CC BY
35
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8365 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:616 - 084:619:616.981.44:636.92
Pastereloz of crafts and its prophylaxis
B.M. Kurtyak1, P.K. Boyko2, M.S. Romanovych1, T.O. Pundyak1, L.V. Romanovych1, G.V. Sobko1 M.M. Romanovych1, A.M. Palamarchuk2
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Institute of Veterinary Medicine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 15.01.2018 Received in revised form
01.03.2018 Accepted 08.03.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-698-93-71 E-mail: kurtakbohdan@gmail. com
Institute of Veterinary Medicine of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (IVMNAAS), Donetska str, 30, Kyiv, 03151, Ukraine. E-mail: mykolarms@gmail. com
Kurtyak, B.M., Boyko, P.K., Romanovych, M.S., Pundyak, T.O., Romanovych, L.V., Sobko, G.V., Romanovych, M.M., & Palamarchuk, A.M.(2018). Pastereloz of crafts and its prophylaxis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 325-329. doi: 10.15421/nvlvet8365
Pasteurleozy is a factor disease. The manifestation of pathogenic action of pasteurals occurs under conditions of influence on a susceptible organism of a number of negative factors, which are conventionally divided into contributing and adversarial. In the etiology of pasteurial infection, they play a decisive role. The problem of the struggle against rabbit pasterelosis in our country is paid insufficient attention. The analysis of the documents of the state veterinary report gives grounds to assert that the tension of the epizootic .situation with regard to rabies pasteurse in the country remains unexplored. So, in official data on outbreaks of rabies pasterelosis during the last 10 years there are separate reports, from which it is impossible to make a comprehensive assessment of the epizootic process of this infection in Ukraine. There is no data on the characteristics of circulating serotypes of Pasteurella multocida in rabbit farms. There are only brief information about the spread of the disease in the rabbits in certain regions, in particular, the Luhansk, Donetsk and Zaporizhzhya oblasts. These reports indicate a poor condition for the maintenance of rabbits and an insufficient level of antiepizootic measures, which, according to the authors, is the main reason for the spread of pasteurellosis. Given these data, it can be assumed that pasteurellosis is a rather common disease of rabbits, not only in the east of Ukraine, but also in the whole country. In the system of antiepirosis measures of rabies pasteurellosis, the leading role is given to active immunization of the susceptible animal population. The article presents the results of the analysis of the domestic and world market of veterinary immunobiological means for the specific prevention of this infection. It is shown that only one vaccine against pasterelosis of rabbits of foreign production and no domestic vaccine has been registered in Ukraine. A comparative analysis of the main components of foreign vaccines and vaccines developed by our scientists was carried out. The most common inactivator in pasteurial vaccines is formaldehyde, despite the fact that it destroys the capsule, which plays an important role in the formation of the immune response and immunity tension. All foreign vaccines as a preservative contain thiomersal - an organic derivative of mercury. As an adjuvant mineral oil and aluminum hydroxide are used, both substances are reactogenic for the rabbit organism. It has been shown that the immunogenic component of pasteurial vaccines includes several serotypes of P. multocida.
Key words: rabbits, pasteurellosis, vaccine, preservatives, inactivators, adjuvants, immunity, veterinary immunobiological agents.
Пастерельоз кролiв та його профилактика
Б.М. Куртяк1, П.К. Бойко2, М.С. Романович1, Т.О. Пундяк1, Л.В. Романович1, Г.В. Собко1, М.М. Романович1, А.М. Паламарчук2
1 Львiвський нащональний ушверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
21нститут ветеринарног медицини НААН, м. Кигв, Украгна
Пастерельоз - факторна хвороба. Прояв патогенног ди пастерел вгдбуваеться за умов впливу на сприйнятливий оргатзм ряду
негативных факторiв, ят умовно дтять на сприяючi та схиляючi. В етюлогп пастерельозног тфекцп вони вШграють визначальну роль. Проблемi боротьби Í3 пастерельозом кролiв у нашш крагт придтяеться недостатня увага. Аналiз документiв державноi ветеринарног звiтностi дае тдставу стверджувати, що напружетсть еniзоотичноi ситуацп щодо пастерельозу кролiв в краiнi залишаеться не вивченою. Так, в офщшних даних про спалахи пастерельозу кролiв впродовж остантх 10 ротв е окремi повiдом-лення, з яких не можна зробити всебiчноi оцтки етзоотичного процесу щег тфекцп в Украт1 Немае даних щодо характеристики циркулюючих серотитв Pasteurella multocida у кролiвничих господарствах. 1снують лише коротк вiдомостi про розповсюдження хвороби на кролефермах в окремих рег1онах, зокрема Луганськог, Донецьког та Запорiзькоi областей. В цих повiдомленнях вказу-еться на незадовтьт умови утримання кролiв та недостатнш рiвень забезпечення протиетзоотичних заходiв, що, на думку ав-торiв, е головною причиною поширення пастерельозу. Зважаючи на щ дат, можна припустити, що пастерельоз е досить поши-реним захворюванням кролiв не лише на сходi Украти, а й в цтому в краiнi. В системi протиетзоотичних заходiв пастерельозу кролiв провiдна роль вiдводиться активтй тутзацп сприйнятливого поголiв 'я тварин. В статтi наведено результати аналiзу втчизняного та свiтового ринку ветеринарних тунобюлоачних засобiв специфiчноi профилактики цiеi тфекцп. Показано, що в Украiнi зареестровано лише одна вакцина проти пастерельозу кролiв тоземного виробництва i жодно1' вiтчизняноi вакцини. Проведено порiвняльний аналiз основних складнишв тоземних вакцин та вакцин, як розроблялися нашими вченими. Найпоширетшим тактиватором у пастерельозних вакцинах е формальдегiд, незважаючи на те, що вт руйнуе капсулу, яка вiдiграе важливу роль у формувант iмунноi вiдповiдi та напруженостi муттету. Всi зарубiжнi вакцини як консервант мктять тюмерсал - оргатчне пох1днертутi. Як ад'ювант використовуеться мтеральна олiя та алюмШю гiдроксид, обидвiречовини ереактогенними для орга-тзму кролiв. Показано, що муногенна складова пастерельозних вакцин включае по дек1лька серотитв P. multocida.
Ключовi слова: кролi, пастерельоз, вакцина, консерванти, тактиватори, ад'юванти, iмунiтет, ветеринарш iмунобiологiчнi засоби.
Вступ
Пастерельоз крол1в - одна Í3 найпоширешших ба-ктер1альних шфекцш цього виду тварин. Вона спри-чиняеться мшрооргашзмами Í3 роду Pasteurella. Ос-новними ознаками хвороби е гостре ф1бринозне запа-лення легень, значн набряки шдшшрно! та мгжм'язово! клггковини з множинними крововилива-ми на серозних i слизових оболонках (Leontjuk, 1974; Minina and Majorova, 1988).
Економiчнi збитки вщ пастерельозу складаються iз втрат вщ загибел^ вимушеного збою хворих i затрат на проведения профшактичних, л^вальних та оздо-ровчих заходiв (Evtushenko, 1992).
Пастерельоз - факторна хвороба. Прояв патогенно! дп пастерел вщбуваеться за умов впливу на сприйнятливий оргашзм ряду негативних факторiв, яш умовно дмть на сприяючi та схиляюч^ В етюлогп пастерельозно! шфекци вони вщграють визначальну роль (Leontjuk, 1974; Rudenko, 2007; Prohrama rozvytku..., 2015).
Основним джерелом збудника пастерельозу е хво-рi та перехворш на пастерельоз кролi (пастерелоно-си), а також тварини шших видiв, зокрема велика рогата худоба, свиш, гризуни та птиця (кури, гуси, голуби, горобш та ш).
Факторами передачi збудника шфекци можуть бути шфшоваш корми, швентар, обладнання. Пастерели часто поширюються людиною (з одежею, взуттям тощо). Основш шляхи зараження аерогенний та аль ментарний, рщше через травми шшри (Minina and Majorova, 1988).
Сезоншсть немае чгткого вираження. До пастерельозу сприйнятливi кролi вах вжових груп i порвд, особливо молодняк (Yarchuk, 2002).
У зв'язку iз вщсутшстю офщшних даних про спалахи пастерельозу кролiв, залишаеться абсолютно не вивченою напружешсть ешзоотично! ситуаци щодо ще! шфекци в кра!ш. 1снують лише коротка вщомосп про розповсюдження хвороби на кролефермах в окремих репонах, зокрема Лугансько!, Донецько! та Запорiзькоl областей (Rudenko, 2007). В цих поввдом-леннях вказуеться на незадовiльнi умови утримання
кролiв та недостатнiй рiвень забезпечення протиешзоотичних заходiв, що, на думку авторiв, е головною причиною поширення пастерельозу. Зважаючи на щ даш, можна припустити, що пастерельоз е досить поширеним захворюванням кролiв не лише на сходi Украши, а й в цiлому в крахш.
Про це свiдчать виступи кролiвникiв iз рiзних областей Украши на щорiчних науково-практичних конференцiях по кролiвництву та хутровому звiрiвни-цтву.
На необхiдностi бiльш дiевих протиепiзоотичних заходiв, спрямованих на профшактику заразних за-хворювань кролiв, в т. ч. й пастерельозу, вказуеться у Програш розвитку хутрового звiрiвництва та кролiв-ництва в Укра!ш, затверджено! на розширеному зась данш бюро НААН Украши (2015) (Honchar, 2015).
В системi протиепiзоотичних заходiв пастерельозу кролiв проввдна роль выводиться активнiй iмунiзацil сприйнятливого поголiв'я тварин (Instruktsii shchodo zastosuvannia vaktsyn).
Проте, до цього часу вакцина^ поголiв'я кролiв проти пастерельозу на кролiвничих фермах рiзних форм власносп не завжди е обов'язковою. Це може бути обумовлено ввдсутшстю на ринку Украши аль-тернативних вакцин проти пастерельозу кролiв. Слiд вiдмiтити, що деяш iноземнi вакциннi препарати проти шфекцшних хвороб кролiв не завжди е ефективни-ми, що може бути пов'язано iз ввдмшностями анти-генно! структури вакцинних штамiв та штамiв мшро-органiзмiв, яш спричиняють iнфекцiйнi захворювання кролiв на фермах нашо! кра!ни (Postoienko and Voita, 2012).
З iншого боку низька довiра ветеринарних лiкарiв до ефективносл iноземних препаратi та !х висока цша становлять об'ективну перепону широкого впрова-дження активно! iмунiзацil проти пастерельозу кролiв. Все це створюе загрозу швидкого поширення ще! досить небезпечно! хвороби серед кролiв, що в свою чергу негативно впливае на яшсть отримувано! про-дукцп та рентабельнiсть кролiвництва, як галузi агро-продовольчого комплексу (Prohrama rozvytku., 2015).
Метою роботи було провести анатз ринку ветери-нарних iмунобiологiчних засобiв (В1З), що викорис-товуються для специфiчно! профiлактики пастерельо-зу кролiв. Та дати характеристику основних складо-вих вакцин проти пастерельозу кролiв, що мають визначальний вплив на !х протективнi властивостi.
Матерiал i методи досл1джень
Офiцiйнi данi ветеринарно! звiтностi, лiтературнi данi, данi виробнишв ветеринарних iмунобiологiчних засобiв.
Результати та Ух обговорення
Аналiз документiв державно! ветеринарно! звггно-стi дае шдставу стверджувати, що напруженiсть еш-зоотично! ситуацi! щодо пастерельозу кролiв в кра!ш залишаеться не вивченою. Так, в офщшних даних про спалахи пастерельозу кролiв впродовж останнiх 10 рошв е окремi повiдомлення, з яких не можна зро-бити всебiчно! оцiнки епiзоотичного процесу ще! шфекцп в Укра!нi. Вивчення особливостей етзоотич-ного процесу пастерельозу кролiв приходиться про-водити на окремо взятих кролефермах того чи шшого репону, де зареестровано цю шфекцш, i отриманi таким чином даш екстраполювати на всю кра!ну.
Тому збИр даних про наявнИсть кролеферм в кра!нИ, !х виробничИ потужностИ, поголИв'я та породи кролИв, даш про захворюванИсть на шфекцшш хвороби, в т. ч. й пастерельоз, дасть змогу об'ективно оцИнити на-пруженИсть епИзоотично! ситуацИ! щодо пастерельозу i виробити ефективну систему профИлактичних захо-дiв., в т.ч. й специфiчно! профiлактики.
За даними Державно! ветеринарно! та фИтосаштар-но! служби на ринку В1З Укра!ни зареестрована лише одна вакцина проти пастерельозу кролiв зарубiжного виробництва.
Вивчення лiтературних джерел та офщшних даних виробнишв В1З нами виявлено всього 4 вакцини проти пастерельозу кролiв. ВсИ вакцини у своему складi мають один або декИлька серотипiв пастерел. ВсИ вакцини е шактивованими бактерiями iз рiзною концент-рацИею мiкробних тiл, як1 варИюють в межах 3-20*109 мiкробних тiл в 1 см3. За фiзичним станом двi вакцини - Pasorin-Ol® та Landavax SC® е емульсiйними, в яких як емульгатор виступае мИнеральна олiя, та двi iншi (BunnyVac® i вакцина ЛНАУ) - воднИ суспензИ!. Вакцини рiзняться мИж собою за видом шактиватора. Так у Pasorin - Ol® та BunnyVac® як шактиватор використовуеться формальдегид. У табл. 1 подано основнИ компоненти згаданих вище вакцинних препа-ратИв проти пастерельозу кролiв.
Таблиця 1
Компонентний склад вакцин проти пастерельозу кролiв
Компонент
Вакцина
1нактиватор
Консервант
Ад'ювант
Серотипи пастерел
Pasorin - Ol®,
Bioveta Landavax SC®, CEVA BunnyVac®, Colorado Serum Company
ВИтчизняна розробка
Формальдепд Тiомерсал
Тiомерсал
Формальдепд ТИомерсал
Перекис водню -
АлюмИнИю гiдроксид, Минеральна олiя
Минеральна олiя
Алюмiнiю гiдроксид
Аеросил А-300
A, D, AD A1, А3
А, D
Аналiзуючи склад кожного засобу iз наведених у табл. 1, слИд вИдзначити, що найповнИший склад ком-понентiв подано у вакцинИ Pasorin-Ol®.
Вакцина Pasorin-Ol® - це емульсована вакцина, що мИстить iнактивованi формальдегидом та адсорбо-ванИ алюмiнiю гiдроксидом мiкробнi клiтини P. multo-cida A, D i AD серотитв у концентрацИ! (до Инактива-ци): серотип А (3,3-5,1х109), серотип D (3,3-5,0х109), серотип АD (3,3-4,9*109). Як консервант у вакциш використано тюмерсал. Вакцину вводять шдшшрно тричi: - перший раз у вИцИ 4-6 тижнiв у дозi 0,5 мл, другий раз у вИцИ 7 тижнiв - 1 мл, третш раз у виц 10 тижнiв - 1 мл. Для пИдтримання iмунiтету тварин ревакцинують що пИвроку в дозИ 1 мл. КролИ досить важко переносять вакцину, особливо у першИ 2448 год. У щеплених кролИв спостерИгають втрату апе-титу, сильне пригнИчення загального стану, кролИ лежать (Smith, 2015).
Виробник компанИя Bioveta (ЧехИя), едина зареестрована в Укра!нИ вакцина проти пастерельозу кролИв (Ball et al., 2001).
ДанИ щодо компонентИв Инших вакцинних препара-тИв проти пастерельозу кролИв е досить обмеженими. З доступних даних можна зробити таку характеристику препаратИв.
Landavax SC® - це емульсована вакцина Инактиво-вана тИомерсалом проти пастерельозу птахИв та кролИв. Вакцина мИстить пастерели серотипИв A1 i А3. Як шактиватор та консервант використано тюмерсал, як ад'ювант - мИнеральну олИю. Вакцину вводять пИдшкИ-рно двИчИ - перший раз у вИцИ 4-6 тижнИв у дозИ 0,5 мл, другий раз - через 3 тижнИ. Для пИдтримання ИмунИте-ту тварин ревакцинують кожнИ пИвроку в дозИ 0,5 мл. У вакцинованих кролИв спостерИгають короткочасну апатИю, можливИ мИсцевИ реакцИ! у виглядИ вИдчутного припухання в мИсцИ введення. Виготовляе вакцину компанИя CEVA (ФранцИ!) (Langford and Ferner, 1999).
BunnyVac® - це суспенз1я шактивованих форма-льдеидом i адсорбованих алюмшш пдроксидом культур пастерел. Як консервант використовують тюмер-сал. 1нформащя щодо серотипiв вхдсутня. Вакцину вводять шдшшрно двiчi: - перший раз у вщ 6-7 тиж-шв у дозi 0,5 мл, другий раз - через 4 тижш. Для тдт-римання iмунiтету тварин ревакцинують що пiвроку в дозi 0,5 мл. На мiсцi введення можливе утворення стерильного абсцесу. Виробник компашя Colorado Serum Company (США) (Winship, 1986).
Вiтчизняну iнактивовану вакцину було розроблено у Луганському НАУ у 2007 рощ А.А. Руденком тд керiвництвом академiка Б. Т. Стегшя (Rudenko, 2007).
До ii складу входять два серотипи P. multocida - A i D. Як шактиватор використано перекис водню (0,5% до об'ему культури), а як ад'ювант 6% завись аеросилу А-300. Вакцина стимулюе утворення висо-ких титрiв аглютинiнiв, рiвень яких визначено з до-помогою РНГА. Автори вщзначають, що у кролiв через 12 год. пiсля введення вакцини спостерпаеться незначне пригнiчення, зниження апетиту та тдви-щення температури тша, як1 швидко проходять впро-довж доби (Rudenko, 2007).
З цього короткого огляду видно, що уа вакцини проти пастерельозу кролiв е хiмiчно iнактивованими. Найпоширенiшими шактиваторами та консервантами у них е формальдепд, тiомерсал i перекис водню.
Як свщчать лiтературнi данi, для шактивацп, крiм згаданих речовин, у вакцинних препаратах викорис-товують фенол, бета-пропшактон, амiноетиленiмiн, димер етиленiмiну та шш^ якi по-рiзному впливають на збереження структури протективних антигенiв (Termini, 2000).
Формальдегид (CH2O) - один з найперших шакти-ваторiв. Не зважаючи на досконале вивчення хiмiчних властивостей ще! сполуки, механiзм дй' та впив формальдегиду на мшробну клiтину, особливо на збере-женють проективно! активностi антигенних структур клггинно! стiнки та екзотоксинiв залишаеться до кшця не з'ясованим (Valko and Leibfritz, 2007).
Встановлено, що формальдепд спричиняе руйну-вання окремих бiлкiв мiкроорганiзму особливо його капсули. Формольна денатуращя бiлкiв призводить до зниження антигенносп формолантигенiв та iмуноген-носп, а надлишок iнактиватора - до збшыпенна ток-сичностi бiопрепарату (Postoienko and Voita, 2012). Вiдмiчено руйшвну дш формальдегиду на токсини окремих патогенних мiкроорганiзмiв. Встановлено, що формальдегид негативно впливае на один з факто-рiв вiрулентностi пастерельозних культур, а саме на дермонекротичний токсин (Burrell, 1983; Stegnij and Sosnickij, 2010).
Припускають, що формальдегiд реагуе з нукле!но-вими кислотами i бiлками переважно експонуванням до нього амшогруп вказаних компонентiв (Honchar, 2015). О^м зворотного приеднання формальдегиду до амшогруп, вщбуваються бiльш повiльнi i бiльш стабiльнi реакцi! поперечного зв'язування отримува-них при цьому амшоксиметишв за допомогою кон-денсацi! з шшими амiнокислотними ланцюгами з утворенням метиленових шсткш i таким чином змь ною просторово! моделi третинно! структури бiлкiв,
mo Mae cyTTGBHH BniHB Ha aHTHreHHi BiacTHBocTi 6ii-kobhx MoieKyi (Ball et al., 2001).
B HKopucTaHHH ^opMaibgerigy aK iHaKTHBaTopa e 6e3neHHHM, npoTe 3'aBiawTbca nooguHoK po6oTH, b aKHx goBegeHo, mo ^opMoiBaKUHHH MaroTb MeHmy npoTeKTHBHy aKTHBHicTb y nopiBHaHHi 3 Ba^HHaMH, ge BHKopucTaHO iHmi rnaKTHBaropH (Yarchuk, 2002; Hulianych and Novitska, 2013).
iHmHM nomupeHHM K0Mn0HeHT0M BaKUHHHux npe-napaTiB e TioMepcai. TioMepcai BigHocaTb go opramn-hhx cnoiyK, mo MicT^Tb pTyTb (49,55%). Horo xiMiHHa $opMyia CgH9HgNaO2S. BBa^aroTb, mo TioMepcai npH3BogHTb go aBTojii3y HyTiHBux go Hboro 6aKrepiH, aKTHBi3yMHH BHyTpimHboKiiTHHHi rigpoiiTHHHi $epMe-hth MiKpoopraHi3MiB. npoTe ocraTOHHo MexaHi3M цiei gii He BigoMHH (Hulianych and Novitska, 2013). nonu-HaronH 3 1927 poKy, TioMepcai mupoKo BHKopucTOBy-MTb aK KoHcepBaHT b pagi 6ioioriHHux i liKapcbKHx npogyKTiB, b ToMy Hucii i BaKUHHax.
KoHcepBaHTH - ue cnoiyKH, mo giroTb 3ry6Ho Ha Mi-KpoopraHi3MH, oco6ihbo 6aKTepii Ta rpu6H (Honchar, 2015). Ix BHKopucToByMTb y BaKUHHax gia 3ano6iraHHa pocTy MiKpo6iB b thx BunagKax, koih BaKUHHa Mo^e BunagKoBo 6yTH 3a6pygHeHa, mo TpaniaeTbca npu no-BTopHoMy npoKoii 6ararogo3oBHx $iaKoHiB, a 6iib-micTb BaKUHH npoTH nacrepeibo3y KpoiiB caMe 6araTo-go3oBi (Honchar, 2015).
Ha CborogHi icHye 6araTo cynepenoK mogo 6e3nen-HocTi uboro KoHcepBaHTy, ag^e ue npenapaT pTyTi, mo Mo^e MaTH tokchhhhh BniHB Ha opraHi3M TBapuH Ta onocepegKoBaHo giara i Ha opraHi3M iwgHHH, aKmo M'aco uiei TBapuHH B^HBaeTbca y my (Burrell, 1983; Stegnij and Sosnickij, 2010; Postoienko and Voita, 2012).
OcTaHHiMH poKaMH aK iHaKTHBaTop y BaKUHHax bh-KopucToByMTb nepeKuc BogHW. BiH e cuibHHM okucim-BaneM, ToMy nacTo BHKopucTOByeTbca aK cuibHogiroHHH npoTHMiKpo6HHH npenapaT i aHmceumK (Smith, 2015). TpuBaie nepeKoHaHHa, mo cuibHi oKucjMBani He3Bopo-THbo nomKog5KyMTb ocHoBHi 6ijiKH MojieKyjiapHoi CTpy-KTypu KiiTHH, mo 6yio ogrnero 3 npuHHH, HoMy H2O2 He 6yB Bunpo6yBaHHM aK 3aci6 gia oTpuMaHHa iHaKTHBoBa-hhx BaKUHH (Ball et al., 2001). Ag^e, iHaKTHBauia MiK-poopraHi3MiB 3 gonoMorow nepeKucy BogHM, TaK caMo aK i iHmuMH oKuciMBanaMH, HanpuKiag oKcugoM a3oTy, e kimhobhm eieMeHToM Hecneuu^inHoro 3axucTy Bpo-g^eHoi iMyHHoi cucTeMH ccaBuiB (Ball et al., 2001).
MexaHi3M iHaKTHBauii MiKpoopraHi3MiB Big6yBaeTbca nepe3 ypa^eHHa reHoMy, aKHH cnpunuHaeTbca rigpoKcu-ibHHMH paguKaiaMH, aKi pyÜHyMTb nogBiÜHi ByrieueBi 3B'a3KH b HyKieoTugax, mo npu3BogaTb go ogHoro hh geKiibKox po3puBiB flHK, i TaKHM hhhom 3ry6Ho gie Ha MiKpoopraHi3M (Langford and Ferner, 1999).
BuKopucTaHHa nepeKucy BogHM aK iHaKTHBaTopa y BaKUHHHux npenapaTax, BBa^aeTbca ogHHM 3 nepcneK-thbhhx HanpaMiB BaKUHHoiorii.
ag'MBaHTiB, to cepeg HaHnomupemmux y npoTunacTepeibo3Hux BaKUHHax e anroMimH rigpoKcug, MiHepaibHi oiii Ta aepocui. Ag'wBaHTH - ue cnoiyKH a6o KoMnieKc penoBHH, mo BHKopucToByeTbca gia no-cuieHHa iMyHHoi BignoBigi npu ogHonacHoMy BBegeHHi 3 iMyHoreHoM. AiMMiHiro rigpoKcug, Boiogironu bhcokhm piBHeM cop6uii, Mo^e BHKoHyBaTH poib aHTureHHoro
депо анатоксишв та мжробних тш i неспециф1чно пвдсилювати фагоцитоз. Подiбну дш мае й кремнш дюксид або аеросил, особливо фракцй' А-300, що найчастiше застосовуеться у мжробних i вiрусних вакцинних препаратах. Ц всi речовини можуть про-являти реактогеннi властивостi до органiзму кролiв (Termini, 2000; Valko and Leibfritz, 2007).
Висновки
Напруженiсть епiзоотичноï ситуаци щодо пастерельозу кролiв в Украш на даний час е не достатньо вивченою.
На ринку В1З Украши зареестрована лише одна iмпортна вакцина проти пастерельозу кролiв - Pasorin - Ol®, емульсована, шактивована, моновалентна.
Ця вакцина високо реактогенна для крол1в, спри-чиняе важкий стан в iмунiзованих тварин i утворення сполучнотканинних рубцiв у мюцях введення.
Найпоширенiшим iнактиватором у пастерельозних вакцинах е формальдепд, незважаючи на те, що вш руйнуе капсулу, яка вщграе важливу роль у форму-ваннi iмунноï вiдповiдi та напруженосл iмунiтету.
Всi зарубiжнi вакцини як консервант мютять тю-мерсал - органiчне похiдне ртутi.
Як ад'ювант використовуеться мiнеральна олiя та алюмшш гiдроксид, обидвi речовини е реактогенни-ми для органiзму кролiв.
Перспективи подальших дослгджень. Наступним напрямком наших подальших дослiджень буде вивчення напруженосп епiзоотичноï ситуацiï щодо пастерельозу кролiв та мшробюлопчний монiторинг циркуляцп серотипiв пастерел у кролiвничих госпо-дарствах.
References
Leontjuk, S.V. (1974). Bolezni krolikov. Moskva:
Agropromizdat (in Russian). Minina, I.S., & Majorova, A.I. (1988). Vse o krolikah.
M.: Agropromizdat (in Russian). Evtushenko, A.F. (1992). Bolezni krolikov. Kiev: Urozhaj (in Russian).
Rudenko, A.A. (2007). Poshyrennia, biolohichni vlastyvosti zbudnyka ta udoskonalennia profilaktyky pasterelo-zu krolykiv: avtoref. dys. ... kand. vet. nauk: 16.00.03. NNTs «Instytut eksperymentalnoi i klinichnoi veterynarnoi medytsyny». Kharkiv (in Ukrainian).
Prohrama rozvytku khutrovoho zvirivnytstva ta krolivnytstva v Ukraini (2015). Kyiv, NAAN Ukrainy (in Ukrainian).
Yarchuk, B.M. (2002). Zahalna epizootolohiia. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Hulianych, M.M., & Novitska, O.V. (2013). Preparaty spetsyfichnoi profilaktyky transmisyvnykh virusnykh khvorob kroliv. Veterynarna biotekhnolohiia. 23, 129125. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_23_21 (in Ukrainian).
Honchar, O.F. (2015). Stratehiia rozvytku haluzi krolivnytstva v Ukraini. Suchasna veterynarna medytsyna. 1(49), 50-53 (in Ukrainian).
Instruktsii shchodo zastosuvannia vaktsyn: Pasorin -Ol® (Bioveta), Landavax SC® (CEVA), BunnyVac® (Colorado Serum Company) (in Ukrainian).
Postoienko, V.O., & Voita, O.S. (2012). Instruktsiia shchodo zastosuvannia vaktsyny Postoienko V.O. Tekhnolohiia vyhotovlennia modelnykh zrazkiv vaktsyn z riznym vmistom formaldehidu ta tiomersalu. Veterynarna biotekhnolohiia: biul. 20, 134-141 (in Ukrainian).
Stegnij, B.T., & Sosnickij, A.I. (2010). Izuchenie kinetiki inaktivacii P. multocida pri ispol'zovanii dimera jetilenimina i formal'degida. Veterinarna medicina. 94, 355-357 (in Russian).
Burrell, D.H. (1983). Caseous lymphadenitis vaccine: In: New South Wales Veterinary Proceedings. Australian veterinary journal. 19, 53-57.
Smith, M. (2015). Vaccine safety: medical contraindications, myths, and risk communication. Pediatrics in review. 36(6), 36-42. doi: 10.1542/pir.36-6-227.
Ball, L., Ball, R., & Pratt, R.D. (2001). An assessment of thimerosal use in childhood vaccines. Pediatrics. 107(5), 1147-1154. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/11331700.
Langford, N., & Ferner, R. (1999). Toxicity of mercury. Journal of human hypertension. 13(10), 6-15. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10516733
Winship, K.A. (1986). Organic mercury compounds and their toxicity. Adverse drug reactions and acute poisoning reviews, 141-180. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3538823.
Termini, J. (2000). Hydroperoxide-induced DNA damage and mutations. Mutation research. 450(1-2), 107-124. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10838137.
Valko, M., & Leibfritz, D. (2007). Free radicals and antioxidants in normal physiological functions and human disease. The international journal of biochemistry and cell biology. 39, 44-84. doi: 10.1016/j.biocel.2006.07.001.
