CC BY
21
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 3-16.
doi: 10.15421/111801
Bonchkovskyi O.S. Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 3-16.
Палеокрюгенш процеси на територп Волинсько? височини
О. С. Бончковський
Кшвсъкий нацюналъний утверситет ¡мет Тараса Шевченка, Кшв, Украта. e-mail: geobos2013@gmail.com
• , 77 лЛ77 Анотащя. За результатами польового вивчення 13 p03pi3iB лесово-грунтових
Receivea 22. и. 201 / вiдкладiв ВолинськоТ височини встановлено положення кpiогенних горизоплв
Receivedin revisea form 1r/.0L2018 та piвнiв крюгенезу щеТ територЙ щодо таксонiв стpатигpафiчноl схеми НСК Accepted 15.02.2018 Укра'ши та схеми палеокpiогенних етапiв А. Богуцького. Простежено коротко-
пеpiодичну етапшсть розвитку пpоцесiв кpiогенезу. Часовi вiдpiзки форму-вання кpiогенних структур - крюетапи - запропоновано подiляти на чотири ранги залежно вiд ландшафтно-кшматичних та геокpiологiчних умов формування крюструктур i спiввiдношення кpiоетапiв iз таксонами схеми палеогеогpафiчноl етапностi УкраТни. Показано вщмши мерзлотних структур i деформацш для кpiоетапiв piзного рангу, а також 1х еволюцiю вiд раннього до пiзнього неоплейстоцену. Пpоаналiзовано генетичш типи кpiогенних структур та деформацш для кожного крюетапу, що мав мюце на територп Волинсько!' височини, на основi чого реконструйовано загальш геокpiологiчнi умови iндивiдуальних кpiоетапiв. Простежено закономipнiсть розширення генетичного набору крюструктур та lx pозмipiв вiд початку до кшця плейстоцену, що пов'язано зi зростанням сувоpостi кшмату.
Ключовг слова: крюгенез, кргогенш структури та деформаци, палеокргогенний етап, крюстадгя.
Paleocryogenic processes in the Volyn' Upland
O.S. Bonchkovskyi
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. e-mail: geobos2013@gmail.com.
Abstract. On the basis of the study of 13 Quaternary loess-soil sections in the Volyn' Upland, cryogenic horizons of different ranges have been recorded and positioned within the Quaternaty stratigrpahical framework of Ukraine. A short-period cyclicity in development of cryogenic processes has been revealed. Time units of formation of cryostuctures - 'cryostages' - have been ranged into four categories in correspondence with landscape-climate conditions of their formation and their relations with the units of paleogeogrpahic framework of Ukraine. The differences in cryostructures and cryodeformations for each category of cryostages are shown. A variety of cryostructures and their sizes became larger from the beginning to the end of the Pleistocene that reflects an increase in the climate harshness. Six cryogenic stages were revealed for Early Pleistocene: mr2, sl, lb1b1-b2, lb2, lb3b1-b2, tl. At these times, small ice wedges, ground wedges, solifluction and different types of postcryogenic textures were formed. The cryogenic processes during the Middle Pleistocene developed more intensely. Six Middle Pleistocene cryostages were established: zv2, zv3b1-b2, or, pt2, pt3b-c, dn. The complex of cryostructures of the majority of these stages include large ice wedges, different types of ground wedges, diverse solifluction forms, and tundra spots-medallions. The largest cryogenic structures and deformations are revealed for the cold time spans during the Late Pleistocene: ice wedges (reach up to 5 m in depth), tundra spots-medallions, sand wedges, solifluction and congelifluction forms, different types of ground wedges and postcryogenic textures. Sixteen Last Pleistocene cryostages are revealed: kd1a-b, kd1b1-b2, kd2, kd3b1-b2, ts, pl1a-b, pl1b1-b2, phb-c, pl2, phb1-b2, ud, vt1b1-b2, vt2, bg, pc1, pc3. The specific features and sizes of cryostructures and cryo-deformation of each cold stage, substage and phase have been used as a base for reconstruction of their geocryological conditions.
Keywords: cryogenesis, cryogenic structures and deformations, palaeocryogenic stage, substage and phase.
Вступ. Волинська височина, яка займае твш- шстю територп i являе собою своерщний "клон-чно-захщне положення у межах Украши, впро- дайк" палеомерзлотних структур. Тут представ-довж плейстоцену виpiзнялася високою зволоже- лена велика кшькють piвнiв крюгенезу, для кожного з яких типова значна piзноманiтнiсть форм
крюструктур. Це свiдчить про широкий генетич-ний набiр крiогенних процесiв. Вологiсть палео-клiмату зумовила й активне крюпдратацшне ви-вiтрювання, яке простежуеться за структурними ознаками вiдкладiв та грунта. Головш рiвнi крь оструктур у межах Волинсько! височини видь леш достатньо давно, однак досi залишаеться вь дкритим питання короткоперюдично! етапносп розвитку плейстоценового крiогенезу i детальна генетична класифшащя палеомерзлотних структур та деформацш.
Мета статтi — встановлення короткоперь одичних етапiв розвитку палеомерзлотних про-цесiв, що сприятиме виршенню таких питань: обгрунтування короткоперюдично! етапностi розвитку давньо! природи, застосовуванню отри-маних знань в шженернш геологи, геоморфоло-rii, ерозiезнавствi, грунтознавствi та iн. Аналiз публжацш. Палеокрiогеннi процеси на територи Волинсько! височини найбшьш детально вивчав А. Б. Богуцький — автор регюнально! стратиграфiчно! схеми та схеми палеокрюгенних етапiв Волино-Подiлля (Bogutski, 1987, 1990, 2014). А. Б. Богуцький видшив дев'ять головних крюгенних горизонта, визначив генезис власти-вих 1м крiоструктур та крiодеформацiй. Палеок-рюгенез у межах Волинсько! височини досл> джували, головним чином, представники львiв-сько! та московсько! палеогеографiчних науко-вих шкiл. Зокрема, В. Нечаев реконструював па-леокрiологiчнi умови для холодних етатв тз-нього плейстоцену (Nechaev, 1983); О. Цацкiн дослщжував процеси педогенезу в умовах бага-торiчно! мерзлоти (Tsatskin, 1980); П. Волошин оцшював вплив палеокрiогенних процешв на ш-женерно-геологiчнi властивостi порщ (Voloshin, 1987); Т. Морозова вивчала процеси крюгенного педометаморфiзму у похованих грунтах (Morozova, 1981). В останш роки з'явилися пуб-лiкацi!, присвячеш посткрiогенному мшрорель-ефу, що виявляеться на деннш поверхнi: (Chupylo, 2006; Novak, Fedorovych, 2015; Bonchkovskyi, 2016, 2017a).
Матерiали та методи. На основi крюстратигра-фiчного та палеогеографiчного пiдходiв досл> джено 12 чггко стратифiкованих розрiзiв лесово-грунтово! серi! Волинсько! височини (Боремель, Новий Тш, Бакiвцi, Смикiв, Шибин, Новостав, Колодеж^ Ковбань, Брищi, Дерев'янче, Кра!в, Рясники), у яких простежено стади та фази розвитку крюгенезу i у лесових, i всередиш грунто-вих клiматолiтiв. Крiостратиграфiчний шдхщ грунтуеться на визначеннi положення крюструктур у геолопчному розрiзi вщносно стратиграфь чних одиниць та !х пiдроздiлiв. Це дало змогу ви-значити головнi крiогеннi горизонти ^вш крю-структур) вiдповiдно до Стратиграфiчно! схеми
НСК Укра!ни та !! модифiкованого варiанта (Matviishina et al., 2010). Палеогеографiчний шд-хiд у геокрюлопчних дослiдженнях грунтуеться на встановленш палеоландшафтно-клiматичних умов формування мерзлотних структур у !х пос-лiдовностi.
Дослiдження палеокрiогенних структур проводилося у польовий i камеральний етапи. У польових умовах вивчалися морфометричш й морфолопчш особливостi мерзлотних структур та деформацш, встановлювалося !х стратиграфь чне положення, особливостi заповнювача та при-контактно! зони, текстури та потужнiсть крюде-формацiй, залежнють палеокрiогенних структур вiд палеорельефу, i, таким чином, попередньо — генезис, а також характер взаемозв'язку мiж рiз-ними типами крiогенезу та особливосп повторного епiгенетичного впливу. Значну увагу було придшено палеокрюгенним iндикаторам, що вь дображенi у структурно-текстурних ознаках по-рiд. У камеральних умовах за допомогою методу аналогш остаточно встановлювався генетичний тип крюгенних структур та деформацш, прово-дилася корелящя iз розрiзами шших районiв, ро-зроблялися геокрiологiчнi та палеоктматичш реконструкцi!.
Окремо зупинимося на характеристик типiв палеомерзлотних структур, яю зус^ча-лися пiд час вивчення лесово-грунтово! формацi! Волинсько! височини. Було виявлено таю типи палеомерзлотних утворень: крюгенш структури, текстури, деформацi!, термоерозшш та термока-рстовi форми тощо, генетичну iнтерпретацiю яких здiйснено вщповщно до !х сучасних анало-пв. До крiогенних структур вiдносять (Romanovskiy, 1977, Kudryavtsev, 1978, Nechaev, 1983, Kapyalyanskaya, Tarnogradskiy, 1973, Van-denberghe, 1992; Vandenberghe, Kasse, 1989) по-л^ональш утворення: псевдоморфози за давшм льодом, первинно-грунтовi жили, первинно-ш-щаш жили та перехiднi форми. Псевдоморфози за давшм льодом виявлеш у верхньоплейстоце-нових вiдкладах, характеризуються такими мор-фологiчними рисами: крупнi вертикальш (до 3—5 м) i горизонтальш розмiри (у гирловiй частинi до 2—3 м), клиноподiбна форма двох'ярусно! будови (iз верхньою чашоподiбною широкою частиною, приуроченою до похованого дiяльного шару, та нижньою - вузькою клиноподiбною приуроченою до багаторiчно мерзлого шару), а також на-явнiсть полiгональних валикiв (текстур випи-рання).
Псевдоморфози - важливi шдикатори суцiльного поширення багаторiчно! мерзлоти, яю формуються за середньорiчних температур, за рiзними авторами, менше -3 °С (Romanovskiy, 1993, Kudryavtsev, 1978), менше -5 °С (Nechaev,
1981, Velichko et al, 2004), менше -8 °С (French, 2007). Первинно-грунтовi жили (ПГЖ) утворю-ються за рахунок виникнення значних градiентiв температур у процесi промерзання верхньо! час-тини грунту чи породи у менш холодному, але бiльш континетальному ктматг ПГЖ можуть досягати глибини 3 м i формують дрiбнi полГгони (до 5 м шириною). ПГЖ формуються у широкому спектрi ландшафтно-клiматичних умов -вщ дискретно! мерзлоти до глибокого сезонного промерзання. Це визначае актуальнють розроб-лення детально! класифiкацi! ПГЖ з метою па-леогеографiчних штерпретацш. Видiляють (Katasonov, 1973, Kapyalyanskaya, Tarnogradskiy 1973), такi класи похованих ПГЖ: вщгинання, заповнення та схиловi (косми). ПГЖ заповнення класифшують на однократш та багатократнi, останнi, у свою чергу, подшяють (Bonchkovskyi, 2016) на клиноподiбнi однояруснi, клиноподiбнi двох'яруснi, бахромчасп, трiщини-канави тощо. Лише клиноподiбнi двох'ярусш ПГЖ та ПГЖ iз значними розширенням у !х тiлi е надшними ш-дикаторами багаторiчно! мерзлоти.
Густа мережа морозобшних трiщин спри-чинюе осiдання донизу ослаблених блоюв грунту чи породи, з утворенням котлiв просiдання (Kudryavtsev, 1978, Romanovskiy, 1977). У вико-пному сташ виявлено також трiщини усихання i крiогеннi трiщини усихання (крiодегiдратацiйнi трщини) (Popov, Rozenbaum, Tumel, 1985, Danilov, 1990). Останш утворюються в умовах висихання дiяльного чи сезонно-мерзлого шару завдяки м^рацп вiльно! та плiвково! вологи до фронту промерзання. У бшьшосп випадкiв такi трiщини неглибою (до 0,5 м), пiдкресленi шкру-стацiями коло!дiв мангану чи залiза. Механiзм утворення первинно-пiщаних жил (ППЖ) подГб-ний до такого ПГЖ, однак трщини заповню-ються еоловими тсками, що свiдчить про !х фо-рмування в умовах активно! акумуляци пiскiв за сильних вГтрГв, зазвичай в умовах багаторiчно! мерзлоти, але часом i в умовах м'яюшого клiмату (Romanovskiy, 1977, Kudryavtsev, 1977, Bertran et al., 2014, Gozdzik, 1973).
Серед посткрюгенних текстур, описаних у роботах (Danilov, 1990, Popov, Rozenbaum, Tumel, 1985, Romanovskiy, 1993), у четвертинних вщкладах Волинсько! височини виявлено таю: • Шлiрова текстура — утворюеться за горизон-тальними шлiрами льоду, яю вщображають коливання фронту промерзання в умовах ба-гаторiчно! мерзлоти або глибокого сезонного промерзання. У викопному сташ вщображена у виглядГ вторинно! плитчасто! окремосп гру-нтГв чи вiдкладiв, прошарюв озалiзнення, що часто примикають до псевдоморфоз чи ПГЖ.
• НеповносГтчаста текстура - тоню шлГри чи ль нзи льоду Гз вертикальними дрГбними трщи-нами усихання, що не досягають нижчерозта-шованих шлГрГв. Величина осередюв Гз глиби-ною зростае, що свщчить про зменшення гра-дГентГв температур у процес промерзання ль толопчно! товщг У викопному сташ е шдика-тором поховано! денно! поверхнг
• КомГрчаста текстура - подГбна до поперед-ньо!, але трщини усихання глибшГ i досяга-ють нижчерозташованих шлГрГв льоду, що свщчить про значш градГенти температур.
• ЛшзоподГбно-плетшчаста - формуеться в умовах змикання окремих лшзочок льоду по-близу денно! поверхш у супщаних або пща-них породах.
До аструктурних деформацш вщносять солГфлюкщю, шволюци та крюгенну конвекщю (Vandenberghe, 1992; Vandenberghe, Pissart, 1993) СолГфлюкщя формуеться на перезволожених схилах i не завжди е шдикатором багаторГчно! мерзлоти. Видшяють (Voskresenskiy, 1971, Romanovskiy, 1993) три типи солГфлюкци: швидку (до юлькох см/день), повшьну (до юлькох мм/рГк) та конжелГфлюкщю (формуеться в умовах глибокого дГяльного шару на пологих схилах). 1нволюцп (крютурбацп) формуються у гли-нистих вщкладах та у заплавних вщкладах, яю промерзають, а також усередиш полГгональних систем. Мехашзм формування шволюцш дос до юнця не вивчений, однак вважаеться, що шволюци - це шдикатор юнування багаторГчно! мерзлоти (Popov, Rozenbaum, Tumel, 1985, Romanovskiy, 1993), або формуються в умовах зрос-тання глибини дГяльного шару (Bertran et al, 2017). Крюгенна конвекщя виникае у результат промерзання дГяльного шару зверху та знизу, внаслщок чого усередиш системи, що промерзае, з'являеться шар талих порщ, яю пщ крюстатич-ним тиском витюняються вверх по ослаблених зонах (Kudryavtsev, 1978).
Комплексним е утворення плям-медаль-йошв, що включають рГзш типи палеокрюгенних процесГв: морозобшне розтрюкування, шволюци, морозне сортування та пучення, тиксотропш процеси та ш. Плями-медальйони формуються в умовах суцшьного поширення багаторГчно! мерзлоти та перезволоженого дГяльного шару за се-редньорГчних температур нижче -3 °С (Mackay, 1993, Romanovskiy, 1993, Popov, Rozenbaum, Tumel, 1985, Kudryavtsev, 1978).
В умовах локально! чи глобально! дегра-даци багаторГчно! мерзлоти формувалися термо-ерозшш та термокарстовГ структури. Слщи тер-моерози простежують по ерозшних борознах та карманах Гз чГткими контурами, заповнених ша-
руватими вщкладами, по термоерозiйних каналах у тш давнього багаторiчномерзлого шару, заповнених сортованим тском (Sycheva, 2012, Guy De Mur, 1983). Деяю i3 термоерозiйних бо-розн еволюцiонували у деллi (Voskresenskiy, 1971, Sycheva, 2012). Термокарст простежують за значними зниженнями в палеорельеф^ що за-повнеш оглееними суглинками iз включеннями гумусованого та торфового матерiалу. Основш результати. Щц час вивчення етапностi розвитку палеомерзлотних процешв використо-вують термш «палеокрюгенний етап», який ав-тори розглядають цещо по-рiзному (Velichko, 1982, Bogutski, 1990, Sycheva, 2012, Nechaev, 1983). Пiц палеокрiогенним етапом ми розум> емо вiцрiзок часу, впроцовж якого сформувалася
Таблиця 1. Iерархiя таксошв палеокрiогенноï етапностi
Кр!оетап Iрангу вщповщае палеогеогра-фiчним етапам iз формуванням крiогенних структур та деформацш в умовах суцшьного поши-рення крiолiтозони. За нашими спостережен-нями, впродовж крiоетапiв I рангу активний крь огенез закономiрно змiнюeться пасивним (цикль чнiсть у його розвитку). У час активного крюге-незу формувалися крюгенш структури та дефор-мацп, крiоземи, активiзувалися солiфлюкцiйнi процеси, активно вiдбувалося крюгщратацшне вивiтрювання. Пасивний крiогенез переважно вь дповiдаe другiй половинi крiоетапiв i характери-зуеться значним послабленням крюгенетичних процесiв (крiогеннi структури та деформаци цього часу практично не простежуються, про-цеси крiогiдратацiйного вивiтрювання послаб-леш (Konishchev, 2015), солiфлюкцiя розвива-еться локально (Bonchkovskyi, 2016), форму-ються посткрiогеннi текстури (Bogutski, Уо-^Ьуп, Tomeniuk, 2014, Bogutski, Уelichko, Nechaev, 1975, Sycheva, 2012). Крiогеннi етапи I рангу простежуються на великих територiях i
система мерзлотних структур та деформацш. Pi-зночасовi палеокрюгенш етапи (крiоетапи) вщрь зняються ландшафтно-ктматичними та геокрю-логiчними умовами, складнютю палеокрюген-них комплексiв, тривалiстю i положенням у се-рецинi палеогеографiчних етапiв плейстоцену. Крiоетапи, якi вщповщають гляцiалу, стацiалу та незначному похолоданню усерецинi мiжзледе-нiння, не е однаковими за вищеозначеними пока-зниками. Пропонуемо видшяти чотири ранги крь оетапiв залежно вiц особливостей крюгенезу та 1'х спiввiцношення iз таксонами палеогеографiч-но1' етапностi (табл.1.)
представлен складними палеокрiогенними комплексами з великою кшьюстю генетичних типiв крюструктур та крiодеформацiй. На Волинськiй височиш видiлено такi крiоетапи I рангу: А, ог, dn, ud, bg, рс. Деякi крiоетапи I рангу вщзнача-ються кiлькаразовою активiзацiею мерзлотних процешв. Пропонуемо називати вiдповiднi 1м ча-совi iнтервали кр1остад1ями. Крюстади видiлено у днiпровському (dnl, dn2, dnз), бузькому (bgl, bg2) та причорноморському (рс1, рсз) крiоетапах. Кшькаразове пожвавлення крiогенних процесiв зумовлюе формування рiзних ярусiв (генерацiй за ^ренко, 1984) крiоструктур.
Кр1оетап II рангу характеризуеться формуванням палеокрюгенного комплексу в умовах дискретно! багаторiчноi мерзлоти ^з таликами) з утворенням широкого генетичного набору пале-окрiогенних структур: псевдоморфози за давшм льодом, крупш клиноподiбнi первинно-rрунтовi жили (ПГЖ), солiфлюкцiйнi текстури, котли просiдання та ш. Крiоетапи II рангу менш три-валi у часi, тому прослщкувати змiну активного крiогенезу пасивним важко. Щодо сшввщно-шення iз таксонами палеогеографiчноi етапностi
Одиниця палеокрш-генно1 етапност1 Палеокр1олог1чн1 умови Таксони палеогеограф1чно1 етапност1 У межах Волинсько'1 височини
Крiоетап I рангу Суцiльна багаторiчна мерзлота Палеогеографiчний етап tl, or, dn, ud, bg, pc
Крюетап На рангу Суцшьна та дискретна ба-гаторiчна мерзлота Палеогеографiчний етап sl, ts
IIb рангу IIc рангу Палеогеографiчний пiцетап (м1ж штерстадаалами) pl2, vt2
Палеогеографiчна пiцстацiя pt3b-c, vtibi-b2
Крiоетап III рангу Острiвна багаторiчна мерзлота та глибоке сезонне промерзання Палеогеографiчний пiцетап (всередит мiжзлеценiнь) mr2, lb2, zv2, pt2, kd2
Крiоетап IV рангу Глибоке сезонне промерзання Палеогеографiчна пiдстадiя lb1b1-b2, 1ЬзЬ1-Ь2, Zv3b1-b2, pt3b1-b2, kd1a-b, kd1b1-b2, kd3b1-b2, pl1a-b, pl1b1-b2, pl3b1-b2
^юетапи II pангy можна подiлити на тpи cyбpа-нги. Kpioemanu paнгy IIa вщповщають палеогео-гpафiчним етапам, для якж наpазi не виявлено кpiогенниx фоpм, що e iндикатоpами cyцiльноï багатоpiчноï меpзлоти - sl, ts; ^ioemanu paнгy IIb — тдетапам пpипинення rpyнтоyтвоpення вcеpединi теплиx етапiв, напpиклад, pl2, vt2. Kpioemanu paнгy IIc вщповщають палеогеогpафiч-ним пiдcтадiям поpодоyтвоpення мiж пщстад> ями фоpмyвання rpyнтiв. У межаx Bолинcькоï виcочини видiлено два ^юетапи IIc pангy: pt3b-c, Vtxbx-b2.
Kpioeman IIIpaнгy вiдповiдаe поxолодан-ням пiд чаc мiжзледенiнь, ^отягом якиx cфоp-мyвалиcя палеокpiогеннi cтpyктypи та дефоpма-цiï в yмоваx оcтpiвноï багатоpiчноï меpзлоти (на cxилаx пiвнiчноï екcпозицiï чи в днищi балок) та глибокого cезонного пpомеpзання. У цей чаc фо-pмyвалиcя дpiбнi пcевдомоpфози за давнiм льо-дом, чаcтiше ПГЖ, тpiщини ycиxання, пост^ю-геннi текcтypи. Солiфлюкцiйнi текcтypи ^юета-пiв III pангy не ^остежено, що cвiдчить пpо вщ-ноcно поcyшливий клiмат циx поxолодань. Kpw-етапам III pангy вщповщають палеогеогpафiчнi пiдетапи ycеpединi мiжзледенiнь: mr2, lb2, zv2, pt2, kd2.
Kpioeman IV paнгy - це в^^зок чаcy, впpодовж якого cиcтема меpзлотниx cтpyктyp та дефоpмацiй фоpмyвалаcя в yмоваx глибокого œ-зонного пpомеpзання. Фази кpiогенезy вщповща-ють палеогеогpафiчним пiдcтадiям, для якиx xа-pактеpним 6ув континентальний клiмат iз cеpед-ньоpiчними темпеpатypами >0 °С, однак ниж-чими за cyчаcнi, та кшькютю опадiв 200-500 мм (Velichko et al., 2004). Фоpмyвалиcя кpiоаpиднi меpзлотнi cтpyктypи та дефоpмацiï, часто тpi-щини ycиxання. Kpiоcтpyктypи цього чаcy дpiбнi (глибиною до 1,5 м), пpедcтавленi однокpатними клиноподiбними ПГЖ, piдше кpiотypбацiями. Фази кpiогенезy в межаx Bолинcькоï виcочини вcтановленi в cеpединi вcix мiжльодовикiв'ïв неоплейcтоценy: lbxbx-b2, lb3bx-b2, zv3bx-b2, pt3bx-b2, kdxa-b, kdxbx-b2, kd3bx-b2, plxa-b, plxbx-b2, pl3bx-b2.
Нижче наводимо коpоткий опиc ^юета-тв на теpитоpiï Bолинcькоï виcочини, cтpатигpа-фiчне положення якиx визначено за cxемою HCK Укpаïни (Veklich, Sirenko, Matviishina et al., 1993) та cxемою палеокpiогенниx етапiв А. Б. Богуць-кого (Bogutski, 1990, 2014).
Раннш нeoплeйcтoцeн. У cеpединi маpтоноcь-кого етапy пpоcтежено найдавнiший ^юетап (mr2) мiж двома пiдетапами rpyнтоyтвоpення. У цей чаc в yмоваx глибокого cезонного пpомеp-зання cфоpмyвалаcя cиcтема дpiбниx ПГЖ глибиною до 0,6 м i ш^иною м^опол^ошв до 0,5
м. У леcоподiбниx cyглинкаx закладалиcя непов-ноciтчаcтi поcткpiогеннi текcтypи, обpиcи якиx п^^е^еш гiдpокcидами маpганцю.
У cyльcький (sl) ^юетап Па pангy в умо-ваx диcкpетноï кpiолiтозони cфоpмyвалаcя œc-тема клиноподiбниx (pиc. 1А) та баxpомчаcтиx ПГЖ, глибиною до 1,5 м та ш^иною полiгонiв 1,0-1,2 м. Деяю моpозобiйнi тpiщини пеpеxiднi до пcевдомоpфоз за давнiм льодом (наявш тете-тypи витиcнення та пол^ональш валики), нижня чаcтина якиx подекyди дефоpмyвала cаpматcькi пicковики.
Tpи кpiоетапи мiж пiдетапами та стадь ями rpyнтоyтвоpення мали мicце в^одовж лубе-нcького етапy: lbxbx-b2, lb2, lb3bx-b2. Bпpодовж Rpi-оетапiв IV pангy lbxbx-b2 та lb3bx-b2 в yмоваx глибокого cезонного пpомеpзання cфоpмyвалаcя œc-тема клиноподiбниx та однокpатниx ПГЖ глибиною до 1,5 м iз вузьким г^лом та шиpиною по-лiгонiв 0,3-0,5 м. Kpiоcтpyктypи п^^естю-ютьcя озалiзненням. Kpiоетап III pангy lb2 ^ед-cтавлений iнволюцiйними текcтypами (аотмет-pичними xвилеподiбними) y нижнix лyбенcькиx rpyrn^x та неповноciтчаcтою поcткpiогенною текcтypою.
Тил^уль^кий (tl) кpiоетап I pангy pепpе-зентований cиcтемою кpyпниx ПГЖ (1,5-2,5 м), iнодi двоx'яpycноï 6удови, що cфоpмyвалиcя в yмоваx багатоpiчноï меpзлоти. На cxилаx активь зyвалиcя cолiфлюкцiйнi пpоцеcи, якi дефоpмy-вали як веpxнi лyбенcькi rpyнти, так i тил^уль№-кий леc, пpи цьому yтвоpення ПГЖ пеpедyвало cолiфлюкцiйним пpоцеcам. Bиявлено теpмокаpc-тову западину чашоподiбноï фоpми глибиною 1 м, заповнену оглееними шаpyватими озеpними cyглинками. Для заплавниx вiдкладiв цього чаcy типовi iнволюцiï та кpiогенно-конвективне пpо-шдання матеpiалy. Активно вiдбyвалоcя утво-pення неповноciтчаcтиx поcткpiогенниx текcтyp, пiдкpеcлениx озалiзненням, оглеенням та видi-ленням каpбонатiв кальцiю. Глибина дiяльного шаpy у тил^уль^кий чаc cкладала 1,0-1,5 м. Сxожий палеокpiогенний комплекc опиcаний у pозpiзi Скала-Подiльcька, що на 200 км твден-нiше (Bogutski et al., 2009). Сepeднiй нeoплeйcтoцeн. Два ^юетапи пpоcте-жyютьcя у завадiвcькомy етапi: zv2, zv3bx-b2. Пpо-тягом ^юетапу III pангy zv2 в yмоваx глибокого cезонного пpомеpзання cфоpмyвалаcя cиcтема ПГЖ глибиною до 1,5 м, заповнениx матеpiалом rpyнтiв, вyзькиx у гиpлi, iз cyцiльною i^pycra-цieю залiзиcто-маpганцевими коло1дами. У гле-йовиx rpyнтаx закладалиcя неповноciтчаcтi та комipчаcтi поcткpiогеннi текcтypи, пiдкpеcленi видшеннями маpганцю та гyмycy. Рiдше фоpмy-валиcя баxpомчаcтi ПГЖ, заповнювач якиx мic-тить велику кiлькicть новоyтвоpень каpбонатiв
кальцда. Крюетап zv3bi-b2 характеризувався фор-муванням однократних ПГЖ глибиною до 0,4 м, тдкреслених колощами марганцю та гумусу.
Крупш мерзлотнi структури в умовах ба-гаторiчноï мерзлоти утворилися в оршьський час (or), коли активiзувалися солiфлюкцiйнi про-цеси (потужнiсть солiфлюкцiйних текстур дося-гае 1,5 м). Формувалися ПГЖ глибиною 1,0—2,5 м та шириною пол^ошв близько 1,5 м (рис 1Е). У тшах ПГЖ помпш розширення, якi фшсують глибину дiяльного шару (1,3—1,5 м). У завадiвсь-ких грунтах закладалися неповноспчасп та ком> рчастi посткрюгенш текстури. Крiоструктури орiльського часу корелюемо з бояницьким пале-окрiогенним етапом схеми А. Б. Богуцького.
Два крюетапи простежуються у потягай-лiвському етапi: pt2, pt3b-c. Впродовж крюетапу III рангу pt2 сформувалася система дрiбних кли-ноподiбних ПГЖ, глибиною до 0,5 м. У кшщ по-тягайлiвського етапу, коли вже розпочався пере-хiд до дншровського зледенiння, в умовах дис-кретноï крiолiтозони сформувалися структури крiоетапу pt3b-c рангу 11с: крупнi клиноподiбнi та бахромчасп ПГЖ, глибиною 1,0-2,0 м. (рис. 1В). Ширина полiгонiв незначна, що свщчить про ко-нтинентальшсть клiмату, та залежить вiд генера-цiï (коливаеться у межах 0,5—2,0 м). Частина ПГЖ фшсують глибину дiяльного шару на рiвнi 0,8—2,0 м. Подекуди мали мюце структури пере-хiднi до псевдоморфоз за давшм льодом глибиною до 2 м. Густа сггка морозобшних структур мiсцями викликала утворення котлiв просiдання. Крiоструктури стадiï pt3b-c корелюемо iз ярмоли-нецьким палеокрiогенним етапом схеми А. Б. Бо-гуцького.
У стадда dn2 сформувались солiфлюк-цшш покриви (потужнiстю до 1,5 м) iз неповно-сiтчастими посткрiогенними текстурами. На най-бiльш пологих схилах пiвденноï експозицiï в су-пщаному перигляцiальному алювiï сформувалися конжелiфлюкцiйнi текстури, глибиною до 2 м (рис. 1Г). Подекуди утворювалися невелик псевдоморфози за давшм льодом глибиною до 1,5 м, заповнеш дншровським лесом (рис. 1Б). А. Богуцький та П. Волошин у розрiзi Ванжулiв описали псевдоморфози цього часу глибиною до 2,5 м (Bogutski, Voloshyn, 2012). Дрiбнi клинопо-дiбнi ПГЖ формувалися у заключну стадда днш-ровського етапу (dn3), коли закладалися неповносггчасп та комiрчастi посткрiогеннi текстури. Крiоструктури стадiï dn2 корелюемо з лановець-ким, а стадда dn3 -зi збаразьким палеокрюген-ним етапом схеми А. Б. Богуцького. Пiзнiй неоплейстоцен. У кайдацький час вщбу-лась активiзацiя трьох крюеташв IV рангу kdia-b, kdibi-b2, kd3bi-b2 та крiоетапу III рангу kd2, . Впро-
довж крiоетапу kdia-b в умовах глибокого сезонного промерзання сформувалася система дрiб-них ПГЖ вщгинання химерно1' форми, глибиною до 0,9 м, тдкреслених озалiзненням та тдвище-ним умiстом пщаного матерiалу. Такi структури утворюють мшропол^они шириною 0,4-0,5 м. У балках в умовах накопичення алювда сформувалися кшькаярусш первинно-пiщанi жили, глибиною до 0,8 м. Рщше закладалися дрiбнi клинопо-дiбнi ПГЖ, глибиною до 0,5 м. У крюетап kdibi-ь2 сформувалися дрiбнi ПГЖ клиноподiбноï форми глибиною до 0,7 м. У середиш кайдацького етапу (kd2) за крюгенними структурами просте-жуеться значне похолодання, яке можна вщнести до крюетапу III рангу (юнувала острiвна багато-рiчна мерзлота). Це пiдтверджуеться палеокрю-генним комплексом, зокрема, формуванням на пiвнiчних та пiвнiчно-захiдних схилах балок та у 1'х днищах дрiбних псевдоморфоз за давнiм льодом, глибиною до 1,2 м, iз чпкими полiгональ-ними валиками та текстурами витиснення у при-контактовiй зонi. В шших мiсцях острiвна крю-лггозона простежуеться за глибокими вузькими ПГЖ глибиною до 2 м, iз поичними прожилками субгоризонтально1' форми, тдкресленими гумусом, якi в минулому були заповнеш сегрегацш-ним льодом. Таю структури утворюють пол^они шириною близько 1,5 м. У грунтах раншх стадш закладалися комiрчастi та неповноспчасп пост-крiогеннi текстури. У фазу kd3bi-b2 сформувалися ПГЖ глибиною до 0,7 м. Крюгенш феномени всередиш микулинського етапу який автор коре-люе з кайдацьким етапом, описаш на Середньо-руськiй височиш (Sycheva, 2012),.
У тясминський крюетап простежуються двi крiостадiï: tsi, ts2. У першу крiостадiю лише на похилих схилах (понад 5°) активiзувалися со-лiфлюкцiйнi процеси iз глибиною деформовано1' зони до 0,7 м, що свщчить про посушливший ктмат вiдносно iнших крiоетапiв. У кайдацьких грунтах утворювалися клиноподт та бахромчасп ПГЖ глибиною 1,5-2,5 м. Часпше формува-лася густа система дрiбних морозобiйних структур, яю майже повнiстю зруйнували верхнiй кайдацький грунт та спричинювали формування котив просiдання. Подекуди мали мiсце термое-розiйнi борозни V-подiбноï форми, глибиною до 0,5 м, заповнеш педоседиментом. У кайдацьких грунтах закладалися неповноспчасп та комiрча-сп посткрiогеннi текстури. У другу крюстадда ts2 сформувалися ППЖ глибиною до 2,0 м (рис. 2Д), частiше дрiбнi клиноподiбнi структури. В еолово-делювiальних супiсках закладалися лш-зоподiбно-плетiнчастi посткрiогеннi текстури. У тясминський час, очевидно, юнувала дискретна багаторiчна мерзлота, про що свщчать поодиною
др1бш псевдоморфози за давшм льодом, ¡з текстурами витиснення у контактнш зош. Однак таю структури виявлеш лише на швшчних схилах, де глибина д1яльного шару складала 1,5 м, на схилах шшо! експозици - понад 2,0 м. У заключш фази етапу актив1зувалися термоерозшш про-
цеси, внасл1док чого утворилися канали стоку та-лих вод, заповнеш пщаним матер1алом. Крюст-руктури тясминського часу корелюемо 1з фазою А торчинського палеокрюгенного етапу схеми А. Б. Богуцького
А Б
Рис. 1. Палеокрюгенш структури раннього та середнього неоплейстоцену:
А - клинопод1бна ПГЖ сульського крюетапу, розр1з Дерев'янче; Б - палеокрюгенний комплекс дшпровського часу: 1 - невелика псевдоморфоза за давшм льодом крюстади (Зщ, 2 - плями-медальйони, клинопод1бш ПГЖ та котли проЫдання крюстади dnl, розр1з Новий Тщ В - система ПГЖ крюетапу р1зь-^ розр1з Новий Тщ Г - конжел1флюкцшш текстури дшпровського часу, розр1з Боремель; Д - термоерозшний карман (2) за первинною бахромчастою ПГЖ (1) дшпровського часу, розр1з Дерев'янче; Е - кшькаярусна ПГЖ оршьського крюетапу (1, 2 - положення шдошви похованого д1яльного шару), розр1з Баювщ.
Рис. 2. П1зньоплейстоценов1 палеокрюгенш структури:
А - плями-медальйони удайського крюетапу, розр1з Шибин; Б - сол1флюкц1йн1 текстури удайського часу, розр1з Ковбань; В - псевдоморфоза за давшм льодом стадп крюгенезу bg1, розр1з Брищц Г - псевдоморфоза за давшм льодом крюстадп pci, розр1з Новий Тш; Д - первинно-тщана жила тясминського часу, розр1з Колодежц Е -термоерозшна борозна бузького часу, розр1з Ковбань; G - шл1рова посткрюгенна текстура крюетапу pl2, розр1з Смиюв; Ж - др1бн1 ПГЖ тясминського часу (1), швидка сол1флюкц1я (3) i неповноатчаста посткрюгенна текстура (2) крюетапу ph (розрiз Боремель); З - дрiбна термокарстова западина бузького часу, розрiз Новостав.
У прилуцький час простежуються три крiоетапи IV рангу (plia-b, plibi-b2, pl3bi-b2) та крюетап II рангу (pk). У крiоетапи IV рангу закладалися дрь бш клиноподiбнi та однократш ПГЖ глибиною до 0,7 м. Крюетап pk характеризувався активiза-щею солiфлюкцп на схилах (рис. 2Ж). У цей час закладалися клиноподiбнi та бахромчастi ПГЖ глибиною до 2,0 м, часто вигнуп солiфлюкцiй-ними процесами. Ширина полiгонiв зазвичай ме-нша 1,0 м. У нижшх прилуцьких грунтах закладалися лiнзоподiбно-плетiнчастi, неповносггча-стi та шлiровi посткрiогеннi текстури (рис. 2G, 2Ж). На схилах подекуди формувалися термое-розiйнi борозни. Палеокрiогенний комплекс св> дчить про iснування у цей час дискретно! бага-торiчноi мерзлоти.
Палеокрюгенний комплекс удайського часу (ud) сформувався в умовах суцiльноi бага-торiчноi мерзлоти. Повсюдно активiзувалися со-лiфлюкцiйнi процеси (рис. 1Б), на схилах швден-но! експозици за бшьшо! глибини дiяльного шару (до 2,5 м) - конжелiфлюкцiйнi процеси. На перезволожених надзаплавних терасах утворю-валися плями-медальйони (рис. 1А) iз шириною полiгонiв до 1 м, на схилах деформоваш сол> флюкцшними процесами. Де-iнде простежуються добре збережеш полiгональнi валики, слiди морозного сортування матерiалу, а також специфiчнi крiоземи, що формувалися у западинах плям-медальйошв. Подекуди формувалися псевдоморфози за давшм льодом глибиною до 2,5 м з асиметричною гирловою частиною. Час-тiше закладалися двох'ярусш ПГЖ глибиною до 3 м та рiзнi типи посткрiогенних текстур: непов-носiтчастi, комiрчастi, лiнзоподiбно-плетiнчастi. Глибина дiяльного шару складала 0,8-1,5 м, на твденних схилах до 2,5 м. Удайський крюгенез корелюемо з фазою Б торчинського палеокрiо-генного етапу схеми А. Б. Богуцького.
У витачiвський час простежено два крю-етапи рангiв IIb i IIc: vtibi-b2, vt2. Впродовж ран-нього крюетапу сформувалася система псевдоморфоз за давшм льодом глибиною до 2,5 м, бо-ковi контакти яких шдкреслеш прошарками оза-лiзнення товщиною до 2 см. Над западиною псевдоморфози простежуеться декшька гумусових прошарюв, що свiдчить про стадшнють форму-вання грунту. Також утворювалися пластичш де-формаци нижнього глейового витачiвського грунту. Глибина похованого дiяльного шару складала 0,8-1,2 м. У шзнш крюетап vt2 сформувалася система потужних псевдоморфоз за давшм льодом глибиною до 2,5 м iз добре збереженими пол^ональними валиками (висотою до 1 м) при
шириш пол^ошв 23-25 м. До псевдоморфоз при-микають шлiровi посткрiогеннi текстури, шдкреслеш озалiзненням. Рiдше закладалися ПГЖ вщ-гинання глибиною до 1 м. Прослщковуються слiди крiогенноi конвекци матерiалу, а на схилах - термоерозшш борозни. Впродовж крiоетапу vt2 багаторiчна мерзлота була суцiльною, а глибина дiяльного шару складала близько 1,5 м. Палеопе-дологiчнi матерiали показують, що нижнш вита-чiвський грунт (vtibi) сформувався в умовах дискретно! багаторiчноi мерзлоти. Вiн мютить ознаки тундроглеiв (гомогенно-глейових надме-рзлотних грунта). На схилах пiвденноi експозици або на дiлянках iз хорошим дренажем розви-ненi дерново-глейовi та палево-бурi грунти. Фо-рмування грунта в умовах багаторiчноi мерзлоти шдтверджуеться також палiнологiчними даними: наявнютю крiофiтiв (Betula nana, Al-naster sp., Selaginella selaginodes та ш.) (Gurtovaya,1981; Bezusko, Mosiakin, Bezusko, 2011; Bolikhovskaya, 1995). Однак наприкшщ ро-звитку педогенезу багаторiчна мерзлота вщсту-пила, що простежуеться за нарощенням гумусового горизонту, а також палшолопчними даними, отриманими нами з верхiв грунту vtibi у розрiзi Колодежi (наявнiсть пилку в'яза, деревноi берези та ш.). Корелюемо палеомерзлотнi утво-рення витачiвського часу iз фазою А башвкутсь-кого палеокрiогенного етапу схеми А. Богуць-кого.
Осциляторний розвиток крюгенезу був типовим для бузького часу, коли утворилися крь оструктури двох стадш: bgi, bg2. У ранню з них сформувалася система потужних псевдоморфоз за давшм льодом глибиною до 2,5 м, заповнених як матерiалом витачiвського глейового грунту, так i бузьким лесом (рис. 1В), для яких типове високе збереження пол^ональних валиюв. Мю-цями зус^чаються двох'яруснi клиноподiбнi ПГЖ глибиною до 1,5 м, заповнеш лесом. За мо-розобiйними структурами вдаеться встановити глибину дiяльного шару: 1,2-1,5 м. Повсюдно на схилах активiзувалися солiфлюкцiйно-делювiа-льнi процеси, утворювалися деллi, яю з часом пе-реростали у яри периглящального походження глибиною до 10 м, V-подiбноi форми, заповнеш лесами та солiфлюкцiйно-делювiальним матерiа-лом. Деяю деллi бузького часу виражеш на су-часнiй поверхнi у виглядi лощин. Мiсцями простежуються слщи крiогенного пучення матерiалу витачiвських грунтiв та дрiбнi термокарстовi за-падини, заповненi глейовими суглинками (рис. 2З).
Таблиця 2. Палеокрюгенш етапи на територп Волинсько! височини.
Палеогеогра-фiчний етап Крiоетап I рангу Крiоетап II рангу Кршетап III рангу Крiоетап IV рангу Крiостадiя Палеокрiогенний комплекс
Причорно-мор-ський Рс рсз Псевдоморфози, ПГЖ, ППЖ, термокарст, котли проидання, посткрiогеннi текстури
Рс1 Псевдоморфози, ПГЖ, посткрь огеннi текстури
Дофiнiвський df2 (?) ПГЖ
Бузький bg bg2 Солiфлюкцiя, термоерозiя, деллi, посткрiогеннi текстури
bgl Псевдоморфози, ПГЖ, соль флюкцiя, шволюцц, посткрюгенш текстури
Витачшський Vt2 Псевдоморфози, ПГЖ, шволю-ци, крiогенна конвекцiя, постк-рiогеннi текстури, термоерозiя
У^Ь1-Ь2 Псевдоморфози, шволюцц
Удайський ии Солiфлюкцiя, конжелiфлюкцiя, псевдоморфози, ПГЖ, плями-медальйони
Прилуцький р1зЬ1-Ь2 ПГЖ (косми)
р12 Солiфлюкцiя, ПГЖ, термоеро-зiя, котли просiдання
р11Ь-с ПГЖ i трщини усихання.
р11Ь1-Ь2
р11а-Ь
Тясминський Г* ППЖ, термоерозiя, посткрюгенш текстури
Солiфлюкцiя, ПГЖ, котли про-сiдання, термоерозiя, посткрю-геннi текстури
Кайдацький кизь1-ь2 ПГЖ
ки2 (?) Дрiбнi псевдоморфози, ПГЖ, посткрюгенш текстури
ки1ь1-ь2 ПГЖ, ППЖ, трiщини усихання
ки1а-ь
Дншровський им Дпз ПГЖ
иП2 Солiфлюкцiя, конжелiфлюкцiя, псевдоморфози, ПГЖ
ип1 Солiфлюкцiя, ПГЖ, льодяно-rрунтовi жили, сингенетичш ПГЖ, плями-медальйони
Потягайлш-ський ptзb-c (?) Псевдоморфози, ПГЖ, котли проидання
рГзЬ1-Ь2 ПГЖ, трiщини усихання
РГ2
Орiльський ог Солiфлюкцiя, ПГЖ, посткрю-геннi текстури
Завадiвський яузМ-Ь2 ПГЖ, посткрюгенш текстури
Тилггульський tl Солiфлюкцiя, ПГЖ, псевдоморфози, крюгенна конвекцiя, шво-люцп
Лубенський 1ЬзЬ1-Ь2 ПГЖ, шволюцц, посткрiогеннi текстури
1Ь2
1Ь1Ь1-Ь2
Сульський $1 Псевдоморфози, ПГЖ, шволюцц, посткрюгенш текстури
Мартоноський тг2 ПГЖ, посткрюгенш текстури.
У крюстадда bg2 сформувалося п'ять im-щальних rpyHTÎB i3 неповносiтчастою посткрю-генною текстурою, деформованих солiфлюкцш-ними та солiфлюкцiйно-делювiальними процесами На схилах тд час короткочасних потеплiнь утворювалися термоерозшш борозни (глибиною до 0,6 м) (рис. 1Е), мюцями теpмокаpстовi запа-дини, заповненi глейовими шаруватими суглинками, глибиною до 1 м. Корелюемо крюгенш утворення бузького часу i3 фазою Б башвкутсь-кого палеокрюгенного етапу схеми А. Богуцького
У дофшвський час грунти iз типовими аструктурними дефоpмацiями сформувалися в умовах дискретно! багатоpiчноï мерзлоти. А. Бо-гуцький pозцiнюе piвненський (дофшвський) грунт як похований дiяльний шар (Bogutski, 1980). Нашi палiнологiчнi даш показують, що у piчкових долинах були œp^rarni умови для по-одинокого зростання широколистяних поpiд (Quercus robur), що може свщчити про локалiза-цiю тут таликiв. Подекуди за невеликими ПГЖ, тдкресленими озалiзненням, простежуеться по-холодання df2.
У причорноморський час мали мюце двi кpiостадiï: pci, рсз. У ранню кpiостадiю подекуди формувалися псевдоморфози за давшм льодом глибиною до 2 м та шириною у верхнш частит до 1,5 м, а також дpiбнi однократш ПГЖ. У pозpiзi 1зяслав описанi псевдоморфози цього часу глибиною до 3-4 м (Nechaev, 1983). У дофшвському грунт закладалися неповносiтчастi посткpiогеннi текстури. На крупших схилах (>5°) пiвнiчноï екс-позицiï активiзyвалися солiфлюкцiйно-делювiа-льш процеси. Лише нещодавно видiлено само-стiйний piвненський солiфлюкцiйний горизонт (Bogutski, Voloshyn,Tomeniuk, 2014). У пiзню крь остадiю рсз сформувалася система псевдоморфоз за давшм льодом глибиною до 2,5 м, мюцями -до 5 м (Nechaev, 1983), поблизу бокових контакпв яких породи вигнуп вверх, а зовшшш контакти шдкреслеш тонкими прошарками озалiзнення. У межах крупних пол^ошв е крюструктури нижчих генерацш: ПГЖ та пеpехiднi вщ ПГЖ до ППЖ структури, глибиною до 2,5 м та шириною поль гошв 0,7-1,5 м. Заповнювач 1х оглеений, озалiзне-ний, iз пiдвищеним вмiстом пiщаноï фpакцiï. Останне зумовлено активним впровим переносом пщаних фpакцiй та дюноутворенням у piчко-вих долинах (зокрема, у долит р. Стир). Голоце-новий педокомплекс у западинах за псевдоморфозами розкладаеться на декшька самостшних грунтв. Iлювiальний горизонт нижнього грунту наслщуе шлipовy посткpiогеннy текстуру, набу-ваючи смугастосп. Подекуди простежуються мь кpотеpмокаpстовi структури, камери, заповненi в минулому сегрегацшним льодом, неповносiтчастi посткpiогеннi текстури. Глибина дiяльного шару
впродовж цього часу складала 0,8-1,0 м. Палеокрюгенний комплекс крюетапу pci корелюемо iз piвненським палеокpiогенним етапом, а рсз - iз кpасилiвським схеми А. Богуцького.
Детальшшу кpiостpатигpафiю стадiалiв дpiасy (причорноморського часу) виявили тд дюнами в pозpiзах твденно1' частини Волинського Полiсся (Маневичi, Березне) польсью дослiдники (Zielinski et al, 2015). Видшено двi фази форму-вання кpiостpyктyp у ранньому дpiасi: фаза фор-мування ППЖ (бл. 15-16 тис. р. т); фаза форму-вання шволюцп та ППЖ (бл. 13 тис. р. т). Вихо-дячи з радювуглецевого вшу та власних спостере-жень, можна припустити, що перша фаза форму-вання ППЖ належить до ^етапу df2. Ще одну фазу формування iнволюцiй та дpiбних ППЖ ав-тори датують початком штерстащалу белiнг. Висновки
• Залежно вщ палеогеокpiологiчних умов та сшввщношенням iз таксонами схеми палео-геогpафiчноï етапностi видiлено чотири ранги крюеташв. Кpiоетап I рангу вщзначаеться фо-рмуванням кpiостpyктyp в умовах суцшьно1' кpiолiтозони i вiдповiдае палеогеогpафiчномy етапу. Впродовж кpiоетапy II рангу мерзлотш структури формувалися в умовах суцшьно1' та дискретно!' кpiолiтозони i подшяються на два субранги: 11а - вщповщае палеогеогpафiч-ному пщетапу; 11б — палеогеогpафiчнiй пiдс-тадп. Кpiоетап III рангу вiдзначаеться форму-ванням кpiостpyктyp в умовах остpiвноï бага-тоpiчноï мерзлоти та глибокого сезонного промерзання i корелюе з холодними палеогео-гpафiчними пiдетапами всередиш теплих ета-пiв. Кpiоетап IV рангу позначений утворен-ням мерзлотних структур в умовах глибокого сезонного промерзання тд час похолодання мiж пщстащями грунтоутворення.
• У межах Волинськоï височини видiлено шiсть крюеташв I рангу (tl, or, dn, ud, bg, pc), на раншх стащях яких формувалася система псевдоморфоз за давшм льодом, крупних клино-подiбних ПГЖ, солiфлюкцiйних текстур, плям-медальйошв, сингенетичних льодяно-грунтових жил та ш. Частина кpiоетапiв подь ляеться на кpiостадiï (вiд двох у bg, рс, до трьох у dn, крюетапи).
• Крюетапи II рангу типовi передуем для тз-нього плейстоцену: ts, pk, vtibi-b2, vt2 (окpiм sl, pt3b-c) i вiдзначаються складними палеокpiо-генними комплексами iз псевдоморфозами за давшм льодом, системою piзногенетичних ПГЖ, рщше солiфлюкцiею, iнволюцiями та кpiогенною конвекщею.
• Кpiоетапи III рангу властивi пеpедyсiм для се-реднього та раннього неоплейстоцену: (mr2, lb2, zv2, pt2, kd2) i характеризуються нечгтко
вираженим палеокрюгенними комплексом i3 поодиноких дрiбних псевдоморфоз за давшм льодом, ПГЖ, посткрюгенними текстурами, рiдше iнволюцiями.
• Крюетапи IV рангу простежуються рiдко, представлеш дрiбними ПГЖ та трiщинами усихання, що сформувалися в умовах незнач-них похолодань клiмату. У межах Волинсько1 височини це: lblb1-b2, lb3b1-b2, ZV3b1-b2, pt3b1-b2, kdla-b, kdlb1-b2, kd3b1-b2, plla-b, pllb1-b2, pl3b1-b2. Ймовiрно, такi крiоетапи наявнi i в ран-ньому голоценi. Так, простежено дрiбнi кли-ноподiбнi структури у нижшх верствах голо-ценового педокомплексу на археолопчнш пам'ятцi Хрiнники (бореальний перюд).
• До кiнця плейстоцену зростае генетичне рiз-номанiття крюгенних структур та деформа-цiй, 1х розмiри, глибина деформовано1 зони, що свщчить про тренд зростання суворосп клiмату.
• Переважання зволоженого ктмату на Волин-ськiй височинi протягом плейстоцену зумо-вило активiзацiю мерзлотних процешв за крь огумiдним типом: крупш псевдоморфози за давнiм льодом, активiзацiя солiфлюкцiйних процесiв на початку кожного стащалу тощо.
Бiблiографiчнi посилання
Bertran P., Andrueux E., Antoine P. et al. 2014. Distribution and chronology of Pleictocene permafrost features in France: Database and first result. Boreas. vol. 43. 699-711.
Bertran P., Andrueux E., Antoine P. et al. 2017. Pleistocene Involutions and Patterned Ground in France: Examples and Analysis Using a GIS Database. Permafrost and Periglac. Process. DOI: 10.1002/ppp.1957.
Bezusko L.H., Mosiakin S.L., Bezusko A.H. 2011. Zakonomirnosti ta tendentsii rozvytku roslynnoho pokryvu Ukrainy u piznomu pleistotseni ta holotseni [Regularities and trends of Ukrainian vegetation cover in the late Pleistocene and the Holocene]. Kyiv: Alterpres, 450 p. (In Ukrainian).
Bogutski A.B. Velichko A.A, Nechaev V.P., 1975. Paleokriogennyie protsessy na zapade Ukrainy v verhnem i srednem pleystotsene [Paleocryogenic processes in western Ukraine in the Upper and Middle Pleistocene]. Problems of paleogeographic loess and periglacial areas. 8089. (In Russian).
Bogutski A.B., 1980. Opornyie razrezy i kraevyie obrazovanie materikovyih obledeneniy zapadnoy chasti Ukrainyi: K VI vsesoyuznomu soveschaniyu po izucheniyu kraevyh obrazovaniy materikovyh oledeneniy [Reference sections and marginal formation of continental icing in the western part of Ukraine: To the VI All-Union
Conference on the study of the marginal formations of continental glaciations]. Kiev, 51 p. (in Russian).
Bogutski A.B., 1987. Osnovnyie lessovyie i paleopochvennyie gorizonty periglyatsialnoy lessovo-serii pleystotsena na yugo-zapade Vostochno-Evropeyskoy platformy [The main loess and paleo-soil horizons of the periglacial loess-series Pleistocene in the south-west of the East European Platform]. Stratigraphy and correlation of marine and continental deposits of Ukraine. Kiev. 47-52. (in Russian).
Bogutski A.B., 1990. Osnovnyie paleokriogennyie etapy pleystotsena yugo-zapada Vostochno-Evropeyskoy platformy [The main paleocryogenic stages of the Pleistocene of the south-west of the East European platform]. Quaternary period: methods of study, stratigraphy and ecology. Thesis of the VI All-Union Conference. - Tallinn, Vol. 1. 65-66. (in Russian).
Bogutski A.B et al., 2009. Skala-Podilska - rozriz pleystotsenovykh vidkladiv (Prydnisterske Podil-lya) [Skala-Podilsky - section of Pleistocene deposits (Pridnisterskyi Podill)]. The oldest loess of Podill and Pokuttia: problems of genesis, stratigraphy, paleogeographs. Lvov: LNU. 79-96. (In Ukrainian).
Bogucki A., Voloshyn P., 2012. Inzhenerno-geologichna kharakterystyka lesovo-cruntovoy seriyi opor-nogo rozrizu Vanzhuliv (Podilska Vysochyna) [Engineering-geological charateristics of the loess-soil series at the key profile Vanzhuliv (Podil-lia Upland)]. Visnyk Lviv university. Ser. Geogr. 2012. N. 40. 114-122. (In Ukrainian).
Bogucki A., Voloshyn P., Tomeniuk O., 2014. Zapa-dowosc pleistocenskich pozionow lessowo-glebowych i kriogenicznych Wolyniai Podolia [Pleistocene levels of loess-soil and cryogenic levels Volyn-Podolia]. Geological Survey. Vol. 62. No. 10/2. 553-559 (In Polish).
Bolikhovskaya N.S., 1995. Evolyutsiya lessovo-pochvennoy formatsii Severnoy Evrazii [Evolution of the loess-soil formation of Northern Eurasia]. Moskow: MGU. 270 p. (In Russian).
Bonchkovskyi O.S., 2016. Piznopleistotsenovyi kriohenez v mezhakh Volynskoi vysochyny [The Late Pleistocene cryogenic processes in the Volyn' Upland]. Chernivtsi University. vol. 775-776: Gepgraphy. 19-30. (In Ukrainian).
Bonchkovskyi O.S., 2017a. Osoblyvosti reliktovoi postkriohennoi morfoskulptury skhidnoi chastyny Volynskoi vysochyny [Relic postcryo-genic morphosculpture in the eastern part of the Volyn' Upland]. Physical geography and geo-morphology. vol. 2. (84). (In Ukrainian).
Bonchkovskyi A.S., 2017b. Formirovanie kriogennyh struktur v pleystotsene na territorii Volyinskoy vozvyishennosti (Ukraina) [Formation of cryogenic structures in the Pleistocene in the Volyn Upland (Ukraine)]. Collection of materials of the XII International Scientific Conference of Students and Young Scientists "Science and Education" Astana. 1311-1316. (In Russian).
Chupylo (Bairak) H., 2006. Paleokriohenna mikroulohovynna merezha Volynskoi vysochyny (za danymy aerozniman) [Paleocriogenic microwell system of the Volyn Upland (according to aerosomal data)]. Lviv University. Geography. vol. 33. 444-448. (In Ukrainian).
Danilov I.D., 1990. Podzemnyie ldy [Underground ice]. Moskow: Nedra. 137 p. (In Russian).
French, H. M. 2007. The Periglacial Environment. Wiley,Chichester. 478.
Gerasimov I.P. Velichko V.A. et al., 1982. Paleogeografía Evropy za poslednie sto tycyach let (atlas-monografia) [Paleogeography of Europe for the last hundred thousand years (atlas-monograph)]. Moskow: Nauka. 175 p. (In Russian).
Gurtovaya E.E., 1981. Rekonstruktsiya prirodnyh usloviy bryanskogo intervala posledney lednikovoy epohi dlya yugo-zapada Russkoy ravniny [Reconstruction of the natural conditions of the Bryansk interval of the last glacial period for the southwest of the Russian plain]. Report Academy of Sciences of the USSR. Ser. Geogr. №5. 12251228. (In Russian).
Gozdzik J.S., 1973. Geneza and pozisja stratygraficrna struktur peryglacjalnych w szrodkovej Polsce [Genesis and stratigraphic position of periglacial structures in central Poland]. Acta Geographica. Lodz. No. 31. (In Polish).
Guy De Moor, 1983. Cryogenic Structures in the Weichselian Deposits of Northern Belgium and their Significance. Polarforschung, Vol. 53 (2). 79-86.
Jary Z., Ciszek D., 2013. Late Pleistocene loess-palaeosol sequences in Poland and Western Ukraine. Quaternary International. Vo. 296. 39-50.
Kapyalyanskaya F.A., Tarnogradskiy V.D., 1973. Gruntovyie zhily svyazannyie s morozoboynym rastreskivaniem [Ground veins associated with frost cracking]. Paleocryology in Quaternary Stratigraphy and Paleogeography. Moskow: Nedra. 79-90. (In Russian).
Katasonov E.M., 1973. Paleomerzlotnyie issledovaniya, ih zadachi, metodyi i nekotoryie rezultatyi [Paleocryology studies, their tasks, methods and some results]. Paleocryology in Quaternary Stratigraphy and Paleogeography. Moskow: Nedra. 10-21.
Konishchev V.N., 2015. The role of cryogenic processes in the formation of loess deposits. Geography environment sustainability. No. 03 (vol. 08). 14-35.
Kudryavtsev V.A., 1978. Obschee merzlotovedenie [General permafrost studies]. Moskow: MGU. 464 p. (In Russian).
Mackay, J. R. 1993: Air temperature, snow cover, creep of frozen ground, and the time of ice-wedge cracking, western Arctic coast. Canadian Journal of Earth Sciences, Vol. 30, 1720-1729.
Matviishina V.I. Zh., N., Gerasimenko N.P., Perederiy et al., 2010. Prostorovo-chasova korelyatsia paleo-geografichnych umov chetvertynnogo periody na teritorii Ukrainy [Spacial-temporal correlation of paleogeographical events of Quaternary in the
area of Ukraine]. Kyiv: Naukova dumka, 2010. 192 p. (in Ukrainian).
Morozova T.D., 1981. Razvitie pochvennogo pokrova Evropy v pozdnem pleystotsene. [The development of the soil cover of Europe in the late Pleistocene]. Moskow: Nauka. 248 (in Russian).
Nechaev V.P., 1981. O nekotoryh sootnosheniyam mezhdu merzlotnymi klimaticheskimi parametrami i ih paleogeograficheskoe znachenie [On some relations between permafrost climatic parameters and their palaeogeographical significance]. Paleogeography of the Pleistocene glacial and periglacial area. Moskow: Nauka. 211-220. (In Russian).
Nechaev V.P., 1983. Paleokriogennye protsessy na teritorii Volyno-Podolskoy vozvyishennosti v verhnem pleystotsene [Paleocryogenic processes in the Volyn-Podolsk Upland in the Upper Pleisto-cene].Abstract. Moskow, 19. (In Russian).
Novak T., Fedorovych M. 2015. Morfolohiia i henezys postkriohennoho polihonalnoho mikroreliefu Volynskoi vysochyny. [Morphology and the genesis of the postcryogenic polygonal microrelief of the Volyn Upland]. Ternopil University. Series: geography. 1. 64-70 (In Ukrainian).
Popov A.I., Rozenbaum G.E., Tumel N.V., 1985. Kriolitologiya [Kryolitology]. Moskow University. 240. (in Russian).
Romanovskiy N. N., 1977. Formirovanie poligonalno-zhilnyh struktur [Formation of polygonal-vein structures]. Novosibirsk: Nauka. 216 (In Russian)
Romanovskiy N.N., 1993. Osnovy kriogeneza litosfery [Basics of lithosphere cryogenesis]. Moskow University. 336 (In Russian).
Sirenko N.A., 1984. Paleokriogennye deformatsii v lessovoy tolshche Ukrainy. [The peleocryogenic deformations in the loess section in Ukraine]. General and regional paleogeography. Kiev: Naukova Dumka. 17-31. (In Russian).
Sycheva S.A., 2012. Paleomerzlotnye sobyitia v periglyatsialnoy oblasti Srednerusskoy vozvyshennosti v kontse srednego i pozdnem pleystotsene [Paleocryogenic events in the periglacial region of the Central Russian Upland at the end of the Middle and Late Pleistocene]. Cryosphere of the Earth. Vol. 16, 4. 45-56. (In Russian).
Tsatskin A.I., 1980. Paleopedologichekie rekonstruktsii dlya pozdnego pleystotsena yugo-zapada russkoy ravninyi [Paleopedological reconstructions for the Late Pleistocene of the southwest of the Russian Plain]. Abstract. Moskow. 20, (In Russian).
Vandenberghe J., 1992. Periglacial phenomena and Pleistocene environmental conditions in The Netherlands - an overview. Permafrost and Periglacial Processes. Vol. 3. 363-374.
Vandenberghe J., Kasse C., 1989. Periglacial environments during the Early Pleistocene in the southern Netherlands and northern Belgium. Paleogeography, Paleoclimatology, Paleoecology. Vol. 72. 133-139.
Vandenberghe J., Pissart A., 1993. Permafrost changes in Europe during the last glacial. Permafrost and Periglacial Processes. Vol. 4. 121-135.
Veklich M.F, Sirenko N.A, Matviishina Zh.N. et al., 1993. Stratigraficheskaya shema pleystotsenovyh otlozheniy Ukrainyi [Stratigraphic framework of the Pleistocene deposits of Ukraine]. Strati-graphic schemes of Phanerozoic and Precambrian of. Goskompgeology. Kiev. State Committee of Geology of Ukraine. 40, (In Russian).
Velichko A.A., Zelikson E. M, Borisova O.K. et al., 2004., Kolichestvennye rekonstruktsii klimata Vostochno-Evropeyskoy ravniny za poslednie 450 tyis. let. [Quantitative climate reconstructions of East- European Plain for the last 450 thousand years]. RAN. Ser. geogr. 7-25. (In Russian).
Voloshin P.K., 1987. Inzhenerno-geologicheskoe raschlenenie lessovyh tolsch s primeneniem metodov paleokriologii i paleopedologii (na
primere opyta inzhenemo-stroitelnyh izyiskaniy Volyino-Podolii). [Engineering-geological stratification of loess strata using the methods of paleocryology and paleopedology (based on the experience of engineering and construction surveys of Volyn-Podolia)]. Abstract. Moskow. 19, (In Russian).
Voskresenskiy S.S., 1971. Dinamicheskaya geomorfologiya: formirovanie skolonov [Dynamic geomorphology: the formation of slopes]. Moskow: MGU. 229, (In Russian).
Zielinski et al., 2015. The depositional conditions of the fluvio-aeolian succession during the last climate minimum based on the examples from Poland and NW Ukraine. Quarternary international. Vol. 386. 30-41
