CC BY
18
Бюлог1чний eicrnuí МДПУ ÍMeHÍ Богдана Хмельницького 6 (3) стор. 175—186, 2016
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), pp. 175—186, 2016
ARTICLE УДК595.768
ОЦ1НКА 1СНУЮЧИХ ЗАГРОЗ В1ТРОПАРК1В П1ВДНЯ УКРА1НИ ДЛЯ М1ГРАЦШНО1 ОРНИ1ТОФАУНИ
П.1. Горлов, В.Д. Cíoxíh, О.В. Мацюра
Науково-дошдний inmumym BwaozÍ4hozo рiзноманття наземних та водних екосистем Украгни, Мелтополь, вул. Гетьманська, 20, 72301, E-mail: petro-gorlov@mail.ru Алтайський державнийутверситет, Барнаул, пр. Лента, 61, 656049, Роая, E-mail: amatsyura@gmail.com
На тдсташ досл^джень 13 вггропаршв в Азово-Чорноморському регют наводяться дат про видове р1зноматття, чисельность птахгв, напрямки i висотаи польоту в перюди сезонних шграцш. Всього здшснено 194 експедицшт ви'зди протягом 549 днiв. У Чорноморському басейнi розташованi 3, в Сивасько-Джарилгацькому - 7 i в Азовському басейнi - 3 вiтропарки. Встановлено, що видове рiзноманiття птахiв досягае 100 виддв, однак птахи по^зному використовують територiю вiтрових станцiй: вони постшно присутнi, перiодично залiтають, або взагал не вiдвiдують вiтропарк. Велике число водно-болотних упдь, розташованих в Азово-Чорноморському регют, приваблюе сюди навколоводт види птахiв, яш домiнували (79,8% в^ загально! чисельност навеснi i 68,7% восени). Анамз перебування птахiв на майданчиках вiтропаркiв показуе, що тут знаходилось не больше 25% в!д загально! чисельностi птахiв, зареестрованих в регiонi досл^джень. Основними напрямками польоту е твтчно-сх^не навеснi (23,7% вах напрямшв) i швденно-зах^дне восени (29,6%). Птахи були зареестроват на р!зних висотах, однак в штервал! до 50 м над землею навест було зафiксовано 89,5% птахгв, а восени - 79,1%. Оцшка впливу вiтропаркiв на птахiв була проведена з використанням iнтегрального анализу. Встановлено, що частина птахiв, яш перебувають в межах вiтропаркiв на небезпечних висотах (45-155 м) i долае бар'ер з вггряшв, становить близько 1%. Такий вплив було ощнено як низький. Фактiв загибел птахiв в1д зiткнень з вггроагрегатами не встановлено. Ключгж слова: мкращя птахiв, вiтровi станци, ощнка впливу.
ASSESSMENT OF POTENTIAL THREATS OF WIND FARMS FOR MIGRATORY BIRDS
IN THE SOUTH OF UKRAINE
P.I. Gorlov, V.D. Siokhin, A.V. Matsyura
R&D Institute of Biological Diversity of Terrestrial and Water Ecosystens of the South of Ukraine, Melitopol, Ukraine,
E-mail: petro-gorhv@mail.ru Altai State University, Barnaul, Russia, E-mail: amatsyura@gmail.com
The article presents data on the species diversity, the number of birds, directions and altitudes of flight during the periods of seasonal migrations based on studies of 13 wind farms in the Ukrainian Azov-Black Sea region. In total 194 expedition field trips have been performed for 549 days. There are 3 wind farms in the Black Sea basin, 7 in the Sivash-Dzharylgach basin and 3 in the Azov basin. We registered 100 bird species, but they use the territory of wind farms in different ways: they always present, periodically fly or do not fly to the wind farm. A large number of wetlands located in the Azov-Black Sea region attract waterfowl bird species that dominated (79.8% of the total number in spring and 68.7% in autumn). The analysis of the birds stay at the wind farm sites shows that there were registered not more than 25% of the total number of birds recorded in the study area. The main flight directions were north-east in spring (23.7% of all flights) and south-west in autumn (29.6%). Flying birds were registered at different altitudes, but 89.5% of birds flew in the range up to 50 m above the ground in spring and 79.1% — in autumn. The threats of wind farms on birds was evaluated by integrated management assessment tolls. It was found that just few of birds (about of 1 percent) could fly at dangerous altitudes (45-155 m) over the wind farm areas and cross the wind farm barrier. This wind turbines' impact on the birds was considered as rather insignificant. The bird deaths caused by collisions with the wind turbines were not registered. Keywords: bird migration, windfarms, impact assessment.
Citation:
Gorlov, P.I., Siokhin, V.D., Matsyura, A.V. (2016). Assessment of potential threats of wind farms for migratory birds in the South of Ukraine. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 175—186. Поступило в редакцию / Submitted: 21.10.2016 Принято к публикации / Accepted: 19.11.2016 eros sraf http: / /dx.doi.org/10.15421 /201685 © Gorlov, Siokhin, Matsyura, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute
derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
ВСТУП
Розвиток вггрово! енергетики в Укра!ш е прiоритетом держави, що закршлено в 3aKOHOAaBCTBÍ (Нацiональний план дш..., 2014; Закон Укра!ни, 2015а; Закон Укра!ни, 20156), однак природоохоронна складова традицiйно залишаеться питанням другорядним. В суспiльствi поширена думка про небезпеку та загрозу птахам з боку вггрових агрегатiв, яка на нацюнальному рiвнi нажаль не спираеться на результата спещальних дослiджень. Авторам невiдомi випадки, коли в Укра!ш документально були б шдтверджеш факти зггкнень птахiв з рухомою частиною впроагрегату, що в першу чергу пов'язано з малою шльтстю введених в експлуатащю вiтрових парков, а також вДсутшстю даних, отриманих в результата регулярних монiторингових спостережень на бгльшост вiтрових станцiй. Аналiз мiжнародного досвДу, проведений нами в попереднiх повДомленнях (Горлов, Сiохiн, 2012; Горлов та ш., 2016) в бiльшiй сво!й частинi стосуеться «домегаватного» перiоду розвитку вггрово! енергетики, коли використовувалися агрегати маленько! висоти та з високою частотою обертання вiтроколеса. Зараз шнуе потреба об'ективного дослiдження потенцiйних загроз для птах1в з боку сучасних вггростанцш (ВЕС). Для надання тако! оцiнки важливо знати видове рiзноманiття птахiв, !х чисельнiсть та поширення територiею вiтропаркiв протягом року, окреслити найбАьш вразливi перiоди життевого циклу, яш зазвичай пов'язанi з сезонними мiграцiями, дослiдити висоти та напрямки перельоту (Bernardino et al., 2013; Cárcamo et al., 2011; Cordeiro et al., 2013; Everaert, & Stienen, 2007; Fiedler, 2003a; 2003b; IKijgsveld et al., 2009; Petersen et al., 2006).
Саме на щ питання спробуемо вiдповiсти нижче. МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ
В основу повДомлення покладенi результати багаторiчних дослджень сезонних мiграцiй в Азово-Чорноморському регюш на територiях, де плануеться розмiщення вiтрових парков, йдеться !х буддвництво чи вони вже експлуатуються. За 194 експедицiйнi ви!зди протягом 549 дшв у перiод з осеш 2009 по вересень 2016 рошв були дослiдженi 13 таких полйошв, якi розташованi в Чорноморському, Сивасько-Джарилгацькому та Азовському басейнах (табл. 1; рис. 1).
Таблиця 1. Характеристика експедицшних вшзддв на територи вiтропаркiв в Азово-Чорноморському регюш.
PiK Адшшстративна територiя (вшзддв / дшв спостережень) Всього
Одеська обл. Херсонська обл. Запорiзька обл. АР Крим
весна осшь весна осшь весна осшь весна осшь весна осшь за рж
2009 - 1/4 - - - - 2/4 - 3/8 3/8
2010 4/12 4/12 - 3/9 2/10 7/24 6/18 18/44 12/40 32/89 44/129
2011 6/21 - 4/12 - 4/12 2/6 3/15 1/3 17/60 3/9 20/69
2012 6/22 6/23 - 2/5 2/7 2/7 6/18 10/29 14/47 20/64 34/111
2013 - - 2/8 - 7/31 6/25 3/10 - 41/29 6/25 47/54
2014 - - - - 6/25 7/31 - - 6/25 7/31 13/56
2015 - - 6/20 7/24 6/25 5/27 - - 12/45 12/51 24/96
2016 - - - - 5/15 4/11 - - 5/15 4/11 9/26
Всього 16/55 11/39 12/40 12/38 32/125 33/131 18/61 31/81 107/261 87/288 194/549
Дточими вiтростанцiями е Скадовська (1 вггрогенератор; 3 МВт), Ставки (3; 9,23 МВт) та Бот1евська (65; 200 МВт). Почалося будiвництво першо! черги Гиравсько! ВЕС (1 вггроагрегат), решта в стади проектiв. П1д час спостережень особлива увага приддлялась конкретним дiлянкам суходолу (в Укра1ш немае офшорних ВЕС), в межах яких кнуютъ проекти будiвництва ВЕС, або вже працюють вiтропарки. Для порiвняння орштолопчно! ситуаци на прилеглих до ВЕС територiях, обирались мкця з високим видовим рiзноманiттям, як майже повсюдно були представленi водно-болотними упддями. Традицiйнi методики збору польового матерiалу, адаптованi нами для площадок вггрових станцiй (Горлов та ш., 2014; Band et al., 2007; Beason, 2012; Both, Visser, 2001; Christensen et al., 2004; Desholm et al., 2006; Furness et al., 2013). Проводилися автомобАьш, пiшi та точковi спостереження з використанням бшокл1в (10х) та телескопiв (20-60х). Рееструвалися всi птахи в межах контрольних дiлянок з фiксацiею уах перельотiв (мiгрaцiйнi, кормовi, на ночiвлю, водопiй, внaслiдок турбування тощо).
Для визначення лшшних розмiрiв об'ектiв на шсцевосп та фжсаци мaршрутiв наших перемщень зaстосовaнi 2 GPS прилади Garmin Map 78S, iнформaцiя з яких у вигляд kmz-фaйлiв оброблялась в прогрaмi Google Earth. Для характеристики висот перельотав окремих птaхiв та зграй використовувався лазерний висотомiр Nikon Forestry 550 та зроблеш за його допомогою шаблони висот на приклад! статичних об'ектш (дерева у лiсосмузi, опори електричних мереж, окремi будiвлi, вiтровий агрегат) вДносно яких визначались висоти перельотав птaхiв.
Рис. 1. Пол^они дослджень в Азово-Чорноморському регюш (А — Чорноморськ ВЕС: 1 — Татарбунарська; 2 — Овшопольська-пглотна; 3 — Овшопольська; Б — Сивасько-Джарилгацьт ВЕС: 4 — Скадовська; 5 — Ставки; 6 — Армянська; 7 — Красноперекопська; 8 — Новотрощька; 9 — Джанкойська; 10 — Овер'янiвська; В — Азовсьт ВЕС: 11 — Гиравська; 12 — Ботieвська; 13 — Приморська)
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Видове pÏ3HOMaHÏTra
Присутшсть птaхiв в межах досмджуваних територiй характеризувалось в^мшностями мiж сезонами року, однак видове рiзноманiття для вiтрових паркiв всього Азово-Чорноморського регюну виявилось доволi стабгльним та складало близько 100 видiв (табл. 2, 3). Домiнували представники ряду сивкоподдбних (charadriiformes) - 49,8% навесш та 42,7% восени в1д загально!' чисельностi птахiв (F = 7,12; p<0,05)., що традицiйно для регюну з великою шльтстю водно-болотних упдь. Субдомшантами були горобцеподiбнi (passeriformes) та гусеподiбнi (anseriformes) види. З огляду на необхiднiсть надати оцшку впливу вiтрових агрегатiв на птахiв зауважимо, що серед усiх зареестрованих птахiв доволi велика частка виддв через особливостi бiологiï взагалi не використовують майданчики вiтропаркiв (гагари, норщ, баклани, деякi качки та кулики). Окремi види тяжiють до водно-болотних упдь, однак школи вiдвiдують альгоспупддя, де розтaшовaнi вiтряки (лебедд, гуси, качки, кулики, мартини). Насамкшець, б^ьшшть горобцеподiбних птахiв в межах впрових пaркiв перебувають бiльшу частину року.
Висоти перельо^в
Нaйбiльш важливою характеристикою поведшки птaхiв, яка дасть можлившть об'ективно оцiнити загрози вiд вггряшв, е визначення висот перельотiв (Christensen et al., 2004; Cole, 2011; Cole, Dahl, 2013; Cook et al., 2011; De Lucas et al., 2012; Everaert, & Stienen, 2007; Huso, Dalthorp, 2014; Plonczkier, Simms, 2012).
Техшчш характеристики впрових aгрегaтiв дають iнформaцiю про небезпечш для птaхiв висоти, в штервам яких рухаеться вiтроколесо. За допомогою сучасних методiв дослiджень, коли для спостережень за сезонними шграцшми птaхiв використовують радари, стало можливим давати оцшку висот перельот1в птaхiв (Bevanger et al., 2008; Cordeiro et al., 2013; Desholm et al., 2006; Dinevich et al., 2005; Everaert, 2014; Kerlinger et al., 2010; Martin, 2011; Martin, Shaw, 2010; Ptaszyk et al., 2003).
Зазначимо також, що на висоти перельота впливають таи показники, як еколопчна група птaхiв, деннi або шчш перельоти, погоднi умови (Beason, 2012; Carrete et al., 2012; Cook et al., 2011; Everaert, & Stienen, 2007; Furness et al., 2013; Herrera-Alsina et al., 2013; Jenni, Kéry, 2003; Kitano, Shiraki, 2013; Martin, Shaw, 2010; Sparks et al., 2003; Subramanian, 2012).
Детальна характеристика розподдлу вах птaхiв, що летiли, на висотш iнтервaли показана в табл. 4 та на рис. 2. Анaлiз цих даних св^чить про певш зaкономiрностi, коли висоти до 50 м використовували 89,5% птaхiв навесш та 79,1% восени (F = 3,41; p<0,05).
250400
jt 200-250 2 150-200 i 100-150 I Ё 50-100
=
Я
Чисельшсгь птахгв. % / Number of birds, % Весна
^ 250-400 J 200-250 J 150-200
0 5 10 15 20 25 30 35 Чисельшсгь rnaxiB, % I Number of birds, %
Осшь
Рис. 2. Характеристика пташиних перельото за висотними штервалами в межах впропаршв територи
до^джень
Таблиця 2. Таксономiчна характеристика весняного орштокомплексу на територи досAiджeнь (чисельшсть птахiв, особин)
Ряд А Б В Всього
Biigiß nTaxiß BiigiB nTaxiß BiigiB nTaxiB Bigiß nTaxiß
gaviiformes - - - - - - - -
podicipediformes 1 79 2 3682 2 617 2 4378
pelecaniformes 2 829 1 5402 1 7777 2 14008
ciconiifomes 5 195 4 353 2 26 5 574
anseriformes 12 2447 16 19039 12 13450 16 34936
falconiformes 5 181 7 299 6 212 8 692
galliformes 2 38 3 33 2 48 3 119
gruiformes 1 1314 3 1492 1 556 3 3362
charadriiformes 13 5294 24 72007 15 17790 25 95091
columbiformes 2 75 1 1 3 69 3 145
cuculiformes - - - - - - - -
strigiformes 2 5 2 9 3 8 3 22
caprimulgiformes - - - - - - - -
apodiformes - - - - 1 252 1 252
coraciiformes - - - - - - - -
upupiformes 1 21 1 2 1 26 1 49
piciformes - - - - 1 1 1 1
passeriformes 24 9283 25 13696 21 14355 25 37334
Всього 70 19761 89 116015 71 55187 98 190963
Пpимiтки: А — Чорноморсьш ВЕС; Б - Сивасько-Джарилгацьш ВЕС; В — Азовськ ВЕС.
Напрямки nepeAbOTiB
Пташинi перельоти шд час сезонних мiгpацiй мають певш закономipностi, пов'язанi як з фенолопчними явищами, так i дотриманням звичних напрямшв пepeAьотiв (Band et al., 2007; Bevanger et al., 2008; Cole, Dahl, 2013; Cotton, 2003; Herrera-Alsina et al., 2013; Kitano, Shiraki, 2013; Krüger, Garthe, 2001; Morinha et al., 2014; Smallwood, Thelander, 2005).
Однак, мають мшце чинники, якi впливають на календари строки появи птахiв в регюш досAiджeнь (температура повiтpя, атмосферний тиск), а також обумовлюють напрямки перельотав (в Азово-Чорноморському peгiонi це морськ бepeговi лши, лимани, та велик piки).
03Hanem hhhhhkh nocHAHAHCL B GCTaHHi gecflTHpiHHfl, KGAH 6araTbMa AGCAigHHKaMH BHABAem 3aAe:«Hocri Miipa^HHux noKa3HHKiB nTaxiB Big 3MiHu KAiMaTy (Alerstam, 1990; Both & Visser, 2001; Cotton, 2003; Fiedler, 2003; Jenni & Kery, 2003; Ptaszyk et. al., 2003; Sparks & Braslavska, 2001; Sparks et. al., 2003)
Таблиця 3. TaKC0H0Mi4Ha характеристика осшнього орнiтокомлексу на територи дослiджень (чисельнiсть птахiв, особин)
Ряд А Б В Всього
БИД1Б nTaxiß БИД1Б nTaxiß БИД1Б пгах1Б БИД1Б пгах1Б
gaviiformes - - - - 1 2 1 2
podicipediformes 1 63 2 1571 3 365 3 1999
pelecaniformes 2 11901 - - 1 88 2 11989
ciconiiformes 3 106 2 26 3 84 4 216
anseriformes 6 2137 11 45712 9 6372 12 54221
falconiformes 9 117 8 257 7 272 9 646
galliformes 2 64 2 82 1 89 2 235
gruiformes 1 760 1 482 2 1100 2 2342
charadriiformes 11 20902 17 41443 18 53808 21 116153
columbiformes 3 28 1 4 4 47 4 79
cuculiformes - - 1 1 1 3 1 4
strigiformes - - 1 1 1 3 1 4
caprimulgiformes - - - - 1 2 1 2
apodiformes - - - - 1 50 1 50
coraciiformes - - 1 184 2 418 2 602
upupiformes 1 3 1 2 1 10 1 15
piciformes - - - - 2 3 2 3
passeriformes 19 57398 29 16606 25 9632 29 83636
Всього 58 93479 77 106371 83 72348 98 272198
Примпки: А — Чоpномоpськi ВЕС; Б - Сивасько-Джарилгацьк ВЕС; В — Азовськ ВЕС.
Таблиця 4. Висоти перельотв птах1в в межах територи дослiджeнь (чисeAьнiсть птах1в, %)
Висота1 хэтерБали Весна Осшь
А Б В Всього А Б В Всього
0-10 26,2 31,3 44,3 33,9 20,1 35,4 26,0 27,2
10-25 37,6 27,5 19,5 28,2 23,5 42,5 30,7 32,2
25-50 15,9 36,7 29,7 27,4 20,2 16,5 22,3 19,7
50-100 2,4 0,6 1,2 1,4 0,1 0,1 0,7 0,3
100-150 0,7 1,4 0,1 0,8 0,1 - 0,9 0,3
150-200 14,6 0,1 3,3 6 0,6 0,4 0,1 0,4
200-250 0,4 1,0 1,9 1,1 31,5 0,2 11,1 14,3
250-400 2,2 1,4 - 1,2 3,9 4,9 8,2 5,6
Всього 100 100 100 100 100 100 100 100
Примпки: А — Чоpномоpськi ВЕС; Б - Сивасько-Джарилгацьш ВЕС; В — Азовськ ВЕС.
Для птахiв Азово-Чорноморського регюну, якi приймають участь у сезонних мiгpацiях iснуe загальна закономipнiсть, коли навeснi птахи тяжiють швшчно-сх^них напрямкв, а восени швденно-зах^них. Це пiдтвepджeно також нашими багатоpiчними спостереженнями на Ботieвськiй ВЕС (Горлов та ш., 2014).
З позицш оцiнки впливу ВЕС на птахiв нами фiксуваAись будь-якi пepeмiщeння птах^в для з'ясування наявностi усталених шляхiв та ймовipного бар'ерного впливу споруд впропарку. Незважаючи на потрапляння в аналiз не тiAьки мiгpуючих птахiв, а й мiсцeвих, згадана вище картина прольоту збереглася (табл. 5, 6; рис. 3).
Autumn migration
О
270
10—15—20—25-За—СЩ
/ I ! 1 ^
Spring migration 0
270—;25-2.D—15—
Рис. 3. Загальна картина напрямтв перельоту птах1в в межах вггропаршв територи досл1джень (0 градуав в1дпов1дае швшчному напрямку, 180 - швденному)
Таблиця 5. Основш напрямки перельоту птах1в в межах вггропаршв територи досл1джень (чисельшсть птах1в, %)
Румб А Б
Пн 30,0 11,3
ПнС 24,1 24,5
С 8,1 19,7
ПдС 0,4 11,3
Пд 7,6 6,3
ПдЗ 2,7 4,4
З 14,0 15,7
ПнЗ 13,1 6,8
Всього 100 100
В Всього А
3,0 14,8 4,7
22,6 23,7 0,7
14,7 14,2 4,6
35,4 15,6 2,2
2,5 5,5 40,8
16,4 7,8 26,2
2,3 10,7 16,9
3,1 7,7 3,9
100 100 100
Осшь
Б В Всього
4,3 3,3 4,1
2,0 17,8 6,8
12,9 4,7 7,4
17,1 4,9 8,1
19,9 23,1 27,9
25,8 36,9 29,6
9,7 6,6 11,1
8,3 2,7 5
100 100 100
Таблиця 6. Статистичний анал1з напрямшв польоту птах1в за сезонами.
Параметр статистики Осшь Весна
Mean Vector (ц) 293,173° 143,724°
Length of Mean Vector (r) 0,461 0,243
Median 315° 135°
Concentration 1,037 0,501
Circular Variance 0,539 0,757
Circular Standard Deviation 71,299° 96,395°
Standard Error of Mean 8,285° 16,268°
95% Confidence Interval (-/+) for ц 276,932° / 309,414° 111,833° / 175,616°
99% Confidence Interval (-/+) for ц 271,83° / 314,515° 101,815° / 185,634°
Rayleigh Test (Z) 21,256 6,016
Rao's Spacing Test (p) < 0.01 < 0.01
Watson's U? Test (Uniform, U?) 1,407 0,491
Watson's U? Test (p) < 0.005 < 0.005
Kuiper's Test (Uniform, V) 4,631 3,099
Kuiper's Test (p) < 0.01 < 0.01
V Test (V; expected mean 0,00°) 0,181 -0,196
Оцшка впливу ВЕС на орштокомплекси шд час сезонних лпграцш
Методика розрахунку ступеню впливу ВЕС на птахДв мае грунтуватись на багатофакторному аналДзД та порДвняннД прогностичних оцДнок з реальними спостереженнями в поточному сезонД (Горлов, СДохДн, 2014; Bernardino et al., 2013; Cordeiro et al., 2013; Dahl et al., 2013; Everaert, 2014; Huso, Dalthorp, 2014; Morinha et al., 2014).
Маючи справу з такою динамДчною системою, як орнДтокомплекс конкретно! територД!, оцшка не може бути константою i пДдлягае перегляду паралельно Дз змДнами орнполопчно! ситуацД!. За результатами спостережень на 13 площадках впрових станцш у перiоди сезонних мiграцiй маемо основнД показники чисельностi та видового складу орштокомплексу, напрямкiв та висот прольоту. На наш погляд цД базовi характеристики достатнi для надання попередньо! оцiнки впливу ВЕС на птахiв. Розумiючи, що не всД зaреестровaнi птахи вiдчувають на собi однаковий негативний вплив, нами зроблений подДл за окремими кaтегорiями, воображений в табл. 7, де разом з перюдичшстю вiдвiдувaння вiтропaркiв додана властивДсть птaхiв використовувати певнi висоти.
Таблиця 7. КатегорД! птaхiв за регулярнДстю вiдвiдувaння вiтропaркiв
Кaтеrоpiя nTaxiB Чисельшсть %
ПостДйно вДдвДдують ВЕС на висотах бДльше 50 м 1389 0,3
ЗрДдка вДдвДдують ВЕС на висотах бДльше 50 м 188970 40,8
ВДдвДдують ВЕС, але нДколи на висотах бДльше 50 м 7411 1,6
ВзагалД не вДдвДдують територДю ВЕС 265391 57,3
Всього 463161 100
Анaлiз табл. 7 свДдчить, що майже 60% птaхiв, зареестрованих в межах площадок та на прилеглих територiях взaгaлi не вiдчувaють на собi негативного впливу через тяжДння до водно-болотних угДдь (57,3%) та використання безпечних висот до 50 м над землею (1,6%). У безперечну групу ризику потрапили всього 0,3% птaхiв вДд загально! чисельностi зареестрованих птaхiв (соколи, яструби, вороновi, жайворонки). Однак, 40,8% складають птахи, як за сво!ми особливостями бюлоги зрiдкa можуть вДдвДдувати вiтропaрки та лiтaти в небезпечному висотному ДнтервалД. Суб'ективно, половину з цДе! чисельностi птaхiв можна зарахувати до групи ризику. Таким чином, Дз всього орнiтокомплексу, який перебувае в межах впрових паркДв пДд час сезонних мДграцДй, негативний вплив вДд ВЕС можуть вДдчувати близько 20-25% птахДв.
На найбДльшДй в УкрашД i в СхДднДй бвропД БотДевськДй ВЕС встановленД вДтряки Vestas V112-3.0, якД мають наступнД характеристики: висота башти до вДсД генератора 96 м; довжина лопатД 55 м. Враховуючи розмДри генератора та висоту фундаменту над поверхнею грунту констатуемо, що небезпечними для птахДв е висоти вДд 45 до 155 м над землею. АналДз розподДлу всього орштокомплексу за висотними Днтервалами свДдчить, що цД небезпечнД висоти використовують не бДльше 3% птахДв (F = 12,41; p<0,05, табл. 4).
Для розрахунку бар'ерного впливу встановлених впрових агрегатДв, нами проаналДзованД основнД напрямки мДграцДй, якД для всього регДону дослДджень характеризуються пДвнДчно-схДдним навеснД та пДвденно-захДдним восени. На БотДевськДй ВЕС на шляху перельотДв за цими напрямками простягаеться вДтропарк максимальною довжиною 8,3 км, даючи нам смугу простору на небезпечних висотах у 93 га (8300 м х 112 м). Максимальна кДлькДсть впрових агрегатДв на цДй лДнД! — 11, дДаметр рухомого вДтроколеса становить 112 м (або 0,99 га), що дае нам небезпечну площу у 10,89 га, або 11,7% вДд згадано! вище смуги.
Таким чином, з 463161 ос. птахДв, зареестрованих пДд час дослДджень, 25% потрапили в потенцДйно небезпечну групу ризику (115798 ос., p<0,05), з яких лише 3% за результатами спостережень використовували небезпечнД висоти (3474 ос., p<0,05). На цю групу, наприклад на БотДевськДй ВЕС, !х чекае вДрогДднДсть зДткнення з лопатями на 11,7% простору (406 ос., або 0,09% вДд загально! чисельностД). Тобто, навДть за такими попереднДми розрахунками, вплив впрових агрегатДв на птахДв, що летять, оцДнений як низький. Додамо, за весь перДод спостережень, нами, а також власниками сДльгоспугДдь, де розташованД вДтряки фактДв загибелД птахДв вДд потрапляння пДд рухоме вДтроколесо не зареестровано.
ВИСНОВКИ
В межах дослДджувано! територД!, де розташованД 13 полДгонДв для впрових станцш видове рДзноманДття птахДв лежить в межах 100 видДв, однак вони по рДзному використовують площадки впрових паркДв: перебувають постДйно, перДодично або взагалД не вДдвДдують. Основними напрямками сезонних перельотДв птахДв е пДвнДчно-схДдний навеснД та пДвденно-захДдний восени, що традицДйно для Азово-Чорноморського регДону. РозподДл всього орнДтокомплексу за висотними Днтервалами показав, що небезпечнД висоти (вДд 45 до 155 м над землею) використовують близько 3% вДд усДх зареестрованих птахДв. На прикладД БотДевського вДтропарку розрахований показник бар'ерного впливу на птахДв, що летять, який на небезпечних висотах становить не бДльше 12% вДд загально! площД «смуги прольоту». Вплив впрових
агрегата на maxÍB оцшений як низький, а факта загибелi nTaxÍB bía зiткнення з вiтровими агрегатами не виявлено.
ПОДЯКИ
Автори вдячнi Ю. Андрющенко, I. Белашкову, В. Долинному, М. Жмуду, Ю. Москаленко, I. Русеву, Й. Чернiчко та М. Яковлеву, як в рiзнi перюди дослiджень приймали в них участь. Окрема подяка аспiранту НД1 Бiорiзноманiття Андрiю Сидоренку за участь у збор^ обробцi та штерпретаци результата деяких польових дослiджень. Л1ТЕРАТУРА
Горлов П.1. Аналiз мгжнародного досвiду вивчення впливу впрових електростанцiй на птахiв / П. I. Горлов, В. Д. Сюхш // Бiологiчний вшник Мелiтопольського державного педагогiчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького. — Мелiтополь, 2012. - № 1. - С. 37-47.
Горлов П.1. Методика розрахунку ступеня впливу i схеми формування прогностично! моделi та порГвняльно! оцшки впливу буддвництва i експлуатаци ВЕС на сезонш комплекси птахiв / П.1. Горлов, В.Д. Сiохiн // Науково-методичш основи охорони та оцшки впливу на навколишне природне середовище пiд час проектування, буддвництва, експлуатаци вiтрових та сонячних електростанцiй, лшш електромереж:методичний посiбник. — Мелiтополь: МДПУ iменi Б. Хмельницького, 2014. — C. 108-131. Горлов П.1. Методики проведення проф^ьних дослiджень з характеристики домшуючих природних комплексiв : Сезонш орштокомплекси (за результатами виконання проекта з ТОВ «Вшдкрафт Украша», ТОВ «В1НД ПАУЕР», ТОВ «ВКН Украша») / П.1. Горлов, В.Д. Сюхш, В.1. Долинний // Науково-методичш основи охорони та оцiнки впливу на навколишне природне середовище шд час проектування, будiвництва, експлуатаци вггрових та сонячних електростанцiй, лiнiй електромереж:методичний посiбник. — Мелiтополь: МДПУ Тмеш Б. Хмельницького, 2014. — C. 26-49.
Горлов П.1. Сезоннi орштолопчш особливосп територп Ботiевського вiтропарку (Запорiзька область) за результатами спостережень у весняш перiоди 2013-2014 рошв / П.1. Горлов, В.Д. Сюхш, В.1. Долинний, А.1. Сидоренко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2014. — Вып. 17. Специальный выпуск. — C. 19-38.
Закон Украши «Про альтернативш джерела енерги» № 555/VI в1д 20.02.2003 р. (редакцiя вД 16.07.2015). Закон Украши «Про електроенергетику» № 575/97-ВР вД 16.10.1997 р. (редакщя вД 16.07.2015). Нацiональний план дш з вДновлювано! енергетики на перюд до 2020 року. Затверджено розпорядженням Кабiнету МшштрГв № 902-р вД 1 жовтня 2014 р. Alerstam, T. (1990). Bird Migration. Cambridge Univ. Press.
Band, W., Madders, M. & Whitfield, D.P. (2007). Developing field and analytical methods to assess avian collision risks at wind farms. In: de Lucas, M., Janss, G.F.E. & Ferrer, M. (eds) Birds and wind farms. Quercus, Madrid. Beason, R.C. (2012). Avian Radar for Monitoring Wind Turbine Sites. Retrieved from: http://www.accipiterradar.com/media/pdf/Bb_Wind_V_1.pdf
Bernardino, J., Bispo, R., Costa, H., Mascarenhas, M. (2013). Estimating bird and bat fatality at wind farms: a practical overview of estimators, their assumptions and limitations. New Zeal. J. Zool, 40, 63 —74. Bevanger, K., Clausen, S., Dahl, E.L., Flagstadt, 0., Follestad, A., Gjershaug, J.O., Halley, D., Hanssen, F., Lund Hoel, P., Jakobsen, K.-O., Johnsen, L., May, R., Nygard, T., Pedersen, H.C., Reitan, O., Steinheim, Y. & Vang, R. (2008). Pre- and postconstruction studies of conflicts between birds and wind turbines in coastal Norway. Progress report 2008. Report 409, Norwegian Institute for Nature Research, Trondheim.
Both, C., Visser, M.E. (2001). Adjustment to climate change is constrained by arrival date in a long-distance migrant bird. Nature, 411, 296-298.
Brenner, М. (2008). Wind Farms and Radar. Retrieved from: http://fas.org/irp/agency/dod/jason/wind.pdf Cárcamo, B., Kret, E., Zografou, C., Vasilakis, D. (2011). Assessing the Impact of Nine Established Wind Farms on Birds of Prey in Thrace, Greece. Technical Report. WWF Greece, Athens.
Carrete, M., Sánchez-Zapata, J.A., Benítez, J.R., Lobón, M., Montoya, F., Donázar, J.A. (2012). Mortality at wind-farms is positively related to large-scale distribution and aggregation in griffon vultures. Biol. Conserv, 145, 102— 108.
Christensen, T.K., Hounisen, J.P., Clausager, I.B., Petersen, I.B. (2004). Visual and radar observations of birds in relation to collision risk at the Horns Rev offshore wind farm. Department of Wildlife Ecology and Biodiversity: NERI report. National Environmental Research Institute.
Cole, S.G. (2011). Wind power compensation is not for the birds: an opinion from an environmental economist. Restor. Ecol, 19, 147-153.
Cole, S.G., Dahl, E.L. (2013). Compensating white-tailed eagle mortality at the Smшla wind-power plant using electrocution prevention measures. Wildl. Soc. Bull, 37, 84-93.
Collier, M.P., Dirksen, S., Krijgsveld, K.L. (2011). A Review of Methods to Monitor Collisions or Micro-avoidance of Birds with Offshore Wind Turbines. Part 1: Review. Bureau Waaderburg bv.
Cook, A.S.C.P., Ross-Smith, V.H., Roos, S., Burton, N.H.K., Beale, N., Coleman, C., Daniel, H., Fitzpatrick, S., Rankin, E., Norman, K., Martin, G. (2011). Identifying a Range of Options to Prevent or Reduce Avian Collision with Offshore Wind Farms using a UK-based Case Study. BTO Research Report 580.
Cordeiro, A., Mascarenhas, M., Costa, H. (2013). Long term survey of wind farms impacts on Common Kestrel's populations and definition of an appropriate mitigation plan. In: Conference in Wind Power and Environmental Impacts.Book of Abstracts. VIINDVAL. Report 6546.
Cotton, P.A. (2003). Avian migration phenology and global climate changes. Proc. Nat. Acad. Sci, 100(21), 1221912222.
Dahl, E.L., May, R., Hoel, P.L., Bevanger, K., Pedersen, H.C., R0skaft, E., Stokke, B.G. (2013). White-tailed eagles (Haliaeetus albicilla) at the Smmla wind-power plant, Central Norway, lack behavioral flight responses to wind turbines. Wildl. Soc.Bull, 37, 66-74.
De Lucas, M., Ferrer, M., Bechard, M.J., Mucoz, A.R. (2012). Griffon vulture mortality at wind farms in southern Spain: distribution of fatalities and active mitigation measures. Biol. Conserv, 147, 184-189. De Lucas, M., Janss, G.F.E., Whitfield, D.P. & Ferrer, M. (2008). Collision fatality of raptors in wind farms does not depend on raptor abundance. J. Appl. Ecol, 45: 1695-1703.
Desholm, M., Fox, A.D., Beasley, P.D.L. & Kahlert, J. (2006). Remote techniques for counting and estimating the number of bird-wind turbine collisions at sea: a review. Ibis, 148: 76-89.
Dinevich, L., Leshem, Y. & Matsyura, A. 2005: Some characteristics of nocturnal bird migration in Israel according to the radars surveillance. The Ring, 27, 197- 213.
Dirksen, S., Spaans, A.L. & van der Winden, J. (2000). Studies on nocturnal flight paths and altitudes of waterbirds in relation to wind turbines: A review of current research in the Netherlands. In Proceedings of the national avian-wind power planning meeting III, San Diego, California. LGL Ltd, King City, Ontario.
Dirksen, S., Spaans, A.L. & van der Winden, J. (2007). Collision risks for diving ducks at semi-offshore wind farms in freshwater lakes: a case study. In: de Lucas M., Janss G.F.E. & Ferrer M. (eds) Birds and wind farms. Quercus, Madrid.
Dokter, A.M., Liechti, F., Stark, H., Delobbe, L., Tabary, P. & Holleman, I. (2010). Bird migration flight altitudes studied by a network of operational weather radars. Journal of Royal Society Interface. Retrieved from: http ://www.knmi.nl/publications /fulltexts /dokter2010rsif_ bird_migration.pdf.
Everaert, J. & Stienen, E.W.M. (2007). Impact of wind turbines in Zeebrugge (Belgium). Significant effect on breeding tern colony due to collisions. Biodivers. Conserv, 16: 3345-3359.
Everaert, J. (2014). Collision risk and micro-avoidance rates of birds with wind turbines in Flanders. Bird Study, 61, 220-230.
Fact Sheet on Altamont Pass Bird Kills. (2005). Center for Biological Diversity: San Francisco, CA. CFBD. Retrieved from http://www.biologicaldiversity.org/swcbd/Programs/bdes/altamont/factsheet.pdf Ferrer, M., de Lucas, M., Janss, G.F.E., Casado, E., Mucoz, A.R., Bechard, M.J., Calabuig, C.P. (2012). Weak relationship between risk assessment studies and recorded mortality in wind farms. J. Appl. Ecol, 49, 38-46. Fiedler, W. (2003a). Recent changes in migratory behavior of birds: a compilation of field observations and ringing data. In: Avian Migration. Physiology and Ecophysiology. Berlin: Springer-Verlag.
Fiedler, W. (2003b). Changes and stability in timing of autumn passage in 19 passerine species in a stopover site in Southwestern Germany. Vogelwarte, 42, 145-146.
Furness, R.W., Wade, H.M., Masden, E.A. (2013). Assessing vulnerability of marine bird populations to offshore wind farms. J. Environ. Manage, 119, 56-66.
Herrera-Alsina, L., Villegas-Patraca, R., Eguiarte, L.E., Arita, H.T. (2013). Bird communities and wind farms: a phylogenetic and morphological approach. Biodivers. Conserv, 22, 2821-2836.
Hull, C.L., Stark, E.M., Peruzzo, S., Sims, C.C. (2013). Avian collisions at two wind farms in Tasmania, Australia: taxonomic and ecological characteristics of colliders versus non-colliders. New Zeal. J. Zool, 40, 47-62. Huso, M.M.P., Dalthorp, D. (2014). Accounting for unsearched areas in estimating wind turbine-caused fatality. J. Wildl. Manage, 78, 347-358.
Jenni, L., Kery, M. (2003). Timing of autumn migration under climate change: advanced in long-distance migrants, delays in short-distance migrants. Proc Roy Soc Lond B, 270, 1467-1471.
Kerlinger, P., Gehring, J.L., Erickson, W.P., Curry, R., Jain, A., Guarnaccia, J. (2010). Night migrant fatalities and obstruction lighting at wind turbines in North America. Wilson J. Ornithol, 122, 744-754.
Kitano, M., Shiraki, S. (2013). Estimation of bird fatalities at wind farms with complex topography and vegetation in Hokkaido, Japan. Wildl. Soc. Bull, 37, 41-48.
Krijgsveld, K.L., Akershoek, K., Schenk, F., Dijk, F., Dirksen, S. (2009). Collision risk of birds with modern large wind turbines. Ardea. 97(3), 357-366.
Krüger, T & Garthe, S. (2001). Flight altitude of coastal birds in relation to wind direction and speed. Atlantic Seabirds, 3, 203-216.
n.I TopAOB Ta ÍH.
184
Marques, A.T., Batalha, H., Rodrigues, S., Costa, H., Pereira, M.J.R., Fonseca, C., Mascarenhas. M., Bernardino, J. (2014). Understanding bird collisions at wind farms: An updated review on the causes and possible mitigation strategies. Biological Conservation, 179, 40—52.
Martin, G.R. (2011). Understanding bird collisions with man-made objects: a sensory ecology approach. Ibis 153, 239-254.
Martin, G.R., Portugal, S.J., Murn, C.P. (2012). Visual fields, foraging and collision vulnerability in Gyps vultures. Ibis, 154, 626-631.
Martin, G.R., Shaw, J.M. (2010). Bird collisions with power lines: failing to see the way ahead? Biol. Conserv, 143, 2695-2702.
Morinha, F., Travassos, P., Seixas, F., Martins, A., Bastos, R., Carvalho, D., Magalhäes, P., Santos, M., Bastos, E., Cabral, J.A. (2014). Differential mortality of birds killed at wind farms in Northern Portugal. Bird Study, 61, 255259.
Petersen, I.K., Christensen, T.K., Kahlert, J., Desholm, M., Fox, A.D. (2006). Final results of bird studies at the offshore wind farms at Nysted and Horns Rev, Denmark. Report request. Commissioned by DONG energy and Vattenfall A/S. National Environmental Research Institute, Ministry of the Environment.
Plonczkier, P., Simms, I.C. (2012). Radar monitoring of migrating pink-footed geese: behavioural responses to offshore wind farm development. J. Appl. Ecol., 49, 1187-1194.
Ptaszyk, J., Kosicki, J., Sparks, T.N., Tryjanowski, P. (2003). Changes in the timing and pattern of arrival of the White Stork (Ciconia ciconia) in western Poland. J. Ornithol, 144, 323-329.
Smallwood, K.S., Thelander, C.G., (2005). Bird Mortality at the Altamont Pass Wind Resource Area: March 1998 - September 2001. National Renewable Energy Laboratory. Retrieved from: http://www.nrel.gov/docs/fy05osti/36973.pdf
Sparks, T.N., Braslavská, O. (2001). The effects of temperature, altitude and latitude on the arrival and departure
dates of the swallow Hirunda rustica in the Slovak Republic. Intern J Biometeor, 45, 212-216.
Sparks, T.N., Crick, H.Q.P., Dunn, P., Sokolov, L.V. (2003). Phenology of selected lifeforms: birds. In: Phenology:
An integrative Environmental Science. Netherlands: Kluwer Acad. Publisher.
Subramanian, M. (2012). Wildlife biology: an ill wind. Nature, 486, 310-311.
REFERENCES
Alerstam, T. (1990). Bird Migration. Cambridge Univ. Press.
Band, W., Madders, M. & Whitfield, D.P. (2007). Developing field and analytical methods to assess avian
collision risks at wind farms. In: de Lucas, M., Janss, G.F.E. & Ferrer, M. (eds) Birds and wind farms. Quercus, Madrid.
Beason, R.C. (2012). Avian Radar for Monitoring Wind Turbine Sites. Retrieved from:
http://www.accipiterradar.com/media/pdf/Bb_Wind_V_1.pdf Bernardino, J., Bispo, R., Costa, H., Mascarenhas, M. (2013). Estimating bird and bat fatality at wind farms: a
practical overview of estimators, their assumptions and limitations. New Zeal. J. Zool, 40, 63 -74. Bevanger, K., Clausen, S., Dahl, E.L., Flagstadt, 0., Follestad, A., Gjershaug, J.O., Halley, D., Hanssen, F., Lund Hoel, P., Jakobsen, K.-O., Johnsen, L., May, R., Nygärd, T., Pedersen, H.C., Reitan, O., Steinheim, Y. & Vang, R. (2008). Pre- and postconstruction studies of conflicts between birds and wind turbines in coastal Norway. Progress report 2008. Report 409, Norwegian Institute for Nature Research, Trondheim. Both, C., Visser, M.E. (2001). Adjustment to climate change is constrained by arrival date in a long-distance migrant bird. Nature, 411, 296-298.
Brenner, M. (2008). Wind Farms and Radar. Retrieved from: http://fas.org/irp/agency/dod/jason/wind.pdf Cárcamo, B., Kret, E., Zografou, C., Vasilakis, D. (2011). Assessing the Impact of Nine Established Wind Farms
on Birds of Prey in Thrace, Greece. Technical Report. WWF Greece, Athens. Carrete, M., Sánchez-Zapata, J.A., Benítez, J.R., Lobón, M., Montoya, F., Donázar, J.A. (2012). Mortality at wind-farms is positively related to large-scale distribution and aggregation in griffon vultures. Biol. Conserv, 145, 102-108.
Christensen, T.K., Hounisen, J.P., Clausager, I.B., Petersen, I.B. (2004). Visual and radar observations of birds in relation to collision risk at the Horns Rev offshore wind farm. Department of Wildlife Ecology and Biodiversity: NERI report. National Environmental Research Institute. Cole, S.G. (2011). Wind power compensation is not for the birds: an opinion from an environmental economist. Restor. Ecol, 19, 147-153.
Cole, S.G., Dahl, E.L. (2013). Compensating white-tailed eagle mortality at the Smmla wind-power plant using electrocution prevention measures. Wildl. Soc. Bull, 37, 84-93.
BioAoiiwuu eicHUK MAnY Mem Bozbarn XMeAbm^bmzo 6 (3), 2016
Collier, M.P., Dirksen, S., Krijgsveld, K.L. (2011). A Review of Methods to Monitor Collisions or Micro-avoidance of Birds with Offshore Wind Turbines. Part 1: Review. Bureau Waaderburg bv.
Cook, A.S.C.P., Ross-Smith, V.H., Roos, S., Burton, N.H.K., Beale, N., Coleman, C., Daniel, H., Fitzpatrick, S., Rankin, E., Norman, K., Martin, G. (2011). Identifying a Range of Options to Prevent or Reduce Avian Collision with Offshore Wind Farms using a UK-based Case Study. BTO Research Report 580.
Cordeiro, A., Mascarenhas, M., Costa, H. (2013). Long term survey of wind farms impacts on Common Kestrel's populations and definition of an appropriate mitigation plan. In: Conference in Wind Power and Environmental Impacts.Book of Abstracts. VIINDVAL. Report 6546.
Cotton, P.A. (2003). Avian migration phenology and global climate changes. Proc. Nat. Acad. Sci, 100(21), 1221912222.
Dahl, E.L., May, R., Hoel, P.L., Bevanger, K., Pedersen, H.C., R0skaft, E., Stokke, B.G. (2013). White-tailed eagles (Haliaeetus albicilla) at the Smmla wind-power plant, Central Norway, lack behavioral flight responses to wind turbines. Wildl. Soc.Bull, 37, 66-74.
De Lucas, M., Ferrer, M., Bechard, M.J., Mucoz, A.R. (2012). Griffon vulture mortality at wind farms in southern Spain: distribution of fatalities and active mitigation measures. Biol. Conserv, 147, 184-189.
De Lucas, M., Janss, G.F.E., Whitfield, D.P. & Ferrer, M. (2008). Collision fatality of raptors in wind farms does not depend on raptor abundance. J. Appl. Ecol, 45: 1695-1703.
Desholm, M., Fox, A.D., Beasley, P.D.L. & Kahlert, J. (2006). Remote techniques for counting and estimating the number of bird-wind turbine collisions at sea: a review. Ibis, 148: 76-89.
Dinevich, L., Leshem, Y. & Matsyura, A. 2005: Some characteristics of nocturnal bird migration in Israel according to the radars surveillance. The Ring, 27, 197- 213.
Dirksen, S., Spaans, A.L. & van der Winden, J. (2000). Studies on nocturnal flight paths and altitudes of waterbirds in relation to wind turbines: A review of current research in the Netherlands. In Proceedings of the national avian-wind power planning meeting III, San Diego, California. LGL Ltd, King City, Ontario.
Dirksen, S., Spaans, A.L. & van der Winden, J. (2007). Collision risks for diving ducks at semi-offshore wind farms in freshwater lakes: a case study. In: de Lucas M., Janss G.F.E. & Ferrer M. (eds) Birds and wind farms. Quercus, Madrid.
Dokter, A.M., Liechti, F., Stark, H., Delobbe, L., Tabary, P. & Holleman, I. (2010). Bird migration flight altitudes studied by a network of operational weather radars. Journal of Royal Society Interface. Retrieved from: http ://www.knmi.nl/publications /fulltexts /dokter2010rsif_ bird_migration.pdf.
Everaert, J. & Stienen, E.W.M. (2007). Impact of wind turbines in Zeebrugge (Belgium). Significant effect on breeding tern colony due to collisions. Biodivers. Conserv, 16: 3345-3359.
Everaert, J. (2014). Collision risk and micro-avoidance rates of birds with wind turbines in Flanders. Bird Study, 61, 220-230.
Fact Sheet on Altamont Pass Bird Kills. (2005). Center for Biological Diversity: San Francisco, CA. CFBD. -Retrieved from http://www.biologicaldiversity.org/swcbd/Programs/bdes/altamont/factsheet.pdf
Ferrer, M., de Lucas, M., Janss, G.F.E., Casado, E., Mucoz, A.R., Bechard, M.J., Calabuig, C.P. (2012). Weak
relationship between risk assessment studies and recorded mortality in wind farms. J. Appl. Ecol, 49, 38-46.
Fiedler, W. (2003a). Recent changes in migratory behavior of birds: a compilation of field observations and ringing data. In: Avian Migration. Physiology and Ecophysiology. Berlin: Springer-Verlag.
Fiedler, W. (2003b). Changes and stability in timing of autumn passage in 19 passerine species in a stopover site in Southwestern Germany. Vogelwarte, 42, 145-146.
Furness, R.W., Wade, H.M., Masden, E.A. (2013). Assessing vulnerability of marine bird populations to offshore wind farms. J. Environ. Manage, 119, 56-66.
Gorlov, P.I., Siokhin, V.D. (2012). Study of influence of wind-power stations on birds: analysis of international practices. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 2(1), 37-47. (in Ukrainian).
Gorlov, P.I., Siokhin, V.D., Dolynnij, V.I. (2014). Metodyky provedennja profil'nyh doslidzhen' z harakterystyky dominujuchyh pryrodnyh kompleksiv: Sezonni ornitokompleksy (za rezul'tatamy vykonannja proektiv z TOV 'Vindkraft Ukrai'na', TOV 'WIND POWER', TOV 'VKN Ukrai'na'. In: Naukovo-metodychni osnovy ohorony ta ocinky vplyvu na navkolyshnje pryrodne seredovyshhe pid chas proektuvannja, budivnyctva, ekspluatacii' vitrovyh ta sonjachnyh elektrostancij, linij elektromerezh:metodychnyj posibnyk. Melitopol': MDPU imeni B. Hmel'nyc'kogo, 2014. - s. 26-49. (in Ukrainian).
Gorlov, P.I., Siokhin, V.D., Dolynniy, V.I., Sydorenko, A.I. (2014). Sezonni ornitologichni osoblyvosti terytorii' Botijevs'kogo vitroparku (Zaporiz'ka oblast') za rezul'tatamy sposterezhen' u vesnjani periody 2013-2014 rokiv, Branta, 17, 19-38. (in Ukrainian).
Gorlov, P.I., Siokihn,V.D. (2014). Metodyka rozrahunku stupenja vplyvu i shemy formuvannja prognostychnoi' modeli ta porivnjal'noi' ocinky vplyvu budivnyctva i ekspluatacii' VES na sezonni kompleksy ptahiv (pp. 108-113). In: Naukovo-metodychni osnovy ohorony ta ocinky vplyvu na navkolyshnje pryrodne seredovyshhe pid chas proektuvannja, budivnyctva, ekspluatacii' vitrovyh ta sonjachnyh elektrostancij, linij elektromerezh:metodychnyj posibnyk. — Melitopol': MDPU imeni B. Hmel'nyc'kogo (in Ukrainian).
Herrera-Alsina, L., Villegas-Patraca, R., Eguiarte, L.E., Arita, H.T. (2013). Bird communities and wind farms: a phylogenetic and morphological approach. Biodivers. Conserv, 22, 2821—2836.
Hull, C.L., Stark, E.M., Peruzzo, S., Sims, C.C. (2013). Avian collisions at two wind farms in Tasmania, Australia: taxonomic and ecological characteristics of colliders versus non-colliders. New Zeal. J. Zool, 40, 47-62.
Huso, M.M.P., Dalthorp, D. (2014). Accounting for unsearched areas in estimating wind turbine-caused fatality. J. Wildl. Manage, 78, 347-358.
Jenni, L., Kery, M. (2003). Timing of autumn migration under climate change: advanced in long-distance migrants, delays in short-distance migrants. Proc Roy Soc Lond B, 270, 1467-1471.
Kerlinger, P., Gehring, J.L., Erickson, W.P., Curry, R., Jain, A., Guarnaccia, J. (2010). Night migrant fatalities and obstruction lighting at wind turbines in North America. Wilson J. Ornithol, 122, 744-754.
Kitano, M., Shiraki, S. (2013). Estimation of bird fatalities at wind farms with complex topography and vegetation in Hokkaido, Japan. Wildl. Soc. Bull, 37, 41-48.
Krijgsveld, K.L., Akershoek, K., Schenk, F., Dijk, F., Dirksen, S. (2009). Collision risk of birds with modern large wind turbines. Ardea. 97(3), 357-366.
Krüger, T & Garthe, S. (2001). Flight altitude of coastal birds in relation to wind direction and speed. Atlantic Seabirds, 3, 203-216.
Marques, A.T., Batalha, H., Rodrigues, S., Costa, H., Pereira, M.J.R., Fonseca, C., Mascarenhas. M., Bernardino, J. (2014). Understanding bird collisions at wind farms: An updated review on the causes and possible mitigation strategies. Biological Conservation, 179, 40-52.
Martin, G.R. (2011). Understanding bird collisions with man-made objects: a sensory ecology approach. Ibis 153, 239-254.
Martin, G.R., Portugal, S.J., Murn, C.P. (2012). Visual fields, foraging and collision vulnerability in Gyps vultures. Ibis, 154, 626-631.
Martin, G.R., Shaw, J.M. (2010). Bird collisions with power lines: failing to see the way ahead? Biol. Conserv, 143, 2695-2702.
Morinha, F., Travassos, P., Seixas, F., Martins, A., Bastos, R., Carvalho, D., Magalhäes, P., Santos, M., Bastos, E., Cabral, J.A. (2014). Differential mortality of birds killed at wind farms in Northern Portugal. Bird Study, 61, 255-259.
Nacional'nyj plan dij z vidnovljuvanoi' energetyky na period do 2020 roku. (2014). Zatverdzheno rozporjadzhennjam Kabinetu Ministriv № 902-r (in Ukrainian).
Petersen, I.K., Christensen, T.K., Kahlert, J., Desholm, M., Fox, A.D. (2006). Final results of bird studies at the offshore wind farms at Nysted and Horns Rev, Denmark. Report request. Commissioned by DONG energy and Vattenfall A/S. National Environmental Research Institute, Ministry of the Environment.
Plonczkier, P., Simms, I.C. (2012). Radar monitoring of migrating pink-footed geese: behavioural responses to offshore wind farm development. J. Appl. Ecol., 49, 1187-1194.
Ptaszyk, J., Kosicki, J., Sparks, T.N., Tryjanowski, P. (2003). Changes in the timing and pattern of arrival of the White Stork (Ciconia ciconia) in western Poland. J. Ornithol, 144, 323-329.
Smallwood, K.S., Thelander, C.G. (2005). Bird Mortality at the Altamont Pass Wind Resource Area: March 1998 - September 2001. National Renewable Energy Laboratory. Retrieved from: http://www.nrel.gov/docs/fy05osti/36973.pdf
Sparks, T.N., Braslavskä, O. (2001). The effects of temperature, altitude and latitude on the arrival and departure dates of the swallow Hirunda rustica in the Slovak Republic. Intern J Biometeor, 45, 212-216.
Sparks, T.N., Crick, H.Q.P., Dunn, P., Sokolov, L.V. (2003). Phenology of selected lifeforms: birds. In: Phenology: An integrative Environmental Science. Netherlands: Kluwer Acad. Publisher.
Subramanian, M. (2012). Wildlife biology: an ill wind. Nature, 486, 310-311.
Zakon Ukrai'ny (2015a). Pro al'ternatyvni dzherela energii'. № 555/VI (in Ukrainian).
Zakon Ukrai'ny (2015b). Pro elektroenergetyku. № 575/97-VR (in Ukrainian).
