CC BY
31
14. Мосюк М.1. Гiдродинамiка стацiонарного шару m^pi6HeH0i "енергетично!" верби пiд час фшьтрацшного сушiння / М.1. Мосюк, В.М. Атаманюк, Д.П. Кiндзера // HayKOBi працi Одесько! нацюнально! академп харчових технологш. - Одеса : Одеська нацюнальна aкaдемiя харчових технологiй. - 2011. - Вип. 40, т. 1. - 274. - С. 197-202 с.
15. Атаманюк В.М. Пдродинамжа стацюнарного шару техшчного вуглецю // В.М. Атаманюк, Я.М. Гумницький // Восточно-Европейский журнал передовых технологий/ - Хар-гав. - 2009. - Вип. 5/5 (41). - С. 29-34.
16. Атаманюк В.М. Пдродинамжа стацюнарного шару полщисперсного мaтерiaлy тд час фiльтрaцiйного сушшня. / В.М. Атаманюк, 1.Р. Барна, Р.В. Ходорiвський, М.П. Пелех // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.9. - С. 104-110.
17. Атаманюк В.М. Пдродинамжа стацюнарного шару гранульованого крупно пористого силжагелю / В.М. Атаманюк, Р.В. Ходорiвський, М.М. Басютий // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 116-121.
Атаманюк В.М., Киндзера Д.П., Госовский Р.Р. Расчет коэффициента гидравлического сопротивления при движении теплового агента сквозь стационарный слой измельченных стеблей подсолнечника
Приведены результаты расчета коэффициента гидравлического сопротивления, на основе уравнений Дарси-Вейсбаха, при движении теплового агента сквозь слой измельченных стеблей подсолнечника. Также проведен анализ максимального значения относительной погрешности между рассчитанными теоретически значениями потерь давления АРт и экспериментальными АРе, не превышающей 20 %. Обоснована целесообразность использования отходов сельского хозяйства, в частности стеблей подсолнечника, для изготовления топливных брикетов.
Ключевые слова: измельченные стебли подсолнечника, альтернативные источники энергии, биомасса, полидисперсная смесь, гидродинамика, коэффициент гидравлического сопротивления.
Atamanyuk V.M., Kindzera D.P., Gosovsky R.R. The calculation of the coefficient of hydraulic resistance in the thermal motion of the agent through the stationary layer of crushed sunflower stems
The results of calculation of the coefficient of hydraulic resistance, based on the equations of Darcy-Veysbaha during the movement of heat the agent through layer of crushed sunflower stems. Also the analysis of maximum relative error between the calculated theoretical values of pressure loss АРт and experimental АРе not exceeding 20 %. Feasibility of using agricultural waste, including sunflower stalks for the manufacture of fuel briquettes.
Keywords: crushed sunflower stems, alternative energy, biomass, polydisperse mixture, hydrodynamics, the coefficient of hydraulic resistance.
УДК 614.843 (075.32) Проф. Е.М. Гулiда, д-р техн. наук; доц. 1.О. Мовчан, канд. техн. наук - Львiвський ДУ безпеки життедшльностг
ОЦ1НЮВАННЯ ПОЖЕЖНОГО РИЗИКУ ДЛЯ СПОРУД ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
На шдставi аналiзу основних положень теори надшност отримано залежносп для визначення кшьгасно! величини потенщального, шдивщуального та сощального пожежних ризигав для споруд виробничого призначення. Отримаш залежносп дають змогу прогнозувати значення пожежних ризигав для реалiзащi пожежно! безпеки об'екта захисту та !! наслщгав для людей i матерiальних щнностей, що е дуже важли-вим для попередження можливосп виникнення пожеж^
Ключот слова: пожежний ризик, пожежа, частота появи пожеж^ ^енсивнють вщмов.
Сучасний стан проблеми. Перед тим, як розглянути методолопю проведення аудиту пожежного ризику для споруд виробничого призначення, наведемо основш положення, визначення i типи пожежних ризиюв для обгрунтованого подання поставленого питання. Зпдно з даними роботи [1], яю наведенi вщповщно до законодавства Росшсько! Федерацп, розглянемо основш визначення та рекомендацп стосовно пожежних ризиюв.
Пожежний ризик - мiра можливост реатзацп пожежно1 небезпеки об'екта захисту та 11 наслщюв для людей i матерiальних цшностей.
Розрахунок пожежного ризику - ощнка ди на людей вражаючих фак-торiв пожежi та прийнятих заходiв щодо зменшення частоти 1х виникнення i наслiдкiв. На пiдставi цього визначення можна сформулювати визначення оцшки пожежного ризику як аудит пожежног безпеки.
Оцтка пожежного ризику (аудит пожежног безпеки) - дiяльнiсть з оцшки вщповщносп встановленим вимогам систем забезпечення пожежно! безпеки.
Iндивiдуальний пожежний ризик - пожежний ризик, який може приз-вести до загибелi людини внаслщок дп небезпечних факторiв пожежi.
Соцалъний пожежний ризик - стутнь небезпечносп, який призво-дить до загибелi групи людей внаслщок ди небезпечних факторiв пожежi.
Потенцалъний пожежний ризик - частота виникнення небезпечних факторiв пожежi на територп або в будiвлi, яку розглядаемо.
Наведенi визначення пожежних ризикiв та !х допустимi значення зпд-но з рекомендащями [1] розподiляють мiж об'ектами захисту так:
1. Для цившьних буд1вель (житлов1, громадсью та адмшстративш) розгля-дають пожежний ризик та його оцтку, а також тдивгдуалъний пожежний ризик. При цьому повинна виконуватися умова
Ец.б — [Ец.б]; Ецбл — [Ец.бл], (1)
де: ец,б - розрахована величина пожежного ризику для цившьних будiвель; [%б] = 10- - нормативне значення пожежного ризику для цившьних будiвель; еч.бл - розрахована величина iндивiдуального пожежного ризику для цившьних будiвель; [ецбл] = 10-6 - нормативне значення шдивщуального пожежного ризику для цившьних будiвель.
2. Для споруд виробничого призначення розглядають потенщальний пожежний ризик для буд1вель ево.б [ територп ев.о.т, а також сощальний пожежний ризик ее.а.с та шдив1дуальний пожежний ризик еаол, значення яких не повинш перевищувати нормативш значення:
Евоб — [Ев.о.б] 10 ; Евот — [Ев.о.т] 10 ; Ев.о.с — [Ев.о.с] 10 ;
Евох — [£в.о.г] = 10-4.. .10-6 - в примщеш; ееог — [£во.] = 10-8 - на територп. (2) Для довiдки: iндивiдуальний пожежний ризик у Росп 2,07-10-4; у США - 4,4-10-5; в Японп - 4,8-10"5; у Великобританп та Францп - 6,8-10"5.
Згiдно з наказом МНС Укра!ни вiд 29.01.2004 р., № 39, вс об'екти по-дшено на групи, наприклад: споруди виробничого призначення; торговельно-складськi споруди; сощально-культурш, громадськi та адмiнiстративнi споруди; споруди сшьськогосподарського призначення; споруди житлового сектору та шшь
У робот [2] наведено розрахунки визначення ризику виникнення по-жежi для Укра!ни за групами споруд на пiдставi розрахунку за статистични-ми даними ймовiрностi виникнення пожеж^ а саме дшенням кiлькостi об'екпв, на яких виникла пожежа, на загальну юльюсть об'eктiв ще! групи за СДРПОУ. Наприклад, для споруд виробничого призначення Укра1ни було визначено ризик виникнення пожежi ее.о.б = 7,94-10-3. За даними авторiв зазна-чено, "... що наведенi в статп данi не е конкретними для кожно! будiвлi чи споруди, а носять загальний характер".
Отже, можна констатувати, що на цей час вщсутнш метод визначення пожежних ризиюв для конкретних споруд виробничого призначення. Тому наше завдання - розробити метод визначення пожежних ризиюв для споруд виробничого призначення.
Мета роботи. Розробити метод прогнозування пожежних ризиюв для споруд виробничого призначення.
Постановка задач1 та и розв'язання. Розглядаючи рiзнi об'екти виробничого призначення, можна зауважити, що вони складаються iз рiзних споруд (будiвель), як розмщеш на певнiй територп. До складу об'екпв виробничого призначення вщносять: 1) виробничi цехи (в бшьшосп випадкiв це одноповерховi будiвлi); 2) складськi примiщення (рiзних матерiалiв та готово! продукцп); 3) транспортний цех для розмщення в ньому рiзних транспортних засобiв; 4) склад паливно-мастильних матерiалiв; 5) адмшстратив-не примiщення; 6) територiя об'екта виробничого призначення.
Для розроблення методу прогнозування пожежних ризиюв для споруд виробничого призначення розглянемо найбшьш небезпечну складову такого об'екта в забезпеченш пожежно! безпеки, а саме виробничий цех. У цеху роз-мщено виробниче та пiдйомно-транспортне обладнання, систему вентиляцп, якi споживають електричну енергiю вiд електрощитових, рiвномiрно розмь щених вздовж периметра цеху; мережу трубопроводiв для пiдводу до робо-чих мiсць стиснутого повiтря; мережу загального та мiсцевого освiтлення ро-бочих мiсць; прилади контролю продукцп на дiльницях вiддiлу технiчного контролю. Крiм цього, в цеху в робочий час перебувають основнi та допо-мiжнi робiтники, а також шженерно-техшчний персонал.
Потенщальний пожежний ризик для цеху (будiвлi) г,.об буде дорiв-нювати за значенням iмовiрностi вiдмови об'екта (будiвлi) ¥е.о.б(т) з точки зо-ру виникнення пожежь У випадку, коли об'ект виробничого призначення здатний виконувати вс заданi функцп i задовольняе ус вимоги техшчно! i нормативно! документацп щодо реалiзацil пожежно! небезпеки, то ризик виникнення пожежi буде наближатися до нуля, тобто iмовiрнiсть вiдмови об'екта ¥е.о.б(т) з точки зору виникнення пожежi буде наближатися до нуля. У цьому випадку можна записати
Ееоб = ^в.о.б(г) = 1 - Ке.о.б(т) , (3)
де Яв.о.б(т) - iмовiрнiсть безвщмовно! роботи або експлуатацп вше! системи цеху, тобто об'екта виробничого призначення.
Своею чертою, до складу системи об'екга виробничого призначення входять: елементи сповщення про виникнення пожежц системи, якi працю-ють на природному газц електричш мережц вентиляцiйнi системи; електрон-на апаратура, яка експлуатуеться на об'екп виробничого призначення тощо. У цьому випадку ризик виникнення пожежi ее.о.в залежить вiд ди будь-якого чинника системи об'екта виробничого призначення, дiя яких виконуеться зав-жди паралельно. У випадку паралельно! ди чинниюв об'екта виробничого призначення iмовiрнiсть безвщмовно! роботи вше! системи можна визначити за залежнютю
Яе.о.б(т) = 1 -П С1 - ВДХ (4)
1=1
де: Яг(гг) - iмовiрнiсть безвщмовно! роботи обладнання, вщповщно! технiки або експлуатацп вщповщно! окремо! системи об'екта виробничого призначення; п - загальна кшьюсть складових системи об'екта виробничого призна-чення.
Пюля визначення Яе.о.в(т) за залежнiстю (4) визначають значення по-жежного ризику. Розглянемо визначення iмовiрностi безвщмовно! роботи Я,(т,) складових елементiв системи об'екта виробничого призначення.
1. Iмовiрнiсmь безвiдмовноi роботи пожежних сповiщувачiв. На промiжку часу [0, т] в бшьшосп випадкiв iнтенсивнiсть вiдмов пожежних сповiщувачiв 1с(т) е сталою величиною, тобто можна записати
Лс(т) = Л.
Згiдно з ДСТУ БК 54 [3], час Тв.с напрацювання сповiщувача на вщмо-ву (час безперервно! роботи) дорiвнюе 10 рокам. Тодi
Лс = — =-1-= 1,14•Ю-5, год-1. (5)
Твс 10 • 365 • 24
Виходячи з того, що iнтенсивнiсть вiдмов пожежних сповiщувачiв е сталою величиною, для визначення iмовiрностi !х безвщмовно! роботи ско-ристуемося експоненцiальним законом розподшу. Тодi iмовiрнiсть безвщ-мовно! роботи Яс(т) пожежних сповiщувачiв на промiжку часу [0,87600], тобто в перюд вiд початку нормально! експлуатацп (при т=0) до напрацювання на вщмову (при т=87600 год), буде
Яс(т) = ехр[-ЛсТ]. (6)
Коли в примщеш об'екта встановлено сповiщувачi рiзних рокiв ви-пуску, то в цьому випадку визначають iмовiрнiсть безвщмовно! роботи Яд(т) для кожно! групиу = 1, 2, 3, ..., т сповiщувачiв з урахуванням часу експлуатацп кожно! групи за залежнiстю (6) i визначають загальне значення iмовiр-ностi безвщмовно! роботи Яс(т) за залежнютю
т
Яс(т) = 1 -П(1 - ЯуШ (7)
у=1
де т - загальне число груп сповiщувачiв.
2. Iмовiрнiсть безвiдмовноí роботи газових прилад1в. Зпдно з ДБН В. 2,5-20-2001 [4], час напрацювання газових приладiв на вщмову становить 10 рокiв, тобто Те.г.п = 10-365-24-кв, год (де кв = 0,2.0,3 - коефщент, який враховуе використання газових приладiв). Для розрахункiв його значення приймають кв = 0,25. Тодi Те.г.п = 21900 год, а штенсившсть вiдмов Хгп газових приладiв буде
Хгп = — = —— = 4,57•Ю-5, год-1. (8)
гл Твп 21900 ' ' "
Iмовiрнiсть безвщмовно! роботи Ягл(т) визначають за залежнiстю
Ягл(г) = ехр[-4пг]. (9)
Якщо в примщеш об'екта використовують газовi прилади рiзних ро-кiв випуску, то в цьому випадку визначають iмовiрнiсть безвщмовно! роботи для кожно! групи приладiв i розраховують загальне значення за аналопею, як i для пожежних сповiщувачiв.
3. Iмовiрнiсmь безвiдмовноí роботи електричноЬ' мережi об'екта виробничого призначення. Для визначення iмовiрностi безвщмовно! роботи електрично! мережi об'екта виробничого призначення спочатку розглянемо !! складовi. До складу ще! системи входять: 1) безпосередньо електрична мережа; 2) електрощитов^ яю рiвномiрно розмiщенi вздовж периметра цеху.
Зпдно з рекомендащями [5], час Тв.е.м напрацювання електрично! мережi на вiдмову становить 20 роюв, а електрощитових - 10 роюв, тобто Те,е.щ = 87600 год (при цьому вказуеться, що цей час може змiшуватися залежно вiд типу електрощитово!). Тому iмовiрнiсть безвщмовно! роботи електрично! мережi будемо визначати з використанням експоненщального закону розподiлу, а для електрощитових, беручи до уваги рекомендацп [6], будемо використовувати закон розподшу Вейбулла з параметром форми Ь = 2, який в цьому випадку пе-ретворюеться в розподш Релея з лiнiйною функцiею штенсивносл вiдмов.
Тодi для електромереж:
= = 20 365 24 =5,7-10-6, год-1; (10)
Твем 20 • 365 • 24
Я.м = ехр[-1емт\; (11)
для електрощитових:
Ящ(т) = ехр
ч2
т
Т
1 в.ещ
(12)
Сумарну iмовiрнiсть безвщмовно! роботи електрично! мережi Яе(г) визначаемо за залежнiстю, яка враховуе паралельну роботу як електромереж^ так i електрощитових:
Яе(т) = 1 - [1 - Яем(т)][1 - ЯЩт)] . (13)
4. Iмовiрнiсmь безвiдмовноí роботи вентиляцшноЬ' системи об'екта виробничого призначення. Вентиляцшна система об'екта виробничого приз-
начення складаеться iз трубопроводiв i вентилятора. Iмовiрнiсть безвщмовно! роботи трубопроводiв дорiвнюе одинищ, а вентилятора - залежить вщ часу Тв &с напрацювання на вщмову. Своею чергою, час напрацювання на вщмову вiдцентрових вентиляторiв, яю головним чином використовують у вентиля-цiйних системах виробничих об'ектiв, залежить вщ надiйностi роботи вентилятора, електродвигуна вентилятора та клинопасово! передачi вiд електрод-вигуна до вентилятора. З ушх складових конструктивних елеменпв наймен-ше напрацювання на вщмову мае клинопасова передача. Тому для визначен-ня iмовiрностi безвщмовно! роботи вентиляцшно! системи об'екта виробни-чого призначення приймаемо клинопасову передачу. Зпдно iз ГОСТ 1284.2-89 [7] напрацювання на вщмову клинових пасiв IV класу за легкого i середнього режимiв роботи дорiвнюе Тв &с = 700 год. Беручи за основу реко-мендаци [6], iмовiрнiсть безвщмовно! роботи вентиляцшно! системи визна-чаемо за залежнiстю
5. Iмовiрнiсmь безвiдмовноiроботи електронноi апаратури Яе.а, яка експлуатуеться на дтьницях вiддiлу техтчного контролю для контролю продукци:
де 7 = 2 - юльюсть роюв безвщмовно! роботи електронно! апаратури зпдно з рекомендащями, яю базуються на дворiчному термш гаранта на електронну апаратуру.
6. Iмовiрнiсть безвiдмовноi роботи мережi трубопроводы для тд-
воду до робочих мiсць стиснутого повиря дорiвнюе одиницi та практично не впливае на значення пожежного ризику. Щд час визначення значень Я,(т,) для всiх п складових систем об'екта виробничого призначення необхщно прийма-ти час Т1 за перюд вiд початку експлуатацп вщповщно! складово! системи об'екта до моменту визначення пожежного ризику. Пюля визначення Я, (т) для всiх п складових систем об'екта необхщно визначити iмовiрнiсть безвщ-мовно! роботи вше! системи Яв.о.б(т) за залежшстю (4). При цьому необхiдно враховувати таке: у випадку, коли якесь значення Яi (т) буде доргвнювати одинищ, то це значення в залежтсть (4) не тдставляти.
Визначене значення Яе.о.б(т) дае змогу обчислити значення пожежного ризику для будiвель ее.о.б за залежшстю (3) i для прогнозу можливосп виник-нення пожежi отримане значення ее.о.б необхщно порiвняти з допустимим [ее.о.б]. Коли розраховане значення ризику буде менше або буде дорiвнювати допустимому, можна вважати за прогнозом, що пожежа не виникне.
(14)
(15)
де Те.ем - час напрацювання на вщмову електронно! апаратури, год;
Гв,е,а = 2 • 365 • 24 = 2 • 365 • 24 = 17520 год,
(16)
Потенцальний пожежний ризик для територи виробничого об'екта евот можна визначити тшьки тсля встановлення пожежного ризику для Bcix споруд виробничого призначення, якi розмщеш на територи об'екта. На пiдставi значень Яв.о.б.,(г) визначають ев.от за залежностями
N
ЯвоЛг) = 1 -П (1 - Яе.о.б.г(т)); (17)
1=1
евот = Fe.om(JT = 1 — Явот (т) < [е вот] ? (18)
де N - загальна кiлькiсть споруд виробничого призначення, яка розмщена на територи об'екта.
Сощальний пожежний ризик ев,о,с у примщеш об'екта виробничого призначення залежить вщ надшно1 роботи системи сповщення про пожежу, iмовiрностi присутносп людей в примiщенi, критичного часу пожежi та iмо-вiрностi евакуацп людей за цей час, а також вщ надiйностi роботи техшчних споряджень, якi спрямованi на забезпечення безпечно! евакуацп людей. От-же, процес евакуацп людей з примщення починаеться з моменту виникнення пожеж^ яка мае частоту вiдповiдно до визначеного пожежного ризику для об'екта (будiвлi) виробничого призначення, який розглядаемо. Тодi сощаль-ний пожежний ризик можна визначити за залежнютю
евос = ев.о.бесРпр.л(1 - Ревл )(1 - Кб ез.л (Tk)) <[е в.о.с] J (19)
де: ес - ризик вщмови системи сповiщення, який визначають за залежностями (7) i (3); Рпрл - iмовiрнiсть присутностi людей в примщенш.
"24
де: тпр.л - час присутност1 людей на робочих мюцях; в бiльшостi випадюв робота на виробничих об'ектах виконуеться у двi змiни, тобто тпрл = 16 год; Рев.л - iмовiрнiсть устшно1 евакуацИ людей з примщення, в якому виникла пожежа; Ябез.л(тп.е) - iмовiрнiсть безвгдмовно'1 роботи технiчних споряджень, яю спрямованi на забезпечення безпечно1 евакуацИ людей; тк - критичний час пожеж^ тобто час вщ початку пожежi до блокування евакуацiйних шляхiв небезпечними факторами пожежц тПее - штервал часу вiд початку пожежг до початку евакуацИ людей з примщення, в якому виникла пожежа.
Для визначення Рев.л необхщно розрахувати значення критичного часу пожежi тк i час евакуацп те. Шд час визначення тк скористуемося рекомендащ-ями, якi наведенi в роботах [8, 9].
Критичний час пожежг залежить вщ досягнення для людини гранично допустимих значень небезпечних факторiв пожежi в зош перебування людей. До цих факторiв вiдносять температуру, яка не повинна перевищувати 70°С, та гранично допустимi значення густини кисню О2 > 0,226 кг/м3; оксиду вуглецю СО < 0,00116 кг/м3; вуглекислого газу СО2 < 0,11 кг/м3; хлористого водню HCl < 23-10"6 кг/м3. Крiм цього, у процесi пожежi в примщенш ут-ворюеться дим, допустимим значенням оптично1 густини якого може бути величина / < 1,2 Нп/м, що забезпечуе видимiсть до 2 м, тобто в межах росту людини, яка тд час перемщення може бачити пiдлогу.
Рпрл , (20)
Визначення критичного часу пожежi виконуемо в такш послiдовностi: 1) за концентращею кисню, наприклад для кругово! пожеж1 класу А [8]:
ткО2 =
3сррТУ
ПП(1 - РЙшт^Л
-1п
СрРоГри
(1 - ^)6шш
"Р01
СрРсТо^1
(1 -Р)йшп
- Рк
(21)
103 Дж-кг"1-К"1 - iзобарна теплоемнiсть газового середовища в примь
де: ср;
щеннц р0-Т0 ~ 3-102 кг-м-3-К; п ~ 1 - коефщент повноти згоряння; ф ~ 0,5 - ко-ефiцiент тепловтрат; Qшn - найнижча теплота згоряння, Дж/кг; уп - питома швидюсть вигоряння, кг-м-2-с-1; V- вшьний об'ем примiщення, м3; ул - лшшна швидюсть поширення полум'я, м/с; Ь1 - стехiометричний коефiцiент, що виз-начае кiлькiсть кисню в кг, яка необхщна для згоряння 1 кг матерiалу, що го-рить пiд час пожежi; р01 = 0,27 кг/м3 - початкова густина кисню в примщен-ш; р1 к = 0,226 кг/м3 - критична густина кисню; п = 3 - для кругово! пожежц 2) за концентращею токсичних газ1в [8]:
3cpРоTоV
пп(1 - <№.шпУпУ1
-1п
1
1 -
(1 - ^щц
СрР(Г0^2
Р2к
1/п
(22)
де: Ь2 - стехiометричний коефiцiент, який вказуе юльюсть видiлених токсичних газiв у кг на 1 кг матерiалу, що горить пiд час пожежц р2кр - критична густина вщповщного токсичного газу; 3) за димом [9]:
pРс0ГссD
1 - ехр
Уп$иПшт(1 - Р) ,
, Нп-м
-1
Qшmn(1 -() Ч СррТУ
де: Б - питоме димовидiлення, Нп-м2/кг; SП = 0,125ау2т2 - кут пожежi, рад. ¿шт, Wn, ¿1, ¿2, А Р2 к та Ул наведено в робот [8]
(23)
м - площа кругово!
та кутово! пожеж; а -
Значення Qщ
Для визначення критичного часу пожежi необхiдно визначити критич-нi промiжки часу за концентращею кисню, за концентращею вшх можливих токсичних газiв та визначити критичний час пожежi при / = 1,2 Нп/м. З ушх визначених промiжкiв часу вибрати найменше значення, яке буде вщповщати тк. Чисельш розрахунки для рiзних об'емiв примщень показали, що критичний час пожежi змiнюеться в межах тк = 5...10 хв. Цей час можна збшьшити приблизно в два рази, якщо всi працiвники в примщенш об'екта будуть за-безпечеш iндивiдуальними засобами захисту дихальних оргашв (ресшратора-ми). Крiм цього, необхщно враховувати температуру повiтря вздовж шляхiв евакуацi!. Результати аналiзу температур початкових стадш пожеж у примь щеннях виробничих об'ектiв показали, що на вщсташ 10.18 м вiд осередку пожежi температура повiтря на висот вiд пiдлоги до площини рiвних тискiв (2.3 м) за 10.15 хв вщ початку пожежi менша нiж 70°С.
с
Час евакуацп те людей з примщення можна визначити з урахуванням ре-комендацш [10]. Для розрахунку приймаемо густину людського потоку пiд час евакуацп в примiщенi з використанням горизонтального шляху дг = 0,51 люд./м2, а по сходах вниз - дс = 0,89 люд./м2. У примщеш загальна кшьюсть працiвникiв N з яких, за даними статистики, 10 % шженерно-техшчних працюючих оаб, завжди розмiщуеться на другому повера адмiнiстративного примiщення, що прибудоване до головно! будiвлi виробничого об'екта. Максимальну довжину шляху евакуацп з адмшстративного примiщення до першого поверху виробничого об'екта 1а встановлюють пщ час розроблення плану евакуацп.
Мшмальна кiлькiсть евакуацiйних виходiв з примщення виробничого об'екта к = 2. При розрахунках приймаемо евакуацшний шлях 1е найбшь-шо! довжини, як дiагональ прямокутно! форми примщення виробничого об'екта, тобто
4 = ккрVЬ2 + В2 , м (24)
де: ккр = 1,4 - коефщент, який враховуе кривину шляху евакуацп; Ь - довжи-на корпуса, м; В - ширина корпуса, м.
Наступним етапом визначають площу людського потоку при евакуацп з адмшстративного примiщення 1Л.п.а та загальну (сумарну) площу людського потоку при евакуацп з примщення виробничого об'екта 1лпсум:
5 па = 0,Шдс, м2; (25)
$>п.псум = №дг, м2. (26)
На пiдставi площ людських потокiв визначаемо !х ширину, виходячи з довжин шляхiв евакуацп:
Ъа = < 15 м; (27)
1а
Ъг = 1л^сум < 2 м, (28)
1е
де: 1,5 м - ширина маршiв сходових клггок адмшстративного примщення; 2 м - найменша ширина проходiв та евакуацшних дверей в примiщеннi виробничого об'екта. Коли нерiвностi (27) i (28) не виконуються, необхщно розв'язати зворотну задачу, тобто, виходячи з умов цих залежностей, визна-чити значення 1а i 1е, прийнявши Ъа = 1,5 м, а Ъе = 2 м.
Враховуючи, що 1а значно менше 1е, то час евакуацп з адмшстративного примщення перекриваеться часом евакуацп з примщення виробничого об'екта. Тодi розрахунковий час тривалосп евакуацп буде
Т = —, хв (29)
кУе ^ '
де Уе - середня швидкiсть вiльного руху людського потоку, м/хв; згiдно з ре-комендацiями [10], середня швидюсть по горизонтальнiй поверхнi та сходам вниз змшюеться в межах 66.90 м/хв.
Для визначення РевлЛ необхщно знати iнтервал часу вiд початку пожежi до початку евакуацп тПее. Цей час згiдно з рекомендащями [10] для будiвель,
яю cпopяджeнi cиcтeмoю cпoвiщeння тa кepyвaнням eвaкyaцieю, знaxoдитьcя в мeжax Tne = 3.6 xв. Тoдi
Pee. - 0'8ГК . (30)
Tn.e
iMoeipHicmb 6e3eidMoeHoïpo6omu mexHÍ4Hux cnopяджeнъ R6e3.л (Tn e), якi cпpямoвaнi нa зaбeзпeчeння бeзпeчнoï eвaкyaцiï людей, зaлeжить вiд чacy нaпpaцювaння та вiдмoвy Тв.бзл тexнiчниx cпopяджeнь. До тaкoгo cпopяджeн-ня вщносять пpиcтpiй для aвтoмaтичнoгo вiдкpивaння eвaкyaцiйниx двepeй, який cпpaцьoвye вщ cигнaлy cиcтeми пoжeжниx cпoвiщyвaчiв. Зпдно з тс-портом нa дай пpиcтpiй, гapaнтiйний тepмiн бeзвiдмoвнoï роботи сгановить двa роки, тобто Тв. 6e3л = 17520 год = 1051200 xв. Тoдi
ReesÁTne) - eXp[-lTn.e], (31)
дe X = 9,5 •Ю-7 xв-1 - iнтeнcивнicть вiдмoви пристрою для aвтoмaтичнoгo вщ-кpивaння eвaкyaцiйниx двepeй.
iHdueidymbHuü пожежний ризик евооЛ визнaчaють 3a пею мeтoдикoю, що i coцiaльний, ane при цьому тpeбa вpaxoвyвaти, що його вiднocять до од-нieï людини, якa мoжe знaxoдитиcя в пpимiщeннi виробничого oб'eктa як в aдмiнicтpaтивнoмy пpимiщeнi, тaк i в виро6ничому. Тaкий вapiaнт 3raxo-джeння пooдинoкиx пpaцiвникiв нa виро6НИЧОМУ oб'eктi мoжe 6УТИ, мприк-лaд, у тpeтю змiнy внacлiдoк пepeнaлaгoджeння виробничого пpoцecy aбo pe-монту виробничого oблaднaння. У цьому випадку при визнaчeннi чacy тpивa-лосп eвaкyaцiï нeoбxiднo в зaлeжнicть (29) зaмicть шляxy eвaкyaцiï le тдсгав-ляти суму шляxiв la + le i цeй шляx бyдe вecти тiльки до одного eвaкyaцiйнoгo виxoдy, тобто k = 1. Тoдi
Te - h+L, xв (32)
Ve
Висновки:
1. Рoзpoблeнo мeтoд oцiнювaння пoжeжнoгo ризику для споруд виробничого пpизнaчeння, який дae змогу проводити ayдит пoжeжнoï нeбeзпeки ви-робничж об'еклв зaxиcтy i цим caмим m пiдcтaвi прогнозу впpoвaджy-вaти нeoбxiднi зaxoди для зaбeзпeчeння пoжeжнoï бeзпeки oб'eктa.
2. У пpoцeci викошння ayдитy пoжeжнoï нeбeзпeки виpoбничиx об'етв зa-xиcтy нeoбxiднo обов'язково poзглядaти nomen^a.bmü noжeжнuй pu3uK для бyдiвeль евоб i тepитopiï ев.о.т об'екга, a тaкoж сощалътй noжeжнuй pu3uK е&о.с xa iндueiдуaлънuй noжeжнuй pu3uK ево, знaчeння якиx нe по-виннi пepeвищyвaти нopмaxивнi знaчeння.
3. Нeoбxiднa пoдaльшa poбoxa з мexoю yдocкoнaлeння тa cпpoщeння мexo-ду для пpoгнoзyвaння ризику виникнeння пoжeж споруд виробничого пpизнaчeння з мexoю нaгpoмaджeння тa poзшиpeння бaнкy дaниx.
Лiтepaтуpa
1. Caмoшин Д. А. Рacчeт пoжapныx рисков для общественный, жильи и aдминиcтpaтив-ньк здaний / Д.А. Caмoшин. - 46 с. [Электронный pecypc]. - Доступный з http://www.aka-demygps.ru.
2. Климась Р. Визначення ймовiрностi виникнення пожеж у будiвлях i спорудах pi3Horo призначення / Р. Климась, Д. Матвшчук // Надзвичайна ситуацiя : зб. наук. праць. - 2011. - № 11 (168). - С. 44-45.
3. ДСТУ EN 54-14:2005. Системи пожежно! сигнашзацп. Вимоги по проектуванню, монтажу, наладщ, експлуатацп i технiчному обслуговуванню. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.budinfo.org.ua/doc/1811902.jsp
4. ДБН В.2.5-20-2001. Газоснабжение. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. dwg.ru/dnl/8144
5. ПУЭ 7. Правила устройства электроустановок. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.elec.ru/library/direction/pue.html
6. Диллон Б. Инженерные методы обеспечения надежности систем / Б. Диллон, Ч. Сингх. - М. : Изд-во "Мир", 1984. - 318 с.
7. ГОСТ 1284.2-89. Ремни приводные клиновые нормальных сечений. Технические условия. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.vsegost.com/Catalog/28/28539.shtml
8. Кошмаров Ю.А. Прогнозирование опасных факторов пожара в помещении / Ю.А. Кошмаров. - М. : Академия ГПС МВД России, 2000. - 118 с.
9. Гулща Е.М. Прогнозування величини оптично! густини диму при пожежi в примщеш / Е.М. Гулща // Пожежна безпека : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во ЛДУ БЖД. - 2011. - N° 18. - С. 65-70.
10. Холщевников В.В. Моделирование людских потоков / В.В. Холщевников // Моделирование пожаров и взрывов. - М. : Изд-во "Пожнаука", 2000. - С. 139-169.
Гулида Э.Н., Мовчан И А. Оценка пожарного риска для сооружений производственного назначения
На основании анализа основных положений теории надежности получены зависимости для определения количественной величины потенциального, индивидуального и социального пожарных рисков для сооружений производственного назначения. Полученные зависимости позволяют прогнозировать значение пожарных рисков для реализации пожарной безопасности объекта защиты и ее последствий для людей и материальных ценностей, которые являются очень важными для предупреждения возможности возникновения пожара.
Ключевые слова: пожарный риск, пожар, частота появления пожара, интенсивность отказов.
Hulida Ye.M., Movchan I.O. Estimation of fire risk for building of productive setting
On the basis of analysis of substantive provisions of theory of reliability there were the got dependences for determination of quantitative size potential, individual and social fire risks for building of the productive setting. The got dependences allow to forecast the value of fire risks for realization of fire safety of object of defence and her consequences for people and material values that are very important for warning of possibility of origin of fire.
Keywords: fire risk, fire, frequency of appearance of fire, intensity of refuses.
УДК 674.047.3 Проф. 1.М. Озаркв, д-р техн. наук;
астр. В.С. Козар; доц. Н.Д. Довга, канд. фiз.-мат. наук; доц. М.С. Кобринович, канд. фЬ.-мат наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ХАРАКТЕРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ РЕЖИМНИХ ПАРАМЕТР1В СУШ1ННЯ НА КОЕФЩ1ЕНТ ТЕПЛООБМ1НУ
Розглянуто особливост впливу коефщента тепловiддачi на штенсившсть про-цесу сушшня за конвективного способу шдведення теплоти до об'екта сушшня. Наведено залежност та формули для визначення коефщента теплообм^. Дослщжено взаемозв'язки мiж крш^ями подiбностi, що вщображають процеси тепломасопере-несення.
