CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.160 УДК 616.517:613.1/.25
бмченко Я.О., Щейкн К.6., Кайдашев 1.П.
ОЖИР1ННЯ ТА ПОРУШЕННЯ ЦИРКАДНОГО РИТМУ У ХВОРИХ НА ПСОР1АЗ
Украшська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Псорiаз - один з найбльш поширених дерматоз'т, яким за даними свтовоТ статистики ВООЗ страждають в'д 2 % до 4 % населення планети. Проблема псор'азу е досить актуальною, що пов'язано з'! зростанням захворюваност¡, хронiчним рецидивуючим перебгом, збльшенням клькост/ тяжких та 1'нвал1'дизуючих форм дерматозу. Незважаючи на велику ктькють наукових досл'джень, етюлог'т та патогенез цього хронiчного дерматозу на сьогодн'! залишаються до кнця не з'ясова-ними. У розвитку псор'азу велике значення надають психосоматичним розладам, як часто е три-герами виникнення захворювання. Зрив захисно-пристосувальних механ1'зм1в призводить до струк-турних ! функцональних порушень на всх рiвнях, зокрема нейроендокринноТ та /мунноТ систем, що е патогенетичною основою псор'азу. У бльшост/ таких осб спостергаеться формування гiпер-фагiчного способу реагування на стресову ситуацю, яке проявляються депресями, тривогою, хронiчним стресом, порушенням сну та змнами поведнки харчування, що призводять до пдвищен-ня маси тла та подальшого розвитку ожирiння з низкою метабол'чних порушень та змною цирка-дного ритму. Збльшення випадк'т коморб'дност'! псор'азу та ожирiння, що спостергаються останн'ш часом та призводять до тяжких, атипових, 1'нвал1'дизуючих та резистентних до терап'УУ форм дерматозу, значно пог'1ршуе яксть життя пацiентiв, знижуе працездатнсть та со^альну активнсть хворих на псор'аз, що визначае не тльки медичну, але й со^альну значимсть пробле-ми. Тому подальше бльш поглиблене вивчення взаемозв'язку та патогенезу коморб'дност'! псор1'а-тичноУ хвороби, ожирiння та зм/'н циркадного ритму е перспективним / вкрай необх'дним для розро-бки науково-обфунтованих принципiв ранньоТ профлактики та своечасноТ корекцТ даних коморб'д-ностей.
Ключов1 слова: псор1аз, ожиршня, порушення циркадного ритму.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення патогенетичноТ ролi циркадiанного молекулярного годинника в паmогенезi метабо-лiчних захворювань i системного запалення та розробка методики лкування, що скерована на ц процеси» (№ державноТ ре-естрацп 0120и101166).
Псорiаз - один з найбтьш поширених дерма-тозiв, яким за даними свгговоТ статистики ВООЗ страждають вщ 2 % до 4 % населення планети. Проблема псорiазу е досить актуальною, що пов'язано зi зростанням захворюваносп, хрошч-ним рецидивуючим переб^ом, збтьшенням кн лькосп тяжких та швалщизуючих форм дерматозу [1, 2]. Незважаючи на велику ктькють наукових дослщжень, етюлопя та патогенез цього хроычного дерматозу на сьогодн залишаються до кшця не з'ясованими. У розвитку псорiазу велике значення надають психосоматичним розладам. У нещодавно проведених дослщженнях встановлено, що в оаб з псорiазом особистюна тривожнють вище реактивноТ. Таким чином, за-гострення соматичноТ патологи при сприйнятт певних психогенних подразниш активуе стшку шдивщуальну схильнють патента до стану три-воги. ^м того, слщ зазначити, що наявнють ви-сипу на ш^ стае додатковим психотравмуючим фактором, що призводить до зниження самооцн нки, викликае фрустрацш, яка проявляеться рiз-ними дисфункцюнальними реак^ями. Наявнють косметичного дефекту дезадаптуе хворого в со-бальному аспекту формуе емоцшну неврiвно-важенють, залежнють, замкненють [3]. Слщ зазначити, що психотравмуючим впливом володн ють не ттьки прояви шорного захворювання, пов'язан з його косметичною значущютю, а й неадекватне вщношення оточення, яке обумов-лене поширенням серед населення думки про небезпеку шюрних захворювань. Усе це прояв-
ляеться почуттям сорому, скутютю, невпевненю-тю при спткуванш з шшими людьми, що зава-жае встановлювати бтьш близью вщносини, викликае порушення адаптацп, дисгармошю бюло-пчних i со^альних процеав, впливае на якють життя па^етчв ускладнюючи переб^ дерматозу, що збтьшуе тривалють захворювання та скоро-чуе перюди ремiсiТ. Таким чином, практично в уах хворих на псорiаз виявляють психоемоцiйнi розлади, як часто е тригерами виникнення захворювання. Депреая та тривога, як характернi для хворих на псорiаз, супроводжуються такими ж центральними та периферичними ознаками, як тривалий стрес [4, 5]. Тривалий вплив стресу при псорiазi провокуе зрив адаптацшних мехаш-змiв, викликаючи загострення або дебют псорiа-тичного процесу. Змши в ппоталамо-гiпофiзарно-наднирковiй системi залежать вiд ТТ надзвичайноТ лабшьносп, у зв'язку з чим вона першою включаеться до процесу регулювання адаптивноТ поведiнки органiзму. Зрив захисно-пристосувальних механiзмiв призводить до структурних i функцiональних порушень на всiх рiвнях, зокрема нейроендокринноТ та iмунноТ систем, що е патогенетичною основою псорiазу [6, 7]. Па^енти вiдмiчають, що встановлення самого дiагнозу "псорiаз" для них було досить психотравмуючим фактором. У бшьшосп таких оаб спостер^аеться формування пперфапчного способу реагування на стресову ситуацш [2], який проявляеться депреаями, тривогою, хронiчним стресом, порушенням сну та змшою поведiнки
харчування, що призводять до метаболiчних по-рушень зi збiльшенням маси тiла та змш цирка-дного ритму [1]. У свою чергу вщомо, що вжи-вання Уж не ттьки компенсуе енерговитрати, а й покращуе психологiчний стан людини завдяки утворенню бiологiчно активних речовин, що во-лодiють морфiноподiбною дiею, викликаючи ха-рчову залежнiсть. Усе це призводить до пщви-щення маси тта та подальшого розвитку ожи-ршня з низкою метаболiчних порушень, що, без сумшву, також впливае на переб^ псорiазу [8].
Тож, серед актуальних проблем у хворих на псорiаз важливе значення мае неадекватне харчування. Па^енти використовують Ужу як адик-тивний агент, що допомагае Ум уникнути суб'ективноУ реальности яка викликала незадо-волення та дискомфорт [9]. Таким чином, посту-пово формуеться порушення харчовоУ поведш-ки, що е предиктором розвитку первинного ожи-рiння з низкою метаболiчних порушень [10]. Збн льшення випадкiв коморбiдностi псорiазу та ожиршня, що спостерiгаються останнiм часом та призводять до тяжких, атипових, швалщизуючих та резистентних до терапп форм дерматозу, значно попршуе якiсть життя па^етчв, знижуе працездатнiсть та со^альну активнiсть хворих на псорiаз, що визначае не ттьки медичну, але й со^альну значимють проблеми та спонукае до пошуку нових методiв у лiкуваннi даноУ коморбн дност [1, 2].
З шшого боку, в сучасних умовах цив^заци у зв'язку зi змiною способу життя i факторiв на-вколишнього середовища, вiдбуваеться швид-кий розвиток поняття «хвороб цив^зацп». Не-стача поживних речовин замшюеться Ух надлиш-ком з переважанням легко засвоюваних вугле-водiв, рафiнованих жирiв та змшою бiоритмiв прийому Тж1, що пов'язано зi збiльшенням трива-лостi св^лового дня за рахунок штучного осв^-лення та зменшенням часу на вщпочшок [9].
Вiдомо, що одним з несприятливих факторiв ризику розвитку метаболiчних порушень е неадекватна якють сну. За даними рiзних авторiв, поширенiсть порушень сну становить 9-41% усього населення земноУ кулк Рiзнi дисомнiчнi розлади призводять до змши основного циркад-ного ритму - циклу «сон - неспання», в якому особливо важливу роль в^фграе гормон мелато-нiн [11]. Беручи до уваги, що щоденний ендоген-ний ритм секрецп мелатоншу мае циркадний характер iз низькими рiвнями циркулюючого гормону протягом дня i пiковими його значеннями в сироватцi кровi в шчний час, будь-якi якiснi або ктькюы змiни нiчного сну можуть сприяти мета-болiчним змiнам, призводячи до збтьшення маси тта [12]. Вщкритим залишаеться питання про первиннють або вториннiсть циркадних порушень при ожиршш. Маеться на уваз^ що змiни в ци^ «сон - неспання» i пов'язан з ним реверсiя або зрушення ритму вироблення мелатоншу можуть бути як його причиною, так i наслщком [13]. Люди витрачають близько третини свого
життя на сон, а його якють визначае загальний piBeHb здоров'я, яке проявляеться повним со^а-льним, психiчним, емоцшним i фiзичним благо-получчям. На сьогодн сон розглядаеться, як складний функцюнально-хронобюлопчний про-цес. Сон включае в себе ряд послщовних фаз i стадш, а саме, фаза повтьного сну (ФПС): I стадiя - дрiмота, II стадiя - легкий сон, III стадiя -помiрно глибокий сон i IV стадiя - глибокий сон, i фаза швидкого сну (ФШС), якi складають повний цикл, що повторюеться 4-6 разiв протягом ночi. Тривалiсть одного циклу у здорових людей вщ-носно стабтьна i становить 60-90 хвилин. Сон е невщ'емною частиною здоров'я людини, вико-нуючи певн функцiУ. Пiд час ФПС вщбуваеться вiдновлення гомеостазу мозку i обмшних проце-сiв, оптимiзацiя управлiння внутршыми органами. Основною функцiею ФШС е психiчна адап-тацiя [11]. Слщ зазначити, що циркадний ритм секрецп мелатоншу необхщний для регуляцп нормального циклу «сон - неспання» надзвичай-но важливий для оптимального здоров'я. На жаль, у сучасному темп життя зi зростанням ур-башзаци та модернiзацiУ суспiльства, люди змн нили функцiонування супрахiазматичних ядер, порушивши тим самим ритм вироблення мела-тоншу i органiзацiю циклу «сон - неспання» шляхом поширеного використання штучного св^ла в природний темний перюд доби, що призводить до пригшчення природноУ секрецiУ мелатонiну. Незважаючи на те, що використання штучного осв^лення дало багато переваг, наприклад, дозволило значно збтьшити число робочих мюць за рахунок працi в шчну змiну, воно i спричинило появу рiзних проблем зi здоров'ям, наприклад, шдвищеноУ стомлюваностi i зниження працезда-тностi [12]. Бiльш серйозне використання штучного св^ла випадках призводить до виникнення рiзних патофiзiологiчних змiн. В останнi роки причиною розвитку багатьох хрошчних та аутон мунних захворювань, у тому числ^ ожирiння вважають порушення сну [11]. Великомасштабн дослiдження асоцiацiУ метаболiчних порушень i загальноУ тривалостi сну провели вчен серед дь тей i дорослих. Так, Shan та сшвавтори прийшли до висновку, що тривалють сну мае зв'язок з поширенням цукрового дiабету 2-го типу [14]. Зворотнш зв'язок мiж тривалiстю сну i ожиршням було показано в обсервацшних дослiдженнях [15]. Також було показано, що змши в архiтектурi сну викликають порушення метаболiзму глюко-зи. Дiйсно, як показав Tasali i спiвавтори (2008), виборче обмеження тривалост ФПС знижуе чу-тливють ß-клiтин пiдшлунковоУ залози до шсулн ну в дорослих, незалежно вщ загальноУ трива-лостi сну [16]. Основна функ^я сну як виновного процесу дозволяе органiзму максимально адаптуватися до мшливих умов зовшшнього i внутрiшнього середовища. Однак, багато людей, створюючи штучне середу освптення в нiчний час, змiнюють своУ хронотипи, тим самим скоро-чують час природного сну i знижують його захи-
сш властивосп, що спричинюe розвиток рiзних патологiчних станiв. За даними Eckel i сшвавто-рiв. (2015) обмеження сну до 5 годин протягом 5 послщовних дшв y тиждень iз раннiм пробу-дженням пщ час природноï фази вiдпочинкy знижувало чyтливiсть до iнсyлiнy на 20% y здо-рових дорослих [17]. Як зазначалося рашше, робота в шчну змшу призводить до порушень цир-кадних ритмiв i серйозних наслщмв для здоров'я. Так, за даними метааналiзy, що включаe огляд 28 дослiджень, було показано, що змшш працiвники мали вищу частоту розвитку абдомн нального ожиршня. При цьому постiйнi шчш працiвники продемонстрували на 29% бтьш ви-сокий ризик, нiж особи, як працюють позмiнно. Ще однieю серйозною проблемою, що сприяe збтьшенню маси тiла, e синдром шчно1 1ж1, що виявляeться порушенням термов прийому ïжi протягом дня. При якому споживання ïжi вщбу-ваeться y вечiрнiй i нiчний час. У таких людей, як правило, змшена секретя фiзiологiчних марке-рiв, що беруть участь y регуляци апетиту, таких як грелiн, лептин, шсулш [18]. За даними Salgado-Delgado i спiвавторiв було показано, що прийом 1ж1 в час, призначений для сну, викликаe бiльш значуще збiльшення маси тiла, нiж споживання щентичноГ кiлькостi калорiй протягом природного перюду активностi [19]. Вщомо, що ади-поцити синтезують i секретують ряд бiологiчно активних речовин, наприклад, адипонектин, резистин, лептин, цитокши, як прямо або опосере-дковано впливають на споживання 1ж1, метабо-лiчнy активнiсть та стан мiкроциркyляторного русла [20, 21]. ^м того, e багато гормошв, що виробляються в кишечнику, наприклад, грелш, якi впливають на апетит, споживання 1ж1, вщкпа-дення жиру i обмш речовин [22]. Порушення y виробленш або видiлення цих факторiв можуть надати вплив на термши прийому ïжi i ктькють жиру, який вiдкладаeться в оргашзмк Однак, цей аспект ожирiння як i рашше залишаeться диску-табельним i заслyговye бiльшоï уваги. У л^ера-тyрi e данi, що ожиршня, як iзольована патоло-пя, так i в поeднаннi з порушеннями сну, часто асоцiйована з окислювальним стресом [23], ак-тивацieю прозапальних цитокiнiв i зниженням ш-чноï секрецiï мелатонiнy [24]. Мелатонш - це гормон, який виробляeться в шишкоподiбнiй залозi y вщповщь на дiю темряви i регyлюe ряд важли-вих центральних i периферичних процеав, по-в'язаних з ци^чною секрецieю, в репродуктив-нiй, серцево-сyдиннiй, iмyннiй та ендокриннш системах. Вiдносно фiзiологiï жировоï тканини слщ зазначити синергетичний ефект мелатоншу на деяк ^i дiï шсулшу на додаток до зниження рiвнiв глюкози. Так, y сво^х дослщженнях Alonso-Vale i спiвавтори [25] продемонстрували, що ш-сyлiн-iндyкований синтез i вивтьнення лептину в iзольованих адипоцитах посилюються пiд дieю мелатоншу. ^м цього, вченi пiдтвердили, що мелатонш регyлюe i такi аспекти бюлоги адипо-цитiв, що впливають на енергетичний обмш, п-
перлтщемш i масу тiла, як лiполiз, лiпогенез, диференцiювання адипоцитiв i поглинання жир-них кислот [26]. Беручи до уваги той факт, що ожиршня е як наслщком, так i причиною порушень циркадного ритму, взаемозв'язок ожиршня з дефщитом сну, хронодеструк^ею i порушенням циркадноТ ритмiки секрецп мелатонiну е пщ-ставою для розробки науково-обфунтованих профiлактичних i терапевтичних концепцiй у да-нiй категорiТ пацiентiв, для запоб^ання розвитку супутнiх захворювань i ускладнень, зумовлених вищевказаними порушеннями. У даний час все бтьша ктькють хронобюлопчних дослiджень пiдкреслюють важливiсть дотримання термов прийому Тж i, отже, необхщнють розробки спецн альних дiет, у яких споживання основних нутрiе-нтiв чiтко пов'язане з циркадною активнiстю. Вченими було доведено, що пропуск першого прийому Тж1 (снщанку) збiльшуе ризик розвитку ожирiння i його ускладнень. Garaulet i ствавтори у 2013 р встановили взаемозв'язок мiж наявню-тю снiданку i швидкiстю втрати маси тiла в оаб з ожирiнням при подiбнiй загальнiй калорiйностi добового рацiону харчування, руховш активностi i тривалостi сну [27]. У протилежнють цього, було доведено, що продукти харчування, багат погано засвоюваними вуглеводами, слщ вжива-ти в другiй половин дня (але не пiзнiше, шж за 3 години до сну), що сприяе зм^ ритму вироблен-ня гормонiв лептину та грелшу, тим самим про-довжуючи почуття ситост i зменшення кiлькостi перекуав [28], а також полiпшенню чутливост до iнсулiну i зниження активност системного запа-лення при ожиршш. Останшм часом у зарубiжнiй лiтературi можна зустрiти роботи, присвяченi за-стосуванню методу обмеженого за часом харчування (Time-restricted feeding) в експеримент та при проведенш кл^чних дослiджень у пацiентiв з ожиршням, як одного з видiв голодування. Так, Melkani i спiвавтори [29] i Villanueva i сшвавтори [30] у своТ'х оглядах показали, що даний метод можна використовувати для лкування ожиршня за рахунок нормалiзацiТ системи циркадних рит-мiв i лiквiдацiТ порушень обмiну речовин. За результатами дослщжень було виявлено, що при годуванш пiддослiдних ттьки протягом 8-12 годин на добу з отриманням ними в цей перюд ваеТ норми калорш, вщзначаеться полтшення толерантностi до глюкози, зниження рiвня три-глiцеридiв, лтопротеТшв низькоТ щiльностi i холестерину, зменшення системного запалення i полтшення витривалостк Наступним важливим моментом у боротьбi з надлишковою вагою, е фiзичнi навантаження [46]. Проведенi епщемю-логiчнi дослiдження показують, що регулярш фн зичнi вправи (не шзшше, нiж за 5 годин до пе-редбачуваного часу сну), роблять позитивний вплив на якють сну i денне самопочуття. ^м того, висловлюються припущення, що фiзичнi навантаження здатнi синхронiзувати систему циркадних ритмiв з фактичним часом доби i регулю-вати поведшкову активнiсть [8]. Недостатня три-
валiсть i неповноцшнють сну tícho асоцiйована з надлишковим накопиченням жировоТ тканини в opraHÍ3Mi, тому адекватна гтена сну, як у дитя-чому i пщл^ковому вiцi, так i серед дорослого населення, е важливим немедикаментозним методом реаб^тацп пацiентiв з ожиршням. За результатами дослщжень було доведено, що шту-чне св^ло з довжиною хвилi 460-480 нм (синш дiапазон) дiе як найпотужшший сигнал для акти-вацп рецепторiв меланопсина i стимулюе не-спання [12], в порiвняннi з протилежним ефек-том червоного св^ла, що сприяе засипанню. Першим доступним способом заблокувати сине св^ло е вщмова вiд перегляду ТБ, роботи за комп'ютером i використання смартфона в шзнш вечiрнiй i шчний час. На ефектi хвиль даного свн тлового дiапазону пригнiчувати вироблення ме-латонiну заснований метод св^лотерапп з вико-ристанням спецiальних ламп. Цей метод добре зарекомендував себе в якост способу корекцп розладiв циклу «сон - неспання» i сезонно-афективних розладiв, як в дитячо-пщл^ковш практицi, так i в дорослих па^етчв [31]. При цьому в доступнш лiтературi знайдено вщомосп тiльки про ефективну можливiсть профтактики ожирiння в пiдлiткiв i ocí6 молодого вiку при син-дромi дефiциту уваги i гiперактивностi за допо-могою терапп яскравим свалом. Однак, з огляду на хронобюлопчы змiни, що вiдбуваються в ор-ганiзмi при ожирiннi, можна припустити можли-вiсть використання св^лотерапп для корекцп порушень у системi циркадних ритмiв i, отже, метаболiчних розладiв у пацiентiв iз даною па-тологiею [32].
З iншого боку, в роботу представленiй вче-ними МедичноТ школи Фейнберг ^вшчно-Захщного унiверситету (Northwestern University Feinberg School of Medicine) США, встановлено, що запалення, яке е основним фактором аутон мунних захворювань надае критичний вплив на профть бiоритмiв у оргашзм^ приводячи до розвитку порушень сну i пов'язаних iз цим роз-ладiв.
Дослiдники встановили, що в умовах активного запального процесу в органiзмi надмiрно зро-стае експреая генетичного фактора, вiдомого як NF-каппа бета (NF-kB). NF-kB е каталiзатором серiТ ланцюгових реакцiй, що становлять цтюну картину патогенезу больових вщчутпв i деструк-цп тканин, обумовлених запаленням. Той же тригер, за даними дослщжень, контролюе i перн одичнють циркадних ритмiв оргашзму. Керiвник дослiдження Джозеф Басс пояснив, що NF-kB модулюе базовий шлях, який визначае точку вщлку бюритмки органiзму. Тож, NF-kB також мае виршальне значення у взаемозв'язку мiж запальними процесами i циклами активност та вiдпочинку [33].
Крiм того, отриман результати опосередко-вано вказують на ймовiрнi взаемозв'язки мiж особливостями дiетичних вподобань iз перева-жанням жирiв, формуванням набору еволюцiйно
нових наслщкових факторiв, що призводять до зниження фiзичноT активностi та збтьшення ка-лорiйностi споживанот Тж1, активацп прозапаль-них процесiв у органiзмi i закономiрним дисбалансом циркадних ритмiв. Цi фактори впливають на оргашзм, вступаючи до взаемодп з кл^инами та тканинами органiзму, сприяючи розвитку ш-сулiнорезистентностi, лiпотоксичностi, ожиршню та iмунному запаленню [11].
Таким чином, на думку авторiв порушення часових iнтервальних процесiв у органiзмi може служити одним з можливих зв'язкiв мiж якiсними характеристиками рацюну i розвитком аутамун-них захворювань. Залежнiсть, що характеризуе лiнiю взаемодп мiж запальними процесами i по-рушеннями бiоритмiв у органiзмi, пов'язана не ттьки з розумiнням того, яким чином запалення змшюе режим роботи головного мозку i ци^в «сон-неспання», але i з особливостями iмуноре-гуляцп i функцiй адипоцтчв [12].
Таким чином, поведiнковi фактори можуть бути пов'язанi з хрошчним запаленням низькот iнтенсивностi i деякими хроычними аутоiмунни-ми захворюваннями, що супроводжуються запа-ленням. Тож змши способу життя, корекцiя по-ведшкових факторiв можуть викликати незначне зниження рiвня хронiчного системного запалення, яке може мати важливе кл^чне значення.
Останнiм часом у лiтературi дискутуються питання iдентичних патогенетичних механiзмiв запальних процесiв при псорiазi, ожиршы та по-рушеннi циркадного ритму, що формують поро-чне коло на рiвнi iмунноT системи, яке необхщно розiрвати для успiшного лкування даних захво-рювань.
Тому подальше бтьш поглиблене вивчення взаемозв'язку та патогенезу коморбщносп псо-рiатичноT хвороби, ожиршня та змiн циркадного ритму е перспективним i вкрай необхiдним для розробки науково-обфунтованих принципiв ран-ньот профiлактики та своечаснот корекцп даних коморбщностей.
Лiтература
1. Yemchenko Ya. Osobennosti klinicheskogo techeniya psoriaza u bol'nyh s soputstvuyuschim metabolicheskim sindromom v zavisimosti ot urovnya sistemnogo vospaleniya [Peculiarities of the clinical course of psoriasis in patients with concomitant metabolic syndrome depending on the level of systemic inflammation]. Georgian Medical News. 2014; 11 (236):43-47. (Ukrainian).
2. Yemchenko Ya, Ischeykin K, Kaydashev I. Analiz zahvoryuvanosti ta poshirenosti na psoriaz v UkraTni ta v Poltavs'kiy oblasti [Analysis of the incidence and prevalence of psoriasis in Ukraine and in the Poltava region]. Aktual'ni problemi suchasnoT medicini: Visnik ukraTns'koT medichnoT stomatologichnoT akademiT. 2014; 3 (47):72-76. (Ukrainian).
3. Dommasch ED, Li T, Okereke O I et al. Risk of depression in women with psoriasis: a cohort study. Br. J. Dermatol. 2015; 4(173): 975-980.
4. Bakulev AL, Kravchenya SS. Primenenie gepatoprotektorov pri psoriaze: sravnitelnaya kliniko-laboratornaya i ultrasonograficheskaya otsenka effektivnosti [The use of hepatoprotectors in psoriasis: a comparative clinical and laboratory and ultrasonographic evaluation of effecti veness]. Vestn. dermatologii i venerologii. 2015; 1 (86): 112-117. (Russian).
5. Bamer YuA, Petermann F, Kul Yu. Rol psihosotsialnoy nagruzki pri vulgarnom psoriaze [The role of psychosocial stress in psoriasis vulgaris]. Dermatology. 2014; 1: 39-47. (Ukrainian).
6. Shulenina OV. Doslidzhennya vegetativnogo statusu hvorih na atopichniy dermatit [Vegetative research status of patients with atopic dermatitis]. Dermatologiya ta venerologiya. 2019; 2: 36-39. (Ukrainian).
8. Kaydashev IP. Izmenenie obraza zhizni, narushenie energeticheskogo metabolizma i sistemnoe vospalenie kak faktory razvitiya bolezney civilizacii [Lifestyle changes, impaired energy metabolism and systemic inflammation as factors for the development of civilization diseases]. Ukra'i'ns'kiy medichniy chasopis. 2013; 5: 103-108. (Ukrainian).
9. Stepanova EV, Loranskaya ID, Rakitskaya LG, Mamedova LD. Ozhirenie kak universalnyiy faktor riska sereznyih zabolevaniy [Obesity as a universal risk factor for serious diseases]. Effektivnaya farmakoterapiya. 2019; 15(18): 68-77. (Russian).
10. Dzhumagaziev AA, Bezrukova DA, Bogdanyants MV, Orlov FV, Rayskiy DV, Akmaeva LM, Usaeva OV, Dzhamaev LS. Problema ozhireniya u detey v sovremennom mire: realii i vozmozhnyie puti resheniya [The problem of obesity in children in the modern world: realities and possible solutions Voprosyi sovremennoy pediatrii]. 2016; 15(3): 250-256. (Russian).
11. Komarov FI, Rapoport SI, Breus TK, Chibisov SM. Desinhronizatsiya biologicheskih ritmov kak otklik na vozdeystvie faktorov vneshney sredyi [Desinchronization of biological rhythms as a response to the influence of environmental factors]. Klinicheskaya meditsina. 2017; 95(6): 502-512. (Russian).
12. Pudikov I.V. Narusheniya ritma «son - bodrstvovanie» pri transmeridiannyih pereletah (sindrom smenyi chasovyih poyasov) i ih korrektsiya [Rhythm disorders "Sleep - wakefulness" during transmeridian flights (time zone change syndrome) and their correction]. Effektivnaya farmakoterapiya. Nevrologiya. Spetsvyipusk «Son i ego rasstroystva - 6». 2018; 35: 46-54.
13. Kolesnikova LI, Madaeva IM, Semyonova NV, Suturina LV, Berdina ON, Sholohov LF, Solodova EI. Patogeneticheskaya rol melatonina pri narusheniyah sna u zhenschin klimaktericheskogo perioda [Pathogenetic role of melatonin in sleep disorders in menopausal women]. Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. 2013; 156(7): 117-119.
14. Shan Z, Ma H, Xie M, Yan P, Guo Ya, Bao W, et al. Sleep duration and risk of type 2 diabetes: a meta-analysis of prospective studies. Diabetes Care. 2015; 38(3): 529-537.
15. Ford ES, Li C, Wheaton AG. Sleep duration and body mass index and waist circumference among U.S. adults. Obesity (Silver Spring). 2014: 22(2): 598-607.
16. Tasali E, Leproult R, Ehrmann DA, Van Cauter E. Slow wave sleep and the risk of type 2 diabetes in humans. Proc Natl Acad Sci USA. 2018; 105(3): 1044-1049.
17. Eckel RH, Depner CM, Perreault L, Markwald RR, Smith MR, McHill AW, et al. Morning Circadian Misalignment during Short Sleep Duration Impacts Insulin Sensitivity. Curr Biol 2015; 25(22): 3004-3010.
18. Colles SL, Dixon JB, O'Brien PE. Night eating syndrome and nocturnal snacking: association with obesity, binge eating and psychological distress. Int J Obes (Lond). 2017; 31: 1722-1730.
ОЖИРЕНИЕ И НАРУШЕНИЕ ЦИРКАДНОГО РИТМА У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ Емченко Я.А., Ищейкин К.Е., Кайдашев И.П.
Ключевые слова: псориаз, ожирение, нарушения циркадного ритма.
Псориаз - один из самых распространенных дерматозов, которым по данным мировой статистики ВОЗ страдают от 2% до 4% населения планеты. Проблема псориаза является весьма актуальной, что связано с ростом заболеваемости, хроническим рецидивирующим течением, увеличением количества тяжелых и инвалидизирующих форм дерматоза. Несмотря на большое количество научных исследований, этиология и патогенез этого хронического дерматоза на сегодня остаются до конца не выясненными. В развитии псориаза большое значение придают психосоматическим расстройствам, которые часто являются триггерами возникновения заболевания. Срыв защитно-приспособительных механизмов приводит к структурным и функциональным нарушениям на всех уровнях, в том числе ней-роэндокринной и иммунной систем, является патогенетической основой псориаза. В большинстве таких лиц наблюдается формирование гиперфагичного способа реагирования на стрессовую ситуацию, которое проявляются депрессиями, тревогой, хроническим стрессом, нарушением сна и изменениями поведения питания, приводящие к повышению массы тела и дальнейшего развития ожирения с рядом метаболических нарушений и изменением циркадного ритма. Увеличение случаев коморбиднос-ти псориаза и ожирение, наблюдаемое в последнее время, приводит к тяжелым, атипичным, инвали-дизирующим и резистентным к терапии формам дерматоза, значительно ухудшает качество жизни пациентов, снижает работоспособность и социальную активность больных псориазом, что определяет не только медицинскую, но и социальную значимость проблемы. Поэтому дальнейшее более углубленное изучение взаимосвязи и патогенеза коморбидности псориатической болезни, ожирения и изменений циркадного ритма является перспективным и крайне необходимым для разработки научно обоснованных принципов ранней профилактики и своевременной коррекции данных коморбидности.
19. Salgado-Delgado RC, Angeles-Castellanos M, Saderi N, Buijs RM, Escobaret C. Food intake during the normal activity phase prevents obesity and circadian desynchrony in a rat model of night work. Endocrinology. 2010; 151: 1019-1029.
20. Wozniak SE, Gee LL, Wachtel MS, Frezza EE. Adipose tissue: the new endocrine organ? A review article. Dig Dis Sci. 2009; 94: 1847-1856.
21. Wozniak SE, Gee LL, Wachtel MS, Frezza EE. Adipose tissue: the new endocrine organ? A review article. Dig Dis Sci. 2009; 94: 1847-1856.
22. Zac-Varghese S, Tan T, Bloom SR. Hormonal interactions between gut and brain. Discov Med. 2010; 10: 543-552.
23. Dareskaya MA, Rychkova LV, Kolesnikov SI, Gavrilova OA, Kravtsova OV, Grebenkina LA, et al. Oxidative stress parameters in adolescent boys with exogenous-constitutional obesity. Free Radic Biol Med. 2017; 112 (Suppl 1): 129-130.
24. Esser N, Paquot N, Scheen AJ. Inflammatory markers and cardiometabolic diseases. Acta Clin Belg. 2015; 70: 193-199.
25. Alonso-Vale MI, Andreotti S, Mukai PY, Borges-Silva CN, Peres SB, Cipolla-Neto J, et al. Melatonin and the circadian entrainment of metabolic and hormonal activities in primary isolated adipocytes. J Pineal Res. 2018; 45(4): 422-429.
26. Alonso-Vale MI, Peres SB, Vernochet C, Farmer SR, Limaet FB. Adipocyte differentiation is inhibited by melatonin through the regulation of C/EBPbeta transcriptional activity. J Pineal Res. 2019; 47(3): 221-227.
27. Garaulet M, Gomez-Abellan P, Alburquerque-Bejar JJ, Lee YC, Ordovas JM, Scheer FA. Timing of food intake predicts weight loss effectiveness. Int J Obes (Lond). 2015; 37: 604-611.
28. Sofer S, Stark AH, Madar Z. Nutrition targeting by food timing: time-related dietary approaches to combat obesity and metabolic syndrome. Adv Nutr. 2015; 6: 214-223.
29. Melkani GC, Panda S. Time-restricted feeding for prevention and treatment of cardiometabolic disorders. J Physiol. 2017; 595(12): 3691-3700.
30. Villanueva JE, Livelo C, Trujillo AS, Chandran S, Woodworth B, Andrade L, et al. Time-restricted feeding restores muscle function in Drosophila models of obesity and circadian-rhythm disruption. Nat Commun. 2019; 10(1): 2700.
31. Van Maanen A, Meijer AM, Smits MG, Heijden KB, Oort FJ. Effects of melatonin and bright light treatment in childhood chronic sleep onset insomnia with late melatonin onset: a randomized controlled study. Sleep. 2017; 40(2).
32. Mitolo M, Tonon C, La Morgia C, Testa C, Carelli V, Lodi R. Effects of light treatment on sleep, cognition, mood, and behavior in Alzheimer's disease: a systematic review. Dement Geriatr Cogn Disord. 2018; 46(5-6): 371-384.
33. Kidashev I.P. NF-kB activation as molecular basis of pathological process by metabolic syndrome Fiziol. Zhurn. 2012; 58(1):93-101.
¡ферат
Summary
OBESITY AND CIRCADIAN RHYTHM DISORDERS IN PATIENTS WITH PSORIASIS
Yemchenko Ya.A., Ishcheikin K.Ye., Kaidashev I.P.
Key words: psoriasis, obesity, circadian rhythm disorders.
Psoriasis is one of the most common dermatoses, which according to WHO world statistics affects from 2% to 4% of the world's population. The problem of psoriasis is quite relevant as it is associated with an increase in morbidity, chronic recurrence, an increase in the number of severe and disabling forms of dermatosis. Despite a large number of scientific studies, the aetiology and pathogenesis of this chronic dermatosis is still remaining unclear. Among the factors contributing to the development of psoriasis, psychosomatic disorders have been considered to play a significant role. Disruption of protective and adaptive mechanisms leads to structural and functional disorders at all levels, including the neuroendocrine and immune systems and this is regarded as the pathogenetic basis of psoriasis. Many individuals develop a hyperphagic way of responding to a stressful situation that is manifested by depression, anxiety, chronic stress, sleep disorders and changes in eating behaviour that in turn lead to weight gain and further development of obesity with a number of metabolic disorders and to changes in the circadian rhythm. The recent increase in comorbid psoriasis and obesity leading to severe, atypical, disabling, and treatment-resistant forms of dermatosis significantly impairs the quality of life of patients, reduces the efficiency and social activity of patients with psoriasis, therefore psoriasis is regarded as the social problem as well. Thus, further in-depth study of the relationship and pathogenesis of the comorbidity between psoriasis, obesity and circadian rhythm changes is promising and essential for the development of scientifically sound principles of early prevention and timely correction of comorbidities.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.165 УДК 616.72-002.77-085
Ждан В.М., Ткаченко М.В., Бабанна М.Ю., Kimypa €.М., Волченко Г.В. АДИПОЦИТОК1НИ ПРИ РЕВМАТОЩНОМУ АРТРИТ1: ПРИХОВАНИЙ ЗВ'ЯЗОК М1Ж ЗАПАЛЕННЯМ ТА КАРД1ОМЕТАБОЛ1ЧНОЮ КОМОРБ1ДН1СТЮ
УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
У cmammi узагальнено найсучаснш пдходи до розробки метод'т лкування ревматоУдного артриту у пацieнтiв з коморб'дною патолог'ею. В'домо, що деяк патогенн мед'атори запалення при ревматоидному артритi, так як нтерлейюн-lß (Л-lß) та фактор некрозу пухлин можуть грати ключо-ву роль в розвитку серцево-судинних захворювань. Цкаво, що р'зш доклiнiчнi та клiнiчнi досл'дження показали, що б'юлог'мна терапя, яка широко використовуеться для лкування пацieнтiв з ревматоУ-дним артритом, може бути ефективною у л^ванн серцево-судинних захворювань. В цьому контекст,i була запропонована до вивчення участь адипоцитокМв. Адипоцитокни - це плейотропнi молекули, яю, головним чином, вивльняються з б'ло'У жирово'У тканини та iмунних клтин. Адипоци-тоюни модулюють функцю рiзних тканин та клтин, та, кр'ш енергетичного гомеостазу та ме-табол'зму, посилюють процес запалення, iмунну в'дпов'дь та пошкодження тканин. Адипоцитокни можуть сприяти прозапальному стану у хворих на ревмато'Удний артрит та розвитку пошкодження к'ютково'У тканини. Кр'ш того, вони можуть бути пов'язанi з розвитком серцево-судинних захворювань. Нещодавно, активний агонст рецептор'в адипонектину, який вводився у порожнину рота покращив iнсул'торезистентн'ють та порушення толерантностi до глюкози у пддосл'дних мишей. Враховуючи те, що адипонектин мае протизапальн властивост'!, можна припустити, що адипоне-ктин чи агонсти адипонектинових рецептор'т можуть бути у перспектив1' досл'джеш для розроб-лення терапевтичних препарат'т для лкування '¡нсул'норезистентних станв i можливих запальних процес'т. Останне десятилття можливост'1 терап'УУ ревматоУдного артриту помiтно покращи-лись за рахунок використання синтетичних та бiологiчних хворобомодифкуючих антиревматич-них препарат'т. У цьому досл'дженш ми розглянули вже в'1дом'1 дан про адипоцитокни у патогенез'1 ревматоУдного артриту, зважаючи на те, що вони також беруть активну участь у патогенез '1 захворювань серцево-судинно'У системи та е можливими бомаркерами прогнозу результату лкуван-ня, а також, у зв'язку з Ух потен^алом, в якост'1 можливо'Уново'Утерапевтично'Умiшенi. Ключов1 слова: ¡нтерлейкш, адипоцитоши, серцево-судинн захворювання.
Зв'язок публжаци з плановими наукювю-дюслiдними роботами. Стаття е фрагментом наукюeю-дюслiднюïроботи «Особливо-т пеpебiгу, прогнозу та лкування кюмюpбiдних станiв при захворюваннях внутpiшнiх юpганiв з урахуванням генетичних, ei-кових i гендерних аспе^в» (№ державноïреестрацп: 0118U004461).
Ревматощний артрит - це хрошчне аутамун- якост життя. Ревматощний артрит пов'язаний з
не захворювання, яке уражуе синовiальну обо- шдвищеним рiвнем супутшх захворювань, вклю-
лонку суглобiв та призводить до прогресуючого чаючи шфекци, злоякюы пухлини та серцево-
пошкодження суглобiв, швалщносп та зниження судинн захворювання, що призводять до шдви-
