CC BY
15
УДК332.1:338.49 (477.83) Acuctn. Н.М. Kucbib - УкрДЛТУ
ОЦ1НКА TEPHTOPIAJlbHOÏ ОРГАН13АЦН СОЦ1АЛЫЮ-КУЛЬТУРНО'1 СФЕРИ ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
Зроблена оишка тсритор1алыю'1 opraiiiiauii заклад|в охорони здоров'я ЛьшвськоУ облает! та розроблено типолопю раионт за pieneM розвитку медичних заклад1в.
N.M. Kysil — USUFiVr Estimation of territorial organization of social cultural sphere in Lviv région
The estimation of territorial organization of healtli protection in Lviv région has been carried out. Régions typology of médical establishments has been developed.
У той час, коли УкраТна обрала курс ринкових реформ, одним ¡з ключових момент1в я кого е розвиток сощально-ор1ентовано'1 ринково'Г економ1Т, важливого значения набувае ощнка розвитку основних галузей coцiaпьнo-кyльтypнoï сфери, д1яльнють яких спрямована на покращання оевп-нього, культурного р1вня населения та стану його здоров'я.
Серед галузей сошально-культурноТ сфери особливе Micue займае охорона здоров'я. Головним фактором, що впливав на розвиток ïï заклад1в, в першу чергу, було фжансове забезпечення, яке продовжуе залишатися вкрай низьким. Незва-жаючи на це, в адмппстративних районах област1 вдалося зберегти мережу ïï за-клад1в.
Льв1вська обл. знаходиться на третьому Micui серед областей УкраТни за забезиечешетю л1карями (53 лжар1 на 10000 населения) середшм, медичним персоналом — на восьмому (115 oci6 на 10000 населения), лжарняними л1жками — на шостому (100 л1жок на 10000 населения). Обласний pieeHb цих показниюв пере-вищуе анапопчш по УкраУш (окр1м показника юлькост1 л1жок на 10000 населения) [1, ст. 338; 2, ст. 5].
Значний вплив на розвиток заклад1в охорони здоров'я мають як матер!аль-но-техшчна база, так i и потужносп, характеристику яких можуть дати змши показниюв юлькост1 лжарняних установ та лiкapняниx л1жок у медичних закладах, а також KÙibKOCTi амбулаторно-полшишчних установ та юлькосп вщвщувань ïx на змшу населениям. У 1999 р. для лжувальних заклад1в Льв1вськоУ обл. характер-ними стали змши як юлькосп лжарень, так i ïx потужностей у сторону зниження пор1вняно з 1998 р., хоча у портнянш з 1990 вщбулось ïx зростання. Але до таких 3mîh не завжди можна ставитися однозначно. Так, зниження цих показниюв мож-на вважати, з одного боку, негативним явищем, але з шшого - навгть виникае не-обхщшеть у такш змш1, що пояснюеться значу1щстю переходу до зменшення об-сягу госппгал1зацп та штат i в на користь дешевшоТ ланки - амбулаторно-пол1кл1-HÏ4HOÏ. Ощнка показниюв розвитку амбулаторно-пол1юишчних установ вказуе на збьпьшення юлькосп oci6, яким була надана медична допомога (як амбулаторно, так i на вшздах швидко!" медично'1 доиомоги) як в натуральному значенш цього показника (на 52,7 тис. oci6), так i в розрахунку на 1000 населения (на 20,9 oci6). За 1999 pÎK зросла також чисельшсть АПЗ на 0,8 %, нал1чуючи 365 одиниць. Зате ïx потужшеть дещо знизилася — на 0,9 тисяч вщвщувань на 3MÎHy i в розрахунку на 1000 населения - на 1,3 % |1, ст. 338|. Проте в останш роки вдалося зберегти спешал1за1_ию л1жкового фонду. Найбьльше лжарняних л1жок в розрахунку на 10000 чол. населения для хворих - терапевтичних (становлять 25,8 % В1Д загаль-
248 Збфннк науково-техшчннх праць
но1 юлькосп л1жок по области 1 становлять 6067 л1жок), х1рурпчних (вщповадно 19,9 % та 4555 л1жок), для психшно хворих (10,2 % та 2765 л1жок). Разом з тнм, низькою залишаеться забезпечежсть л1жковим фондом для хворих дггей [2, ст. 9|.
Такий стан закладш охорони здоров'я можна вважати незадовшьним через посилення значущосгп Ух д1яльность У цих умовах ще раз шдтверджуеться зростан-ня рол1 амбулаторно-пол1|сшшчних установ, як провщних ланок у медичному об-слуговуванш населения. Адже в нш починають 1 завершують Л1кування, проходять В1дпов1дний цикл д1апюстики та курс реабттацп вщ трьох четвертей до 80 % паш-етчв, що звертаються за медичною допомогою. Забезпечежсть потужностями АПЗ ЛьвтськоУ обл., як показав попереднш анал1з, не тшьки знизилась, а й менша вщ аналопчного показника по Укра'Гш, який становив у 1999 р. 196,6 вщвщувань на зм1ну в розрахунку на 10000 населения, не говорячи вже про невиконання нишш-нього нормативу (240 вщвщувань на зм1ну на 10000 населения).
Неоднакова I забезпечежсть населения р1зних адмшстративних райошв облает! як л1карняними л1жками, так 1 амбулаторно-пол^юншчною допомогою. Ви-щий обласного р)вня забезпеченосп АПЗ та нормативу млькост1 вщв1дувань на змшу на 10000 населения е у м. Самбор1 (358,2 вщв1дувань на зм1ну), м. Дрогобич1 (250), м. Львов1 (237). Причому, найнижчий ршень забезпеченосгп такими послуга-ми у Городоцькому, Старосамбфському та Жовювському (88,4) районах область
Вщчутш також територ1альш розб1жносгп у забезпеченост1 л!карняними л1жками Льв1всько'1 обл. Найкраща забезпеченють мешканщв потужностями 102,8-155,0 лкарняних л1жок на 10000 населения спостер!галася у м. Львову м. Самбор1, м. Дрогобич1, м. Стрий, а серед районт - у МиколаУвському (131,4). Але, у реигп райошв така забезпечешеть була пом1тно нижчою. Найменшого значения вона досягла у Дрогобицькому (39,9 л1карняних л1жок на 10000 населения), Пустомит1вському (47,7), Самб1рському (48,1), Кам'янко-Бузькому (58,0) районах област1 |2, ст. 12; 8]. Тому, надм1рно швидке виведення з експлуатацп чи пере-профшювання визиано'Г зайвою у зв'язку з нерацюнальним використанням части-ни л1жкового фонду у ряд1 випадкш, зокрема, у цих районах, де забезпечешеть такими послугами вкрай низька, зумовить зниження доступное™ та якост1 медичноТ допомоги. Адже, практикою доведено, що утримання 80 л1жок для 10000 населения дозволяе продовжувати л1кувально-проф1лактичну допомогу стацюнарт у мМмальному обсязк Нижчий його р1вень буде означати втрату щпьовоТ функци вказаних закладт.
Зменшення обсяпв стацюнарноУ допомоги повинно супроводжуватись не тшьки структурною перебудовою таких заклад1в, а й розширенням використання прогресивних методт лжування, а також враховувати захворювашеть населения за видами хвороб. По Льв1вськш обл. у структур! захворювань найбшьшу питому вагу в 1999 р. займапи хвороби оргашв дихання (43,4 тис. вперше зареестрованих випадюв на 100000 населения), хвороби шмрноТ та шдшюрноТ клггковини, а також хвороби ока та його придаткового апарату (вщповщно по 3,9 тис. випадкЬ) та хвороби системи кровооб1гу (3,6 тис. випадюв). Вс1 вони характеризуются пода-льшим зростанням, як I захворювашеть на туберкульоз, у тому числ1 з дтгнозом активного туберкульозу оргашв дихання (на 1,5 тис. ос1б з Д1агнозом, що встанов-лений уперше в розрахунку на 100000 оаб населення) та захворювання на псих1ч-н1 розлади (вщповщно на 10,5 тис. оаб) |2, ст. 39|.
^'оном1ка, плануванни I уыравлшня в лкивнробннчому комплекс!
249
Важливу роль у наданш медичноУ допомоги в Ыльськш мюцевост!, безпе-речио, вщ1грають установи нижчоУ ланки системи охорони здоров'я — територ1а-льно найтюшше пов'язаш з мережею поселень. Тут основним медичним закладом, з яким пов'язане надання такоУ допомоги, е фельдшерсько-акушерсью пункта (ФАП). Попри все помггним е те, що Захшш област1 (в тому числ1 Львшська) ха-рактеризуються кращим показником забезпеченосп Ыл закладами вказаного типу (80,9-70,6 на кожш 100 поселень), хоч цей показник по УкраУш не забезпечуе ви-конання встановлених Державних буд1вельних норм, що передбачають у кожному поселенш з чисельшстю жител1в понад 200 чол. у випадку вщсутност1 в ньому л1-карш чи амбулаторн, наявносп ФАП.
Тому залишаеться проблема обмеженост1 доступу до якюшго медичного обслуговування для сшьського населения через незадовшьну територ1альну до-ступшсть вказаних заклад1в, вщсутшсть профкльних спещалют^в та недостатню забезпечешеть необхщним устаткуванням у них.
Зростае також значения лжувально-профшактичноУ допомоги, яка в остан-ш роки дещо покращилася (особливо жшкам 1 д1тям). Разом з тим, значнж частиш населения недоступно покращення здоров'я та профилактика через економ1чну скруту. Завдяки зростанню питомоУ ваги платних послуг охорони здоров'я певна частина громадян не проводить профшактичш огляди, 1 бшьше того, переносить хвороби "на ногах".
В галуз1 охорони здоров'я репону вщбувалися й певш кадров! змши. Кгпь-кють лжар1в у галузевих закладах области протягом-останшх п'яти роюв дещо зросла як у розрахунку на 10000 населения, так I юльысно. Динамка кшькост! се-реднього медичного персоналу за вказаний перюд переважно мае тенденшю до зниження. Незважаючи на вказаш змши та беручи до уваги демограф1чш змши в облает^ кшьюсть середнього медичного персоналу в розрахунку на 10000 населения за вс1 роки зростала, адже р1вень природного скорочення в розрахунку на 1000 населения характеризувався у 1999 р. досить низьким значениям (-3,2), при-чому в сшьськш мюцевост! вш досягав значения -5,6 (у 3,5 раз1в нижчий шж у М1-ських поселеньях). У 2000 р. р1вень природного скорочення в обласп доеяг значения -8,8 тис. ос1б [4, ст. 59). Цим пояснюються р13Н1 значення показнишв р1вня забезпеченост1 лшарями у деяких районах та м1стах обласного шдпорядкування. Так, за вс1ма районами (окр1м Стрийського) його значення нижче вщ аналопчного показника по област1 у 1,8-3,6 рази. Найнижчого р1вня вш досяг у Самб1рському -14,6 лкаря на 10000 населения, Турювському - вщповщно 15,6 лжар1в, Старосам-бфському та Пустом1твському районах - 18,6. Але у вс1х районах област1 (окр1м Перемишлянського та Яворшеького) за останш роки зростало значення цього показника [2, ст. 14, 17]. Покращання забезпеченост1 населения лжарями вщбува-еться також 1 у м1стах область Р1вень цього показника тут не титьки вищий аналопчного по облает!, а також зростае за останш 4-ри роки. Лише у м. Трускавщ вш знизився на 15,2 л1каря на 10000 населения. Разом з тим, його значення залишаеться досить високим. Б1льше того, воно майже у 5 раз1в вище обласного значення. Це може характеризувати розвиток заклад1в охорони здоров'я з позитивноУ сторони, але одночасно може й ставити питания про ефектившеть роботи л1кар1в.
На розвиток л1карняних заклад1в област1 впливае 1 забезпечешеть .гпкарш середшм медичним персоналом. Тому, вивчаючи змшу показника млькост1 сере-
250 Збёрннк науково-техшчних праць
днього медичного персоналу в розрахунку на одного Л1каря на 111000 населения, можна зазначити позитивш факти. Так, його значения у 1999 р. значно вище ана-лопчного по области у вах районах та мктах, окр1м Пустомит1вського району, де Його значения становило 2 особи та незначно (на 0,1) знизилося пор1вняно з 1998 р. та м. Львова - вщповщно 1,7 особи на одного лжаря, але за анапопчний период не зазнав змш. Бшьше того, вщбулось нав1ть зростання такоУ забезпеченос-т1 та утримання його значения на такому ж р1вш у б1льшосп райошв ! м1ст облас-ного пщпорядкування. Однак у Дрогобицькому, МиколаУвському, Радех1вському, Самб1рському районах та мютах Борислав 1 Дрогобич згаданий показник дещо знизився, що не завжди може означати попршення стану забезпечення, а отже й розвитку [2, ст. 18|.
Для характеристики р1вня розвитку сошально-культурноУ сфери репону мае значения не тЫьки характеристика динамжи змш показниюв розвитку и галу-зей, а й просторове уявлення про и стан з використанням картограф1чного методу.
При репональному дослщженш часто використовуеться метод типологи, який за твердженнями репоналют1в заснований на подш за певними характеристиками або характерними властивостями певноУ сукупносп об'ект1в на групи [3, ст. 51-52].
Рис. 1. Типологшрозвитку охорониздоров'яЛьвЫськоУобласт'1
Для оцшки сучасного стану охорони здоров'я Льв1вськоУ обл. у розр1з1 ад-мнпстративних райошв розглянемо розроблену типолопю (рис. 1). Для УУ проведения було здшснено виб1рку показнимв, яю враховують структуру розселення
адмнпстративних райошв ЛьвтськоУ област1 за гапуззю охорони здоров'я. Це, зо-крема:
• забезпечешеть л1карняними л1жками на 10 ООО населения;
• юлыасть в ¡дв ¡дувань на змшу в амбулаторно-шипюшпчних уетановах на 10 000
населения;
• забезпечення лжарями та середшм медичним персоналом на 10 000 населения.
За вказаними показниками були визначеж коефщкнти розвитку закладш охорони здоров'я за кожним районом пор1вняно ¡з середньообласним значениям. За цими показниками здшенено групування райошв ЛьвтськоУ облаем за р!внем розвитку охорони здоров'я на 4 групи - нищий, середнш, низький, дуже низький. Ця типолопя знайшла свое воображения на вище вказаному рисунку 1 при вико-ристанш картограф1чного методу.
За таким принципом можна проводити доогндження 1 за ¡ншими галузями сошально-культурноУ сфери у региональному розр1зь Здшснена типолопя може слугувати шформацжною базою для подалыиоУ оптимващУ територ1альноУ орга-шзацн медичних зающщв.
Л1тература
1. Статистичний щоришнк Льв1всько1 облаеп за 1999 рж// Львтськс державне управления статистики. — Львш. 2000. - 336 с.
2. Охорона здоров'я у Львшськш обласп. Статистичний зб1рник// Льв1вське державне управлшня статистики. - Льши, 2000. - 98 с.
3. Стсчснко Д.М. Розмицення продуктивних сил 1 репонал1сгика: Навч. поабник. - К.: ЕП-кар, 2001.-377 с.
4. Ранони та М1ста Льв1всъкоТ обласп за 2000 рж. Статистичний бюлетснь у цифрах та графжах// Льшвське державне управлшня статистики. - Льшв, 2001. - 107 с.
УДК351.851 Докторант О.Я. Лазор, к. с.-г. п.; доц. О.Д. Лазор', н.с.-
г.н.—ЛФ УАДУ
УЧАСТЬ ГРОМАДСБКОСТ1 У ПРОЦЕС1 ПРИЙНЯТТЯ ВЛАДНИХ PILLIEHb ЕКОЛОГО-ЕКСПЕРТНИМИ ОРГАНАМИ
11роаналповано иормативно-иравове забезпечення громадськоУ еколопчно! експер-тизи. Вказано основш проблеми, що виникають iiin час и здшенення внаслщок неврегу-льованого чинного законодавства. Запропоноваио шляхи вдосконалення нормативно-пра-вово! бази, а також - практично! реал1заци еколопчно! скспертизи.
О. Y. Lasor, O.D. Lasor— Ukrainian Academy of Public Administration
Public Participation in Taking Commanding Decisions by Leading Bodies of
Ecology and Experts
The authors of the article analyze the normative and law ensuring of the public ecological examinations; point out the main problems, that arise in consequence of incomplete laws in force; offer the ways of normative and law basis improvement and practical realizing of ecological examinations.
У чинному законодавств! УкраУни ¡снуе низка положень, яю надають гро-мадськосгп право брати участь у npoueci прийняття piiueHb у сфер1 захисту дов-К1лля. Проте мехашзм реагпзацп цього процесу на сьогодш не е ч1тко визначений.
1 - кафедра державного управлшня та м!сцевого самоврядування ЛФ УАДУ при Президентов! Украши__
252 Збфннк науково-техшчннх праць
