CC BY
6ПАТОФ1З1ОЛОГ1ЧНА РОЛЬ 1НТЕРЛЕЙК1Н1В В ГЕНЕЗ1 СИНДРОМА ХРОН1ЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ ПРИ Р1ЗНИХ Г1НЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
Грек Л.П.
Державний заклад «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
Асистент кафедра акушерства, гтекологи та перинатологИ ФПО, кандидат медичних наук
PATHOPHYSIOLOGICAL ROLE OF INTERLEUKINS IN THE GENESIS OF CHRONIC PELVIC PAIN FOR VARIOUS GYNECOLOGICAL DISEASES
Grek L.
SE "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" Assistant of the Department of obstetrics, gynecology and perinatology Candidate of Medical Sciences
АНОТАЦ1Я
Мета: визначення взаемозв'язку системних порушень з балансом про- i протизапальних штерлейшшв( IL - 10, IL - 6, TNF -а) у пащенток з генггальним ендометрюзом у поеднанш з доброяюсною патологieю генiталiй - 120 пащенток (I-а клiнiчна група), та пацiенток з хронiчним сальшнптом i оофоритом - 90 жшок (II-а клiнiчна група), з синдромом хрошчного тазового (СХТБ). Проведений кореляцшний аналiз показав наявнiсть сильних взаемозв'язшв м1ж циток1новим балансом, показниками психостатусу, високими балами ВАШ в обох групах.
ABSTRACT
The aim of study is determination of correlation and violations of psychological status, with balance pro- and antiinflammatory cytokines ( IL - 10, IL - 6, TNF -a) for patients with a genital endometriosis in a combination with benign hormonal pathology of the genitals - 120 patients(I-th clinical group) and by a chronic inflammation of salpingitis and ovary -90 women ( II-th clinical group), with the chronic pelvic pain (CPP). The conducted cross-correlation analysis showed the presence of strong intercommunications between cytokines balance, indexes of psychical status by high points VAS in both groups.
Ключовi слова: синдром хрошчного тазового болю, штерлейшни IL-10, IL-6, TNF-a
Keywords: chronic pelvic pain, interieurins IL-10, IL-6, TNF-a.
Актуальшсть Результата сучасних до^-^ень сввдчать про роль центрально! нервово! сис-теми (ЦНС), гормонально-ендокринних взаемоввд-носин i периферичних чиннишв, яш можуть впли-вати на больовий пор^ при пнеколопчнш патологи i його асощащю хрошчним тазовим болем [2,3]. Та-зовий б№ значно обтяжуе переб^ гiнекологiчних захворювань i негативно впливае на основш катего-ри якостi життя жiнки [4,7]. На шдстаы больового симптому формуеться ускладнення гiнекологiчноi патологii «синдром хронiчного тазового болю», ознаками якого е декомпенсоваш порушення якостi життя, значна тривалють i висока iнтенсивнiсть бо-лiв, вiдсутнiсть ефекту вiд симптоматично! терапп, вираженi емоцiйнi розлади [8].
З'являеться все б№ше доказiв того, що при ге-нiтальному ендометрiозi (ГЕ), запальних захворю-ваннях органiв малого тазу в основi генерацii' болю на уах етапах його передачi лежить тiсна взаемодiя мiж периферичними тазовими нервами, прозапаль-ним перитонеальним мiкрооточенням i ЦНС [9,10]. Проте не уточнеш механiзми взаемодii медiаторiв запалення з перебiгом больового синдрому, психостатусом у формуванш СХТБ при деяких пнеколо-гiчних захворюваннях.
Мета дослiдження: з'ясувати взаемозв'язок системних порушень з балансом регуляторних i прозапальних цитокiнiв, у виникненнi СХТБ при pi-зних гiнекологiчних захворюваннях.
Матер1али та методи досл1джень
Обстежено 120 жшок з ГЕ у поеднанш з доб-рояшсними захворюваннями генiталiй ДЗГ (лейо-мiома матки, гiпеpплазiя ендометpiя, аденомiоз) в piзних поеднаннях (I-a клiнiчна група), та хрошчним сальшнптом i оофоритом (ХСО) - 90 жшок (II-а клшчна група) яш знаходилися на л^ванш в ri-неколопчному вiддiленнi КЗ "Дншропетровське клiнiчне об'еднання швидко! медично! допомоги" Днiпpопетpовськоi обласно! ради, що е клiнiчною базою кафедри акушерства, гiнекологii' i перинато-логй' ФПО ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни». Проведено: загальноклшчш, гор-мональнi дослiдження. Для визначення piвнiв цито-кiнiв iнтеpлейкiнiв (IL) -10, IL-6, туморнекротич-ного фактора-а (TNF-а) використовували набори pеагентiв для твердофазного iмунофеpментного аналiзу (1ФА) закритого акщонерного товариства "Вектор Бест". З метою об,ективiзащi больового синдрому використовувалася 10-бальна вiзуальна аналогова шкала (ВАШ) [6]. Для вимру сенсорно!,
емоцшно! 1 кшьшсно! складових больового синдрому використовувалася спещальна анкета - больо-вий опитувач Мак-Гилла, вираховувалися основш показники: 1ндекс шлькосп вибраних дескриптор1в (1КВД) (сума обраних сл1в), ранговий вдекс болю (Р1Б) (сума порядкових номер1в дескриптор1в у су-бкласах), сенсорний 1КВД, афективний (емоцш-ний) 1КВД та оцшка сили болю [6]. Для визначення р1вня особиспсно! тривожносп використали шкалу Дж. Тейлора, р1вень депресп визначали за допомо-гою шкали Гамильтона [5].
Для статистично! обробки даних використову-вались вар1ац1йн1 методи параметричш та непара-метричш методи статистики [1]. Статистичну обро-бку проводили за допомогою програмного забезпе-чення STATISTICA 6.1 (StatSofflnc., сершнш №
Таблиця 1
Розподш жшок 1-1 групи по пiдгрупам досшдження з АМ та СХТБ в залежносп в1д ВАШ та тривалосл
захворювання
AGAR909E415822FA) та програмного пакету MedCalc Statistical Software trial version 17.4. (MedCalc Software bvba, Ostend, Belgium; https://www.medcalc.org; 2017).
Основш результати досл1дження
Першу клiнiчну (I) група було подiлено на шд-групи в залежностi вiд тяжкостi больового синдрому: 44 жшки з тяжким больовим синдромом з оцшкою по ВАШ 7-10 балiв - I-1 щдгрупа, та 41 па-цieнтка з больовим синдромом помiрноi штенсив-ностi по ВАШ 4 - 6 балiв - I-2 шдгрупа, I-3-ю шг-рупу (групу порiвняння) склали 35 жiнок з безбо-льовим перебiгом, оцiнка за ВАШ склала 0-3 бали (табл. 1).
Показнки Уа обстеженi 1-1 пiгрупa 1-2 щдгрупа 1-3 щдгрупа
Юльисть, n (%) 120 (100) 44 (36,7) 41 (34,2) 35 (29,2)
ВАШ (бали) M±m (SD) 5,62±0,23 (2,45) 8,10±0,14* (0,89) 5,44±0,12* (0,77) 2,32±0,16 (0,86)
ХТБ (роки) M±m (SD) 3,74±0,18 (1,97) 4,13±0,31* (2,04) 4,20± 0,33* (2,09) 2,61±0,21 (1,16)
Примггка. * - р<0,01 порiвняно з I-3-ю пiдгрупою за однофакторним дисперсшним аналiзом ANOVA.
Основним показанням для звернення за спещаль зованою медичною допомогою пацieнток 1-1-! пдг-рупи з'явився виражений больовий синдром, середня величина по ВАШ склала - 8,10±0,14. Помiрно виражений больовий синдром спостерцався у 41 пащенток 1-2 пiдгрупи: середня величина больового синдрому по ВАШ у щдгруш 2-а склала - 5,44±0,12. Третю щдг-рупу склали пащентки з безбольовим перебiгом (ВАШ
Таблиця 2
Розподiл жшок П-1 групи по пiдгрупам дослiдження в залежност1 вiд ВАШ та тривалосл захворювання з
2,32±0,16 балiв) ГЕ у поеднант з лейомiомою матки, riперплазieю ендомегрiю та ХСО в рiзних поеднаннях
В ходi клшчного обстеження хворi жiнки II-i клiнiчноi' групи були розподiленi на 2 шдгрупи в за-лежностi вщ наявностi або вiдсутностi хронiчного больового синдрому (табл. 2).
Характеристики Уа обстежеш П-1пiдрупa П-2пiдрупa Р
Кiлькiсть, n (%) 90 (100,0) 50 (55,6) 40 (44,4) -
ВАШ (бали) M±m (SD) 5,86±0,22 (2,09) 7,52±0,17* (1,21) 3,79±0,08 (0,48) <0,001
ХТБ (роки), М±т (SD) ( 3,24± 0,23 (2,18) 4,01±0,27* (1,94) 2,28±0,33 (2,09) <0,001
Примака. * - р<0,01 порiвняно з II-2-ю пiдгрупою за однофакторним дисперсшним аналiзом ANOVA.
Пiдгрупу 11-1 склали 50 жшок з ХСО та синдромом хрошчного тазового болю (СХТБ), 11-2 шг-рупу (групу порiвняння) - 40 пацiенток з безбольовим перебтем захворювання. Вс хворi основно! групи пред'являли постшш скарги на хронiчний та-зовий б№, який тривав вiд тв року до семи рокiв, в середньому 4,01 (95 % Д1 3,46 - 4,56) рокiв. Слщ зазначити, що 80 % пащенток (95,0 % Д1 70,59 -86,96) ввдзначали постiйнi болi в нижшх вiддiлах живота i попереково-крижово! областi. Середня оцiнка iнтенсивностi болю за ВАШ в основнш груш
склала 7,52±1,7 в порiвняннi зi значно нижчими по-казниками у груш порiвняння - 3,79±0,8 (р<0,001).
За даними кореляцiйного аналiзу м1ж iнтенсивнi-стю больового синдрому та тривалстю захворювання в обох групах виявлено прямий, середньо! сили коре-ляцiйний зв'язок (r=0,31; p<0,001), отже чим довше жъ нки страждали на гшеколопчне захворювання, тим си-льнiший, в середньому, вдаували бiль. Коефiцiент де-термiнацii впливу даного фактору на ощнку болю ВАШ складае 9,91%, що вказуе на вплив комплексу психолопчних чинникiв (рис1.).
Рис. 1. Залежнгсть больового синдрому у балах за ВАШ вгд тривалостг ггнекологгчного захворювання у
обстежених ж1нок з СХТБ
Дат опитувача Мак-Гилла дали змогу отримати не лише кшьюсну, але й як1сну характеристику больового синдрому. Так у щдгрут 1-2 переважав помiрний р1вень сили болю, у 1-1- сильний. Для опису болю па-щентки використовували рiзнi характеристики. Вщ-значет скарги, характернi для запального болю: нию-чий, тягнучий бiль спостер1гався у 100 % пащенток, тупий, розпираючий бiль, без чiтких меж локалiзацii' iснував у 86 % пащенток. Найбшьший р1вень сили болю зафксовано у 1-1 пiдгрупi - 2,16±0,1 (0,65), най-менший у 1-2 - 1,71±0,09 (0,6), що виливаеться у ста-тистично значущi розбiжностi мiж цими тдгрупами (р=0,001).
Оцшка болю за ВАШ корелюе з оцшками болю за опитувальником Мак-Гшла прямим зв'язком серед-ньо! сили: коефщент кореляци Прсона мiж показни-ком за ВАШ та силою болю - г=0,33 (р=0,002); 1КВД -г=0,54 (р<0,001); сенсорним 1КВД - г=0,48 (р<0,001); афективним 1КВД - г=0,41 (р<0,001). Отже, бiльшi бали за ВАШ пов'язанi з бшьш високими оцiнками болю за опитувальником Мак-Гшла.
Значення 1КВД за афективною шкалою, що вщо-бражуе емоцiйний аспект болю в термшах напру-ження, страху, гнiву або вегетативних вияв1в, показуе, що тривалий сильний бiль (показник у щдгрут I- 1 найбшьший - 3,36±0,2 (1,32)) скорше призводить до порушення псих1чного стану жшок (табл.3).
Таблиця 3
Характеристика больового синдрому за опитувальником
Показники М±т (SD) 1-1 група (п=44) 1-2 група (п=41) Р
Р1Б 15,95±0,93 (6,16) 12,24±0,76 (4,88) <0,001
1КВД 8,7±0,37 (2,48) 6,51±0,3 (1,93) <0,001
Сенсорний 1КВД 5,14±0,21 (1,41) 3,9±0,19 (1,24) <0,001
Афективний 1КВД 3,36±0,2 (1,32) 2,54±0,14 (0,92) <0,001
Сила болю 2,16±0,1 (0,65) 1,71±0,09 (0,6) <0,001
Приметка. розбiжностi мiж пiдгрупами за однофакторним дисперсшним аналiзом ANOVA
77,27
Як випливае з представлених даних 22,7 % паще- рiвень, низько! тривожносп у шдгруш не спостерта-нток пiдгрупи 1-1 мали високий рiвень особистiсно! лося. Рiвень пацiенток за ршнем тривожностi суттево тривожностi за шкалою Дж. Тейлора, решта - середнш вiдрiзнявся (р<0,001) у 1-1 груш порiвняно з 1-2-ю та I-
3-ю (рис. 2).
100% 90% 80% 70% 60% 50°% 40% 30% 20% 10% 0%
90,24
54,29
О Високий рiвень ■ Середнш рiвень Я Низький рiвень
9,76
45,71
1-1 трупа
1-2 трупа
1-3 трупа
Рис. 2. Розподш обстежених жток з СХТБ за рiвнем особисткно'1 тривожностi за шкалою Дж. Тейлора (%)
Показники рiвня депреси за шкалою Гамшьтона ХТБ депресивних розлащв середнього 31,82% та тяж-щдгверджують наявнiсть у жiнок з довготривалим кого ступеня виразностi - 18,18 % у пащенток 1-1
групи (рис.3).
Рис. 3. Розподш обстежених жшок з СХТБ за рiвнем депресивного розладу за шкалою Гамшьтона (%)
Середнш ршень депреси у обстежених жшок ко- сивних розлащв середнього ступеня виразносп у тре-ливався вщ 6,86±0,49 балiв в 1-3-й щдгруш до тини (31,82 %) пащенток П-1-о! групи, у 9,97 % з 11-2-15,3±1,23 (5,51) в 1-1 пiдгрупi. Виявлено ознаки депре- о! i тшьки у 2,86 % жiнок з групи порiвняння (р<0,001).
Як р1вень депресивного розладу, так i р1вень осо-биспсно1' тривожностi у обстежених жшок пов'язаний з тривалютю захворювання прямим зв'язком серед-ньо1 сили (r=0,35; р=0,001 та r=0,28; р=0,003 вщпо-вiдно) - чим довше тривае СХТБ, тим бшьш im^CT-внi психiчнi розлади ми можемо спостертати.
Вщповщно до опитувальника болю Мак-Гiлла (MPQ) в основнш групi II-1 вiдзначенi скарги, харак-тернi для запального болю: ниючий, тягнучий бшь спостерталася у 40 (80,0 %) оаб, тупий розпиральний бiль без чiткоï локалiзацiï у 30 пащенток (60,0%), пода-бш симптоми обумовленi активацiею вiсцеральних афекпв. Бiль викликав почуття втоми, тривоги, iнодi нудоти у 28 (56,0 %) пащенток I-1 групи (таб.4 ).
Таблиця 4
Характеристика больового синдрому за опитувальником
Показники M±m (SD) Основна група, II-1 (n=50) II-2 (n=41) Р
Р1Б 10,02±0,43 (3,07) 6,10±0,25 (1,60) <0,001
1КВД 6,72±0,29 (2,04) 4,08±0,24 (1,51) <0,001
Сенсорний 1КВД 4,60±0,21 (1,47) 2,43±0,16 (1,01) <0,001
Афективний 1КВД 2,40±0,09 (0,64) 1,65±0,09 (0,58) <0,001
Сила болю 2,14±0,06 (0,40) 1,00±0,00 (0,00) <0,001
Приметка. р - розбiжностi мiж групами за критерiем Манна-Уïтнi
Бiль оценили як бшь-перешкоду, бшь-страждання 22 (44,0 %) пащенток основно1' групи. За характером перебиу, бiль постшного характеру вщзначено у 35 (70,0%) пацiенгок основноï групи, iррадiацiя у пряму кишку у 18 (36,0 %), в поперекову область - у 14 (28,0 %), у зовтшт стда^ органи i промежину - у 11 (22,0 %), в нижт кшщвки - у 9 (18,0 %).
Середт показники рангового шдексу болю за опитувальником MPQ (Р1Б) у пацiенток основно1' групи були майже вдвiчi вище, нiж в груш пор1вняння (р<0,001)
Як випливае з представлених даних, кожна третя пацiентка основно1' групи (32,0 %) мала високий рiвень тривожносп, оцiненоï за шкалою Дж. Тейлора, в той час як у пащенток групи порiвняння таких випадюв не вщшчено (р<0,001). У групi порiвняння переважаюча частка жiнок (95,0%) мала середнiй р1вень тривожносп за шкалою Дж. Тейлора (вщ 6 до 20 балiв), що сут-тево перевищувало (р=0,004) вщповщний показник у основнш груш (68,0 %) (рис.4.).
II-2 група
II-1 група
yci обстежен
0%
60%
80%%
■ Низький piBeHb
■ Середнiй piBeHb Л Високий piвeнь
100%
Рис. 4. Розподш обстежених жток за pieneM oco6ucmicHoï тривожностi за шкалою Дж. Тейлора (%)
За часткою жшок з низьким рiвнем тривожно-стi (незначно!, як в основш групi, так i групi порiв-няння) статистично значущих розбiжностей не ви-явлено (р>0,05).Середнiй бал виразносп особиспс-но! тривожностi у 11-1 п1цгрут бiльше нiж в два рази перевищував вiдповiдний показник 11-2-
Нормальний стан без ознак депресивних розлацiв виявлено у бiльшостi (77,5 %) пащенток групи порш-няння i лише у 12,0 % жшок з основно! групи (р<0,001).Як рiвень особиспсно! тривожносп, так i рь вень депресивного розладу у обстежених жшок пов'язанi прямими зв'язками з показниками болю, ви-значеними за опитувальником Мак-Гiлла: з силою болю - р=0,82 (р<0,05) та р=0,73 (р<0,05) вщповщно; 1КВД - р=0,58 (р<0,05) та р=0,56 (р<0,05) вщповщно; сенсорним 1КВД - р=0,65 (р<0,05) та р=0,63 (р<0,05) вщповщно та афективним 1КВД - р=0,53 (р<0,05) та р=0,49 (р<0,05) вщповщно.
Треба вщзначити, що ршень особиспсно! тривожносп за шкалою Дж Тейлора пов'язаний з ршнем де-
пiдгрупi - 17,88±0,70 проти 8,23±0,28 ба-лiв (р<0,001).
Показники ршня депресii, за шкалою Гамiльтона, сввдчать про наявнiсть ознак депресивних розладв се-реднього та тяжкого ступеня виразнос11 у 29 (56,0 %) пащенток основно! групи i тшьки у 1 (2,5 %) жшок з групи поршняння (р<0,001) (рис. 5).
преси за шкалою Гамшьтона прямим сильним зв'яз-ком - 0,89 (р<0,05). Отже, чим бшьш обтяжений гiне-кологiчний анамнез у жшок, чим довше вони хворь ють, тим сильнiший больовий синдром вщчувають i мають бiльш виразний р1вень особист1сно! тривожно-ст1 та депреси.
Виявленi порушення психоемоцiйного статусу обумовлюють необхiднiсть вивчення цитокiнового балансу в сироватщ кровi у пащенток з рiзною iн-тенсивнiстю ХТБ (таб.5), оск1льки циток1ни, що ут-ворюються локально, впливають на центральну не-рвову систему (ЦНС) i можуть вiцiгравати суттеву роль в патофiзiологii афективних i агедонiчних симптомiв депресii [9]
Норма ^Легкий Середнього ступеня тяжкостi Важкого ступеня
Рис. 5. Розподш обстежених ж1нок за ргвнем депресивного розладу за шкалою Гамшьтона (%)
Таблиця 5
Цитокшовий профиль обстежених жшок з СХТЬ_
Показ-ники М±т (SD) I-1 група (n=44) I-2 група (n=41) I-3 група (n=35) II-1 група (n=50) II-2 група (n=40) Р
1Л-10 (пг/мл) 8,15± 4,90± 7,7± 4,85± 7,53±
0,8* 0,38* 0,73 0,42** 0,50 <0,001
(3,57)* (2,43)* (3,87) (2,99) (3,1)
1Л-6 9,13± 3,62± 3,69± 7,06± 5,43± <0,001
(пг/мл) 2,48 * (11,09) 0,28* (1,79) 0,38 (2,02) 0,56** (3,96) 1,32 (8,3)
TNF-a 11,67± 2,15* (9,62) 4,27± 1,88± 8,0± 0,86** (6,05) 2,38± <0,001
(пг/мл) 0,46 * (2,97) 0,34 (1,79) 0,30 (1,8)
TNF-a/ 1Л-10 (пг/мл) 1,6± 0,26* (1,15) 1,07± 0,16* (1,00) 0,28± 0,04 (0,22) 1,96± 0,19** (1,34) 0,34± 0,05 (0,31) <0,001
Примiтки. р - розбiжностi мiж тдгрупами та групами за однофакторним дисперсiйним анатзом ANOVA: * -р<0,05 порiвняно з I-3пiд групою; **-р<0,05 порiвняно з II-2 пiдгрупою
Ощнка мiжгрупових вiдмiнностей середнiх значень концентраций цитокiнiв у пациенток груп 1-1 та II-1 з важ-ким i тривалим проявом ХТБ, показала наявтсть статис-тично значущо! рiзницi мiж значеннями концентраций ци-токшв 1Л-6, TNF-a . В мiру прогресування больового синдрома нами була ввдзначена тендещя до зниження протизапального цитоюну 1Л-10 i тдвищення 1Л-6, TNF-a порiвняно з I- 3-ю тдгрупою та II-2 (р<0,05). (таб.5).
Бiльш високi значення концентраций прозапальних
лював з тривалютю больового анамнезу, що супроводжу-вались частими рецидивами захворювання та тдвище-ним рiвнем тривожностi та депреси.
М1ж рiвнями цитокiнiв та ВАШ виявлено прямий, середньо! сили, дост^рний зв'язок. Це свiдчить, що щ показники клшчно1 активностi запалення е досить об'ективними критер1ями, що ввдображають стан тяжко-стi хворо1 та стутнь больового синдрому , порушення психостатусу - iнтерлейкiни корелюють з рiвнем триво-
цитокiнiв вiдповiдали бшьш високим балам iнтенсивно- жностi та депреси (рис. 6). ст больового синдрому для груп 1-1та 11-1 i TNF-a коре-
60 .
\ IL-10 IL-6
5Н TNF-a
vXx piBeHb тривожностi за шкалою Тейлора
40
30
20
10
л л а л
л л
о
а л л л
л _д_ А_ _А_
л л л
л
о
л л л л л
л а
28 26 24 22 20 18 16 14 12 10 8 6 4
П5 СР О
с;
-10
2 120
20
40
60 ВАШ
80
100
0
0
Рис. 6. Зв'язок больового синдрому за ВАШ з ргвнем цитоктгв та ргвнем особист1сно1 тривожностг за
шкалою Дж. Тейлора у обстежених жток з СХТБ
Проведено порiвняльний аналiз м1ж рiвнями ци-тоютв, при рiзних гiнекологiчних захворюваннях i СХТБ, який виявив дисбаланс експреси цитокiнiв у бш прозапально! ланки, про що свщчило стввщношення величин про- i протизапальних цитокшш TNF -а/ 1Л -10 для груп 1-1 - 1,6±0,26 та вiдповiдно для II-1 - 1,96± 0,19. Отже у формувант рiвню болю при СХТБ про-запальнi цитокши вiдiграють бiльш значущу роль, впливаючи безпосередньо на ВАШ та психостатус, поршняно з протизапальними, якi впливають на рiвень болю опосередковано.
Пiдсумок:. На пiдставi комплексно! оцшки си-стемних порушень, проаналiзованi загальнi патоге-нетичнi механiзми мiжклiтинних взаeмодiй цитош-нiв у виникнення СХТБ при рiзних гiнекологiчних захворюваннях: гениальному ендометрiозi в поед-нанш з доброяк1сними захворюваннями генiталiй, хроничному сальпiнгiтi та оофоритi. Проведенi до-слвдження дозволяють прогнозувати перебiг СХТБ, ефектившсть патогенетично! терапи, та реабштащю цього поширеного контингенту гiнекологiчних хво-рих.
Л1тература
1. Бiостатистика / [В. Ф. Москаленко, О. П. Гульчш, М. В. Голубчиков та ш.]. - К: Книга плюс, 2009. - 184 с.
2. Дубоссарская З.М. Репродуктивная эндокринология (перинатальные, акушерские и гинеко-
логические аспекты): [учебно-методическое пособие] / З.М. Дубоссарская, Ю.А. Дубоссарская. - Д.: Лира ЛТД, 2008. - 415 с.
3. Дубоссарская Ю.А. Синдром хронической тазовой боли на уровне междисциплинарного общения/ Ю.А. Дубоссарская, З.М. Дубоссарская //Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2013.
- № 3 (67).С.5 - 16.
4. Кузнецова И.В. Хроническая тазовая боль // Акушерство и гинекология - 2013. - № 5. - С. 9197.
5. Минутко В. П. Депрессия / В. П. Минутко
- М.: ГЭОТАР, 2006. - 320 с.
6. Bourdel N. et al., (2015) Systematic review of endometriosis pain assessment: how to choose a scale? Hum Reprod Update, 21(1), 136-152.
7. Чернуха Г.Е. Хроническая тазовая боль: причины и последствия / Г.Е.Чернуха //Проблемы репродукции. - 2011 - №5. - C. 83-89
8. Яроцкая Е.Л. Современные подходы лечению больных с тазовыми болями в клинике оперативной гинекологии. Дис...д-ра мед. н.аук, 2004
9. Graziottin A. , Skaper S, Fusco M.(2013) Inflammation and Chronic Pelvic Pain: A Biological Trigger for Depression in Women?,3, 142.
10. Dowlati Y., Herrmann N., Swardfager W. et al. (2010) Meta-Analysis of Cytokines in Major. Biol Psychiatry., 67,446- 457
