CC BY
18
© Михайличенко Б. В., "Филипчук О. В., "Григоров С. М., ""Шкляр А. С. УДК 617. 52-001. 4/. 5-089-08
Михайличенко Б. В., Филипчук О. В., "Григоров С. М., "Шкляр А. С.
ОЦ1НКА СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТ1 ПОСДНАНИХ Т1ЛЕСНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ШИЙНОГО В1ДД1ЛУХРЕБТА ТА ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА 3 УРАХУВАННЯМ В1ДДАЛЕНИХ НАСЛ1ДК1В ТРАВМИ
Нац\ональний медичний ун\верситет ¡м. О. О. Богомольця (м. Ки'Гв) *Головне бюро судово-медичноГ експертизи МО3 УкраГни (м. КиГв) **Харкiвський нацiональний медичний унiверситет МО3 УкраГни
(м. Харкiв)
Дана робота е фрагментом планово! науково-до-сл!дно! роботи «Д!агностика та л!кування захворю-вань орган!в та тканин щелепно-лицево! д!лянки», № державно! реестрац!! 0113и002274.
Вступ. Пошкодження лицевого черепа (ПЛЧ) та шийного в1дц1лу хребта (ПШВХ), пос!дають пров!дне м!сце у структур! госп!тал!зац!!. Ця категор!я ос!б мае найб!льшу питому вагу серед пац!ент!в проф!льних стац!онар!в, яка за даними р!зних досл!дник!в, коливаеться у межах в!д 67,0 % до 87,0 %; у 60,0 % пац!ент!в с ПЛЧ наявн! переломи нижньо! щелепи (НЩ), включаючи 20,2 % з переломами т!ла щелепи [27, 29]. Частота подв!йних перелом!в НЩ сягае 40 %, що зумовлено анатомо-ф!з!олог!чними осо-бливостями [31, 32]. Водночас у 32,5 % пац!ент!в з ПЛЧ переломи локал!зуються у д!лянц! кута НЩ; ця локал!зац!я супроводжуеться високою частотою ускладненого переб!гу (УП), що сягае 30,0 % [22, 28]. ПЛЧ та ПШВХ р!зно! локал!зац!! часто супрово-джуються УП у п!сляоперац!йному пер!од!; а частота запальних ускладнень коливаеться, за даними р!з-них досл!дник!в у межах в!д 4,4 % до 40,0 % [17, 30].
Серед чинниюв формування поеднано! травми ЛЧ та ПШВХ вщокремлюють вплив конституцмно-б1олог1чних фактор1в, так званих стигм дизембр!-огенезу, яю сприймаються у рол1 ¡ндикатор1в не-досконалост! метабол1зму, зокрема, репаративно! регенерацп [23, 24, 32].
Вплив метабол!чних реакц!й на переб!г патоло-г!чного процесу при травм! опосередкований осо-бливостями м!тохондр!ально-енергетичного обм!ну. За наявност! у травмованих тканинах глибоких ме-табол!чних зм!н, актуальною е об'ектив!зац!я тяж-кост! та ризику УП, яка можлива за результатами застосування б!ох!м!чних методик оц!нювання ак-тивност! сукцинатдег!дрогенази (СДГ), глутаматде-г!дрогенази (ГДГ) та анаеробних м!тохондр!альних фермент!в а- гл!церофосфатдег!дрогенази (а-ГФДГ) та позам!тохондр!ально! лактатдег!дрогенази (ЛДГ), а також визначення стану антиоксидантного захисту (АОЗ). Особливого сенсу це набувае при поедна-н!й закрит!й ЧМТ, оск!льки, як в!домо, порушуеться
!нтеграц!йна функц!я головного мозку (ГМ) [16, 18, 20, 21, 26].
Важливе значення мають можлив! порушення ре-гуляц!! судинного тонусу центрального генезу. Саме тому патогенетичний анал!з загальних адаптац!йних цереброваскулярних реакц!й у пац!ент!в з ПЛЧ та ПШВХ е нев!д'емною складовою судово-медичних досл!джень, що здатна визначати !х точн!сть ! тактику комплексного л!кування задля попередження УП. На жаль, струси головного мозку при ПЛЧ та ПШВХ д!агностуються лише у випадках наявност! виразно! невролог!чно! симптоматики [19].
Мета роботи полягала в систематизованому узагальненн! результат!в досл!джень з проблеми удосконалення оц!нки тяжкост! т!лесних пошко-джень ПЛЧ та ПШВХ.
Об'ект \ методи досл1дження. Для досягнення мети досл!дження - розробки патогенетично об-^рунтовано! системи кл!н!чного мон!торингу щодо проф!лактики та ранньо! д!агностики УП ПЛЧ та ПШВХ задля удосконалення результат!в застосу-вання х!рург!чного методу ! визначення напрямк!в п!двищення ефективност! комплексного л!кування на пщфунт! !ндив!дуал!зовано! корекц!! несприят-ливих загальних реакц!й орган!зму пац!ент!в була обфунтована комплексна науково - досл!дна про-грама, основн! етапи яко! виконан! на к!лькох р!в-нях складност!: на першому р!вн! - кл!н!ко-популя-ц!йному: за даними спец!ал!зованого стац!онару (1124 пац!ент!в) вивчено частоту та характер пере-б!гу у ранньому та в!ддаленому п!сляоперац!йних пер!одах, у спец!ально сформованих групах (п0 = 232 ос!б), включаючи з неускладненим (п1 = 134 ос!б) та ускладненим переб!гом (п2 = 98 ос!б) ПЛЧ; вивчено частоту та визначено прогностичне значення ! кл!н!ч-ну !нформативн!сть фактор!в ризику формування та розвитку УП. На другому р!вн! - кл!н!ко-метабол!чно-му: в репрезентативн!й груп! пац!ент!в з УП (0п2 = 49 ос!б, розд!лена на дв! п!дгрупи: з наявн!стю вериф!-ковано! ЧМТ (2п2 = 24 ос!б) та без ЧМТ (1п2 = 25 ос!б)) та контрольн!й груп! пац!ент!в з неускладненим пе-реб!гом (0п = 28 ос!б) ПЛЧ досл!джено патогенетичн!
особливост м1тохондр1ально1 бюенергетики та окислювального гомеостазу, а також юсткового ме-табол1зму i стану системи ¡мунного захисту при р\з-них кл\н\чних вар\антах переб\гу ПЛЧ. На третьому - кл\н\ко-ф\зюлопчному: в репрезентативних групах пац\ент\в з неускладненим (0п = 28 ос\б) та ускладне-ним (0п2 = 49 ос\б) переб\гом ПЛЧ вивчена частота та характер нейростоматолопчних, судинних та гемо-динам\чних реакц\й центрального ^енезу за дани-ми ультразвуково! транскраыально! доплерографп, комп'ютерно! реоенцефалограци, а також досл\дже-на роль первинного (до травми) структурно-функц\-онального стану юстково! тканини за даними ультразвуково! юстково! денситометри.
Результати досл1джень та Тх обговорен-ня. Визначено, що достов\рно найбтьш частими ускладненнями серед пац\ент\в спец\ал\зованого стацюнару у ранньому п\сляоперац\йному пер\од\ е крововиливи та гематоми (29,6 ± 4,6) % \ нагноення кютково! рани - (12,2 ± 3,3) %; у в\ддаленому - спо-в\льнення консолщаци фрагмент\в к\сток лицевого черепа - у (18,4 ± 3,9) %, посттравматичний остеом\-елгг - у (16,3 ± 3,7) %, порушення прикусу за рахунок деформацп нижньо! щелепи - у (11,2 ± 3,2) % пац\-ент\в та залежать в\д наявних фактор\в ризику [12, 15]. Виявлено, що патогенетично важливою осо-бливютю формування УП та розвитку ускладнень е !х мультифакторне походження, де травма, консти-туц\йно-бюлог\чн\ та кл\н\ко-морфолог\чн\ фактори е базовими тригерами, що ¡н\ц\юють системы порушення на р\вн\ судинно-рефлекторних, ¡муноме-табол\чних та бюенергетичних реакц\й та, як насл\-док, каскад цих порушень визначае загальний стан патента \ переб\г ПЛЧ та ПШВХ [6]. Доведено [7, 8], що прогноз розвитку УП можливий при поеднанн таких фактор\в: зм\щення фрагмент\в к\сток лицевого черепа (гху = + 0,83; р < 0,001), наявнють патологи пародонту (гху = + 0,69; р < 0,01), тютюново! чи алкогольно! залежност (гху = + 0,64; р < 0,05), аномал\й розташування зуб\в (гху = + 0,76; р < 0,05). В ¡ерархи фактор\в ризику розвитку УП, у раз\ !х поеднання з\ струсом головного мозку, особливе значення мае наявнють в анамнез\ пац\ент\в черепно-мозкових
травм (гху = + 0,81; р < 0,001) чи цереброваскулярно! патологи (гху = + 0,74; р < 0,01).
У дослщженнях доведено [1, 4], що розвиток та формування УП в до- та п\сляоперац\йному перюдах вщбуваеться за умов порушеного м\тохондр\ально-го енергообм\ну. Доведено [10, 13, 14], що при ПЛЧ патогенетична корекц\я судинно-рефлекторних ре-акц\й повинна бути спрямована на усунення вазо- та анпопресорних прояв\в центрального ^енезу. У ранньому п\сляоперац\йному етап\ у пац\ент\в з УП ПЛЧ збер\гаеться асиметр\я кровонаповнення судинно! мереж\, зростае тонус артер\й та артерюл, первинного реагування вен та венул, а визначальними не-сприятливими гемодинам\чними факторами формування УП ПЛЧ е п\двищений тонус вен та венул.
Доведено [2, 3], що стан метабол\чного забез-печення юсткового ремоделювання е визначальним фактором розвитку УП. При ПЛЧ та ШВХ стан не-специф\чного ¡мунного захисту характеризуемся патоф\з\олог\чною компенсаторною реакц\ею, яка проявляеться зменшенням активност Т-ланцюга (компенсуеться зростанням загально! к\лькост\ кл\тин), супрес\ею фагоцитарного ланцюга; зм\н структури та активност В-ланцюга не зареестрова-но. При УП наявне поглиблення супреси Т-ланцюга з виразною активац\ею В-ланцюга та з виразною функцюнальною недостатнютю секреторного ¡му-ноглобулшу А та сироваткових - А та М. Р\зноспря-мованiсть змiн на рiвнi Т- та В- ланцюгiв призводить до грубих порушень ¡мунорегуляторного ¡ндексу та до формування реакцi! ¡мунорегуляторно! деком-пенсацi! [5, 9].
Висновки. 3 використанням сучасних методiв доказово! медицини та з позицм концептуально нового тдходу до визначення ¡нтегральних меха-н\зм\в формування та розвитку ускладненого пере-6\гу ПЛЧ та ШВХ, на пщфунт оцiнювання ризику та у взаемозв'язку ¡з загальним станом оргаызму об-фунтовано засоби пщвищення точност судово-ме-дично!експертизи.
Перспективи подальших дослщжень пов'я-зан з науковим обфунтуванням удосконалено-го алгоритму оц\нки ступеня тяжкост ттесних ушкоджень.
Л1тература
Григоров С. М. Дiагностика реакцiй мiтохондрiально-енергетичного гомеостазу та !х метаболiчне забезпечення при р\зних варiантах перебiгу пошкоджень лицевого черепа / С. М. Григоров // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i кшшчно! ¡мунологп: 3б. наук. праць. - 2011. - Вип. 5 (107). - С. 384-397.
Григоров С. М. Метаболiчне забезпечення репаративного остеогенезу при пошкодженнях лицевого черепа : фер-ментативний, мшеральний та гормональний компоненти / С. М. Григоров // Вюник проблем бюлогп та медицини. -2011. - Вип. 4. - С. 257-261.
Григоров С. М. Метаболiчне забезпечення репаративного остеогенезу при р\зних кшшчних варiантах переб^у пошкоджень лицевого черепа: вуглеводно-бiлковi метаболiти / С. М. Григоров // Св\т медицини та б1ологИ. - 2011. -№ 4. - С. 79-83.
Григоров С. М. Патогенетичний аналiз мiтохондрiального енергообмшу при ускладненому переб^у пошкоджень лицевого черепа / С. М. Григоров // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i кшшчно! ¡мунологп: 3б1рник наукових праць. - 2011. - Вип. 3 (105). - С. 324-337.
Григоров С. М. Периоперацмна ¡мунопрофтактика ускладненого перебiгу пошкоджень лицевого черепа : алгоритм iндивiдуалiзацi! / С. М. Григоров // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i кшшчно! ¡мунологп: 3б1рник наукових праць. - 2012. - Вип. 2 (110). - С. 96-102.
6. Григоров С. М. Пошкодження лицевого черепа: д1агностична цшнють та прогностичне значения конституцмно-бюлопчних фактор1в у формуванш ускладненого переб^у / С. М. Григоров // Пробл. еколопчно'' та мед. генетики i кл^чно' iмунологiï: Зб. наук. Праць. - 2011. - Вип. 2 (104). - С. 412-421.
7. Григоров С. М. Пошкодження лицевого черепа : дiагностична цшнють та прогностичне значення клшко-морфолопчних факторiв у формуванш ускладненого переб^у / С. М. Григоров // Проблеми еколопчно'' та медично'' генетики i кшшчно'' iмунологiï: Зб. наук. Праць. - 2011. - Вип. 6 (108). - С. 409-422.
8. Григоров С. М. Пошкодження лицевого черепа : дiагностична цшнють та прогностичне значення клшко-анамнестичних факторiв у формуванш ускладненого переб^у / С. М. Григоров // Пробл. еколопчно' та медично' генетики i кл^чно'' iмунологiï: Зб. наук. Праць. - 2011. - Вип. 4 (106). - С. 342-462.
9. Григоров С. М. Пошкодження лицевого черепа: частота та характер iмунних розладiв у патента з ускладненим переб^ом / С. М. Григоров // Проблеми еколопчно'' та медично'' генетики i кшшчно'' iмунологiï : Збiрник наукових праць. - 2012. - Вип. 2 (110). - С. 440-449.
10. Григоров С. М. Судинно-рефлекторш реакцп та 'х морфофiзiологiчнi патерни при ускладненому переб^у пошкоджень лицевого черепа / С. М. Григоров // Укр. вiсник психоневрологи. - 2011 - Т. 19, Вип. 4 (69). - С. 11-14.
11. Григоров С. М. Ускладнений переб^ пошкоджень лицевого черепа: судинно-рефлекторш реакцп центрального Генезу та 'х морфо^зюлопчш патерни / С. М. Григоров // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2011. -Вип. 3, Т. 3 (89). - С. 50-56.
12. Григоров С. Н. Повреждения лицевого скелета: конент-анализ методов лечения в аспекте профилактики осложнённого течения / С. Н. Григоров // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2010. - Вип. 4. - С. 24-32
13. Григоров С. Н. Повреждения лицевого черепа: общие гемостатические реакции в формировании осложнённого течения / С. Н. Григоров // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2010. - Вип. 2. - С. 205-211.
14. Григоров С. Н. Повреждения лицевого черепа: сосудисто-рефлекторные реакции и механизмы осложнённого течения / С. Н. Григоров // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2010. - Вип. 3. - С. 23-28.
15. Григоров С. Н. Повреждения лицевого черепа: структура травм и анализ факторов осложнённого течения / С. Н. Григоров // Св^ медицини та бюлогп. - 2010. - № 4. - С. 172-176
16. Григорова И. А. Церебролизин в лечении больных молодого возраста с черепно-мозговой и кранио-фациальной травмой / И. А. Григорова, Н. А. Некрасова, С. Н. Григоров // Мiжнар. неврол. журнал. - 2006. - № 6. -С. 23-27.
17. Гулюк А. Г. Опыт применения титановых конструкций для лечения травм и посттравматических дефектов челюстно-лицевой области / А. Г. Гулюк, Д. И. Зубок // Вюник стоматолог". - 2004. - № 1. - С. 47-50.
18. Закаров А. М. Окислительный стресс у пострадавших с тяжелой сочетанной черепно-лицевой травмой / А. М. Зака-ров, Н. Б. Кармен, Н. П. Милютина, Е. И. Маевский // Стоматология. - 2007. - Т. 86, № 6 . - С. 50-52.
19. Иванюшко Е. В. Особенности клинико-биохимических нарушений при изолированной и сочетанной черепно-мозговой травме / Е. В. Иванюшко // Бть, знеболювання та штенсивна тератя. - 2008. - № 2. - С. 39-46.
20. Ивасенко П. И. Комплексное лечение воспалительных осложнений переломов нижней челюсти с использованием иммуномодулятора и регионарной лимфотропной терапии / П. И. Ивасенко, Е. П. Журко, А. В. Чекин, В. Д. Конвай, Т. М. Анисимова // Клин. стоматология. - 2007. - № 4. - С. 44-45.
21. Инкарбеков Ж. Б. Применение озона для профилактики воспалительных осложнений после остеосинтеза нижней челюсти / Ж. Б. Инкарбеков, Г. И. Джунусова // Клиническая стоматология. - 2007. - № 4. - С. 88.
22. Калиновский Д. К. Совершенствование оказания медицинской помощи на этапах лечения и реабилитации пострадавших с травмами челюстно-лицевой области / Д. К. Калиновский, И. Н. Матрос-Таранец, С. Б. Алексеев, Т. Н. Хахе-лева // Травма. - 2006. - Т. 7, № 3. - С. 383-389.
23. Куцевляк В. Ф. Регенерация костной ткани в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии с использованием клеточных биотехнологий / В. Ф. Куцевляк, Ю. Е. Микулинский, Ю. Е. Микулинский, Е. А. Щегельская // Стоматологический журнал. - 2005. - № 4. - С. 14- 16.
24. Куцевляк В. И. Анатомическая классификация повреждений костей лицевого скелета / В. И. Куцевляк, В. Н. Панченко // Вюник стоматолог". - 2010. - № 4. - С. 95-98.
25. Маланчук В. О. Основи стоматологи: пщручник / В. О. Маланчук, А. В. Борисенко, Л. В. - Харьков-Ки'в : Медицина, 2009. - 592 с.
26. Мальцев С. А. Малоинвазивная хирургия краниофациальных повреждений / С. А. Мальцев, Н. Л. Кузнецова, М. В. Турунцев, Н. А. Шекунова // Эндоскопическая хирургия. - 2008. - Т. 14, № 1 . - С. 44-47.
27. Матрос-Таранец И. Н. Планирование реконструктивно-восстановительных операций в челюстно-лицевой области с использованием современных методов лучевой диагностики, компьютерных технологий и телемедицины / И. Н. Матрос-Таранец, Д. К. Калиновский, С. Б. Алексеев, Т. Н. Хахелева // Травма. - 2006. - Т. 7, № 1. - С. 51-56.
28. Напрний Я. П. Шляхи оптимiзацiï репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньо'' щелепи : автореф. дис. . на соискание ученой степени доктора мед наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Я. П. Напрний. -Терноптьський державний медичний ушверситет, 2008. - 36 с.
29. Павленко О. В. Аналiз роботи стоматолопчно'' служби Укра'ни за матерiалами 2009 року / О. В. Павленко, В. В. Кабаков, О. М. Вахненко // Современная стоматология. - 2011. - № 2. - С. 153-155.
30. Павленко О. В. Щтьнють кютково'' тканини комiркових паростюв тсля замщення часткових дефек^в зубних рядiв незшмними конструкщями / М. В. Кучера, О. В. Павленко, В. П. Пюрик // Галицький лкарський вюник. - 2011. - № 3. -С. 48-50.
31. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. Т. II. / А. А. Тимофеев. -Киев : Червона Рута, 1998. - С. 94-107.
32. Malanchuk V. Surgery of challenging dentition of third mandibular molars / V. Malanchuk, T. Dobry-Vecher // Baltic Dental and Ma x illofacial Journal. - 2009. - № 6. - Р. 12-15.
УДК 617. 52-001. 4/. 5-089-08
ОЦ1НКА СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТ1 ПО6ДНАНИХ Т1ЛЕСНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ШИЙНОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА ТА ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА 3 УРАХУВАННЯМ В1ДДАЛЕНИХ НАСЛ1ДК1В ТРАВМИ
Михайличенко Б. В., Филипчук О. В., Григоров С. М., Шкляр А. С.
Резюме. За результатами дослщжень та з позицм концептуально нового тдходу до вивчення ¡нтеграль-них мехаызм1в формування та розвитку ускладненого переб^у пошкоджень лицьового скелета i шийного в1дд1лу хребта, на основi оцшювання ризику та у взаемозв'язку з загальним станом оргаызму обфунтоваы напрямки удосконалення судово-медично! оцiнки ступеня тяжкост тiлесних ушкоджень, а також визначен шляхи пiдвищення ефективностi комплексного лкування цих осiб.
Ключов1 слова: лицевий скелет, шийний вiддiл хребта, оцЫка ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень.
УДК 617. 52-001. 4/. 5-089-08
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ СОЧЕТАННЫХ ТЕЛЕСНЫХ ПОВРЕЖДЕНИЙ ШЕЙНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА И ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА С УЧЁТОМ ОТДАЛЁННЫХ ПОСЛЕДСТВИЙ ТРАВМЫ Михайличенко Б. В., Филипчук О. В., Григоров С. М., Шкляр А. С.
Резюме. По результатам исследований и с позиций концептуального нового похода к изучению интегральных механизмов формирования и развития осложнённого течения повреждений лицевого черепа и шейного отдела позвоночника, на основе оценивания риска и во взаимосвязи с общим состоянием организма обоснованы направления совершенствования судебно-медицинской оценки степени тяжести телесных повреждений, а также определены пути к повышению эффективности комплексного лечения лиц с повреждениями лицевого скелета и шейного отдела позвоночника.
Ключевые слова: лицевой скелет, шейный отдел позвоночника, оценка степени тяжести телесных повреждений.
UDC 617. 52-001. 4/. 5-089-08
Assessment of Severity of the Combined Injuries of Cervical Part of the Backbone and Facial Skull Taking into Account the Remote Consequences of the Trauma
Mykhaylychenko B. V., Filipchuk O. V., Grigorov S. M., Shklyar A. S.
Abstract. Introduction. Facial skeleton and cervical spine injures take a leading place in the structure of hospitalization. This category of individuals is the most dense among the patients of the main hospitals, which varies from 67,0 % to 87,0 % according to research data; mandibular fractures are observed in 60,0 % of patients with facial skeleton injuries (FSI), including 20,2 % of patients with fractures of mandibular body. Frequency of mandibular double fractures comes up to 40 % due to anatomico-physiological features. At the same time fractures, localized in the area of angle of mandible, are observed in 32,5 % of patients with FSI; this localization is followed by the high frequency of complicated clinical course, constituting 30,0 %. Facial skeleton and cervical spine injures of various localization are often followed by the complicated clinical course; according to the research data, frequency of inflammatory complications is varied from 4,4 % to 40,0 %.
The purpose of the work was the framed generalization of findings of investigations concerning the problem of enhanced bodily harms severity assessment and complicated clinical course of facial skeleton and cervical spine injures therapy.
Results and Discussion. It has been determined that reliably most frequent complications among patients of specialized hospital at the early post-surgical period are hemorrhages and hematomas (29,6 ± 4,6 %), and bone wound abscess (12,2 ± 3,3 %); at the late one - slowing-down of facial skeleton bones fragments consolidation constitutes 18,4 ± 3,9 %, posttraumatic osteomyelitis constitutes 16,3 ± 3,7 %, occlusal disharmony due to deformity of mandible is observed in 11,2 ± 3,2 % of patients and depends on evident risk factors. It has been proved that the prognosis for complicated clinical course development is possible under the integration of the following factors: displacement of facial skeleton bones fragments (rxy = + 0,83; р < 0,001), occurrence of periodontium pathology (rx y = + 0,69; р < 0,01), nicotine and alcohol addiction (rx y = + 0,64; р < 0,05), dentition anomaly (rx y = + 0,76; р < 0,05). In the hierarchy of risk factors for complicated clinical course development, in case of their combination with brain concussion, the occurrence of cerebral injuries (rx y = + 0,81; р < 0,001) or cerebrovascular pathology (rxy = + 0,74; р < 0,01) in the patients' case histories is of special importance.
It has been proved that the development and formation of complicated clinical course at the pre- and postoperative periods occurs on conditions of inadequate mitochondrial energy e x change. In facial skeleton injures the pathogenetic correction of vascular-refle x phenomena should be directed onto elimination of vaso- and angiopres-sor manifestations of central genesis. At the early postoperative stage the asymmetry of blood filling of vasculature is sustained, tone of arteries and arteriola and primary response of veins and venula is increased in patients with complicated clinical course of facial skeleton injures. The determinant unfavorable hemodynamic factors of formation of complicated clinical course of facial skeleton injures is the increased tone of veins and venula.
It has been proved that the condition of metabolic provision of bony remodeling is crucial in the development of complicated clinical course. In facial skeleton and cervical spine injures the condition of nonspecific immune protection is characterized by the pathophysiological compensatory response, which becomes obvious by the decrease of T-chain activity (is compensated by the increase of total amount of cells), suppression of phagocytic chain; changes of structure and activity of B-chain was not registered. In complicated clinical course further suppression of T-chain with apparent activation of B-chain and apparent functional defect of A secretory immunoglobulin and A and M serum ones are evident. Multidirectional changes at the level of T- and B- chains lead to the gross violation of immunoregulatory inde x and formation of immunoregulatory decompensation response.
Conclusion. Using the state-of-the-art methods of evidentiary medicine and from the point of view of conceptually new approach to determination of integral mechanisms of formation and development of facial skeleton and cervical spine injures complicated clinical course, on the ground of risk assessment and in conjunction with general body state, the measures for prevention and early diagnostics were stated and ways for increase of accuracy of forensic medical e x amination were defined.
The perspectives of further investigations are connected with scientific study of enhanced algorithm of bodily harms severity assessment.
Keywords: facial skeleton, cervical spine, bodily harms severity assessment.
Рецензент - проф. Авет/ков Д. С.
Стаття надшшла 27. 02. 2015 р.
