CC BY
25
УДК 616.36/.37+616.411]-001-089
0Ц1НКА ТЯЖК0СТ1 ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ ТА ВИБ1Р Х1РУРПЧН01 ТАКТИКИ ПРИ П0ЕДНАН1Й АБД0М1НАЛЬН1Й ТРАВМ1
УкраТнська вмськово-медична академ1я, УкраТна, м. КиТв
Денисенко В.М., Барамхя Н.М., Король С.О., Бурлука В.В., Петкау В.В.
у 104 - вкрай тяжка поеднана абдомгналъна травма, у 27 - тяжка гзолъована абдомгналъна травма. На пгдставг проведеного статистичного аналгзу розроблений анатомо-функцгоналъний по-казник тяжкостг г прогнозу травматичного шоку в пунктах. Автори вважаютъ, що шоковий гндекс Алговера може бути використаний тглъки для попереднъог оцгнки тяжкостг травматичного шоку, а для визначення прогнозу травматичного шоку г вибору оптималъног тактики гнтенсивног терапгг г хгрурггчних втручанъ необхгдний гндивгдуалъний пгдхгд з урахуванням тяжкостг г пергодгв компенсованого, декомпенсованого зворотнъого г декомпенсованного незворо-тнъого перебггу торпгдног фази шоку.
Ключов1 слова: диференцмована х1рурпчна тактика, паренх1мш органи, поеднана травма, травматична хвороба, травматичний шок, оцшка тяжкосп
Вступ
Травматичний шок на нашу думку це гостро фазний критичний стан оргаызму, як вщповщь на тяжку механнну травму з крововтратою по-над 20% ОЦК, з подальшим розвитком недоста-тност1 тканинноТ перфузи, що викликае ппокаю та взаемо обфунтоваы розлади життево важли-вих оргаыв. Такий пщхщ до визначення тяжкост травматичного шоку можливий на п1дстав1 об'ективних метода анатомо-функцюнальноТ оцнки шокогенност1 травми, динамнного спо-стереження та прогнозу наслщюв травматичного шоку. При надходжены критичы прояви травматичного шоку спостер1гаються у 2/3 постражда-лих з тяжкою та вкрай тяжкою поеднаною абдо-мнапьною травмою (1,2). Летальнють становить 40-60% (3). При поеднаних травмах, анатомнна градац1я тяжкост1 травми та травматичного шоку не вщповщають один одному, тому що тяжесть травматичного шоку визначаеться особливютю компенсацмних можливостей оргаызму, своеча-сыстю та якютю протишокових захода (4,5). Стутнь незворотних патофЫолопчних змЫ при травматичному шоку не мае раных кпУчних прояви, тому що в 16,7% випадюв визначаеться невщповщнють анатомнноТ оцнки тяжкост1 по-еднаноТ травми та травматичного шоку (6,7). Разом з тим загально вщомо, що систолнний ар-тер1альний тиск, при початкових р1внях розвитку травматичного шоку не вщображае ваеТ глибини патолопчних змЫ та найчастше не змЫюеться (8).
Мета досл1дження: розробити систему кть-кюноТ оцнки тяжкост1 травматичного шоку, яка би дозволяла об'ектив^увати диференцмовану х1рург1чну тактику при поеднанм абдомшальый травм1 в гострому перюд1 травматично! хвороби.
Матер1али та методи досл1дження.
Дослщження виконано в три етапи: на першо-му етат визначеы ¡нформацмы показники го-меостазу, що вщбивають тяжкють травматичного шоку, на другому етат - визначеы критери оцнки тяжкосл травматичного шоку, а на третьему - вироблена система прогнозування нас-л1дк1в травматичного шоку.
Для проведения дослщження нами були видь
леы три кл1н1чн1 групи постраждалих: основна, контрольна \ допом1жна. Основна клннна група становила 194 постраждалих з пошкодженням паренх1мних оргаыв при закритм поеднаый аб-домЫальнм травму що знаходилися на стацю-нарному лкуваны у вщдтены пол1травми КиТв-ськоТ мюькоТ кпннноТ л1карн1 швидкоТ медичноТ допомоги за перюд з 2003 по 2007 роки. У постраждалих основно! групи була застосована ди-ференцмована тактика х1рурпчного лкування пошкоджень паренх1мних оргаыв, а також ви-вчеы показники тяжкост1 анатомнних пошкоджень, анатомо-функцюнальноТ тяжкост1 травми, загально кпУчних, бюхЫчних дослщжень, коагулограми, дихально-циркуляцмних розлад1в протягом всього гострого перюду.
Уа постраждал1 основноТ групи в залежност1 вщ тяжкост1 ведучого анатомнного пошкодження були роздтеы на дв1 пщгрупи:
- пщгрупу постраждалих з закритою тяжкою поеднаною абдомшальною травмою, у яких пошкодження паренх1 много органа живота поедну-валося з нетяжким пошкодженням ¡ншоТ анато-мо-функцюнальноТ дтянки;
- пщгрупу постраждалих ¡з вкрай тяжкою поеднаною травмою, у яких пошкодження паренх1м-ного органа поеднувалося з тяжкими пошко-дженнями ¡нших анатомо-функцюнальних дтя-нок, а також пошкодження паренх1мних оргаыв !У-У ступеыв за Е.Мооге et а1. (1998) у поеднаны з нетяжким екстраабдомнальним пошкодженням.
У зв'язку з цим, 90 постраждалих (46,4%) за ведучим анатомнним компонентом мали тяжю пошкодження \ 104 (53,6%) - вкрай тяжкк
Контрольна кпннна група сформована нами на основ! ретроспективного кпУчно-статистичного анал1зу 234 постраждалих ¡з поеднаною травмою й пошкодженням паренх1мних орган1в живота, що знаходилися на стац1онар-ному лкуваны у в1дд1ленн1 пол1травми КиТвськоТ мюькоТ кл1н1чноТ л1карн1 швидкоТ медичноТ допомоги з 1998 по 2002 роки. Ця група необх1дна була для порвняння результат1в л1кування в нм з результатами основноТ групи. Дана група постраждалих була рондомЬована за тяжк1стю ана-томнних пошкоджень з основною групою згщно
шкал оцинки тяжкоси пошкоджень, часу доставки постраждалих у приймальне вщдтення, а також вку \ статтю постраждалих. ВщрЬнялася вщ ос-новно1 застосуванням традицмноТ хфурпчноТ тактики при лкуваны пошкоджень парентмних ор-гаыв.
Допоммна кпннна група сформована нами для вивчення синдрому взасмного обтяження у постраждалих з пошкодженням паренх1мних ор-гаыв при посднанм абдомЫальнм травму а також вивчення тяжкосл переб1гу гострого перюду травматично! хвороби. У не!' включен! 27 постраждалих з ¡зольованими пошкодженнями паре-нхшних оргаыв. Дана група постраждалих була рондомЬована з основною групою вщповщно до часу доставки постраждалих у приймальне вщдтення, вком, статтю, тяжюстю пошкоджень па-ренхшних оргаыв за Е.Мооге et а1. (1998).
1нтегральну реограф1ю тта ресстрували за за-гально прийнятою методикою розробленою М.1.Тищенком на частот! 30 кГц апаратом КСВГ-1. Розрахунки пунк^в тяжкост1 та прогнозу нас-лщюв травматичного шоку проводили на персональна обчислювальнм машиы, результати одержували через 5 хвилин. Згщно нашим до-слщженням визначено, що показники ¡нтеграль-но1 реографи тта ¡стотно вщбивають дихально-циркуляцмы порушення при травматичному шоку \ в поеднаны з шкалою оцнки тяжкое^ анато-мнних пошкоджень РТЭ (Ганновер), обраноТ нами як найбтьш ¡нформацмноТ в пороняны з ¡н-шими шкалами оцнки тяжкост1 травми (р<0,05), можуть бути використаы для анатомо-функцюнальноТ оцнки тяжкост1 та прогнозування наслщюв травматичного шоку.
Результати та 1х обговорення
Для визначення впливу пошкодження паренхн мних оргаыв живота на сумарну тяжесть поед-наноТ травми на тл1 нетяжких \ тяжких екстрааб-домнальних пошкоджень з формуванням „синдрому взасмного обтяження" нами проведений пор1вняльний кпннно-статистичний аналЬ м1ж основною \ допоммною клУчними трупами постраждалих за основними 50 показникам гомео-стазу при надходжены в приймальне вщдтення, через 6 годин, на 1 та 3 добу. Визначено, що у постраждалих ¡з вкрай тяжкою поеднаною травмою, коли пошкодження паренх1мних оргаыв по-сднувалось з тяжкими екстраабдомЫальними пошкодженнями, розвивались специфны роз-лади гомеостазу у вщповщь на механнну травму у вид1 „синдрому взасмного обтяження", що \ визначало летальний наслщок. Найбтьше ¡стотно тяжесть стану постраждалих ¡з поеднаною абдомнальною травмою \ пошкодженням паре-нжмних оргаыв в гострому перюд1 травматично!' хвороби вщбивали таю показники гомеостазу, як разова продуктивысть серця (У1С), коефщент ¡нтегральноТ тоннносл судин (К1ТС), показник напруги дихання (ПНД), показник стабтЬаци тонусу судин (ПСТС), показник виразност1 дихаль-но-циркуляцмних розладв (ПВДЦР), вщносне число паличкоядерних нейтрофилв (ПН) (р<0,01).
На пщстав1 проведеного кореляцмного, регрессного та багатофакторного аналЬу з врахуван-ням тяжкое^ анатомнних пошкоджень при посднанм абдомЫапьнм травм1 за шкалою РТЭ та обраних найбтьш ¡нформацмних показниюв гомеостазу нами розроблений анатомо-функцюнальний показник тяжкост1 та прогнозу
травматичного шоку: ПТТШ = РТЭ-0,13ПН + 302,9 - 2,75У1С + 5,2ПНД +ПСТС + 2,43К1ТС; 1ПТШ = 0.15У1С+0.45ПНД +0.117К1ТС + 0.0647ПСТС + 2.33ПН - 37;
37,3
Примаки: ПТТШ - показник тяжкосп травматичного шоку; 1ПТШ - ¡ндекс прогнозу травматичного шоку.
Цифров1 значения - коефщенти регресп, за допомогою яких визначеы статистично ¡стоты р1вы взасмозв'язюв дихально-циркуляцмних по-казниюв з р1внем сечовини, ф1бриногену та зага-льного бтку кров1 (р<0,01). Регресмы р1вняння для показниюв тяжкост1 та прогнозу травматичного шоку:
активний час рекальцфкаци плазми = -1,46У1С + 122,1; концентрац1я сечовини = 1.43К1ТС + 67,8; концентрац1я ф1бриногену = 4,2ПНД + 3,8; концентрац1я загального бтку = - 2,29У1С + 72,1
вщносна концентраця Т - лимфоцилв гелпер1в = - 1,13ПН + 37,1
3 врахуванням анатомо-функцюнапьного компонента шокогенност1 поеднаноТ абдомнапьноТ травми та пщстав1 ПТТШ визначеы наступы сту-пеы тяжкост1 травматичного шоку в пунктах:
- травматичний шок 1 ступеня (нетяжкий) -ПТТШ вщ 500 до 520 пунк^в;
- травматичний шок 2 ступеня (тяжкий) -ПТТШ вщ 520 до 620 пунк^в;
- травматичний шок 3 ступеня (вкрай тяжкий) -ПТТШ бтьше 620 пунк^в.
«Сприятливий» прогноз для життя вщмнено при ПТТШ менше 600 пунк^в, а 1ПТШ - менше 0,8 пункпв; «несприятливий» прогноз вщповщно ПТТШ - понад 600, а 1ПТШ - понад 0,8; «сумыв-ний» прогноз визначали при невщповщносп по-казниюв один до одного.
У постраждалих з тяжкою поеднаною травмою, що вижили, у яких тяжкий компонент абдомЫа-льноТ травми поеднувався з нетяжким екстра абдомнальним пошкодженням, ПТТШ становив 586 ± 10,2 пункти, що в1дпов1дало тяжкому шоку, шоковий ¡ндекс Алговера - 0,94 ± 0,03 пункти, що за кпасифкацею Кисса вказувало на вщсут-н1сть травматичного шоку та не вщповщало по-р1вняльн1й оцнц тяжкост1. 1ПТШ у цих постраждалих в 55% випадюв характеризував «сприят-
ливий» прогноз для життя, а у ¡нших 45% -«сумывний» прогноз травматичного шоку.
У постраждалих з вкрай тяжкою поеднаною травмою, що вижили, у яких поеднувались два тяжких компоненти, ПТТШ становив 612,6 ± 28,6 пункти, що вщповщало тяжкому травматичному шоку. Шоковий ¡ндекс Алговера був 1,15 ± 0,06 пункти, що вказувало на 2 ступень тяжкост1 шока за Киссом. 1ПТШ в 32% випадюв вказував на «несприятливий» прогноз, а у ¡нших 71% - на «сумывний».
У постраждалих з вкрай тяжкою поеднаною травмою, що померли, при надходжены ПТТШ становив 651 ± 33,6 пункти, що вщповщало вкрай тяжкому травматичному шоку. Шоковий ¡ндекс Алговера був 1,16± 0,04 пункти та вказував на 2 ступень тяжкост1 травматичного шоку за Киссом, що не вщповщало оцшц1 тяжкое^ травматичного шоку за ПТТШ. 1ПТШ в 68% випадюв вказував на «несприятливий» прогноз, а у ¡нших 32% - на «сумывний» прогноз. У вах померлих за 12-24 години до смерт1 ПТТШ був 844,9 ± 35,1 пункти, що вщповщало вкрай тяжкому травматичному шоку. Шоковий ¡ндекс Алговера становив 1,6 ± 0,03 пункти \ вказував на 3 ступень тяжкосл травматичного шоку за Киссом, що також не вщповщало ПТТШ. 1ПТШ у вах померлих вказував на «несприятливий» прогноз.
Таким чином, при поеднанм абдомЫальнм травм1 виявлена невщповщнють шокового ¡ндек-са Алговера анатомннм оцнц1 тяжкост1 та ана-томо-функцюнальному пщходу ПТТШ \ 1ПТШ. Останы е найбтьш ¡нформацмними та ¡стотни-ми (р<0,05). На пщстав1 проведених дослщжень ми вважасмо, що при показнику тяжкое^ травматичного шоку бтьше 800 пунклв та «несприя-тливому» прогноз! для життя, травматичний шок доцтьно вважати декомпенсованим незворотым станом. При ПТТШ вщ 600 до 800 пунк^в та «сумывному» прогноз! для життя травматичний шок - декомпенсований зворотнм стан. При ПТТШ до 600 пунк^в та «сприятливому» про-гноз1 для життя, травматичний шок - компенсо-ваний стан.
1стотысть вщповщност1 анатомнноТ оцнки тя-жкосл травми \ анатомо-функцюнальноТ оцнки тяжкое^ травматичного шоку при надходжены становила 70%, а на 2-3 добу ¡стотысть прогнозу зросла до 100%.
Таким чином, ¡ндивщуальний пщхщ з враху-ванням тяжкост1 травматичного шоку та перюдв компенсованого, декомпенсованого зворотного та декомпенсованого незворотного травматичного шоку в торпщый фаз1 мае принципове прак-тичне значения для визначення прогнозу та ви-бору оптимально! тактики ¡нтенсивноТ терапи та х^урпчних втручань.
На нашу думку, тривала операцт за невщкла-дними показами е чинником летальних наслщюв у постраждалих з пошкодженням паренх1мних оргаыв. В умовах „сумывного" та „несприятливо-
го" прогнозу переб1гу гострого перюду травматично! хвороби (ПТТШ >600 пунк^в ¡/або 1ПТШ >0,8 пунклв) використання диференцмованоТ х\-рург1чноТ тактики дозволяло скоротити трива-лють операци шляхом зупинки внутршньочере-вно1 кровотеч1 при пошкоджены паренх1 много органа тампонуванням з послщуючою релапа-ротом1ею пюля корекцп порушень гомеостазу.
Диференцмовану х1 рург1чну тактику в гострому перюд1 травматично!' хвороби застосовували з врахуванням ступеня пошкодження паренх1мно-го органу, тяжкост1 поеднаноТ травми та прогнозу переб1гу травматично! хвороби. У постраждалих з закритою тяжкою поеднаною абдомЫаль-ною травмою при „сприятливому" прогноз! пере-б1гу гострого перюду травматично! хвороби ви-конували остаточну зупинки внутршньочеревноТ кровотеч1 традицмними методами в повному об-сязк У постраждалих з вкрай тяжкою поеднаною травмою при „сумывному" та „несприятливому" прогноз! - застосовували двоетапну х1 рург1чну корек^ю з програмованою релапаротом!сю теля усунення порушень гомеостаза (24-72 години). Критер^ми стаб1л1зацИ стану постраждалого з пошкодженням паренхшних оргаыв для вико-нання програмованоТ релапаротомп при реалн зацИ диференцмованоТ хфурпчноТ тактики е АТ>90 мм. рт. рт.; шоковий ¡ндекс<1,0; ЧСС<100/ хв; ПВДЦР>3 ум.од, 1ПТШ<0,8 пунк^в; ПТТШ<600 пунклв; д1урез>50 мл/годину.
Програмовану релапаротом1ю виконували п1с-ля усунення дихально-циркуляцмних розлад1в квалфкованою х^урпчною бригадою, з викори-станням традицмноТ х1рург1чноТ технки з метою остаточноТ х1рург1чноТ корекцп.
3 194 постраждалих основноТ групи з вкрай тяжкою поеднаною травмою померло 60. Лета-лы-мсть - 30,93%. Основною причиною смерт1 були: травматичний шок - 33,33% (п=20), полю-рганна недостатысть - 58,33% (п=35), тромбо-ембол1я легеневоТ артерИ - 8,34% (п=5).
Отримаы результати лкування постраждалих ¡з поеднаною травмою \ пошкодженням паренхн мних оргаыв на основ! клУчно-статистичних да-них порвняы з результатами лкування 234 постраждалих контрольно! групи за перюд з 1998 по 2002 роки.
3 234 постраждалих ¡з поеднаною травмою вмерли 92. Летальнють - 39,32%. Основною причиною смерт1 були: травматичний шок -54,35% (п=50), полюрганна недостатысть -34,78% (п=32), тромбоемболт легеневоТ артерп - 8,34% (п=10).
Таким чином, у ршены науковоТ задач! х1рург1-чного л!кування пошкоджень паренх1мних орга-н1в у постраждалих з тяжкою поеднаною абдомн нальною травмою за даними сучасних джерел л1тератури ¡снують протирнчя щодо показань, черговосл \ способа виконання операцм. Диску-емнють та невиршенють цих питань потребус подальших дослщжень. Традицмна х^урпчна тактика при поеднаних травмах паренх1мних ор-
ган1в включае лапаротом1ю з корекц1ею наявних пошкоджень. Однак при масивних пошкоджен-нях паренх1мних оргаыв, що часто поеднуються з пошкодженням великих судин, повна корекц1я вах пошкоджень потребуе тривалого часу, що позначаеться на результат! лкування. Покращи-ти результати лкування постраждалих з пошкодженням паренх1мних оргаыв при закритм тяж-км поеднанм абдомЫальнм травму на наш по-гляд, дозволило впровадження диференцмова-но1 х1рурпчноТ тактики з врахуванням анатомо-функцюнальноТ тяжкост1 травми та прогнозуван-ня переб1гу гострого перюду травматично! хво-роби. Профлактична спрямованють диференцн йованоТ х1рурпчноТ тактики визначаеться адеква-тним тяжкост1 стану постраждалих обсягом лку-вальних заход^, попередженням розвитку „синдрому взаемного обтяження" \ дозволяе полт-шити результати лкування постраждалих з пошкодженням паренх1мних оргаыв. Отримаы нами позитивы результати при впроваджены метод^ прогнозування переб^у гострого перюду травматично! хвороби в постраждалих з пошкодженням паренх1мних оргаыв перспективы \ ре-комендуються для широкого використання в систем! практично! охорони здоров'я. Завдяки за-пропонованм нами тактик лкування постраждалих з пошкодженням паренх1мних оргаыв при поеднанм травм1 зменшити летальнють з 39,32% у контрольнм кл1н1чн1й грут до 30,93% в основний.
Висновки
1. Шоковий ¡ндекс Алговера не е раным та своечасним показником тяжкост1 травматичного шоку при поеднанм абдомшальнм травм1 \ може бути використаний для попередньоТ оцЫки. За розробленою нами методикою при показнику тяжкост1 (ПТТШ) до 600 пунк^в та ¡ндека прогнозу (1ПТШ) до 0,8 пунк^в травматичний шок слщ вважати компенсованим, при ПТТШ вщ 600 до 800 пунк^в - декомпенсованим зворотним, при ПТТШ понад 800 пунк^в, а 1ПТШ понад 0,8 пунк^в - декомпенсованим незворотним станом.
2. В гострому перюд1 травматично! хвороби необхщно використовувати диференцмовану х\-рурпчну тактику з врахуванням тяжкост1 пошко-дження паренх1мних оргаыв, тяжкост1 поеднаноТ травми та прогнозу переб1гу травматично! хвороби. У постраждалих з закритою тяжкою поед-наною абдомЫальною травмою при „сприятли-
вому" прогноз! nepeöiry гострого перюду травматично! хвороби можливо виконання остаточноТ зупинки внутр1шньочеревно! кровотеч1 традицм-ними методами в повному обсязк У постраждалих з вкрай тяжкою поеднаною травмою при „сумывному" та „несприятливому" прогноз! - необхщно використовувати двоетапну хфурпчну корекц1ю з програмованою релапаротом1ею nic-ля усунення порушень гомеостазу.
3. Впровадження в практику диференцмованоТ xipyprNHOi тактики в гострому nepiofli травматично!' хвороби дозволяе пщвищити ефективнють лн кування постраждалих з пошкодженням napeHxi-мних opraHiB при поеднанм травми знизити летальнють на 8,39%.
Л1тература
1. Заруцький ЯЛ. Кглнлчно-оргаызацшнл основи та прин-ципи д1агностики i xipypriHHoro лкування постраждалих з травматичною хворобою: Автореф. дис. ... д. мед. н.: 14.01.03 Укр. науково-практичний центр екстреноТ ме-дичноТ допомоги та медицини катастроф. - КиТв, 2004. - 32 с.
2. Барамия H.H., Новиков Ф.Н., Воробей A.B., Петкау В.В. Некоторые аспекты оказания медицинской помощи пострадавшим с тяжелой закрытой абдоминальной травмой //Зб1рник тез I ВсеукрашськоТ науково-практичноТ конференцй з м1жнародною участю „Пол1травма - сучасна концепщя надання медичноТ допомоги". - К.- 16-17 травня 2002. - С.91-92.
3. Заруцкий Я.Л., Анкин Л.Н. Некоторые нерешенные проблемы лечения пострадавших с политравмой //Проблеми вмськовоТ охорони здоров'я: 36. наук. праць Укр. вмськ.-медичн. академй'. - Вип. 17. - КиТв, 2006. - С.43-53.
4. Денисенко В.М., Король С.О. Про един1 пщходи до класифкаци тяжкосл посднаноТ травми //Одеський медичний журнал. - 2004. - №4 (84). - С.33-34.
5. Денисенко B.H., Бурлука В.В., Заруцкий Я.Л. з сгивавт. Клинико-патофизиологическое обоснование феномена взаимного отягощения у пострадавших при сочетан-ной закрытой травме //36. наук. праць Укр. вшськ-медичн. академй' "Проблеми вмськовоТ охорони здоров'я" (за ред. проф. В.Я. Бгпого - Вип. 11. - КиТв. -2002. - С.15-22.
6. Заруцький Я.Л., Анкин Л.М., Денисенко В.М. ¡з ствавт. Об'сктив1защя оцшки тяжкосл та xipypri4Ho'i тактики при посднаних пошкодженнях //Проблеми вмськовоТ охорони здоров'я: 36. наук. праць Укр. вмськ.-медичн. академй'. - Вип. 17. - КиТв, 2006. - С.127-135.
7. Денисенко В.М., Заруцький Я.Л., Бурлука В.В., Король С.О. Методолопя ощнки тяжкосл i особливосп xipypri-чноТ реаымацп при закритм поеднанм TpaBMi //361рник наукових праць сп1вроб1тник1в КМАПО ¡м. П.Л.Шупика. -К., 2000. - Вип. 9., Кн. I. - С.129-137.
8. Денисенко B.H., Бурлука В.В., Король С.А. Бондаренко В.В. Оценка тяжести и прогноз травматического шока у пострадавших с сочетанной травмой //Проблеми вш-ськовоТ охорони здоров'я: 36. наук. праць Укр. вмськ-медичн. академй'. - Вип. 11. - КиТв, 2002. - С.8-14.
Реферат
ОЦЕНКА ТЯЖЕСТИ ТРАВМАТИЧЕСКОГО ШОКА И ВЫБОР ХИРУРГИЧЕСКОЙ ТАКТИКИ ПРИ СОЧЕТАННОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ТРАВМЕ.
Денисенко B.H., Барамия H.H., Король С.А., Бурлука В.В., Петкау В.В..
Ключевые слова: дифференцированная хирургическая тактика, паренхиматозные органы, сочетанная травма, травматический шок, оценка тяжести, травматическая болезнь
Проведено сравнительное комплексное обследование 221 пострадаших. Из них у 194 была тяжелая и крайне тяжелая сочетанная абдоминальная травма, а у 27 - тяжелая изолированная травма. На основе проведенного статистического анализа разработана анатомо-функциональная модель оценки тяжести и прогноза травматического шока, выделены степени тяжести травматического шока в баллах. Авторы считают, что шоковый индекс Апговера может быть использован только для предварительной оценки тяжести травматического шока, а для определения прогноза и выбора оптимальной тактики хирургического лечения необходим индивидуальный подход с учетом тяжести и периодов травматического шока: компенсированного, деком-пенсированного обратимого и декомпенсированного необратимого в клиническом течении торпидной фазы.
