CC BY
15
ЩДСУМОК
У вщкритому контрольованому дослiдженнi, проведеному на обмеженому контингентi хворих i3 хронiчним необструктивним бронхiтом та хро-нiчним обструктивним захворюванням легень,
шдтверджена висока ефективнiсть Цифрану OD, вщзначена його клiнiчна безпечнiсть, хороша переноснють, зручнiсть прийому та можливiсть застосування разом з шшими препаратами.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Acute purulent exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease and Chlamydia pneumoniae infection / Mogulkoc N., Karakurt S., Isalska B. et al. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 1999. - Vol. 160. - P. 349-353.
2. Antibiotic therapy in acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease / Anthonisen N.R., Manfreda J., Warren C.P.W. et al. // Ann. Intern. Med. -1987. - Vol. 106. - P. 196-204.
3. A prospective study of infections with atypical pneumonia organisms in acute exacerbations of chronic bronchitis / Goh S.K., Johan A., Cheong T.H., Wang Y.T. // Ann. Acad. Med. Singapore. - 1999. - Vol. 28. - P. 476-480.
4. Branchamella catarrhalis respiratory infections / Hager H., Vergnese A., Alvares S. et al. // Rev. Infect. Dis. - 1987. - Vol. 9. - P. 1140-1149.
5. Bruce M.C., Poncz L. Biochemical and pathological evidence for proteolytic destruction of lung connective tissue in cystic fibrosis // Am. Rev. Respir. Dis. - 1985. - Vol. 132. - P. 529-535.
6. Carilli A.D., Gold R.S., Gordon W. A viro-logic study of chronic bronchitis // N. Engl. J. Med. -1964. - Vol. 270. - P. 123-127.
7. Chlamydia pneumoniae antibodies in chronic obstructive pulmonary disease / Von Hertzen L., Isoaho R., Leinonen M. et al. // Int. J. Epidemiol. - 1996. -Vol. 25 (3). - P. 658-664.
8. Prognosis in chronic obstructive pulmonary disease / Anthonisen N.R., Wright E.C., Hodgkin J.E. et al. // Am. Rev. Respir. Dis. - 1986. - Vol. 133. - P. 14-20.
9. Rhinoviruses are associated with exacerbations of COPD / Seemungal T., Donaldson G.C., Breuer J. et al. // Eur. Respir. J. 1998. - Vol. 12 (28). - 298p.
10. Sparfloxacin vs ofloxacin in the treatment of acute bacterial exacerbations of chronic bronchitis: a multicenter, double-blind, randomized, comparative study / DeAbate C.A., Henry D., Bensch G. et al. // Chest. -1998. Vol. 114. - P. 120-130.
11. Ruolo degli antibiotic! neltratta-mento delle ria-cutiza della bronchite cronica / Allegra L., Grass. C., Grossi E. et al. // Ital. J. Chest. Dis.- 1991.- Vol.45.- P. 138-148.
♦
УДК 616.314.14/.17-002-084.615.8-053.5
I.B. Ковач, €.Н. Дичко, О.В. Деньга, Е.М. Деньга
ОЦ1НКА СТУПЕНЯ М1НЕРАЛ1ЗАЦ11 ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В ТА ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В У ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА П1Д Д1ею Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ У Д1ТЕЙ МЕТОДОМ СПЕКТРОКОЛОРИМЕТР11
Днтропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ та стоматологИ iHmepHie (зав. - д. мед. н., проф. А.В.Самойленко)
Ключовi слова: зуби, пародонт, дimи, спeкmpоколоpимempiя, профтактика
Key words: teeth, parodentium, children, spectrocolorimetria, prophylaxis
Резюме. Исследования минерализации твердых тканей зубов и воспалительных процессов в тканях пародонта у детей 7- и 12- летнего возраста методом спектроколориметрии показали, что проведенные курсы профилактических мероприятий разработанным лечебно-профилактическим комплексом, состоящим из биоантиоксиданта, адапто-гена, "антидота " экотоксикантов и пробиотиков, способствуют увеличению степени минерализации поверхностных слоев твердых тканей зубов и нормализации интенсивности кровообращения в микрокапиллярном русле тканей пародонта. Более стабильными эти изменения были у 12-летних детей.
Summary. Investigation of hard tooth tissues mineralization and inflammation proceses in parodontium tissues by spectrocolorimetria procedure in children aged 7 and 12 years proved, that performed courses of prophylactic measures with worked out treatment-prophylactic complex, which consists of bioantioxidant, adaptogen, "antidote", ecotoxicants andprobiotics promotes increase of mineralization of superficial layer of hard tooth tissues and normalization of intensity of blood circulation activity in microcapillary channel of parodontium tissues. These changes were more stable in 12-years old children.
Велию фiнансовi витрати на лшування карieсу зубiв та його ускладнень, а також захворювань пародонта, ставлять задачу запобпання цим захворюванням у число найважливших серед завдань стоматологи [11, 14, 15]. Найбшьш важ-ливою та слабкою ланкою в здшсненш заходiв iз первинно! профшактики основних стоматоло-пчних захворювань е !х рання дiагностика.
Запропоновано багато рiзних методiв дiаг-ностики карiесу зубiв та захворювань пародонта, а також способiв !х лiкування та профшактики [2, 3, 5, 8, 10].
Однак багато з них знайшли свое засто-сування бшьше у науково-дослщницьких роботах, шж у роботi практикуючого лiкаря. Кожний з вщомих засобiв дiагностики мае як переваги, так i окремi недолiки. Тому методи, що дозво-ляють не тiльки проводити донозолопчну дiагно-стику захворювання, але й ощнювати ефектив-нiсть проведених лшувально-профшактичних за-ходiв, набувають особливо! значущосп [1, 4, 12, 13]. Вщомо, що визначення ступеня мшералiзащ! твердих тканин зубiв та первинного запалення у тканинах пародонта особливо важливе у дггей [6, 7, 9].
Метою нашого дослiдження е удосконалення ранньо! дiагностики мiнералiзацil твердих тканин зубiв та проявiв запальних процешв у тканинах пародонта, а також !х змiни пiд дiею лiкувально-профiлактичного комплексу у дiтей методом спектроколориметрп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження дiтей iз карiесом зубiв та хро-нiчним катаральним гiнгiвiтом (ХКГ) проводили у двох вшових групах: 7 роюв (28 осiб) та 12 роюв (27 осiб). Кожна вшова група отримувала лiкувально-профiлактичний комплекс (ЛПК), який складаеться з "антидоту" екотоксиканпв (яблучний пектин у клггковиш, по 1 ч.л. х 2р./день, розведений водою 1:4), комплексу вгга-мiнiв та бiоантиоксидантiв (кiндер бювггаль по 1 ч.л. х 2р./на добу - дiтям 7 роюв та центрум юнiор по 1 таб. х 2р./на добу - дням 12 рокiв), адаптогену (пантокрин по 1 крап. на 1 рш життя 1р./на добу) у сполученш з пробiотиками форм i лактовiт - по 1 крап. х 2р./день).
Для визначення ступеня мiнералiзацi! твердих тканин 3y6ÍB та запальних процесiв у тканинах пародонта тд дieю лшувально-профшактичного комплексу застосовували метод спектроколориметри, котрий грунтуеться на вимiрюваннi in vivo спектрального розподiлy коефiцiентy вщо-браження свiтла R видимо! дшянки електро-магнiтних хвиль (380-720 нм) твердими тканинами зyбiв та слизово! оболонки тканин пародонта з наступно! обробкою резyльтатiв мшро-процесором.
За допомогою даного методу проводиться ощнка змiн мiнералiзацi! емалi зyбiв як по ок-ремих оптичних та кольорових показникам, так i по сукупност цих параметрiв. При цьому фшсу-еться навггь кiлькiсть незначних змiн мшераль зацп, зумовлених дiею ЛПК.
Метод кшьюсно! оцiнки ступеня запального процесу в слизовш оболонцi пародонта, грунтуеться на спектроколориметруванш in vivo сли-зових оболонок ясен до i шсля обробки !х розчином Шиллера-Писарева (Ш-П), котрi також виявляються рiзноманiтними в залежностi вiд ступеня запального процесу. Взаемозв'язок йодного розчину Ш-П iз глiкогеном у слизовш обо-лонцi змiщyе максимум вщображення свiтла в дiлянкy 710-720 нм та суттево зменшуе його величину. У той же час фарбування ясен самим йодним розчином Ш-П змшюе спектр вщобра-ження свггла в дiлянцi 380-580 нм.
Метод дозволяе фшсувати за кольором кшь-кiсно раннi стадп запалення, пов'язаш з пору-шенням бар'ерних властивостей пародонта, та вщстежувати динамiкy розвиненого запального процесу, який супроводжуеться змшюванням кшькост глiкогенy в тканинах пародонта. При наявносп запального процесу збшьшуеться ба-р'ерна проникнiсть слизово! оболонки, та фарбування ясен можливе при наявносп обох причин.
Однак при подальшому розвитку запального процесу та зниженш загально! резистентностi оргашзму дитини глiкоген, котрий являеться ре-зервним полiсахаридом, поступово зникае, i за-лишаеться фарбування ясен ильки за рахунок самого одного розчину. При штактному пародон-
т кольоровi та оптичнi параметри слизово! оболонки до i пiсля обробки розчином Ш-П практично не вiдрiзняються. При цьому за спектром вщображення свiтла слизово! оболонки можливо судити про кровонаповнення мшрокаш-лярного русла ясен, змшювання в нш концентраци оксигемоглобiну та метгемоглобiну. У по-рiвняннi з шшими об'ективними методами перевагою даного е його iнформативнiсть та об'ек-тивнiсть.
Вибiр методу спектроколориметрп поясню-еться такими перевагами, як можливють зафшсу-вати недоступнi оку змши кольору слизово! оболонки, як без фарбування, так i при фарбуванш розчином Шиллера-Писарева, чiткiше диферен-цiювати стадi! запального процесу у тканинах пародонта, визначати ефектившсть ЛПК, можливють отримання математично оброблених даних безпосередньо в ходi дослщження, а також простота проведення та безболiснiсть, що особливо важливо в дитячому вщь
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результати проведених спектроколориметрич-них дослiджень верхнiх центральних рiзцiв у дiтей з карiесом зубiв показали, що в початко-вому сташ у бiльшостi випадкiв в емат зубiв спостерiгаеться знижена концентращя пдроксиа-патиту. Про це свщчить достатньо великий гра-дiент коефщенту вiдображення свiтла за довжи-ною хвиль у дiлянцi 450-580 нм, характерний для слабомiнералiзовано! бiлково! матриц твердих тканин зубiв (рис. 1, крива 1). Однак шд дiею ЛПК мiнералiзацiя верхнiх шарiв твердих тканин
3y6iB пом^но покращуеться (рис. 2, крива 1) та стабшзуеться вже через 1-1,5 мюяця (рис. 3, крива 1). Збшьшення ступеня мiнералiзацiï по-верхневих шарiв твердих тканин 3y6iB пiсля курсу прийому ЛПК у приведеному конкретному прикладi вiдображено зменшенням grad R в 2,3 раза, а через мюяць - в 3,5 раза (рис.1-3).
Спектроколориметричш дослiдження слизо-воï оболонки ясен при карieсi зyбiв та хрошч-ному катаральному гiнгiвiтi свщчать у бiльшостi випадкiв про наявшсть високоï бар'eрноï проник-ностi ïï для розчину Шиллера-Писарева, наявшсть у нiй глiкогенy та знижену концентрацiю оксигемоглобiнy в мiкрокапiлярномy ру^ слизово!' оболонки. Застосування ЛПК у груш дтей 7 роюв призвело до зменшення фарбування ясен розчином Ш-П (рис.2, крива 3), появи бшьш яскраво вираженого мшмуму в спек^ коеф> цiентy вщображення св^ла R на 575-580 нм, що свщчить про збiльшення концентраци оксигемо-глобiнy (рис.2, крива 2). У випадку початковоï низькоï концентраци глшогену в яснах вона збшьшилась пiсля корекцiï i навпаки. При цьому норматзувалась iнтенсивнiсть кровообiгy в мш-рокапiлярномy рyслi тканин пародонта.
На рис.1-3 приведет приклади спектрального розподшу коефiцiентy вiдображення свiтла твер-дими тканинами зyбiв та слизовоï оболонки ясен у дитини 7 роюв, яка отримувала комплексну л> кyвально-профiлактичнy терапiю. Узагальненi данi спектроколориметричних дослщжень по групах дiтей 7 та 12 роюв у динамщ наведенi в таблицях 1 i 2 вщповщно.
Таблиця 1
Динамика змш оптичних та кольорових параметр1в твердих тканин 3y6iB та слизово!'
оболонки ясен у дiтей 7 рокчв (М ± m)
Параметри Термш спостереження
початковий стан п1сля курсу терапй через 0,5 року тсля курсу терапй' через 1 р1к п1сля курсу терапй
grad R, нм-1 4,9 х 10-4 2,1 х 10-4 3,1 х 10-4 3,9 х 10-4
(тверда тканини зуб1в)
Кольоров1 17,3 ± 1,3 15,3 ± 1,2 16,2 ± 1,3 17,1 ± 1,3
координати слизово!
оболонки ясен, х, у, z 16,2 ± 1,2 12,2 ± 1,2 13,4 ± 1,3 16,2 ± 1,3
до ЖН
16,4 ± 1,2 12,4 ± 1,2 13,5 ± 1,3 16,3 ± 1,3
Кольоров1 14,9 ± 1,0 16,6 ± 1,1 13,2 ± 1,1 15,1 ± 1,0
координати слизово!'
оболонки ясен, 14,1 ± 1,0 15,3 ± 1,0 13,8 ± 1,1 14,2 ± 1,1
х, у, z
и1сля ЖН 12,8 ± 1,0 15,4 ± 1,0 13,1 ± 1,0 13,0 ± 1,0
р > 0,05 р < 0,05 р < 0,05
Примiтка : р - показник достов1рност1 вiдмiнностей у порiвняннi з початковим станом.
R, вщ. од.
0,40
0,35
0,30
0,25
0,20
0,15
0,10
0,05
0,00 Н-
380
---------
620 660 700
Рис. 1. Спектральне розподшення коефщ1ента вщображення св1тла твердих тканин зуб1в та слизовоТ оболонки ясен дитини 7 рокчв у початковому станк 1 - тверд1 тканини зуб1в; 2 — слизова оболонка ясен; 3
— слизова оболонка ясен шсля розчину Ш-П
0,40
Я, в1д. од.
0,35
Рис. 2. Спектральне розпод1лення коеф1ц1снта вщображення св1тла твердих тканин зуб1в та слизовоТ оболонки ясен дитини 7 рокчв п1сля курсу прийому ЛПК: 1 — тверд1 тканини зуб1в; 2 — слизова оболонка
ясен; 3 — слизова оболонка ясен шсля розчину Ш- П
R, ввд. од.
0,40
0,35
0,30
0,25
0,20
0,15
0,10
0,05
0,00
380
420
460
500
540
580
620
660
700
Рис. 3. Спектральне розподшення коефщента вщображення свiтла твердих тканин зубiв та слизовоТ оболонки ясен дитини 7 рокчв через 1 мiсяць пiсля прийому ЛПК : 1 — твердi тканини зубiв; 2 — слизова оболонка ясен; 3 — слизова оболонка ясен шсля розчину Ш-П
Анатз даних таблиць 1 i 2 свщчить про те, що зменшення градiенту коефiцiента вiдображення свiтла твердими тканинами зубiв говорить про збшьшення в них концентрацп гiдроксиапатиту, що спостерпаеться пiсля курсу прийому ЛПК в обох групах. Однак у груш 7^чних дней це полшшення мiнералiзацil твердих тканин зубiв було бшьш суттевим, нiж у груш 12^чних
дiтей, але менш стабшьним. У групi 12-рiчних дiтей цей параметр продовжував покращуватися i через рш пiсля курсу проведених лшувально-профiлактичних заходiв. У той же час у груш 7-рiчних дiтей, де адаптацiйнi реакцп менш ста-бiльнi, вже через рш grad R практично не в^^з-нявся вiд початкового рiвня.
Таблиця 2
Динамика змш оптичних та кольорових параметр1в твердих тканин зубiв та слизовоТ
оболонки ясен у дггей 12 рокiв (М ± т)
Параметри Термш спостереження
початковий стан п1сля курсу терапи через 0,5 року тсля курсу терапи через 1 рш п1сля курсу терапН
grad Я, нм-1 (тверда тканини зуб1в)
Кольоров1
координати слизовоТ оболонки ясен, х, у, z до ЖН
4,5 х 10-4
17,5 ± 1,2 15,9 ± 1,0 16,1 ± 1,0
4,0 х 10-4
18,1 ± 1,1 16,2 ± 9,2 16,5 ± 1,1
4,1 х 10-4
17,1 ± 1,2 16,0 ± 1,3 16,3 ± 1,2
3,7 х 10-4
18.3 ± 1,2 17,2 ± 1,2
17.4 ± 1,2
Кольоров1
координати слизовоТ оболонки ясен, х, у, z п1сля ЖН
14,4 ± 1,1 13,7 ± 1,0
11,4 ± 1,0
17,9 ± 1,0 16,0 ± 1,1
16,1 ± 1,0 р > 0,05
17,9 ± 1,3 17,8 ± 1,1
16,6 ± 1,0 р > 0,05
17,8 ± 1,0 17,3 ± 1,0
16,7 ± 1,0 р > 0,05
Прим1тка : р — показник достов1рносш вщмшностей у пор1внянш з початковим станом.
У таблиц 3 представленi узагальненi результата спектроколориметричних дослiджень твердих тканин зубiв та слизово! оболонки ясен дией 12 рокiв, яю свiдчать, що застосування розроб-леного ЛПК при карiесi зубiв та ХКГ ефективно нормалiзуе функцiональнi реакци в органiзмi i, зокрема, в порожниш рота, стабiльно пiдсилюе ремiнералiзуючi процеси у твердих тканинах зубiв, а також знижуе i лшвщуе запальнi процеси у тканинах пародонта.
У початковому сташ пiд дiею регламенто-ваного жувального навантаження (ЖН) виникае спазм судин мшрокапшярного русла, про що свщчить змша кольору слизово! оболонки по всьому дiапазону довжин хвиль. Однак шсля зас-тосування розробленого комплексу ЖН спричи-нило розширення судин i збiльшення кровотоку в мшрокапшярах слизово! оболонки ясен („позитивна" гiперемiя).
Через мiсяць пiсля проведеного курсу терапи вiдбуваеться нормалiзацiя функцюнальних реак-цiй та стабiлiзацiя "позитивно!" гшеремп на ЖН,
наближаючись у бшьшосп випадкiв до норми. Порiвняння кольорових параметрiв слизово! оболонки ясен до i пiсля регламентованого жувального навантаження свщчить про те, що i у 7-, i у 12^чних дiтей у результат застосування ЛПК спостерiгаеться перехщ вiд „негативно! гшере-ми" на ЖН у початковому сташ до „позитивно! гшереми". При цьому нормалiзацiя функцюнальних реакцш на ЖН виявляеться бшьш стабшь-ною у груш дией 12 рокiв i в цьому випадку, а у груш контролю (плацебо) змш вказаних оптичних та кольорових параметрiв твердих тканин зубiв та слизово! оболонки ясен не спостер> галось.
Крiм того, пiсля проведення комплексу лшу-вально-профiлактичних заходiв проникнiсть слизово! оболонки для барвника розчину Ш-П в бiльшостi випадкiв зменшуеться, зникае хара-ктерний для метгемоглобiну мшмум на спек-тральнiй кривiй вщображення свила (500 нм) та пщсилюеться мшмум на 575-580 нм, характер-ний для оксигемоглобiну.
Таблиця 3
Змша кольорових параметр1в слизово'1 оболонки ясен у дггей 12 ровдв i3 ХКГ пщ дieю
жувального навантаження (ЖН) (М ± m)
Кольоров1 координати х, у, z Групи Початковий стан Шсля курсу терапй Через 0,5 року Через 1 рж
До ЖН Контроль 17,5 ± 2,0 - - 19,3 ± 2,0
(n = 27) 16,2 ± 1,5 18,4 ± 2,0
16,5 ± 1,5 18,5 ± 2,0
Основна 16,9 ± 1,7 18,1 ± 1,5 15,8 ± 1,3 16,1 ± 1,3
(n = 30) 15,7 ± 1,5 16,5 ± 1,5 12,5 ± 1,3 12,7± 1,3
15,9 ± 1,5 16,7 ± 1,5 12,9 ± 1,3 12,9 ± 1,3
р > 0,05 р > 0,05
Шсля ЖН Контроль 14,4 ± 1,5 - - 12,9 ± 1,3
(n = 27) 12,4 ± 1,5 9,8 ± 1,0
11,3 ± 1,0 8,7 ± 1,0
Основна 14,7 ± 1,2 18,7 ± 1,0 18,4 ± 1,7 18,1 ± 1,7
(n = 30) 13,9 ± 1,2 10,9 ± 1,0 16,7 ± 1,7 16,2 ± 1,2
12,7 ± 1,2 11,7 ± 0,8 16,8 ± 1,8 16,3 ± 1,4
р > 0,05 р > 0,05 р < 0,05
Примiтка : р - показник достовiрностi вщмшностей у порiвняннi з контрольною групою.
П1ДСУМОК
Таким чином, спектроколориметричнi досл> дження зубiв i слизово! оболонки ясен у дтей 7 i 12 рокiв iз карieсом зубiв та хронiчним ката-ральним гшпвггом дозволяють встановити раннi ознаки демшератзацп твердих тканин зубiв та запалення в тканинах пародонта. Разом iз тим, вони дозволяють шдтвердити даш про виражену карieспрофiлактичну та пародонтопротекторну
дiю застосованого лiкувально-профiлактичного комплексу, який складасться з "антидоту" еко-токсиканпв, комплексу вiтамiнiв та бюантиокси-данпв, адаптогену в комбшацп з пробютиками, якi характеризуються збiльшенням ступеня м> нералiзацп твердих тканин зубiв та зниженням запалення у тканинах пародонта.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авдусенко Л.А. Разработка экспресс-методов оценки резистентности эмали и их применение в стоматологической диспансеризации: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 1990. - 18 с.
2. Белик О.И. Клинико-лабораторная оценка эффективности применения зубного эликсира ангио-протекторного действия при хроническом катаральном гингивите у детей // Вюник стоматологи. - 2001.
- №1. - С. 42-43.
3. Бшецька Е.М., Главацька В.1., Антонова О.В. Вплив пектинопрофшактики на донозолопчш показ-ники та психоф1зюлопчний стан дошшльнят про-мислового мюта // Медичш перспективи. - 2005. - № 1. - С. 102-107.
4. Водолацкий М.П. Методы прогнозирования кариеса зубов у детей. - Ставрополь: Кн. изд-во, 1987.
- 12 с.
5. Данилевский Н.Ф., Деньга О.В., Деньга Э.М. Влияние жевательной нагрузки, оказываемой жевательной резинкой "Orbit" без сахара, на кровоснабжение и состояние тканей пародонта у детей // Вюник стоматологи. - 1997. - № 1. - С. 91-98.
6. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. - К.: Здоров'я, 2000. - 462с .
7. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицкий А.П. Оп-
тические и цветовые параметры слизистой полости рта в норме и патологии // Вюник стоматологи. -1996. - № 5-6. - С. 324-328.
8. Деньга О.В. Сочетанная терапия основных стоматологических заболеваний у детей // Вюник стоматологЦ. - 1999. - № 4. - С. 51-53.
9. Деньга О.В. Спектроколориметрическая оценка процессов минерализации в твердых тканях зубов // Вюник стоматологЦ. - 1999. - № 1. - С. 2-4.
10. Диагностика, лечение и профилактика стоматологических заболеваний / В.И. Яковлева, Е.К. Трофимова, Т.П. Давидович и др. - Минск: Высшая школа, 1994. - С. 14-21.
11. Железный П.А., Рева В.В. Первичная профилактика стоматологических заболеваний: Учеб. метод. пособие. - Новосибирск, 1996. - 167 с.
12. Леус Л.А. Долгосрочное прогнозирование интенсивности кариеса зубов в связи с внедрением программ массовой профилактики // Управление, организация, социально-экономические проблемы стоматологической службы страны. - М., 1991. - С. 107-110.
13. Овруцкий Г.Д., Водолацкий М.П., Водолац-кая A.M. Прогнозирование и донозологическая диагностика кариеса зубов. - Ставрополь: Кн.изд-во, 1990. -96с.
14. Профшактика стоматолопчних захворювань у дггей в сучасних економiчних умовах Украши / Хоменко Л.О., Кононович О.Ф., Савчук О.В., Ввденко Н.В. // Актуальш проблеми стоматологiï. Мат-ли наук.-практ.конфер.-Львiв: Галдент, 1998. - С.148-149.
15. Хоменко Л.А., Кононович Е.Ф., Эль Муттаки Ф.З. Поражаемость и тенденция развития кариеса постоянных зубов у детей 6-14 лет // Современная стоматология. - 2002. - №1. - С. 47-49.
УДК 616.314-001.4-036 О. О. Фастовець
МШЕРАЛЬНИИ СКЛАД ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБА ПРИ Ф1З1ОЛОГ1ЧНОМУ, ЗАТРИМАНОМУ I ПАТОЛОГ1ЧНОМУ СТИРАНН1
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра ортопедично'1 стоматологИ' (зав. - д. мед. н., проф. В.Г.Помойницький)
Ключовi слова: мтеральний склад, емаль, дентин, стиранкть 3y6ie
Key words: mineral composition, enamel, dentine, tooth abzasion
Резюме. В работе представлены результаты атомно-эмиссионного спектрального анализа минерального состава эмали и дентина при физиологическом, задержанном и патологическом истирании зубов. Установлено, что химический состав твердых тканей зуба при физиологическом и задержанном истирании практически идентичен, что свидетельствует о схожести структуры и метаболизма. В то же время при патологическом истирании зубов в эмали и дентине наблюдается снижение содержания магния, тогда как концентрация кремния, марганца, меди, свинца и титана увеличивается. Исходя из биотических свойств данных химических элементов, зарегистрированные изменения указывают на повышение белкового синтеза на фоне неадекватной минерализации при патологическом истирании зубов. Summary. In the work the results of atomic-emission spectral analysis of mineral composition of enamel and dentine in physiological, delayed and pathological tooth abrasion are presented. It was established that chemical composition of tooth in physiological and delayed abrasion is practically identical, this testifies to similarity of structure and metabolism. At the same time, in pathological tooth abrasion there occurs the decrease of magnesium content in enamel and dentine, while concentration of silicon, manganese, copper, lead and titan increases. According to the biotic properties of these chemical elements, the registered changes point to the increase of protein synthesis on a background of inadequate mineralization in pathological tooth abrasion.
Даш експериментального та клшчного характеру доводять, що включення макро- та мшро-елеменпв у структуру зубно! тканини змшюе !! властивосп. Так, дисбаланс хiмiчних елемеипв в емалi та дентиш розглядаеться як одна з причин виникнення карюзного процесу [3]. Поруч iз тим змши хiмiчного складу твердих тканин зуба при патолопчному стиранш вивчено недостатньо. У здшснених дослщженнях лише констатуються порушення вмюту хiмiчних елеменпв в емалi та дентиш при даному захворюванш [2], мiж тим як практичне значення мають не кшькюш характеристики, а вщносш змши [4]. Зрозумшо, що при цьому важливим е вибiр групи порiвняння. Мiж
тим, поза увагою науковщв залишилось визна-чення особливостей вмюту макро- та мшроеле-меипв при патолопчному стиранш зубiв вщ-носно фiзiологiчного i затриманого. На наш погляд, подiбного роду дослщження дозволить з'ясувати певш мехашзми розвитку цього дуже поширеного на сьогодш захворювання з метою розробки ефективно! патогенетично! терапи. От-же, мета представлено! роботи - порiвняльне вивчення мшерального складу твердих тканин зуба при фiзiологiчному, затриманому та патолопчному стиранш iз застосуванням методу атомно-емюшного спектрального аналiзу.
