CC BY
36
Цайтлер М.Й., Скробач Т.Б. Формирование пионерных экосистем на отвалах Бориславского озокеритного месторождения в системе едафотоп-фитоценоз
Рассмотрены особенности формирования фитоценозов отвальных экосистем Бориславского озокеритного месторождения. Изучен видовой состав пионеров зарастания отвалов озокеритодобычи, относящихся к галофитам и солеустойчивым группам. Установлен совокупный механизм действия засоления и углеводородного загрязнения, которые определяют особенности водно-солевого режима техногенного субстрата и детерминируют развитие пионерных фитоценозов. Выделены основные экотопы, которые характеризуются особенностями формирования пионерной стадии зарастания. Выявленные причинно-следственные связи в системе эдафотоп-фитоценоз объясняют закономерности естественного зарастания отвалов озокеритодобычи.
Ключевые слова: отвалы озокеритодобычи, субстрат, засоления, галофиты, пионеры зарастания.
ZeitlerM.Yo., Skrobach T.B. Formation of Pioneer Ecosystems on the Dumps of Ozokerite Deposits in Borislav in the Edaphotop - Phytocenosis System
Forming of pioneer ecosystems on dumps of Boryslav ozocerite deposit in the system of edaphotop-phytocoenosis is reviewed. The peculiarities of forming of phytocoenosis of dump ecosystems of Boryslav ozocerite deposit were examined. Specific composition of pioneers of overgrowing of the dumps of output of ozocerite is determined, that belong to the halophytes and salt-tolerant groups. The combined mechanism of action of salinization and hydrocarbon contamination is set, that determines the features of the water-salt mode of technogenic substrate and determine development of pioneer phytocoenosis. Three basic different ecotypes were distinguished, each of them is characterized by the features of the water-salt mode and specific feature of forming of the pioneer stage of overgrowing.Cause-effect connectivity in the system of edaphotop-phytocoenosis is established, which explains regularities of the natural overgrowing of dumps of the output of ozocerite.
Keywords: dumps of the output of ozocerite, a substrate, salinization, halophytes, pioneers of overgrowth.
УДК 556.314:543.321
ОЦ1НЮВАННЯ ЯКОСТ1 КРИНИЧНИХ ВОД ДЕЯКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ ЗА ВМ1СТОМ СПОЛУК АЗОТУ Н.К. Гойванович1, С. С. Монастирська2, Г.Л. Антоняк3
Проблеми питного водопостачання в Укра!ш псно пов'язаш з господарськими, водо-господарськими та еколопчними проблемами. Одним iз основних фактс^в, що безпо-середньо впливае на стан здоров'я населения, е яюсть питно! води, яку воно споживае. Вивчено еколопчний стан криничних вод Долинського району на основi показнишв вмiсту в них сполук азоту (штратш, штрипв, юшв амошю).
Встановлено, що бшьшють дослщжуваних вод Долинського району не вщповщае нормам якост питно! води за вмiстом сполук амошю впродовж цшого року. Ключовi слова: крининд, питна вода, штрати, штрити, амонiй.
Вступ. Проблема забруднення води сполуками азоту виникла внаслiдок забруднення грунтов токсичними речовинами через неращональне використан-
1 викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка;
2 доц. С. С. Монастирська, канд. бюл. наук - Дрогобицький ДПУ ш. 1вана Франка;
3 проф. Г.Л. Антоняк, д-р бюл. наук - Львгвський НУ ш. 1вана Франка
ня мшеральних i органiчних добрив, хiмiчних засобш захисту рослин та пору-шення правил гiгieни i санiтарií у мкцях життeдiяльностi людини [6, 7]. Особливо нагальна ця проблема е для Прикарпатського регiону, оскшьки основним джерелом водопостачання i надат залишаються криницi та поверхневi води, споживання яких пов'язано з техногенною i сшьськогосподарською експлуата-цiею природних ресурсш цiеí територií [5].
Одним з нормативних показникiв хiмiчного складу води е вмкт сполук азоту. Для рiзних категорiй вод i рiзних сполук азоту встановлено певш гранично допустимi концентрацií [9]. Азот належить до найважливших бiогенних еле-мештв, концентращя його сполук значною мiрою визначае бюлопчну продук-тивнiсть водних об'екпв. Динамка складу, спiввiдношення концентрацiй мше-ральних i органiчних форм азоту вказуе на напрямок домшантних процесш са-моочищення водойм. Вмiст нiтратiв, штритш, iонiв амонiю е важливими показ-никами хiмiчного складу води, яй використовують пiд час проведения еколо-гiчноí оцiнки та нормування якосп природних вод [8, 10].
Матерiал та методи дослщження. Об'ект дослiджения - питна вода iз криниць Долинського р-ну 1вано-Франтвського обл.: села Яворш, Солуюв, Мала Тур'я, Липа, Вигода, Гошiв i мiсто Долина. Дослщжуючи вмiст сполук азоту, посезонно ввдбирали проби iз трьох криниць дослвджуваних населених пунктш. Усi дослiджуванi кринищ мають облицювання з бетонних кшець, а глибина до водного дзеркала змiнюеться вiд 5 до 12 м. До^дження здiйснювали з липня 2014 р. по травень 2015 р.
Для визначення вмiсту штратш, нiтритiв i амонiю було взято проби води iз криниць на глибиш 1 -2 м. Умкт нiтратiв визначали колориметрично з фенолди-сульфокислотою до утворення нiтровмiсного фенолу жовтого кольору [12]. Умкт ниритв визначали на основi здатностi штрипв дiазотувати сульфатну кислоту (реактив Гркса) з 1-нафтиламiном червоно-фiолетового кольору [12]. Умкт амонда визначали фотометричним методом за яккною реакцiею з реактивом Неслера [1].
Результати дослщження. Яккть води мкцевих джерел водопостачання регламентуеться санiтарними нормами Украши ДСанШН 2.2.4-171-10 для пит-но1 води iз криниць, використовуваних для децентралiзованого господарсько-питного водопостачання. Наявнiсть тих чи шших форм сполук азоту в природних водах залежить вщ низки чинникiв, а саме: швидкосп надходження орга-нiчноí речовини, активносп та чисельностi рiзних форм мiкроорганiзмiв, якi ре-гулюють стадп трансформаций температури, присутностi антибiотикiв i розчи-неного кисню тощо [11]. Результати сезонно1 динамiки вмiсту сполук азоту у дослвджуваних водах представлено у таблиц!
Умiст iонiв КО-2 у водi дослiджуваноí територií змiнювався в межах 0,00024-0,0088 мг/дм3 i середньорiчнi показники не перевищували ГДК (3,3 мг/дм3). Шдвищений вмiст штрипв, промiжних продуктiв бiохiмiчного окиснення амоншних iонiв може свiдчити про фекальне забруднення води.
Перевищення ГДК штратш (45 мг/дм3) зафiксовано у селах Вигода (58,7 мг/дм3), Яворiв (56,7 мг/дм3), Мала Тур'я (55,5 мг/дм3) у линш перюд, що становить 43 % ввд загально! юлькосп проаналiзованих зразкш води. Переви-
щення ГДК скорт за все зумовлено розташуванням тут промислових шд-приемств i скиданням стiчних вод у поверхневi води, а також неправильним розмщенням криниць i поверхневих стокiв (рис. 1).
Табл. Вм^т сполук азоту у криничних водах населених пунктiв Долинського
району
Дослiджуваний населений пункт КОз- ЫО2-
Зима
с. Яворiв 28,7±3,66 0,0018±0,00024 2,1±0,23
с. Солукiв 13,2±1'02 0,0015±0,00019 4 5±0,54
с. Мала Тур'я 25,7±3'43 0,002±0,00025 1 9±0,21
м. Долина 14,9^" 0,0014±°,ии°13 2 2±0,25
с. Липа 10,3±1'52 0,0016±°,ии°19 3,2±",44
с. Вигода 13,4±1-97 0,0011±°,и0и1 3,2±",41
с. Гошiв 11,3±1'45 0,0014±°,иии15 3,3±",4
Весна
с. Яворiв 19,1 0,0041±°,ии0 72 2 4±",24
с. Солукiв 11,2±1'99 0,0033±ид)ии81 6,9±0,71
с. Мала Тур'я 17,3±2'84 0,0039±и,иии73 2,1±0,26
м. Долина 18,5±2'51 0,0042±и,ии°61 2 9±0,38
с. Липа 12,2±2'" 0,0028±и,иии4 4 8±и,66
с. Вигода 9 2±и8 0,0034±°,™<>9 4,2±и,м
с. Гошiв 9 2±М3 0,0021±°,иии28 5 1±0,61
Лiто
с. Яворiв 56,7± 0,0088± 1,8
с. Солуюв 39,9±4'9 0,0062±и,иии89 5,3±и,58
с. Мала Тур'я 55,5±''12 0,0071±°,иии94 1 7±0,19
м. Долина 31,3±4'5 0,0074±ид)ии8 6,2±°,69
с. Липа 34,4±4'91 0,0053±и,иии75 5 1±0,65
с. Вигода 58,7±7,62 0,0065±у,иии91 7 9±1,08
с. Гошiв 18,2±2'27 0,0049±и,иии56 ",8±и,96
Осшь
с. Яворiв 32,0± 0,0035± 3,2
с. Солуюв 15,4±1'92 0,0054±ид)ии" 4,3±0,57
с. Мала Тур'я 40,2±5'31 0,0012±°,иии13 3,0±и,38
м. Долина 17 1±2,48 0,0029±и,иии3 3,7±и,51
с. Липа 18,9±2'74 0,0024±и,иии32 4 1±0,58
с. Вигода 16,1±206 0,0042±у,иии61 4,6±",67
с. Гошiв 14,9±1'91 0,003±и,°ии41 4,0±0,55
Дослщжуваш криничш води у селах Солукш, Липа, Гошiв i мiстi Долина вiдповiдають допустимим нормам щодо вмiсту нiтратiв. Хоча результати досль джень свiдчать, що дослiджуванi води у Солуковi у лггньо-осшшй перiод наб-лижаються до гранично допустимо!' межi щодо вмкту нiтратiв у них. Найниж-чим цей показник був у березш-травш. Протягом червня-липня його концентра-щя зростала у 3-4 рази i досягала максимальних значень. У наступний перюд дослiдження його вмiст стршко знижувався та стабiлiзувався. Простежено тен-денцiю до пiдвищення показника у ттньо-осшнй перiод та зниження у зимово-весняний.
70
0 Н-1-1-1-1-1-1-
Долина Липа Вигода Гоняв Явор1в Солуюв Мала Тур'я
Рис. 1. Вмкт нiтратiв у криничних водах Долинського району
Шдвищений вмют нiтратiв е наслiдком проникнення у водоноснi шари мь неральних i органiчних добрив, стоюв вiд мiсць складування твердих вiдходiв (смiтгя з домашнього господарства, садових вiдходiв тощо), рiдких стоюв, якi утворюються вiд утримування худоби, внаслщок переудобрення грунту рiдким гноем. Високий вмют нiтратiв може свщчити про забруднення у минулому фе-кальними водами. Не сорбуючись грунтом, штрати легко змиваються дощови-ми водами, мнрують в глибину профшю грунту до грунтових вод.
Концентращя iонiв амонiю у водi дослщжуваних територiй змiнювалася в межах 1,7-7,9 мг/л й середньорiчнi значення перевищували ГДК (2,6 мг/л) у селах Солуюв, Липа, Вигода, Гошiв i Долинi. Це можна пояснити специфшою цього району, в якому розташована велика кiлькiсть присадибних дтянок, виг-рiбних ям, якi тривалий час експлуатуються, утриманням худоби i нагрома-дженням гною та побутових органiчних вiдходiв (рис. 2).
9 т-
0 Н-1-1-1-1-1-1-
Долина Липа Вигода Гоняв Явор1в Солуюв Мала Тур'я Рис. 2. Вм^т юте амомю у криничних водах Долинського району
У селах Яворiв i Мала Тур'я середньорiчний показник вмюту iонiв амонш не перевищував норму. Пiдвищений вмют iонiв амонш свiдчить про попршен-ня санiтарного стану водних джерел. Таке зростання концентрацií зумовлене надходженням у Iрунтовi води господарсько-побутових спчних вод, стiчних вод пiдприемств харчово'' та хiмiчноí промисловостi, азотних i органiчних добрив. Навiть за умови невисоко'' токсичностi забруднювальних речовин, як не спричиняють гострого отруення, тривале споживання води, що мютить сполуки
азоту, зумовлюе хрошчну iнтоксикацiю i, як наслвдок, розвиток патологiчних змш в органiзмi людини [2].
Висновки. Еколопчний стан деяких дослiджyваних криничних вод не вщ-повiдае встановленим нормативам за вмктом нiтратiв i амошю для питних вод. Воду з шдвищеним вмiстом сполук азоту небезпечно використовувати для питних потреб. Тривале споживання тако1' води без очищения приводить до пато-лопчних змiн в органiзмi людини, особливо небезпечна вона для дией. Переви-щення вмiстy нiтратiв зафiксовано в селах Вигода, Яворiв, Мала Тур'я у лiтнiй перiод. Середньорiчнi концентрацп iонiв амонiю у водi дослщжуваних терито-рiй перевищували ГДК у селах Солуюв, Липа, Вигода, Гош1в i мiстi Долина. Полiпшення якосп питно! води досягаеться як 11 очищенням, так i покращенням стану водних джерел, яке забезпечуеться впровадженням заходiв зi запобiгания 1х забрудненню.
Лiтература
1. Бриндзя 1.В. Оцшка якост поверхневих вод Прикарпаття за и ф1зико-х1м1чними показ-никами / 1.В. Бриндзя // Науков1 записки Терношльського нацюнального педагопчного ушверси-тету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогш. - 2011. - № 2 (47). - С. 7-11.
2. Власик Л.1. Анал1з сезонно! динамши забруднення азотовмюними речовинами питно! води децентрал1зованих джерел водопостачання Чершвецько! област / Л.1. Власик, О.М. Жуковсь-кий, 1.Ф. Прунчак та in // Буковинський медичний вюннк : зб. наук. праць. - 2002. - Т. 6, № 3. -С. 160-162.
3. Гончарук В.В. Концепция выбора перечня показателей и их нормативных значений для определения гигиенических требований и контроля за качеством питьевой воды в Украине / В.В. Гончарук // Химия и технология воды : сб. науч. тр. - 2007. - Т. 29, № 4. - С. 297-355.
4. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". -К., 2001. - 59 с.
5. Зв1т Державного управлшня охорони навколишнього природного середовища в 1вано-Франювськш облай! Регюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в 1вано-Франювськж област у 2014 рощ. - 1вано-Франювськ : Вид-во Державного управлшня охорони навколишнього природного середовища в области 2014. - 49 с.
6. Нацюнальна доповщь про яюсть питно! води та стан питного водопостачання в Укралш у 2010 р. - К., 2011. - 65 с.
7. Прокопов В.О. Стан децентрал1зованого господарсько-питного водопостачання Украши / В.О. Прокопов, О.М. Кузьмшець, В.А. Соболь // Ппена населених мюць : зб. наук.-техн. праць. - 2008. - № 51. - С. 63-67.
8. Сшжко С.1. Оцшка та прогнозування якост природних вод : п1дручник / С.1. Сшжко. -К. : Вид-во "Нка-центр", 2001. - 264 с.
9. Стабникова Е.В. Изучение уровня содержания азотных соединений в подземных водах Украины / Е.В. Стабникова, С.В. Телешева, Н.А. Малиш, В.П. Стабников // Научные работы Укр. гос. ун-та пищевых технологий. - 2000. - № 6. - С. 85-87.
10. Тараржо О.Г. Штратне забруднення поверхневих та грунтових вод у агроландшафтах люостепу Украши / О.Г. Тараржо, С.С. Колом1ець, М.В. Яцик // Донецький вюник Наукового тов-ва 1м. Т. Шевченка : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Т. 20: "Медико-бюлопчш студи еко-систем", 4-5 йчня 2008 р., м. Донецьк, Укра!на. - Донецьк, 2008. - С. 48-49.
11. Фесенко О.Г. Характеристика штратного забруднення поверхневих i шдземних вод Полтавського регюну / О.Г. Фесенко // Вюник Полтавсько! державно! аграрно! академл : зб. наук. праць. - 2014. - № 1. - С. 121-124.
12. Осики В.Ф. Яюсть вишрювань складу та властивостей об'екйв довкшля та джерел !х забруднення : монографiя / за ред. В.Ф. Осики, М.С. Кравченко. - К. : Вид-во "Наука", 2001. -663 с.
Надтшла до редакцп 24.10 2016р.
Гойванович Н.К., Монастырская С.С., Антоняк ГЛ. Оценка качества колодезных вод некоторых населенных пунктов Долинского района по содержимому соединений азота
Проблемы питьевого водоснабжения в Украине тесно связаны с хозяйственными, водохозяйственными и экологическими проблемами. Одним из основных факторов, который непосредственно влияет на состояние здоровья населения, является качество потребляемой питьевой воды. Изучено экологическое состояние колодезных вод Долинского района с помощью показателей содержимого в них соединений азота (нитратов, нитритов, ионов аммония). Установлено, что большинство исследуемых вод Долинско-го района не удовлетворяет нормам качества питьевой воды по содержанию соединений аммония в течение всего года.
Ключевые слова: колодец, питьевая вода, нитраты, нитриты, аммоний.
Hoyvanovych N.K., Monastyrska S.S., Antonyak H.L. Assessment of Well Water Quality for the Content of Nitrogen in the Territory of Some Settlements of Dolyna District
The problems of drinkable water supply in Ukraine is closely constrained with economic, ecological and water management problems. One of basic factors that directly influence the state of the population health is quality of drinking water that it consumes. The research results of ecological state the well water of Dolyna district according to the nitrogen compounds (nitrates, nitrites and ammonium) are studied.
It is set that majority of the investigated water of Dolyna district is not suitable to the consumption ecological index due to the content of ammonium in drinking water on a draught throughout the year.
Keywords: well water, drinking water, nitrates, nitrites, ammonium.
УДК 504.064:632.08
Ф1ТОТОКСИЧН1СТЬ Л1СОВИХ ГРУНТ1В П1Д ВПЛИВОМ НАФТОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ Н.М. Гринчишин1
Дослщжено фгготоксичшсть нафтозабруднених грунтш методом лабораторного фь тотестування бурого та арого люових грунтов тест-культурою Бтариз а1Ьа. Визначено фтотоксичний ефект рiзних концентрацш нафти у грунт на коршь i пагш рослини. Показано вшив гранулометричного складу грунтш на !х фгготоксичшсть. Установлено ршш фтоксичност для бурого та срого люових грунтш, забруднених нафтою. Результата проведеного фгготестування можна використовувати для дiагностики ф^оксич-ност бурого та ирого люових грунпв, забруднених аваршними виливами нафти.
Ключовi слова: забруднення, грунт, нафта, фгготоксичшсть, фтотестування.
Вступ. Нафта належить до найбшьш поширених 1 небезпечних забрудню-вач1в навколишнього середовища.
Забруднення груштв нафтою особливо негативно впливае на рослини. Фгготоксичшсть нафтозабруднених груштв зумовлена як прямою токсичною д1ею вуглеводшв нафти на рослинш оргашзми, так 1 трансформащею грунтового середовища, яке полягае у змЫ ф1зико-х1м1чних властивостей, головним чином, через збшьшення пдрофобносп 1 заповнення нафтою грунтових кашляр1в. Пря-мий токсичний вплив нафти на рослини залежить в1д ц фракцшного складу, 1 ха-
1 доц. Н.М. Гринчишин, канд. с.-г. наук - Л^вський ДУ безпеки життедшльносТ
