CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.55 УДК 616.233-002-053.2
Фесенко М.€., Козакевич В.К., Калюжка О.О., Фастовец М.М., ЖукЛ.А. ОЦ1НКА М1КРОБ1ОЦИНОТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ З Р1ЗНИМИ КЛ1Н1ЧНИМИ ФОРМАМИ БРОНХ1Т1В
Полтавський державний медичний унiверситет
Вступ. Неспециф/'чн/' захворювання орган1в дихання, зокрема, р'зн кл1н1чн1 форми бронх1т1в у дтей раннього вку / п1дл1тюв, залишаються не тльки науковою проблемою, а й мають медико-соц1альне значення. Мета досл'дження. Метою дано)' роботи являлось уточнення диференц1йно-д'агностичних критерпв р1зних форм бронх1т1в у дтей на основ/ комплексноТ оц1нки результат¡в бактер'юлог'нного, кл1н1ко-рентгенолог1чних та бронхолог1чних обстежень хворих. Матер1али / методи. Представлен/ результати кл1н1чного спостереження / обстеження 50 дтей з рецидивую-чим (35) ! обструктивним (15) бронхитами у в1ц1 в'д 4-х мюяц1в до 3-х рок'т. Згдно &ковоТ перодиза-цп, ус'! хвор'! були розд 'тен'! на дв! групи. Першу групу склали д/'ти у в1ц1 в'д 4-х мюяц1в до 1 року (10), до другоТ групи ув1йшли дти в'д 1 року до 3-х рок'т (40). Матер1алом для бактер'юлог 'нного досл-дження слугували мазки з'! слизовоТ оболонки передних вЮдШв з'ву. Рентгенолог 'нн'! / бронхолог1чн1 обстеження проводились за показаннями з врахуванням тяжкост'! та перебгу захворювання. Ви-сновки. Отриман1 нами дан св'дчать, що частота м1кробно'Т сенсибШзаци у дтей з рецидивуючим бронхтом е вищою, н1ж у дтей з обструктивною формою бронхту, що, вочевидь, являеться спри-ятливим фоном для розвитку ¡нфекц1йно-алерг1чно)' бронх1ально)' астми. Для хворих з обструктивним бронхтом бльш характерним е стан бактер'ально)' пол'юенсибШзацИ Проведен/ досл'дження свдчать про доцльнсть комплексного пдходу та оц1нки особливостей р1зних кл1н1чних форм брон-хШв у дтей раннього вку з врахуванням бактер'юлог'нних, кл1н1ко-рентгенолог1чних та бронхоло-г1чних даних, що сприяе уточненню механ1зм1в патогенезу дано) патологи та застосуванню рацю-нальних метод 'т терапИ
Ключов1 слова: д1ти раннього в1ку, бронх1ти, м1кробюцинотичн1 порушення.
Зв'язок публжаци з плановими науково-досл1дними роботами. Дана робота е фрагментом науково-досл^дноТроботи «Розро-бити кл1н1ко-лабораторн1 критер) методи прогнозування та запоб1гання метабол1чних порушень у д1тей раннього ежу» (2020-2024 рр.), номер державноТреестрацп 0120и102856.
Вступ
Неспец^чы захворювання оргашв дихання, зокрема, рiзнi кл^чн форми бронхтв у д^ей раннього вку i пщлггюв, залишаються не ттьки науковою проблемою, а й мають медико-со^альне значення. Результати европейських дослщжень також звертають увагу на те, що приблизно 50% д^ей раннього вку з рiзними кл^чними формами бронхтв мали принаймн один ешзод бронхо-обструктивного синдрому (БОС) [1, 2, 11]. Як вщомо, це обумовлено мор-фофункцюнальними особливостями оргашв дихання у д^ей раннього вку: вщносно вузький просв^ дихальних шляхiв, недостатня еластич-нють легень, недостатня рипднють грудноТ ктт-ки, м'якють хрящiв бронхiв, багата васкуляриза-^я слизовоТ (легко виникае набряк), пперсекре-^я в'язкого секрету, слабость гладких м^в бронхiв [3, 4, 7]. Тому насамперед потрiбно ви-значитись iз походженням БОС - шфекцшне, алерпчне чи шфекцшно-алерпчне. З огляду на вищесказане: зростання частоти, тяжкост пере-б^у та прогнозу захворювання i труднощi дiагно-стики рiзних клiнiчних форм бронхiтiв у д^ей раннього вiку обумовили проведення даного до-слiдження [5, 6, 8, 9, 10].
Мета дослщження
Метою даноТ роботи являлось уточнення ди-ференцiйно-дiагностичних критерiТв рiзних форм бронхтв у д^ей на основi комплексноТ оцiнки результатiв бактерiологiчного, кпшко-
рентгенологiчних та бронхологiчних обстежень хворих.
Матерiали та методи дослiдження
Представленi результати ключного спостереження i обстеження 50 д^ей з рецидивуючим (35) i обструктивним (15) бронхiтами у вiцi вiд 4-х мiсяцiв до 3-х рош. Згiдно вiковоТ перюдизацп, усi хворi були роздiленi на двi групи. Першу групу склали д^и у вiцi вщ 4-х мiсяцiв до 1 року (10), до другоТ групи увшшли дiти вiд 1 року до 3-х рокiв (40). Проводилося повне кл^чне обстеження хворих по загальнокл^чних стандартах. Дiагноз захворювання ставився на основi даних анамнезу, кшычноТ картини хвороби та резуль-татiв функцiональних, дiагностичних та лабора-торних дослiджень. з оцiнкою тяжкост захворю-вання.
Матерiалом для бактерiологiчного дослн дження слугували мазки зi слизовоТ оболонки передых вщд^в зiву. Поав здiйснювали через 30-60 хвилин пюля взяття матерiалу. Для пер-винного поаву використовували кров'яний агар, жовтково-соляний агар, агари Ендо i Сабуро, «шоколадний» агар. Рентгенологiчнi i бронхоло-гiчнi обстеження проводились за показаннями з врахуванням тяжкост та переб^у захворювання.
Результати дослiдження та 1х обговорення
При спостереженнi за особливостями ключного перебiгу бронхiтiв та вивченн даних раннього анамнезу д^ей установлено, що 35
(70,0%) д^ей народились вiд MaTepiB з несприя-тливим акушерським анамнезом та рiзними хро-нiчними екстрагенiтальними захворюваннями.
До поступлення до кшнки у обстежених д^ей вiдмiчались захворювання органiв дихання, в тому чи^ 52,0% - перенесли ro^pi рестратор-нi вiруснi шфекцп (ГрВ1), 30,0% - пневмошю. При клiнiчному обстеженнi у багатьох д^ей були виявленi супутнi захворювання: хроычний тон-зилiт та аденотонзилп" у 30 (60,0%), медикамен-тозна та харчова алерпя у 34 (68,0%), анемiя у 11 (22,0%), у 30 (60,0%) - рахп- II ступеню. У 20 хворих (40,0%) при рентгенолопчному дослн дженн дiагностована гiперплазiя вилочковоТ за-лози.
В зв'язку з тривалютю захворювання (вщ 3-х мiсяцiв до 3-х ромв) та рецидивуючим перебiгом бронхiту 23 дитини (46,0%) не отримували про-фтактичних щеплень.
У 42 (84,0%) д^ей бронхiт протiкав в серед-ньо тяжкiй формi. За даними кпшко-рентгенологiчних та бронхологiчних дослщжень бронхiт у 15 дiтей був обструктивним i у 35 д^ей - рецидивуючим.
Симптоми бронхiту у виглядi рiзнокалiберних вологих та сухих розаяних свистячих хрипiв вщ-значались у вах обстежених дiтей. Частота, характер та ктькють Тх виявлення залежали вiд нозолопчноТ форми та перюду захворювання. При обструктивному бронхт в легенях спостерн галось локальне або пютальне тривале виявлення великоТ кiлькостi рiзнокалiберних, частше середньо- та великопухирчастих вологих хритв. Для рецидивуючого бронхiту характерна наяв-нiсть в легенях непостiйних сухих свистячих хритв в перiод нападiв задухи.
При перкусiТ у 87,2% д^ей визначався леге-невий звук з коробковим вщтшком, у 12,8% - ле-геневий звук. Кашель спостер^ався у переваж-ноТ бшьшосп хворих (99,0%). У дiтей з обструктивним бронхтом вiн був вологим, зi слизово-гнiйним мокротинням. Малопродуктивний, сухий, нав'язливий кашель спостер^ався при рециди-вуючому бронхiтi.
Обструктивний синдром в^^чено у 27,0% обстежених. Вш проявлявся вираженою задиш-кою експiраторного або змiшаного характеру.
Аналiз результатiв бактерiологiчного дослн дження мiкрофлори верхнiх дихальних шляхiв показав, що в груп дiтей з рецидивуючим брон-хiтом грампозитивнi кокки виявлялись у 79,0% хворих в концентрацп 102 - 104 кл/гм з великою питомою вагою St. epidermidis. Монокультури мн крофлори iдентифiкували у 58,0% випадюв, серед д^ей з видовими комбiнацiями мiкроорганi-змiв частiше зустрiчалися хворi з двокомпонент-ними асоцiацiями. S. viridans у складi асо^атив-ноТ мiкрофлори виявлявся у 52,0% хворих, St. аureus - у 20,0%.
Поряд з кокковою флорою вщзначалась ви-сока частота виавання Candida та грамнегатив-них паличок - Klebsiella, E. Coli, Enterobacter.
У д^ей з обструктивним бронхтом концент-рацiя мiкроорганiзмiв на слизовiй зiва становила частше за все 103 - 105 кл/гм.
У мiру потяжчання патолопчного процесу в бронхах при обструктивному бронхт зменшува-лася загальна ктькють грампозитивних кошв з одночасним збтьшенням зустрiчаeмостi й пато-генних стрептокошв, значна частота виявлення Candida та грамнегативних паличок. Зростае кн лькють хворих з багатовидовими асоцiацiями мн кроорганiзмiв. Монокультури видiленi у 42,0% дн тей. Отриманi данi свщчать, що склад мiкро-флори верхых дихальних шляхiв мае особливо-CTi, якi залежать вiд глибини та тяжкост уражен-ня тканини бронхолегеневого апарату.
Важливим патогенетичним фактором у роз-витку хронiчного бронхiту являеться бактерiаль-на сенсибiлiзацiя. При аналiзi рiвня бактерiаль-ноТ сенсибiлiзацiТ використовували алергени, як вiдповiдали видам видтених у дiтей мiкробних збудникiв, тобто стрептококковий, стафтококко-вий i пневмококковий, а також алергени E. Coli.
Частота виявлення сенсиб^заци лiмфоцитiв до пневмококкового, стрептококкового, стафто-коккового, E. Coli алергешв у дiтей з рецидивуючим бронхтом становила вщповщно 52,0%, 38,0%, 23,0% та 6,0%, а у д^ей з обструктивним бронхтом - 46,0%, 48,0%, 32,0% та 12,0% вщповщно.
Наведет дат показують, що при рецидивую-чому бронхт частше спостерiгалась сенсибтн зацiя лiмфоцитiв до алергенiв пневмококка i стрептококка, а при обструктивному бронхт -до алергешв пневмококка, стрептококка i стафн лококка.
Найвищий рiвень сенсибiлiзацiТ лiмфоцитiв визначався у разi тяжкого перебiгу запального процесу в бронхах при низькш ефективност те-рапп, що проводилася.
Активнють сенсибiлiзацiТ до пневмококка досягала 12-18% та перевищувала таку з шшими алергенами.
У д^ей з обструктивним бронхтом полюен-сибiлiзацiя до бактерiальних алергенiв визнача-лася частiше, шж у разi рецидивуючого бронхiту (вщповщно 42,0% та 28,0% д^ей).
Згщно з iснуючими уявленнями стан шфек-цiйноТ сенсибiлiзацiТ обтяжуе перебiг хвороби, сприяючи розвитку фiброзу, некрозу та прогре-суванню запальних змiн в тканинах оргашв ди-хання.
Висновки
Отриман нами данi свiдчать, що частота мк-робноТ сенсибiлiзацiТ у д^ей з рецидивуючим бронхiтом е вищою, ыж у дiтей з обструктивною формою бронх^а, що, вочевидь, являеться сприятливим фоном для розвитку шфекцшно-алерпчноТ бронхiальноТ астми. Для хворих з обструктивним бронхтом бтьш характерним е стан бактерiальноТ полюенсиб^заци.
Проведенi дослiдження свiдчать про доцть-
HicTb комплексного пщходу та оцiнки особливос-тей рiзних клiнiчних форм бронхiтiв у д^ей ран-нього вку з врахуванням бактерюлопчних, шж-ко-рентгенологiчних та бронхолопчних даних, що сприяе уточненню механiзмiв патогенезу дано! патологи та застосуванню рацiонаnьних ме-тодiв терапи.
Лiтература
1. Abaturov OIe, Rusakova OO. Prohnozuvannia indyvidualnoho ryzyku rozvytku bronkhialnoi obstruktsii pry hostrykh bronkhitakh u ditei rannoho viku [Prediction of the individual risk of the development of bronchial obstruction in acute bronchitis in young children]. Zdorov'e rebenka. 2015.1(60):55-60. (Ukrainian)
2. Banadyha NV. Dyferentsiina diahnostyka ta likuvalna taktyka pediatra pry povtornykh epizodakh bronkhoobstruktyvnoho syndromu [Differential diagnosis and treatment tactics of a pediatrician in recurrent episodes of bronchoobstructive syndrome]. Suchasna pediatriia. 2019.7(103):67-72. (Ukrainian)
3. Bokonbaeva SD, Apsamatova NM. Osoblyvosti klinichnoho perebihu hostroho obstruktyvnoho bronkhitu u ditei rannoho viku [Features of the clinical course of acute obstructive bronchitis in young children]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2017.7;3(25):63-67. (Ukrainian)
4. Smiian OI, Plakhuta VA. Osoblyvosti klinichnoho perebihu hostroho obstruktyvnoho bronkhitu v ditei rannoho viku [Features of the clinical course of acute obstructive bronchitis in young
10.
11.
children]. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky. 2014.2:38-41. (Ukrainian)
Fesenko MIe, Ziuzina LS, Fastovets MM, et al. Hostri respiratorni rekurentni infektsii u ditei [Acute respiratory recurrent infections in children]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2019.9;4(68):34-38. (Ukrainian)
Fesenko MIe, Pokhylko VI, Ziuzina LS., et al. Bronkhoskopichni znakhidky u ditei z khronichnymy ta obstruktyvnymy bronkhitamy [Bronchoscopic findings in children with chronic and obstructive bronchitis]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2015.4;1(124):158-163. (Ukrainian)
Zgherea D, Pagala S, Mendiratta M, et al. Bronchoscopic Findings in Children With Chronic Wet Cough. Pediatrics. 2012;129(2):e364-e369.
Carolan PL, Sharma GD. Pediatric Bronchitis. [Internet] Medscape. Updated: Oct 11, 2019. Available at https://emedicine.medscape.com/article/1001332-overview Kantar A, Chang AB, Shields MD, et al. European Respiratory Society statement on protracted bacterial bronchitis in children. European Respiratory Journal. 2017.50:1602139. Marsh RL, Kaestli M, Chang AB. The microbiota in bronchoalveolar lavage from young children with chronic lung disease includes taxa present in both the oropharynx and nasopharynx. Microbiome. 2016. 4;37.
Turunen R, Vuorinen T, Bochkov Yu, et al. Clinical and virus surveillance after the first wheezing epizode: special reference to rhinovirus A and C species. Pediatr Infect Dis J. 2017.36(6):539-544.
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА МИКРОБИОЦИНОТИЧЕСКИХ НАРУШЕНИИ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА С РАЗЛИЧНЫМИ КЛИНИЧЕСКИМИ ФОРМАМИ БРОНХИТОВ
Фесенко М. Е. , Козакевич В.К., Калюжка Е.А., Фастовец М.Н., Жук Л.А.
Ключевые слова: дети раннего возраста, бронхиты, микробиоцинотические нарушения.
Введение. Неспецифические заболевания органов дыхания, в частности различные клинические формы бронхитов у детей раннего возраста и подростков, остаются не только научной проблемой, но и имеют медико-социальное значение. Цель исследования. Целью данной работы было уточнение дифференциально-диагностических критериев различных форм бронхитов у детей на основе комплексной оценки результатов бактериологического, клинико-рентгенологических и бронхологических обследований больных. Материалы и методы. Представлены результаты клинического наблюдения и обследования 50 детей с рецидивирующим (35) и обструктивным (15) бронхитами в возрасте от 4-х месяцев до 3-х лет. Согласно возрастной периодизации, все больные были разделены на две группы. Первую группу составили дети в возрасте от 4-х месяцев до 1 года (10), во вторую группу вошли дети от 1 года до 3-х лет (40). Материалом для бактериологического исследования служили мазки со слизистой оболочки передних отделов зеву. Рентгенологические и бронхологические обследования проводились по показаниям с учетом тяжести и течения заболевания. Выводы. Полученные нами данные свидетельствуют, что частота микробной сенсибилизации у детей с рецидивирующим бронхитом выше, чем у детей с обструктивной формой бронхита, что, очевидно, является благоприятным фоном для развития инфекционно-аллергической бронхиальной астмы. Для больных с обструктивным бронхитом более характерно состояние бактериальной полисенсибилизации. Проведенные исследования свидетельствуют о целесообразности комплексного подхода и оценки особенностей различных клинических форм бронхитов у детей раннего возраста с учетом бактериологических, клинико-рентгенологических и бронхологических данных, что способствует уточнению механизмов патогенеза данной патологии и применению рациональных методов терапии.
Summary
CHARACTERISTICS OF MICRO-BIOCOENOTIC DISORDERS IN YOUNG CHILDREN WITH DIFFERENT CLINICAL FORMS OF BRONCHITIS
Fesenko M. Yе. , Kozakevich V.K., Kaliuzhka O.O., Fastovets M.M., Zhuk L.A. Key words: young children, bronchitis, micro-biocoenotic disorders.
Introduction. Non-specific respiratory diseases, in particular, various clinical forms of bronchitis in young children and adolescents, are remaining not only a scientific problem, but also have medical and social impact. The aim of this work is to clarify the differential diagnostic criteria for different forms of bronchitis in children based on a comprehensive assessment of the results of bacteriological, clinical-radiological and bronchological examinations of patients. Materials and methods. The results of clinical observation and examination of 50 children with recurrent (35) and obstructive (15) bronchitis aged from 4 months to 3 years old are presented. According to age, all patients were divided into two groups. The first group consisted of children aged from 4 months to 1 year old (10), the second group included children aged from 1 to 3 years old (40). Smears taken from the mucous membrane of the anterior pharynx served as material for bacteriological examination. X-ray and bronchological examinations were conducted according to the
5
6
7
8
9
indications, taking into account the severity and course of the disease. Conclusion. Our data indicate that the frequency of microbial sensitization in children with recurrent bronchitis is higher than in children with obstructive form of bronchitis that is obviously a favourable background for the development of infectious-allergic bronchial asthma. For patients with obstructive bronchitis, the state of bacterial polysensitization is more typical. Conducted studies indicate the feasibility of a comprehensive approach and evaluation of various clinical forms of bronchitis in young children, taking into account bacteriological, clinical-radiological and bronchological data that help to clarify the mechanisms of pathogenesis of this pathology and the use of rational methods of therapy.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.58 УДК: 618.3/.4]-036:618.177](477.83)
Шлемкевич А.М., Шаргородська 6.Б., Школьник О.С., Гнатейко О.З. ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 ТА ПОЛОГ1В У Ж1НОК З БЕЗПЛ1ДДЯМ В АНАМНЕЗ1
ДУ «1нститут спадковоТ' патологи НАМН Украши», м. Львiв, УкраТ'на
Мета роботи. Анал/з даних соматичного, репродуктивного, гiнеколоriчного анамнезу, переб/гу та завершення ваг/тност/ у жiнок з безпл/ддям в анамнезi серед контингенту Льв/вськоТ областi. Матерiал i методи. Проанал1'зовано дан результатie медико-генетичного консультування 170 жi-нок в/ком 18-42 рок/в, з безпл/ддям в анамнезi (основна група). Порiвняння проводили з анало^чними параметрами 80 здорових ж/нок, в/ком 18-42 роюв, контрольноТ групи. Вивчено дан соматичного, репродуктивного, гiнеколоriчного анамнезу, перебiг та завершення ваг/тност/. Статистичну об-робку отриманих результат'¡в проводили з використанням пакету прикладних програм "Statistica 7.0" за допомогою стандартного пакету статистичного анал/зу Excel 2013. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при р/вн/ значущост/ р<0,05. Результати досл/джень. Проанал1'зовано дан карт меди-ко-генетичного консультування 170 ж/нок з безпл/ддям в анамнез/ за 2019-2021 рр. Встановлено, що жнки з безпл/ддям в анамнез '1 достов/рно част/ше були в/ком старше 36 рок'т у пор!внянн!' з по-казниками контрольноТ групи, мали соматичну захворюван/сть - 80,0% проти 20,0% у контрольн1'й групi, з суттевим переважанням серцево-судинноТ патолога (21,8% проти 11,2%), ускладнений ре-продуктивний анамнез -51 (30,0%) проти 11 (13,7%), в основному, за рахунок самовльних викидн/в та завмерлих ваг/тностей: 46(27,0%) проти 11(13,7%) в'\дпов'\дно. Обстежуван/ жнки част/ше мали ускладнення репродуктивного анамнезу - 51 (30,0%) проти 11 (13,7%), в основному, за рахунок самовльних викидн/в та завмерлих ваг/тностей: 46(27,0%) проти 11(13,7%) в/дпов/дно. Обтяжений безпл/ддям гiнеколоriчний анамнез в/дм/чений у вс/х 170(100,0%) ж/нок основно'У групи, серед показ-ник/в якого найб/льше в/дм/чалось безпл/ддя як один д/агноз - у 113 (66,5%) та у поеднанн/ з апоп-лекаею яечника 17(10,0%) i позаматковою ваг/тн/стю у 15 (8,8%) ж/нок, що було значно вище по в/дношенню до аналог/чних даних у контрольн1'й групi ж/нок - 2(2,6%) та 1(1,3%) ж/нок в/дпов/дно. Перебiг ваг/тност/ у ж/нок з безпл/ддям в анамнез'1 мав високу частоту ускладнень - 146(85,9%), проти 39(48,75%) в контрольн1'й групi. Ж/нки з безпл/ддям в анамнезi народжували част/ше вперше 110(64,7%), проти 35(43,7%) в контрольн1'й групi. Анал/з отриманих даних показав наявн/сть знач-ного числа материнських чинниюв ризику акушерських ускладнень у даного контингенту ж/нок. Ви-сновки. В результатi проведеноУ роботи встановлено, що чинниками ризику виникнення акушерсь-коТ патолога у ж/нок з безпл/ддям в анамнезi були в/к старше 36 рок/в (13,5%), ускладнений репро-дуктивний анамнез (30,0%), переважно, за рахунок самовльних викидн/в та завмерлих ваг/тнос-тей (27,0%), ускладнений соматичний анамнез (80,0%) з суттевим переважанням патолога серце-во-судинноТ системи (21,8%), обтяжений г/неколоПчний анамнез безпл/ддям - у вс/х 170(100,0%), ускладнений переб/г ваг/тностi (85,9%) проти 39(48,75%) в контрольн1'й групi. Ж/нки основно'У групи част/ше народжували вперше: 110(64,7%), проти 35(43,7%) пац/енток контрольно!'групи (р<0,05). Кльксть оперативних полог/в шляхом кесарського розтину в основн/й групi хоча i була вищою, але достов/рних в/дм/нностей у пор!внянн!' з цим показником у контрольн1'й групi не встановлено: 42(24,7%) i 13(16,2%), в'\дпов'\дно, (р>0,05). Вагты жнки з безпл/ддям в анамнезi складають групу ризику щодо акушерських ускладнень.
Ключов1 слова: акушерсьи ускладнення, безплщдя, ваптнють, пологи.
Робота виконана в рамках науково-досл/дноТ роботи в/ддлення пренатальноТ д/агностики та перинатологи ДУ «1нсти-тут спадковоТ патологи НАМН УкраТни» "Анал/з репродуктивного потенц/алу населення Льв/вськоТ областi з урахуванням генетичного тестування пол/морф/зм/в ген/в фолатного обмну для прогнозування перинатально)' патологи у жнок групи високого ризику", № державноТреестраци 0119U002287.
Вступ Останжми роками Всесв^ньою Оргашза^ею
Проблеми материнства i дитинства е першо- Охорони Здоров'Р (ВООЗ) розроблено «С"Фате-^ . п ^ пю ризику», направлену на виявлення причин
черговими у виршеннях основних Державних ^ 3 ^ . 3 ^
програм, п ри свячених охорон здоровДя УФаши. Р'зних ускладнень мг^остм полопч, а _так°ж на г г , г v м I- I- пошук шляхiв пщвищення ефективносп охорони
