CC BY
26
УДК [616-092.18:615.916'275.2]:574.2(048)
ПАТОГЕННА Д1Я В1ДПРАЦЬ0ВАНИХ МОТОРНИХ МАСЕЛ: НЕД00Ц1НЕНА НЕБЕЗПЕКА
Катрушов О.В., Костенко В.О., Батухша I.B., Соловйова Н.В., Ф1латова В.Л.
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
У cmammi проанал{зовано дат Aimepamypu ma власних досл{дженъ щодо 6ioAozi4HÖi dii в{дпрацъованого aвmoмoбiлънoгo мomopнoгo масла. Зaзнaчaemъcя, що найбшъша moкcuчнicmъ пpumaмaннa вiдпpaцъoвaнoмy мomopнoмy маслу, що ompuMyem^n з масляних фiлъmpiв. Зроблено висновок, що пamoгeннa дiя дocлiджyвaнoгo aгeнma мае не miлъкu локалъний xapaKmep у м^цг нанесення, але i с^авляе в^ажен^ нeгamuвнuй eфeкm на внympiшнi opгaнu, 0Kipy, peпpoдyкmuвнy cucmeмy. Haвoдяmъcя пiдcmaвu щодо вiднoшeння вiдпpaцъoвaнux мomopнux масел до moкcuчнux peчoвuн I - II кameгopгi небезпекы, а не чemвepmöi, як це peглaмeнmyemъcя чuннuмu нopмamuвнuмu дoкyмeнmaмu.
Ключов1 слова: вщпрацьоване моторне масло, еколопчна небезпека, мехажзми токсично!' дм.
Щороку збтьшуються обсяги споживання мастильних матер1ал1в i, як наслщок, обсяги вщпрацьованих моторних масел (ВММ). На niflCTaei проведеного мошторингу показано, що ктькють останжх, що утворюеться щор1чно в УкраТш, ор1ентовно складае 116 тис. т [15]. ВММ мютять токсичн1 сполуки, мають невисокий ступ1нь бюрозкладання (10-30%) i е небезпечними вщходами, що пщлягають обов'язковому збору та утил1зацп, а в окремих випадках - знищенню. Проте, законодавство в УкраТш та Pocii з цього питания до тепер1шнього часу вщсутне. 26-77% ycix вщпрацьованих масел нелегально скидаеться на фунт та у водойми; 40-48% - збираеться, але ¡з з1браних об'ем1в ВММ ттьки 14-15% йде на регенерац1ю таСй4штзо^®рижврас^внр01Р]су регенерацп ВММ у нашш держав! визнаеться експертами як недосконала [15]. Через це значна частина ВММ потрапляе у навколишне середовище, а полм i у орган1зм людини та тварин. Показано, що 1 л1тр вщпрацьованого моторного масла робить непридатними для використання 60 тон питноТ води [29].
Нафтов1 масла (мшеральш масла) - це piflKi cyMirni алктнафтенових i алктароматичних вуглеводшв (температура кипшня 300-600° C), як1 одержують шляхом переробки нафти. Вщпрацьованим вважаеться нафтове масло, що виробило свш терм1н або втратило у процеа експлуатацп якють, установлену нормативно-техычною документац1ею, i злите з робочоТ системи [10]. ВММ е под1бними до невщпрацьованих за винятком того, що neprni мютять додатков1 xiMi4Hi речовини, як1 продукуються чи накопичуються в процеа ТхньоТ експлуатацп у двигуш (наприклад, у результат! д1Вшмгокя&л5етт£ротфрнЬт1т{у|)1ле1<с низько- або високомолекулярних (C15-C50) ал1фатичних i ароматичних вуглеводыв, присадок - речовин, що додаються у невеликих ктькостях до моторних масел для полтшення ixHix експлуатацшних властивостей, метал1в i р1зних оргашчних i неоргашчних сполук [30].
Висок1 температури i тертя, що неодмшно дшть на моторн1 масла, викликають окиснення, штрування та розтр1скування пол1мер1в [31].
Окр1м того, р1зы речовини (так1 як паливо, вода, антифриз, пил \ продукти згоряння типу полщикл1чних ароматичних вуглеводыв (ПАВ), метали та Тх оксиди) накопичуються у маслах. Тобто останш, як правило, мютять мехаычы дом1шки (речовини, як1 утворяться чи потрапляють у нафтопродукти в процеа Т'хнього застосування, не розчиняються в бензиы \ мають розм1ри часток не бтьше 100 мкм) \ забруднення (сторонш речовини \ матер1али, що потрапляють у вщпрацьоваш нафтопродукти шсля Т'хнього зливу з робочих систем з розм1рами часток бтьше 100 мкм (пюок, земля, гума, металева чи деревна стружка \ крихта, текстиль, пашртощо) [10].
Х1м1чна композиц1я ВММ варше у залежнооп вщ характеристик вихщноТ сировини, технологи перегонки нафти, продуктивное^ \ типу двигуна, у якому ц1 масла використовуються, складу присадок, тривалосп часу, протягом якого масла експлуатуються у двигуш [30]. Вщм1чаеться, що найбтьша концентрац1я важких метал1в, мехашчних дом1шок, забруднень спостер1гаеться у моторних маслах, що накопичуються у вщпрацьованих масляних фльтрах [11].
В одиниц1 маси ВММ мютиться у середньому 73-80% ал1фатичних вуглеводшв (головним чином - алкашв (парафов) \ циклоалкашв з 1-6 ктьцями), 11-15% моноароматичних вуглеводшв, 2-5% д1ароматичних вуглеводшв, 48% пол1ароматичних вуглеводшв [31,34].
Близько 20% маси масла припадае на р1зш присадки - полтшуюч1 ¡ндекс в'язкооп, протизносш, детергенти \ дисперсанти (антикоагуляцшш), депресанти (що понижують температуру застигання масла) \ протиокиснювачк Деяк1 з присадок вщом1 як токсичш забруднювач1 навколишнього середовища, наприклад, цинку д1арил, кальцш алктфенат, магшю, натрш \ кальцш сульфонати, трикрезилфосфат, мол1бдену дисульфщ, цинку дитюфосфат, мила важких метал1в \ ¡нш1 органометалев1 сполуки. Так, концентрацп цинку \ кадмш е високими нав1ть у новому моторному масл1 \ складають вщповщно 1500 мкг/г та 87 мкг/кг [24,31]. Детергенти \ д|'1вш)рсэв^И1ВЕЖнадаю^в> 2-15%Ю|щятбаяок;[31]ВММ
унаслщок додавання присадок, представлен! сполуками барш, фосфору, цинку, хлору i брому [30]. Серед оргашчних i неоргашчних сполук, що виявляються у вщпрацьованому моторному масл1, слщ також зазначити арку, алюмшш, миш'як, кальцш, хром, мщь, зал1зо, магнш, марганець, калш, кремнш, натрм, олово, толуол, бензол, ксилол, етилбензол i азот, хоча найбтьша кшькють оргаычних сполук руйнуеться в xofli згоряння ВММ як палива.
R.Vazquez-Duhalt [31] вщм1чае, що у вщпрацьованих моторних маслах цинк, кальцш, барш i магнш мютяться у високих концентрац1ях, а зал1зо, натрш, мщь, алюмшш, хром, марганець, калш, шкель, олово, кремнш, бор i мол1бден - у низьких. За даними Vermont Agency of Natural Resources [32] середня концентрац1я метал1в складае (у частинах на мтьйон): барш 2.73, берилш < 0.02, кадмш < 1.51, хром 3.19, свинець 47.23, шкель < 1.40 та цинк 1161. Взагал1 вмют метал1в у автомобтьних маслах вище, ыжу ¡нших ¡ндустр1альних.
У наш час окр1м змш якюних характеристик автомобтьних моторних масел (синтетичних, натвсинтетичних, мшеральних i т.д.) ¡стотно змшилися умови експлуатаци автомобтьних двигуыв (ступ1нь стиску, температуры режими, тривалий nepiofl експлуатаци масла до замши тощо), що ¡стотно впливае на кшцевий склад вщпрацьованих автомобтьних масел. У першу чергу пщвищуеться ¡мов1рн1сть утворення в процеа експлуатаци моторних масел ряду речовин високого ступеня канцерогенностк бензшрену, фенантрену,
циклопентанпергщрофенантрену й ¡нших ПАВ [18]. процеа експлуатаци ВММ пщ впливом зовшшых фактор1в (кисень, температура тощо) вщбуваеться глибока змша xiMi4Horo складу, накопичуються асфальтено-смолисп речовини, що мають парамагн1тн1 властивостк Методом ЯМР-спектроскопи встановлено, що 3i збтьшенням ступеня деградаци масел ум1ст ароматичних протон1в збтьшуеться за рахунок утворення висококонденсованих ароматичних вуглеводшв [6,7].
Процес деградаци масел супроводжуеться витратою антиокисноТ присадки, утворенням нових ¡Hri6iTopiB окиснення (ароматичних сполук з функцюнальною групою, що мае рухливий атом водню). Причиною цього е проткання радикально-ланцюгового процесу окиснення у маслах, що призводить до утворення пероксид1в, низькомолекулярних i
високомолекулярних кислот, фенол1в, спирав, альдегщ1в, конденсованих ароматичних вуглеводшв i асфальтено-смолистих речовин [7]Лафтов1 масла, особливо вщпрацьоваш автомобтьш, - еколопчно шкщливий продукт. За токсичнютю вщпрацьоваш нафтопродукти вщносяться до 4-го класу небезпеки [10]. Проте, як свщчать наведен! нижче дат, така оцшка ВММ не може вважатися науково обфунтованою.
Речовини, що мютяться у ВММ, здаты накопичуватися в фунл й атмосфер!, можуть негативно впливати на ¡мунну систему людини, функцюнування внутршых оргаыв, мають ембрю- та генотоксичну дш, викликають дисбаланс статевих гормошв [3,11,29,30].
Нами дослщжена здатысть ВММ змшювати процеси окиснювального обмшу та сперматогенноТ функцЛ йм'яниш щур1в [12-14]. Так, 60-90-денне ¡нтрагастральне введения ВММ (500 мг/кг) призводить до значного зростання утворення супероксиданюнрадикалу електронно-транспортними ланцюгами
м1кросом, м1тохондрш, а також НАДФН-оксидазою лейкоцит1в, ¡стотно знижуе концентрацп у тканинах йм'яниш АТФ \ АДФ, енергетичний потенц1ал. Виявлена кореляцшна залежнють м1ж продукц1ею
супероксиданюнрадикалу м1кросомальним \ м1тохондр1альним електронно-транспортними ланцюгами та показниками патоморфолопчних змш у ам'яниках (зворотна залежнють з ¡ндексом сперматогенезу, показниками айагорувчмя оршшвмуп М0жее|в(ябу)вэтд1в, при н^жвд^тшкпакпа ^¡^вошфрою, при вдиханш, при введены у систему травления [1-3,30]. Причому вплив ВММ носить кумулятивний ха"р®штарж1 нетика ВММ залишаеться майже не дослщженою. Вщомо, що за умов перорального введения вони екскретуються головним чином з калом. Полщикл1чш ароматичы вуглеводы, що мютяться у ВММ, пюля абсорбци розподтяються у р1зних органах \ тканинах, на що вказуе присутнють ПАВ-ДНК аддукт1в у шк1р1, легенях та ¡нших органах мишей шсля ешкутанноТ аплкаци ВММ [20]. Осктьки ПАВ е лтофтьними сполуками, вони переважно акумулюються жировою тканиною та секретуються з молоком [26,30]. Свинець, як у людини, так \ у тварин, вщкладаеться у кютках \ м'яких тканинах, кадмш - у нирках, мол1бден - у печшц1 та швидко екскретуеться з сечею та жовчу [9,30]. Перюд нашввиведення кадмш складае приблизно 30 рош, тому швидкють його екВкрецщданвим^лр033агибель велико!' рогатоТ худоби при вживанш нею ВММ з кормами [30]. Автори це пов'язують з токсично! д1ею свинцю, що м1ститься у маслк У ¡ншому спостереженш летальнють велико! рогато!' худоби, за думкою автор1в, була викпикана вм1стом у вщпрацьованому моторному масл1 мол1бдену, який викликае гостру ппошю у центральнш нервовш систем! [28]. Проте, пероральне введения ВММ бтим щурам у доз1 22500 мг/кг протягом 14 д1б не призводило до загибел1 лабораторних тварин [16,19, 33].
Апл1кац1я 5 мл/кг (4500 мг/кг) ВММ на ушкоджену та ¡нтактну шк1ру спинки крол1в (приблизно 30% вщ загально! поверхн1 шмри) протягом 24 годин не викликала летальност1 лабораторних тварин [16,19,33]. Проте, при довготривалому нанесенн1 в1дпрацьованого
моторного масла у доз1 1667 мг/кг на шк1ру спинки мишей дв1ч1 на тиждень було виявлене зниження виживання тварин на 91 та 104 тиждень дослщження: вщповщно 22% виживших проти 36% у контрол1 та 10% виживших проти 22% у контрол1 [17].
Нами встановлено [11], що сум1ш ВММ, вилучених з фтьтр1в, за умов експерименту виявляе виражену загальну токсичну дш на оргашзм пщдослщних тварин. Це проявилося у порушенш загального бюлопчного розвитку оргашзму бтих щур1в, уповтьненш росту, ¡стотному зниженш маси тта, р1зниця якоТ через 2 мюяц1 у середньому для групи пщдослщних тварин у пор1внянш з контролем досягагла 25%. 1стотно змшювалися коефщ1енти маси внутршшх оргашв, попршувалися показники червоноТ кровк Вщпрацьоваш моторш масла спричиняли виражену токсичну дш на центральну нервову систему, глибоке пригшчення д1яльносп якоТ пщтверджувалося показниками тесту «вщкритого поля». Поряд з цим у пщдослщних тварин вщм1чалося ¡стотне порушення розвитку ппоф1за \ надниркових залоз, що е центральними органами нейроендокринноТ регуляци та ¡нтеграцп вах обНоруихжраь^ш^вюргамсшми при надходженш у оргашзм ВММ деяк1 дослщники пов'язують з д1ею свинцю (слтота, м'язове стання, депреая та судоми) або мол1бден-шдукованим дефщитом мщ1 (м'язовий тремор, слабость) [28,30]. Абсорбц1я трикрезилфосфату - складовоТ нафтових масел - викликае ушкодження периферичноТ нервовоТ системи, що призводить до порушень нервово-м'язовоТ передач! нервових ¡мпульав [24].
В той же час виявлено, що вплив на бтих щур1в аерозолю фтьтрованого ВММ протягом 7 годин суттево не змшюе поведшку лабораторних тварин [25]. Под1бш результати також були отримаш при дослщженш курчат, що знаходилися у камер1 з розпиленим фтьтрованим вщпрацьованим моторним мёВ1.г1[Ё)ама [28] повщомляе про виникнення анеми у велико!' рогатоТ худоби, що зазнала впливу ВММ через Тх надходження з кормом пщ час випасу. Автор пов'язуе це з д1ею мол1бдену, який е складовою цих масел, та розвитком мол1бден-¡ндукованого дефщиту мщк
^.0. БаэИп е! а1. [21] при дослщженш впливу д1ети, що мютить 4.5% ВММ, на показники кров1 качок та фазашв ¡стотних змш гематокриту та гемоглобшу не виявили. Проте автори встановили дозозалежне зниження активносп дегщрогенази 5-амшолевулшовоТ кислоти, що приймае участь у синтез! гему \ вважаеться найбтьш чутливим показником, який пригшчуеться свинцем. За вщсутносп змш величин гематокриту та гемоглобшу зниження активносп дегщрогенази 5-амшолевулшовоТ кислоти вважаеться бюлопчним ¡ндикатором субклш1чного отруення свинцем у ссавц1в та птиц1 [22].
Повщомляеться про зниження активносп дегщрогенази 5-амшолевулшовоТ кислоти у 52% пращвниш автомобтьноТ промисловосл, що контактували з ВММ [30]. У бшьшосп випадмв це супроводжувалося зниженням гематокриту та еритроцитарного ¡ндексу MCH - середнього вм1сту гемоглобшу в еритроцитк
Тривалий вплив продукте перегонки нафти на оргашзм супроводжуеться змшою вмюту бтюв сироватки кров1: ппоальбумшем1ею,
збтьшенням концентрацп а1-, а2- глобулЫв. Ц1 сполуки викликають змши ¡мунолопчних показниш: зниження фагоцитарно!' активносп лейкоцит1в, вм1сту л1зоциму в KpoBi, Т- i В-л1мфоцит1в (наведено за [3]).
Д.Д. Агаюшиев [3] дослщив вплив дистиляту мшерального масла (ДММ) Д-11 на р1вень сироваткових ¡муноглобулш1в. 3 ц1ею метою 82 морським свинкам на вистрижену дтянку шмри площею 20 см2 наносили ДММ Д-11 (0,4 мл) щодня на 4 години протягом 20 fli6 методом вщкритих епкутанних аплкацш. Виявлено, що нанесення на шфу 3 % ДММ Д-11 призводить до достов1рного зниження концентрацп' IgG1. При аплшацп нерозведеного ДММ констатоване достов1рне зниження р1вня IgA. Отримаш даш свщчать про те, що ДММ справляе ¡нпбуючий вплив на концентрацш ¡муноглобулш1в.
Щодо впливу ВММ на систему травления дат л1тератури досить суперечливк 3 одного боку, повщомляеться про вщсутнють змш opraHiB ШКТ щур1в пюля 14-денного введения вщпрацьованого моторного масла у доз1 22500 мг/кг. 3 ¡ншого боку, одноразове призначення дози 9000 мг/кг викликае у щур1в д1арею [16,19,33]. Розвиток останньоТ вщм1чаеться також у велико!' рогатоТ худоби, що випасалася на забрудненому вщпрацьованими моторними маслами пасовищ1 [28]. Проте, ця д1я масел не е неспод1ваною, осктьки деяк1 мшеральш масла (зокрема, вазелшове - очищена фракц1я нафти, яку одержують пюля вщгону гасу) використовуються в якосл проносних лкарських 3aco6iB, що дшть переважно на моторику тонко!' кишки та сприяють розм'якшенню калових мае [8]-.анесення на шк1ру спинки крол1в ВММ у доз1 8 мл/кг протягом 5 fli6 призводить до ¡стотного зниження споживання Тж1 та втрати маси тта [16,19,33].
Нами детально дослщжено змши opraHiB травления за умов денне ¡нтрагастрального введения ВММ, одержаних з масляних фтьтр1в автомобт1в [4,5]. Виявлено, що за умов 60-денного введения ВММ значно зростае утворення супероксидного анюн-радикалу м1кросомальним i м1тохондр1альним електронно-транспортними ланцюгами, а також НАДФН-оксидазою лейкоцит1в у тканинах пародонту, слизовоТ оболонки шлунку та тонкоТ кишки. Це, очевидно, пов'язано з ефектами самого нафтового масла та сполук, що вводяться у якост1 присадок, або утворюються в процес1 його експлуатаци [5].
За умов 60-денного введения ВММ ¡стотно збтьшуеться концентрац1я ТБК-реакташпв, що утворюються до та пюля 1,5-годинноТ ¡нкубацп гомогенату тканин пародонту, слизовоТ оболонки шлунку та тонкоТ кишки в зал1зоаскорбатному буферному розчиш, що свщчить про активац1ю пероксидного окиснення лтщ1в у вказаних органах. Це вщбуваеться за умов зниження антиоксидантного потенщалу тканин, на що вказуе значне пщвищення приросту концентрацп ТБК-реакташпв за час ¡нкубацп тканин пародонту, слизовоТ оболонки шлунку та тонко!' кишки. На розвиток антиоксидантноТ недостатносл у тканинах пародонту також указуе зниження активное^ каталази, а у тканинах слизовоТ оболонки шлунку та тонкоТ
щур1в пюля 60-денного введения ВММ спостер1гаються ерозивш ураження слизовоТ оболонки шлунку. При цьому множиннють ерозш на 1-го щура дор1внюе 0,2 ± 0,13. У цей перюд також виявляються ¡стотш змши показниш, ям характеризують стан сполучноТ тканини пародонту, слизовоТ оболонки шлунку та тонкоТ кишки. У тканинах пародонту та слизовоТ оболонки шлунку бтих щур1в знижуеться концентрац1я фукози, зв'язаноТ з бтками, збтьшуеться вмют Ы-ацетилнейрамшовоТ та гексуронових кислот. У тканинах тонкоТ кишки знижуеться концентрац1я фукози, зв'язаноТ з бтками, та збтьшуеться вмют гексуронових кислот, тобто мае мюце дезоргашзац1я сгФтадввииаШИМАЛхрегрукгурикликае певш змши функцп печшки. W.C. БаэИп е1 а1. [21] у дослщах на качках пюля 3-тижневого призначення вказаного масла виявив пщвищення активное^ аспартатамшотрансферази у сироватц1 кровк Проте, змш показнимв аланшамшотрансферази, сечовоТ кислоти, глюкози, триглщерид1в, загального бтку та холестерину у качок та фазашв пюля введения вщпрацьованого моторного масла з Тжею (у ктькост1 4.5% протягом 1-3 тижшв) не виявлялося.
У ход1 гютолопчних дослщжень установлено, що вплив ВММ на шмру щур1в супроводжуеться морфолопчними змшами в нирках, що виражаеться у змш1 структури клубочш, ям на 60-ту добу впливу мають вигляд «гусячих лапок», що свщчить про розвиток у нирках асептичного папт1ту [11]. Це дае пщетави авторам вважати вщпрацьоване моторне масло потужним нефротоксичним агентом.
Проте, патоморфолопчш дослщження нирок та сечового м1хура крол1в, на шмру яких наносили ВММ у доз1 8 мл/кг протягом 2 тижшв не виявили ¡стотних змш у структур! цих оргашв [16,19,33]. Нанесення ц1еТ речовини на шк1ру мишей у щоденнш доз1 1667 мг/кг дв1ч1 на тиждень протягом 2 рош не призвело до жодного випадку розвитку нефронекрозу або хрошчного ¡нтерстиц1ального нефриту [17].
Згщно з даними лп"ератури, мшеральш масла
мають виражену шюрно-подразливу властивють [2]. Однак велим xiMi4HO ¡нертш молекули мшеральних масел досить важко проникають через неушкоджену шмру.
За нашими даними [11], у Bcix випадках шмра бтих щур1в, на яку протягом 2 мюяц1в наносили сум1ш ВММ, вилучених з фтьтр1в, стае ущтьненою, втрачае еластичнють, набувае яскраво-коричневого кольору. При
гютолопчному дослщженш встановлено сосочков! розростання багатошарового плоского ештелш, виражений пперкератоз i акантоз, KiCT03Hi утворення та л1мфоТ'дна ¡нфтьтрац1я. Отримаш зм1ни можна квал1ф1кувати як передпухпинш на тл1 дегенеративно-д|МарЬфщвих прщящються з результатами, одержаними ¡ноземними авторами, ям виявили випадки розвитку паптом i раку шмри у мишей пюля тривалоТ експозицп ВММ [23]. Найбтьший р1вень захворюваносп на рак шмри виявлявся при застосуванш масла автомобт1в, що пройшли найдовшу вщетань до часу видалення ВМЬ'Цесення на шмру мишей моторного масла, що не використовувалося, не призводило до утворення пухлин у лабораторних тварин, що вказуе на накопичення у масл1 канцерогенних сполук nifl час його експлуатацп' [17].
B. Sas [28] наводить даш щодо зниження шгментацп' шерсп велико!' рогатоТ худоби, що споживала забруднеш ВММ корми. Цей ефект автор розцшюе як ознаку мол1бден-шдукованого дефщиту Mifli.
Щоденна апл1кац1я ВММ у доз1 8 мл/кг на шмру крол1в 5 fli6 на тиждень протягом 2 тижшв призводить до подразнення шмри та втрати волосся на прилеглшдтянцк Патоморфолопчне дослщження шмри виявляе акантоз, вогнище хрон1чного запалення, венозну пперемш, набряк та пперкератоз [16,19]. Нанесення 0.5 мл вщпрацьованого моторного масла щодня на шмру морським свинкам 6 годин на добу 3 дня на тиждень протягом 3.5 тижшв викликае появу незначноТ еритеми [33]. Апл1кац1я вказаноТ речовини в доз1 1667 мг/кг flBi4i на тиждень протягом 104 тижшв призводить до розвитку акантозу, пперкератозу та ф1бропластичним явищам у мишей лшп' c3H/HeJ [17].
Нанесення на шмру щур1в ВММ в доз1 125-167 мг/кг протягом 3 fli6 викликае ¡стотне пщвищення активност1 м1кросомальних фермешпв у тканинах шмри. Под1бна д1я вщм1чалася i при одноразовш аплкацп речовини, що дослщжуеться [27]. Цей ефект автор розцшюе як а^Дтивнивгамшиев [1] виконав niflocTpi експерименти на морських свинках, яким на вистрижеш дтянки (2*2 см) шмри бомв тварин протягом 20 дшв (по 4 години на добу) наносили дистилят мшерального масла (ДММ) Д-11. Пщ впливом 100 % ДММ Д-11 автор спостер1гав розповсюджену пперплазш eniflepMicy, акантотичш розростання з утворенням рогових KiCT i вогнищевоТ базально-кл1тинноТ пперплазп,
велику ктькють м1тотичних кл1тин, що подтяються, на стадЛ метафази. У печшц1 вщм1чалися пом1рно виражена бткова \ жирова дистроф1я, одиничш некротичш горбки з незначною запальною реакц1ею по периферп \ лейкоцитарною ¡нфтьтрац1ею некротичних мае. У нирках - пом1рне набрякання, м1сцями вогнищева дистроф1я еп1тел1ю звитих канальц1в, стромальш л1мфощн1 ¡нфтьтрати в корковш речовинк У селезшц1 - пом1рна пперплаз1я бтоТ пульпи з1 збтьшенням фол1кул1в \ появою св1тлих центр1в \ плазматичних кл1тин.
Пщ впливом 3% ДММ Д-11 у шф1 були виявлеш пперплаз1я епщермюу (особливо усть волосяних фол1кул1в) \ характерш акантотичш заглибш розростання, пом1рковано виражена кл1тинна реакц1я з м1тотичною актившетю кл1тин базального \ пер1базальних шар1в. У субепщермальному шар1 вщм1чалася л1мфощно-пстюцитарна ¡нфтьтрац1я. У печшц1 - ч1тко виражена бткова дистроф1я гепатоцит1в, порушення часточковоТ структури органа, др1бн1 субкапсулярш некротичш горбки, пстюцитарш ¡нфтьтрати навколо судин. У нирках -дистроф1я ештелш звитих канальц1в з вогнищевими стромальними ¡нфтьтратами \ багатоядерними симпластами; у звитих канальцях - виражена регенерац1я. У селезшц1 -пом1рна пперплаз1я бтоТ пульпи з наявшетю се(ГНдихв(1арвдаов0;50%еф^р»ведення ДММ Д-11 вщзначалися менш виражеш зм1ни, що характеризуються пом1рною пперплаз1ею еп1дерм1су, вогнищевою \ розповсюдженою пперплаз1ею волосяних фол1кул1в та вогнищевою \ розповсюдженою пперплаз1ею волосяних фол1кул1в \ волосяних цибулин, а також ппертроф1ею самого волосся, у верхн1й третиы дерми - периваскулярн1 л1мфоТдно-пстюцитарш ¡нф1льтрати, ознаки дискератозу. У печшц1 - вогнищев1 л1мф01'дн1 ¡нф1льтрати, л1мфопстюцитарш гранулеми \ великокраплинна жирова дистроф1я. У нирках - звичайна структура клубочюв \ канальц1в без виражених явищ патолог^'. У селез1нц1 - виражеш л1мфо'щш фЫ)а1®йни);б1й9'1Н)Г1равугаьтати наших дослщжень та ¡нших автор1в, очевидно, пов'язаш з використанням ВММ р1зного походження, з р1зним режимом експлуатац1| та складом присадок. Звертае на себе увагу той факт, що найбтьша токсичн1сть притаманна
в1дпрацьованому автомоб1льному маслу, що
дан1 60-
добового впливу на експериментальн1 тварини вщпрацьованого автомобтьного масла можна зробили висновок, що патогенна д1я досл1джуваного агента мае не ттьки локальний характер у м1сц1 нанесення, але \ справляе виражений негативний ефект на внутршш органи \ шк1ру, у яких в1дзначаються дегенеративно-дистроф1чн1 \ передраков1 зм1ни [1ВЗ]се це дае нам пщетави вважати в1дпрацьован1 моторн1 автомобтьш масла
токсичними речовинами I - II категорп небезпеки, а не четвертоТ, як це регламентуеться нормативними документами.
Л1тература
1. Агакишиев Д.Д. Изменение морфологической структуры кожи и некоторых внутренних органов морских свинок после многократного эпикутанного воздействия фурфурола, дистиллята минерального масла Д-11 и их комбинаций / Агакишиев Д.Д. // Вестн. дерматол. и венерол. - 1990. - №12. - С.16-20.
2. Агакишиев Д.Д. Изучение кожно-резорбтивного действия фурфурола и дистиллята минерального масла Д-11 в эксперименте / Агакишиев Д.Д. // Вестн. дерматол. и венерол. - 1990. - №7. - С.38-41.
3. Агакишиев Д.Д. Уровень иммуноглобулинов в сыворотке крови морских свинок при эпикутанном воздействии продуктов нефтеперегонки / Агакишиев Д.Д., Гузова В.А., Баталова Т.Н., Афанасьев С.С. // Вестн. дерматол. и венерол. -1990.-№7.-С.29-32.
4. Батухша 1.В. Пероксидне окиснення лодш та антиоксидантний захист у тканинах оргажв травления щурш при дм в1дпрацьованого моторного масла на тл1 хрон1чноТ ¡нтоксикацп н1тратом натр1ю./ 1.В. Батух1на // Актуальж проблеми сучасноТ медицини: Вюн. УкраТнськоТ мед. стоматол. академй'. - 2008. - Т.8, №4. - 4.2. - С.74-
5. 61тухша 1.В. Продукц1я супероксидного ан1он-радикалу в тканинах оргаыв травления щур1в при дм в1дпрацьованого моторного масла на тл1 хрон1чноТ ¡нтоксикацГ| н1тратом натр1ю / 1.В. Батух1на // Свп-медицини та б1ологй'. - 2008. - №4. - С.39-42.
6. Каменчук Я. А. Влияние температуры и растворителя на процесс осадкообразования в отработанном индустриальном масле / Каменчук Я.А., Писарева С.И., Андреева Л.Н., Унгер Ф.Г. // Химия и технология топлив и масел. - 2006. -№1.-С.29-31.
7. Каменчук Я.А. Отработанные нефтяные масла и их регенерация (на примере трансформаторных и индустриальных масел): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. хим. наук : спец. 02.00.13 "Нефтехимия" / Я.А. Каменчук. - Томск, 2007. - 23 с.
8. Машковский М.Д. Лекарственные средства / Машковский М.Д. - [15-е изд.].- М.: Новая волна, 2008. - 1200 с.
9. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатоло-гш:) / [ Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С.]. - М. : Медицина, 1991. -496 с.
10. Нефтепродукты отработанные: общие технические условия: ГОСТ 21046-86. - Взамен ГОСТ 21046-81 [Введ. 1987-01-01] // Нефтяные продукты. Растворители. Продукты пиролиза. Прочие нефтепродукты : технические условия. - М. : Изд-во стандартов, 2000. -(Издание официальное).
11. Об изучении влияния отработанного моторного автомобильного масла на физиологические, биохимические показатели и морфологическую структуру тканей экспериментальных животных : Отчет о НИР (заключит.) / (Колтунов Г.А., Катрушов А.В., Костенко В.А. и др.] / Украинская медицинская стоматологическая академия. - Полтава, 2006. - 64 с.
12. Соловйова Н.В. Кисень-залежы мехажзми патогенно!' дм вщпрацьованого моторного масла на репродуктивну систему ссавцш / Н.В. Соловйова, В.О. Костенко // Актуальные вопросы теоретической и прикладной биофизики, физики и химии : Мат. V Междунар. научно-техн. конф. БФФХ-2009. - Севастополь, 2009. - С. 99-101.
13. Соловйова Н.В. Особливост1 енергетичного обмЫу у ам'яниках бтих щурт при дм на орган1зм в1дпрацьованого моторного масла / Н.В. Соловйова // Здобутки кл1н. \ експ. мед. - 2008. - №2. - С. 145.
14. Соловйова Н.В. Репродуктивна здатнють бтих щур1в-самц1в за умов тривалого введения вщпрацьованого автомобтьного масла / Н.В. Соловйова // Актуальж проблеми сучасноТ медицини: Вюн. УкраТнськоТ мед. стоматол. академй. - 2009. - Т.9, №2. - С.124-126.
15. Чайка О.Г. Екотехнолопя утилЬацп вщпрацьованих олив : автореф. дис. на здобутгя наукового ступеня канд. тех. наук : спец. 21.06.01 "Еколопчна безпека " / О.Г. Чайка. -Львю, 2007. -18с.
16. Acute toxicity tests : API 79-7 used composite motor oil. -Washington, DC : American Petroleum Institute, 1980. (Publication № 27-32772).
17. Acute toxicity tests: The carcinogenicity of new and used lubricants. -Washington, DC : American Petroleum Institute, 1983. (Publication № 30-32847).
18. A review of the potential human and environmental health impacts of synthetic motor oils / K. Randies, L. Mazur, C Milanes. - California Environmental Protection Agency, Office of Environmental Health Hazard Assessment, 2007. -16 p.
19. Beck L.S. The acute toxicology of selected petroleum hydrocarbons / Beck L.S., Hepler D.I., Hansen K.L. // Advances in modem environmental toxicology. V. 16: Applied toxicology of petroleum hydrocarbons / MacFarland H.N. [et ah], eds. -Princeton, Nj : Princeton Scientific Publishers, 1984. - P. 116.
20. Carmichael P.L. DNA adduct formation in mice following treatment with used engine oil and identification of some of the major adducts by 32P-postlabelling / Carmichael P.L., Ni She M., Hewer A. [et al] // Cancer Lett. (Ireland). - 1992. -V.64,№2.-P. 137-144.
21. Eastin W.C. Jr. Lead accumulation and depression of delta-aminolevulinic acid dehydratase (ALAD) in young birds fed automotive waste oil / Eastin W.C. Jr., Hoffman D.J., O'Leary C.T. // Arch. Environ. Contam. Toxicol. - 1983. -V.12, №1. -P. 31-35.
22. Gayer R.A. Toxic effects of metals / Gayer R.A. // Toxicology: The Basic Science of Poisons / Klaassen CD., Amdur M.O., Doull J. eds. - [3rd ed.]. - N.Y., 1986. -P. 582-635.
23. Grimmer G. Characterization of polycyclic aromatic hydrocarbons as essential carcmo genie constituents of coal combustion and automobile exhaust using mouse-skin-painting as a carcinogen-specific detector / Grimmer G., Naujack K.W., Dettbam G. [et al.] // Toxicol. Environ. Chem. - 1983. - V.6, №2. - P. 97-107.
24. Hewstone R.K. Environmental health aspects of lubricant additives / Hewstone R.K. // Sci Total Environ. - 1994. -V.156, №3. - P. 243-254.
25. Inhalation toxicology: III. Evaluation of thermal degradation products from aircraft and automobile engine oils, aircraft hydraulic fluid, and mineral oil. - Oklahoma City, OK. Washington, DC : U.S. Department of Transportation, 1983. -FAA-AM-83-12. Order № AD-A133221:20. - (Civil Aeromedical Institute, Federal Aviation Administration).
26. Lu F.C. Basic toxicology: Fundamentals, target organs, and risk assessment /Lu F.C. - [2nd ed.] - N.Y. : Hemisphere Publishing Corporation, 1991. - P. 93-115.
27. Rahimtula A.D. Induction of xenobiotic metabolism in rats on exposure to hydrocarbon-based oils / Rahimtula A.D., O'Brien P.J., Payne J.F. // Advances in modem environmental toxicology. V.16 : Applied toxicology of petroleum hydrocar-bons / MacFidnnd M.N. [et al.], eds. - Princeton, NJ : Princeton Scientific Publishers, 1984.-P. 71-79.
28. Sas B. Secondary copper deficiency in cattle caused by molybdenum contamination of fodder: A case history / Sas B. // Vet. Hum. Toxicol. - 1989. - V.31, №1 .-P. 29-33.
29. Ssempebwa J. Waste crankcase oil: an environmental contaminant with potential to modulate estrogenic responses / Ssempebwa J., Carpenter D., Yilmaz B. [et al] // J. Toxicol. Environ. Health. - 2004. - V.67, №14. - P.1081-1094.
30. Toxicological profile for used mineral-based crankcase oil / A.S. Dorsey Jr., C.Rabe, S.Thampi. Atlanta, Georgia: Agency for Toxic Substances and Disease Registry, 1997. -208 p. - (U.S. Department of Health and Human Services).
31. Vazquez-Duhalt R. Environmental impact of used motor oil / Vazquez-Duhalt R. // Sci Total Environ. - 1989. - V.79, №1. -P. 1-23.
32. Vermont Used Oil Analysis and Waste Oil Furnace Emissions Study. - Burlington, 1994. - (Vermont Agency of Natural Resources Department of Environmen-tal Conservation).
33. Vemot E.H. Acute toxicologic evaluation of used motor oil / Vemot E.H., Drew R.T., Kane Ml. // Acute Toxic Data. -1990. - V.l, №2. - P. 167.
34. Wang J. Characterization of polycyclic aromatic hydrocarbon created in lubricating oils / Wang J., Jia C.R., Wong C.K. [et al.] // Water Air Soil Pollut. - 2000. -V.120.-P. 381-396.
Реферат
ПАТОГЕННОЕ ВЛИЯНИЕ ОТРАБОТАННЫХ МОТОРНЫХ МАСЕЛ: НЕДООЦЕНЕННАЯ ОПАСНОСТЬ Катрушов А.В., Костенко В.А., Батухина И.В., Соловьева Н.В., Филатова В.Л.
Ключевые слова: отработанное моторное масло, экологическая опасность, механизмы токсичногодействия.
В статье проанализированы данные литературы и собственных исследований относительно биологического действия отработанного автомобильного моторного масла. Отмечается, что наибольшая токсичность присуща отработанному моторному маслу, сливаемому из масляных фильтров. Сделан вывод, что патогенное действие исследуемого агента проявляется не только локально в месте нанесения, но и оказывает выраженный отрицательный эффект на внутренние органы, кожу, репродуктивную систему. Приводятся основания по отношению отработанных моторных масел к токсичным веществам I - II категории опасности, а не четвертой, как это регламентируется действующими нормативными документами.
Summary
PATHOGENOUS EFFECT OF USED MOTOR OIL: UNDERESTIMATED CONTAMINATION HAZARD
Katrushov A.V., Kostenko V.A., Batuhina I.V., Solovjova N.V., Filatova V.L.
Key words: mineral-based crankcase oil, environmental hazard, mechanisms of toxic effect.
The paper represents the analysis of literature data and own findings on biological effect of mineral-based crankcase oil. It should be stressed the highest toxicity is intrinsic to mineral-based crankcase oil discharged form oil filters. It may be suggested the outcomes of pathogenic effect of the above-mentioned agent are evident not only on the place of applying, i.e. locally, but as well as produce dramatic effect on internal organs, skin, reproductive system. This gives grounds to consider mineral-based crankcase oil as toxic substances of I-II category, instead of being the IV category as it is set by established regulations.
