CC BY
23
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7026
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619: 616.36-091: 616.99: 636.7
Патоморфолопчш змши в печшщ собак за експериментального
саркоцистозу
B.C. Зворигiна, М.П. Прус, Б. В. Борисевич zvorygina90@mail.ru
Нацюналъний унгверситет бгоресурав i природокористування Украти, вул. Герогв Оборони, 15, м. Ки1в, 03041, Украна
В fe3yMbmami проведених до^дженъ встановили основт макро- та мжроскотчш змти в печтщ собак за експериментального саркоцистозу. Для досягнення мети було вiдiбрaно трое ктючно здорових цуценят вжом 2 - 4 мкящ, яких тддали зараженню шляхом згодовування протягом тръох дiб фаршу з яловичих сердецъ, вражених саркоцистами. Тварин тддали евтаназп на 7, 14 та 21 добу тсля зараження. Пaтологоaнaтомiчний розтин проводили методом частковоi евiсцерaцii у загалъноприйнятш послiдовностi. Для виявлення мжроскотчно1 будови печiнки зрiзи товщиною 7 - 10 мкм, отримаш за допомогою санного мжротому, зафарбовували гематоксилтом Карац та еозином. Для виявлення лiпiдiв на заморожуючо-му мiкротомi виготовляли заморожен зрiзи товщиною 15 - 20 мкм, яю зафарбовували Суданом III. Морфометрт проводили за методикою Г.Г. Автандилова. В резyлътaтi проведених до^дженъ встановили: в уЫх собак печтка макроскотчно мала не змтет розмiри, ii кра1 мiсцями були загострет, виявлялися дыянки рiзнихрозмiрiв i форми аруватого й синюшного колъору. Макроскотчт змти в печтщ собак за експерименталъного саркоцистозу нехарактерш. При проведент гiстологi-чних до^дженъ в печтц встановили венозний застш i тоталъну тяжку зернисту дистрофю гепaтоцитiв. Встановлено розвиток гаметогонп i спорогонй саркоцист в клтинах печтки.
K.mnoei слова: собаки, саркоцистоз, мжрогаметоцит, спороциста, спорозо1т, пaтоморфологiчнi змти, макроскотчю змти, мжроскотчн змти, печтка, гепатоцит, ендотелт.
Патоморфологические изменения в печени собак при экспериментальном саркоцистозе
В.Е. Зворыгина, М.П. Прус, Б.В. Борисевич zvorygina90@mail.ru
Националъный университет биоресурсов и природополъзования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина
В резулътате проведенных исследований установили основные макро- и микроскопические изменения в печени собак при эксперименталъном саркоцистозе. Для достижения цели были отобраны три клинически здоровых щенка в возрасте 2 - 4 месяца, которых подвергли заражению путем скармливания на протяжении трех суток фарша из говяжъих сердец, пораженных саркоцистами. Животных подвергли эвтаназии на 7, 14 и 21 сутки после заражения. Патологоанатомичес-кое вскрытие проводили методом частичной эвисцерации в общепринятой последователъности. Для выявления микроскопического строения печени срезы толщиной 7 - 10 мкм, полученные с помощъю санного микротома, окрашивали гематоксилином Караци и эозином. Для выявления липидов на замораживающем микротоме изготавливали замороженные срезы толщиной 15 - 20 мкм, которые окрашивали Суданом III. Морфометрию проводили по методике Г.Г. Автандилова. В резулътате проведенных исследований установили: у всех собак печенъ макроскопически имела неизмененные размеры, ее края местами были заостренные, выявляли участки различных размеров и формы серого и синюшного цветов. Макроскопические изменения в печени собак при эксперименталъном саркоцистозе нехарактерные. При проведении гистологических
Citation:
Zvorygina, V.E., Prus, M.P., Borysevich, B.V. (2016). Pathomorphological changes in the liver of dogs in case of experimental sarcocystosis. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 112-114.
исследований в печени установили венозный застой и тотальную тяжелую зернистую дистрофию гепатоцитов. Установлена возможность развития гаметогонии и спорогонии саркоцист в клетках печени.
Ключевые слова: собаки, саркоцистоз, микрогаметоциты, спороциста, спорозоит, патоморфологические изменения, макроскопические изменения, микроскопические изменения, печень, гепатоциты, эндотелий.
Pathomorphological changes in the liver of dogs in case of experimental
sarcocystosis
V.E. Zvorygina, M.P. Prus, B.V. Borysevich zvorygina90@mail.ru
National university of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
Вasic macro- and microscopic changes in the liver of dogs in case of experimental sarcocystosis were determined as a result of our studies. Three clinically healthy puppy aged 2 - 4 months who were subjected to infection by feeding within three days of minced beef hearts, affected by sarcocysts, were selected for the experiment. The animals were subjected to euthanasia at the 7th, 14th and 21st day after infection. Autopsy was performed by partial evisceration in the conventional sequence. To detect microscopic structure of the liver, slices of 7 - 10 ¡m thickness, obtained by the sliding microtome, were stained by hematoxylin and eosin Karazi. For detection of the lipids, frozen sections of thickness 15 - 20 ¡m, stained by Sudan III, were produced by using freezing microtome. Morphometry was performed due to G. Avtandylov. As a result of the research it was established that liver of all dogs macroscopi-cally had not changed in size, its edges were sometimes sharpened, areas of different sizes and shapes of bluish and gray colors were seen. Macroscopic changes in the liver of dogs in case of experimental sarcocystosis were uncharacteristic. Conducting histology research, venous stasis and total hard granular dystrophy of hepatocytes in liver were determined. In case of experimental sarcocystosis of dogs the possibility of gametogony and sporogony of the causative agent in the liver was established.
Key words: dogs, sarcocystosis, microgametocyte, sporocyst, sporozoite, pathological changes, macroscopic changes, microscopic changes, liver, hepatocytes, endothelium.
Вступ
Саркоцисти - одноклггинш оргашзми з родини Eimeriidae, вперше описаш у 1843 рощ Мшером, яК були виявлеш у посмугованих м'язах хатньо! мишг На сьогодшшнш день вщомо понад 100 видiв саркоцист, проте повний цикл розвитку розшифрований тшьки для деяких з них. Так, з лггературних даних ведомо, що саркоцисти - облтатно гетероксенш пара-зити, тобто !х цикл розвитку включае обов'язкову участь двох хазя!в - дефштивного (м'ясовдш тварини та людина) та промiжного (велика та длбна рогата худоба, свиш, кош тощо) (Fayer, 2004). У дефшгшв-ного хазяша збудник локалiзуеться в тонкому вщдш кишечника, де проходить статеву фазу розвитку, яка заюнчуеться формуванням i видшенням з фекалгями у зовшшне середовище швазшних для промiжного хазяша спорульованих ооцист з двома спороцистами, що мютять чотири спорозогги. Ведомо, що паразиту-вання збудника в тонкому веддш кишечника викликае певш деструктивш змши (Dubey and Speer, 1991). Однак, в доступних лггературних джерелах шформа-щя щодо патоморфолопчних змш в органiзмi собак за експериментального саркоцистозу майже ведсутня. Особливо це стосуеться печшки. Тому перед нами постала мета - встановити макро- та мшроскошчш змши в печшщ собак за експериментального саркоцистозу. Для досягнення мети були поставлен так за-вдання: ведтворити експериментальний ентеральний саркоцистоз у собак; провести евтаназш тварин на 7, 14 та 21 добу тсля зараження; вивчити макро- та мшроскошчш змши в печшщ.
MaTepia™ i методи дослвджень
Для вивчення мшроскошчних змш у печшщ собак за експериментального саркоцистозу було вщбрано трое клшчно здорових цуценят вжом 2 - 4 мюящ. ПГсля 14-ти денного карантинування, собаки були пiдданi зараженню шляхом згодовування протягом трьох дГ6 фаршу з яловичих сердець, вражених сарко-цистами. Тварин пiддали евтаназП на 7, 14 та 21 добу тсля зараження. Патологоанатомiчний розтин тварин проводили методом частково! евюцерацп за загально-прийнятою схемою (Zon et al., 2009). Для гГстологГч-них дослiджень вiдбирали шматочки з рГзних дГлянок печiнки. Вiдiбранi шматочки фшсували в 10% водному нейтральному розчиш формалiну та пГсля зневод-нення в етанолах зростаючо! концентраци через хлороформ заливали в парафш. ЗрГзи товщиною 7 -10 мкм одержували за допомогою санного мшротому. Для виявлення мжроскошчнох будови печiнки зрГзи зафарбовували гематоксилшом Карацi та еозином. Для виявлення лшщв на заморожуючому мГкротомГ виготовляли заморожеш зрГзи товщиною 15 - 20 мкм, якг зафарбовували Суданом III (Goral's'kyj et al., 2005). Морфометрш проводили за методикою Г.Г. Автанди-лова (Avtandilov, 1990).
Результати та Тх обговорення
При проведенш патологоанатомiчного розтину нами було встановлено, що в усГх собак печшка мала не змiненi розмГри, ii кра! мГсцями були загостренi,
виявлялися дшянки рГзних розмГрГв i форми сiрувато-го й синюшного кольору.
При проведенш пстолопчних дослiджень виразнi мшроскотчт змши також були виявлеш в печшщ уах експериментально заражених собак. При цьому встановлювали розширення й переповнення кров'ю центральних вен i вен печшкових трГад (венозний застiй кровГ). Проте найбiльш виразш мгкроскотчт змши було виявлено в гепатоцитах уах без виклю-чення печiнковиx часточок, тобто мало мюце дифузне ураження паренxiми цього органу.
Балочна будова печшкових часточок зберГгалась лише мюцями. Ва гепатоцити перебували в сташ зернисто! дистрофи. Частина дистрофГчно змшених клгтин руйнувалась. У цитоплазмi частини дистрофь чно змiнениx клгтин виявлялись напiвпрозорi та про-зорГ вакуолi вщносно невеликих розмГрГв у кшькосп вГд одше! до семи. Оскшьки характерне для жирово! дистрофи накопичення лшвдв при зафарбовуванш заморожених зрГзГв печшки Суданом III в цитоплазмГ гепатоципв виявлено не було, на нашу думку такг змши сввдчили про початкову стадш переходу зернисто! дистрофи в пдрошчну, тобто про прогресування дистрофГчних змш гепатоципв.
ВакуолГ в цитоплазмГ гепатоципв у багатьох випа-дках були оточеш дещо базофшьними стшками. Так змши цитоплазми свгдчили про значш порушення як фГзико-хГмГчного стану цитозолю, так i фГзико-хГмГчного стану мембранних компонента цитоплаз-ми.
В печшщ собаки № 2, крГм вище описаних змш, нами було встановлено розмноження збудника хворо-би. У внутршньочасточкових кашлярах багатьох печшкових часточок виявлялися мГкрогаметоцити та спороцисти зГ спорозо!тами. Iншi стади циклу розмноження паразита нами зареестроваш не були.
Кожен мжрогаметоцит мютив багато ядер рГзних розмГрГв, округло!, овально! й витягнуто! форми. Цг ядра ¡нтенсивно зафарбовувались гематоксилшом Каращ, а ¡нший умют мГкрогаметоцита досить рГвно-мГрно зафарбовувався еозином. Ва мГкрогаметоцити мали округлу форму, дГаметр 25 ± 2 мкм. Ядра розта-шовувались у мтрогаметоцип нерГвномГрно. 1х роз-мГри складали 4 ± 3 мкм.
Мгкроскошчна будова й розмГри спороцист у печь нщ не вгдрГзнялися вгд таких у тонкгй кишцг Кожна спороциста мГстила 4 спорозо!ти. Спорозо!ти ¡нтенси-
вно зафарбовувались гематоксилшом Карацi, а iнший умют спороцисти досить piBHOMipHO зафарбовувався еозином. Спороциста мала округлу форму, дiаметp 26 ± 3 мкм. Спорозо!ти досить piвномipно розташову-вались у спороцистг Вони також мали округлу форму й дiаметp 6 ± 1 мкм.
Непрямим сввдченням розмноження збудника хво-роби в печшщ, на нашу думку, також було те, що ендотелш уах кровоносних судин (судини уах тpiад (артери й вени), центpальнi вени вах печiнкових часточок i вах внутршньочасточкових капiляpiв yсiх печiнкових часточок) був повшстю зруйнований. На його мющ залишались клiтинний детрит i поодинокi напiвзpyйнованi ендотелiоцити.
Висновки
Макроскошчш змiни в печiнцi собак за експериментального саркоцистозу нехарактернг При проведенш пстолопчних дослiджень в печшщ встановили венозний застiй i тотальну тяжку зернисту дистpофiю гепатоципв. Встановлено розвиток гаметогонi! i спо-pогонi! саркоцист в клiтинах печшки.
У подальшому необхвдно встановити мжроскошч-нi змiни в iнших органах собак за експериментального саркоцистозу.
Бiблiографiчнi посилання
Avtandilov, G.G. (1990). Medicinskaja morfometrija.
Rukovodstvo. M.: Medicina (in Russian). Goral's'kyj, L.P., Homych, V.T., Konons'kyj, O.I. (2005). Osnovy gistologichnoi' tehniky i morfofunkcional'ni metody doslidzhennja u normi ta pry patologii'. Zhy-tomyr: Polissja (in Ukrainian). Zon, G.A., Skrypka, M.V., Ivanivs'ka, L.B. (2009). Patologoanatomichnyj roztyn tvaryn. Donec'k. (in Ukrainian).
Dubey, J.P., Speer C.A. (1991). Sarcocystis canis sp. (Apicomplexa: Sarcocystidae), the etiologic agent of generalized coccidiosis in dogs. J. Parasitol. 77, 522527
Fayer, R. (2004). Sarcocystis spp. in Human Infections. Clin. Microbiol. Rev. 17, 4, 894-902
Стаття надтшла до редакцп 1.09.2016
