CC BY
124
Аналiзуючи irpoBi технологи навчання, варто також звернути увагу на моральний аспект технолопзаци oсвiти. Йдеться про «педагопчну чистоту» (О. Пехота), моральну безпеку, валеолопчну oбгрунтoванiсть i духовну eкoлoriчнiсть ввдомих i створюваних пeдаroriчниx тexнoлoriй. Важливо, щоб в основу кожно' з них було покладено принципи гумашстичного свiтorляду, що передбачають формування таких якостей особистосп, як усвiдoмлeння едносп природи i людини, вiдмoва в1д авторитарного стилю мислення, взаемoдiя педагога та учня, тeрпимiсть, сxильнiсть до компромюу, шанобливе ставлення до думки шшого, шанування культур, моральних i духовних цiннoстeй тощо [1, 78].
Л1ТЕРАТУРА
1. Дичкiвська. Iннoвацiйнi педагопчт технологи: Навчальний пoсiбник. — К.: Академвидав, 2004. — 352с.
2. Краснов Ю. Освiта як гумаштарна тexнoлoriя // Вiдкритий урок: розробки, технологи, досввд: Науково-методичний журнал. — 2005. — № 19-20. — С. 41-48.
3. Кукушин В. Iгрoвi технологи на уроках // Ввдкритий урок: розробки, технологи, досввд: Науково-методичний журнал. — 2006. — № 11-12. — С. 3-9.
4. Кучеров I. 1нтелектуальна гра «Дивовижний бюлопчний свгг» // Бюлопя i xiмiя в школ! — 2005. — № 4. — С. 20-21.
5. Невмержицький О. Педагопчш технологи — зваби i загрози // Вища освгта Укра'ни. — 2006. — № 1. — С. 97-101.
6. Падалка О.С., ШЫмчук А.М., Смолюк I.O., Шпак О.Т. Пeдаroriчнi технологи // Ки'в. — «Укра'нська енциклопедш» 1м. М.П. Бажана. — 1995. — 252с.
7. Ушверсальш iнтeлeктуальнi irри // Пeдаroriчна акадeмiя пан Софи. — 2005. — № 1. — С. 631.
8. Ярошенко О. Педагопчна тexнoлoriя як дидактична катeгoрiя: Наука вчитeлeвi // Бюлопя i xiмiя в школ! — 2005. — № 4. — С. 14-17.
Юрш БАДЮК, Леонiд КОНОШЕВСЬКИЙ
ПЕДАГОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО КЛАСИФ1КАЦП Д1ЛОВИХ 1ГОР
У cmammi розглянуто з педагогiчноi точки зору класиф^ацж дидактичних iгор i показано ix Mi^e в навчальному процеci mexHiKyMie i коледжiв.
Ниш в Укра'ш склалися об'ективш передумови для яшсного прориву до нових технологш навчання. Нeoбxiднiсть змiни звичних засoбiв дiяльнoстi викладача в умовах, наприклад, штеграци oсвiти, науки й виробництва, шформатизацп навчання е об'ективним фактором виникнення потреби в науковому oбгрунтуваннi цих змiн. Активнi методи навчання ставлять за мету зробити кожного студента безпосередшм учасником навчального процесу, котрий сам шукае шляхи й засоби виршення проблем.
Навчальний процес у ВНЗ I—II р^внв акредитаци мае: по-перше, бути спрямованим на рeалiзацiю конкретних завдань пiдroтoвки майбутнього фах1вця; по-друге, бути iмiтацiею того середовища, в якому доведеться працювати майбутнiм фах!вцям; по-трете, виробляти в студентов умшня й навички вирiшувати практичнi завдання у майбутнix виробничих ситуациях.
Навчальш д1лов1 1гри дають можлив1сть формувати знання, прoфeсiйнi вм1ння й навички майбутшх фаxiвцiв. Дiлoва гра будь-якого виду е практичною груповою вправою з вироблення оптимальних рiшeнь, застосування методов i прийом1в у штучно створених умовах, що в1дтворюють реальну обстановку чи виробничу ситуацию.
д1лов1 1гри е ефективним засобом створення суперечностей i проблемних ситуацiй на навчальних заняттях у тexнiкумаx чи коледжах. У процес дшово' гри можна розглянути будь-яку виробничу або технолопчну проблему чи ситуащю. Така гра стимулюе iнтeрeс до творчосп, навчае спiлкуванню, допомагае розкрити духовний пoтeнцiал осо6истост1 студента. Вона дозволяе абстрагуватися в1д реального св!ту з його монотонн1стю та утилгаризмом. Зацiкавлeнiсть, яка в процес дшово' гри зумовлюе сильне eмoцiйнe тднесення в молодо' людини, активiзуе i'i iнтeлeктуальнi, духовн й ф1зичн1 сили.
Активш методи навчання (дискусп, дшов! 1гри, моделювання виробничих ситуацiй тощо), якщо вiдoбражають суть професп, формують прoфeсiйнi якост1 майбутнього фаxiвця,
становлять своeрiдний пол^он, на якому студенти можуть вiдпрацьовувати професiйнi навички в умовах, наближених до реальних. Глибокий аналiз помилок студентiв, який проводиться при тдбитп пiдсумкiв, знижуе ймовiрнiсть !х повторения в реальнiй дiйсностi. Все це сприяе скороченню термiну адаптацп молодого спецiалiста до повноцiнного виконання професшно1 дiяльностi. Ця особливiсть й обумовлюе використання iгрових методiв навчання.
Основнi положення теорп прово1 дiяльностi були сформульованi й розробленi класиками педагопчно1 науки К. Ушинським, Д. Писаревим, А. Макаренком, М. Левиовим, Л. Виготським, Л. Рубiнштейном, О. Леонтьевим та ш.
Як показали чисельш дослiджения, одним з ефективних засобiв навчання у ВНЗ е дшова гра, котра мiстить у собi необхiднi проблемнi ситуацп, що сприяють розвитку тзнавально1 активностi студенпв [7]. Дiлова гра як педагопчний засiб — це цiлеспрямовано оргашзована навчально-iгрова взаемодiя студентiв.
Дидактичними лрами у ВНЗ займалися А. Вербицький [5], М. Арстанов, П. Шдкасистий i Ж. Хайдаров [2], А. Смолин [10]. Науковщ розглядають дидактичну гру як цiлеспрямовану органiзацiю навчально-лрових взаемодiй студентiв у процесi моделювання ними цшсно1 професшно1 дiяльностi фахiвця. Цi iгри вiдомi у ВНЗ як дiловi iгри, спрямованi на формування й вироблення конкретних умшь дiяльностi в реальних умовах, пошук необхвднох шформаци, вирiшения нагальних проблем, котрi виникають у процесi навчання, вироблення варiантiв дiй, прийняття ршень у змiнених умовах.
Мета статп — розглянути класифiкацiю дидактичних лор i показати !х мiсце в навчальному процесi технiкумiв i коледжiв.
Сучасна дидактика звертаеться до навчально! гри, справедливо вбачаючи в нш резерви збiльшення ефективносп педагогiчного стлкування, навчальну продуктивнiсть властивих для не1 елеменпв змагання, безпосередносп, защкавленосл тощо [7]. Серед й переваг вщзначають, як правило, характеристику iнiцiативи й творчого мислення, включення у навчальну дiяльнiсть практично всiх студентв, набуття досвiду ствробгтицтва, встановлення мiжпредметних зв'язюв, створення «неформального середовища» для навчання й сприятливих передумов для рiзних стратегiй вирiшення завдань, структурування знань, як1 можуть застосовуватися в рiзноманiтних галузях, об'еднання розрiзнених уявлень у «складну й збалансовану картину свпу» тощо.
Вщмшшсть дшово1 навчально1 гри ввд традицшних метод1в навчання, и навчальнi можливосп полягають у тому, що в нш вiдIворюються основн закономiрностi руху професшно1 дяльносп й професшного мислення на матерiалi навчальних ситуацш, що диттчно виникають i вирiшуються сп1льними зусиллями учасниюв гри. Однак спрямування професшнох дяльносп й професшного мислення мае бути обгрунтоване дидактично, забезпечене методично й здшснене документально. Потрiбно створити так! дидактичш умови, щоб учасник дшово1 гри реалiзував комплекс умiиь, набутих в шших формах навчання на етапах, яю передували гр! Серед умшь основними е:
- бачити професшну ситуацiю як одне цiле, вмии аналiзувати складовi частини об'екта д!яльносп й умови його функцiонувания;
- видмти з ще1 ситуацп предмет дл, мету, засоби й очiкуванi результати перетворення ситуацп;
- формувати й ставити завдання, видмти систему дш, як1 забезпечують досягнення мети в даних умовах;
- будувати модель д!яльносп щодо перетворення умов поставленого завдання, тдбору недостатньо1 шформацп, змши умов функцiонувания об'екта чи його властивостей;
- здiйснювати ди з поставлених завдань;
- оцшювати й узагальнювати одержанi результати, доводити правильшсть рiшень.
Очевидно, що рiзноманiтнi дшов! ¡гри можна систематизувати за багатьма ознаками.
Найважливiшими з них ниш е: цшьове призначення гри, широта тематичних меж, галузi, що ¡миуються, ступ1нь свободи рiшень, р1вень невизначеностi рiшень, характер комунiкацiй м!ж учасниками, ступ1нь ввдкритосп гри, комплекстсть моделi, що використовуеться, iнструменти гри i форма й проведення та ш. Сучаснi класиф^цй, що ввдображають загальнi уявлення про рiзноманiIтя дшових ¡гор залежно ввд 1хтх найб№ш ютотних формальних ознак, дае таблиця 1 [8].
Охарактеризуемо детальнiше кожну ¡з ознак ще1 класифшацп:
Серед дшових ггор залежно ввд 1хшх функцш i цшьового призначення розр!зняють:
- нaвчaючi (в тому чиcлi тpeнiнговi) upa Bони знaчно пошиpeнi i слугують для п1дготовки i пiдвищeння ^a^iRaïui пeдaгогiчниx кaдpiв;
- iгpи для виpiшeння пpaктичниx зaвдaнь (нaпpиклaд, знaxоджeння оптимaльниx piшeнь гад чac imeнcифiкaщï пpоцecy нaвчaння). Bони зacтоcовyютьcя тaкож для колeктивноï aбо iндивiдyaльноï тдготовки piшeнь з ypaxyвaнням piзномaнiтноcтi фaктоpiв, якi впливaють нa cиIyaцiю й piзниx вapiaнтiв виpiшeння пpоблeми;
- r^eRim iгpи. До ниx звepтaютьcя в пpоцeci пpоeктyвaння оpгaнiзaцiйниx систем ^ramaa^^ ïxmx cтpyкIypниx одиниць тощо) i ïxнix змiн. Цe дyжe ск^дний вид irop, який пepeдбaчae високий piвeнь компeтeнцiï ïx yчacникiв;
доcлiдницькi iгpи. Bикоpиcтовyютьcя для aнaлiзy повeдiнки окpeмиx cпiвpобiтникiв aбо щлж колeктивiв зaлeжно вiд змiн зовнiшнix aбо внyтpiшнix умов х^ньо!' дiяльноcтi (нaпpиклaд, y пpоцeci вивчeння можливоcтeй викоpиcтaння в оpгaнiзaцiï piзномaнiтниx cиcтeм оплaти пpaцi). Доcлiдницькi дiловi при модeлюють конкpeтнi cитyaцiï в peжимi «що бyдe, якщо?..». Цe дозволяе пpогнозyвaти piзнi вapiaнти змiн.
Ш^очшь тeмaтичниx мeж вiдобpaжae мacштaби й сктадшсть зaвдaнь, що виpiшyютьcя в ^овдс дiловоï гpи. Комплeкcнa дiловa гpa пepeдбaчae вiдпpaцювaння мeтодiв виpiшeння cклaдниx зaвдaнь в eдноcтi ïxmx нaйвaжливiшиx acпeктiв. Цe, нaпpиклaд, iмiтaцiя дiяльноcтi щодо виpiшeння конфлiктy iз зaдaними пapaмeтpaми. Пpивaтнa дiловa !pa слугуе виpiшeнню одного, пeвного зaвдaння, нaпpиклaд, гpa щодо вивчeння й поpiвнювaння eфeктивноcтi колeктивноï тa iндивiдyaльноï дiяльноcтi cтyдeнтiв гpyпи.
Стyпiнь свободи pimern i дiй yчacникiв ^и можe бути piзним. Якщо дiловa гpa допycкae лишe обмeжeний, зaздaлeгiдь зaдaний cпeктp можливиx piшeнь i вiдповiдниx повeдiнковиx aльтepнaтив (дiй), то вош ввaжaeтьcя жоpcткою. B жоpcткиx iгpax змicт кожного кpокy гpaвця cyвоpо фiкcyeтьcя вiдповiдно до фоpмaльноï модeлi пpоцeciв, як1 iмiтyютьcя. Пpийняття piшeнь y ниx зводиться до вибоpy однieï iз зaпpопоновaниx aльтepнaтив, пpичомy вci оcновнi дiï здшснюються в cyвоpо визнaчeнi пpомiжки чacy. I нaвпaки, якщо гpaвцi да бaзi дотpимaння зaгaльниx умов ^и дiють вiльно, ïxнi piшeння ш peглaмeнтовaнi вcтaновлeним нaбоpом aльтepнaтив, то !pa е м'якою. B м'якж iгpax дiï yчacникiв обмeжyютьcя лишe зaгaльним cцeнapieм pозгоpтaння подiй, y мeжax якого гpaвцi caмi визнaчaють поcлiдовнicть свох^ дiй. G й пpомiжнi (нaпiвжоpcткi) типи irop.
Таблиця 1
Класифтащя дыових ^ор
Оз^та клacифiкaцiï Знaчeння ознaки Хapaктepиcтикa дiловиx irop
Цiльовe пpизнaчeння Haвчaючe Пiдroтовкa пpофeciйниx пeдaroгiв, пepeпiдготовкa i пiдвищeння ma^kaitu фaxiвцiв
^ararcHKe Bиpiшeння пpaктичниx зaвдaнь чacтини колeктивy aбо оpгaнiзaцiï зaгaлом
ПpоeкIнe Пpоeктyвaння i pозpобкa фyнкцiонaльно-pолeвиx cтpyктyp оpгaнiзaцiï
Доcлiдницькe Bивчeння тa aнaлiз повeдiнки пeдaгоriчноro колeкIивy i бyдь-якиx iншиx оpгaнiзaцiйниx cиcтeм
Шиpотa тeмaтичниx меж Комплeкcнi (звeдeнi) Оxоплюють комплeкc взaeмопов'язaниx зaвдaнь
^marai Оxоплюють виpiшeння окpeмиx зaвдaнь
Стутнь свободи pозв'язкiв Жоpcткi Пepeдбaчaють cyвоpо обмeжeнy кiлькicть можливиx вapiaнтiв виpiшeння зaвдaнь
M'якi Пepeдбaчaють знaчнy свободу yчacникiв y пошуку можливиx вapiaнтiв виpiшeння зaвдaнь
Стyпiнь нeвизнaчeноcтi cи1yaцiï Дeтepмiно-вaнi Пepeдбaчaють виpiшeння зaвдaнь в yмовax cyвоpо дeтepмiновaноï cитyaцiï
Iмовipнicнi Пepeдбaчaють викоpиcтaння iмовipнicниx оцiнок i фaктоpiв pизикy в пpоцeci виpiшeння зaвдaнь
Xаpактеp комyнiкацiй учасниюв Iнтеpактнвнi Пepeдбачають залeжнiсть поведшки й оцшювання дш гpавця вщ повeдiикн fflnrnx учасншзБ гpн
He iнтepактнвнi He пepeдбачають залежшсть окpeмого гpавця вiд повeдiнкн iншнx yчасннкiв гpн
Галyзi застосування Загальнi Iмiтyють повeдiнкy груди, установи загалом
Функцю-нальнi Ыпуютъ окpeмi функцп спiвpобiтннкiв
Вiдкpнтiсть гpн Вiдкpитi Пepeдбачають вiльнi контакта i комушкацп мiж гpyпамн yчасннкiв
Закpнтi He пepeдбачають контактiв мiж учасииками в ^одеа всieï гpн
Iнстpyментн гpн Рyчнi Розpаxyнкн виконуються вpyчнy i пepeдбачають вiдпpацювання тexнiкн внpiшeння окpeмнx пeдагогiчннx завдань
Kомп'ютepнi С^штування на внкоpнстания комп'ютepiв для подготовки i аналiзy можливого внpiшeния пeдагогiчннx завдань
Фоpмн пpоведення Oчнi Пepeдбачають пpовeдeння гpн зi всма учасииками в один час i в одному мющ
Заочш Пepeдбачають заочне пpовeдeння гpн за сxeмами днстанцiйноï тexнологiï
Залежно вщ мipн иевизиачеиосп снтyацiï дiловi ^и дшяться иа детеpмiиованi й iмовipнiснi. Для пеpшнx xаpактеpиа внзиаченiсть ситуаци, задашсть ïï осиовинx паpаметpiБ, що дозволяe гpаБцям пpнйматн однозиачио пpавильнi або иепpавнльиi piшеиия. Iишнx вiдpiзняe иеясиiсть снтyацiï, мiилнвiсть iï багатьоx паpаметpiБ, що зyмовлюe можлнвiсть лише iмовipнiсниx оцiиок снтyацiï й гфийняття piшеиь з певиою мipою prorny.
Xаpактеp комyиiкацiй yчасинкiБ гpн вiдобpажаe залежнiсть чи иезалежнiсть дш ïï учасниюв одии вiд одного i e одним iз найважлнвiшнx показниюв ïï дниамiзмy. В iитеpактнвинx iгpаx така залежнiсть iснye. Iгpн цього типу иеобxiднi для iмiтацiï стосуиюв конкypеицiï' (нап^икла^ y пpоцесi моделювання дальноси щодо пpацевлаштyваиия в оpганiзацiю иайбiльш обдаpованнx випускник1Б знаменитого ВЮ). Якщо ж y пpоцесi ^и ïï учасники дють самостшно, ^гамашть piшеиия иезалежно вiд iншнx, то ^а e ие iнIеpактнвиою. Деяю дiловi iгpн можуть мати два pежими пpоведеиия: тренувальиий що пеpедбачаe иезалежну поведшку гpаБцiв, i pобочий, засиований иа конкpетнiй взаeмодiï учасникв.
Галyзi застосуваиня xаpактеpнзyють сфеpy, в якш внкоpнстовyeться дiлова гpа з точки зоpy фyикцiоиальиого пiдxодy. Загальш дiловi iгpн моделюють дiяльиiсть всieï оpгаиiзацiйиоï однинцi в певиiй ситуаци, котpа може змiиюватнся. Фyикцiоиальиi ^и слугують вiдпpацюваиию дiй щодо викоиаиня певинx фyикцiй оpгаиiзацiï.
Вiдкpнтiсть дiловоï гpн xаpактеpнзye иаявиiсть i фоpми коитактiв мiж ïï учасииками. В^д^ита дiлова гpа або дозволяe коитакти мiж ïï учасииками, або пpипyскаe колективие викоиаиня завдаиня (иапpнклад, гра «Експедищя иа Мюяць» або дiловi iгpн, що внкоpнстовyють метод «мозковоï атаки»). Закpнта ж дiлова ^а забоpоняe так1 коитакти.
Залежио ввд засобiв та iистpyмеитiв, як1 викоpистовyються, дiловi iгpн пiдpоздiляються иа pyчнi й комп'ютеpиi. Рyчиi, зазвичай, включають iгpн, иескладиi з точки зоpy ïxиix умов i паpаметpiв. ^и, що пеpедбачають складиий апаpат моделювання оpганiзацiйниx пpоцесiв, як пpавнло, пеpедбачають внкоpнстаиня комп'ютеpiв, пpогpеснвинx мyльтнмедiйинx iнстpyментiв i пpогpаминx пpодyктiв. До комп'ютеpниx дiловнx iгоp вiдиоснться пеpеважна бшьшють пpоектинx дiловнx iгоp, а також багато навчаючж i дослiдинцькнx дшовж iгоp.
За фоpмою або pегламентом пpоведеиня дiловi iгpн подiляються иа очш i заочиi. Ix вищенаведеш xаpактеpнстнкн иавpяд чи потpебyють додатковж комеитаpiв. Hниi y зв'язку з pозвитком днстаицiйиого иавчаиня i пошиpенням Iитеpиетy зиачио зpослн можливосл звеpнення до заочинx дiловнx iгоp iз внкоpнстаиням iифоpмацiйинx теxиологiй.
Hезалежио ввд типологи дiловi iгpн мають y свош оpгаиiзацiï та побyдовi чимало загальнж момеитiв. Hа пiдставi аналiзy сyчасинx класнфiкацiй дiловнx iгоp ми пpопонyeмо свiй пiдxiд до в^шення цieï пpоблемн, вiдобpажеинй сxематнчио иа pra. 1. В основу нашо" класнфiкацiï покладеиа озиака цiльового пpизначення. Вpаxовyючн пpоблематнкy иашого
до^дження, ми тдходили до побудови класиф^цп з точки зору використання дiлових ^ор в
Рис. 1. Класифжащя навчальних дшових ^ор.
Залежно ввд мети використання ми виокремлюемо навчаючi й дослiдницькi дiловi ^ри. Навчаючi iгри спрямованi на придбання нових знань, умiнь i навичок i використовуються в процесi тдготовки студенпв до самостшно! роботи. До них належать:
• дидактичш, тд час яких вивчаються елементи теорп i практики дiяльностi майбутнього спещалюта;
• евристичнi, в яких педагог не повщомляе студентам готових знань, а вмшо органiзовуючи ситуаци, що не мiстять прямо! вiдповiдi, змушуе тих, хто навчаеться, на основi наявних знань, запасу уявлень, спостережень, особистюного життевого досвiду робити висновки.
На вiдмiну вiд навчаючих дослвдницьш дiловi iгри передбачають висування проблеми й пошук шляхiв И подальшого вивчення.
Ми пропонуемо класифiкувати дослвдницьш дiловi iгри за наявнiстю або ввдсутшстю об'екта iмiтацil на iмiтацiйнi й неiмiтацiйнi.
Неiмiтацiйнi iгри вiдрiзняе орiентованiсть на проблемнiсть, iнтенсифiкацiя пошукового характеру самостшно! роботи студентiв, проте в них водночас вiдсутня iмiтацiя реальних обставин в умовнiй ситуаци. До неiмiтацiйних iгор належать:
• штелектуальш iгри, що стимулюють iнтелектуально-творчi й пiзнавальнi здiбностi студенпв. Щ iгри включають у себе створення проблемно! ситуацi!, генерацiю iде!, аналiз, перевiрку i вибiр кращих вдей i становлять еднiсть двох складових - висунення iде! (однiе! або дешлькох) i !! розвиток;
• при-вправи становлять планомiрно здiйснювану програму рiзноманiтних дш з метою формування й удосконалення знань, умiнь i навичок, п1двищення самостшно! дальност студенпв.
Сутнiсть iмiтацiйних iгор полягае в моделюванш реальних об'ектiв i умов. Серед цих ^ор ми виокремлюемо:
• рольовi — в процесi органiзацi! самостшно! роботи учасники дiлово! гри за допомогою програвання певних ролей у вшьнш вiд риску ситуацi! проявляють сво! професiйно важливi риси, а також за допомогою керiвника гри або один одного критично !х ощнюють, аналiзують i знаходить шляхи виршення проблеми;
• ситуативнi — об'ектом iмiтацi! е реальна ситуащя, котра може виникнути в професшнш дiяльностi. Моделювання !! здiйснюеться на прикладi конкретного навчального закладу i повинно бути максимально наближене до реального стану справ. Мiж студентами, як беруть участь у гр^ розподiляються посади (ролi) i пропонуються завдання з аналiзу проблемно! ситуаци й прийняття вiдповiдних рiшень;
• блщ^гри — рiзновиднiсть iмiтацiйних дшових ^ор, недовготривалих у часi, де учасники за певний перюд здшснюють перевiрку гiпотез, пошук i накопичення даних, роблять
висновки за результатами виконано1 роботи. Так1 при динамiчнi, зручш тд час включення в структуру занять, адекватнi особливостям оргашзацп самостшно1 роботи студентiв.
Запропонована класифжацш не претендуе на повноту. Однак ми вважаемо за необхщне висвилити власний тдад, осюльки будь-яка класифжащя е деяким узагальненням знань ¡з дослвджувано1 проблеми, а також вiдображае погляди авторiв у межах теми, що вивчаеться. Спираючись на мат^али проведеного дослвдження, можна зробити висновки:
• Проблема класифшацп дшових ¡гор е ниш актуальною.
• 1нтерес до навчальних длових ¡гор як методу навчання зумовлений тим, що осIаниiй реалiзуе завдання тдготовки студент1в техиiкумiв чи коледж1в до самостшно1 дальносл з використанням црових технологiй для проведення експерименлв, опрацювання резулиат1в дослщження та ш.
• Навчальна дiлова гра е багатофункцюнальним методом тдготовки студентiв, покликаних здшснювати професiйну д!яльшсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арстанов М. Ж., Пидкасистый П. И., Хайдаров Ж. С. Проблемно-модельное обучение: вопросы теории и технологии. — Алма-Ата, 1980. — 352 с.
2. Арстанов М. Ж., Пидкасистый П. И., Хайдаров Ж. С. Проблемно-модельное обучение: вопросы теории и технологии. — Алма-Ата, 1980. — 207 с.
3. Бельчиков Я. М., Бирштейн М. М. Деловые игры. — Рига: Авотс, 1989. — 304 с.
4. Борисова Н. В., Князев А. М. Дидактические условия использования игровых технологий в подготовке специалистов. — М., 1999. — 59 с.
5. Вербицкий А. А. Активные методы обучения в высшей школе: Контекстный подход. — М.: Высшая школа, 1991. — 207 с.
6. Кавтарадзе Д. Н. Обучение и игра: Введение в активные методы обучения. — М.: Флинта, 1998. — 192 с.
7. Кларин М. В. Игра в учебном процессе // Советская педагогика. — 1985. — № 6. — С. 57-61.
8. Пугачев В. П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 285 с.
9. Смолкин А. М. Активные методы обучения при экономической подготовке руководителей производства. — М.: Знание, 1976. — 72 с.
10. Смолкин А. М. Деловая игра как метод обучения при подготовке и повышении квалификации руководящих кадров. — М.: Московский рабочий, 1978.
11. Трайнев В. А. Деловая игра в учебном процессе. — М.: Прометей, 2002. — 345 с.
12. Трайнев В. А., Матросова Л. Н., Трайнев И. В. Интенсивные педагогические технологии: Сборник активных методов и учебных деловых игр: В 3 томах. Т. 3. — М.: Прометей, 2001. — 410 с.
Катерина Б1НИЦЬКА
ПРОБЛЕМИ АКТИВ1ЗАЦИ ПРОЦЕСУ УЧ1ННЯ ШКОЛЯР1В НА УРОКАХ МУЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
В статтi розглядаеться проблема учтня школярiв, зокрема на уроках музики. Розглядаеться активтсть як процес безперервног продуктивног пращ, спрямованог на стимулювання роботи учтв рiзними засобами.
Поставлен перед школою завдання щодо тдготовки учшв до життя i пращ в сучасному суспшьств! потребують формування особистосп, готово1 до активно1 учасп в сощальному та науково-техтчному прогресс
Активiзацiя учшня школяр!в належить до найбшьш актуальних проблем сучасно1 педагопчно1 науки i практики. Пояснюеться це тим, що виршення практичних завдань: здшснення обов'язково1 загально1 осв!ти, тдвищення якосп тдготовки випускнишв школи, формування !х активное' життево1 позицп — це в!яння нашого часу i вимагае пошуку нових тдход1в до подальшого вдосконалення змюту форм i методiв навчання. Найважливший з таких шдход!в складаеться з визначення шлях!в, дидактичних умов i системи засобiв бшьш повно! реалiзацil принципу активностi в навчаннi в нишшшх умовах.
д!яльшсть учня, спрямовану на засвоення певних знань, умшь i навичок, називають учшням [1, 50]. Реалiзацiя принципу активностi в учшш мае вирiшальне значення, оскшьки
