CC BY
15
развитием в них гипоксического состояния и муцинозного отека интерстиция, снижением активности биосинтетических и транспортных процессов во всех структурах миокарда.
Ключевые слова: ультраструктура миокарда, артериальная гипертензия, постнатальный онтогенез.
Стаття надшшла 30.12.2015 р.
УДК 617.55-089.843/844-77-092.9
condition and interstice mucinous edema, decreased activity of biosynthetic and transport processes in all the structures of the myocardium.
Key words: ultrastructure of the myocardium, arterial hypertension, postnatal ontogenesis.
Рецензент Срошенко Г.А.
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ Р1ЗНОВИД1В С1ТЧАСТИХ 1МПЛАНТАТ1В ПРИ ШТРАПЕРИТОНЕАЛЬНШ АЛОПЛАСТИЦ1 СКЛАДНИХ ДЕФЕКТ1В 4EPEBHOÏ
СТ1НКИ
Проведено експериментальне обгрунтування штраперитонеально! алопластики (IPOM) передньо! черевно! стшки (ПЧС) при складних дефектах черевно! стшки (СДЧС). Виконано експериментальне дослщження на 80 щурах i3 визначенням реакцп тканин ПЧС та внутршшх органiв на iнтраперитонеальне розмiщення рiзних типiв сiтчастих iмплантатiв. Доведено, що iнтраперитонеальне розмiщення композитного сiтчастого iмплантату з антиадгезивним покриттям не викликае зрощень iз внутрiшнiми органами та забезпечуе оптимальну iнтеграцiю в тканини ПЧС iз незначною деформацiею, сприяе формуванню неоперитонеуму. Це пiдтверджуе високу ефектившсть даного виду алопластики при хiрургiчному лiкуваннi СДЧС.
Ключов! слова: алопластика, передня черевна стшка, ciTHacTi ¡мплантанти.
На даний момент юнуе велика кшьюсть х1рург1чних метод1в пластики передньо! черевно! стшки (ПЧС) при !! дефектах. Значна р!зномаштшсть синтетичних матер1ал1в i р1зновид1в шток сьогодш вiдкривае нову сторiнку в гернюлоги. Впровадження tension free пластики iз застосуванням сiтчастих iмплантатiв дозволило виршити ряд питань у сучаснiй хiрургi!. Рiзноманiтнiсть сiтчастих iмплантатiв дозволяе надшно використовувати новi методи лiкування й у бшьшосп випадкiв закривати дефекти ПЧС без зменшення об'ему черевно! порожнини [1, 6, 7]. Однак проблема закриття складних дефектов черевно! стшки (СДЧС) далека вщ остаточного виршення. Загальна частота ускладнень у данш категорi! пацiентiв сягае 3,9-46%. Мiсцевi ускладнення при використаннi стандартних методик алопластики ПЧС залишаються теж високими: серома (30,8-60,4%), нагноення (1,5-4,8%), норищ (1,2-3%), мешома, а це призводить до виникнення рецидивiв (10-25%) [1, 3, 7].
Останшм часом почали з'являтися повiдомлення про штраперитонеальну пластику -intraperitoneal onlay mesh (IPOM), але данi про найбшьш ефективний вид iмплантату вiдсутнi. Тому потрiбен новий iндивiдуальний пiдхiд до вибору сточастого матерiалу, особливостей його фшсаци та розташування. Використання спещальних сiток iз !х iнтраперитонеальним розташуванням може сприяти покращенню результатiв лшування СДЧС [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8].
У доступнш лiтературi вiдсутнi данi про порiвняння характеристик легких, полегшених, композитних шток, особливосто реакцi! сполучно! тканини на iмплантат при застосуваннi методики IPOM, що слугувало метою нашого дослщження.
Метою роботи було дослщити в експериментi ефективнiсть застосування рiзновидiв сiтчастих iмплантатiв при iнтраперитонеальнiй алопластищ складних дефектiв черевно! стiнки.
Матерiал та методи дослiдження. Експериментальне дослщження було проведено на 80 статевозрших щурах лiнi! Wistar, масою 226±4,6 г у вiварi! НМАПО iм. П.Л. Шупика. Експеримент проводився iз дотриманням норм гуманного поводження i вiдповiдно до дiючого законодавства по робото з лабораторними тваринами - у робото керувалися Мiжнародними принципами Свропейсько! конвенцi! iз захисту хребетних тварин (Страсбург, 1985) та "Загальними етичними принципами експериментiв на тваринах" (Укра!на, 2001). Тварин утримували в стандартних умовах при температурi примщення 20-220 С та вологостi 40-50%.
У залежноси вiд типу iмплантату тварини були розподiленi на 6 груп. У I груш (15 щурiв) використовували композитну двошарову сггку (Л22002-2101): перший шар iз плетеного мультифшаментного полiестеру, розмiром пор 1,7х0,9 мм; другий шар - мшропориста мембрана з розширеного полiтетрафторетилену; у II груш (15 щурiв) - композитну штку (ультрапро) з пол^опшену та монокрилу; у III груш (15 щурiв) - мiкропористу отку (ПТФСКМ-22004) з
розширеного полтетрафторетилену; у IV rpyni (15 щурiв) - композитну двошарову штку (Л402-21011): перший шар i3 плетеного монофшаментного полiестерy, розмiром пор 0,9x0,5 мм, другий шар - мшропориста мембрана з розширеного полтетрафторетилену; у V груш (15 щyрiв) -полiпропiленовy сiткy (РРМ-403) з мононитки дiаметром 0,1 мм, розмiром чарунок 1,3x1,0 мм (легка); у VI груш (5 щyрiв) - контрольнш - виконували ушивання дефекту ПЧС без сiтки.
Операцп виконували шд загальною анестезieю (тiопентал натрiю 0,2 мг/кг в/м). У експерименп вивчалися основш морфологiчнi реакцн тканин ПЧС при застосуванш рiзниx видiв шток шляхом створення експериментально! моделi СДЧС та подальшо! алопластики його iз iнтраабдомiнальним розташуванням iмплантатy розмiрами 2^2,5 см за методикою IPOM.
В умовах хрошчного експерименту, первинно ушм тваринам, iз дотриманням yсix правил асептики та антисептики, був змодельований СДЧС шляхом висшання м'язево-апоневротичних структур у обсязi бiльше нiж 20% вщ вихщно1 поверxнi ПЧС. Надал^ на оперативному етапi експерименту, штчастий iмплантат розмiщyвали iнтраперитонеально за методикою IPOM, що в принципi не вiдрiзнялася вiд описаних в лтератур^ але фiксyвали його окремими П-подiбними швами з чотирьох точок, що проводили трансфасщально iз використанням полiпропiленовиx ниток 3/0, а м'язево-апоневротичнi структури зшивали над iмплантатом край в край.
Тварини у шсляоперацшному перiодi утримувалися в умовах вiварiю на стандартному лабораторному режимi харчування. Стан прооперованих щyрiв був задовiльний, але 13 щyрiв iз рiзниx груп померли на 3, 4 та 6 добу у зв'язку з розвитком постнаркозних ускладнень та перитошту. 1з експерименту тварин виводили у рiвнiй кiлькостi з кожно! групи шляхом передозування тiопенталy через 30, 60 та 120 дiб шсля iмплантацil. Данi строки були вибраш вiдповiдно до строку формування повноцiнного пiсляоперацiйного сполучнотканинного рубця та строюв репарацн тканин ПЧС. При макроскошчному дослiдженнi фiксyвали наявнiсть ускладнень як з боку черевно1 порожнини: формування зрощень, нориць, абсцесiв, так i з боку ПЧС: наявшсть нагноення, нориць, абсцесiв, рецидиву. Вивчали стyпiнь штеграцн, надiйнiсть фшсацп iмплантатy до тканин ПЧС, спайковий процес в черевнiй порожнинi, оцiнювали деформащю iмплантатy, яку визначали в процентному вщношенш зменшення площi матерiалy по вщношенню до виxiдного розмiрy. Забiр матерiалy виконували з зон iмплантацil шляхом вирiзання шматочкiв тканини, що мютять шкiрy, пiдшкiрнy клiтковинy, м'язи, штку та очеревину. Дослiджyванi шматочки тканини брали з дшянок ран, фшсували в 10%-му розчинi нейтрального формалшу (рН 7,4) протягом 24 годин. 1з парафiновиx блокiв на санному мiкротомi виготовляли серiйнi пстолопчш зрiзи товщиною 5±1 мкм, як потiм забарвлювали гематоксилiном i еозином, шкрофуксином за ван Гiзоном, на еластику за Вейгертом, толу1диновим сишм, ставили шик-реакцiю з обробкою контрольних зрiзiв амiлазою. Мiкроскопiчне дослiдження проводили iз використанням свiтлооптичного мiкроскопy "Carl Zeiss" (Шмеччина) та системи обробки даних "Axiovision" при збiльшенi об'ективу х10, х20, х40, бшокулярно1 насадки х1,5 та окyлярiв х10.
Результати дослщження та ix обговорення. 13 щyрiв померли в ранньому шсляоперацшному перюдк 1 iз I групи (постнаркозш ускладнення), 2 iз II групи (перитошт), 3 iз III групи (1 - постнаркозш ускладнення, 2 - перитошт), 1 iз IV групи (постнаркозш ускладнення), 5 iз V групи (1 - постнаркозш ускладнення, 4 - перитошт), 1 iз VI групи (постнаркозш ускладнення). Перитошт у вшх випадках був спричинений спайковою хворобою, що викликала кишкову непрохщнють, некроз петт кишечника та перфоращю.
При макроскошчнш оцiнцi на 30 добу: у I груш (4 щyрiв) в 1 тварини визначаеться рихла спайка мiж краем штки та внутршшми органами, спостерпаеться вростання iмплантатy в тканини ПЧС, деформацн його не виявлено; у II груш (4 щyрiв) в 2 тварин визначаються 2-3 риxлi спайки мiж сiткою та внутршшми органами, спостерiгаються початок вростання iмплантатy в тканини ПЧС, його деформащя помiрна; у III грyпi (4 щyрiв) у 4 тварин визначаються численш спайки мiж сiткою та внутршшми органами, вростання сiтки в ПЧС не спостернаеться, деформацiя ll значна; у IV грyпi (4 щyрiв) в 2 тварин спостертаються 1-2 риxлi спайки мiж краем штки та внyтрiшнiми органами, визначаеться вростання iмплантатy в тканини ПЧС, деформацп його не виявлено; у V груш (3 щyрiв) в 3 тварин спостертаються численнi спайки мiж всiею поверхнею сiтки та внутршшми органами, у 1 - формування абсцесу в черевнш порожниш, вростання сiтки в ПЧС не спостернаеться, визначаеться виразна ll деформащя; у VI груш (1 щур) - спайок та шших ускладнень не виявлено.
При макроскошчнш оцшщ на 60 добу: у I груш (5 щyрiв) в 2 тварин спостертаються помiрнi риxлi спайки мiж краем сiтки та внутршшми органами, визначаеться повноцiнне вростання iмплантатy в тканини ПЧС, деформацiя його незначна; у II груш (4 щyрiв) в 4 тварин
спайки м1ж стокою та внутршшми органами визначаються формування грубих спайок, складок ¿з рубцевими змшами, вростання ¿мплантату в тканини ПЧС достатне, деформащя його пом1рна; у III груш (4 щур1в) в 4 тварин спостерпаються численш спайки м1ж стокою та внутршшми органами, у 1 - лпатурна нориця, у 1 - абсцес ПЧС, штегращя в тканини ПЧС по типу шкапсуляцп, деформащя виразна; у IV груш (5 щур1в) в 3 тварин визначаються 1-2 спайки м1ж краем стоки та внутршшми органами, вростання ¿мплантату в тканини ПЧС повнощнне, деформащя його незначна; у V груш (4 щур1в) в 4 тварин визначаються численш груб! спайки м1ж вшею поверхнею стоки та внутршшми органами, у 1 - абсцес в черевнш порожниш, у 1 - абсцес ПЧС, штеграци стоки не спостерпаеться, визначаеться виразна И деформащя; в VI груш (1 щур) -спайок та шших ускладнень не виявлено.
При макроскошчнш ощнщ мюця ¿мплантаци на 120 добу: у I груш (5 щур1в) в ушх тварин на поверхш композитного ¿мплантату визначалося формування неоперитонеуму, що практично прозорий, без грубо! рубцево! тканини, добре проглядаеться стока, спостерпаеться гарна його штегращя в тканини ПЧС, у 2 тварин визначаються тоню спайки м1ж краем стоки та внутршшми органами, деформащя ¿мплантату незначна; у II груш (5 щур1в) в ушх тварин спостерпалася адекватна штегращя ¿мплантату в тканини ПЧС, спайковий процес виразний, до ¿мплантату на всш його поверхш щшьно прирощеш сальник та кишечник, неоперитонеум щшьний, ¿з рубцевими змшами, деформащя стоки пом1рна; у III груш (4 щур1в) в 4 тварин визначаеться пом1рне зморщування ¿мплантату, достатньо виразна його деформащя, штегращя в тканини ПЧС недостатня, спостерпаються численш груб! спайки м1ж стокою та внутршшми органами, у 1 випадку - абсцес ПЧС; у IV груш (5 щур1в) визначалося формування неоперитонеуму, що практично прозорий, без грубо! рубцево! тканини, добре проглядаеться стока, у 2 тварин -декшькох спайок м1ж краем стоки та внутршшми органами, спостерпаеться хороша штегращя !мплантату в тканини ПЧС, деформащя його незначна; у V груш (3 щур1в) в 3 тварин спостерпаються численш груб! спайки м!ж вшею поверхнею стоки та внутршшми органами, у 1 щура - абсцес в черевнш порожниш в зон! ¿мплантаци, визначаеться значне зморщування ¿мплантату, його виразна деформащя, штегращя в тканини черевно! стонки неадекватна, ¿з формуванням нориць; у VI груш (2 щур!в) - формування спайок не виявлено, у 1 щура вщзначено появу рецидиву.
1. ^траперитонеальна пластика е одним ¿з перспективних напрямюв в при х!рурпчному лшуванш СДЧС та потребуе застосування ¿мплантатов з р!зними властивостями поверхонь.
2. Ъмплантанти з антиадгезивним покриттям при використанш методики IPOM забезпечують оптимальну штегращю в тканини ПЧС ¿з незначною деформац!ею, сприяють формуванню неоперитонеуму ! м!н!мального спайкового процесу в черевнш порожниш.
3. Застосування стоки Л22002-2101, пор!вняно ¿з Л402-21011, бшьш доц!льне для х1рург!чного л!кування СДЧС у зв'язку з бшьшою еластичшстю, гарною адаптац!ею до анатом!чних особливостей ПЧС за рахунок б!льшого розм!ру чарунок та меншою к!льк!стю стороннього матер!алу, що залишаеться в оргашзмь
4. Алопластика з приводу СДЧС за методикою ШОМ ¿з використанням композитних с!тчастих ¿мплантатов ¿з антиадгезивним покриттям дозволяе надшно укр!пити тканини ПЧС та покращити результати лшування.
Перспективи подальших до^джень: Отриман в ходi експериментально! роботи матерiали потребують ретельного морфологiчного аналiзу для виявлення особливостей nеребiгу запальних та репаративних проце^в при даному видi операцш. Необхiдне проведення клШчних дотджень за даною темою. Плануеться проведення клШчних дотджень iз визначенням ефективностi штраперитонеально! алопластики СДЧС.
1. Zhukovskiy V. A. Polimernyie endoprotezyi dlya gernioplastiki / V. A. Zhukovskiy // - SPb.: Eskulap, - 2011-114 s.
2. Harrell A. G. Prospective evaluation of adhesion formation and shrinkage of intra-abdominal prosthetics in a rabbit model / A.G. Harrell, Y.W. Novitsky, R.D. Peindl [et al.] // - Am Surg Vol. 72, -2006, P. 808-813.
3. Halm J. A. Intraperitoneal polypropylene mesh hernia repair complicates subsequent abdominal surgery / J. A. Halm, L. L.de Wall, E. W. Steyerberg [et al.] // World J Surg Vol. 31, - 2007, P. 423-429.
4. Dilege E. Prevention of adhesion to prosthetic mesh in incisional ventral hernias: comparison of different barriers in an experimental model / E. Dilege, H. Coskun, B. Gunduz [et al.] // - Eur Surg Res 38, - 2006, P. 358-364.
5. Koehler R. H. Minimal adhesions to ePTFE mesh after laparoscopic ventral incisional hernia repair: reoperative findings in 65 cases / R.H. Koehler, D. Begos, D. Berger [et al.] // - JSLS Vol. 7, - 2003, P. 335-340.
6. Novitsky Y.W. Comparative evaluation of adhesion formation, strength of ingrowth, and textile properties of prosthetic meshes after long-term intra-abdominal implantation in a rabbit / Y.W. Novitsky, A.G. Harrell, J.A. Cristiano [et al.] // - J Surg Res, - 2007, Vol. 140, P. 6-11.
7. Rudmik L.R. Laparoscopic incisional hernia repair: a review of the literature / L.R. Rudmik, C. Schieman, E. Dixon [et al.] // -Hernia, Vol.10, - 2006, P. 110-119.
8. Schreinemacher M.H. Degradation of mesh coatings and intraperitoneal adhesion formation in an experimental model / M. H. Schreinemacher, P. J. Emans, M.J. Gijbels [et al.] // - Br J Surg 96, - 2009, P. 305-313.
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ РАЗНОВИДНОСТЕЙ СЕТЧАТЫХ ИМПЛАНТАТОВ ПРИ ИНТРАПЕРИТОНЕАЛЬНОЙ АЛОПЛАСТИЦИ
СЛОЖНЫХ ДЕФЕКТОВ БРЮШНОЙ СТЕНКИ Фелештинський Я. П., Лысенко Р. Б., Мищук В. В.
Проведено экспериментальное обоснование
интраперитонеальной аллопластики (1РОМ) передней брюшной стенки (ПБС) при сложных дефектах брюшной стенки (СДБС). Выполнено экспериментальное исследование на 80 крысах с определением реакции тканей ПБС и внутренних органов на интраперитонеальное размещение различных типов сетчатых имплантатов. Доказано, что интраперитонеальное размещение композитного сетчатого имплантата с антиадгезивным покрытием не вызывает сращений с внутренними органами и обеспечивает оптимальную интеграцию в ткани ПБС с незначительным деформацией, способствует формированию неоперитонеума. Это подтверждает высокую эффективность данного вида аллопластики при хирургическом лечении СДБС.
Ключевые слова: аллопластика, передняя брюшная стенка, сетчатые имплантаты.
Стаття надшшла 28.12.2015 р.
ESTIMATE OF EFFICIENCY OF MULTIPLE RETICULAR IMPLANTS APPLICATION IN
THE SEVERE ABDOMINAL WALL MALFORMATIONS' INTRAPERITONEAL ALLOPLASTY Feleshtynskyy J.P., Lysenko R.B., Mishchuk V.V.
A optimale experymental intraperytoneal alloplasty (IPOM) of anterior abdominal wall (AAW) in abdominal wall complex defects (AWCD). Perform experymental study at 80 rats with definition tissue reaction AAW and the inner organs in intraperytoneal typical deployment different meshes implantats. Proved, something intraperytoneal deployment of composite mesh implants antyadhezyv with no pavement development adgesions with inner organs and optimal integration with a tissues of AAW and small deformation, promotes formation of neoperytoneum. This confirms the rest of this significant effectieveness alloplasty AAW at surgical treatment of AWCD.
Key words: aloplastyka, anterior abdominal wall, mesh implants.
Рецензент Безшапочний С.Б.
УДК 616.127-056.52-092.4:612.649.011.87:615.014.41
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЭНДОТЕЛИОЦИТОВ КРОВЕНОСНЫХ КАПИЛЛЯРОВ МИОКАРДА МОЛОДЫХ КРЫС С АЛИМЕНТАРНЫМ ОЖИРЕНИЕМ НА ФОНЕ ПРИМЕНЕНИЯ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОГО ПРЕПАРАТА КОРДОВОЙ
КРОВИ
В ходе электронно-микроскопического исследования эндотелиоцитов кровеносных капилляров миокарда молодых крыс с алиментарным ожирением на фоне введения криоконсервированного препарата ядросодержащих клеток кордовой крови было показано, что у молодых животных с алиментарным ожирением, по сравнению с чистым контролем, развиваются выраженные дистрофические и деструктивные нарушения субмикроскопической архитектоники эндотелиальных клеток. Через месяц после введения препарата в эндотелиоцитах капилляров миокарда молодых крыс с ожирением развиваются репаративные изменения органелл, а также возрастает активность внутриклеточных метаболических процессов. Полученные экспериментальные данные в будущем дадут возможность сравнить динамику ультраструктурных перестроек эндотелиоцитов кровеносных капилляров миокарда молодых и старых крыс с ожирением после применения ядросодержащих клеток кордовой крови.
Ключевые слова: алиментарное ожирение, ядросодержащие клетки кордовой крови, эндотелиоциты, митохондрии, крысы.
Работа является фрагментом в рамках НИР «Особливостi фiзiологiчних та патофiзiологiчних механiзмiв регуляци гомеостазу оргашзму гомойо- i гетеротермних тварин при рiзних видах охолодження», № гос. регистрации 0111и001195.
Ожирение - одна из серьезных медико-социальных проблем ХХ1 в [1]. Актуальность обусловлена неуклонным увеличением числа страдающих им пациентов, а также вовлечением в патологический процесс жизненно важных органов с последующим развитием сердечнососудистых заболеваний, сахарного диабета, болезней органов пищеварения и др. [8]. Доказательства причинно-следственной связи ожирения с серьезными метаболическими нарушениями и сердечно-сосудистыми заболеваниями определяют важность этой проблемы для современной медицины [4, 6].
