CC BY
11
обозначены принципы эффективного управления охранными территориями, обоснована целесообразность разграничения хозяйственных и контролирующих функций в сфере управления природно-заповедным фондом Украины.
Ключевые слова: хозяйственные и контролирующие функции, заинтересованные лица, природно-заповедный фонд Украины, управление, учреждения.
Golovko А.А. Institutional aspects of management for the objects of natural reserve fund of Ukraine, which are not assigned to the authorization of the profile ministry
The analysis of the institutional structure of management for natural reserve fund of Ukraine was made; the problem and discussion points were identified; the principles of good governance protection area were indicated; the expediency of distinguishing economic and regulatory functions in the management of natural reserve fund of Ukraine was proved.
Keywords: economic and controlling functions, stakeholders, natural-reserved fund of Ukraine, government, institutions.
УДК 504.73.03:603* Зав. лаб. О.1. Блшкова, канд. бюл. наук -
1нститут агроекологи i природокористування НААН
ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗАГРОЗ ЕКОСИСТЕМАМ I Б1ОТИЧНИМ КОМПЛЕКСАМ КРИМУ
Визначено та оцшено основш еколопчш загрози екосистемам та бютичним комплексам Криму, розраховано загальний шдекс небезпечност загроз, класифжо-вано еколопчш чинники за класами небезпеки та удосконалено методолопю щодо критерй'в 1'х оцшки. У ходi дослщження було визначено чинники, як мають найбшьш негативний вплив на бiорiзноманiття репону i е невщкладними для врегу-лювання.
Ключовг слова: еколопчна загроза, загальний шдекс впливу загроз, основш групи чиннигав еколопчних загроз, екосистема, бютичне та ландшафтне рiзноманiт-тя, антропогенний вплив.
Постановка проблеми. Збереження бютичного та ландшафтного р1з-номашття е одним з основних напрям1в реал1зацп завдань концепцп сталого розвитку, якою передбачено досягти гармони економ1чного, еколопчного та сощального складниюв розвитку шляхом впровадження екосистемних прин-цитв управлшня природними ресурсами. У сучасних умовах подальшого на-ростання антропогенного впливу на навколишне природне середовище (НПС) пригшчення розвитку чи втрата певних таксошв, структурних елемен-т1в бюр1зномашття не лише призводить до негативних економ1чних 1 приро-дознавчих наслщюв, це спричиняе порушення природних умов життя для ш-ших вид1в бюти 1 для людини. Загрозою для бюр1зномашття, зазвичай, е ш-тегральний ефект спшьно! ди комплексу негативних чинниюв антропогенного та природного походження, що проявляеться у р1зних модифжащях 1 пев-ним чином ускладнюе виявлення причинно-наслщкових зв'язюв та регулю-вання негативних вплив1в [4, 7, 8]. Анал1з вггчизняних та заруб1жних методо-лопчних шдход1в до оцшки та зниження небезпеки еколопчних загроз бь ор1зномашттю свщчить, що найоптимальшшим е використання штегровано-го тдходу, суть якого полягае в синтез1 на екосистемних засадах умов, що породжують загрозу (Монреаль, 2003). Щд час виявлення негативних еколо-
пчних чинниюв, дослiдженнi особливостей 1хнього впливу та пошуку мож-ливостей зменшення вщповщних ризикiв потрiбно враховувати особливостi певних природно-територiальних комплекшв, якi породжують щ загрози, здатнi 1х пiдсилити чи вплинути iншим чином на ситуащю. Найефективш-шим визнано мiжвiдомчо узгоджене управлшня антропогенним впливом на природне довкшля в межах певних водозбiрних басейнiв [4].
Завдяки географiчному положенню Укра1на, особливо Крим, мае бага-те рiзноманiття бюти, збереження яко1 в умовах штенсифжацп дiяльностi лю-дини, впливу екологiчних загроз е важливою умовою забезпечення стабшь-ного життя, розвитку суспiльства i природи, а також устшно! мiжнародноl ствпращ з цих питань.
Анал1з попередшх досл1джень i публ1кац1й. Методологiчнi основи комплексного тдходу щодо проблем природокористування та охорони природного середовища на рiвнi регюну, елементи переходу до сталого розвитку регiонiв вже розроблено в рамках конструктивно! та соцiально-економiчноl географп (В. Д. Байтала та ш., 2000; А.М. Маринич, 1982, 1990; тощо), лан-дшафтознавства (А.Г. 1саченко, 1991; В.Н. Солнцев, 1981; Сочава, 1978).
Еколопчш загрози бiорiзноманiттю Криму вже класифiковано за характером впливу на певш види та угруповання (В.Г. Сна, 1989; А.В. Сна, 2002; В.А. Боков, 2002; Я.П. Дщух, 2005), з'ясовано бюценотичш зв'язки у ландшафтах та мiж ними i природними зонами регюну (Г. С. Гришанков, 2002), типолопчне рiзноманiття та екологiчну роль лiсiв у гiрських водозбо-рах, вплив рекреацшно! дiяльностi на лiсовi екосистеми (П.П. Посохов, 1972; О.Ф. Поляков, 1989; М.Н. Агапонов, 2001; О.1. Левчук, 2003; Ю.В. Плугатар, 2008, 2009). Проте дош недостатньо проведено комплексну оцiнку еколопч-них загроз, питання розподшу наслiдкiв негативного впливу в екосистемi з урахуванням 11 характеристики та довкшля; не визначено просторового розподшу еколопчних загроз бiорiзноманiттю та особливостей !х прояву у прос-торi, часi, !х взаемодп тощо. Тому актуальнiсть дослщження екологiчних загроз екосистемам та бютичним комплексам Криму очевидна.
Метою дослвдження було оцiнити екологiчнi загрози екосистемам та бютичним комплексам Криму та охарактеризувати !хш причинно-наслiдковi зв'язки.
Об'екти та методика дослiдження. Для виявлення просторових i структурних особливостей впливу негативних еколопчних чинниюв на екосистеми у дослщженш використано методи екосистемного та порiвняльного аналiзiв екологп. Класифiкували i ранжували негативнi еколопчш чинники за особливостями впливу, дотримуючись данського тдходу [7]. Основш еколопчш загрози для дослщжуваного регюну натчують 34 чинники, як умовно подшено на 6 груп: 1) 1-5 - змша водно-сольового режиму; 2) 6-14 - мехашч-ний вплив на бiорiзноманiття; 3) 15-23 - фiзико-хiмiчний вплив; 4) 24-31 -змша едафо-лггогенно! основи; 5) 32-33 - забруднення; 6) 34 - природш загрози (вггровали) (табл.) [1].
Кожен з перерахованих чинниюв характеризуется комплексним впливом. Кожну еколопчну загрозу оцiнювали за трьома критерiями: штен-
сивностi ди, масштабу та вiдновлюваностi екосистем чи 1х елементiв пiсля зняття загрози. Iнтенсивнiсть ди оцiнювали в балах: 1 - слабка, 2 - помiрна, 3 - значна, 4 - сильна, 5 - дуже сильна. Масштаб ди чинника: 1 - локальний, 2 - в межах певного типу екосистем, 3 - регюнальний, 4 - загальний для району дослщження, 5 - глобальний. Вщновлювашсть екосистем характери-зували так: 1 - вщновлюеться швидко, вщразу пiсля зняття впливу; 2 - протя-гом року, 3 - протягом 10 роюв, 4 - вщновлення погане, 5 - зовшм не вщнов-люеться. Для ощнки загального впливу загроз на екосистеми та бютичш ком-плекси було розраховано вщповщний iндекс шляхом перемноження ощнок iнтенсивностi, масштабу загроз та вщновлюваносп екосистем, вiдображенi у вигл_вд графiка. Вiдповiдно до значення шдексу, всi загрози було подiлено на три класи: клас I (значення шдексу вщ 1 до 20); клас II (21-40); клас III (значення iндексу понад 41) [1, 7].
Табл. Основш групи чинникв екологiчних загроз
Змша вод-но-сольово-го режиму Мехашчний вплив на бюр1зномашття Ф1зико-х1м1чний вплив Змша едафол> тогенно! основи Забруднення При- родш загрози
1.Засолен- 6. Випас. 15. Комунально-по- 24. Ероз1я 32. Бюло- 34. Вгг-
ня. 7. Рекреацшне бутов1 вщходи. 25. Кар'ери. пчне заб- ровали.
2. Опрю- навантаження. 16. Звалища. 26. Опустелю- руднен-
нення. 8. Пожежг 17. Транспорт. вання. ня.
3. Заболо- 9. Рубання. 18. ЛЕП. 27. Селг 33. Генне
чування. 10. Зб1р ягщ та л1- 19. Промислов1 28. Зсуви. забруд-
4. Повшь карських рослин. забруднення. 29. Абраяя. нення.
(шдтоп- 11. Браконьерство. 20. Сшьськогоспо- 30. Вилучення
лення). 12. Урбашзащя дарсьга забруднення. Грунпв.
5. Осушен- 13. Залюення тери- 21. Вшськов1 31. Видобуток
ня. торш невщповщни- забруднення. корисних копа-
ми для умов куль- 22. Пдробуд1вництво. лин (кам'яне ву-
турами. 23. Радюактивне гшля, торф, за-
14. Орання. забруднення. л1зна руда тощо).
Результати дослвджень. Територiя Криму е унiкальною не тшьки за фiзико-географiчними показниками, ландшафтним та бiологiчним рiзнома-нiттям, а також 11 використанням як найбшьшо! в Укра1ш санаторно-курор-тно1, оздоровчо1, рекреацшно! та туристично1 територи [1-3, 5]. Як наслщок, вiдбуваеться попршення стану як окремих компонентiв екосистем та бютич-них комплексiв регюну, що обмежуе нормальний розвиток таксошв багатьох видiв та угруповань, так i НПС загалом. Серед основних чинниюв, якi форму -ють еколопчш загрози на цiй територи, за лггературними даними [1, 6], е надмiрне рекреацiйне навантаження, лiсовi пожеж^ рубання дерев, збiр ль карських рослин, бюлопчне забруднення, ерозiя Грунту та кар'ери. Загалом ниш активiзуються еколопчш загрози стабшьному розвитковi регюну, можна видшити низку чинникiв природного, антропогенного та антропогенно-природного походження, яю iстотно впливають на динам^ НПС та стан при-родних ресуршв регiону: антропогенне порушення розвитку природних лан-дшафтiв, активiзацiя карспв, рельеф гiрських водозборiв, несанкцiонована за-будова територiй, поверхневий добуток корисних копалин тощо.
Найбшьшу юльюсть балiв за iнтенсивнiстю впливу (вщ 4 до 5) набрали екологiчнi загрози, якi мають мехашчний вплив на бiоту (рекреацiйне навантаження, лiсовi пожеж^ урбанiзацiя) та призводять в репош до порушен-ня структури екосистем та структурно-функщонального зв'язку мiж компонентами. Вщ 3 до 3,5 балiв набрали еколопчш загрози, якi чинять фiзико-хi-мiчний вплив: комунально-побутовi вiдходи, транспорт та сшьськогоспо-дарськi забруднення (рис. 1).
5
0,5--
0 I.................................
[ 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 Номер загрози
—*— 1нтенсившсть —Масштаб -*— В1 д н о вл ю ваш сть
Рис. 1. Спiввiдношення ттенсивност^ масштабу ди та вiдновлюваностi
екологiчних загроз
1нтенсивним i iстотним порушенням структури екосистем та бютич-них комплексiв е також негативнi екологiчнi чинники групи щодо змiн еда-фо-лггогенно1 основи, насамперед ерозiя rрунтiв (4,1 бали), кар'ери та селi (3 бали). Група чинниюв щодо змiни водно-сольового режиму отримала вiд 2 до 2,5 балiв. Високим балом ощнено також бiологiчне (iнвазiя адвентивних видiв рослин i тварин) та генне забруднення, як е наслiдком надмiрного антропогенного тиску на НПС регiону. Особливо варто зазначити що, якщо для Гiрського Криму найвпливовшими за iнтенсивнiстю е екологiчнi загрози, яю чинять механiчний вплив на бiорiзноманiття (рекреацiйне навантаження, ль совi пожежi та урбанiзацiя), то для Кримського Степу це пов'язано з фiзико-хiмiчним впливом на бiорiзноманiття екосистем та бiотичних комплексiв. Масштаб ди чинника для бiльшостi екологiчних загроз мае локальний або в межах певного типу екосистем. Лише для групи "мехашчний вплив на бiорiз-номашття" майже вс чинники мають репональний або загальний для району дослщження масштаб впливу.
Вщомо, що багато екосистем та бютичних комплексiв навiть пiсля усунення впливу вщновлюються по-рiзному. Так, лише тсля усунення шести (17,6 %) еколопчних загроз природний стан екосистем вщновиться протягом року. Пiсля усунення впливу 15 (44,1 %) загроз (рубання, пожеж^ рекре-ацiйне навантаження, ерозiя, орання тощо) екосистеми зможуть вщновитися протягом 10 рокiв. Пiсля усунення загроз, яю мають "фiзико-хiмiчний вплив"
та чинниюв групи "змiн едафо-лггогенно1 основи" вщновлення екосистем та бiотичних комплексiв вщбуваеться дуже повiльними темпами (бiльше 10 ро-кiв): радiоактивне та вiйськовi забруднення, вилучення Грунпв, бiологiчне забруднення, звалища тощо. А пiсля забудови (урбашзащя) та прокладання автомагiстралей екосистеми не вщновлюються.
Кореляцiя мiж штенсивнютю, масштабом та вiдновлюванiстю еколо-пчних загроз дуже складна: в одних випадках вона юнуе, тодi спостерь гаеться кумулюючий ефект, в шших - тако1 кореляцп немае, послаблюе 1х ре-зультуючу дiю (рис. 1). Якщо iнтенсивнiсть загрози досить висока, проте вона мае локальний характер та екосистеми легко вщновлюються тсля усунен-ня впливу негативного еколопчного чинника, то загальний вплив на екосистеми або бютичш комплекси порiвняно невеликий. Навпаки, якщо еколопчна загроза мае високу штенсивнють, вiдновлюванiсть досить слабка, а масштаб дп чинника загальний для регiону дослщження, то вплив, вщповщно, буде надзвичайно великим.
Вiдповiдно до значення щдексу, до I класу належать 18 загроз (53 %), якi мають порiвняно слабкий вплив на екосистеми (опрюнення, заболочуван-ня, орання, ЛЕП, радюактивне забруднення, вiтровали тощо). Найбшьше загроз, якi належать до I класу, припадае до групи факторiв щодо змiни водно-сольового режиму та деяк щодо змш едафо-лггогенно1 основи. У деяких випадках це можна пояснити природними умовами репону. До II класу включено 8 (23,5 %) еколопчних загроз, вплив яких, порiвняно з I класом, е бшьш сильним та ютотним: зокрема, бшьшють негативних екологiчних чинникiв, якi здшснюють механiчний вплив на бiоту (рубання, браконьерство тощо) та фактори, що мають фiзико-хiмiчний вплив (промисловi забруднення). III клас об'еднуе 8 (23,5 %) загроз, якi мають серед дослщжуваних негативних еколо-гiчних чинниюв максимальний вплив на екосистеми та бютичш комплекси регюну, особливо влггку, що пов'язано насамперед з розвитком рекреацшно-туристично1 галузi (випас, рекреацшне навантаження, пожежi, урбанiзацiя,
комунально-побутов1 вщходи, ероз1я та бюлопчне забруднення) (рис. 2).
80-.-
70--Г1- -
0 60---П---
2
<ц
« 50--------
'I 40--П------П--
1 30------п- 4- - -П- -п--[ —
и
СЧ п П
ОО 20-------------------
'о.Ий______________1.......J1.__.L_ . . ]Ц1к . 1
] 3 5 7 9 II 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 Номер загрози
Рис. 2. Загальний тдекс екологiчних загроз екосистем та бютичних комплексе Криму
п
^..... ¡1 1 ]. п
Особливосп i, водночас, складнощi дiагностики антропогенного пору-шення екосистем та бiотичних комплекшв на ландшафтно-екосистемних засадах зумовлеш кiлькома причинами. Виявлений в певному мiсцi вплив еко-логiчноï загрози змшюеться у часi i простор^ тому повнiстю оцiнити його наслщки, зазвичай, не вдаеться. Наприклад, у природо-заповщному фондi цiнними е ус структурнi компоненти екосистем. Вони зазнають дiï рiзних за природою та штенсившстю екологiчних загроз i вiдрiзняються стiйкiстю до негативного впливу довюлля. Це ускладнюе оцiнку стану екосистем, осюль-ки методично складно узагальнити значення рiзних за змiстом дiагностичних показникiв, отриманих рiзними методами. Ще складнiше врахувати ефекти нейтралiзацiï, адитивносп, синергiзму дiï чинникiв. Важко виявити та врахувати опосередковаш впливи, а також неоднозначнють прояву реакцп природ-них екосистем, ïх структурних елементiв на рiзнi негативнi еколопчш чинни-ки та ïх комплекси, залежнють цiеï реакцiï вiд бiологiчноï стiйкостi певного об'екта, його географiчного положення, ступеня попередньоï трансформацiï тощо. Зазначене зумовлюе необхiднiсть розглядати небезпечш екологiчнi чинники в межах певних водозборiв як ландшафтних екосистем та врахову-вати особливостi ïхнього впливу залежно вiд просторово-часових характеристик та можливоï взаемодiï загроз на синеколопчному рiвнi.
Потрiбно зазначити також, що найбiльшими соцiально-економiчними загрозами, яю впливають на стан екосистем та бютичних комплексiв регiону, е бщнють населення, корупцiя, змiна власниюв землекористування, оргашза-цiйно-адмiнiстративнi проблеми, невиконання та недосконалють законодав-ства, а також недостатнш рiвень екологiчноï освiти. Еколопчш та сощально-економiчнi негаразди призводять до втрати регiональноï своерiдностi Криму у ресурсному, науковому та юторико-культурному аспектах. Лише комплек-сне виршення екологiчних проблем Криму зможе послабити негативний вплив еколопчних загроз не тшьки на екосистеми та бютичш комплекси регь ону, але й полшшити соцiально-економiчний стан регiону.
Висновки. Основними еколопчними загрозами стабiльному розвит-ковi регiону е чинники антропогенного та антропогенно-природного похо-дження. Найбшьший вплив за iнтенсивнiстю та масштабом ди мае група загроз, яю чинять механiчний вплив на бюту. Чинники групи "фiзико-хiмiчний вплив" та "змши едафо-лiтогенноï основи" мають слабкiшу iнтенсивнiсть, масштаб дiï, але екосистеми та бютичш комплекси шсля усунення впливу цих загроз потребують бшьш тривалого часу для вщновлення. Слабкий вплив (I клас) на екосистеми та бютичш комплекси регюну чинять 53 % наявних еколопчних загроз, тодi як середнш та сильний вплив (II та III клас) завдають вщповщно 47 % негативних чинниюв.
Визначено, що для зниження небезпеки наявних антропогенних та ан-тропогенно-природних процешв необхщно створити умови для досягнення балансу мiж соцiально-економiчними i природоохоронними цшями дiяльнос-тi секторiв економiки. Зменшення цих загроз е важливим складником низки природоохоронних нацюнальних програм та програм мiжнародних оргашза-цiй ФАО, ЮФРО, ЮНЕСКО.
2. Екологiя довкiлля
91
Л1тература
1. Выработка приоритетов: новый поход к сохранению биоразнообразия в Крыму // Оценка необходимости сохранения биоразнообразия в Крыму : результаты программы. - Вашингтон, США : BSP, 1999. - 258 с.
2. Ена В.Г. Заповедные ландшафты Крыма : справочник. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.] / В.Г. Ена. - Симферополь : Изд-во "Таврия", 1989. - 136 с.
3. Коржик В.П. Збереження ландшафтного рiзноманiття i природно-заповщна справа / В.П. Коржик // Еколопчш проблеми Буковини : навч. поабн. / за ред. В.П. Коржика. - Чершв-щ: Зелена Буковина, 2002. - С. 145-159.
4. Ощнка i напрямки зменшення загроз бiорiзноманiттю Укра1ни / вщп. ред. О.В. Дуд-кш. - К. : Вид-во "Жмджест", 2003. - 400 с.
5. Плугатар Ю.В. 1з лгав Криму : монографiя / Ю.В. Плугатар. - Харюв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 462 с.
6. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Оценка угроз биоразнообразию Крыма / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух, В.Г. Ена, В.С. Тарасенко // Природа. - Симферополь, 1998. - N° 1-2. - С. 2-4.
7. Stein B.A. States of the Union: Ranking America's Biodiversity. - Arlington, Virginia : Nature Serve, 2002. - 27 p.
8. Millenium Ecosystem Assesment. - Washington : Island Press, 2005. - 160 p.
Блинкова Е.И. Оценка экологических угроз экосистемам и биотическим комплексам Крыма
Определены и оценены основные экологические угрозы экосистемам и биотическим комплексам Крыма, рассчитан общий индекс опасности угроз, классифицированы экологические факторы по классам опасности и усовершенствована методология относительно критериев их оценки. В результате исследования были определены факторы, которые имеют наиболее негативное влияние на биоразнообразие региона и являются первоочередными для урегулирования.
Ключевые слова: экологическая угроза, общий индекс влияния угроз, основные группы факторов экологических угроз, экосистема, биотическое и ландшафтное разнообразие, антропогенное воздействие.
Blinkova O.I. Assessment of environmental threats to ecosystems and biotic complexes of Crimea
Identified and assessed major environmental threats to ecosystems and biotic complexes Crimea, calculated overall index of hazard of threats, environmental threats classified by hazard classes and improved methodology of criteria for their evaluation. The research identified the factors that have the most negative impact on the biodiversity of the region and is a priority for settlement.
Keywords: ecological threat, overall index exposure threats, the main factors of environmental threats, ecosystem, biotic and landscape diversity, anthropogenic impact.
УДК 630*165:181 Маг1странт М.Ю. Дебринюк;
доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
САН1ТАРНИЙ СТАН ДЕРЕВ ЛЕВАНД1ВСЬКОГО ПАРКУ М1СТА ЛЬВОВА
Вивчено саштарний стан паркових насаджень у зв'язку з досягненням вжу стиглост окремими деревними видами та значним антропогенним навантаженням на парковi об'екти. Ь обстежених 1424 особин лише 942 дерева (66,1 %) можна класи-фжувати як абсолютно здоровг Наведено види ушкодження дерев, рекомендовано заходи щодо шдвищення стшкост паркових фiтоценозiв.
Львiв вважають одним iз найбшьш озеленених мют Укра!ни. Поряд з такими вщомими парками як Стрийський, iм. !вана Франка, Погулянка фун-
