CC BY
11
Орган управлiння мпромисловiстюм Санта-Клари - це одночасно гро-мадське i негромадське хоб^ яке займаеться як полггикою житлового будiв-ництва, енергетики, податюв, зайнятостi, освiти, територiальноl структури, транспорту i захисту навколишнього середовища, так i будь-якою iншою проблематикою, якщо це безпосередньо торкаеться виробництва [4, с. 67].
Необхщно вiдзначити, що у США е найбiльший досвщ порiвняно з ш-шими кашташстичними кра1нами у сферi навчання управлшщв промислови-ми корпорацiями. В Сврош з ще! точки зору викликае iнтерес Гамбурзька Академiя керiвних кадрiв економiки.
Отже, враховуючи зарубiжний досвщ, а також вимоги часу в нашш кра-lm, можна смшиво стверджувати, що створення ТВС е надзвичайно актуальним завданням сьогодення. Сучасний св^овий досвiд засвiдчуе активну позицш урядiв кра1н щодо розвитку територiальних систем рiзного iерархiчного рiвня.
Лггература
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
2. Географ1чна енциклопед1я Укра1ни. 2 том, - К: "Украшська Радянська Енциклопе-д1я" 1м. М.П. Бажана, 1990. - С. 297-298, 176-177, 81.
3. Кшдрацька Г.1. Основи сгратепчного менеджменту. - Льв1в: Кiнпатрi ЛТД, 2000. - 264 с.
4. Рюгемер В. Новая техника - старое общество: Кремниевая долина: Пер. с нем. - М.: Политиздат, 1988. - 233 с.
5. Составление прогнозов регионального развития// Моделирование и прогнозирование// Цитовано з http://www.ais.vis.ru/site/.
6. Топч1ев О.Г. Основи суспшьно! географп: Навч. поабник. - Одеса: Астропринт, 2001. - 560 с.
УДК 697.92 Магктр Н.А. Сподинюк; доц. В.М. Желих, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ОЦ1НКА ВПЛИВУ РУХОМОСТ1 ПОВ1ТРЯ НА ПАРАМЕТРИ М1КРОКЛ1МАТУ ПРИМЩЕНЬ З 1НФРАЧЕРВОНИМ
ОПАЛЕННЯМ
Наведено результати дослщжень за pi3HOï 3mïhî швидкостi руху повiтря. Спос-терiгалося icTOTHe збшьшення температури повiтря в робочiй зош пiд час дп пов^ря-них потоюв. Результати доcлiджeнь можна використати тд час проектування шфра-червоного опалення на промислових об'ектах.
Ключов1 слова: iнфрачeрвонe опалення, температура пов^ря, робоча зона.
Master's degree N.A. Spodynyuk; Doc. V.M. Zhelykh -
NU "L'vivskaPolytechnica"
The influence estimation of air movables on premises microclimate's
parameters in infrared heating
In this article the results at air speed of motion changing are presented. An air temperature increase importance in zone working during flood air activity was observing. The results of investigations can be used at designing infrared heating on industrial objects.
Keywords: infrared heating, air temperature, zone working.
Питання комфортного стану в примщеннях з шфрачервоним опален-ням вивчали багато авторiв [1-3]. Комфортний стан значною мiрою визна-чаеться як температурою поверхонь випромшювання, так i вимушеною кон-векщею усерединi закритого примiщення, спричиненою рухомiстю повiтря. Навiть при дуже ретельному проектуваннi поверхонь випромiнювання мо-жуть з'явитися в примiщеннi таю мюця, у яких спостерiгаеться тепловий дискомфорт. Загальноприйнято, якщо в примщенш 20 % осiб, як перебувають там, вiдчувають мiнiмальний дискомфорт, то опалення вважають прийнят-ним. При радiацiйному опаленнi ступiнь вщчуття дискомфорту звичайно менший. Основнi шляхи тепловтрат людини - конвекцiя, кондукщя, випромь нювання й випаровування. Частка кондуктивних тепловтрат невелика, 1х можна розглядати одночасно з конвективними тепловтратами. Вщношення трьох способiв тепловiддачi людини в опалювальному просторi при нормаль-них обставинах звичайно таке:
• конвекщя 30-35 %;
• випромшювання 40-45 %;
• випаровування 20-25 %.
к
I
X ф
О. с
ге н о
о
т
Температурний зрадюнт ¡нфрачервоних нагр1втв
Робоча зона
Рис. 1. Температурш градieнти систем опалення
Температурний зрад/'ент конвективного джерела тепла
Температура повгр С
Очевидно, що найбiльш характерним чинником тепловтрат е випромь нювання. Тепловтрати випромiнюванням виникають, коли оточення, переду-сiм, внутрiшнi поверхнi зовшштх захищень будинку, бiльш холоднi, шж тiло людини. Якщо збiльшити середню температуру оточення (наприклад, шляхом встановлення шфрачервоних випромiнювачiв), то тепловтрати за раху-нок випромiнювання падають i можна досягти вiдчуття тепла, не збшьшуючи температури повiтря. У такий спошб ефект опалення досягаеться так, що температура повггря, а значить i тепловтрати, в просторi не змiнюються, у той час як за вщчуттям людини, що перебувае в цьому простор^ температура в просторi перебування збшьшилася.
Звичайне конвективне опалення нагрiвае повггря в примщенш аж до стел^ тим самим створюеться в зош перебування людини комфортна температура. 1нфрачервош нагрiвачi при цьому на^вають тiльки тi поверхнi, вiд яких в подальшому здiйснюеться тепловiддача до повпря, передусiм до повiтря ро-бочо! зони. Таким чином, зникае необхщшсть компенсаци тепловтрат в об,емi примiщення, що знаходиться вище росту людини, i вiдповiдно витрачення на це енерги. У примiщеннях з бiльш високими стелями, нiж в житлових примь щеннях, частка об'ему, що не нагрiваеться над робочою зоною, збшьшуеться,
146
Збiрник науково-техшчних праць
вщповщно зростае економiчнiсть систем iнфрачервоного опалення. Поверхня тепловiддачi вiд пiдлоги i предметiв, що нагрiваються випромiнювачами в житлових примiщеннях, в середньому в 5...10 разiв перевищуе поверхню теп-ловiддачi традицiйних опалювальних приладiв. Тому об'ем повiтря в зонi пере-бування людей на^ваеться до температури, що задаеться споживачем набага-то швидше, нiж це можуть зробити звичайш конвективнi системи опалення.
Температурний градiент у житлових примiщеннях, обладнаних кон-вективними системами опалення, ютотно вiдрiзняеться вiд температурного градiента шфрачервоних систем опалення (рис. 1) [4]. Так, наприклад, для конвективних систем температура повггря на рiвнi голови людини приблизно дорiвнюе 20 °С, а на рiвнi пiдлоги температура становить 17 °С. Iнфрачервонi системи опалення за таких самих умов комфортност дають змогу тдтриму-вати температуру на рiвнi голови людини - 17 °С. У цьому знову ж таки по-лягае економiя теплово! енерги.
На рис. 2 зображено схему установки, де проводили дослщження. Експеримент проводили таким чином:
• вмикали нагр1вач 4 на потужтсть 400 Вт 1 встановлювали стацюнарний режим його роботи (15-20 хв.);
• зам1ряли значения температури повггря в примщент лабораторп;
• шфрачервоним трометром 10 зам1ряли значення температур в точках 1-А.. .7-И на поверхт 5;
• за допомогою термоанемометра 9 1 координатника 8 зам1ряли значення температур у простор! в точках 1-1'-А.7-7'-И
Рис. 2. Схема експериментально'1 установки: 1 - вентилятор; 2 - повтропров1д; 3 - повтророзподыъник джерельного типу; 4 - ¡нфрачервоний нагревай; 5 - чорна поверхня; 6 - штатив; 7 - шибер; 8 - координатник; 9 - термоанемометр; 10 - ¡нфрачервоний трометр
Експеримент повторювали для потужностей HarpiBa4a 800 Вт i 1200 Вт. Вмикали вентилятор 1 i за допомогою термоанемометра 9 i шибера 7 виставляли рухомють повiтря 0,2 м/с. За допомогою термоанемометра 9 i координатника 8 зaмiряли значення температур у просторi в точках 1-1'-А.. ,7-7'-И за потужностi нaгрiвaчa 400 Вт. Експеримент повторювали для потужностей на^вача 800 Вт i 1200 Вт.
Не вимикаючи вентилятор 2, за допомогою термоанемометра 9 i шибера 7 встановлювали рухомють повiтря 0,35 м/с. Експеримент повторювали як в п.7,8. Пiд час проведення дослщження використовувались засоби, що пройшли метрологiчну перевiрку (табл. 1).
Табл. 1. Засоби вимiрювання
№ з/п Найменування засоб1в вим1рювання Характеристики
1 Термометр, № 20922 Точтсть 0,5 °С
2 1нфрачервоний трометр Точтсть 1 °С
3 Термоанемометр АТТ - 1004 Точтсть 0,05 м/с
Експериментальш дослщження температури повiтря в робочш зонi при iнфрaчервоному опaленнi показали, що на И величину мають вплив рухо-мiсть повiтря v м/с, теплопродуктивнiсть нaгрiвaчa Q Вт i висота його пiдвiсу h м. Область визначення вхiдних пaрaметрiв експериментальних дослiджень:
Q =[400.1200] Вт, h =[0.1,8] м, v = [0.0,35] м/с.
Внaслiдок експериментальних дослщжень було отримано грaфiчну залежшсть температури повiтря в робочiй зош вiд рухомостi повiтря при ргз-них теплових навантаженнях випромiнювaчa (рис. 3). Зробивши оцiнку за-лежностей, необхщно визнати, що зi збшьшенням швидкостi руху повiтря зростае температура. Це свщчення впливу конвективно! складово! теплообмь ну мiж нaгрiтою поверхнею i повiтрям. v, m/c
0,35
0,2
При Qi= 400 Вт При Q2= 800 Вт При Оз= 1200 Вт
5 10 15 5iJ 55 Рис. 3. Залежшсть температури eid рухомост1 повтря
Висновки. Внаслщок проведених дослщженнях отримано грaфiчну залежшсть, яка дае змогу визначити температуру повггря в робочш зош. Во-на показуе залежшсть температури повггря вщ швидкост руху повiтря за ргз-них теплових навантажень випромшювача.
148
Збiрник науково-технiчних праць
Лiтература
1. Бураковский Т., Гизинский Е., Саля А. Инфракрасные излучатели/ Пер. с полъск. - Л.: Энергия, 1978. - 408 с.
2. АнгоМ.А. Инфракрасные излучения. - А.-Л.: Госэнергоиздат, 1957. - 81 с.
3. Ициксон B.C., Денисов Ю.Л. Инфракрасные газовые излучатели. - М.: Недра, 1969. - 277 с.
4. Konrad Bakowski "Sieci I instalacje gazowe" Wydawnictwa Naukowo-Techniczne Warszawa, 2002. - P. 324. _
УДК 674.09 Acnip. C.I. Яцишин; доц. Ю.1. Грицюк,
канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis
РОЗРАХУНОК БАЛАНСУ ДЕРЕВИНИ ВНАСЛ1ДОК РОЗКРОЮВАННЯ КОЛОД НА РАД1АЛЬН1 ПИЛОМАТЕР1АЛИ РОЗВАЛЬНО-СЕГМЕНТНИМ СПОСОБОМ
Запропоновано методику розрахунку об'ему необрiзних i однобiчно обрiзних пиломатерiалiв, рiзних кускових вiдходiв i втрат деревини на виконання пропилiв, яка дае змогу скласти баланс деревини внаслщок розкроювання колод на радiальнi пиломатерiали. На вщмшу вiд наявних, дана методика враховуе кривизну колоди, складну форму ii твiрноi поверхнi, а також едштичнють поперечного перерiзу.
Postgraduate S.I. Yacyshyn; doc. Yu.I. Gryciuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
In process will cut out calculation balance of wood logs on radial saw-timbers for the cleave-segment method
The method of calculation of volume of the waney-edged and one-sided skinner saw-timbers, different lump offcuts and losses of wood is offered on implementation of propi-liv, which enables to make balance of wood as a result of cutting out of logs on radial saw-timbers. Unlike present, this method takes into account curvature of log, difficult form of its formative surface, and also eliptichnist' transversal a cut.
1. Актуальшсть роботи
Одним is завдань дшьнищ розкрою колод хвойних порщ на рад1альш пиломатер1али розвально-сегментним чи будь-яким шшим способом е розра-хунок балансу деревини - отримано! пилопродукци та вщповщних вщход1в. Проте математичш стввщношення, як трапляються у науковш лггератур1 [1, 2, 4-6] для обчислення складових балансу деревини, придатш тшьки для виконання нескладних машинних розрахунюв i, як наслщок, дають наближеш значення. Пов'язано це з тим, що у цих дослщженнях поверхню колоди приймали переважно як параболо!д обертання, а у поперечному перер1з1 -круг по усш довжиш.
Нагадаемо, у процеЫ виготовлення рад1альних пиломатер1ал1в складо-вими балансу деревини е необр1зш та одноб1чно обр1зш дошки, кусков1 вщ-ходи (двоб1чш обаполи, обр1зки) i втрати на пропили. Сьогодш в умовах реального виробництва здебшьшого кожну складову балансу, за винятком об-р1зних дощок, розраховують наближеним способом через табличш значення вщповщних коефщ1ент1в. Саме щ обставини дають певну невизначешсть у процес ощнки як складових балансу деревини, так i конкретних числових його значень. Оскшьки з розкроено! колоди отримують декшька вид1в пило-
