УДK 338.1
передумови розробки модел1 упрabлiння потенцiaлоm
пщприемств в умовах невизначеностей та ризик1в
O.I. Гoнчаp, к.е.н., доцент Хмелъницъкий нацюналъний ушверситет, Хмелъницъкий, Украта
Гончар 0.1. Передумови розробки мод ел i управлшня потенциалом nid приеме те в умовах невизначеностей та ризитв.
Охарактеризовав особливослт та тенденцп' розвитку в1тчизняних машинобуд1вних пщприемств, особливосгп формування ïx економ1чного потенщалу. Дослщжеш icHyK>4Í методичш шдходи до оцшки економ1чного потенщалу шдприемства, сформульоваш критичш зауваження щодо проблемност1 ïx використання.
Ключовг слова: шдприемство, еконолпчний потенщал, показники, оцшювання, методичний шдхщ, розвиток, управлшня, невизначешеть, ризик
Гончар О.И. Предпосылки разработки модели управления потенциалом предприятий в условиях неопределенностей и рисков.
Дана характеристика особенностям и тенденциям развития отечественных машиностроительных предприятий, особенностям формирования их экономического потенциал. Исследованы
существующие методические подходы к оценке экономического потенциала предприятия, сделаны критические замечания относительно возможности их использования.
Ключевые слова: предприятие, экономический потенциал, показатели, оценивание, методический подход, развитие, управление, неопределенность, риск
Gonchar О. I. Prerequisites model development potential management companies under uncertainty and risk.
The features and trends in home building enterprises, especially the formation of their economic potential. The existing methodological approaches to assessing the economic potential of the company formulated criticisms of problematic use. The conclusion about the need to consider when choosing criteria specific parameters, calculating the integral index assessing the economic potential of its elements and characteristics evaluation of engineering industry and the risks that accompany their work.
Keywords: enterprise and economic potential, performance, evaluation, methodical approach, development, management, uncertainty, risk
В умовах ринкових трансформащй, глоба-лiзацiï та шноващйно'1 моделi розвитку нащонально'1 економжи особливого значення набувають ртення, пов'язаш i3 пошуком нових пiдходiв до пщвищення ефективност! управлшня пщприемством, як спрямоваш на створення умов ïx стшкого розвитку, забезпечення конкурентоспроможносл, актив!зацп шновацшно'1 дiяльнiсть та в щлому формування економiчного потенщалу i перспектив розвитку. Найважливтою синтетичною характеристикою пщприемства, що визначае можливосл його потенцшного розвитку. е економiчний потенщал, який виступае одним шструменлв сучасного управлшня пщприемством та його удосконалення. Враховуючи важливу роль економiчного потенщалу, виникае нагальна потреба в його щентифшацп, адекватнш ощнщ; оптим!зацп процесiв формування.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й
Сучасний етап економiчного розвитку особливо загострюе проблему забезпечення ефективност! дiяльностi господарюючих суб'ектiв. Так, функщонування пiдприемств вiдбуваеться в динамiчниx ринкових умовах, якi спричиняють невизначеносл та ризики. Крiм того, посилення конкурентно'1 боротьби стимулюе пiдприемства працювати над формуванням власних переваг, пщвищувати рiвень обгрунтованосл
управлiнськиx р!шень. За цих умов важливо розробляти та реал!зовувати управлшсью р!шення, як! б спрямовувались на управлшня формуванням i розвитком економ!чного потенщалу пщприемств, як д1алектично*1 едност ресурс!в, можливостей, здатносл задовольнити штереси власниюв, персоналу пщприемства та кшцевого споживача.
Дослщженням питань оцшювання та управлшня потенщалом займались значна кшькють вщомих заруб!жних та вггчизняних науковщв i практиюв. Це, зокрема, Альохш О.Б., Балабанов 1.Т., Басов А.1., Бшопольський М.Г., Бовш А.А., Верба В.А., Войнаренко М.П., Галуш-ко G.C., Гречан А.П, 1лляшенко С.М., Кани-гш Ю.М., Коробейшков О.П., Коршунов 1.А., Кочетков С.В., Мшяева Л.Г., Князь О.В., Красно-кутська Н.В., Кузьмш O.G., Мартюшева Л.С., Новжова 1.В., Патора Р.А., Репша 1.М.,Тарнав-ська Н.П., Чабан В.Г., Федонш О.С., Яковлева Н.Г. та ш.
OgHaK, TeopeTHHHÎ Ta npaKTHHHÎ HanpauMBaHHH ^ogo BHpimeHHH 3aBgaHb oцiнкн rnoTeH^any nignpHEMCTBa i go TenepimHboro nacy He y3rog®eHi ^ogo 3MicTy KaTeropiï roTeH^any nignpneMCTBa. BHgineHHa oKpeMHx noro eneMemiB, cTpyKTyproa^ï, BCTaHoB^eHHH paHriB oKpeMHx cKnagoBHx i ïx nignopagKoBaHocTi. He icHye TaKo® i egnHoï gyMKH ^ogo пpoцeciв ynpaB^rnHa roTeH^anoM nignpneMCTB aK y KomeKcri oцiнкн BenHHHHH Ta e^eKTHBHocTi BHKopncraHHa, BH3HaneHHa 36anaHco-BaHocTi, TaK i y^aBriHHa пpoцecaмн ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy. Po36i®HocTi gyMoK crocyroTbca aK BH3HaneHHa MeTH y^aBniHHa roTeH^anoM, $opMy^MBaHHa Ta o6rpymyBaHHa 3aBgaHb, TaK i Bn6opy пigxogiв, MeTogiB, KpHTepiïB, MeTogHK Ta oKpeMHx пoкaзннкiв. CaMe ToMy icHye roTpe6a cнcтeмaтнзaцiï icHyronHx TeopeTHHHHx Ta eMmpHHHHx HaapauroBaHB.
Mema danoï cmammi ronarae y gocnig®eHHi пepegyмoв po3po6KH eneMemiB Mogeni y^aBniHHa rnoTeH^anoM mgrnpneMcTB b yMoBax HeBH3Ha-HeHocTen Ta pH3HKiB.
BHK^ag 0CH0BH0r0 MaTepia^y goc^ig^eHHH
AHani3 BigoMnx кoнцeпцiн Ta MeTogn^Hnx пigxogiв cBig^HTb пpo Te, ^o Teopia BH3HaneHHa, ^opMyBaHHa Ta BHMiproBaHb eKoHoMMHoro rnoTeH^any 3HaxogHTbca ^e eTam ^opMyBaHHa. ^oTerep He gocarHyTo KoHceHcycy BigHocHo ïï 6a3oBnx пoнaтb, He HaKornuneHo Heo6xigHoro gna ycпimнoгo KoHKypyBaHHa Ta po3BHTKy цieï rany3i
eKoHoMinHoï Teopiï pi3HoMaHirra HayKoBnx igen Ta MeTogHHHHx пigxogiв, He gocarHyTo Hane®Horo piBHa niTKocTi MipKyBaHb Ta o6rpyHTOBaHocTi 3acTocoBaHHx пpн oцiнцi MTeH^any rnig^neMcTB üpHHoMiB Ta MeTogiB. HacnigKoM ^oro e HegocTaTHin piBeHb o6rpyHToBaHocTi, o6'eKTHBHocri Ta TOHHocri caMnx oцiнoк eKoHoMMHoro rnoTeH^any.
B yMoBax, KonH 6inbmicTb üpoMHcnoBHx пigпpнeмcтв yKpaïHn e HeKoHKypeHTocrnpoMo®-HHMH Ha 3oBHimHix pnHKax, a ïx bhpo6hhhhh rnoTeH^an xapaKTeproyeTbca bhcokhm piBHeM $i3H-HHoro Ta MopanbHoro 3Hocy (oco6nnBo bhpo6hhhhx $oHgiB), BigcyTHicTb e^eKTHBHoro rncTpyMeHTapira o^hkh rnoTeHniany mg^neMcTB, BHaBneHHa pe3epBiB mgBH^eHHa e^eKTHBHocri Ta ygocKoHa-neHHa opгaнiзaцiï gianbHocTi crpnMye пpoвegeннa aKTHBHoï Ta e^eKTHBHoï пoniтнкн ^ogo iHHoBa^H-hoï gianbHocTi, Mogeprn3a^ï, зa6eзпeнeннa кoнкypeнтocпpoмo®нocтi Ta po3BHTKy cy6'eKTaMH roCTogaproBaHHa.
^aHi pncyHKy 1 HaonHo geMoHcTpyroTb, Hera-pa3gn ^ogo 3MiHH o6cariB внpo6ннцтвa MamnHo-6ygiBHoï rany3i. TaK, пeвнe ^^aBneHM po3BHTy, aKe CTocTepiranocb b пocткpнзoвнн пepiog Mano мicцe y 2010-2012 poKax. OgHaK, gecTa6ini3a^a cнтyaцiï b KpaïHi, aKa HaMÎranacb y®e b кiнцi 2013 poKy c^a^HH^ HeraTHBHHH b^hb Ha eKoHoMinHy cmya^ro Ta po3bhtok mg^neMcrB MamnHo6ygyBaHHa.
160 140
I 120
! 100
M
ü 80
H
60 40
Phc. 1. ^HHaMiKa o6cariB внpo6ннцтвa пpogyкцiï MamnHo6ygyBaHHa (y % go rnornepegHboro poKy, 3a gaHHMH [1]).
r-1— i ——r-^——r-^— i — i ——r-^—
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Hepiofl
CborogHi Mo®nHBocTi e^eKTHBHoro y^aBniHHa eKoHoMinHHM roTeH^anoM üpoMHcnoBHx mg-пpнeмcтв yKpaïHH 3HanHoro Miporo 3ane®HTb Big piBHa ^o^erin^i' mgroTOBKH MeHeg®epiB, ^a^ra^Hx yDpaBniHcbKHx HaBHKiB, rn^opMaüiü-Horo Ta mcTmy^nHoro зa6eзпeнeннa, a TaKo® - Big gHHaMiHHHx phhkobhx пpoцeciв, ^o rocrin^ Big6yBaroTbca Ha MaKpo-, Me3o- Ta MaKpopiBHax.
npaKTHHHi acпeктн gianbHocTi BiTHH3HaHnx пigпpнeмcтв MaroTb cboï cпeцн$iннi oco6nnBocTi.
TaK, 3arocTproeTbca KoHKypeHTHa 6opoTb6a He nnme 3a pHHKH 36yTy, 3a KnieHTiB, ane i 3a g®epena oTpHMaHHa pecypciB. TaK, cyTTeBi KoHKypeHTHi пepeвaгн Mo®yTb MaTH Ti пigпpнeмcтвa, ^o MaroTb Mo®nHBicTb oTpHMyBaTH aKicHy, gemeBy Ta ge^^HTHy cHpoBHHy. OgHonacHo, BenHKi MacHBH iH^opMaqiï, 6aгaтoacпeктнicтb gianbHocTi nacTo ge3opiemyroTb MeHeg®epiB, BHocaTb acпeкт xaoTHHHocTi Ta HeBroHaneHocri, пpoвoкyмтb pi3Horo pogy pH3HKH, i y пepmy nepry - rnoB'a3am i3
EKOHOMIKA: pecwii uacy
№6(16), 2014
ECONOMICS: time realities
^rnaHCOBO-KpegHTHOM gianbHicTM. TaK, nicna ^rnaHcoBoi KpH3H 2008-2009 poKiB, HaMiiunocb gHHaMiHHe 3pocraHHa eKoHoMiHHoi aKTHBHOcri cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa. OgHaK, Manu Micqe ogHOHacHO gBa pi3HocnpaMoBaHi BeKTopu po3BHTKy: 3 ogHiei ctopohh nignpueMcTBa 6oponucb 3a po3mupeHHa cerMeHTy puHKy, a 3 rnmoi - Mano Micqe BHMHBaHHa KomTiB, ^o noB'a3yBanocb i3 bhcokhmh TeMnaMH iH^naqiHHHx пpoцeciв. TaKHM hhhom nornu6nMBanacb HecraHa ^rnaHcoBo-
iHBecTH^HHHx KomTiB, cKopoHyBaBca npuriK iHo3eMHHx iHBecTH^H, 3HH®yBaBca ^rnaHcoBHH пoтeнцian. TaKuH cTaH ogHoHacHo e nepegyMoBoM i pe3ynbTaTOM HeaKicHoro ynpaBniHHa eKoHoMiHHHM пoтeнцianoм 3aranoM.
CTaHoBneHHa rocnogapcbKoro MexaHi3My MamHHo6ygiBHHx nignpHeMcrB Ta phhkobhx BigHocHH b yKpalHi cynpoBog^yeTbca gecrpyK-thbhhmh тeнgeнцiaмн cnpoBoKoBaHHMH HacnigKaMH HH3bKoi e^eKTHBHocTi 3a KoMaHgHo-agMiHicrpaTHB-Horo perynMBaHHa, crpyKTypHoi nepe6ygoBH eKoHoMiKH Ta iHcTHTyqiHHoi Hepo3BHHeHocii. XoHa npo6neMH KoMaHgHo-agMiHicTpaTHBHoi 3aperynboBa-Hocii Ta cipyKTypHHx 3pymeHb nig Hac ^opMyBaHHa phhkobhx BigHocHH nocrynoBo BrpaHanucb aKTyanb-HicTb, e^eKTHBHicTb rocnogapcbKoi gianbHocTi 3anumaeTbca Ha HH3bKoMy piBHi. Cepeg ochobhhx npuHHH rpagHqinHo cnig BHginHTH HegocrynHicTb Ta BHcoKy цiнy KpegHTHHx Ta iHBecTHqiHHHx pecypciB, TexHonoriHHy Bigcianicrb внpo6ннцтв Ta TexHiHHy 3aciapinicTb ToBapiB Ta nocnyr, BigcyTHicTb gocBigy ynpaBniHHa 36yioBHMH cucieMaMH Ta gianbHicTM Ha цinboвнх pHHKax. nepepaxoBaHi npuHHHH y 3apy6mHiH пpaктнцi oTOTo^HMMTbca 3 ^yHKqioHy-BaHHaM mcTHTyqmHoi cucieMH eKoHoMiKH [2]. OciaHHa 3a6e3neHye gogaTKoBi Mo^nuBocii Ta yMoBH e^eKTHBHoro ^yHKqioHyBaHHa nignpueMcTB. 3oKpeMa, $paHHaH3HHr, ^aKTopuHr, ni3HHr Ta KoHToKopeHTHHH KpegHT BuciynaMTb iHcrpyMeHTa-mh e^eKTHBHoi iHrerpaqii cynacHux MamHHo6ygiB-hhx nignpueMcTB y phhkobhh MexaHi3M i3 3aKpinneHoM ^yHKqiornnbHoM cneqiani3aqieM.
OgHonacHo, cnpoBoKoBaHi HepaqioHanbHora eKoHoMiHHoM noniTHKoM, BnnHBoM ^rnaHcoBoi Kpu3H Ta cipyKTypHoi Kpu3H eKoHoMiKH, BigcyTHi-ctm y MamuHo6ygiBHHx nignpHeMcrB gocBigy rocnogapcbKoi gianbHocTi y KoHKypeHTHiH puHKoBin eкoнoмiцi, HacnigKH peani3yMTbca y gerpagaqii icHyMHoi HegocKoHanoi eKoHoMiHHoi cucieMH, BigcyTHocii nporpecy y ^opMyBaHHi iHcrHTyqiHHoi cucreMH. KnMHoBi TeHgeHqii BKa3aHux HerarHBHHx TpeHgiB npocie^yMTbca y cTamcTHHHHx MaKpoeKo-HoMiHHHx noKa3HHKax Ta noKa3HHKax po3BHTKy MamuHo6ygyBaHHa i oKpeMHx nignpueMcTB.
^k cBignaTb gaHi ^ep^aBHoro KoMiTery ciaTucTHKH, nepeniK MamHHo6ygiBHHx nignpueMcTB yKpaiHH HaniHye 6nH3bKo 2,2 thc. cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa [3], 3 HegocraTHbo piBHoMipHHM perioHanbHHM po3noginoM. ^na npuKnagy, b perioHanbHoMy po3pi3i b XMenbHHqbKin o6nacri ^yHKqioHyMTb nume 55 BenuKux nignpueMcTB (i3 24
o6nacreH yKpaiHH), ^o Big3HaHeHi TunoBHMH TpeHgaMH po3BHTKy.
Ornag craTHcTHHHHx gaHHx b perioHanbHoMy po3pi3i gna XMenbHHqbKoi, TepHoninbcbKoi Ta Вiнннцbкoi o6nacieH Bigo6pa®ae 3aranbHy guHaMiKy po3BHTKy ceKTopy, ^o c^opMyBanacb Hepe3 3ragyBaHi BH^e npuHHHH Hee^eKTHBHoro ynpaBniHHa noтeнцianoм nignpHeMcrB, ge cnig
BigMiTHTH:
— no-nepme, nagiHHa o6cariB npogyKqii b yMoBax HeproBoro eiany eKoHoMiHHoi Kpu3H 2008 poKy i 3pocTaHHa b nepiog neBHoro eKoHoMiHHoro no^BaBneHHa 2010-2012 pp.;
— no-gpyre, crime 3HH®eHHa KinbKocii nig-npHeMcTB.
3aKoHoMipHicTb nepmoi тeнgeнцii He BHKnHKae cyMHiBy Hepe3 noBTopeHHa gHHaMiKH eKoHoMiHHoi KoH'MHKTypu. 3 Horo Mo^Ha 3po6uTH KinbKa cyTTeBHx bhchobmb:
— 3a HH3bKoi e^eKTHBHocii ynpaBniHHa noieHqia-noM nignpueMcTB, no3HTHBHi тeнgeнцii, y $opMi 3pocTaHHa rocnogapcbKoi aKTHBHocii, o6cariB gianbHocTi, npoaBnaMTbca nume 3a cnpnaraHBoi phhkoboi KoH'MHKTypu;
— KoH'MHKTypHi hhhhhkh, Hacio e BH3HaHanbHHMH y ^opMyBaHHi eKoHoMiHHoro noieHqiany MamHHo6ygiBHHx nignpueMcTB;
— icHye noipe6a y 3acTocyBaHHi iHcrpyMeHriB KoHBepreH^i b iHcTHTyqiHHy cucieMy eKoHoMiKH, npoie cucieMa ynpaBniHHa MamHHo-6ygiBHHMH nignpueMcTBaMH yKpaiHH Hecnpo-Mo^Ha Ha gaHoMy eiani ix 3acTocyBaTH;
— oKpeMi ceKTopu MamHHo6ygyBaHHa xapaKTepu-3yMTbca gocTaTHbo BigMiHHHM Big cepegHboro piBHa noKa3HHKiB po3bhtkom, ^o noB'a3aHo i3 xapaKTepoM ix TexHonoriHHHx пpoцeciв, ^nboBHMH puHKaMH Ta oco6nHBocraMH opraHi-3aqii onepaqinHoi gianbHocTi, i, oHeBHgHo, cBigHHTb npo Heo6xigHicTb 3aciocyBaHHa pi3HHx nigxogiB go ynpaBniHHa noieHqianoM pi3HHx nignpHeMcTB Ta ceKTopiB;
— 36uTKoBicTb, BgaeTbca nogonaTH BHKnMHHo 3a cnpuaTnHBoi KoH'MHKTypu, i, BignoBigHo, cnig ycBigoMHTH He3gaTHicTb nignpHeMcTB pagH-KanbHo BgocKoHanHTH cucieMy ynpaBniHHa eKoHoMiHHHM noieHqianoM.
KpiM Toro, go nepeniKy KnMHoBHx npo6neM Ta HeraTHBHHx HacnigKiB po3BHTKy gna HaqioHanbHHx MamHHo6ygiBHHx nignpueMcTB cnig BigHecTH HaaBHicTb 3HaHHoro o6cary onepaqinHHx Ta HeonepaqinHHx aKTHBiB, ^o b cuny MopanbHoro ciapiHHa, $i3HHHoro Ta eKoHoMiHHoro 3Hocy noripmyMTb pe3ynbTaTH rocnogapcbKoi gianbHocTi. 3oKpeMa, HepaqioHanbHi Macmia6u, BigcyTHicTb gocBigy ynpaBniHHa onepaqiaMH Ha 36yioBHx pHHKax, cipyKTypHa HeageKBaTHicTb rany3en eKoHoMiKH, 3aKoHogaBHi gucnponopqii, BHKnuKanu crpHMyBaHHa rocnogapcbKoi aKTHBHocii. B Me^ax BKa3aHHx HHHHHKiB nignpueMcTBa MaMTb b po3nopag®eHHi 3HaHHHH 3anac MopanbHo Ta ^yHKqioHanbHo 3aciapinux, $i3HHHo 3HomeHHx
необоротних активiв, що не приносять господарських ефектiв, але в той же час формують значш витрати в структурi забезпечення активами. Наслвдки економiчних змiн для обггових активiв машинобудiвних пiдприeмств залишаються достатньо прогнозованими, на жаль - з негативним результатом.
Припинення стагнаци фшансових риншв, полiпшення кон'юнктури збутових риншв, макроекономiчна стабiлiзацiя, очевидно. сприятимуть ввдновленню позитивних тенденцiй в секторi. Водночас, друга тенденщя виступае ввдображенням бшьш складного явища реiндустрiалiзацil та структурних зрушень в економiцi на користь зростання секторiв обслуговування, з одночасним зменшенням частки промисловостi та агропромислового
комплексу [1].
Слiд зазначити, що полшшення як1 мали мiсце на протязi 2010 - 2012 рошв, були тимчасовими. Проблеми, щодо формування економiчного потенцiалу i, у першу чергу, виробничо! складово1 мають глобальний характер. Так, для бшьшосп промислових пiдприемств характерними е: висока ресурсо- та енерго- мютшсть, значною мiрою застарiлiсть та спрацьованiсть основних виробничих фондiв, технологiчна ввдсталють, низька продуктившсть виробничих систем, низький рiвень менеджменту та управлшня економiчним потенцiалом.
У сферi безпеки функцiонування суб'ектiв господарювання розроблено низку методичних пiдходiв щодо оцiнки рiвня економiчноl безпеки, як вiдрiзняються м1ж собою методами розрахуншв, критерiями безпеки, практичною спрямовашстю, рiвнем узагальнення й абстрагування [3-5].
В сучасних наукових економiчних дослщжен-нях здiйснювалися спроби к1льк1сно1 оцшки рiвня економiчноl безпеки пiдприемств, що ввдповвдним чином пояснюе появу дешлькох пiдходiв до оцiнки И рiвня. Так, вiдомi пiдходи:
1) iндикаторний пiдхiд, при якому рiвень економiчноl безпеки визначаеться за допомогою так званих iндикаторiв - к1льк1сних та яшсних величини, як1 характеризують граничш значення рiзноманiтних функцiональних показник1в. Методика оцшки економiчноl безпеки суб'ектш господарювання полягае у порiвняннi фактичних показник1в дiяльностi пiдприемства з встановлю-ними пороговими (граничними величинами, недотримання яких сввдчить про наявнiсть загроз економiчнiй безпецi) [6]. За такого тдходу рiвень економiчноl безпеки шдприемства визначаеться як середньозважений стутнь вщповщносп фактичих значень оцiночних показнишв !х пороговим значенням. Такий розрахунок, як правило, проводиться спочатку за кожною окремою функцiональною складовою економiчноl безпеки, а потiм розраховуеться загальний И рiвень з урахуванням вагомосп кожно! складово!. Однак, в рамках даного тдходу авторами не надаеться
тяких рекомендацш щодо вибору оцшочних 1ндикатор1в та д1апазону нормативних значень показнишв.
Також достатньо вщомим та поширеним е:
2) економжо-математичний шдхвд оцшки р1вня економ1чно1 безпеки шдприемства, що грунтуеться на основ1 розрахунку критерм (штегрального показника). Ряд автор1в [7] пропонують методику оцшки р1вня безпеки за допомогою 1нтегрального показника, при якому значення окремих функцюнальних критерпв визначаються на основ1 сшввщношення можливоï величини збитку п1дприемства i суми витрат на реал1зац1ю заходiв, пов'язаних з попередженням цього збитку. Недолшами даного пiдходу е те, що таю розрахунки можуть бути проведет пльки за наявностi кшьшсних оцiнок збитку, пов'язаного з впливом загроз, та величини витрат, необхвдних для ï'хнього усунення, що на практиш е досить складним. Крiм того, автори не наводять рекомендацш щодо iнтерпретацiï результатiв розрахунку як за окремими функцюнальними критерiями, так i за загальним iнтегральним показником.
Узагальнюючи результати проведених досл1джень, слщ зазначити що найпоширенiшим до оцшки рiвня економiчноï безпеки п1дприемств е застосування:
3) ресурсно-функцюнального подходу. Вiн передбачае, що ошнювання здiйснюеться на основi результапв оцiнки стану використання корпоративних ресурав (чинники бiзнесу, використовуванi власниками i менеджерами шдприемства для виконання цшей бiзнесу) за спецiальними критерiями [8]. Ввдповщно до цього пiдходу найбшьш ефективне використання корпоративних ресурсiв, необхвдне для виконання цiлей даного бiзнесу, досягаеться шляхом запобiгання загрозам негативних дш на еконо-мiчну безпеку п1дприемства i досягнення наступ-них основних функцiональних цiлей забезпечення безпеки [8]. Роздмемо погляди щодо застосування ресурсно-функцiонального пiдходу для оцiнки економiчноï безпеки дiяльностi пiдприемств в тому чи^ i управлiння еконо-мiчним потенцiалом.
В якостi основних цшей забезпечення економiчноï безпеки, вважаемо за дошльне розглядати: забезпечення високо1 фiнансовоï ефективностi роботи пiдприемства, його фшансово1 стiйкостi, незалежностi та дiловоï активностц забезпечення технологiчноï не залеж-носп пiдприемства i досягнення високо1' конку-рентоспроможностi його технологiчного i виробничого потенцiалу. загалом; висока ефектив-шсть управлiнського потенцiалу пiдприемства, оптимальнiсть i ефектившсть органiзацiйноï структури менеджменту; розвинупсть трудового i iнтелектуального потенцiалу; високий рiвень екологiчностi роботи п1дприемства, мiнiмiзацiя руйнiвного впливу результатiв дiяльностi на стан довшлля; як1сна правова захищешсть всiх аспектiв
дiяльностi пiдприeмства; забезпечення захисту iнформацiйного середовища шдприемства, комерцш-но1 таeмницi i досягнення високого piBra розвитку iнформацiйного потенцiалу; забезпечення безпеки персоналу шдприемства, його кап1талу, майна та комерцшних iнтеpесiв.
Основною перевагою ресурсно-функцю-нального подходу е всеосяжний, комплексний характер, що пiдтвеpджуеться взаемозв'язком найважливших фактоpiв, як1 впливають на !х забезпечення, здiйснюеться аналiз pозподiлу i використання pесуpсiв пiдпpиемства, аналiзу-
ються економiчнi iндикатоpи, що вщображають piвень забезпечення функцiональних складових, та розробляються заходи для забезпечення максимально високого piвня функцiональних складових екoнoмiчнol безпеки.
Результати оцiнювання к1льк1сних показнишв екoнoмiчнol безпеки пiдпpиемств експертами машинoбудiвнol галузi Хмельниччини, згруповано пpедставленi на рис. 2 i свiдчать про те, що переважна бiльшiсть аналiзованих пiдпpиемств знаходиться на критичному piвнi економiчноl безпеки.
0,1
а
Щ
ю eS
:- -
О Н
в u
* §
•а и
Ж s
о &
is В
О ™
Щ
и
0,3 0,2 0,1 0
Роки
ПАТ «Укрелектроапарат» -ПАТ «ХЗКПУ «Пригма-Прес»» ПАТ «Термопластавтомат» ПАТ «Заво д «Строммашина» - ПАТ «Завод «Хемп» -ПАТ «Кам'^шец«-Пoдiльськсiльмаш»
-I—ПАТ «Красилшський машинoбудiвний завод»
Рис. 2. Показники динамiка iнтегpальнoгo показника екoнoмiчнol безпеки пiдпpиемств Хмельниччини
(розраховано за результатами дослщження)
2011
Пpибiчникс ресурсно-функцюнального шдло-ду пропонують визначати piвень екoнoмiчнol безпеки на oснoвi оцшки ступеня використання pесуpсiв пiдпpиемства за кожною функцю-нальною складовою. При цьому в якoстi корпо-ративних ресурав використовуються фактори бiзнесу, зокрема ресурс кашталу (акцioнеpний капiтал та фiнансoвi ресурси), ресурс персоналу, ресурс шформацн та технoлoгiй, технiки та обладнання, прав (права на використання патенпв, лiцензiй та квот на використання земель) [9], роль яких з розвитком цившзацн, вичер-пуванням природних pесуpсiв i збiльшенняx цшносп нематеpiальних активiв за остання роки стpiмкo зросла.
Слiд зазначити, що проведений нами аналiз пiдхoдiв до оцшки piвня екoнoмiчнol безпеки шдприемства сввдчить про ряд проблем щодо застосування iснуючих методик та визначае дошльшсть пошуку нових iнших критерпв. Так, на нашу думку, критерн мають базуватися не лише на фшансових показниках дiяльнoстi, а й враховувати зовшшш мoжливi загрози, ^м того при oцiнюваннi piвня екoнoмiчнol безпеки пiдпpиемства необх1дно здiйснювати деталiзацiю oцiнкс за окремими функцioнальними складовими системи упpавлiння екoнoмiчним пoтенцiалoм.
1нтегральш результати були oтpиманi на основ1 узгодження окремих екoнoмiкo-статистсчних паpаметpiв: стратепчного, тактичного, оперативного, параметру сощально! вiдпoвiдальнoстi та як1сного параметру - ефективносп упpавлiння, на oснoвi нечигсо-множинного подходу. Цi результати наочно iлюстpують неoбхiднiсть врахування загроз та невизначеностей в управлшня еконо-мiчним пoтенцiалoм. Пpoведенi теopетсчнi та практичш дoслiдження дозволили сформулювати oснoвнi особливосп та iснуючi проблеми щодо управлшня екoнoмiчним пoтенцiалoм пiдпpиемств машинoбудiвнol галузi (рис. 3).
Визначенi oсoбливoстi функцюнування та упpавлiння екoнoмiчним пoтенцiалoм машинову-дiвних пiдпpиемств пoвиннi враховуватись i при вибopi паpаxетpiв мoделi ошнювання piвня екoнoмiчнoгo пoтенцiалу шдприемства. Як уже зазначалось, важливим етапом управлшня потеншалом шдприемства е його оцшювання. При цьому важливо визначати не лише яшсш та кiлькiснi показники стану пoтенцiалу, але i дослвдиги пoтoчнi та пеpспективнi мoжливoстi, забезпечити формування перспектив розвитку.
Загалом процедуру оцшювання екoнoмiчнoгo пoтенцiалу пропонуемо представити у вигляд1 схеми, зображено1 на рис. 4.
£ о
Рис. 3. Особливосп управлiння економiчним потенщалом машинобудiвних пiдприемств
(результати дослiдження автора)
МЕТА ОЦШЮВАННЯ
Пiлi оцгнювання Масштабы оцшювання (р1вень дет&щзаци, перелж ресурав, зацжавлеш користувач1 результата сдiнювання)
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ОЦ1НКИ
шформащйне, матерiально-технiчне; трудове, штелектуальне; методичне тощо.
ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРПВ ОЦ1НЮВАННЯ
(iндивiдуальних та iнтегральних)
ОЦ1НЮВАННЯ
1НТЕРПРЕ ТАЩЯ РЕЗУЛЬТАТ1В ТА ЩЕНТИФ1КАЩЯ ÏX З Ц1ЛЯМИ
I
Внутрiшнi
Зовнiшнi
власники керiвнидтво партнери швестори органи державнсï влади учасники ринку шновацш
Рис. 4. Схема елеменпв оцiнювання економiчного потенцiалу пвдприемства
Осшльки ощнювання економ1чного потенщалу шдприемства може проводитись як для внутрш-hîx, так i для зовшшшх потреб, тод1 i штерпретащя результатiв, спiвставлення ïx з оч^ваними даними будуть iндивiдуальними для кожного суб'екта господарювання та передбача-тиме формування, як уже зазначалось, розширеноï системи показник1в для його ощнювання i3 врахуванням невизначеностей та ризишв що формуються у зовшшньому середовищi.
Висновки
Таким чином, управлшня формуванням та розвитком економiчного потенщалу машино-будiвниx пiдприeмств повинне враховувати особливосп машинобудiвноï галузi та невизна-ченостi i ризики, як1 супроводжують ïx дiяльнiсть. Такий шдхвд обумовлюе особливостi вибору критерiïв, окремих показнишв, розрахунок iнтегрального показника оцiнки та схему елеменпв оцiнювання економiчного потенщалу.
Список лггератури:
1. Державний комггет статистики Украïни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
2. Янковский Н. А. Управление конкурентоспособностью предприятия на мировых рынках: макро- и микроуровни / Н. А. Янковский. - Донецк : Дон НУ, 2012. - 398 с.
3. Тамбовцев В. Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура, проблемы / В. Л. Тамбовцев // Вестник МГУ: Сер. 6. Экономика. - 1995. - № 3. - С. 3 - 14.
4. Лазаришина I. Д. Джерела шформацшно-аналиичного забезпечення економiчноï безпек шдприемства / I. Д. Лазаришина, О. В. Оренчин // Вюник транспорту i промисловосп. -2012. - № 6. - С. 62 - 65.
5. 1лляшенко С. М. Економiчний ризик : навч. поаб. / С. М. 1лляшенко. - К.: ЦНЛ, 2004. -220 с.
6. Тамбовцев В. Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура, проблемы / В. Л. Тамбовцев // Вестник МГУ: Сер. 6. Экономика. - 1995. - № 3. - С. 3 - 14.
7. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизми обеспечения / [Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко А. Н., Могильний А. И.]. - К.: Либра, 2003. -280 с.
8. Ковальов Д. Кшьшсна оцшка рiвня економiчноï безпеки шдприемства / Д. Ковальов, I. Плетникова // Економжа Украши. - 2001. - № 4. - С. 35 - 40.
9. Срмолаев П. В. Ресурсно-функцюнальний шдхвд до ощнювання рiвня економiчноï безпеки шдприемства / П. В. Срмолаев [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://thesis.at.ua/publ/bezpekoznavstvo_teorija_ta_praktika/ermolaev.
Надано до редакци 13.12.2014
Гончар Ольга 1вашвна / Olga I. Gonchar
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Передумови розробки Modeni управлшня потенщалом тдприемств в умовах невизначеностей та ризиюв [Електронний ресурс] / О.1. Гончар // Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 6 (16). — С. 199-205. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n6.html