД1Н, Н.1. ГОРШКОВА, 1.М. МОГЛАТ, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 3 (166)/2015
7
