CC BY
94
12. Bejan, A. Entropy Generation through Heat and Fluid Flow [Text] / A. Bejan. - New York: John Wiley & Sons, 1982. - 264 p.
13. Le Goff, P. Comparison of the entropic, exergetic and economic optima of a heat exchanger [Text] / P. Le Goff, S. De Olivera, B. Schwarzer, D. Tondeur // Analesis of Thermal and Energy Systems, Proceedings of International Conference Athens. - Athens, 1991. - P. 105-116.
14. Morosuk, T. V. Porous Media Theory as Basis for Model of Fouling Layers Formation in Heat Exchangers [Text] / T. V. Morosuk // Emerging Technologies and Techniques in Porous Media, 2004. - P. 491-507. doi: 10.1007/978-94-007-0971-3_32
15. Соколовская, В. В. Методы прикладной термодинамики в анализе загрязнения теплообменной поверхности [Текст] / В. В. Соколовская // Сб. науч. трудов КГПИ. - 2003. - № 2(19). - С. 175-178.
16. Bejan, A. Advanced Engineering Thermodynamics [Text] / A. Bejan - New York: John Wiley & Sons, 1988. - 782 p.
17. Khan, W. A. Optimization of microchannel heat sinks using entropy generation minimization method [Text] / W. A. Khan, M. M. Yovanovich, J. R. Culham // Twenty-Second Annual IEEE Semiconductor Thermal Measurement And Management Symposium, 2006. - P. 1-9. doi: 10.1109/stherm.2006.1625210
18. Морозюк, Л. И. Анализ отложений на теплообменной поверхности проточных конденсаторов [Текст] // Л. И. Морозюк, В. В. Соколовская, А. А. Клименко // Холодильная техника и технология. - 2003. - № 3. - С. 25-29.
19. Шехтер, Р. С. Вариационный метод в инженерных расчетах [Текст] / Р. С. Шехтер; под ред. А. С. Плешанова; пер. с англ. В. Д. Скаржинского. - М. Мир, 1971. - 291 c.
-□ □-
При формуванш стратеги впровадження тновацшних технологш енергозбереження, в тому числi прогресивних технологш перетво-рення i використання енерги вгдновлюваних джерел, необхдно проведення оцтки енергетичног безпеки. Для адекватног оцтки пропо-нуеться використовувати систему iндикаторiв енергетичног безпеки тдприемства, на основi яких в подальшому можливо формувати стра-тегю забезпечення енергетичног безпеки тдприемства
Ключовi слова: енергозбереження, тдикато-ри, енергобезпека, енергiя, тдприемства, стра-
тегiя, екологiя, декамптг, технологи, розвиток □-□
При формировании стратегии внедрения инновационных технологий энергосбережения, в том числе прогрессивных технологий преобразования и использования энергии возобновляемых источников, необходимо проведение оценки энергетической безопасности. Для адекватной оценки предлагается использовать систему индикаторов энергетической безопасности предприятия, на основе которых в дальнейшем возможно формировать стратегию энергетической безопасности предприятия
Ключевые слова: энергообеспечение, индикаторы, энергобезопасность, энергия, предприятия, стратегия, экология, декампинг, технологии, развитие -□ □-
УДК 621.4
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.46577|
ОЦ1НКА ЕНЕРГЕТИЧНО1* БЕЗПЕКИ ПРИ ВПРОВАДЖЕНН1 ТЕХНОЛОГ1Й ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГИ В1ДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ
Л. В. Накашидзе
Кандидат техшчних наук, старший науковий ствроб^ник, директор науково-дослщного шституту енергетики* E-mail: foton_dnu@list.ru Т. В. Г i л ьо р м е Кандидат економлчних наук Кафедра статистики, обл^у та економлчноТ шформатики* Е-mail: gillyorme@i.ua *Днтропетровський нацюнальний ушверситет iM. О. Гончара пр. Гагарша, 72, м. Днтропетровськ, УкраТна, 49010
1. Вступ
Широкомасштабне впровадження енергозберь гаючих технологш, у першу чергу технологш використання енергп вщновлюваних джерел, зокрема сонячного випромшювання та теплоти навколиш-нього середовища, тшно пов'язано з проблемами
енергетично1 незалежност вичизняних шдпри-емств. Помiркований шдхщ до штегрованого або комплексного використання таких енергетичних ресурив дозволить набути надшшсть, доступшсть безперебшного енергопостачання основних енерго-користувачiв (промисловi тдприемства, комуналь-ний сектор).
©
У цьому контекст проблема надшного енергоза-безпечення, в тому числi за рахунок використання енергп вiдновлюваних джерел, повинна розглядатися з точки зору проблеми енергетично' безпеки тдприем-ства при формувант стратегiй енергетично' безпеки тдприемства.
2. Аналiз основних дослщжень i лiтератури та постановка проблеми
При розробщ стратегiй впровадження шнова-цiйних технологiй енергозбереження необхiдно вра-хувати дослiдження зарубiжних вчених, зокрема Дж. Джевел [1], яка запропонувала тактичну (коротко-строкову) модель енергетично' безпеки з урахуван-ням зовшшшх факторiв (полiтичних, економiчних, демографiчних, мiжнародноi торгiвлi тощо). Енер-гетична безпека е ключовим чинником виживанням на глобальних економiчних ринках, як складова еко-номiчноi безпеки на в«х iерархiчних рiвнях (мiкро-, макро-, мегаекономжи) представлена у европейськiй науковiй школ^ як англосакськiй [2-4], так i континен-тальнiй [5-7]. Зважаючи на новизну теоретико-мето-дологiчних основ енергетичноi безпеки пiдприемства, iснують певнi розбiжностi щодо дiагностики стану енергетичноi безпеки тдприемства. Наприклад, Над-тонка Т. Б, Амельницька О. В. [8] для ощнки енерге-тично' безпеки тдприемства розглядають загрози, що характеризуются показниками енергоефективностi промислового пiдприемства. Баев I. А та Каримова Т. Г. [9] при ощнщ енергетично' безпеки тдприемства пропонують певний набiр iндикаторiв, якi пов'язанi з можливктю отримання iнформацii про прийнят-шсть або неприйнятнiсть децентралiзацii енергоза-безпечення промислових тдприемств та iн. Самборсь-кий В. О. [10] оцшку енергетичноi безпеки тдприем-ства розглядае як складову його стратеги енергетич-ноi безпеки. Впровадження iнновацiйних технологш використання енергii вiдновлюваних джерел в тех-нологiчних процесах та промислових системах енер-гопостачання зумовлюе актуальшсть розробки шди-каторiв енергетичноi безпеки, на основi яких можна буде формувати стратепю забезпечення енергетичноi безпеки тдприемства. При цьому виршальним моментом е той факт, що Укра'на мае значний тех-шчно-досяжний потенцiал вироблення енергоносiiв з вщновлюваних джерел енергii та альтернативних видiв палива, який становить понад 98,0 млн. т у. п. на рж [11].
3. Мета дослщження та задачi дослщження
Метою роботи е визначення показниюв ефективно-го оцшювання енергетичноi безпеки при впроваджен-нi на пiдприемствах iнновацiйних технологш, в тому чи^ технологiй перетворювання енергii вщновлюва-них джерел в теплову та електричну енерпю.
Для досягнення поставленоi мети були поставлен такi задачi:
- визначення вимог до конструктивних елеменпв та систем енергозабезпечення, в яких використовуеть-ся енерпя вiдновлюваних джерел;
- встановлення при впровадженш технологiй використання енергп ввдновлюваних джерел показникiв загроз енергозабезпеченню пiдприемства та факторiв впливу зовшшнього та внутрiшнього бiзнес-середови-ща тдприемства при визначенш енергетичноi безпеки;
- окреслення основних аспекпв розрахунку ште-грального показника енергетичноi безпеки при впровадженш ввдновлюваних джерел енергп;
- визначення методолопчного пiдходу до розрахунку штегрального показника енергетичноi безпеки пiдприемства.
4. Ефект використання вщновлюваних джерел енергп в системах енергозабезпечення та вимоги до них
Енергетична безпека значною мiрою гарантуеть-ся стабiльнiстю забезпечення необхiдноi тепловою та електричною енергiею для проведення певних техно-логiчних процесiв, як е специфiчними та вiдрiзняють-ся енергоемшстю для рiзних промислових напрямiв. Слiд зазначити, що в Укра'т найбiльше спожива-еться паливно-енергетичних ресурив при виробни-цтвi електроенергii, виробленоi ТЕС i ТЕЦ (близь-ко 20,66 % вщ '¿х загального використання), чавуну переробного (12,33 %), тепловоi енергп, виробленоi i ввдпущено' котельними (11,67 %), тепловоi енергп, виробленоi i вiдпущеноi електростанцiями (5 %), на дiяльнiсть трубопровiдного транспорту з транспорту-вання природного газу (2,09 %), при виробництвi руд i концентратiв залiзних, неагломерованих (2,06 %), концентратiв залiзорудних агломерованих (2,06 %), на видобування вуплля кам'яного неагломерованого (1,74 %) тощо [11]. При аналiзуваннi заходiв, що при-зведуть до зменшення енергоемностi виробництва, визначальним е той факт, що 32,4 % електроенергп було спожито тдприемствами переробно' промисло-востi, 11,1 % - тдприемствами добувно' промисло-востi, 22,5 % - населенням, 13,6 % - тдприемствами виробництва та розподшення електроенергп, газу та води, 2 % - тдприемствами альського господарства, мисливства, лкового господарства та рибальства, 6,3 % - транспорту та зв'язку, 0,7 % - тдприемствами будiвництва, 11,4 % - тдприемствами шших видiв дiяльностi [11].
Слвд зауважити, що на виробництво електроенергп тепловими електростанщями витрачаеться 85 % вуплля, 13 % - природного газу, 0,27 % мазупв топкових важких, 1,73 % - шших видiв палива [11]. При цьому без-заперечним е той факт, що на даний час практично вся теплова енерпя виробляеться з викопних енергетичних ресурав, використання яких призводить до значного забруднення навколишнього середовища шюдливими речовинами. При спалюванш вуглеводневого палива утворюеться вуглекислий газ, який призводить до ви-никнення парникового ефекту в атмосфер! До атомних електростанцш ставлення громадськост насторожене у зв'язку з можливктю важких аварш з радiацiйними забрудненнями великих територш. Вирiшенню енер-гетично' проблеми та зниженню забруднення довюлля в Украiнi (поряд з подальшим розвитком традицiйноi енергетики i впровадженням енергозбержаючих захо-дiв) буде сприяти нарощування масштабiв використання вщновлюваних джерел енергп.
Для вибору кращого BapiaHTa систем енергозабез-печення з використанням eHepriï вщновлюваних джерел беруть до уваги сукупшсть вимог, врахування яких призведе до дощльного стввщношення мiж по-казниками корисного ефекту та витрат [12].
Вид^ено ряд нaйбiльш суттевих вимог:
1. Врахування особливостей кл1матичних умов та мкцевого ландшафту. При проектуванн систем енер-гогенерування та прогнозуванн промислового енер-госпоживання повинш вивчатися та нaйбiльш повно використовуватися геогpaфiчнi особливостi мiсця ïx розташування. Наприклад, пpиpоднi або ствоpенi в результат попеpедньоï господapськоï дiяльностi люди-ни котловани можуть служити базою для споруджен-ня гiдpоaкумулятивниx стaнцiй; xapaктеpнi складки мкцевост створюють спpиятливi локaльнi умови для розмщення вiтpоaгpегaтiв i т. д. Характер рельефу та особливост атмосферних умов визначають фактичний paдiaцiйний i вiтpовий режими pегiону розмщення ТЕС. Характеристики потоку сонячного випромшю-вання визначають дощльшсть використання сонячних установок того чи шшого типу. Вггроенергетичш ресур-си визначаються сеpедньоpiчними швидкостями вiтpу та сеpедньоpiчною ймовipнiстю в певнiй градацп швид-костей виру, що дае можливiсть оцшити доцiльнiсть застосовування вiтpоустaновок. Гiдpоpесуpси визначають техшчну та комеpцiйну дощльшсть створення мшьГЕС та гiдpоaкумулятивниx електростанцш.
2. Модультсть. Блочно-модульна побудова систем енергогенерування з комбшованим використанням вщновлюваних джерел енергп дозволяе вводити по-piвняно мaлi потужностi та нарощувати ïx при не-обxiдностi. Це дозволяе оперативно з мжмальни-ми каттальними витратами проводити перебудову архиектури системи енергогенерування, виходячи з потреб споживача та наявност на даний час того чи шшого виду вiдновлювaноï енергп.
3. Взаемодоповнення. Неpiвномipнiсть надходжен-ня piзниx видiв вщновлюваних джерел енергп е одшею з головних причин обмеженого ïx використання. Пщ-вищення теxнiко-економiчниx покaзникiв i стабшь-ностi робочих пapaметpiв енергетичного обладнання може бути досягнуто при комплексному застосуванш енергп вщновлюваних джерел, виходячи з того, що штенсившсть ïx надходження не ствпадае в чась При цьому, а також завдяки впровадженню нaдiйниx i ефективних систем акумулювання енергп, пщвищу-еться стшюсть енергосистем i коефiцiент використан-ня енергетичного обладнання.
4. Ытегращя систем акумулювання р1зних вид1в енерги. Сполучення aкумулятоpiв електрично'^ тепловоï та меxaнiчноï енергп призводить до збшьшення загаль-ноï питомоï енеpгоемностi iнтегpовaного акумулятора та покращення його експлуaтaцiйниx характеристик.
5. Ор1ентащя на забезпечення мтцевого енергоспо-снсиивааня., Енергозабезпечення промислових об'ектв з
комбшованим використанням вщновлюваних джерел енергп проектуються як енергосистеми мкцевого зна-чення, i не конкурують з традицшними ТЕС, ДРЕС i ГЕС за piвнями потужность
6. Еколог1чна безпечтсть. Використання енергп аль-тернативних джерел в системах енергозабезпечення промислових тдприемств повинно сприяти полшшен-ню екологiчноï обстановки району розмщення внас-
лщок зменшення викидiв у навколишне середовище шкiдливиx речовин, що утворюються при спалюванш оpгaнiчниx видiв палива, та тепла через системи охоло-дження (градирш, водооxолоджувaльнi водойми).
Дотримання наведених вимог при використанш енеpгiï вщновлюваних джерел у комплексних системах енергопостачання дозволить отримати можли-вшть ефективного техшчного забезпечення виробни-чого процесу.
Основними напрямами пщвищення енергетичшл ефективностi та pеaлiзaцiï потенцiaлу енергозбере-ження е не тiльки зазначена технолопчна модеpнiзaцiя систем енергозабезпечення. Використання вщновлюваних джерел енергп за умови теxнологiчноï модер-нiзaцiï енергозабезпечення передбачае припинення випуску енергетично неефективноï продукцп i впровадження новгтшх теxнологiй, обладнання, облiковиx пpилaдiв та систем. Це сприяе зростанню енергоефек-тивност та обсягiв енергозбереження.
5. Енергетична безпека, як система поеднання потенщаив
Серед нaуковцiв, якi дослщжують проблеми енер-гетичноï безпеки, шнуе piзномaнiтнi погляди на трак-тування дефшщп «енергетична безпека пщприем-ства». Так, Микитенко В. В. визначае енергетичну безпеку як систему поеднання потенцiaлiв - економiч-ного, полиичного, теxнiко-теxнологiчного, ресурсного i, власне, енергетичного, а також фaктоpiв наукового, геогpaфiчного, оpгaнiзaцiйного, упpaвлiнського тощо, без урахування яких aнaлiз будь-якоï безпеки немож-ливий [13]. Шидловський А. К., Кавалко М. П. розгля-дають енергетичну безпеку як одну iз найважливших складових економiчноï безпеки: це стан забезпечення держави паливно-енергетичними ресурсами, що га-рантують ïï повноцшну життедiяльнiсть та стан безпеки енергетичного комплексу та здатшсть енергетики забезпечити нормальне функщонування економiки, енергетичну незалежшсть кpaïни, пiдпpиемствa [14].
На пiдстaвi [15] визначено систему взаемопов'яза-них етaпiв, що дае змогу дослщження енеpгетичноï безпеки (рис. 1).
Дослiдженням енеpгетичноï безпеки тдприемства займаються у мiждисциплiнapниx науках (з додаванням енерго- вщ грец. svspyôç - дiяльний): енергоменеджмент (майстершсть упpaвлiння енергетичними потоками з метою досягнення оптимального сощально-еколопч-ного та економiчного ефекту), енергоаудит (комплекс послуг з пеpевipки ефективностi використання енерго-pесуpсiв на об'ектi), енергомаркетинг (маркетингове забезпечення впровадження енергозбержаючих систем на тдприемств^ тощо. Енергомаркетинг дослщжуе роз-робку комплексного меxaнiзму надання лопстичного сеpвiсу та оpгaнiзaцiï маркетингового лопстичного роз-подiлу пiд час планування та координацп енергетичних та шформацшних потокiв, маркетингове комушкацш-не забезпечення просування новгтшх теxнологiй енергозбереження. Енергетична безпека псно пов'язана з енергетичною незалежшстю - це piвень сaмостiйностi кеpiвництвa пiдпpиемствa у формуванш та здiйсненнi полиики, яка незалежна вщ зовшшнього i внутршньо-го втручання та тиску.
в
здшснення загального аналку стану тдприемства
формування системи осноеннх показниюв (¡ндикаторш), яи нанбшып повно характершують пщприемсгво i змши пщ вшивом внугргшшх i зовншшх факторов
внзначення, аналгз та снстематизашя за вщповщннмн ознакамы та ступенем загрозн енергетичшй безпещ
внзначення пороговнх значень 1нднкатор1в перевишення яких призводить до виникнення негатнвннх, руйшвннх явнщ
обчнслення фактичннх значень шднкаторш енергетнчжи безпеки i пор1вняння к з пороговыми величинами
внзначення значень штетральннх показншав енергетнчно! безпеки
формування рекомендаций i заходов щодо попередження загроз та покрашення показшшв енергетнчно! безпекн
Рис. 1. Етапи дослщження енергетичноТ безпеки тдприемства
Загальним пунктом, що об'еднуе рiзнi пiдходи щодо побудови iндикаторiв е набiр певних загроз енер-гозабезпеченню пiдприемства. При цьому необхщно, на наш погляд, дослiдити за допомогою SWOT аналiз вплив зовшшнього та внутрiшнього б1знес-середови-ща тдприемства при визначенш енергетично1 безпеки (табл. 1).
Обмежене на даний час використання систем енергозабезпечення з використан-ням ввдновлюваних джерел енергп пояс-нюеться !х нестабiльнiстю у роботi. Це обу-мовлено малою щiльнiстю потоку енергп, и низьким температурним рiвнем i циклiчш-стю надходження, нерiвномiрнiстю швид-костi вiтру. Високих технiко-економiчних показниюв i стабiльних робочих параме-трiв енергетичного обладнання можна до-сягти шляхом комплексного використання енергп сонця i вiтру для комбшованого ви-роблення теплово! i електрично! енергii з !х акумулюванням.
Одним з факторiв, якi перешкоджають широкому використанню вiдновлюваних джерел енергii, е недостатшсть схем реа-лiзацii розроблених техшчних ршень. Бе-ручи до уваги значш фiнансовi витрати на спорудження системи енергозабезпечення з комбшованим використанням вщновлю-ваних джерел енергп, дуже важливою е розробка коректних методик !х розрахунку з урахуванням вихщних даних конкретного користувача, що буде сприяти мiнiмiзацii загаль-но! вартостi. В шшому випадку зi значною часткою ймовiрностi робота системи енергозабезпечення буде незадовшьною, що потягне за собою додатковi витрати на !! переоснащення. Але для повно! ощнки енергетич-но! безпеки пiдприемства доцiльним е використання методу шдикативного аналiзу.
Таблиця 1
SWOT аналiз впливу зовнiшнього та внутршнього бiзнес-середовища при визначеннi енергетичноТ безпеки тдприемства
МОЖЛИВОСТ1 "O" - OPPORTUNITIES ЗАГРОЗИ "T" - THREATS
Зовтшне середовище
Значний потенщал запаав нетрадицшного природного газу (метану вупльних родовищ, сланцевого, бюгазу пол^отв твердих побутових в1дход1в тощо); розгалужена та розвинена нафтотран-спортна i газотранспортна трубопровщна системи; система аук-щотв продажу нафти, конденсату та зрщженого газу; значний потенщал енергозбереження у промисловосп, транспортi, бюд-жетнiй та побутовiй сферах; штегращя до 6вропейсько'1 енергетич-но1 системи; значний потенщал скорочення викидiв парникових газiв; розгалужена система централiзованого теплопостачання; аукцiони дозволiв i лiцензiй на розробку родовищ вуглеводшв. Загроза терористичних актiв на енергетичних об'ектах, на те-риторiях кра1н, що здiйснюють транзитне транспортування енергетичних ресурав; загрози ядерного тероризму, проблема нерозповсюдження ядерних матерiалiв; економiчнi загрози (нес-приятлива кон'юнктура ринку); еколопчш (масштабнi аварй, ви-киди парникових газiв, що загрожують всiй планеп); енергетична бiднiсть (вiдсутнiсть доступу до достатньо'1 кiлькостi); спекуляцii в засобах масово'1 шформацй, що е негативним проявом сучасного глобалiзованого свiту (штучне створення панiки, що веде до деста-бшзацй енергетичних ринкiв); сощальна загроза (висока аварш-нiсть виробництва, страйки та iншi можливi акцй протесту та iн.).
ПЕРЕВАГИ "S" — STRENGTH НЕДОЛ1КИ "W" — WEAKNESS
Внутрiшне середовище
Рiвень забезпеченостi пiдприемства власними енергетичними ресурсами; паливно-енергетичний баланс пiдприемства; тех-тчний стан та рiвень енергоефективностi тдприемства; еколо-гiчна ситуацiя на тдприемств^ змiна облшово'1 полiтики тд-приемства; змша виду енергй (альтернативт) та постачальника. Монопольна залежтсть вщ одного постачальника чи маршруту постачання енергоноснв; недофшансування роб1т з по-шуку альтернативних джерел електроенергй, скорочення !х обсяпв; висока залежтсть вщ ¡мпорту природного газу 1 нафти; застарш виробнич1 потужност та значна частка не-придатних для використання основних виробничих засоб1в тдприемств; встановлення вщповщних тариф1в, коефщен^в для тдприемств; низький р1вень ¡нвестищйно! й ¡нноващйно! д1яльност у паливно-енергетичному комплекс! тдприемств; вщсуттсть ¡ноземних ¡нвестищй у тдприемства паливно-е-нергетичного комплексу; необхщшсть модертзацй, переоснащення та виробничо! реструктуризацй з продовженням техно-лопчного ресурсу виробничих потужностей на тдприемствах.
1ндикаторний пщхщ оснований на методицi оцшки рiвня економiчноi безпеки держави. Формування систе-ми iндикаторiв та розрахунок штегрального iндикатора енергетично' безпеки як складово' економiчноi безпеки розглянуто у Методичних рекомендациях щодо розра-хунку рiвня економiчноi безпеки 29 жовтня 2013 року № 1277 [16]. Ввдповвдно до дано' методики енергетична безпека е складовою економiчноi безпеки. 1з дев'яти iндикаторiв енергетично' безпеки представлено ильки один показник щодо альтернативно' енергетики - «Част-ка ввдновлювальних джерел у загальному постачанш первинно' енергп, ввдсотюв».
Цей шдикатор розраховуеться за методикою: (поста-чання пдроенергп, тис. тонн нафтового е^валенту+по-стачання вiтровоi, сонячно' енергii, тис. тонн нафтового е^валенту+постачання бiопалива та вiдходiв, тис. тонн нафтового е^валенту)/загальне постачання первинно' енергп, тис. тонн нафтового е^валенту х 100. Джерело вхвдно' iнформацii е експрес-випуск «Енергетичний баланс Укра'ни» (видання Держстату).
Пропонуеться доповнена методика, за якою розрахунок штегрального показника енергетично' безпеки розглядаеться як сукупшсть чотирьох груп шдика-торiв: енергозабезпечення (органiзацiйно-виробничi iндикатори, технiко-технологiчнi iндикатори, фшан-сово-економiчнi iндикатори), енергетично' незалеж-ностi (шдикатори зовнiшньоi залежностi, iндикатори внутрiшньоi залежност), екологiчноi захищеностi ви-робництва (шдикатори еколопчного збитку, шдикато-ри швестицш в екологiю), соцiальна стабiльнiсть (ш-дикатори енергозабезпечення та добробуту населення, iндикатори умов працi персоналу) (табл. 2).
Таблиця 2
Система основних показнимв (iндикаторiв) енергетичноТ безпеки тдприемства
6. Методологiчний пiдхiд до визначення штегрального показника енергетично! безпеки пщприемства
№ з/п Найменування субш-декав (складових) показника енергетично' безпеки тдприемства Найменування шдикатора
1 Енергозабезпечення Орган1зац1йно-виробнич1 шдикатори: достатшсть постачання; розвщат запаси; резерви 1 запаси; резерви потужност
Техшко-технолопчт шдикатори: зношення основних фонд1в; р1вень технологш; аваршшсть; енергоефектившсть
Фшансово-економ1чт шдикатори: швестици в основт фонди; швестици в енергозбереження; цши 1 тарифи; заборговашсть
2 Енергетична незалежшсть 1ндикатори зовшшньо' залежностг частка ¡мпорту в енергопостачанш; частка монопольного ¡мпорту в енергопостачанш; взаемозалежшсть
1ндикатори внутршньо' залежностг баланс влас-носп; державне регулювання рингав; р1вень монополи постачання; р1вень монополи виду палива
3 Еколопчна захищешсть виробництва 1ндикатори еколопчного збитку: вщносний еколопчний збиток; еколопчна чистота енерговиробництва
1ндикатори швестицш в еколопю: р1вень швестування в еколопю; ефектившсть вкладень в модершзацш
4 Сощальна стабшьшсть 1ндикатори енергозабезпечення та добробуту населення: достатшсть 1 надшшсть постачання; вартють енергп 1 тепла; темпи зростання вартост послуг; енергетична складова у вартост товар1в 1 послуг
1ндикатори умов пращ персоналу: борги по зарплату травматизм; страйковий рух
При розрахунку iнтегрального показника енерге-тично' безпеки пiдприемства (1ПЕБ) можливо засто-сувати декiлька методiв: шдикативний метод, квалiме-трична оцiнка, декамплшг тощо.
Квалiметрiя передбачае структурування об'екта вивчення (об'ект у щлому - перший рiвень спiльностi), подiл його на складовi частини (другий рiвень), якi у свою чергу под^яються на частини (третiй рiвень) та ш. Квалiметрична оцiнка енергетично' безпеки тдприемства проводиться за такими етапами: формування iерархiчноi системи, що зазвичай визначаеться схемою чи таблицею; оцшка експертами встановлення вагомост (важливост) показниюв: поеднання юль-кiсних та яюсних оцiнок за певними правилами в за-гальну оцiнку об'екта.
Декаплшг iснуе двох видiв: ресурсний декаплшг та декаплiнг впливу. При дослщженш системи шди-каторiв енергетично' безпеки пiдприемства важливе урахування саме «декамплшгу впливу», що розглядаеться як зростання еколопчно' ефективностi та передбачае зб^ьшення обсягiв виробництва одночасно зi зменшенням негативного впливу на навколишне природне середовище [17]. Такий вплив може вини-кати як внаслщок видобутку ресурсiв, так i безпо-середньо процесiв виробництва або власне викори-стання товарiв та послуг, зокрема, на етат «пiсля '¿х споживання». Саме такий широкий спектр можливих проявiв декаплiнгу впливу ускладнюе процес його визначення (вимiрювання). Це пов'язано як з широким спектром можливих негативних наслвдюв, яю необхiдно враховувати, так i з наявнiстю або вщсутшстю даних за певним видом негативних проявiв. Зокрема, можуть значно вiдрiзнятись тенденцп динамiчних рядiв за окремими компонентами (забруднення атмосферного повiтря, водних ресурсiв, ут-ворення вiдходiв тощо).
Явище «декаплшгу впливу» е актуаль-ним при використанш ресурсiв, якi можуть викликати загрозу для здоров'я людини та стану екосистеми або коли технолопчш рь шення мають значний потенцiал для змен-шення загроз для людини та довкшля. Воно не завжди виникае внаслвдок зменшення використання ресурив або витрат в процесi виробництва. Досягнення ефекту декаплшгу досить часто потребуе змши технолопч-них процеав, що потребуе значних витрат. Передуам це нагально при впровадженш технологiй використання вiдновлюваних джерел енергп.
7. Висновки
При впровадженнi технологш перетво-рювання енергп вiдновлюваних джерел ши-рокомасштабне використання визначено' сукупност е вимогою до конструктивних елементв та побудови систем енергозабезпечення, сприятиме тдвищенню показни-
kîb корисного ефекту та зменшенню енергоемност промислового виробництва.
4ÎTKO означити можливосп, загрози, переваги, не-долiки зовшшнього та внутршнього бiзнес-середови-ща тдприемства при визначенш енергетичноТ безпеки при впровадженш технологш використання енергп вщновлюваних джерел дозволить використання результат проведеного SWOT аналiзу. Це сприятиме впровадженню заходiв, що призведуть до зменшення виникнення загроз енергозабезпеченню тдприемства при використанш енергiï вiдновлюваних джерел.
Комплексно розглянути низку аспекпв, таких, як: оргашзацшно-виробнич^ технiко-технологiчнi, еко-лопчш аспекти, умови працi персоналу, стабшьшсть енергозабезпечення та iн., стае можливо при впровадженш представленого методолопчного тдходу з
визначення iнтегрального показника енергетичноТ безпеки.
Окреслеш iндикативний метод, квалiметрична оцiнка, декампiнг дозволяють комплексно розглянути питання енергетичноТ безпеки тдприемства. Особливо це е нагальним при впровадженш технологш пере-творення енергп сонячного випромшювання, тепла навколишнього повггря, тепла Грунту та ш. в тепло-ву та електричну енерпю. Використання визначених iндикаторiв дозволить спрогнозувати та уникнути негативних тенденцш. Використання iндикаторiв при розробцi стратегiï енергозабезпечення, в тому чи^ з використанням ввдновлюваних джерел енергiï, сприятиме системному заощадженню органiчного палива, зменшенню шкщливого впливу енергетичних систем на довкшля та стабiлiзацiï енергопостачання.
Лиература
1. Jewell, J. The IEA Modelof Short-term Energy Security (MOSES) [Text] / J. Jewell. - Primary Energy Sourcesand Secondary Fuels, 2011. - 48 p. - Available at: https: //www.iea.org/media /freepublications/2011/moses_paper.pdf
2. Willenborg, R. Europe's oil defenses. An analysis of Europe's oil supply vulnerability and its emergency oil stockholding systems [Text] / R. Willenborg, Ch. Tonjes, W. Perlot. - Clingendael International Energy Programme, 2004. - Р. 56-79.
3. Charting the Gaps: EU regulation of gas transmission tariffs in the Netherlands and theUK - Klop M. [Text]. - Oxford Institute for Energy Studies, 2009. - 105 p.
4. Energy 2020: A strategy for competitive, sustainable and secure energy. Communication from the commission to the European parliament, the council, the European economic and social committee and the committee of the regions (10 November 2010) [Electronic resource]. - European Commission's Directore-General for Energy and Transport - Available at: http://ec.europa.eu/ energy/strategies/2010/2020_en/htm
5. Energy Supply Security and Geopolitics. Final Report [Text]. - Clingendael International Energy Programme (CIEP), 2004. - 279 p.
6. Jong, J. D. Smart EU energy Policy. Final report [Text] / J. D. Jong, J.M. Glachant, M. A. Hafner. - Clingendael International Energy Programme (CIEP). - The Hague, 2010. - 20 p.
7. LoskotStrachota, A. Nal^cz Ekspansja Gazpromu w UE - kooperacja czy dominacja [Text] / A. LoskotStrachota, K. Pelczyñska. -Raport OSW, 2008. - 27 p.
8. Надтонка, Т. Б. Енергетична безпека тдприемства як шструмент забезпечення його сталого сощально-економ1чнош розвит-ку [Текст] / Т. Б. Надтонка, О. В. Амельницька // Економша i оргашзащя управлшня. - 2010. - № 2 (8). - С. 15-23.
9. Баев, И. А. Индикативный анализ энергетической безопасности предприятия [Текст] / И. А. Баев, Т. Г. Каримова // Весник ЮУРГУ. Серия:Экономика и менеджмент. - 2009. - № 8 (141). - С. 53-58.
10. Самборський, В. О. Оцшка енергетично! безпеки тдприемства як складова його стратеги енергетично! безпеки [Текст] / В. О. Самборський // Вшник НТУ «ХП1». - 2014. - № 34 (1077). - С. 163-168.
11. 1нформацшний бюлетень НКРЕ №8: за станом 27 серпня 2013 р. [Текст]. - НКРЕ. -К.: КВ1Ц, 2013. - 308 с.
12. Накашидзе, Л. В. Основные элементы инновационной комплексной системы климатизации, с использованием энергии альтернативных источников [Текст] / Л. В. Накашидзе, В. А. Габринец // Строительство, материаловедение, машиностроение. Серия: Создание высокотехнологических экокомплексов в Украине на основе концепции сбалансированного (устойчивого) развития. Сб. научн. трудов. - 2013. - Вып. 68. - С. 112-116.
13. Микитенко, В. В. На чому базуеться енергетична безпека держави [Текст] / В. В. Микитенко // Вюник НАН Украши. -2005. - № 3. - С. 41-47.
14. Паливно-енергетичний комплекс Украши на порозi третього тисячолтя / За заг. ред. А. К. Шидловського, М. П. Ковалка. -К.: УЕЗ, 2001. - 398 с.
15. Свiрчевська, Ю. А. Суттсть енергетично! безпеки кра!ни та чинники, що на не! впливають [Текст] / Ю. А. Свiрчевська // Геополитика и экогеодинамика регионов. - 2014. - Т. 10, Вып. 2. - С. 222-228.
16. Методика розрахунку рiвня економiчноi безпеки Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
17. Горський, А. Ефект декамлшгу як критерп еколого-орiентованого економiчного розвитку Украши [Електронний ресурс] / А. Горський. - Режим доступу: https://docviewer.yandex.ua/?url=ya-serp%3A%2F%2Feconomics-of-nature.net%2Fuploads%2F arhiv%2F2014%2FGorsky.Pdf&lang=uk&c=555620dc96e7&page=4
