CC BY
16
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.15421/nvlvet8329
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:611.081:616.988:636.4
Pathomorphological characteristic of immune organs for circovirus infection of piglets
G. Kotsyumbas, M. Shkil
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Kotsyumbas, G., & Shkil, M. (2018). Pathomorphological characteristic of immune organs for circovirus infection of piglets. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 150-155. doi: 10.15421/nvlvet8329
The article elucidates the results of pathoanatomical and histological searches of peripheral immune organs for circovirus infection of piglets. In one of the farms of Transcarpathian region among the pigs of 3-4 months of age were found clinically ill animals, blood was taken, serum test was performed and circiiros was diagnosed. The pathoanatomical autopsy of 12 corpses of piglets was done. During the autopsy of corpses macroscopic changes were studied and samples of mesenteric lymph nodes and spleen were taken, which were fixed in 10% neutral formalin, dehydrated in alcohols of increasing concentration, followed by sealing and filling with paraffin. From paraffin blocks, histological cuts were made, stained with hematoxylin and eosin, using the Van Gizon method. Light microscopy and photographing were performed using a Leica DM-2500 (Switzerland) microscope andLeica DFC450C cameras and the Leica Application Suite Version 4.4 software. For macroscopic examination, in all cases, hyperplasia of the spleen and serous-hemorrhagic lymphadenitis have been established. For histological examination of mesenteric lymph nodes in sick piglets with cirrhosis against a background of severe congestive hyper-emia, diapedeous hemorrhages, exudation, there was a sharp decrease in the number of lymphocytes in the lymph nodes, activation of reticuloendothelial cells, transformation of them into epithelioid and formation of giant cells. The detection ofpolycarocytes in the lymph nodes of sick piglets on the circus is a morphological confirmation of the cytopathic effect of the virus. The histological search of the spleen of pigs for circovirus infection on the background of blood filling, edema of trabeculae, plasma permeation of vascular walls was marked by an intensive decrease in the number of white pulp cells, as evidenced by a sharp decrease in the lymph nodes themselves. The revealed histostructural changes indicated a depletion of the spleen, suppression of its generative function, and an immunosuppressive state of one of the organs of immunogenesis.
Key words: pigs, circoviros, immune organs, pathomorphology, histology.
Патоморфолопчна характеристика iMyHH^ оргашв
• •• • i ••• за цирковiрусноl шфекцп поросят
Г.1. Коцюмбас, М.1. Шкшь
Львiвський нацюналъний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
В статтг висвгтленг результати патологоанатомгчних та ггстологгчних дослгдженнъ периферичних мунних оргатв за цирко-вгрусног тфекци поросят. У одному з товарних господарств Закарпатсъког областг серед поголгв 'я свиней 3-4 мгсячного вжу виявлено клгтчно хворих тварин, вгдгбрано кров, проведено серологгчне дослгдження i дгагностовано цирковгроз. Проведено пато-логоанатомгчний розтин 12 трупгв поросят. Шд час розтину трупгв вивчали макроскотчш змти та вгдбирали взгрцг мезентерга-лъних лмфатичних вузлгв i селезтки, як фтсували у 10% нейтральному формалтг, зневоднювали у спиртах зростаючог концент-рацп, з наступним ущшъненням i заливкою у парафт. 1з парафтових бломв виготовляли гктологгчш зргзи, фарбували гематокси-лтом та еозином, за методом Ван-Пзон. Свiтловy мтроскотю та фотографування проводили за допомогою мтроскопа Leica DM-2500 (Switzerland) та фотокамери Leica DFC450C i програмного забезпечення Leica Application Suite Version 4.4. За макроско-тчного до^дження у вЫх випадках встановлено г^рплазю селезтки та серозно-гемораг1чний лшфадешт. За гiстологiчного
Article info
Received 07.02.2018 Received in revised form
07.03.2018 Accepted 12.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-580-47-18 E-mail: galyna kotsyumbas@gmail. com schkilmarta@gmail com
до^дження Me3enmepiaMbnux лшфатичних вузлiв у хворих на цирковiроз поросят на mni вираженог застшног гтеремп, dianede-зних крововиливiв, ексудацИ вiдзнaчaли pi3Ke зменшення Kmb^cmi лiмфоциmiв у лiмфamичних вузликах, aкmивiзaцiя ретикулоендо-meлiaльних клimин, трансформмащя гх у еттелШдт та формування гкантських клгтин. Виявлення nолiкaрiоциmiв у лмфатичних вузлах хворих поросят на цирковiроз е морфологiчним тдтвердженням цитопатичного ефекту вiрусa. За гктолоачного дослi-дження селезтки свиней за цирковiрусноi тфекцп на mлi кровонаповнення, набряку трабекул, плазматичного просочування стток судин вiдзнaчaли ттенсивне зменшення кiлькосmi клтин бшог пульпи, про що свiдчило рiзкe зменшення самих лiмфamичних вузли-тв. Виявлет гктоструктурт змти вказували на виснаження селезтки, пригтчення ii генеративног функцп та муносупресивний стан одного iз оргатв муногенезу.
Ключовi слова: свит, цирковiроз, мунш органи, namоморфологiя, гiсmологiя.
Вступ
Останшми роками в свиногосподарствах Украши стали часто рееструвати цирковiруснi шфекцп. Про-веденими серолопчними дослщженнями дорослого свинопоголiв'я в деяких кранах свиу виявлено знач-не поширення вiрусу PCV-2 серед тварин (Belkin et al., 2007; Kartashov and Kljuchnikov, 2008). Захворю-ванню тддаються не ва свиш, багато i3 них е но^ми вiрусу протягом усього життя без будь-яких вираже-них клшчних ознак. У першу чергу хворшть ослаб-ленi тварини. Джерелом агента шфекцп е хворi i латентно iнфiкованi тварини, яш видiляють вiрус з фекалi-ями, сечею, слиною, носовими i очними секретами. Ще одним шляхом розповсюдження е внутршньоут-робне iнфiкування плода, коли вiрус передаеться вiд матерi поросятам ще в утробi через плаценту. Це та-кож призводить до юнування контингенту стiйко iнфiкованого поголiв'я (Rubinskij et al., 2005). У гос-подарствах в перiод спалаху хвороби загибель поросят збiльшуеться в 3-4 рази (Chianini et al., 2001).
Проте основш фактори, що запускають клiнiчний прояв шфекцп, зрозумш ще в недостатнiй мiрi. Одш досл1дники стверджують, що для розмноження та розповсюдження збудника цирковiрозу в органiзмi свиней необхiднi iншi «додатковi фактори», зокрема активна iмунiзацiя, супресивний стан iмунноl систе-ми, присутнють в органiзмi iнших агентiв - вiрусiв, бактерiй, найпростiших. Цирковiрусна шфекщя свиней часто може пропкати в асощаци з трансмiсивним гастроентеритом, парвовiрусним ентеритом, репроду-ктивно-респiраторним синдромом, пастереллезом, мшоплазмозом (ензоотична бронхопневмонiя поросят). Iншi дослiдники в1дзначають, що патогенез пов'заний з деяким порушенням iмунноl системи, а iмуносупресивний стан е загальною ознакою для вах представник1в сiмейства Circoviriae (Chianini et al., 2001; Allan et al., 1998; Lukert and Allan, 1999).
У доступнш лiтературi нами не знайдено робiт присвячених вивченню мшроструктурних змiн в лiм-фатичних вузлах та селезшщ. Морфологiчнi дослi-дження торкались переважно вивчення патологоана-томiчноl картини хвороби та гiстоструктурних змш у нирках та шкiрi. Зважаючи на це актуальним е з'ясування мiкроструктурних змiн в периферичних органах iмуногенезу, а саме мезентерiальних лiмфа-тичних вузлах i селезiнцi.
MaTepia^ Ta MeTogu goc^ig^eHb
y OgHOMy 3 TOBapHHx rocnOgapcra 3aKapnarcbKOi O6jacri cepeg nOroniB'a cBHHen 3-4-MicaHHOrO Biiy BuaBjeHO K^iHiHHO xBOpux TBapuH, BigiöpaHO KpoB, npoBegeHO cepOjOriHHe gOcnig^eHHa i giarHOCTOBaHO цнpкoвipoз. npoBegeHO naroflOrOaHaTOMiHHHH po3THH 12 TpyniB nOpOcaT, aid rHHyjiH Ha 5-6 iHKOJiH 10 go6n nicja noaBH KjiHiHHHx CHMnTOMiB. Ha po3THHi BHBHaju MaipocKoninHi 3MiHH, Big6npajH взipцi Me3emepiaflb-hhx jiM^aTHHHHx By3jiB i ceje3iHKH, aii ^iicyBanu y 10% HempajbHOMy ^OpManim, 3HeBogHMBajH y cnup-Tax 3pOCTaroHOi KOH^mpa^i, 3 HacTynHHM y^ijbHeH-HaM i 3ajHBKOM y napa^iH. 13 napa^iHOBux 6jok1b BurO-TOBjajH ricTOJOrinHi 3pi3H, $ap6yBajH reMaTOKCHjiHOM Ta eO3HHOM, 3a MerogOM BaH-ri3OH. CBiTjOBy MiipOCKO-niro Ta $OTOrpa$yBaHHa npOBOgujiu 3a gOnOMOrOM Mii-pOCKOna Leica DM-2500 (Switzerland) Ta ^OTOiaMepu Leica DFC450C i npOrpaMHOrO 3a6e3neneHHa Leica Application Suite Version 4.4.
Pe3ymTara Ta 'ix oßroBopeHHH
nig Hac pO3THHy TpyniB 3aru6jux nOpOcaT Big3Hana-jh 6jigicTb cjh3Obhx o6ojohok pOTa, hocoboi nOpO®-hhhh. y TBapHH, aii 3arHHyjH Big цнpкoвipycнol iH^eK-^ii, 3MiHH 3 6Oiy jiM^aTHHHHx By3jiB 6yjH He OgHOTun-hhmh. y OgHHx nOpOcaT nOBepxHeBi naxOBi, nig^enenO-Bi, cepegOcriHHi Ta Me3eHTepiajbHi mM^aTHHHi By3JH 36ijbmeHi, cipyBaTOrO 3a6apBjeHHa, Ha pO3pi3i BOJOri, ipai 3aOipyrjeHi. Bpu®a 6jHciyna, BOJOra, a BHacjigOK cujbHOrO nepenOBHeHHa cyguH kpob'm Ha6yBaja TeMHO-$iOjeTOBOrO 3a6apBjeHHa (puc. 1, 2).
HiM^aTHHHi By3JH y iHmux TBapuH 6yju HeOgHOpig-ho 3a6apBjeHi, Ha pO3pi3i nepeBa®HO MapMypOBi 3 nep-ryBaHHaM cBiTjO-cipux Ta nepBOHux gijaHOK. Kpai pO3-pi3y BOJiOri, 3aOipyrjieHi, nOraHO cxOgaTbca (puc. 3 i 4). TuMyc 3HanHO 3MeHmeHHH, y^ijbHeHHH, By3jyBaTHH, cipOrO KOJbOpy.
CBiTjOOnTHHHe gOcjig®eHHa jiM^aTHHHux By3jiB TaiO® nOia3ajO Ha HeOgHO3HanHi 3MiHH b jiM^OigHin TiaHHHHHi. y Me3eHTepiajbHHx jiM^aTHHHux By3jax, b aiux 3a MaipOciOniHHOrO gOcjig®eHHa Ha pO3pi3i Big-3Hanaju MapMypOBicTb, HepryBaHHa TeMHO-BumHeBux i cBiTjO-cipux gijaHOK BuaBjaju nepenOBHeHHa ^mpa-jbHux Ta nepu^epuHHux cuHyciB kpob'm.
Рис. 1. Брижа та мезентер1альш л1мфатичш вузли
Рис. 2. Л1мфатичний вузол на розр1з1 вологий, аруватого ввдтшку
Рис. 3. Л1мфатичний вузол на розр1з1 штенсивного червоно забарвлення
Рис. 4. Л1мфатичний вузол на розр1з1 вологий, неоднорщно забарвлений
Дилатац1я синуав, набухання 1 десквамащя ендо-тел1альних клгшн супроводжувалась набряком та д1апедезними крововиливами (рис. 5). Вщзначали також просякання ретикулярно! тканини серозно-геморапчним шфшьтратом 1 прол1ферацш ретикуля-рних клтшн. Л1мфатичш вузлики р1зко зменшеш в об'ем1, мали не завжди чита контури, а !х центри роз-пушеш (рис. 6). Густота заселення !х л1мфоцитами була значно зменшеною та представлена пухко роз-мщеними набубнявшими ретикулярними клгганами 1 в меншш м1р1 малими та середшми л1мфоцитами (рис. 5 1 6).
У поросят з тривалшим переб1гом хвороби також вщзначали значне збвдненням л1мфатичних вузлик1в л1мфоцитами на тл1 виражено! актив1зацп ретикуляр-них клтгин. Значно зменшеш л1мфатичш вузлики розмщувалися р1дко (рис.7). Центральна частина л1мфатичних вузлик1в розпушена, просвгтлена без л1мфо!дних елеменлв, в яких превалювала гшерпла-з1я 1 гшертроф1я ретикулярних клгганних елеменлв з подальшою !х трансформащею у ештелювдш клгтини.
Наявшсть у свилих центрах розпушено розмще-них клгтин у вигляд1 «з1рчастого неба», переважно макрофапв 1з залишками ядер вказувало на цитопати-чний ефект та особливу актившсть розпаду клгганих елеменлв. При цьому в одних л1мфатичних вузликах еттелю!днокл1тинш центри, яш утвореш макрофагами та ештелювдними кллинами були невелик!, а в шших досить обширш (рис. 8). Вторинш л1мфатичш вузлики не виявлялись.
У мюцях найб1льшого скупчення еттелю!дних клгган формувались пгантсьш клггани. Округло-овально! форми клггани з еозинофшьною цитоплазмою та ексцентричним або хаотичним розмщенням ядер часто виявляли у свллих центрах л1мфатичних вузлишв. Число ядер коливалось ввд 2 до 9 (рис. 9 1 10).
У патогенетичному ввдношенш заслуговуе на особливу увагу актив1зац1я ретикулоендотел1альних кль тин , трансформащя !х у ештелювдш та формування пгантських клгган (полжарюцилв).
Рис.5. Лiмфaтичний вyзoл. Рiзкe рoзширeння тa пeрeпoвнeння cинyciв крoвю. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 40
Рис. 6. Спycтoшeння лiмфaтичнигo вyзликa. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 40
Рис. T. Лiмфaтичний вyзoл. У цeнтрi лiмфaтичниx вyзликiв - cвiтлi рoзпyшeнi дшянки. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 20
Рис. 8. Епiтeлioïднoклiтиннi цeнтри в лiмфaтичниx вyзликax. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 40
Рис. 9. Епiтeлioïднoклiтиннi вднтри лiмфaтичнoгo вyзликa. Пoлiкaрioцити. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 40
Рис.10. Шл^р^их Окрyглo-oвaльнoï фoрми
клггини з eoзинoфiльнoю цитoплaзмoю тa eкcцeнтричним рoзмiщeнням ядeр. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 40
Вiдoмo, щo лiмфaтичнi вузли e мaлoeфeктивним фь льтрoм для вiрyciв i тoмy вoни пo рiзнoмy рeaгyють нa ниx. В oдниx випaдкax вiрyc мoжe рoзмнoжyвaтиcь в лiмфoïднiй ткaнин бeз цитoпaтичнoгo eфeктy, a в iншиx рoзмнoжeння вiрycy прoxoдить з цитoпaтичним eфeк-том, тaким, як yтвoрeння включeнь a6o гiгaнтcькиx клiтин. При цьoмy пiдкрecлюeтьcя, щo пoкaзникoм iнфiкyвaння лiмфoïднoï тганини при дeякиx вiрycниx зaxвoрювaнняx e yтвoрeння гiгaнтcькиx клiтин Уoртi. Утвoрeння в лiмфaтичниx вyзлax гiгaнтcькиx клгган вiдбyвaeтьcя в рeзyльтaтi злиття вiрycнoï лiпoпрoтeïнo-вoï oбoлoнки з плaзмaтичними мeмбрaнaми cyciднix клiтин. Вiрyc викликae aглютинaцiю клiтин, в рeзyль-тaтi чoгo yтвoрюютьcя мocтики мгж двoмa клiтинними мeмбрaнaми (клiтиннi мeмбрaни руйнуюткя в тoмy мicцi, дe кoнтaктyють з вiрioнoм). Тoмy виявлeння пoлiкaрioцитiв y лiмфaтичниx вyзлax xвoриx пoрocят нa циркoвiрoз e мoрфoлoгiчним пiдгвeрджeнням цито-пaтичнoгo eфeктy вiрycy (Fenner et al., 1977).
Отжe, зa циркoвiрycнoï iнфeкцiï cвинeй y лiмфaти-чниx вyзлax вcтaнoвлeнo нa rai вирaжeнoï зacтiйнoï гiпeрeмiï рiзкe змeншeння лiмфoцитiв, aктивiзaцiя рeтикyлoeндoтeлiaльниx клiтин, трaнcфoрмaцiя ïx y eпiтeлioïднi тa фoрмyвaння гiгaнтcькиx клiтин. Вияв-лeння пoлiкaрioцитiв y лiмфaтичниx вyзлax xвoриx пoрocят нa циркoвiрoз e мoрфoлoгiчним пiдтвeрджeн-ням цитoпaтичнoгo eфeктy вiрyca.
Зa мaкрocкoпiчнoгo дocлiджeння ceлeзiнки y вcix дocлiджyвaниx пoрocят вiдзнaчaли ïï збiльшeння.
Оргaн нeoднoрiднo зaбaрвлeний, чacтo та cвiтлo-фioлeтoвoмy тлi виявляли тeмнo-вишнeвi припyxлi дiлянки, кaпcyлa нaпрyжeнa (риа 11). Ha рoзрiзi зкк-рiб пульпи знaчний, тeмнo чeрвoнoгo кoльoрy.
Свiтлooптичнe дocлiджeння ceлeзiнки тaкoж шга-зaлo нa нeoднoзнaчнi змiни в лiмфoïднiй ткaнинi. В oдниx випaдкax вiдзнaчaли вирaжeнi cyдиннi рoзлaди, рoзвoлoкнeння трaбeкyл, рoзширeння ïx cyдин, oro-лeння рeтикyлярнoï ткaнини внacлiдoк збiднeння чeрвoнoï пульпи мiкрo- тa мaкрoфaгaми. При цьoмy вiдзнaчaли знaчнy iнфiльтрaцiю чeрвoнoï пульпи eри-трoцитaми та рiзниx cтaдiяx cвoгo рoзпaдy, щo ймoвi-рнo i зyмoвилo збiльшeння oргaнy в oб'eмi.
Вiдoмo, при cкoрoчeннi вeнoзниx cфiнктeрiв крoв зaпoвнюe cинycи, рoзтягye ïx cтiнки, при цьoмy плaз-мa крoвi виxoдить чeрeз нeï в рeтикyлярнy raa™^ пyльпaрниx тяж1в, a в пoрoжнинi cинyciв татопичу-ютьcя фoрмeннi eлeмeнти крoвi. Цe трaпляeтьcя нaй-4aCTrne при рiзкoмy пiдвищeннi пoтрeби y кюш, кoли виникae збyджeння cимпaтичнoï' нeрвoвoï cиcтeми тa рoзcлaблeннi cфiнктeрiв (Nemjatyh, 2003).
Стiнки цeнтрaльниx aртeрiй лiмфaтичниx вузлик1в нaбряклi, прocякнyтi рщитаю, рoзвoлoкнeнi. Ендoтe-лiй cyдин нaбyxлий, мicцями дecквaмoвaний. Crocre-рiгaли дeзoргaнiзaцiю вoлoкниcтиx cтрyктyр нaвкoлo aртeрioл (риа 12). Лiмфaтичнi вузлики нeдocтaтньo чита cфoрмoвaнi внacлiдoк змeншeння вмicтy лiмфo-цитiв (риc. 13).
Рис. 11. Сeлeзiнкa xвoрoгo пoрocяти збiльшeнa, ^aï зaoкрyглeнi
Рис. 12. Сeлeзiнкa. Стшта цeнтрaльнoï aртeрiï' лiмфaтичнoгo вyзликa. Гeмaтoкcилiн тa eoзин. Ок. 10, o6. 40
Сeрeд клiтинниx eлeмeнтiв пeрeвaжaли ceрeднi тa вeликi лiмфoцити. Зтачта чacтинa ïx мaлa вирaжeнi oзнaки кaрioрeкcиcy.
Пoвнoкрiв'я пульпи, прocякaння трaнccyдaтoм i рoзвoлoкнeння трaбeкyл, мyкoïднe нaбyxaння cтiнoк aртeрioл зyмoвилo збiльшeння рoзмiрiв ceлeзiнки.
У пoрocят, з бшьш тривaлим пeрeбiгoм xвoрoби y чeрвoнiй пyльпi вiдзнaчaли нaбyxaння рeтикyлярниx вoлoкoн i прocякaння ïx cлaбo eoзинoфiльнoю рщи-нoю, змeншeний вмicт мiкрo- тa мaкрoфaгiв. У чeрвo-нш пyльпi прoxoдив бiльш iнтeнcивний рoзпaд eрит-рoцитiв i нaгрoмaджeння гeмocидeринy.
Спocтeрiгaлacь пeвнa рeдyкцiя бiлoï пульпи, вта-cлiдoк рiзкoгo змeншeння R^racn клiтин в Т-зaлeжниx зoнax. Лiмфaтичнi вузлики пeрeвaжнo нeвeликi, внacлiдoк витoнчeння, a тo i зникнeння мaн-тiйнoï зoни. Стiнки aртeрioл лiмфaтичниx вузлик1в пoтoвщeнi, внacлiдoк плaзмoрaгiï тa iмбiбiцiï' ïx cтiнoк плaзмoвими прoтeï'нaми, щo призвeлo дo мyкoïднoгo табубнявшня тa звyжeння ïx прocвiтy (риа 14). Тaкa гicтocтрyктyрa вкaзyвaлa та рiзкe пригнiчeння arara-нocтi Т-лiмфoцитiв, a тaкoж пocлaблeння клiтиннoгo iмyнiтeтy.
Рис.13. Селезшка. Л1мфатичний вузлик. А-центральна артер1я л.в. Зменшення вм1сту л1мфоцит1в. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40
Рис. 14. Селезшка. Стшки артерюл л1мфатичних вузлишв потовщеш, просвгт звужений. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 20
Отже, в селезшщ свиней за цирков1русно! шфекцп на тл1 кровонаповнення, набряку трабекул, плазмати-чного просочування стшок судин ввдзначали штенси-вне зменшення шлькосл клгган бшо! пульпи, про що сввдчило р1зке зменшення самих л1мфатичних вузли-к1в. Виявлеш пстоструктурш змши вказують висна-ження органу та пригшчення генеративно! функцп селезшки та 1муносупресивний стан одного 1з оргашв 1муногенезу.
Висновки
У хварих на цирков1роз поросят характерними па-тологоанатом1чними змшами е г1перплаз1я селезшки та серозно-геморапчний л1мфаден1т.
За пстолопчного дослвдження мезентер1альних л1мфатичних вузл1в у хворих на цирков1роз поросят на тл1 виражено! застшно! гшеремп, д1апедезних кро-вовилив1в, ексудацп ввдзначали р1зке зменшення л1м-фоципв, актив1зац1я ретикулоендотел1альних клгган, трансформац1я !х у ештелювдш та формування пгант-ських клгган. Виявлення поткарюцитш у л1мфатич-них вузлах, хворих поросят на цирков1роз, е морфоло-пчним пвдтвердженням цитопатичного ефекту в1руса.
За свилооптичного дослвдження в селезшщ свиней за цирков1русно! шфекцп на тл1 кровонаповнення, набряку трабекул, плазматичного просочування сть нок судин ввдзначали штенсивне зменшення кшъкосп клгган бшо!' пульпи, про що сввдчило р1зке зменшення самих л1мфатичних вузлик1в. Виявлеш пстоструктурш змши вказували на виснаження органу, пригшчення генеративно! функцп селезшки та 1муносупре-сивний стан одного 1з оргашв 1муногенезу.
References
Belkin, B.L., Prudnikov, V.S., Malahova, N.A., & Urazaev, D.N. (2007). Bolezni molodnjaka svinej s diarejnym i respiratornym sindromom. M., «Kolos» (in Russian).
Kartashov, S.N., & Kljuchnikov, N.S. (2008). Soputstvujushhie infekcii pri sindrome mul'tisistemnogo istoshhenija svinej. Trudy Severo-Kavkazskogo zonal'nogo nauchno-issledovatel'skogo veterinar-nogo instituta. Rosto (in Russian).
Nemjatyh, O.D. (2003). Poisk sredstv profilaktiki gipoksii zamknutogo prostranstva. Dissertacija. Lugansk (in Ukrainian).
Rubinskij, I.A., Romanova, L.Ja., & Petrova, O.G. (2005). Organizacija protivojepizooticheskih meroprijatij v svinovodcheskih hozjajstvah. Metodicheskie rekomendacii. Ekaterinburg (in Russian).
Fenner, F.O., Mak-Oslen, B., Mims, S., Sjembruk, Dzh., & Uajt, D. (1977). Biologija virusov zhivotnyh. M.: Mir (in Russian).
Allan, G.M., & Ellis, J.A. (2000). Porcine circoviruses: a review. Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. 12(1), 3-14. doi: 10.1177/104063870001200102.
Allan, G.M., McNeilly, F., & Kennedy, S. (1998). Isolation of porcine circovirus-like viruses from pigs with a wasting disease in the United States of America and Europe. Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. 10(1), 3-10. doi: 10.1177/104063879801000102.
Chianini, F.L., Majó, N., Segalés, J., Domínguez, J., & Domingo, M. (2001). Immunohistological study of the immune system cells in paraffinembedded tissues of conventional pigs. Vet Immunol Immunopathol. 82(3-4), 245-255. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/11587738.
Lukert, P.D. & Allan, G.M. (1999) Porcine circoviruses. In: Diseases of Swine. Ames, Iowa USA. 119-124.
