CC BY
7
I. Ф. Улянич УДК 664.76:579.67
кандидат техн. наук, ст. викладач
кафедри технологи збер1гання \ переробки зерна
Уманського нацюнального
уыверситету сад1вництва
К. В. Костецька
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри технологи збер1гання \ переробки зерна1 цукрових буряюв Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]
М. I. Голубев
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри год1вл1 тварин та технологи корм1в ¡м. П. Д. Пшеничного Нацюнального уыверситету бюресурав \ природокористування УкраТни [email protected]
ОЦ1НЮВАННЯ М1КРОБЮЛОГ1ЧНОГО СТАНУ КОРМОВИХ СУМ1ШЕЙ У ПРОЦЕС1 1ХНЬОГО ЗБЕР1ГАННЯ
Анотац 'т. В стагп' наведено дан/ щодо зм':н м/'кробюлоп'чного стану розроблених кормових сум/'шей ¡з зерна фуражного ячменю / кукурудзи та низки плодоовочевих компонент/в у р/зних концентрац/ях.
Робота виконувалась у лаборатор/ях кафедри технологи збер\гання / переробки зерна та кафедри м/кробюлогп, бюх/мп / фЫологп рослин Уманського НУС, а також кафедри збер/гання / переробки зерна НУХТМетою роботи було вивчення зм'ш м/кробюлопчних показниюв кормових сум/шей в процеа '¡хнього збер/гання.
У св/жовиготовлених продуктах / в процеа ¡'хнього збер/гання протягом 30 / 60 д/б проводили вивчення за такими м/кробюлопчними показниками: загальна ю'лью'сть м/кробних кл\тин (МАФАМ, КУО/г); наявн'ють бактерм паратифозно¡' групп (сальмонели); наявн 'ють ентеропатогенних штам'т кишково)' палочки (БГКП, КУО/г), наявн/сть анаероб/в. Досл'щн/ зразки збер/гали в умовах, прийнятих в практиц/ комб/кормових завод/в, при температур/ О °С / +20 °С, що в'щпов'щае зимовому та л/тньому пер'юду. Вщносна волопсть пов/тря становила 70...80 %.
В/дзначено, що показники загально/' юлькосл м/кробних кп/тин для вах зразюв кормових екструдованих продукт!в не перевищують допустим/ норми (не больше 5-105 КУО/г).
Авторами в/дм/чено, що в процеа збер/гання кормових сум/шей кшьюсть мезоф'тьних аеробних / факультативно-
анаеробних м/кроорган/зм/в зб'тьшуеться в 15-40 раз/в, але не перевищують граничних норм для корм '/в 5-105. Також в
процеа збер/гання зб'тьшуеться волопсть екструдованих сум/шей за рахунок сорбцп вологи з пов/тря.
Таким чином, розроблен/ екструдован/ кормов/ сум 'ш] в процеа збер/гання упродовждвох м/сяц/в, не набувають токсичних
властивостей, загальна юльюсть м/кробних кп 'тин для вах зразюв не перевищуе допустим/ норми. Тому вони можуть
використовуватися для вщгод/вл! альськогосподарських тварин протягом всього терм/ну збер/гання.
Ключов!. слова: зерно, плодоовочев/ компоненти, кормов/ сум/ш/, м/кробюлопчний стан, збер/гання.
И. Ф. Улянич
кандидат технических наук, ст. преподаватель кафедры технологии хранения и переработки зерна Уманский национальный университет садоводства Е. В. Костецкая
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры технологии хранения и переработки зерна Уманский национальный университет садоводства М. И.Голубев
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры кормления животных и технологии кормов им. П. Д. Пшеничного
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
ОЦЕНКА МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ КОРМОВОЙ СМЕСИ В ПРОЦЕССЕ ХРАНЕНИЯ
Аннотация. В статье приведены данные об изменениях микробиологического состояния разработанных кормовых смесей из зерна фуражного ячменя и кукурузы и ряда плодоовощных компонентов в различных концентрациях. Работа выполнялась в лабораториях кафедры технологии хранения и переработки зерна и кафедры микробиологии, биохимии и физиологии растений Уманского НУС, а также кафедры хранения и переработки зерна НУХТ Целью работы было изучение изменений микробиологических показателей кормовых смесей в процессе их хранения. В свежеизготовленных продуктах и в процессе их хранения в течение 30 и 60 суток проводили изучение по таким микробиологическим показателям: общее количество микробных клеток (МАФАМ, КОЕ/г) наличие бактерий паратифозной группы (сальмонеллы) наличие энтеропатогенные штаммов кишечной палочки (БГКП, КОЕ/г), наличие анаэробов.
Опытные образцы хранили в условиях, принятых в практике комбикормовых заводов, при температуре О °С и +20 °С, что соответствует зимнему и летнему периоду. Относительная влажность воздуха составляла 70 ... 80 %. Показатели общего количества микробных клеток для всех образцов кормовых экструдированных продуктов не превышают допустимые нормы (не более 5-105 КОЕ/г).
В процессе хранения кормовых смесей количество мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микро-№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
организмов увеличивается в 15-40 раз, но не превышают предельных норм для кормов 5-105. Также в процессе хранения увеличивается влажность экструдированных смесей за счет сорбции влаги из воздуха.
Таким образом, разработанные экструдированные кормовые смеси в процессе хранения в течение двух месяцев, не приобретают токсические свойства, общее количество микробных клеток для всех образцов не превышает допустимые нормы. Поэтому они могут использоваться для откорма сельскохозяйственных животных в течение всего срока хранения.
Ключевые слова: зерно, плодоовощные компоненты, кормовые смеси, микробиологическое состояние, хранения. I. F. Ulianych
PhD of Technical Sciences, Senior Teacher Uman National University of Horticulture К. V. Kostetska
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture M. I. Holubiev
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
EVALUATION OF MICROBIOLOGICAL STATE OF FODDER MIXTURES IN THE PROCESS OF THEIR STORAGE
Abstract. Data on changes of microbiological state of developed fodder mixtures from grain of forage barley and maize and a number of fruit and vegetable components in different concentrations were presented in the article. Work was carried out in the laboratories of the Department of Technology of Storage and Processing of Grain and the Department of Biology of Uman National University of Horticulture as well as the Department of Storage and Processing of Grain of National University of Food Technologies.
The purpose of the paper was to study the changes of microbiological indexes of fodder mixtures in the process of their storage.
Study in fresh-produced products and during their storage for 30 and 60 days was done by the following microbiological parameters: total number of microbial cells (MAFAM - mesophilic aerobic and facultative anaerobic microorganisms, CFU/g); presence of bacteria of paratyphoid group (salmonella); presence of enteropathogenic strains ofcoliform bacterium (bacteria of colibacillus group, CFU/g), presence of anaerobes.
Research samples were stored in conditions adopted in practice of mixed fodder plants under the temperature of 0 °C and 20 °C corresponding to winter and summer period. Relative air humidity was 70 ... 80 %.
It was noted that indexes of total number of microbial cells for all samples of fodder extruded products did not exceed permissible standards (no more than 5-105 CFU/g).
The authors mentioned that mesophilic aerobic and facultative anaerobic microorganisms increased by 15-40 times, but did not exceed limits for fodders of 5-105 in the process of fodder mixtures storage. Also humidity of extruded mixtures by moisture sorption from the air increased in the process of storing.
Thus, developed extruded fodder mixtures in the process of storage for two months did not get toxic properties; total number of microbial cells for all samples did not exceed permissible standards. Therefore, they can be used for fattening of farm animals during all the term of storage.
Keywords: grain, fruit and vegetable components, fodder mixtures, microbiological state, storage.
Постановка проблеми. Основним джерелом втрат пщ час збер1гання кормш е ¡нфекцшш збудники хвороб, плюняви, грибки та др1ждж1.
Найбшьш часто збудниками псування кормш е бакте-piï Erwinia aroidea, Pseudomonas niarginalis. Ц\я бактерш обмежуеться низьким ршнем pH (менше 4,5), д1ючим як mriöiTOp, осктьки кислотшсть середовища мае знач-ний вплив на розвиток мкрооргашзмш. Подальша житте-дЫлы-мсть MiKpoopraHi3MiB залежить вщ умов, у яких вони мешкають. Л1м1туюче значения pH для кл1тин та спор бактерш вщр1зняеться на одиницю i складае для кл1тин -3,5-4,1, для спор - 4,4-5,1 [1-3].
Анал ¡3 оста нн ix доел ¡джень i публшацш. Зниження якосл KopMiB до piBHiB не придатних для вщгодшл1 ешь-ськогосподарських тварин призводить до ¡нтенсивного розвитку м1крофлори, в результат! чого вщбуваеться накопичення токсичних речовин, небезпечних для здоров'я тварин. Попршення якосп кормш, головним чином, викликають гриби роду Aspergillus / Pénicillium, тобто л гриби, яю за несприятливих умов збер1гання можуть бути причиною появи плюняви, самоз1гршання, пропркання [1, 3].
Бшьилсть плюнявих грибш розвиваються у кормах ¡3 бшьш високою кислотшстю, шж бактери. Так, спори AspergiUusniger, Botrytis cinerea, Fusariumsp проростають за pH 2,1-8,4, 2,1-7,9 та 6,0-9,4 вщповщно.
До найголовшших чинниюв, яю впливають на розвиток MiKpoopraHi3MiB, належить волопсть середовища та актившеть води. Мкрооргашзми по р1зному реагують на BMiCT у середовищ1 води. Гриби здатш розвиватися за значно меншо!' кшькосл води, шж бактери. Для бактерш мш1мальна волопсть середовища повинна бути не менше 30 %, а для грибш - 15 % [1, 3, 4].
Мета статп. Розкриття питань щодо змш мкробюло-пчних показниюв кормових сумшей в npoueci Тхнього збер1гання.
Методика дослщження. Експериментальна части-на роботи виконувалась протягом 2012-2014 pp. у лабо-ратортх кафедри технологи збер1гання i переробки зерна та кафедри мкробюлогп, 6ioxiMii i ф1зюлогп рослин Уманського НУС, а також кафедри збер1гання i переробки зерна НУХТ.
Предметом дослщження були екструдоваш продукти ¡з cyMiLui зерна фуражного ячменю i кукурудзи з рядом плодоовочевих компоненлв у р1знш концентраци.
Визначення мкробюлопчних показниюв проводили за ДСТУ EN 12824:2004 «Мкробюлопя харчових продукте i KopMiB для тварин. Горизонтальний метод виявлення Salmonella (EN 12824:1997, IDT)», ДСТУ ISO 4831:2006 «Мкробюлопя харчових продуклв i корм ¡в для тварин. Загальш настанови щодо тдрахування ктькосп кол1фор-мних MiKpoopraHi3MiB. Методика найвфопдшшоТ кшькосл (ISO 4831:1991, IDT)», ДСТУ ISO 4833:2006 «Мкробюлопя харчових продуктш i корм ¡в для тварин. Горизонтальний метод пщрахунку мкрооргашзмт. Техшка тдрахування колонш за температури 30°С (ISO 4833:2003, IDT)» -На замшу ДСТУ IS04833:2005 (ISO 4833:1991, IDT) та методом nociey кл1тин на rycri середовища [5-7]. Цей метод складаеться з трьох основних етатв: приготування розведень, пост на агаризоване середовище в чашках neTpi та пщрахунок колонш, яю виросли за 2-3 доби в термостал за температури 30 °С.
У продукци, за методиками, наведеними в роботах [58], визначали таю мкробюлопчш показники: загальну кшьюсть м1кробних кл1тин nociBOM на щшьному середо-BHLui - м'ясопептонному arapi; наявшеть бактерш парати-
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
30
№1, 2017
фозноТ групи (сальмонели) та ентеропатогенних штамш кишковоТ палички - на середовищ1 Ендо; наявшсть анаеробш - на похилих стовпчиках з використанням у якосп середовища м'ясопептонного агару за ДСТУ ISO 7218:2008 «Мкробюлопя харчових продуктт i кормт для тварин. Загальш настанови щодо мкробюлопчних дослщжень (ISO 7218:1996, IDT)», ДСТУ ISO 7932:2007 «Мкробюлопя харчових продукте i кормш для тварин. Горизонтальний метод визначення кшькосп ймовфно Bacillus cereus. Техшка пщрахунку за температури 30°С (ISO 7932:2004, IDT)», ДСТУ ISO 7937:2006 «М1кробюлопя харчових продуктт i кормт для тварин. Горизонтальний метод визначення кшькосп Clostridium Perfringens. Техн1ка пщрахування колонш (ISO 7937:2004, IDT)», ДСТУ ISO 7954:2006 «Мкробюлопя харчових продукте i KopMiB для тварин. Загальш настанови з пщрахунку др1жджш i м1кроскоп1чних rpnöiB. Техшка тдрахування колонш, культивованих за температури 25 °С (ISO 7954:1987, IDT)».
Визначення загальноТ токсичност продукте проводили експресним методом на рибках rynni [9-11]. Цей метод заснований на видшенш ацетоном з продуктт жиро- та водорозчинних фракцш токсичних речовин з подалыиим впливом цих фракцш на аквар1умних рибок rynni. Токсичш речовини надходять кр1зь зябра у кров, минаючи захисш мехашзми травноТ системи i реагують не тшьки з епщермальними кл1тинами шюри, яю мають свою специфку реагування, а з оргашзмом в цшому. Методика дозволяв визначити загальну токсичшсть KopMiB впродовж одшеТ доби.
Дослщш зразки збер1гали протягом двох мкяцш в умовах, прийнятих в практик комбкормових заводш, при температур! О °С i +20 °С, що вщповщае зимовому та л1тньому перюду. Вщносна волопсть пов1тря становила 70...80%.
Основн1 результати дослщження. В результат проведених м1кробюлопчних дослщжень зразюв не було виявлено патогенних мкрооргашзмш, плкеневих грибш, бактерш групи кишковоТ палички та анаеробш (табл. 1, 2).
Дослщження проводилися у св1жовиготовлених продуктах та таких, що збер1галися протягом 30 i 60 д1б. 1хня волопсть (на загальну масу) становила: для дослщ-
них екструдованих зразюв ячмшно-буряковоТ та ячмшно-морквяноТ cyMiLui з стввщношенням компоненте вщпо-в1дно 92:8 - 10,2 %; а для дослщних екструдованих зразк1в кукурудзяно-буряковоТ та кукурудзяно-морквяноТ сум1шей з стввщношенням компонент1в в1дпов1дно 85:15 - 11,4 %. Волог1сть зразк1в в kíhu¡ досл1ду зб1ль-шилась i становила 13,2 - 13,4 % за температури +20 °С, вологосп пов1тря 70 % та 12,8 - 13,1 % за температури О °С i вологосп пов1тря 60 %.
Екструдати подр1бнювали до крупност 1-2 мм, та закладали на збер1гання у негерметичн1й Tapi.
Результати дослщжень МАФАМ показали, що пщ час збер1гання зразк1в за температури О °С спостер1гаеться з61льшення загальноТ кшькосп мкробних кл1тин в 2-4 рази i при +20 °С в 7-12 pa3¡B для екструдованих ячмшно-бурякових сум1шей i кукурудзяно-морквяних сумшей.
Сл1д зазначити, що показники загальноТ кшькосп m¡-кробних kjiíthh для BC¡x3pa3K¡B не перевищують допустим! норми (не бшьше 5-105 КУО/г).
В процес1 збер1гання кшьюсть мезоф1льних аеробних i факультативно-анаеробних мкрооргашзмш зб1льшуеться в 15-40 раз1в, але не перевищують граничних норм для KopMiB 5-105. Також в процеа збер1гання зб1льшуеться волопсть екструдованих сумшей за рахунок сорбцИ' вологи з пов1тря. Так, волопсть екструдованих сумшей за 60 д1б збер1гання при температур! +20 °С, в1дносн1й вологосп пов1тря 70 % з61льшилась на 1,8-3,0 %, а за температури О °С i bíahochoT вологосп пов1тря 60 % на 1,6-2,6 %.
В1домо, що залежно вщ температурного оптимуму bc¡ M¡KpoopraH¡3MH подшяються на холодост1йк1 (психро-ф1льн1), теплолюбив! (термофшьш) та tí, у яких оптимум при середшх температурах (мезофшьш). М1крофлора зерна представлена мезоф1лами, у яких температурний максимум знаходиться у межах 45...50 °С. В процеа екструдування продукт прогр1ваеться до температури 110...120 °С, що сприяе загибел1 61льшост1 вид1в 6актер1й.
Розгляд посту на МАФАМ показав 3 види типових ко-лонш, як1 для детальшшого вивчення були п1ддан1 мкро-скоп1юванню:
1. Колон1Т б1лого кольору з нер1вними ризоТдними краями досить великого розмфу виявились короткими
Таблиця 1
Змша м1кро61олог1чних показник1в кормових сум1шей в npoueci збер1гання за температури +20°С,
bíahochoi вологост1 пов1тря 70 °/о
Наймену-вання зразка к .Е х 2 га ю 1- Щ ю (0 МАФАМ, КУО/г БГКП, КУО/г Сальмонели, КУО/г Токсино-утворююч1 анаероби Токсичшсть на рибах rynni » л н и О с; о со
Норма 5-Ю5 не допускаеться не допускаеться не допускаеться не допускаеться до 15
№1 0 2-Ю3 н/в н/в н/в нетоксичний 10,2
30 8-Ю3 н/в н/в н/в нетоксичний 12,7
60 1,8'104 н/в н/в н/в нетоксичний 13,2
№2 0 4-Ю3 те ж те ж те ж те ж 11,0
30 2-Ю4 » » » » 12,9
60 4,6-Ю4 » » » » 13,3
№3 0 4-Ю3 » » » » 11,4
30 2,6-Ю4 » » » » 12,8
60 4,8-104 » » » » 13,2
№4 0 6-Ю3 » » » 11,5
30 1,8-104 » » » 12,7
60 4,4'104 » » » 13,4
Прим/'тка. зразок №1 - екструдована ячмшно-бурякова сум1ш (90:10), W=10,2 %;
зразок №2 - екструдована кукурудзяно-морквяна сум1ш (90:10), W=11,0 %; зразок №3 -екструдована ячм1нно-бурякова сум1ш (85:15), W=ll,4 %; зразок №4 - екструдована кукурудзяно-морквяна сум1ш (85:15), W=ll,5 %; н/в - не виявлено.
№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Прим/'тка. зразок №1 - екструдована ячмшно-бурякова cyMiiu (90:10), W=10,2 %;
зразок №2 - екструдована кукурудзяно-морквяна сумш (90:10), W=11,0 %; зразок №3 -екструдована ячмшно-бурякова сумш (85:15), W=ll,4 %; зразок №4 - екструдована кукурудзяно-морквяна сумш (85:15), W=ll,5 %; н/в - не виявлено.
Таблиця 2
Змша мшробюлопчних показниюв кормовихсум1шей в процеа збер1гання за температури 0°С,
вщносно! вологосп пов1тря 60 °/о
Наймену-вання зразка в .5 х 2 (В Ю а.Ь н щ а 4 1- Щ ю (0 МАФАМ, КУО/г БГКП, КУО/г Сальмонели, КУО/г Токсино-утворююч1 анаероби Токсичшсть на рибах rynni л 1- и О ос; о со
Норма 5-Ю5 не допускаеться не допускаеться не допускаеться не допускаеться до 15
№1 0 2-103 н/в н/в н/в нетоксичний 10,2
30 4-Ю3 н/в н/в н/в нетоксичний 12,4
60 8-Ю3 н/в н/в н/в нетоксичний 12,8
№2 0 4-Ю3 те ж те ж те ж те ж 11,0
30 6-Ю3 » » » » 12,5
60 1,2-104 » » » » 13,0
№3 0 4-Ю3 » » » » 11,4
30 6-Ю3 » » » » 12,2
60 8-Ю3 » » » » 12,9
№4 0 6-Ю3 » » » » 11,5
30 8-Ю3 » » » » 12,3
60 1,4-104 » » » » 13,1
паличкопод1бними бактертми.
2. Колони меншого розмфу кремово-рожевого кольо-ру, з1 св1тлими краями \ потемншням в середиш (молодо до старшня набувають коричневого кольору) - довп паличкопод1бш бактери.
3. Колони невеликого розмфу правильно! кулепод1б-ноТ форми з ршними краями яскраво жовтого кольору. Це кулясп бактери - диплококи, розм1щеш попарно.
Комбкорми, затареш у м1шки, збер1гають за рецептами у штабелях прямокутноТ форми висотою не бшьше 14 рядш. Мшки складають зашивкою всередину штабеля. Починаючи з десятого ряду, Тх складають у вигляд1 шрамщи, для чого ширину \ довжину кожного ряду зменшують на 0,25 м. Складають мшки у перев'язку тршником або п'ятериком. М1ж штабелями залишають проходи по 1,25 м, щоб можна було проводити заванта-жувально-розвантажувальш роботи. М1ж стшами складу \ штабелями, а також м1ж сусщшми штабелями для спостереження за станом \ циркуляцию пов1тря залишають проходи по 0,7 м. Рекомендують укладати на складах тдлогового типу комбкорми волопстю не вище 13 % - на висоту до 4 м; вище 13 % - до 2,5 м.
Збагачеш комбкорми на складах тдлогового типу збер1гаються без попршення Тхякост1 упродовж 2 мЮяцш, якщо температура пов1тря не вище 25 °С, а вщносна волопсть пов1тря до 70 %. При порушены режимш збе-р1гання комбкорми треба перевфяти на токсичшсть.
Токсико-бюлопчний анал1з дослщних зразюв на ри-бах гупт не виявив ознак токсичносп екструдованих продуктш протягом всього термшу збер1гання.
Висновки. Таким чином, розроблеш екструдоваш кормов1 сум1ин в процеа збер1гання упродовж двох мЬ сяц1в, не набувають токсичних властивостей, загальна ктьюсть м1кробних кл1тин для вах зразк1в не перевищуе допустим! норми. Тому вони можуть використовуватися для в1дгод1вл1 сшьськогосподарських тварин протягом всього термшу збер1гання.
/Итература
1. Kersten J. Principles of Mixed Feed Production / Kersten J., Rohde H.R., Nef E. - London, 2005. - 368 p.
2. O'Neil P. Bacteria resistant to antibiotics spred concern / P. O'Neil, S. Mcintosh // New Scientist. - 1987, 27Aug. - P.16.
3. Piddock L. J. V., Wray C. Quinolone resistance in Salmonella spp: veterinary pointers // Lancet. - 1990, 14 Jul. - P. 125.
4. Hertrampf J. W. Alternative antibacterial performance promoters // Poultry International. - 2001. - №1. - P. 50-55.
5. Колобов В. Экструдированный горох в комбикормах-стартерах для телят молочного периода / В. Колобов // Молочное и мясное скотоводство. -1982. - №3. - С. 26-27.
6. Максимюк Н. Физиология кормления животных: теория питания, прием корма, особенности пищеварения. - СПб.: Лань, 2004. - 256 с.
7. Остриков А. Н. Производство экструдированных продуктов с белковыми добавками / А. Н. Остриков, О. В. Абрамов, К. В. Платов // Пищевая промышленность. - 2003. - № 11. - С. 32-33.
8. Жушман А. Экструзионная обработка крахмала и крахмалосодержащего сырья / А. Жушман, Е. Контелова, В. Карпов. - М.: ЦНИИТЭИ Пищепром, 1980. - 36 с.
9. Богатырев А. Термопластическая экструзия: научные основы, технология, оборудование / А. Богатырев, В. Юрьев. - M.: Ступень, 1994. - 200 с.
10. Все овощи / M. Григоровская, О. Кораблева, В. Гаврилюк, В. Давыдов. -К.: Юнивест Медиа, 2010. - 225 с.
11. Орлов, А. И. Влияние процесса экструдирования на сохранность витаминов в зерне ячменя и пшеничных отрубях / А. И. Остриков, В.А. Афанасьев // Труды ВНИИКП. - 1983. - Вып. 23. - С. 151-159.
References
1. Kersten, J. (2005). Principles of Mixed Feed Production. London: Nef E., 2005. 368 p. (in English).
2. O'Neil, P. (1987). Bacteria resistant to antibiotics spred concern. New Scientist. New York, 1987, 27 Aug., p. 16. (in English).
3. Piddock, L. J. V., Wray, C. (1990). Quinolone resistance in Salmonella spp: veterinary pointers. Lancet, Birmingham, 1990, 14 Jul., p. 125. (in English).
4. Hertrampf, J. W. (2001). Alternative antibacterial performance promoters. Poultry International, 2001, no. 1, pp. 50-55. (in English).
5. Kolobov, V. (1982). Extruded peas in mixed fodders-starter for calves of milk period. Milk and meat cattle breeding, 1982, no. 3, pp. 26-27. (in Russian).
6. Maximyuk, N. (2004). Physiology of feeding animals: the theory of nutrition, reception of food, features of digestion. St. Petersburg: Lan, 2004. 256 p. (in Russian).
7. Ostrikov, A.N. (2003). Manufacture of extruded products with protein additives. Food industry, 2003, no. 11, pp. 32-33. (in Russian).
8. Jushman, A., Kontelova E., Karpov V. et al. (1980). Extrusion treatment of starch and starch-containing raw materials. Moscow: TsNIIETI Pisheprom, 1980. 36 p. (in Russian).
9. Bogatyrev, A., Yuryev, V. (1994). Thermoplastic extrusion: scientific fundamentals, technology, equipment. Moscow: Step, 1994. 200 p. (in Russian).
10. Grigorovskaya, M., Korableva, O., Gavrilyuk, V., Davydov, V. (2010). All vegetables. Kyiv: Univest Media, 2010. 225 p. (in Russian).
11. Orlov, A.I., Afanasyev, V.A. (1983). Influence of the process of extrusion on
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
32
№1, 2017
