CC BY
11
Вщсутшсть послщовносп y проведенш впливу ба-зовиx шституив дae можливiсть реaлiзyвaти вдоскона-лення системи фaкторiв iнститyцiйного середовища на розвиток видaвничо-полiгрaфiчноï дiяльностi в регю-нax.
Список викoристaниx джерел
1. Acemoglu D., Johnson S., Robinson J. The Colonial Origins of Comparative Development: An Empirical Investigation. American Economic Review. 2001. Vol.91. P. 1369-1401.
2. Базилюк В.Б. Особливоси функцюнування та трансформаций пiдприeмств видaвничо-полiгрaфiчноï гaлyзi в yмовax iнститyцiйниx перетворень. Наутвий вкник Ужгoрoдcькoгo ун-ту. 2014. №3(44). С. 65-68.
3. Головко М.В. К вопросу об эффективности институциональной среды малого предпринимательства. URL: http : www. erce. ru/internet- magazine/magazine/28/ 404.
4. Довгань Л.G., Малик I.П. Корпоративне управ-лшня: шституцюнальш аспекти: монографiя. Ктв: ГВЦ «Вид-во «Полггехшка», 2006. 340 с.
5. Mauro P. The Effects of Corruption on Growth, Investment, and Government Expenditure: A Cross Country Analysis. In Elliot, 1997. Р. 83-107.
6. North D. Institutions, institutional change and economic performance. New York: Cambridge University Press, 1991. 152 p.
7. Палига G.M., Пушак Г.I., Пушак Я.Я. Стан та розвиток видавничо-полiграфiчного комплексу Украши: регюнальний аспект: монографiя. Львiв: Украш-ська академiя друкарства, 2009. 192 с.
H. O. Пoдлужнa
канд. eкoн. наук ДВНЗ «^^цький нацюнальний meхнiчнuй унiвeрcumem», м. Пoкрoвcьк
ПЕРЕДУМOВИ 3HAHHGBOTO PO3BOTKy PEriOHIB УKРAÏHИ
Постановка проблеми. Ус типи постшдус^аль-но'1 економiки мiстять спшьну ознаку, яка Грунтуеться на використаннi саме людських здiбностей мислити та створювати суспшьно-необхщш ще'1, генерувати, ви-користовувати й розповсюджувати знання на благо людини i суспшьства. Формування економiки знань (далi — ЕЗ) на регюнальному рiвнi як одного з титв шдус^ально'1 економiки можливо лише за умови повного використання людського катталу, трансфор-мацп системи освiти та навчання, створення гщних умов для розвитку населення будь-якого вiку. Саме на основi ефективно'1 системи освгга та навчання у регю-нах створюються додатковi можливостi для 1х еконо-мiчного й iнтелектуального розвитку, вщкриваються реальнi перспективи щодо тдвищення результативно-стi функдiонування людського та шновацшного кат-талiв. Отже, дослщження стану освiтнiх процесiв у ре-гiонах Укра'1ни мае стати тдГрунтям для прийняття дь евих управлшських рiшень i розробки практичних ре-комендацiй, спрямованих на прискорення темтв знанневого розвитку певно'1 територп.
Аналiз останн1х дослщжень. Новий тип економiки, взаемопов'язаний з людським розвитком, що пщкрес-люеться у дослiдженнi А. Колота, який розглядае ЕЗ з точки зору 11 впливу на соцiально-економiчний розвиток та в оргашзацшно-технолопчному i трудовому аспектах [1, с.35]. У дослiдженнi Л. Яковенко узагаль-ненi пiдходи до ЕЗ, визначена ключова роль людського катталу в 11 формуванш та виявлено причини i фактори, яю впливають на 11 становлення [2]. У ро-ботi С. Фомшина, Ю. Ярченко уточнюеться суттсть поняття ЕЗ через признання 11 системним та ком-плексним явищем, що включае в себе елементи, яю вщносяться до одного з сектс^в народного господар-ства, в якому вiдбуваеться виробництво, обробка знань, управлшня знаннями [3]. У монографп В. Ти-щенко розкрито сучаснi тенденцп розвитку сфери
@2018/№1
освiти у регiональному аспеки як пiдГрунтя побудови економiки знань [4, с. 85-105]. Пращ I. Каленюк, О. Куклша, О. Пащенка та Л. Яковенко присвячено методологи формування системи вищо'1 освгга, здатно'1 забезпечити потреби економiки знань [5; 6]. Отже, кожне дослiдження мае свою цшшсть i вклад у розвиток теорп ЕЗ та встановлення тенденцш i закономiр-ностей стану освгтшх процесiв у регюнах Укра'1ни. Але при цьому не отримали достатньо'1 уваги проблеми ви-значення передумов знанневого прогресу регюшв Ук-ра'1ни та 1х потенщальних можливостей щодо ство-рення сприятливого середовища для розвитку людсь-кого, шновацшного й штелектуального капiталiв та примноження позитивних ефекив вiд 1х функцюну-вання.
Тому метою статтi е здшснення оцiнки освiтнього потенцiалу як основного шструменту знанневого розвитку регюшв Украши.
Виклад основного матерiалу дослщження. 1з метою розв'язання поставлено! задачi використано методи зведення та групування офщшних статистичних да-них, узагальнення та логiки, табличний.
Прагнення Украши до досягнення стану ЕЗ ви-магае зменшення технологiчного розриву мгж нею та розвиненими кра'1нами свиу. Лiквiдацiя вiдставання можлива тшьки при комплексному регулюванш всiх складових ЕЗ на регюнальному рiвнi, що забезпечу-еться за рахунок стiйких позитивних тенденцш у ре-формуваннi законодавчих норм, освгга i навчання та шновацшно'1 системи, у змiнi свщомоси населення ви-значених територiй, що повинно бути нацшено на знанневi вектори розвитку [7].
Проведене дослщження сучасних свiтових на-укових поглядiв щодо iснуючих типiв постшдус^аль-ного розвитку кра'1н свiту дозволило визначити, що першим типом економiки у постшдус^альному про-сторi виступае шформацшна економiка, яка транс-
121
формуеться у ЕЗ, тсля чого вщбуваеться перехiд до SMART-eKOHOMiKH, а потiм i до програмовано1 еконо-мжи, яка за сучасних умов суспшьного розвитку вва-жаеться найвнщiм проявом. Визначена послщовшсть тнпiв постшдус^ально1 eкономiкн е умовною через то, що li побудова базуеться на узагальненому визна-ченш сутностi та можливих меж кожного з виокрем-лених тнпiв eкономiки. До того ж умовнiсть, по-перше, пов'язана iз тим, що обГрунтована послщов-нiсть змiни титв eкономiки не е обов'язковою для рiзних eкономiк свiту i кожна кра!на, рухаючись у на-прямi знаннево-iнновацiйного вектору розвитку, може пройти послщовно або паралельно кожну або лише де-яю з означених титв eкономiки. По-друге, кожна кра-!на мае сво! спeцифiчнi особливоси стану та розвитку нащонально1 eкономiки, через що спостeрiгаеться рiзна тривалють протiкання ii певного типу.
Останшм часом в Украш все частше проявля-ються елементи стимулювання ЕЗ, основними серед яких е державна тдтримка високотeхнологiчних галу-зей, реформування освггньо! сфери, зростання якостi навчання дггей i дорослих, можливостi рeалiзацil щей через стартапи, м1жнародш й нащональш гранти з отриманням спрямовано1 фшансово1 пiдтримки, впро-вадження e-тeхнологiй у держрегулюванш та повсяк-денному жити людини. Кожен iз перерахованих еле-мeнтiв е нeвiд'емним проявом постшдус^ального етапу розвитку eкономiки кра1ни, яка прагне тдви-щити добробут i яюсть життя населення та досягти за цих умов eкономiчного зростання на репональному й нацiональному рiвнях на основi iнновацiйного i люд-ського розвитку.
Наступним етапом розвитку постшдус^ально1 eкономiки пiсля ЕЗ е SMART-економжа (вщ англ. smart — розумний, технолопчний), що базуеться ви-ключно на тeхнологiях нового поколшня. Тобто про-гнозуеться, що SMART-eкономiка буде заснованою на тeхнологiях шостого тeхнологiчного укладу, бiльшiсть з яких сучаснiй науцi ще не вщомь SMART-eкономiка спрямована на покращення рiвня та якостi життя населення, зручноси та узгоджeностi усiх процеав у мiстах та у кра1ш в целому. Вона зорiентована саме на розвиток eкономiки мiст, репошв та у юнцевому тд-сумку — кра1н, що рeалiзуеться у розробщ для цього концeпцiй, стратегш або дорожнiх карт по впрова-дженню smart-парадигм. При цьому основу для SMART-eкономiки створюють концепти ЕЗ, яю про-являються у li рiзноманiтних формах, заснованих на шновацшноси, крeативностi, 1КТ та розумнiй i ощад-нiй взаемодп з довюллям. За цих умов smart-мiста ма-ють будуватися на принципах штелектуально скоорди-новано1 дiяльностi всiх учасниюв суспшьних вiдносин та мають виглядати як розумний ушкальний конгломерат [8]. Основною метою здшснення таких мюьких трансформацiй е розв'язання нагальних та майбутнiх проблем населення, покращення його добробуту, тд-вищення привабливоси життя в мiстах та бажанням в них жити.
Smart-концепщя розвитку передбачае придшення уваги тeхнологiчним шноващям, дослiджeнням та знанням. Тобто smart-щея пeрeслiдуе виявлення пере-ваг теритс^альних одиниць, концентрацп зусиль на сильних боках дiяльностi !х об'ектiв, використання внутршнього потeнцiалу для забезпечення сощально-eкономiчного, полiтичного, культурного розвитку й
еколопчно! безпеки, що можливо при активiзащí використання знань та створенш на !х основi докоршно нових iдей i технологiй.
Отже, ус типи постшдус^ально! економiки ба-зуються на процесах отримання сучасних та онов-лення застарших знань, генерацп iдей населенням репошв кра!ни. Швидюсть та ефективнiсть цих процемв залежить вiд рiвня знанневого розвитку регiонiв, по-тенцiальних можливостей щодо нагромадження та використання знань населенням репону i кра'1ни.
У результатi проведених ранiше дослщжень, автором встановлено, що знанневий розвиток репону представляе собою процес створення, використання i поширення iнновацiйних знань iндивiдуального й органiзацiйного характеру, заснований на максимальному використанш ветх наявних складових конкурен-тних переваг i потенцiйних можливостей репону (при-родних, iсторико-полiтичних, сощально-демографiч-них тощо), що супроводжуеться приростом штелекту-ального, iнновацiйного й людського капиатв i веде до зростання якоси життя населення та пiдвищення ефективносп виробничо-господарсько'1 дiяльностi суб'ектiв господарювання конкретно! територп. 1нте-нсифiкацiя знанневого розвитку територп е головною умовою формування ЕЗ у регiонi. При цьому знанневий розвиток репону Грунтуеться на можливостях населення рiзного вiку отримати новi та оновити заста-рiлi знання, придбати необхщш професiйнi навички, що затребуванi на сучасному ринку працi. Таку мож-ливiсть дае регiональна система освгги, яка представлена вищими навчальними закладами (далi — ВНЗ) Г-ГУ рiвнiв акредитацп. Тому увагу у дослщженш було зосереджено на юльюсних та яюсних аспектах !х дiя-льностi.
Монiторинг стану знанневого розвитку репошв здiйснено на основi таких показниюв: частка ВНЗ I-II, ГГГ-ГУ рiвнiв акредитацп у загальнiй юлькосп ВНЗ Укра!ни вiдповiдного !х рiвня; частка студентiв ВНЗ Г-ГУ рiвнiв акредитацп у чисельностi наявного населення територп; юльюсть педагогiчних i науково-педагогiчних працiвникiв, що мають науковий стутнь ВНЗ Г-ГУ рiвнiв акредитацп та !х частка у загальнш кiлькостi викладацького складу ВНЗ Укра!ни; юльюсть працiвникiв освiти, яю мають науковий ступiнь у розрахунку на 1000 студентiв усiх ВНЗ репону, що були розраховаш на основi статистичних даних, наве-дених у статистичних збiрниках (табл. 1).
Показники для монiторингу стану знанневого розвитку репошв були обраш та розраховаш таким чином, щоб за допомогою оцiнки можна було отримати повнощнну картину наявних диспропорцш у розвитку та розподiлi потенщальних можливостей щодо отримання освгга для населення регiону i кра!ни; наявностi студентiв у загальнiй юлькосп населення певно! територп, яка розглядаеться як сама активна та рушшна сила наци у створенш шновацш; яюсного забезпе-чення процесу оновлення та нагромадження знань ви-кладачами-коучами, яю мають науковий ступiнь.
З метою тдвищення ступеня наочностi наведе-них даних значення кожного з показниюв було прора-нжовано на три рiвня — високий, середнiй та мшма-льний, яю видшено кольорами. Такий пiдхiд спрощуе процедуру групування репошв Укра!ни за потенцш-ними можливостями в освiтi та мае стати основою для розробки обГрунтованих стратегiй щодо формування ЕЗ у кожнш областi.
Таблиця 1
Оцшка потенщальних можливостей системи освгги та навчання для знанневого розвитку регюшв Украгни*
Частка ВНЗ 1-П рпшш акредитацп у загальшй кшь-косп ВНЗ Украши I-II р1вшв акредитацп, % Частка ВНЗ ПЫУ р1в-шв акредитацп у загальшй кшькосп ВНЗ Украши III-IV р1вшв акредитацп, % Частка студенпв ВНЗ I- IV р1вшв акредитацп у чисельносп наивного населения територп**, % Чисельшсть пращвни-юв освш! ВНЗ I- IV р1вшв акредитацп, що мають науковий сту- Частка прагцвникгв, що мають науковий ступшь у загальшй кшькосп ви-кладацького складу ВНЗ Украши Кшьюсть прагцвни-шв освгги, яю мають науковий ступшь, на 1000 студе- НГ1В, %о
2010**-2011 н.р. 2016-2017 н.р. 2010-2011 н.р. 2016-2017 н.р. 2010-2011 н.р. 2016-2017 н. р. 2010-2011 н.р. 2016-2017 н.р. 2010-2011 н.р. 2016-2017 н.р. 2010-2011 н.р. 2016-2017 н.р
Украша**** 59,13 56,32 40,87 43,68 5,44 3,73 81739 76836 40,70 48,10 32,81 48,42
Вшницька 3,37 4,59 1,43 2,09 3,09 2,84 1745 2217 37,41 45,17 34,39 49,06
Волинська 2,18 2,70 1,15 1,39 3,24 2,57 1034 1170 38,06 45,54 30,75 43,67
Дншропетров-ська 6,14 7,84 7,16 8,36 5,13 3,71 4971 4919 37,85 42,79 29,02 41,03
Донецька 10,89 4,32 7,74 3,14 3,87 0,73 5246 1517 36,95 42,27 30,57 48,89
Житомирська 3,56 4,05 1,15 1,74 3,46 2,50 958 1078 27,12 36,21 21,65 34,78
Закарпатська 2,18 2,43 1,72 1,74 2,28 1,80 1092 1321 35,84 45,18 38,42 58,27
Запор1зька 3,17 3,51 3,15 3,83 5,73 4,01 2642 2840 39,63 49,02 25,59 40,69
1вано- Франюв-ська 3,76 2,97 2,58 1,74 3,97 2,76 1716 2027 33,98 46,61 31,31 53,18
Кшвська 3,37 4,32 2,01 2,09 2,35 1,70 824 919 30,69 39,01 20,46 31,25
Юровоградська 2,77 3,51 2,01 1,05 2,82 1,61 711 607 29,12 36,50 25,01 39,11
Луганська 5,54 2,16 2,87 1,39 4,60 0,83 2647 757 32,97 44,35 25,11 41,52
Льв1вська 4,55 5,68 6,59 7,32 6,18 4,93 6324 7293 43,11 49,15 40,20 58,44
Микола1вська 2,18 2,97 1,43 1,74 3,67 2,83 925 1189 29,90 39,11 21,33 36,59
Одеська 3,96 5,14 6,30 7,32 5,97 4,75 5434 5698 43,17 50,07 38,12 50,24
Полтавська 3,17 3,24 2,01 2,09 4,37 3,41 2006 1985 39,61 45,19 30,86 40,80
Пвненська 2,18 2,70 1,72 1,74 4,32 3,11 1101 1242 27,61 34,54 22,09 34,37
Сумська 1,98 2,70 1,43 1,74 4,45 3,31 1376 1569 36,12 42,67 26,64 42,85
Тернопшьська 1,98 3,24 2,29 2,79 5,07 3,99 1852 2176 41,72 52,43 33,72 51,52
Харк1вська 6,53 8,38 10,60 13,24 9,28 6,59 10442 10776 51,64 56,68 40,84 60,50
Херсонська 2,57 3,24 2,29 2,79 3,54 2,57 1068 1024 33,13 38,17 27,72 37,73
Хмельницька 1,98 2,43 2,87 3,14 3,82 2,52 1288 1489 31,93 45,11 25,38 46,04
Черкаська 2,38 2,97 1,72 1,74 4,07 3,14 1442 1496 32,12 40,31 27,54 38,74
Чернгвецька 2,57 3,51 1,15 1,05 4,13 3,46 1290 1568 37,41 45,82 34,57 49,94
Черн1г1вська 3,37 3,24 0,23 1,39 2,94 2,04 750 874 29,35 43,40 23,24 41,44
м. Кигв 9,31 8,11 19,77 23,34 19,81 12,85 20336 19085 48,05 52,75 36,68 50,75
* Розраховано та згруповано автором на основ/ даних [9-12].
** У розрахунках використовуються статистичн/ дан! щодо чиселъност/ наивного населения рег!0Н1в Украши на 01.01.2017р.
***У 2016-2017 н.р. змтено облт структуры ВНЗ. Замктъ ВНЗ 1-П та III-IVр\вн\в акредитацп використовуеться коледж/, технтуми, училища та ун1верситети,
академи, тститути в/диов/дно.
**** У 2010-2011 н.р. дан! наведено за виключенням м. Севастополь та АР Крим.
***** Нращвники освти, що мають науковий ступть, представлен/ педагогЫними та науково-педагоггчними пращвниками.
Умовш позначення:
| | — високий р1вень; I I — середнш р1вень; | | — мшмальний р1вень
Встановлено, що стшким лiдером щодо потенщ-альних можливостей для знанневого розвитку за уетма критерiями оцiнки е м. Ки!в та Харювська область. Вони характеризуеться максимальними значеннями показниюв щодо можливостей отримання освiти на-селенням регюну, наявностi студентiв у загальнш кiлькостi населення, яюсного забезпечення процесу навчання викладачами, як мають науковий стутнь.
Достатньо високим рiвнем концентрацГ! колед-ж1в, технiкумiв та училищ у 2016-2017 н.р. характеризуются Вшницька, Днiпропетровська, Львiвська та Одеська область Iншi областi мають приблизно одна-ковий рiвень наявностi ВНЗ Г-ГГ рiвнiв акредитацГ!, тобто мають близью умови для тдготовки висококва-лiфiкованих робiтникiв, у яких буде потреба на ринку пращ при формуванш ЕЗ. При цьому, спостерГгаеться приблизно однаковий рiвень концентрацГ! ушверсите-тiв, академiй та iнститутiв у 2016-2017 н.р. для областей Укра!ни, окрiм тих, як здобули статус стшких ль дерiв.
За даними таких показниюв, як чисельшсть пра-цiвникiв освiти ВНЗ Г-ГУ рiвнiв акредитацГ!, що мають науковий стутнь, та частка студентiв у чисельноси наявного населення територГ!, встановлено, що реп-они Укра!ни мають приблизно однаковий середнш !х
Запропоноване групування областей Укра!ни за рГвнем потенцiалу знанневого розвитку дозволить розробити ефективш стратеги щодо формування ЕЗ на певних територГях з урахуваннях !х особливостей по-тенцiйних можливостей щодо отримання освГга для населення регюну Г кра!ни; наявностi студенпв у загальнш кшькоси населення певно! територГ!; яюсного забезпечення процесу оновлення та нагромадження знань викладачами, як мають науковий стутнь.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Таким чином, для проведення мониторингу стану знанневого розвитку регюшв Укра!ни запропоновано використати шють показниюв, до яких вГдносяться: частка ВНЗ Г-ГГ, ГГГ-ГУ рГвшв акредитацГ! у загальнш
рГвень. Тобто визначеш обласи Укра!ни мають рГвш та задовГльш умови з точки зору наявноси молодГ, яка може отримувати освГту, та викладачГв, якг забезпечу-ють процес нагромадження знань.
1вано-Франювська, ЛьвГвська, Одеська, Терно-пГльська обласи визначеш як стшю лГдери потенщалу знанневого зростання, яю демонструють стабильно найкращий стан щодо якосп забезпечення отримання та оновлення знань у навчальному процеа, що зроб-лено на основГ показниюв частки пращвниюв, що мають науковий стутнь у загальнш кшькоси викладаць-кого складу ВНЗ Укра!ни та !х кшькоси на одну тисячу студенив.
У Вшницьюй, Волинськгй, Дшпропетровсьюй, Донецьюй, Сумсьюй областях спостерГгаеться стабГль-ний середнш рГвень, а у Житомирськгй, Ки'шсьюй, Ю-ровоградськгй, Микола'шсьюй, РГвненськгй та Херсон-ськгй — стабильно мшмальний рГвень потенщалу знан-невого зростання.
Таким чином, у результата систематизацГ! та уза-гальнення результата проведеного дослГдження було отримано чотири групи областей, яю мають визначеш характеристики щодо потенщалу знанневого розвитку (табл. 2).
Таблиця 2
кшькоси ВНЗ Укра!ни вГцповщного !х рГвня; частка студенив ВНЗ Г-ГУ рГвшв акредитацГ! у чисельноси наявного населення територГ!; кшьюсть педагопчних Г науково-педагопчних пращвниюв, що мають науковий стутнь ВНЗ Г-ГУ рГвшв акредитацГ!, та !х частка у загальнш кшькоси викладацького складу ВНЗ Укра-!ни; кшьюсть пращвниюв освГти, яю мають науковий стутнь у розрахунку на 1000 студенив усГх ВНЗ реп-ону. Розрахунок запропонованих показниюв вГдбува-вся на основГ статистичних даних, наведених у стати-стичних збГрниках Укра!ни.
У результат проведеного дослГдження визначено чотири групи областей Укра!ни, як вщрГзняються за рГвнем потенщалу знанневого розвитку. До першо!
Групування областей Укра'ши та м. Кш'в за р1внем потенц1алу знанневого розвитку
Номер групи Обласи Укра!ни, як згруповаш за рГвнем потенщалу знанневого розвитку Характеристика стану потенщалу знанневого розвитку групи областей
1 м. Ки!в, Харювська Стшю обласи-лГдери, яю мають найкращий стан потенщ-алу знанневого розвитку за усГма критерГями ощнки поте-нщальних можливостей системи освГти та навчання
2 1вано-Франювська, ЛьвГвська, Одеська, ТернопГльська Обласи, яю мають вщмшний стан потенщалу знанневого розвитку. Характеризуются максимальним рГвнем потен-цшних можливостей системи освГга та навчання. Високий рГвень показник1в щодо можливостей отримання освГти на-селенням регюну, наявноси студентГв у загальнш кшькоси населення, яюсного забезпечення процесу навчання викладачами, яю мають науковий стутнь
3 Вшницька, Волинська, Дшпропет-ровська, Донецька, Закарпатська, ЗапорГзька, Полтавська, Сумська, Чершвецька Обласи, якг мають добрий стан потенщалу знанневого розвитку. Характеризуются середшм рГвнем потенцГйних можливостей системи освГти та навчання. Середнш рГвень якостГ забезпечення отримання та оновлення знань у навчальному процеа
4 Житомирська, Ки!вська, КГрово-градська, Луганська, Микола!вська, РГвненська, Херсонська, Черкаська, Чершпвська, Хмельницька Обласи, яю мають задовГльний стан потенцГалу знанневого розвитку. Характеризуются мГнГмальним рГвнем потенцГй-них можливостей системи освГти та навчання та и кадрового складу
