CC BY
22
А. В. Кучер
чл.-кор. АЕН Украши канд. пед. наук ORCID 0000-0001-5219-3404
ННЦ «1нститут Грунтознавства та aepoxiMU iMem О. Н. Соколовського», м. Харыв
ОЦ1НКА Й КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ1З СТАЛО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
АГРАРНИХ ПЩПРИеМСТВ
Постановка проблеми. Проблема стало! конкурентоспроможноси е вщносно новою та актуальною з огляду хоча б на необхщшсть досягнення цшей сталого розвитку. Провiднi американсью вченi D. Esty i S. Charnovitz зазначають, що «настав час, щоб зв'язок сталостi й конкурентоспроможноси був визнаний i розвинутий як прюритетне завдання политики» [1]. Фахiвцi Свiтового економiчного форуму визначили сталу конкурентоспроможнiсть як «сукупшсть шсти-тупв, полiтики та факторiв, яю роблять кра!ну продуктивною в довгостроковш перспективi, забезпечу-ючи при цьому сощальну та екологiчну сталють». На !хню думку, концепцiя стало! конкурентоспроможно-стi (i) передбачае бiльший акцент, шж концепцiя сталого розвитку, на продуктивноси як рушiевi процвь тання та довгострокового зростання, а також (ii) е бшьш широкою за традищйну конкурентоспромож-нiсть, оскшьки фокусуеться також на екологiчних i со-цiальних аспектах, яю виходять за рамки простого економiчного результату [2; 3]. Окремi аспекти стало! конкурентоспроможноси знайшли вiдображення в публжащях заруб1жних учених, зокрема таких, як: V. Andreoni, A. Miola [4], E. Doyle, M. Perez-Alaniz [5; 6], A. Farah, A. Gуmez-Ramos [7], D. KiseFakova зi ств-авторами [8], M. TvaronavicienD зi спiвавторами [9], M. Urbaniec [10], M. A. Weresa [11; 12] та ш. Разом iз цим результати пошуку за ключовими словами «sustainable competitiveness» у провщних мiжнародних агроекономiчних журналах, таких як «American Journal of Agricultural Economics», «European Review of Agricultural Economics», «Agricultural Economics» (Czech Republic) засвщчили, що в жодному з них не опублжо-вано статей, що мютять у назвi та/або анотащ! вказану фразу й присвячеш цiй проблемi в аграрий сферi. За-значене вище свiдчить про актуальнiсть, новизну й на-уково-практичну значущiсть проблеми стало! конкурентоспроможноси аграрних пiдприемств.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Питанням ощнювання конкурентоспроможностi аграрних щд-приемств присвячеш пращ багатьох учених [13]. Цжа-вий пщхщ до ощнювання конкурентоспроможноси сшьського господарства на рiвнi кра!н 6С запропоно-вано в робот A. Nowak, A. Kaminska [14]. Деяю з них висвгглюють у сво!х працях теоретичнi засади конкурентоспроможноси та !"! роль у розвитку пщприемни-цько! дiяльностi [15], iншi дослiджують питання забез-печення конкурентоспроможностi пiдприемств через стратепчне управлiння людськими ресурсами [16], вплив конкурентних стратегiй на ефективнiсть [17], удосконалення методологiчних засад управлiння кон-курентоспроможнiстю пiдприемства в умовах кризи [18], формування конкурентно! стратеги пщприемств аграрного сектора на зовншньому ринку [19], а також визначають прюритети забезпечення конкурентоспро-
можностi сшьського господарства Украши на свггових ринках [20].
У свои попередшх дослiдженнях ми з урахуван-ням концепщ! сталого розвитку ввели в науковий об^ поняття «стала конкурентоспроможнiсть аграрних пщприемств», запропонували й апробували методику експрес-оцiнювання стало! конкурентоспроможностi аграрних пщприемств [21].
Питання конкурентоспроможноси аграрних пщприемств у контекси сталого розвитку розглянуто в працях таких учених, як: A. Kucher [22], X, Levkov [23; 24], O. Mitiai [25], O. Nikolyuk [26], А Papageorgiou [27] та ш. Проте питання оцiнювання стало! конкурентоспроможноси аграрних пiдприемств та !! кластерного аналiзу не знайшли вщображення в працях вiтчизняних учених.
Мета статп — висвiтлити результати ощнювання та кластерного аналiзу стало! конкурентоспроможноси суб'екив агробiзнесу регюшв Укра!ни на прикладi конкретних вищв продукдi! й усiе! сукупностi аграрних пщприемств.
Викладення основного мат^алу. Дослiдження су-часного стану й проблем формування стало! конкурентоспроможноси аграрних пщприемств здшснювали поетапно. На першому етат оцiнено сталу конкурен-тоспроможнiсть аграрних пiдприемств на рiвнi областей Укра!ни. Цю ощнку виконано на прикладi зерна пшенищ озимо!, кукурудзи на зерно та соняшника, яю займають провiдне мюце в економiцi аграрних пщпри-емств Укра!ни. Для прикладу, виручка вщ реалiзацi! цих видiв продукцi! у 2016 р. становила 172,4 млрд грн, що дорiвнюе 72,1% у структурi товарно! продукщ! рослинництва, або 61,3% у структурi товарно! продукций сшьського господарства. Зiбрана площа цих трьох культур в аграрних пщприемствах Укра!ни у 2016 р. становила 10,7 млн га, або 64,7% вщ загально! площi ршль Отже, обранi для дослiдження культури е репре-зентативними й такими, що вщображають загальний стан економiки аграрних пiдприемств. На цьому ж етат зроблено кластерний аналiз результата ощню-вання конкурентоспроможностi пiдприемств на рiвнi регiонiв. На другому етат виконано ощнку конкурентоспроможноси ветх аграрних пщприемств Укра!ни.
У результат оцiнювання конкурентоспроможно-стi аграрних пщприемств областей Укра!ни на ринку зерна пшенищ озимо! (табл. 1) з'ясовано, що для 13 регюшв (розмщено за зростанням: Луганська, Оде-ська, Запорiзька, Чершвецька, Херсонська, Дшпро-петровська, Донецька, Микола!вська, Сумська, Черш-пвська, Закарпатська, Юровоградська та Харювська обласи) характерний низький рiвень, для дев'яти реп-ошв (Житомирська, Рiвненська, Тернопшьська, 1вано-Франювська, Львiвська, Волинська, Черкаська, Полтавська та Вшницька областi) — середнш рiвень
Примика. 1ТС — шдекс технолопчно! конкурентоспроможностi; 1ЕсопС — шдекс економiчно! конкурентоспро-можностi; 1МС — iндекс маркетингово! конкурентоспроможностi; 1Есо1С — iндекс еколопчно! конкурентоспроможно-сп; 18С — iндекс сощально! конкурентоспроможностъ
Джерело: авторськi розрахунки на основi даних форми № 50-с.г.
Таблиця 1
Ощнка стало! конкурентоспроможностi аграрних пщприемств областей Укра!ни _на ринку зерна пшениц озимо!, 2016 р._
Област1 1ндекси конкурентоспроможносп 8С1
1ТС 1ЕсопС 1МС 1Есо1С 18 С
Вшницька 1,225 1,179 1,198 1,228 1,168 1,199
Волинська 1,306 1,057 0,960 1,166 1,020 1,102
Дншропетровська 0,821 1,025 0,949 0,818 0,974 0,917
Донецька 0,828 0,951 0,849 0,952 1,005 0,917
Житомирська 1,081 1,200 0,918 1,106 0,851 1,031
Закарпатська 1,086 0,679 0,726 0,811 1,612 0,983
Запор1зька 0,764 1,018 0,869 0,796 0,922 0,874
1в.- Франк1вська 1,145 0,905 0,922 1,382 0,969 1,065
Ки!вська 1,291 1,073 1,279 1,253 1,287 1,236
Юровоградська 0,960 0,980 0,970 0,977 1,106 0,998
Луганська 0,792 0,964 0,777 0,849 0,875 0,851
Льв1вська 1,352 0,785 0,979 1,160 1,177 1,090
Микола!вська 0,891 1,105 0,946 0,790 0,898 0,926
Одеська 0,870 0,978 0,848 0,775 0,866 0,867
Полтавська 1,136 1,047 1,307 1,186 1,202 1,175
Р1вненська 1,221 0,910 1,092 1,206 0,758 1,037
Сумська 0,957 0,865 1,003 0,967 0,988 0,956
Терноп1льська 1,223 0,948 0,857 1,293 0,888 1,041
Харк1вська 0,996 0,999 1,018 1,048 0,940 1,000
Херсонська 0,818 0,972 0,860 0,807 0,969 0,885
Хмельницька 1,324 1,126 1,162 1,480 0,942 1,207
Черкаська 1,270 0,974 1,187 1,224 1,205 1,172
Чершвецька 0,904 0,546 0,917 1,149 0,873 0,878
Чершпвська 0,998 0,952 0,936 1,005 0,960 0,970
1 для двох регюшв (Хмельницька та Ки!вська об-ласп) — високий р1вень стало! конкурентоспроможно-сть
За результатами кластерного анал1зу методом Варда (рис. 1) 1 методом £-середшх дослщжувану су-купшсть об'екпв можна об'еднати у два кластери з р1зним р1внем конкурентоспроможносп:
(1) до першого кластера увшшли одинадцять об-ластей-лщер1в — Вшницька, Волинська, Житомир-ська, 1вано-Франювська, Ки!вська, Льв1вська, Пол-тавська, Р1вненська, Тернопшьська, Хмельницька, Черкаська (8С1 коливаеться в д1апазош 1,031—1,236);
(И) до другого кластера належить чотирнадцять областей-аутсайдер1в — Дншропетровська, Донецька, Закарпатська, Запор1зька, Юровоградська, Луганська, Микола!вська, Одеська, Сумська, Харювська, Херсон-ська, Чершвецька, Чершпвська (8С1 перебувае в д1а-пазош 0,851 — 1,000).
Для першого кластера середш значення стано-вили: 1ТС — 1,234, 1ЕсопС — 1,019, 1МС — 1,078, 1Есо1С — 1,244, КС — 1,042, а для другого кластера вщповщно: 0,899, 0,926, 0,898, 0,903 1 0,999. Результати дисперсшного анал1зу й описово! статистики сформо-ваних кластер1в дають тдстави вважати 1х однор1д-ними. Разом 1з цим, у рамках зазначених кластер1в можна умовно виокремити по два субкластери, що мо-жуть слугувати основою для застосування диференщ-йованого п1дходу до кластерно! оргашзацп виробни-
цтва конкурентоспроможного зерна пшенищ озимо!. Наприклад, один 1з таких субкластер1в може включати Черкаську, Ки!вську, Полтавську та В1нницьку обла-сп, як1, до того ж, територ1ально розташован1 поруч. Варто також зазначити, що результати кластерного анал1зу за п'ятьма шдексами конкурентоспроможност1 виявилися дуже близькими до класиф1кац1! рег1он1в за штегральним 1ндексом стало! конкурентоспроможно-сп, що додатково п1дтверджуе обГрунтован1сть 1 до-стов1рн1сть методологИ !! ощнювання.
У результат! оц1нювання конкурентоспроможно-сп аграрних п1дприемств областей Укра!ни на ринку зерна кукурудзи (табл. 2) виявлено бшьшу диференц1-ац1ю, н!ж на ринку зерна пшениц! озимо!.
Дуже низький р1вень стало! конкурентоспромож-ност1 характерний для аграрних тдприемств шести ре-г1он1в (розм1щено за зростанням: Донецька, Луганська, Чершвецька, Запор1зька, Одеська та Дн1пропет-ровська област1); низький р1вень — для пщприемств дев'яти рег1он1в (Микола!вська, Харк1вська, Льв1вська, Волинська, К1ровоградська, Тернопшьська, Черн1г1в-ська, Житомирська та Херсонська област1); середн1й р1вень — для пщприемств восьми регюшв (Закарпатська, Хмельницька, Ки!вська, Вшницька, Сумська, Р1вненська, Черкаська та 1вано-Франювська област1); високий р1вень притаманний лише для пщприемств Полтавсько! област1.
Ward's method Euclidean distances
3,5
3,0
2,5
2,0
<u Ml tS
^ 1,5
J
1,0
0,5
0,0
C_6 C_24 C_17 C_5 C_14 C_13 C_7 C_21 C_18 C_12 C_22 C_15 C 23 C 19 C 10 C 4 C 11 C 20 C 3C 16 C 8 C 2 C 9 C 1
Рис. 1. Дендрограма конкурентоспроможностг аграрних тдприемств областей Украши на ринку зерна пшениц озимоИ, 2016 р. Джерело: побудував автор на основi власних розрахунтв.
Ощнка стало? конкурентоспроможност аграрних тдприемств областей Укра?ни на ринку
Таблиця 2
Обласп 1ндекси конкурентоспроможноси SCI
ITC IEconC IMC IEcolC ISC
Вiнницька 1,120 1,026 1,153 0,959 1,132 1,078
Волинська 1,025 0,696 0,821 0,906 0,967 0,883
Дншропетровська 0,608 0,682 0,853 0,717 0,979 0,768
Донецька 0,398 0,402 0,675 0,704 1,065 0,649
Житомирська 1,007 1,163 0,929 1,094 0,734 0,985
Закарпатська 1,085 0,795 0,706 1,216 1,228 1,006
Запорiзька 0,550 0,628 0,772 0,778 0,839 0,713
1в.- Франкiвська 1,115 1,080 1,014 1,422 0,845 1,095
Ки!вська 1,080 0,881 1,203 1,024 1,186 1,075
Юровоградська 0,854 0,970 0,973 0,874 1,030 0,940
Луганська 0,513 0,526 0,620 0,753 0,838 0,650
Львiвська 1,129 0,498 0,791 0,921 0,942 0,856
Микола!вська 0,765 0,735 0,841 0,848 0,899 0,817
Одеська 0,672 0,704 0,802 0,745 0,857 0,756
Полтавська 1,137 1,363 1,346 1,155 1,200 1,240
Рiвненська 1,069 1,027 1,087 1,612 0,621 1,083
Сумська 1,128 1,196 1,078 1,080 0,916 1,079
Тернопiльська 1,031 0,927 0,863 1,140 0,808 0,954
Харкiвська 0,811 0,713 0,883 0,775 0,934 0,823
Херсонська 1,173 0,789 0,920 0,856 1,225 0,992
Хмельницька 1,062 0,949 1,103 1,011 1,113 1,047
Черкаська 1,056 1,126 1,196 0,996 1,084 1,092
Чернiвецька 0,680 0,351 0,782 0,683 0,914 0,682
Чернiгiвська 1,051 0,854 0,947 1,111 0,950 0,983
Джерело: авторськ розрахунки на основi даних форми № 50-с.г.
На ocHOBi результата кластерного ан^зу методом Варда (рис. 2) i методом £-середшх дослщжувану сукупшсть oб'eктiв можна об'еднати в чотири клас-тери з рiзним рiвнем кoнкурентocпрoмoжнocтi:
(i) до першого кластера увiйшли вiciм областей-аутcайдерiв — Днiпрoпетрoвcька, Донецька, Запорь зька, Луганська, Микола!вська, Одеська, Харювська та Чернiвецька (SCI коливаеться в дiапазoнi 0,649— 0,823). Для цього кластера середш значення стано-вили: ITC — 0,625, IEconC — 0,593, IMC — 0,779, IEcolC — 0,750, ISC — 0,916;
(ii) до другого кластера належить шють областей-лiдерiв — Вшницька, Ки1вська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська (SCI коливаеться в дiапазoнi
0,940—1,240). Для цього кластера середш значення ста-новили: ITC — 1,097, IEconC — 1,090, IMC — 1,180, IEcolC — 1,038, ISC — 1,105;
(iii) третш кластер формують шють областей-се-редняюв — Волинська, Закарпатська, Юровоградська, Львiвcька, Херсонська, Чернiгiвcька (SCI перебувае в дiапазoнi 0,856—1,006). У цьому клаcтерi середш значення становили: ITC — 1,053, IEconC — 1,767, IMC — 0,860, IEcolC — 0,981, ISC — 1,057;
(iv) четвертий кластер формують чотири обласп-послщовники лiдерiв — Житомирська, 1вано-Франюв-ська, Рiвненcька, Тернопшьська (SCI перебувае в дiа-пазoнi 0,954—1,095). Для цього кластера середш значення становили: ITC — 1,056, IEconC — 1,049, IMC — 0,973, IEcolC — 1,317, ISC — 0,752.
Ward's method Euclidean distances
X
1
Em.
C_23 C_4 C_13 C_14 C_20 C_6 C_2 C_8 C_18 C_5 C_22 C_21 C_11 C_19 C_7 C_3 C_10 C_12 C_16 C_24 C_17 C_15 C_9 C_1
Рис. 2. Дендрограма конкурентоспроможностi аграрних тдприемств областей Украти
на ринку зерна кукурудзи, 2016 р. Джерело: побудував автор на ocнoвi власних розрахунтв.
5
4
3
2
1
0
Здобуи результати за F-критерieм та Р-значенням е статистично значущими. На !х основi можна визна-чити стратегiчнi прiоритети пiдвищення конкуренто-спроможностi для кожного кластера.
Так, прюритетними напрямами нарощування конкурентних переваг для першого кластера е першо-чергове тдвищення економiчноí й технолопчно! кон-курентоспроможностi, для другого кластера — еколо-пчно!, для третього кластера — еколопчно! та маркетинговой а для четвертого кластера — сощально! та ма-ркетингово'1 конкурентоспроможностi. Конкретизацiю
цих прioритетiв можна здшснити на пiдcтавi суб-шдекав кoнкурентocпрoмoжнocтi. Наприклад, для четвертого кластера головним способом тдвищення сощально! конкурентоспроможносп е збшьшення рoзмiру витрат на оплату пращ з вщрахуваннями з розрахунку на 1 га та кньо! питомо! ваги в cтруктурi виробничих витрат, що можна зробити за рахунок зростання як працезабезпеченосп, так i рoзмiру се-редньомюячно! оплати працi.
На пiдcтавi результата ощнювання конкуренто-cпрoмoжнocтi аграрних тдприемств областей Укра!ни
на ринку соняшника (табл. 3) регюни за SCI згрупо-вано в таю групи: дуже низький рiвень — ciM регiонiв (розмiщено за зростанням: Херсонська, Запорiзька, 1вано-Франювська, Донецька, Луганська, Дшпропет-ровська й Одеська облаcтi); низький piBem — дев'ять регiонiв (Львiвcька, Юровоградська, Рiвненcька, Ми-
У результата виконаного кластерного анатзу методом Варда (рис. 3) i методом £-середшх дослщжу-вану cукупнicть об'ектав можна об'еднати в три клас-тери з рiзним рiвнем конкурентоспроможноста:
(i) до першого кластера увшшли ciм областей-аутcайдерiв — Дншропетровська, Донецька, Запорь зька, 1вано-Франювська, Луганська, Одеська, Херсонська (SCI перебувае в дiапазонi 0,519—0,739). Перелж регюшв цього кластера повнicтю cпiвпав iз групою, що характеризуеться дуже низьким рiвнем стало! кон-курентоcпроможноcтi. Середш значення iндекciв конкурентоcпроможноcтi в цьому клаcтерi становили: ITC — 0,861, IEconC — 0,859, IMC — 0,850, IEcolC — -0,351, ISC — 0,916;
(ii) до другого кластера належить ам областей-ль дерiв — Ки!вська, Полтавська, Тернопшьська, Харюв-ська, Хмельницька, Черкаська та Чершвецька (SCI перебувае в дiапазонi 1,012—1,289). Сюди потрапили вci областа (крiм Закарпатсько!), що належать до груп iз високим i середшм рiвнями стало! конкурентоспро-можноcтi. У цьому клаcтерi cереднi значення шдекетв конкурентоcпроможноcтi були найбiльшими й становили: ITC — 1,170, IEconC — 1,063, IMC — 1,129, IEcolC — 1,580, ISC — 1,028;
(iii) третш кластер формують десять областей-се-редняюв — Вшницька, Волинська, Житомирська, За-
кола!вська, Волинська, Житомирська, Чернiгiвcька, Сумська й Вiнницька облаcтi); cереднiй рiвень — чо-тири регiони (Тернопшьська, Ки!вська, Закарпатська й Харювська областа); високий рiвень — чотири реп-они (Черкаська, Чернiвецька, Полтавська й Хмельницька областа).
3
карпатська, Юровоградська, Луганська, Микола!вська, Рiвненcька, Сумська та Чернтвська (SCI перебувае в дiапазонi 0,915—1,154). Сюди потрапили ва регiони, що належать до групи iз низьким рiвнем стало! конку-рентоcпроможноcтi, а також Закарпатська область. У цьому клаcтерi cереднi значення шдекав конкуренто-cпроможноcтi становили: ITC — 1,092, IEconC — 0,997, IMC — 0,983, IEcolC — 0,748, ISC — 1,019.
Для першого й третього клаcтерiв першочерговим стратепчним прюритетом мае стати тдвищення еко-логiчно! конкурентоcпроможноcтi шляхом полш-шення балансу гумусу в Грунта та/або приведення ча-стки соняшника в cтруктурi поciвних площ до нормативного рiвня, а для другого кластера — полшшення сощально! конкурентоcпроможноcтi передуciм через нарощування частки витрат на оплату працi з вщраху-ваннями в cтруктурi виробно! cобiвартоcтi, як е !хнiми слабкими сторонами.
На оcновi результатiв дисперсшного аналiзу й описово! статистики сформованих клаcтерiв можна зробити висновок про !хню однорiднicть i статистичну значущють здобутих результатiв. Результати виконаного кластерного аналiзу за двома методами вияви-лися доволi близькими, що свщчить про !хню високу точшсть i доcтовiрнicть.
Таблиця
Ощнка стало? конкурентоспроможностi аграрних п1дпри£мств областей Укра'ши на ринку соняшника, 2016 р.
Облаcтi 1ндекси конкурентоcпроможноcтi SCI
ITC IEconC IMC IEcolC ISC
Вiнницька 1,052 0,963 1,107 0,739 1,093 0,991
Волинська 1,163 0,883 0,961 0,818 0,858 0,937
Днiпропетровcька 0,894 0,979 0,941 -0,127 0,976 0,732
Донецька 0,813 0,868 0,863 -0,488 1,019 0,615
Житомирська 1,074 1,178 0,957 0,841 0,755 0,961
Закарпатська 1,213 0,977 0,867 0,823 1,888 1,154
Запорiзька 0,799 0,838 0,826 -0,780 0,978 0,532
1в.- Франювська 0,940 0,453 0,774 -0,074 0,694 0,557
Ки!вська 1,162 0,827 1,187 1,372 1,197 1,149
К1ровоградська 1,018 0,989 1,001 0,516 1,072 0,919
Луганська 0,856 1,045 0,811 -0,133 0,890 0,694
Львiвcька 1,050 1,036 0,960 0,543 0,986 0,915
Микола!вська 1,074 1,162 1,006 0,547 0,885 0,935
Одеська 0,946 0,997 0,900 -0,011 0,864 0,739
Полтавська 1,160 1,135 1,332 1,262 1,380 1,254
Рiвненcька 1,148 0,672 0,953 1,064 0,783 0,924
Сумська 1,051 1,067 1,050 0,758 0,964 0,978
Тернопшьська 1,097 1,001 0,865 1,263 0,835 1,012
Харювська 1,163 1,193 1,067 1,479 0,971 1,174
Херсонська 0,776 0,836 0,833 -0,841 0,991 0,519
Хмельницька 1,226 1,088 1,119 2,098 0,912 1,289
Черкаська 1,199 1,027 1,178 1,655 1,131 1,238
Чершвецька 1,182 1,167 1,153 1,928 0,771 1,240
Чершпвська 1,075 1,039 0,972 0,826 0,910 0,964
Джерело: авторсьт розрахунки на оcновi даних форми № 50-с.г.
6 -
2 -
Ward's method Euclidean distances
C_20 C_4 C_14 C_3 C_21 C 7 C 8 C 11 C 23 C
C_16 C_19 C_9 C_13 C_10 C_2 C_17 18 C 22 C 15 C 6 C 12 C 5 C 24 C 1
Рис. 3. Дендрограма конкурентоспроможностi аграрних тдприемств областей Украти
на ринку соняшника, 2016 р. Джерело: побудував автор на 0CH0Bi власних розрахунтв.
8
4
0
Тепер розглянемо результати ощнювання стало! конкурентоспроможноси ветх аграрних тдприемств Укра!ни, яю, на скшьки нам вщомо, здобуто вперше. Анал1зуючи розподш цих пщприемств за р1внем стало! конкурентоспроможноси (табл. 4), передуетм потр1б-но наголосити на ютотнш диференщащ! суб'екпв господарювання, особливо в розр1з1 конкретних !! ви-
д1в. Разом 1з цим, кшьюсть i питома вага пщприемств 1з дуже високим рiвнем конкурентоспроможноси ви-явилася значно меншою за аналопчш показники аграрних пщприемств iз дуже низьким !! рiвнем, що, зо-крема свiдчить про домшування неконкурентоспро-можних суб'ектiв господарювання.
Таблиця 4
Розподы аграрних тдприемств Укра'ши за piBHeM стало? конкурентоспроможносп, 2016 р._
Дуже низький Низький Середнш Високий Дуже високий
1ндекси кон- (до 0,500) (0,501-1,000) (1,001-1,500) (1,501-2,000) (понад 2,000)
курентоспро- кiльтiсть кшкпсть кшкпсть кшкпсть кшкпсть
можностi пщпри-емств % пщприемств % пщприемств % пщпри-емств % пщприемств %
ITC 627 11,2 3171 56,7 1495 26,7 254 4,5 50 0,9
IEconC 1032 18,4 2472 44,2 1318 23,6 471 8,4 304 5,4
IMC 741 13,2 2857 51,1 1620 28,9 316 5,7 63 1,1
IEcolC 290 5,2 3820 68,2 1338 23,9 123 2,2 26 0,5
ISC 1258 22,5 2356 42,1 1243 22,2 468 8,3 272 4,9
SCI 231 4,1 3541 63,3 1613 28,8 192 3,4 20 0,4
Джерело: авторсьт розрахунки на основi даних форми № 50-с.г.
Аналiзуючи технологiчну конкурентоспромож-нiсть, робимо висновок про те, що 67,9% аграрних шд-приемств були неконкурентоспроможними за цим
критерiем, решта мали конкурентнi переваги, з яких 4,5% досягли високого та 0,9% дуже високого рiвня конкурентоспроможноси. Найбшьше пiдприемств до-
сягли дуже високого piBM конкурентоспроможносп за економiчним (5,4%) i сощальним (4,9%) критерiями, а найменше — за екологiчним ^rn-epieM (0,5%). Поруч i3 цим, за сощальним та eкономiчним кpитepiями ба-гато пiдпpиeмств мали дуже низький piвeнь конкурен-тоспpоможностi. Дуже високого piвня стало! конку-peнтоспpоможностi досягли лише 0,4% аграрних щд-приемств, високого — 3,4%, середнього — 28,8%, ре-шта (67,4%) були не конкурентоспроможними. Отже, виявлена ютотна дифepeнцiацiя може свiдчить про на-
Середне значення IEconC у п'ятш гpупi пщпри-емств (3,079) у 9,7 раза перевищувало аналогiчний по-казник першо! групи, тобто лщери досягнули на кшька порядив кращих eкономiчних peзультатiв, н!ж аутсай-
явнiсть резервiв пiдвищення конкурентоспроможноси пiдприемств.
Результати групування аграрних пщприемств Ук-ра!ни за iнтегральним шдексом стало! конкуренто-спроможностi (табл. 5) показали, що в грут пщпри-емств-лiдерiв його середне значення становило 2,272, тобто в цшому !хш показники були у 2,3 раза кращими за середнiй по сукупноси рiвень, а в групi аутсайде-рiв — на 56,0% пршими. Це пов'язано передусiм з еко-номiчною конкурентоспроможнiстю, як1й притаман-ний найбшьший розмах варiацi!.
Таблиця 5
дери. Подiбна диференцiацiя характерна для сощаль-но! конкурентоспроможностi, яка в п'ятш грут пщприемств у 6,4 раза була вищою, шж у першш. Дещо меншi вщмшноси виявлено в маркетинговiй конку-
Групування аграрних пщприемств Украши за штегральним 1ндексом стало!' _конкурентоспроможност1, 2016 р., коеф._
1ндекси й субшдекси конкурентоспроможностi Групи пщприемств за piвнeм конкурентоспроможносп
I 1 II III 1 IV 1 V
Неконкурентоспроможш Конкурентоспроможш
Дуже низький Низький Середнш Високий Дуже високий
1нтегральний iндекс стало! конкурентоспро-можностi (SCI) 0,440 0,769 1,179 1,653 2,272
шдекси конкурентоспроможноста технологiчно¡ (ITC) 0,447 0,752 1,151 1,482 1,808
субшдекси за: урожайшстю 0,390 0,716 1,146 1,558 1,577
виробничими витратами на 1 га 0,503 0,788 1,155 1,405 2,038
економiчно¡ (IEconC) 0,319 0,760 1,302 2,279 3,079
товарною продукдiею на 1 га 0,324 0,729 1,266 1,899 2,641
чистою продукщею на 1 га 0,190 0,685 1,295 2,113 3,339
окупшстю витрат 0,845 1,036 1,111 1,261 1,440
покриттям виробничих витрат доходом 0,766 1,042 1,155 1,419 1,668
прибутком на 1 га 0,100 0,694 1,372 2,462 3,881
маржинальним доходом на 1 га 0,076 0,691 1,381 2,382 4,017
експертною грошовою ощнкою 1 га землi 0,191 0,712 1,310 2,140 3,244
умовною нормативною грошовою ощнкою 1 га землi 0,063 0,491 1,523 4,554 4,400
маркетинговог (IMC) 0,396 0,763 1,190 1,507 2,239
вщносною часткою ринку 0,353 0,763 1,237 1,748 2,963
конкурентоспроможшстю на ринку оре-нди земель 0,438 0,762 1,143 1,266 1,514
екологiчно¡ (IEcolC) 0,599 0,785 1,041 1,399 1,392
балансом гумусу -0,717 0,157 1,399 2,799 2,901
викидами парникових газiв вщ спалю-вання пального 1,358 1,239 1,065 1,094 0,821
коефiцiентом дотримання структури посi-вних площ 0,690 0,677 0,687 0,743 0,795
коефщентом ерозiйно! небезпеки 1,066 1,066 1,013 0,960 1,052
сощально! (ISC) 0,441 0,784 1,214 1,597 2,842
працезабезпечешстю 0,481 0,842 1,392 1,901 3,630
витратами на оплату працi на 1 га 0,223 0,612 1,298 2,034 4,384
часткою витрат на оплату пращ в структурi виробничих витрат 0,565 0,903 1,148 1,320 2,159
оплатою пращ 1 пращвника 0,493 0,779 1,018 1,132 1,194
Джерело: авторськ розрахунки на основi даних форми № 50-с.г.
рентоспроможносп, яка в груш лiдерiв була в 5,4 раза бшьшою, н1ж у грут аутсайдерiв. Технологiчна конку -рентоспроможнiсть у грут лiдерiв була в чотири рази вищою, н1ж в аутсайдерiв. Найменшi вiдмiнностi м1ж дiаметрально протилежними групами тдприемств ви-явлено в еколопчнш конкурентоспроможностi, зна-чення яко! вiдрiзнялося лише в 2,3 раза.
Характеризуючи динамiку змiни iндексiв конкурентоспроможноси в розрiзi сформованих груп, зазна-чимо, що всi вони закономiрно зростали з групи до групи (за виключенням еколопчно! конкурентоспроможноси, яка у п'ятiй грут виявилася тршки ниж-чою, н1ж у четвертiй).
Аналогiчний висновок можна зробити щодо ди-намiки змш субiндексiв конкурентоспроможностi, яю, як i слiд було очiкувати, закономiрно зростали. Виня-тком були окремi субшдекси, що характеризують еко-логiчну конкурентоспроможтсть. Судячи iз субшде-
ксу конкурентоспроможноси за балансом гумусу, щд-приемства першо! групи використовували землю не-рацiонально. Разом iз цим, пщприемства всiх груп не-дотримувалися рекомендовано! структури посiвних площ. Цiкавим також е те, що найбiльшi викиди пар-никових газiв вiд спалювання пального характернi для найбшьш конкурентоспроможних пiдприемства, що, напевно, пов'язано з високим рiвнем iнтенсивностi виробництва. Про це свщчать субiндекси конкурентоспроможноси за виробничими витратами на 1 га й урожайшстю. Таким чином, одним iз першочергових напрямiв тдвищення стало! конкурентоспроможностi для всiх груп аграрних пщприемств слщ вважати юто-тне полiпшення !! екологiчного компонента.
Щкавими й показовими виявилися результати дослщження середнiх значень абсолютних показниюв у конкурентоспроможних i неконкурентоспроможних пщприемствах (табл. 6).
Таблиця 6
Середш показники конкурентоспроможностi аграрних тдприемств Укра'ши з рiзним рiвнем БСТ, 2016 р.
Показники Неконкуренто-спроможш Конкуренте-спроможш У т. ч. Т0П-100 У середньому
К1льк1сть пiдприемств 3772 1825 100 5597
1нтегральний iндекс стало'' конкурентоспро-можностi (8С!) 0,749 1,241 1,876 1,000
Показники mехнологiчно¡ конкурентоспроможностi
урожайнiсть, ц ум. зерн. од./га 36,1 62,8 89,6 48,2
виробничi витрати на 1 га, грн 9640 14871 18224 11100
Показники економiчно¡ конкурентоспроможностi
товарна продукщя на 1 га, грн 11566 21729 31786 16089
чиста продукщя на 1 га, грн 5463 11297 18351 8052
окупшсть витрат, коеф. 1,358 1,433 1,623 1,402
покриття виробничих витрат доходом, коеф. 1,201 1,362 1,687 1,293
прибуток на 1 га, грн 3050 6570 12204 4617
маржинальний дохщ на 1 га, грн 3740 9108 17047 6129
експертна грошова ощнка 1 га землi, грн 143927 288952 497626 208495
умовна нормативна грошова ощнка 1 га зе-мл^ грн 23150 93247 295922 49785
Показники маркетинговог конкуренmоспроможносmi
вщносна частка ринку, коеф. 0,748 1,314 1,979 1,000
конкурентоспроможшсть на ринку оренди земель, грн/га 1311 2186 2876 1701
Показники екологiчно¡ конкурентоспроможностi
баланс гумусу, т/га 0,155 1,239 2,701 0,653
викиди парникових газiв вщ спалювання пального, кг/га 212,0 264,1 252,8 229,4
коефщент дотримання структури посiвних площ, коеф. 1,914 1,487 1,517 1,609
коефщент ерозiйно! небезпеки, коеф. 0,593 0,628 0,665 0,618
Показники сощальног конкурентоспроможностi
працезабезпечешсть, осiб/1000 га 16,7 27,8 32,0 21,7
витрати на оплату пращ на 1 га 605 1380 2046 950
частка витрат на оплату пращ в структурi виробничих витрат 5,9 8,2 10,3 7,2
оплата пращ 1 пращвника 3015 4137 5331 3656
Джерело: авторськ розрахунки на основ1 даних форми № 50-с.г.
Результати дослщження показали, що в грут конкурентоспроможних пщприемств сepeднi значення шдекав конкуpeнтоспpоможностi становили: ITC — 1,193, IEconC — 1,424, IMC — 1,235, IEcolC — 1,082, ISC — 1,272, що, вщповщно, в 1,6 раза, 1,9, 1,7, 1,4, i 1,7 раза бшьше, н!ж у грут неконкурентоспромож-них суб'екпв господарювання. Середне значення SCI у грут конкурентоспроможних перевищувало анало-пчний показник неконкурентоспроможних пщпри-емств на 65,7%. Ще бiльшi вiдмiнностi спостер^а-ються, якщо взяти до уваги показники Т0П-100 лще-piв аграрного ринку Украши, яю в цшому працювали на 87,6% краще за середнш по сукупностi piвeнь й у 2,5 раза краще за неконкурентоспроможних пщпри-емств.
Результати аналiзу показниюв тeхнологiчноï кон-куpeнтоспpоможностi свiдчать, що середня врожай-нiсть у грут конкурентоспроможних пщприемств ста-новила 62,8 ц ум. зерн. од./га, що на 74,0% бшьше, шж у грут неконкурентоспроможних. Це сприяло значно вищш продуктивности та пpибутковостi використання земель i, як результат, — !хньо! грошово! оцiнки. Кон-курентоспроможш пiдпpиeмства мали на порядок кpащi конкуpeнтнi позищ! на аграрному ринку, про що свщчить вiдносна частка ринку, а також на ринку оренди земель, оскшьки виплачували на 66,7% вищу орендну плату, поpiвняно з неконкурентоспромож-ними.
В eкологiчному аспект конкуpeнтоспpоможнi пiдпpиeмства позитивно виpiзнялися додатшм балансом гумусу, але програвали за викидами парникових газiв вiд спалювання пального, дещо бiльшe порушу -вали рекомендовану структуру поавних площ i, як результат, мали вищий коефщент ерозшно! небезпеки, н1ж нeконкуpeнтоспpоможнi аграрш пiдпpиeмства. Разом iз цим, за сощальним кpитepieм конкуренто-спpоможнi пщприемства iстотно вигравали, оск1льки забезпечували робочими мюцями з розрахунку на 1000 га угщь на 66,5% бшьше, витрачали на оплату пpацi з вщрахуваннями на 1 га у 2,3 раза бшьше, шж неконкурентоспроможш суб'екти. Кpiм того, пepшi були бшьш конкуpeнтоспpоможнi на ринку аграрно! пpацi, оскшьки виплачували на 37,2% вищу заробину плату, н1ж другь
Висновки. У peзультатi дослiджeння вперше здш-снено оцiнку й кластерний аналiз стало! конкуренто-спpоможностi аграрних пщприемств регюшв Украши на пpикладi конкретних видiв пpодукцiï. Апpобацiя ав-торсько! методолог!! оцiнювання дала змогу виявити ютотну дифepeнцiацiю в досягнутому piвнi стало'1 кон-куpeнтоспpоможностi аграрних пщприемств на сучас-ному етат й пpоаналiзувати базовi причини, що фор-мують цi вiдмiнностi на основних сегментах аграрного ринку. Визначено ключовi фактори устху й першоче-pговi пpiоpитeти пiдвищeння конкурентоспроможно-ctî на кожному iз дослiджуваних сегменпв ринку. Одним iз таких можна визнати ращональне викорис-тання земель, що особливо актуально для аграрних пщприемств, як1 спeцiалiзуються на виpобництвi соняшника. Результати ощнювання стало'1 конкурентоспроможноси аграрних пiдпpиeмств можуть бути ви-коpистанi на мiкpоpiвнi менеджерами пщ час прий-няття управлшських piшeнь i на макро- та мeзоpiвнi фахiвцями оpганiв державного та регюнального управ-лiння пiд час прийняття piшeнь про розпод^л i надання державно'1 фiнансовоï пiдтpимки. Одним iз критер11в
видшення тако! пiдтримки може бути обов'язкова умова досягнення еколопчно! та сощально! конкурен-тоспроможностi, можливi й iншi варiанти формулю-вання вимог i критер11в. Здiйснено кластерний аналiз, результати якого можуть бути застосоваш для клас-терно! органiзацi! конкурентоспроможного виробниц-тва й обГрунтування зонально! й регюнально! спецiа-лiзацi! та його концентращ!. Перспективи дальших до-слщжень у цьому контекстi вбачаемо у виявлент ре-зервiв пiдвищення стало! конкурентоспроможноси аграрних пщприемств.
Список використаних джерел
1. Esty D. C., Charnovitz S. Environmental Sustain-ability and Competitiveness: Policy Imperative and Corporate Opportunity. 2013. IIEP-WP-2013-14. Harvard Business School, Boston. URL: https://www.hbs.edu/ competitiveness/ Documents/USComp-EstyCharnovitz-WorkingPaper.pdf.
2. Corrigan G., Crotti R., Drzeniek Hanouz M., Serin C. Assessing progress toward sustainable competitiveness. In Global competitiveness report 2014—2015. Geneva: World Economic Forum, 2014. Pp. 53—83. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/GCR_Cha p ter1.2_2014-15.pdf.
3. Defining Sustainable Competitiveness. URL: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2014-2015/defining-sustainable-competitiveness.
4. Andreoni V., Miola A. Competitiviness and Sustainable Development. EUR 28316 EN. Luxembourg (Luxembourg): Publications Office of the European Union; 2016. 89 p. URL: https://doi.org/10.2788/64453.
5. Doyle E., Perez-Alaniz M. From the Concept to the Measurement of Sustainable Competitiveness: Social and Environmental Aspects. Foreign Entrepreneurs in China. 2017. Vol. 5. No. 4. URL: https://doi.org/ 10.15678/ EBER.2017.050402.
6. Doyle E., Perez-Alaniz M. Sustainable Competitiveness & Eco-Innovation: Review of Concepts & Measurement Challenges. 2017. URL: https://www.ucc.ie/ en/media/research/environmentalresearchinstitute/Review SustainableCompetitivenessERI.pdf.
7. Farah A. B., Gуmez-Ramos A. Competitiveness vs. Sustainability: An Assessment of Profitability as a Component of an Approach on «Sustainable Competi-tiveness» in Extensive Farming Systems of Central Spain. Sustainability. 2014. No. 6. Pp. 8029—8055. URL: https://doi.org/10.3390/su6118029.
8. KiseFakova D., Sofrankova B., Cabinova V., Onuferova E. Competitiveness and sustainable growth analysis of the EU countries with the use of Global Indexes' methodology. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2018. Vol. 5. No. 3. Pp. 581—599. URL: https://doi.org/10.9770/jesi.2018.5.3(13).
9. TvaronavicienD M., Maciulis A., LankauskienD T., RaudeliunienDJ., Dzemyda I. Energy security and sustainable competitiveness of industry development. Economic Research-Ekonomska Istrazivanja. 2015. Vol. 28. Is. 1. Pp. 502—515. URL: https://doi.org/10.1080/1331677X.2015. 1082435.
10. Urbaniec M. Sustainable competitiveness. Opportunities and challenges for Poland's economy. Ekonomia i Srodowisko. 2016. No. 4. Pp. 34—51.
11. Weresa M. A. Innovation and sustainable competitiveness: evidence from Poland. International Journal of
Transitions and Innovation Systems. 2015. Vol. 4. Is. 3—4. Pp. 150—163. URL: https://doi.org/10.1504/IJTIS.2015. 077197.
12. Weresa M. A. ed. Poland competitiveness report
2015. Innovation and Poland's performance in 2007—2014. Warsaw: Warsaw school of economics press, 2015. 357 p.
13. Dovgal O. V., Kravchenko M. V., Demchuk N. I. et al. Methods of competitiveness assessment of agricultural enterprise in Eastern Europe. Regional Science Inquiry. 2017. Vol. IX. No. 2. Pp. 231—242.
14. Nowak A., Kaminska A. Agricultural competitiveness: The case of the European Union countries. Agricultural Economics. Czech. 2016. Vol. 62. No. 11. Pp. 507—516. URL: https://doi.org/10.17221/133/2015-AGRI CECON.
15. Мельник К., Пташник С. Теоретичш засади конкурентоспроможноси та !! роль у розвитку пщпри-емницько! дiяльностi. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 2. Pp. 97—114. URL: http://are-journal.com.
16. Бурковська А., Романчик М. Забезпечення конкурентоспроможноси пщприемств через стратеп-чне управлшня людськими ресурсами. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal.
2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 43—51. URL: http://are-journal. com.
17. Kowo S., Sabitu O., Adegbite G. Influence of competitive strategies on corporate performance of small and medium enterprises: a case from Nigeria. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 3. Pp. 14—33. URL: http://are-journal.com.
18. Дядюк М. Удосконалення методолопчних засад управлшня конкурентоспроможшстю пщприемс-тва в умовах кризи. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 95—105. URL: http://are-journal.com.
19. Дияк В., Ляшенко О. Формування конкурентно! стратеги пщприемств аграрного сектора на зовш-шньому ринку. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 85—94. URL: http://are-journal.com.
20. Патика Н. Прюритети забезпечення конкурентоспроможноси сшьського господарства Укра!ни на свггових ринках. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 4. Pp. 130—145. URL: http://are-journal.com.
21. Kucher A. Устойчивая конкурентоспособность аграрных предприятий. Sustainable development and competitiveness of regions: collective monograph. Editor: Prof. O. Stoichkova. Plovdiv: Academic publishing house «Talent», 2018. Vol. 1. Pp. 29—45.
22. Kucher A. Development of rural areas based on rational agricultural land use: a case study of Ukraine. Strategies for the agri-food sector and rural areas — dilemmas of development: monograph; eds: M. Wigier, A. Kowalski. Warsaw: Institute of Agricultural and Food Economics — National Research Institute, 2017. Pp. 120— 135.
23. Levkov K. Implementation of rural development policy in Bulgaria. European Agricultural and Environmental Policy. Nitra: Slovak University of Agriculture in Nitra, 2016. Pp. 97—110.
24. Левков К. Световното селскостопанско производство в началото на ХХ1 век. Количествени и
структурни изменения. Тенденции и перспективи. Ново знание. 2012. № 4. С. 31—37.
25. Nikolyuk O. Competitiveness of agricultural enterprises in the context of sustainable development policy. Management theory and studies for rural business and infrastructure development. 2011. No. 2(26). Pp. 177— 185.
26. Mitiai O., Lagodiienko V., Safonov V. Competitiveness of agriculture enterprises as the main factor of sustainable development in agricultural sphere Economic Annals-XXI. 2015. No. 155(11—12). Pp. 59—62.
27. Papageorgiou A. Sustainable development as a solution to agricultural competitiveness: the case of Greece in the era of European integration. Journal of Central European Agriculture. 2012. Vol. 13(3). Pp. 458—474. URL: https://doi.org/10.5513/JCEA01/13.3.1072.
References
1. Esty D. C., Charnovitz S. (2013). Environmental Sustainability and Competitiveness: Policy Imperative and Corporate Opportunity. IIEP-WP-2013-14. Harvard Business School, Boston. Retrieved from: https: //www.hbs.edu/competitiveness/Documents/USComp-EstyCharnovitz-WorkingPaper.pdf [in English].
2. Corrigan G., Crotti R., Drzeniek Hanouz M., Serin C. (2014). Assessing progress toward sustainable competitiveness. In Global competitiveness report 2014— 2015. Geneva: World Economic Forum, pp. 53—83. Retrieved from: http://www3.weforum.org/docs/GCR 2014-15/GCR_Chapter1.2_2014-15.pdf [in English].
3. Defining Sustainable Competitiveness (2015). Retrieved from: http://reports.weforum.org/global-compe titiveness-report-2014-2015/defining-sustainable-competi tiveness [in English].
4. Andreoni V., Miola A. (2016). Competitiviness and Sustainable Development. EUR 28316 EN. Luxembourg (Luxembourg): Publications Office of the European Union. 89 p. https://doi.org/10.2788/64453 [in English].
5. Doyle E., Perez-Alaniz M. (2017). From the Concept to the Measurement of Sustainable Competi tiveness: Social and Environmental Aspects. Foreign Entrepreneurs in China, 5(4). Retrieved from https://doi.org/10.15678/EBER.2017.050402 [in English].
6. Doyle E., Perez-Alaniz M. (2017). Sustainable Competitiveness & Eco-Innovation: Review of Concepts & Measurement Challenges. Retrieved from: https: //www.ucc.ie/en/media/research/environmentalresearchin stitute/ReviewSustainableCompetitivenessERI.pdf [in English].
7. Farah A. B., Gуmez-Ramos A. (2014). Competitiveness vs. Sustainability: An Assessment of Profitability as a Component of an Approach on «Sustainable Competitiveness» in Extensive Farming Systems of Central Spain. Sustainability, 6, pp. 8029—8055. https://doi.org/ 10.3390/su6118029 [in English].
8. Kisel'akova D., Sofrankova B., Cabinova V., Onuferova E. (2018). Competitiveness and sustainable growth analysis of the EU countries with the use of Global Indexes' methodology. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 5(3), pp. 581—599. https://doi.org/10.9770/jesi. 2018.5.3(13) [in English].
9. TvaronavicienD M., Maciulis A., LankauskienD T., RaudeliunienD J., Dzemyda I. (2015). Energy security and sustainable competitiveness of industry development. Ekonomska Istrazivanja — Economic Research, 28(1), pp.
502-515. https://doi.org/10.1080/1331677X.2015.1082435 [in English].
10. Urbaniec M. (2016). Sustainable competitiveness. Opportunities and challenges for Poland's economy. Ekonomia i Srodowisko — Economics and Environment, 4, pp. 34—51 [in English].
11. Weresa M. A. (2015). Innovation and sustainable competitiveness: evidence from Poland. International Journal of Transitions and Innovation Systems, 4(3—4), pp. 150—163. https://doi.org/10.1504/IJTIS.2015.077197 [in English].
12. Weresa M. A. ed. (2015). Poland competitiveness report 2015. Innovation and Poland's performance in 2007—2014. Warsaw: Warsaw school of economics press, 357 p. [in English].
13. Dovgal O. V., Kravchenko M. V., Demchuk N. I. et al. (2017). Methods of competitiveness assessment of agricultural enterprise in Eastern Europe. Regional Science Inquiry, IX(2), pp. 231—242 [in English].
14. Nowak A., Kaminska A. (2016). Agricultural competitiveness: The case of the European Union countries. Agricultural Economics. Czech, 62(11), pp. 507—516. https://doi.org/10.17221/133/2015-AGRICE CON [in English].
15. Melnuk K., Ptashnyk S. (2018). Teoretychni zasady konkurentospromozhnosti ta yii rol u rozvytku pidpryiemnytskoi diialnosti [Theoretical basis of competitiveness and its role in development of entrepreneurial activity]. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 4(2), pp. 97—114. Retrieved from: http://are-journal.com [in Ukrainian].
16. Burkovska A., Romanchyk M. (2016). Zabez-pechennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv cherez stratehichne upravlinnia liudskymy resursamy [The ensuring of the competitiveness of the enterprises through the strategic human resource management]. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 2(4), pp. 43—51. Retrieved from: http://are-journal.com [in Ukrainian].
17. Kowo S., Sabitu O., Adegbite G. (2018). Influence of competitive strategies on corporate performance of small and medium enterprises: a case from Nigeria. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 4(3), pp. 14—33. Retrieved from: http://are-journal.com [in English].
18. Dyadyuk M. (2016). Udoskonalennia metodo-lohichnykh zasad upravlinnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva v umovakh kryzy [The improving of methodological principles of enterprise competitiveness management under the crisis]. Agricultural and Resource
Economics: International Scientific E-Journal, 2(4), pp. 95—105. Retrieved from: http://are-journal.com [in Ukrainian].
19. Dyyak V., Lyashenko O. (2016). Formuvannia konkurentnoi stratehii pidpryiemstv ahrarnoho sektora na zovnishnomu rynku [Formation of competitive strategy of enterprises of the agricultural sector in foreign market]. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 2(4), pp. 85—94. Retrieved from: http://are-journal.com [in Ukrainian].
20. Patyka N. (2018). Priorytety zabezpechennia konkurentospromozhnosti silskoho hospodarstva Ukrainy na svitovykh rynkakh [Priorities ensuring of the Ukraine's agriculture competitiveness in the world markets]. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 4(4), pp. 130—145. Retrieved from: http://are-journal.com [in Ukrainian].
21. Kucher A. (2018). Sustainable competitiveness of agricultural enterprises. Sustainable development and competitiveness of regions: collective monograph. Vol. 1. Editor: Prof. O. Stoichkova. Plovdiv: Academic publishing house «Talent», pp. 29—45 [in Russian].
22. Kucher A. (2017). Development of rural areas based on rational agricultural land use: a case study of Ukraine. Strategies for the agri-food sector and rural areas — dilemmas of development: monograph; eds: M. Wigier, A. Kowalski. Warsaw: Institute of Agricultural and Food Economics — National Research Institute, pp. 120—135 [in English].
23. Levkov K. (2016). Implementation of rural development policy in Bulgaria. European Agricultural and Environmental Policy. Nitra: Slovak University of Agriculture in Nitra, pp. 97—110 [in English].
24. Levkov K. (2012). Svetovnoto selskostopansko proyzvodstvo v nachaloto na XXI vek. Kolychestveny y strukturny yzmenenyia. Tendentsyy y perspektyvy [World agricultural production at the beginning of the 21st century. Quantitative and structural changes. Trends and perspectives]. Novo znanye — New knowledge, 4, pp. 31 — 37 [in Bulgarian].
26. Mitiai O., Lagodiienko V., Safonov V. (2015). Competitiveness of agriculture enterprises as the main factor of sustainable development in agricultural sphere. Economic Annals-XXI, 155(11 — 12), pp. 59—62 [in English].
27. Papageorgiou A. (2012). Sustainable development as a solution to agricultural competitiveness: the case of Greece in the era of European integration. Journal of Central European Agriculture, 13(3), pp. 458—474. https://doi.org/10.5513/JCEA01/13.3.1072 [in English].
