CC BY
108
УДК 616.31.17.-0.81.1
ПЕРЕДПРОТЕЗНА ПРОФ1ЛАКТИКА АТРОФП АЛЬВЕОЛЯРНИХ В1ДРОСТК1В ЩЕЛЕП 13 ВИКОРИСТАННЯМ Б1ОПОЛ1МЕРНИХ КОМПО3ИТ1В ТА КАЛЬЦ1Й-ФОСФАТНИХ АЛОПЛАСТИЧНИХ Б1ОМАТЕР1АЛ1В (огляд лiтератури) В.Ф. Макеев, М.О.Черпак Львiвський нацiональний медичний ушверситет ïm. Данила Галицького
Резюме
Освещается проблема предпротезной профилактики атрофии альвеолярных отростков челюстей после потери зубов. Рассматривается возможность применения для костной пластики в области постэкстракционных дефектов кальций-фосфатных остеопластических материалов и современных композитных смесей на основе полилактида (ПЛ) и других полимеров.
Ключевые слова: атрофия кости, биополимерные материалы, полилактид, кальций-фосфатные материалы.
Summary
The article highlights the problem of the preprosthesis prevention of jaw alveolar absorption after the tooth loss. The possibility of application of calcium-phosphate osteoplastic materials and advanced composite blends based on polilactide (PL) and other polymers for bone augmentation in postextraction areas is considered.
Key words: bone atrophy, biopolymeric materials, polylactide, calcium-phosphate materials.
Л^ература
1. Гаврилов Е.И. Ортопедическая стоматология / Е.И.Гаврилов, А.С.Щербаков. - М: Медицина, 1984.- С. 322-399.
2. Опанасюк И.В. Костнопластические материалы в современной стоматологии. Ч. I /И.В. Опанасюк, Ю.В.Опанасюк //Современная стоматология. - 2002. - № 1. - С. 77-80.
3. Безруков В.М. Гидроксиапатит как субстрат для костной пластики: теоретические и практические аспекты проблемы /В.М.Безруков, А.С. Григорьян // Стоматология.- 1996.- Т.75, №5.- С.7-12.
4. Параскевич В. Л. Дентальная имплантология. Основы теории и практики / В. Л.Параскевич.- Минск: ООО «Юнипресс», 2002. - 368 с.
5. Rubey T. Use of hydroxyapatite cement tosupport implants in extraction sockets / T.Rubey, K.Klizan, D.Lew, J.Keller// Implant. Dent.- 2000.- Vol.9, N1. - P.45-50.
6. Щербаков А.С. Ортопедическая стоматология / А.С.Щербаков, Е.И.Гаврилов, Е.Н.Жулев. - СПб.: ИКФ «Фолиант»,1997.- С.323- 330.
7. Genant H.K. Noninvasiveassessmentofbonemineralandstructure: stateoftheart / KKGenant // J. Boneand Mineral Res. - 1996. - Vol. 11. - Р.371 -378.
8. Hastings G. Electricaleffectsinbone / G.Hastings, F.Mahmud // J. Biomed. Eng. - 1988. - Vol.10. - Р.515-521.
9. Takahashi H. Theeffectsofmicroelectriccurrentoninternalremodelingofbone/ H.Takahashi // Orthop. Res. Sciens. - 1980. - Vol.7. - Р.517-527.
10. Ортопедическая стоматология /[ Н.Г.Аболмасов, Н.Н.Аболмасов, В.А. Бычков, А. Аль-Хаким]. - М.: Мед. Пресс-информ, 2003.- 496 с.
11.Хромушкина В. Применение остеопластического материала Коллапан при непосредственной имплантации в лунки удаленных зубов / В.Хромушкина //Стоматология сегодня. Новости. - 2004. - № 10 (41).
12.Рожко М.М. Ортопедична стоматолопя / М.М.Рожко, В.П.Неспрядько. - К.: Книга плюс, 2003. - 552 с.
13.3аблоцький Я.В. Новая философия ортопедического лечения включенных дефектов зубних рядов несьемными протезами с использованием имплантатов. Ч. 1,2 / Я.В.Заблоцький// Современная стоматология. - 2003. - №3. - С. 85 - 94.
14.Хобкек Джон А. Руководство по дентальной имплантологии; пер. с англ. / Джон А. Хобкек Уотсон, М. Роджер, Ллойд Дж. Сизн; под общ. ред. М.З. Миргазизова. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 224 с.
15.Угрин М.М. Обговорення прототшв дентально!' iмплантащi / М.М.Угрин // Тези наук.- практ. конф. «Остеолопя у ЛьвовЪ>. - Львiв, 2003.
16.Заблоцький Я.В. Новая философия ортопедического лечения концевых дефектов зубних рядов несьемными протезами с использованием имплантатов / Я.В.Заблоцький // Современная стоматология. - 2003. -№4. - С. 116 - 125.
17.Заблоцький Я.В. Ортопедичне лжування включених дефеклв зубних рядiв за вщсутност двох та бшьше зубiв незшмними протезами з опорою на остеоштегроваш iмплантати (методичш рекомендаций / Я.В.Заблоцький, В.Ф.Макеев, М.М.Угрин.- Львiв - Ки'в: Гал Дент, 2006. - С. 12- 15.
18.Павленко А.В. Остеопластические материалы в стоматологии: прошлое, настоящее, будущее / А.В.Павленко, Р.Р.Илык, С.А.Горбань, A.Shterenberg // Современная стоматология. - 2008.- № 4. - С. 103 - 108.
19.Cook
S.Hydroxyapatitecoatingofporousimplantsimprovesboneingrowthandinterfac eattachmentstrength / S.Cook, K.Thomas, J.Dalton// J. Biomed Mater.Res. -1992. - Vol. 26. - P.989.
20.Робустова Т.Г. Имплантация зубов. Хирургические аспекты/ Т.Г.Робустова. - М.: Медицина, 2003. - С. 29-32.
21.Horowitz R. Enhancing Extraction Socket Therapy / R.Horowitz, M.Rohrer, H.Prasad, Z.Mazor // TheJournaloflmplant&advancedClinicalDentistry -September 2009. -Vol.1, N6. -P.47-58.
22.Модина Т.Н. Применение комплекса ^erasorb - богатая тромбоцитами плазма - бедная тромбоцитами плазма» в пародонтальной хирургии /Т.Н.Модина, М.В.Болбат // DentalMarket. - 2004. - №2. - С. 12-16.
23.Баграташвили В.Н. Синтез новых минерал-полимерных композитов для имплантологии и тканевой инженерии / В.Н.Баграташвили В.Н., Краснов А.П., Хоудл С.М. // Сборник трудов ИПЛИТ РАН. - М., 2007. - С. 157-165.
24. Процессы регенерации в костных дефектах при имплантации в них композиционного материала различной плотности на основе полилактида, наполненного гидроксиапатитом / А.А.Кулаков, А.С. Григорьян, Л.И.Кротова [и др.]// Стоматология. - 2009. - №1. - С. 17 -23.
25.Vert M. Bioresorbablepolymersfortemporarytherapeuticapplications / М^г! // Angew. Macromol. Chem. - 1989. - Vol. 166/167. - P. 155-168.
26.PistnerH. Biodegradation of polylactideosteosynthesis materials in a long-term trial / H.Pistner, T.Hoppert, R.Gutwald // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery.-1994.-Vol.52, http://www.joms.org/article/0278-2391(94)90203-8/abstract.
27.Воложин А.И. Физико-механические и остеоинтегративные свойства полилактида, наполненного гидроксиапатитом, предназначеного для остеопластики в челюстно-лицевой области / А.И.Воложин, А.В.Жарков, А.П.Краснов,
http://elibrary.ru/author items.asp?authorid=433 59&authorhash=%D0%9A%D 1 %80%D0 %B0%D 1 %81 %D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%90+%D0%9F А.С.Григорьян, Ф.Ф.Лосев //Российский стоматологический журнал - 2006. - №3. - С. 8 - 12.
28.Stauffer U. Resorbableimplantsincraniofacialsurgeryinchildhood. A contribution to the development of polylactide implants / U.Stauffer, H.Sailer, H.Weigum // Article in German. -1991.http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1938431.
29.Neumeyer S. DerEinsatzvonpolylactidbeschichtetemBeta-TricalciumphosphatzumVerschlussvonMund-Antrum-Verbindungen / S.Neumeyer, H.Bosebeck // DieQuintessenz (60). - 2009. - No.8. - P. 891899.
30.Григорянц Л. А. Остеокондуктивный материал EasyGraft ™ на основебета-трикальцийфосфата (ТКФ) - новое направление в лечении дефектов костной ткани в реабилитации стоматологических больных / Л.А.Григорянц, А.Н.Ряховский, Т.А.Савчук, А.Штеренберг // Стоматология сегодня. - 2009. - № 5 (85).
31.Попов В.К. Новые биоактивные композиты для регенерации костных тканей / В.К.Попов, А.П.Краснов, А.И.Воложин, С.М.Хоудл // Перспективные материалы. - 2004. - № 4. - С. 49-57.
32.Топольницкий О.З. Остеоинтегративные свойства полимерных композитов на основе этакрила-М и гидроксиапатита после воздействия сверхкритической двуокисью углерода / О.З.Топольницкий, А.И.
Воложин, А.А.Докторов // Биомедицинские технологи: Труды НИЦ БМТ ВИЛАР. - 1999. - Вып. 12. - М. - С. 28-35.
33. Лабораторное исследование минералонаполненного композита Полилактида, подвергнутого воздействию сверхкритического диоксида углерода для применения в челюстно-лицевой хирургии / О.В.Семикозов, Е.В.Мокренко, В.К.Попов [и др.]//Стоматология для всех. - 2006. - № 4. -С. 29-31.
34.Баграташвили В.Н. Получение микрочастиц биорезорбируемых полимеров с помощью сверхкритических сред / В.Н.Баграташвили, С.Е.Богородский, А.Н.Коновалов // Сверхкритические Флюиды: Теория и Практика. - 2007. - Т.2, № 1. -С. 53-59.
35.Воложин А.И. Исследование остеоинтегративных свойств полиметилметакрилата, химически связанного с синтетическим гидроксиапатитом / А.И.Воложин, Т.Т.Бирюкбаев, А.А.Докторов // Российский стоматологический журнал. - 2001. - №4. - С. 4 - 8.
36.Макеев В.Ф. Порiвняльна експериментальна оцшка репаративного остеогенезу юсткових дефекпв щелеп, заповнених рiзними остеопластичними бiоматерiалами / В.Ф.Макеев, О,М.Орий, М.О.Черпак, В.З.Слший // Новини стоматологи. - 2010. - № 1. - С. 4245.
37.0рий О.М. Експериментальне порiвняльне дослщження остеоштегративних властивостей бiополiмерного резорбуючого композиту на основi полшактиду та кальцш-фосфатних синтетичних бiоматерiалiв / О.М.Сiрий, М.М.Угрин, М.О.Черпак // Новини стоматологи. - 2010. - №3.- С. 47-52.
Як вщомо, альвеолярний гребшь у д^нщ екстракцii зуба пiдлягае
структурнiй перебудов^ яка супроводжуеться утворенням молодоi
юстково! тканини, що заповнюе дно лунки видаленого зуба, та атроф1ею вшьних И кра!в. Шсля загоення юстково! рани процес структурно! перебудови юстки тривае, але вже з переважанням явищ атрофп альвеолярного вщростка. Атроф1я юстки - це процес, що характеризуеться зменшенням об'ему, розм1р1в 1 загально! юстково! маси юсткового органа. Цей процес незворотний, а тому чим бшьше часу минуло шсля втрати зуб1в, тим бшьша втрата юстки, що пов'язано з втратою функцш альвеолярного вщростка [1, 4, 6]
У зв'язку з цим надзвичайно важливими е дослщження реакцп юстково! тканини на функцюнальне навантаження. Зпдно з трансформацшним законом Вольфа будь-яка змша функцп тягне за собою анатом1чну та структурну перебудову оргашв 1 тканин. Отже, функщя визначае форму, будову юсткового органа 1 його архггектошку. Зменшення функцюнального навантаження викликае зниження величини бюелектричних потенщал1в та штенсивност кровооб1гу, що шпбуе остеогенну потенцш та активуе резорбцш юстково! тканини. Це призводить до зменшення м1сткост1 мжроциркуляторного русла з редукщею капшярно! с1тки 1 шдвищенням судинно! проникность Шсля зниження кровопостачання в д1лянщ екстракцп зуба перш1 ознаки атрофп юстки та остеопорозу можуть спостер1гатись уже через 2-3 тижш. За тривалого зниження кровопостачання явища атрофп та остеопорозу стають практично незворотними 1 настае регресивна трансформащя юстки, що призводить до порушення життед1яльност1 юстково! тканини з1 зменшенням И мщност1, з можливим виникненням деформацш та перелом1в нав1ть за умов мш1мальних ф1зичних навантажень. Розвиток юсткових структур щелеп шдпорядкований переважно функцюнальному навантаженню при жуванш, 1 саме тому головною причиною зменшення юстково! маси та попршення якост кiстково! тканини е аденля [8, 9, 7].
Прогресуюча атроф1я при повнш адентп може призвести не тшьки до
повного зникнення альвеолярних вiдросткiв, а i до частковоi атрофп базальних вщдшв щелеп, що викликае значнi топографо-анатомiчнi змiни в порожнинi рота i щелепно-лицевiй дiлянцi: формуеться прогенiчне сшввщнощення щелеп, змiнюеться спiввiдношення альвеолярних вщростюв у бiчних вiддiлах щелеп. При повнш втратi зубiв альвеолярний вщросток верхньоi щелепи найактивнiше атрофуеться зi щiчного боку, а на нижнш щелепi - з язикового. Приблизно у 80-94 % таких пащенпв значно зменшуеться глибина або повшстю вiдсутне переддвер'я порожнини рота. У 25% випадках вщбуваеться змiна положення вуздечок губ та язика [4, 6].
Виражеш морфолопчш порушення створюють значш труднощi в лiкуваннi та оклюзшнш реабiлiтацii пацiентiв з аденлею. Протезування таких пацiентiв особливо з використанням часткових або повних зшмних ортопедичних конструкцш не призупиняе процес атрофп, а тiльки посилюе його. Пояснюеться це тим, що для юстки адекватним подразником е розтягнення прикршлених до не!' зв'язок (перюдонтальних волокон), але к1стка не пристосована до сприйнятя сил стиснення, як йдуть вiд базису знiмного протеза. Нерiвномiрний розподiл жувального тиску, направленого переважно на альвеолярну частину, завжди шдвишуе ступiнь атрофii кiсткових структур протезного ложа. Стушнь вираженостi атрофп альвеолярних вщростюв у пацiентiв з однаковим видом адентп може суттево вiдрiзнятись залежно вiд вiку, загальноi та мiсцевоi патологii, особливостей попереднього протезування. Можна зустргги пацiентiв, у яких альвеолярнi гребенi добре збереглись, але разом iз тим спостериаються також клiнiчнi випадки атрофii крайнього ступеня. Тверде шднебшня стае плоским, а в передньому його вщдш атрофiя часто досягае носово!' осп [6, 10, 12].
Ниш прюритети замщення дефектiв зубних рядiв за допомогою дентальних iмплантатiв у порiвняннi з минулими десятирiччями змiстилися в напрямку високоестетичних зубних протезiв на iмплантатах.
За таких умов при встановленш iмплантатiв доцшьно керуватися правилом розмiщення iM^ra^m^ у необхiдних, а не в можливих дiлянках, як це було рашше [13].
Вiдомо, що досягнення остеоштеграцп iмплантата найбiльш вiрогiдне, коли вш щiльно фiксований у тдготовленому кiстковому ложi. Це часто визначаеться як первинна стабiльнiсть iмплантата, а при ïï досягненнi вiрогiднiсть негативного результату лжування знижуеться. Первинна стабшьшсть залежить не тiльки вiд позицюнування iмплантата, його форми i будови, а i вiд щiльностi кiстковоï тканини. Об'ем кiстковоï тканини та ïï яюсть визначають задовiльнiсть умов для фшсаци дентального iмплантата, бо в разi недостатньоï висоти та ширини атрофованого альвеолярного вiдростка та низь^ щiльностi виникае ризик мехашчного перевантаження, а вiдповiдно, i незадовшьного результату лiкування [14].
Високоефективним методом передпротезноï профiлактики атрофiï альвеолярних вщростюв щелеп е кiсткова пластика в д^нщ лунок видалених зубiв iз використанням бiоматерiалiв, що запобiгае зниженню рiвня кiстковоï тканини i дозволяе встановити iмплантати навiть у позаментальних дiлянках щелеп, уникаючи складних реконструктивних втручань. Цей метод заповнення остеопластичним матерiалом постекстракцiйних дефектiв застосовуеться в ситуащях, коли видалення зуба не завершуеться проведенням безпосередньоï дентальноï iмплантацiï. Природне ремоделювання альвеолярноï к1стки в д^нщ екстракцiï зуба найбiльш виражене в першi 6 мiсяцiв шсля видалення, а вщповщно аугментацiя постекстракцшних дефектiв не тiльки запобiгае втрат об'ему к1стки в дiлянцi видалення, а й забезпечуе належний юстковий рiвень бiля зубiв, як1 обмежують дефект [15, 16, 17].
Проблема вибору ефективного остеопластичного матерiалу спонукае до пошуку i розробки матерiалiв iз необхiдними для кiстковоï пластики
властивостями. Це причина постшних дискусш, особливо на сучасному еташ розвитку стоматологи. Тривалий час у клiнiчнiй практищ в ролi остеопластичних матерiалiв застосовували переважно 3 види к1сткових трансплантат, а саме: автогеннi, алогеннi та ксеногенш [18]. За останнi десяташття в клiнiчнiй практицi для дентальноi iмплантацii почали широко використовувати алопластичш матерiали рiзного походження. Серед таких остеопластичних матерiалiв iз метою повноцшного вiдновлення структури к1стки i втраченого юсткового об'ему використовують переважно рiзноманiтнi кальцiй-фосфатнi бiоматерiали («Кергап», «Гидроксиапол», «Са1е1Ьопе», «СегаБогЬ», «Са1еИ;йе» та iн..) на основi синтетичних фосфатiв кальцiю (ГАП i ТКФ), що е структурними аналогами мiнерального компонента кiстковоi речовини i пiддаються бiодеградацii [2, 3, 5]. «Кергап» i «Бiогран» звичайно тддаються остеокластичнiй резорбцii протягом 6-10 мюящв, але iхнi гранули можуть зберпатися в зонi пластики до 3-5 роюв. 1нший кальцiй-фосфатний матерiал - «Са1е1Ше 2040» не тддаеться резорбцii протягом майже 2-х роюв тсля iмплантацii [4]. Бiодеградацiя матерiалiв такого типу залежить вiд пористост та щiльностi 'хньо!' структури. Високопорист матерiали резорбуються значно швидше [19, 20]. Матерiали з низькою пористютю досить iнертнi вiдносно тканин ложа пластики i можуть використовуватися лише для заповнення невеликих юсткових дефеклв, як1 надалi не плануеться використовувати для дентальноi iмплантацii. Серед таких матерiалiв добре себе зарекомендували «ГАП-99», «0стим-100», «Вопе-ЛраШе» [20]. Детальш дослiдження застосування остеопластичного матерiалу на основi бета-трикальцiйфосфату (Ь-ТСР) «СегаБогЬ» для пластики юсткових дефеклв, що утворилися безпосередньо шсля екстракцii зубiв, яю проводились у 2009 р. у Нью-Йорку (США), показали досить високу ефектившсть замщення таких дефектiв через 6 мюящв пiсля !'х пластики, що дало можливють установити стандартш дентальнi
iмплантати в необхщних анатомiчних дiлянках. У вшх клiнiчних випадках, як на верхнш, так i на нижнш щелепах втрати альвеолярноï кiстки протягом усього термшу спостереження (вiд 1 до 5 роюв) не спостерiгалося [21]. Шдвищення остеорегенеруючого потенцiалу матерiалу «Cerasorb» намагаються досягти шляхом його комбшування з PRP - багатою на тромбоцити плазмою з остеоiндуктивними властивостями за рахунок високоï концентрацiï тромбоцитiв, фiбриногену, лейкоцитiв, макрофагiв, факторiв росту, штерлейюшв, вазоактивних та хемотаксичних агентiв, а також iз PPP - бщною на тромбоцити плазмою, яка виконуе роль фiбриновоï мембрани i сприяе регенерацiï тканин. Використання таких комбшацш кальцiй-фосфатних матерiалiв iз PRP та PPP створюе сприятливi умови для регенерацп тканин [22]. З метою покращення властивостей кальцiй-фосфатних матерiалiв до ix складу вводять колаген, а також рiзноманiтнi антибактерiальнi середники. Представниками таких матерiалiв е «Коллапан», «Гапкол», «Колапол», «Оссокол» та iншi. Кштчне вивчення властивостей «Коллапану», до складу якого введет лжарсью речовини рiзного спектра дп, показали його високу антимжробну активнiсть, що важливо для профшактики нагноення пiсляоперацiйниx ран [11]. Недолжом практично усix кальцiй-фосфатниx матерiалiв е вiдсутнiсть остеоiндуктивниx властивостей, здатност стимулювати остеогенез, а досить швидка резорбщя призводить до незавершеного i неповноцшного кiсткоутворення в зонi лунки видаленого зуба.
Одним iз напрямк1в бюмедичного матерiалознавства, що нинi iнтенсивно розвиваеться, е розробка та синтез нових полiмерiв i мшерал-полiмерниx композипв для замiни втрачених к1сткових структур, направленоï регенерацп кiстковоï тканини, а також виготовлення матриць для тканинноï iнженерiï [23].
Синтетичш бiорезорбуючi полiмери на сьогоднi широко впроваджуються та починають застосовуватись у щелепно-лицевш хiрургiï, ортопедiï та травматологи. Умовно ïx подiляють на двi велик1 групи - частково кристашчш та аморфнi. Матерiали першоï групи мають досить високi меxанiчнi характеристики i низьку швидкiсть резорбцiï, бо для ïx повного розсмоктування в оргашзм^ як правило, необхщно бшьше 10-12 мiсяцiв. Меxанiчнi властивостi аморфних полiмерiв незначно поступаються аналогiчним характеристикам частково кристашчних систем, але швидюсть ïx бiорезорбцiï може варiювати в досить широких межах - вщ тижня до кшькох мiсяцiв. Для щелепно-лицевоï xiрургiï з них виготовляють мшьгвинти i пластини. Окрiм низки позитивних властивостей, недолжом бiльшостi бюрезорбуючих композитiв е ïxня низька остеоштегративна активнiсть [24, 25].
Протягом останшх 20 рокiв у медичному свт широко вивчають фiзико-меxанiчнi й остеоштеграцшш властивостi полiлактиду (ПЛ), зокрема його використання в щелепно-лицевш д^нщ [26, 27, 28]. Полшактид - бюрезорбуючий, бiосумiсний, термопластичний полiефiр, мономером якого е молочна кислота, що застосовуеться в медициш для виробництва xiрургiчниx ниток i штифпв, а також у системах доставки лтв. Для покращення iнтеграцiï полiмерниx матерiалiв iз к1стковою тканиною i пiдвищення ïï репаративних властивостей до складу полшактиду вводять синтетичнi фосфати кальцiю, як створюють новi можливостi отримання бюрезорбуючих композилв [24, 29]. Серед таких представлених на стоматолопчному ринку Украши i Росiï остеопластичних композитiв iз полiлактидом (ПЛ) можна видiлити матерiал «Easy-Graft», що використовуеться в пародонтологп, iмплантологiï та щелепно-лицевiй xiрургiï [30]. Посилення остеоштегративних властивостей синтетичних бюрезорбуючих полiмерниx бiоматерiалiв досягають шляхом надання матерiалам пористоï структурноï
будови з оптимальним розмiром пор (приблизно 100-200 мкм), що створюе умови для вростання та функцiональноï перебудови кiстковоï тканини за наявност резорбуючого полiмеру. Для покращення остеоiнтегративниx бюлопчних властивостей високомолекулярного полiлактиду (ПЛ) використовують метод створення пор у композицшних матерiалаx iз використанням надкритичного дюксиду вуглецю (HK-CO2). Цей метод застосовують також до нерезорбуючих полiмерiв - полiметилметакрилату, полiетилену [31, 32]. Вплив HK-CO2 на ПЛ приводить до формування пористоï поверxнi цих полiмерiв i до утворення всерединi ïxньоï структури порожнин розмiром 60-200 мкм, що сполучаються мiж собою та можуть забезпечити ефективне проростання кiстковоï тканини в iмплантований остеопластичний матерiал. Уведення до складу полiмерiв кристашв ГАП суттево не впливае на змшу структури матерiалу внаслiдок впливу НК-CO2 [33]. Нинi вчеш активно дослiджують рiзнi методи отримання мiкрочастин бiорезорбуючиx полiмерiв заданого xiмiчного складу i внутрiшньоï структури за допомогою надкритичних середовищ [34].
На основi псто-морфолопчних дослiджень замiщення юсткових дефектiв рiзними композитними остеопластичними матерiалами (ГАП + ПЛ (полiлактид), ПММА (полiметилметакрилат) + ГАП та матерiалом, що представляе собою кополiмер на основi полiвiнiлпiролiдону (ПВП), метакрилатестерiв (ME) та полiвiнiлового спирту (ПВС) + ГАП) в експериментах на кроликах, щурах та собаках отримано результати, оптимальш за темпами замщення штучно створених дефеклв к1стковим регенератом [24, 35, 36, 37]. Подiбнi дослщження ведуть до створення нових сучасних композитних остеопластичних бiоматерiалiв iз необхщними показниками мiцностi та швидкостi резорбцп залежно вiд потреб стоматологи.
Перспективним напрямком сучасних дослщжень е застосування таких бiополiмерниx композитiв для пластики постекстракцшних дефектiв альвеолярних вiдросткiв щелеп.
