CC BY
0ных сем, выделяемых в структуре парадигмы, иная, различительная функция, благодаря которой гипонимы привносят элементы семантизации в медицинский термин. Таким образом, сохраняется целостность структуры и строго установленный характер выражения семантических единиц.
Список литературы
1. Абрамова Г.А. Медицинская лексика: основные свойства и тенденции развития: дис. на соискание уч. степени д.филол.наук: спец. 10.02.01 «Русский язык»/Г.А.Абрамова. - Краснодар, 2003. - 312с.
2. Булгаков М.А. Морфий. Записки юного врача/ Михаил Булгаков. - М.: Эксмо, 2013. -192с.
3. Гущина Л.Н. Из истории английских медицинских терминов, обозначающих опухоли// Журнал Гродненского медицинского университета. -Гродно: Изд-во ГрГМУ, 2006. - С.125-129.
4. Максименко О.И., Шурипа С.В. Структурно-семантические особенности формирования терминологии (на примере медицинской терминологии в корейском языке)// Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Теория
языка. Семиотика. Семантика. - 2015. - Вып.3. -С. 114-120.
5. Орлова Н.М. «Лихая колея болезней»: медицинская лексика в газетном тексте//Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. -М: Науч.изд-во «Институт страте-гич.исследований», 2015, №5-1. - С.280-282.
6. Синельников Ю.Г., Подорванова Я.С. Метафора как средство образования медицинских терминов (на материале французской прессы)// Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки. -2014. - Вып.6 (177). Том 21 - С.116-121.
7. Современный русский язык. Теория. Анализ языковых единиц: учебник для студ. учреждений высш. образования. В 2 ч. Ч.П. Морфология. Синтаксис/ Под ред. Е.И. Дибровой. -М.:Изд.центр «Академия», 2011. - 625с.
8. Столярова Л.П., Пристайко Т.С., Попко Л.П. Базовый словарь лингвистических терминов. - К.: Изд-во Гос. акад. руков. кадров культуры и искусств, 2003. - 192 с.
9. Харитончик З.А. Лексикология английского языка: Учеб. пособие. - Минск: Высш. шк., 1992. -229 с.
Милик О.В.
викладач кафедри латинсько'1 та тоземних мов Львгвського нацюнального медичного утверситету
¡мет Данила Галицького
ПАРАДИГМАТИЧН1 ЗВ'ЯЗКИ СЛ1В-РЕПРЕЗЕНТАНТ1В СУБКОНЦЕПТУ SANITAS В
ЛАТИНСЬКШ МОВ1
PARADIGMATIC RELATIONS OF WORDS REPRESENTING THE SUBCONCEPT SANITAS IN
THE LATIN LANGUAGE
Mylyk O.V.
Lecturer of the Latin and Foreign Languages Department of Danylo Halytsky Lviv National Medical University
АНОТАЦ1Я
У статп висвилюються результата аналiзу парадигматичних зв'язюв ^в-репрезентанпв субконцепту sanitas в латинсьюй mobî. Визначено гiперо-гiпонiмiчний ряд iMern субконцепту, лексико-семантичш групи абсолютних i стилютичних CTTOmMÎB, узуальних та оказюнальних антонiмiв, яю вербалiзують до-слвджуваний субконцепт за штегрованими семами; видшено слоти та субслоти його структури.
ABSTRACT
The article focuses on the analysis of paradigmatic relations of words representing the subconcept sanitas in the Latin language. It gives a deeper insight and more accurate defining of hyper hyponymic row of the subconcept name as well as lexical and semantic groups of absolute and stylistic synonyms, conventional and occasional antonyms that verbalize the subconcept under research in the way of semes integrating. It also outlines the slots and subslots of the subconcept structure.
Ключовi слова: латинська мова, субконцепт sanitas, парадигматика, гiперо-гiпонiмiя, абсолютш си-ношми, стилютичш синошми, узуальш антошми, оказюнальш антошми, слот, субслот.
Keywords: the Latin language, subconcept sanitas, paradigmatics, hyper hyponymy, absolute synonyms, stylistic synonyms, conventional antonyms, occasional antonyms, slot, subslot.
До головних характеристик концепту науковщ ввдносять семантичний опис синтагматичних та парадигматичних зв'язюв слова^меш концепту, побудову синошшчного, антонiмiчного та гшеро-гiпонiмiчного ряда iменi концепту [4, 5]. Парадигматика - тип зв'язюв у мовнш систему яю
встановлюються на щдсташ варiативностi, подабносп, протилежносп, похвдносп, включення, субкатегоризацiï мовних одиниць. На лексичному рiвнi парадигматика представлена синонiмieю, антонiмieю, гiперо-гiпонiмieю [1, 6].
Важливу роль у тлумаченш шформацп, акумульовано! в концептi, вiдiграe визначення гiперо-гiпонiмiчних зв'язк1в, що дозволяе вивчити в досить широкому дiапазонi представлеш вiдомостi культурно-iсторичного характеру [3]. Пперошми й гiпонiми - слова, яш мають родо-видовi вiдношення. Гiперо-гiпонiмiчнi вiдношення грунтуються на принципi «цше-частина». При цьому ввдбуваеться особливий вид активацп концепту - уточнения референтно! характеризаци [9].
Зважаючи на те, що здоров'я в античному свт було одшею з найвищих аксюлогем в системi цiнностей античного свиу, найвищим людським благом, стояло на найвищому щабл1 в iерархil буття, було станом й умовою досконалосп буття, людським щастям, визначаемо лексему BONUM гiперонiмiчною. BONUM - добро, благо, добробут (summum bonum (Cic.) - найвище благо, bonum publicum (Liv.) - сустльне благо; bonum -протилежне malum - зло, лихо: una cum aliquo bona mala tolerare (Ter.) - дшити з кимось щастя i бщи). Вiдповiдно, гiпонiмами будуть назви рiзних благ, серед яких визначаемо наступи: SALUS, VALETUDO, SANITAS - «здоров'я», UTILITAS -«користь», RATIO - «розум», VITA - «життя», DECUS - «краса», GLORIA - «слава», HONOR -«честь», HONESTAS - «доброчиннють», VIRTUS - «хоробрють» та шшг У латинськш мовi юнуе калька ключових лексем для номшацп «ЗДОРОВ'Я», як1 певною мiрою вiдрiзняються за значенням, а саме - називають рiзнi стани «ЗДОРОВ'Я»: SALUS, SANITAS, VALETUDO, що вщображае особливють уявлень давнiх римлян про феномен «ЗДОРОВ'Я». Саме тому вважаемо за дощльне розглядати концепт «ЗДОРОВ'Я» у формат трьох субконцептiв: «SALUS», «SANITAS», «VALETUDO». Вщповадно, BONUM е суперконцептом, а SALUS, SANITAS, VALETUDO - субконцептами.
Концепт об'ективуеться через широку мережу синонiмiв до його iменi, яш розподiляють на три групи: абсолютш, семантичнi, стилiстичнi, та аитонiмiв, серед яких, за ступенем залежносп ввд контексту, видiляють узуальнi та оказюнальш [7, 8]. Розглянемо групи синонiмiв та антонiмiв, як1 об'ективують дослвджуваний субконцепт SANITAS за семами, що складають ядро й приядерну зону семантичного поля iменi субконцепту.
Абсолютнi_синотми: лексема-назва
субконцепту SANITAS е полюемантичною «здоров'я, здоровий глузд, помiрковаиiсть, розсудливiсть, тверезiсть, урiвноваженiсть, адекватний психiчний стан». У латинськ1й мовi не вдалося вщшукати лексему, яка б штегрувала усi названi семи. Семантичними синонiмами до лексеми SANITAS будемо вважати слова, як1 передають хоча б одну iз сем iменi субконцепту SANITAS у прямому значенш. Семаитичнi синонiми можна класифiкувати на так лексико-семаитичнi групи:
1) «психiчно здоровий, при своему розумЬ» cerebrum habere - мати розум, розсудливють; mens, mentis, f - розум, мислення, розсудливiсть, suae mentis compos (Cic.) - при здоровому глузд^ suae (sanae) mentis esse (Cia) - бути при здоровому глузда, mentis captus (Cic.), mente lapsus (Suet.) -божев№ний, недоумкуватий; sapientia, ae, f -помiрковаиiсть, розум, розсудливiсть; sensus, us, m - вiдчуття, сприйняття, свщомють, помiрковаиiсть, розум, розсудливiсть; caput, itis, n - голова, розум, розсудливють; cerebrum, i, n - головний мозок, розум, розсудливють; intellegentia, ae, f -розумшня, розсудливють, intel^gentia communis (Cic.) - здоровий глузд;
2) «вщсутнють афекпв, стримаиiсть, володiння собою»: tenere cupiditates suas (Ciс.) -стримувати сво! пристрастi; moderatio, onis, f -обмеження, тримання в рамках, стриманють, moderatio cupiditatum (rhH), ardorum (Ciс.) -приборкання пристрастей, moderatio animi (Ciс.) -стриманiсть, володшня собою, урiвноваженiсть; sobrietas, atis, f - тверезють, помiрнiсть, стриманiсть, розсудливють; moderatio, onis, f -обмеження, тримання в рамках, стриманють; requies animi - душевне задоволення; quies animi -стриманiсть; modestia, ae, f - помiркованiсть, стриманiсть; temperantia, ae, f - помiркованiсть, стриманють, володшня собою; continentia, ae, f -стриманють, володшня собою; parsimonia, ae, f -стриманють, тверезють;
3) «урiвноваженiсть, позбавленють надмiрних емоцш, незворушнiсть, байдужiсть»: aequanimitas, atis, f - душевний спокiй, байдужiсть, незворушнють, терпимiсть, поблажливiсть; aequitas, atis, f - рiвномiрнiсть, спiвмiрнiсть, безпристраснiсть, справедливють, гуманнiсть, спокiй, байдужiсть, незворушнiсть, aequitas animi (Cic.) - спокш, незворушнють душ^ aequitas orationis (Cic.) - спокшний тон; securitas, atis, f -безтурботнють, душевний спокiй, байдужють, безпечнiсть; tranquillitas, atis, f - спокш, тиша, мир, безвiтря, tranquillitas animi (Cic.) - спокш, безтурботнють; parsimonia, ae, f - бережливиъ, стриманють, тверезють, помiрковаиiсть;
4) «душевне зцшення»: consolatio, onis, f -утшання, заспокоення; consolamen, inis, n -утшання; paregoria, ae, f - заспокоення, упшання, полегшення; mitigatio, onis, f - заспокоення, утшання; sedamen, inis, n - заспокшливий засiб, утiшання, заспокоення; sedatio, onis, f (animi) -заспокоення; avocamentum, i, n - заспокоення, утшання; perturbatio animi (Cic.) - заспокоення, cura doloris (Сю.) - упшання в скорботц
5) «розсудливiсть, помiркованiсть дiй»: considerantia, ae, f -помiркованiсть, обачливiсть; mens, mentis, f - розум, розсудливють, розважливють; prudentia, ae, f - знання, розсудливiсть, розважливiсть; sapientia, ae, f -мудрють, розум, розсудливють, розважливють; ratio, onis, f -розум, здоровий глузд, розважливють; sensus, us, m - ввдчуття, сприйняття, свiдомiсть, ввдчуття, розум, розсудливiсть.
Стилютичш синотми включають слова, яю набувають iHTerpoBaHoi' семи «здоров'я, адекватний психiчний стан» у KOHTeKCTi: cor, cordis, n - серце, розсудливють; pectus, oris, n -груди, мужнють, смшивють, душа, серце, розум, розсудливють; sagacitas, atis, f - тонке чуття, дотeпнiсть, проникливiсть, розум; sal, salis, m -аль, морська вода, море, гострота розуму, гумор, salem habere (Ter.) - розум, розсудливють; judicium, i, n - судочинство, суд, судова справа, судовий процес, судове ршення, помiрковaнiсть, обдуманють; laxitas, atis, f - проспр, обширнiсть, спокiй, бaйдужiсть, холоднокровнiсть, в'ялють, laxitas animi (Sen.) - байдужють душi; lenitas, atis, f - шжнють, лeгкiсть, лaскaвiсть, м'якiсть, повтнють, lenitas verborum (Cic.) - споюйнють слiв; pax, pacis, f - мир, мирний договiр, pax animi (Ov.) - спокiй; remissio, onis, f - зворотня вiдпрaвкa, зв№нення, вiдкидaння, опускання, зниження, припинення, remissio animi (Cic.) -споюй, незворушнють душi; serenitas, atis, f -яснють, бeзхмaрнiсть, ясна погода, споюй, безтурботнють; silentium, i, n - шмота, мовчання, тиша, спокiй, бeздiяльнiсть.
Антонiми до iмeнi субконцепту SANITAS нами об'еднано у тaкi лексико-семантичш групи:
1) «психiчно здоровий, при своему розумi / психiчно хворий, не при своему розумЬ» узуальт aнтонiми: amentia, ae, f - безумство, нерозсудливють; dementia, ae, f - безумство, божевшля; desipientia, ae, f - нерозсудливють, безумство; insania, ae, f - безумство, божевшля, несамовитють, захопленють, екстаз, нaтхнeннiсть; delirium, i, n - безумство, божевшля; lymphaticum, i, n - безумство, божевшля; lymphatio, onis, f -божевшля, марення; maenomenos, on (грец.) - той, що зводить з розуму, наводить безумство; phrenesis, is, f (грец.) - божeвiлля, безумство; mania, ae, f (грец.) - божeвiлля, безумство; vesania, ae, f - безумство; оказюнальш антошми: deliratio, onis, f - вшхилення вш коли, нюешгниця, бeзглуздiсть, безумство, божeвiлля; intemperiae, arum, f - буря, гроза, непогода, безумство;
2) «вшсутнють aфeктiв / наявнють aфeктiв»: узуaльнi aнтонiми: furia, ae, f - лють, любовна пристрасть, натхнення, екстаз, шалена, скажена людина; furor, oris, m - сказ, лють, шаленство, бюнування, нeсaмовитiсть, натхненна зaхоплeнiсть, екстаз, vaticini furores (Ov.) - палка пристрасть, заслшлення, безумство; ecstasis, is, f (грец.) - несамовитють, захват, екстаз; оказюнальш антошми: bacchatio, onis, f -галасливий бенкет на честь Вакха, орпя, шаленство, нeсaмовитiсть; subductio, onis, f -витягування на берег, тдрахунок, обчислення, захват, екстаз;
3) «урiвновaжeнiсть, позбaвлeнiсть нaдмiрних eмоцiй / нeврiвновaжeнiсть, нaдмiрнa eмоцiйнiсть»: узуaльнi aнтонiми: affectus, us, m -стан, настрш, почуття, переживання, душевне хвилювання, пристрасть, афект; aestuatio, onis, f -хвилювання, збентеження; conturbatio, onis, f -розлад, зaмiшaння, душевне сум'яття, хвилювання;
rutuba, ae, f - сум'яття, тривога; оказiональнi антонiми: concursatio, onis, f - 36ir, зiткнення, 3ycTpi4, сутичка, 1зда, метушня, сум'яття, хвилювання; aestuatio, onis, f - хвилювання, збентеження; concitatio, onis, f - швидкий рух, збудження, хвилювання, роздратування, обурення, запал, пpистpаснiсть; jactatio, onis, f - кидання на ва боки, гойдання, рухи, жестикулящя, сум'яття, хвилювання, коливання; permotio, onis, f - рух, хвилювання, душевний рух, афект, натхнення; excitatio, onis, f - збудження, пiдбадьоpення;
4) «душевне зцшення (заспокоення) / роздратування, виклик негативних емоцiй, неадекватних реакцш»: yзyальнi антонiми: irritatio, onis, f -роздратування, збудження, озлоблення, пристрасть, спокуса; perturbatio, onis, f - розлад, потрясшня, збентеження, шяковшня, perturbatio animi (Cic.) - душевне хвилювання, сильна пристрасть; turba, ae, f - збентеження, розгубленють, безлад, лайка, бунт, збудження; turbamentum, i, n - збудження, обурення; vegetatio, onis, f - збудження; exacerbatio, onis, f -роздратування, озлобленють; indignatio, onis, f -обурення, хвороблива pоздpатованiсть; ira, ae, f -гшв, pоздpатованiсть, злоба, жорстоюсть, лють; irritatio, onis, f - розратованють, збyдженiсть, озлобленiсть, пристрасть; оказюнальш антошми: concitatio, onis, f - швидкий рух, збудження, хвилювання, роздратування, пристрасть; consternatio, onis, f - збентеження, переляк, жах, збудження, розлюченють, наршання; exsuscitatio, onis, f - пробудження, збудження, привертання уваги; incitatio, onis, f - швидкий рух, швидюсть, стpiмкiсть, збудження, прагнення; instigatio, onis, f
- спонукання, збудження; motus, us, m - рух, коливання, вш'!зд, вiдхiд, жест, маневр, танець, motus animi (Cic.) - збудження, хвилювання, пристрасть; titillatio, onis, f - лоскотання, збудження; animatio, onis, f - одухотворенють, жива iстота, збyдженiсть, роздратованють; scabitudo, inis, f - сверблячка, зараза, проказа, pоздpатованiсть; seditio, onis, f - суперечнють, бунт, повстання, обурення, роздратованють, хвилювання; exasperatio, onis, f - хритння, хрипота, pоздpатованiсть, озлобленiсть; exulceratio, onis, f - поява виразок, pоздpатованiсть;
5) «pозсyдливiсть, помipкованiсть дш / неpозсyдливiсть непомipкованiсть дiй»: узуальт антотми: inconsiderantia, ae, f - необдуманють, неpозсyдливiсть, неpозважливiсть; incogitantia, ae, f - необдуманють, необачнiсть, нерозважливють; inconsultum, i, n - необдyманiсть, необачнiсть; irrecogitatio, onis, f - необдyманiсть, необачнють; alogia, ae, f - нерозсудливють, безумство; amentia, ae, f - нерозсудливють, безумство; desipientia, ae, f
- нерозсудливють, безумство; ineptiola, ae, f -глупота, дурниця; inscitia, ae, f - незнання, недосвщченють, неумшня, глупота; insipientia, ae, f
- нерозумнють, глупота; stoliditas, atis, f - глупота, нерозсудливють; stultitia, ae, f - глупота, нерозумнють, слабоумство; stupiditas, atis, f -тупоумство, обмеженють, глупота; vecordia, ae, f -
нерозумнють, нерозсудливють, безумство; оказюнальт антонiми: temeritas, atis, f -випадковють, ненавмиснiсть, 36ir обставин, необдуманють, необачнiсть, нерозважливiсть; stupor, oris, m - щпетння, незграбнiсть, збентеження, шяковшня, слабоумство, безтолковiсть.
Синонiмiчнi та антонiмiчнi ряди дали можливiсть конкретизувати семи, яш складають семантичне поле субконцепту SANITAS, видшити наступнi слоти та субслоти дослвджуваного субконцепту.
Слот «пси.мчно здоровий, при своему розумЬ» мае наступш субслоти: наявнiсть розуму, розсудливостi, здатнють мислення, бути мудрим, помiркованим, свщомим, здатним адекватно ввдчувати i сприймати навколишнiй свiт, мати здоровий глузд, спокшну поведiнку, вiдсутнiсть безумства, божевшля, нерозсудливостi, несамовитостi, надмiрноï захопленостi, марення, манiакальноï залежностi, безглуздого мовлення.
Слот «вщсутнють афектiв, стриманiсть, володiння собою» штегруе такi субслоти: стриманiсть ввд пристрастей, стриманiсть в емоцiях, почуттях, приборкання почуттiв, емоцiй, пристрастей, володшня собою, урiвноваженiсть, тверезiсть, помiрнiсть, ввдсутнють екстазу, шаленства, несамовигостi, бiснування, палко1' пристрастi, заслiплення, несамовитостi, надмiрноï захопленосп, заслiплення.
Слот «ур1вноважен1сть. позбавленiсть надмiрних емоцiй, незворушнiсть, байдужiсть» iнтегруе таю субслоти: наявнють душевного спокою, байдужосп, незворушностi, терпимостi, поблажливостi, безпристрасностi, безтурботносл, душевного спокою, безпечностi, стриманостi, тверезосп, помiркованостi, вiдсутнiсть афектiв, переживань, душевного хвилювання, пристрастей, збентеження, душевного сум'яття, тривоги, метушнi, збудження.
Слот «душевне зцшення» представлений у виглядi кумуляцiï наступних субслотiв: утiшання, заспокоення при наявносп негативних афектiв, позбавлення роздратування, збудження, озлоблення, пристрастi, потрясiння, збентеження, нiяковiння, душевного хвилювання, розгубленостi, лютi, злостi, хвилювання. Аналiз засобiв вербалiзацiï семи «душевне зцшення» показав вшсутнють у давшх римлян знань про конкретнi методи i засоби впливу на психiчне здоров'я людини (окрiм заспокiйливих засобiв). Саме поняття «душевне зцiлення» не представлене у мовнiй картинi свиу як лiкування душевних хвороб, а уявляеться лише як виведення людини зi стану афекту.
Слот «розсудливiсть, помiркованiсть дш» представлений у виглядi наступних субслопв: помiркованiсть, обачливiсть, розсудливiсть, розважливiсть, наявшсть певних знань, мудросп, розуму, адекватного сприйняття, свшомого
пiдходу до дш та вчинкiв, вiдсутнiсть необдуманостi, нерозсудливосп, нерозважливостi, необачносп, безумних неконтрольованих дш та вчинкiв, слабоумства, глупоти, обмеженосп, випадкових вчинкiв, незграбних дiй, безтолкових слiв.
Осередками психiчного здоров'я, розуму, роз-судливостi людини у сввдомосп давнiх римлян е cerebrum - мозок та caput - голова; осередком афекпв, емоцш людини е cor - серце, pectus - груди, animus - душа; культурними символами розуму, помiркованостi е sal - сшь, яка символiзуе гостроту розуму, дотепнють, розсудливють; символами душевного спокою, рiвноваги е pax - мир, serenitas - яснють, безхмарнють.
Таким чином, аналiз лексико-семантичних груп семантичних i стилiстичних синонiмiв, а також узуальних та оказiональних антонiмiв субконцепту SANITAS дав змогу визначити штегроваш семи, що складають семантичне поле дослщжуваного субконцепту, видiлити слоти та субслоти структури субконцепту SANITAS в латинськш мовг
Список лiтератури
1. Вотякова И. А. Изучение синонимических связей в словообразовательной репрезентации концептов (на примере концепта печаль) // Вестник Удмуртского университета, 2012. - Вып. 4. -С. 136-139.
2. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. - М. : Русский язик, 1976. - 1088 с.
3. Кузьмина Е. А. Паремии как лингвокультурная репрезентация языковой личности : на материале не-мцкого языка : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Тамб. гос. ун-т им. Г. Р. Державина. - Тамбов, 2002. - 23 с.
4. Мартинюк А. П. Концепт у дискурсивнш парадигм // Вюник Харшвського нацюнального ушверситету. - Серiя "Романо-германська фшоло-пя". - 2006. - № 725. - С. 9-12.
5. Попова З. Д., Стернин И. А. Понятие "концепт" в лингвистических исследованиях. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2000. - 30 с.
6. Селiванова О. O. Сучасна лшгвютика: Тер-мшолопчна енциклопедiя. - Полтава: Довкшля-К., 2006. - 716 с.
7. Соболева Я. Ю. Концепт ТА6МНИЦЯ та його вербалiзацiя в украшськш лiнгвокультурi : дис. ... канд. фшол. наук : 10.02.01. / Ки!в. нац. ун-т iм. Тараса Шевченка, 1н-т фшологп. - К., 2013. -267 с.
8. Шовковий В. М. Концепти штелектуально! сфери людини у давньогрецькш мовi // Studia Linguistica. - 2012. - Вип. 6(1). - С. 332-337.
9. Юсупова Р. Р. Концептуальная карта ядра семантических полей английских и русских терминов уголовного права : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Башкир. гос. ун-т. - Уфа, 2010. - 26 с.
Слишинська Г.М.
Нацюнальний утверситет «Одеська юридична академ1я»
