CC BY
18
Краснов В.П., Жуковский О.В. Структура лесного фонда Житомирского Полесья
Осуществлено распределение лесов региона исследований по категориям земель, типам лесорастительных условий и группам пород. Приведена динамика покрытых лесной растительностью земель за последние десятилетия. Проанализировано соответствие созданных лесных культур условиям произрастания. Отмечены неравномерность возрастной структуры насаждений региона исследований и потенциальные возможности увеличения рубок главного пользования и объемов лесовосстанов-ления.
Ключевые слова: лесной фонд, тип лесорастительных условий, трофотопы, лесные культуры.
Krasnov V.P., Zhukovskiy O.V. The structure of the forest fund of Zhytomyr Polissya
The distribution of forest area by the categories of land, types of growing conditions and groups of species done. The dynamics of land covered with forest vegetation over the past decade presented. The correspondence of established forest plantations growing conditions analyzed. The uneven in age structure of plantations in the region and the potential for research to increase felling volumes and reforestation noted.
Keywords: forest fund, the type of site condition, trophotopes, forest cultures.
УДК 581.526.42 Доц. У.В. Легета, канд. бюл. наук -
Чертвецький НУ м Юрш Федьковича
ОЦ1НКА ДЕРЕВОСТАНУ Л1СОВО1 ЕКОСИСТЕМИ З ВИКОРИСТАННЯМ МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ (НА ПРИКЛАД1 Л1СОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА "КРАСИЛ1ВЛ1С")
Ефективне ведення люового господарства на засадах сталого розвитку потре-буе вивчення особливостей процешв росту та формування деревосташв. Тага знання дають змогу детальшше шзнати динамiчнi процеси, що вщбуваються у деревостанах головних лiсотвiрних порщ рiзних люорослинних зон та продуктивности
Ключовг слова: деревостан, модальш екосистеми, боштет.
Зважаючи на юнування проблеми енергетично! та еколопчно! стабшь-ност регюшв Укра!ни, на особливу увагу у виршенш питань еколого-енер-гетично! безпеки Укра!нського Полюся заслуговують люи м'яколистяних порщ. Швидкорослють, господарська цшшсть деревини, висока продуктившсть депонування вуглецю та киснепродуктивнють, значний енергетичний потен-щал цих порщ спонукае до глибокого вивчення природи формування чистих модальних деревосташв [4]. Для розв'язання цих задач актуальною е проблема теоретичного обгрунтування та практично! реал1зацп моделювання росту деревосташв. Розроблеш математичш модел1 та шш1 таксацшш нормативи слугують основою для оцшки актуал1зацп та прогнозу росту штучних ялино-вих люосташв Карпат.
Мета дослiдження - оцшка росту модальних деревосташв основних люоутворювальних порщ Красил1вського люництва.
Об'ект дослiдження - процеси росту люових насаджень, предмет дос-лщжень - динамжа таксацшних показниюв штучних люоутворювальних по-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
рiд лiсiв пiдприeмства "Красилiвлiс". Головне завдання наших дослщжень -оцiнювання основних таксацшних показникiв штучних ялинових деревоста-шв лiсництва "Красилiвлiс".
Матер1али та методи дослщження. Дослiдження проводили протя-гом 2011 р. На перших етапах оцшювали продуктивнють лiсостану за класа-ми бонiтету за О.П. Бала [1]. Одшею з таксацiйних характеристик деревоста-ну е його повнота, яку подшяють на абсолютну i вiдносну. Вiдносну повноту деревостану визначали в долях одиницi як вщношення суми площ попереч-них перетишв стовбурiв даного насадження до суми площ поперечних пере-тинiв нормального насадження [2].
Аналiз повидiльного банку даних ВО "Укрдержлюпроект" свiдчить на те, що для свiжих суборiв характернi переважно деревостани сосни 11-1а кла-сiв бонiтету. Тому, саме для таких насаджень здшснено планомiрний збiр ш-формацп про розподш кiлькостi дерев за ступенями товщини, про висоту дерев кожного ступеня, а також визначення структури тдлюку, тдросту то-що [4]. З метою виявлення окремих особливостей стввщношення таксацшних показниюв соснових деревосташв в умовах свiжих дубових суборiв, ми заклали пробнi площi у деревостанах цього типу люу, розташованих у рiз-них люництвах дослiджуваного регiону.
Тимчасовi пробнi площi репрезентують чистi, або iз незначною до-мiшкою дуба i берези сосновi насадження рiзноl повноти, боштету та вiку (вiд 15 до 93 роюв), сформованих в умовах свiжого дубового субору. Таким чином, спостереженнями охоплено насадження сосни у вжовому дiапазонi прочищення, прорiдження та прохщних доглядових рубань. У перспективi такий матерiал дасть змогу iмiтувати iнтенсивнiсть вибiрки деревини за раху-нок дерев з конкретними бюметричними показниками, якi не мають ютотно-го впливу на таксацiйнi показники деревостану.
Оскшьки вiдносна повнота впливае на штенсивнють доглядових рубань та на продуктивнють i товарно-сортиментну структуру майбутнього деревостану, спостереження здшснено в насадженнях рiзноl повноти. Видшено три групи насаджень сосни за вщносною повнотою (0,90 i бшьше; 0,890,76 та 0,75-0,66).
Результати дослщжень. У лiсiвничiй практищ утворення нового по-колiння люу, залежно вiд ступеня участi людини, може бути природним (сти-хшним), штучним (висiвання насiння, садiння иянщв i саджанцiв) та комбь нованим [3]. Люогосподарсью пiдприемства Укра1ни застосовують здебшь-шого штучне створення люових культур. Проте на староорних землях, як не використовувались тривалий час, вщбуваеться залiснення територп природним шляхом. В обстежених насадженнях природного насшневого походжен-ня за складом переважають чистi березняки. Сосновi люостани сформувались лише на територiях, поблизу яких немае материнських березових насаджень. На сирих i мокрих типах умов мюцезростання формуються чорновiльховi ль состани. У свiжих суборах за боштетом переважають насадження першого класу, проте трапляються лiсостани як 1ь, так i III класiв (табл.).
Табл. Характеристика насаджень природного походження за 2011 р.
№ з/п Склад насаджень Вiк, ро-кiв ТЛУ Клас бонь тету Пов-нота Таксацшш показники
елемент люу висо-та, м дiамегр, см сума площ. перерiзу, м запас, м3/га
1 10Бп 14 В4 III 0,74 береза 6,2 4,5 7,37 29,1
2 10Сз 6 В, I 0,72 сосна 2,4 3,3 3,67 7,4
3 10Бп 9 В, II 0,72 береза 5,2 2,6 4,85 16,8
4 10Бп 10 В? I 0,56 береза 5,5 3,0 5,42 28,4
5 10Бп 10 В7 I 0,74 береза 5,2 2,9 5,42 24,5
6 10Бп 10 В7 I 0,52 береза 4,9 2,7 5,05 19,3
7 10Сз 19 В2 I 0,64 сосна 8,9 7,0 16,24 85,2
9 10Сз 10 В2 I 0,66 сосна 4,2 4,2 6,78 20,4
17 10Бп 25 В7 I 0,78 береза 12,2 8,0 16,22 102,4
18 10Бп 13 В7 I 0,63 береза 6,3 3,3 8,01 41,9
20 10Бп 9 В7 I 0,74 береза 4,5 2,3 6,04 21,3
21 10Сз 9 В7 I 0,67 сосна 3,9 3,8 6,16 13,6
32 10Бп 8 В2 Ia 0,68 береза 5,5 3,2 5,32 21,3
34 10Бп 14 В2 Ib 0,77 береза 9,4 5,7 12,78 68,1
35 10Влч 13 С4 II 0,77 вшьха 8,5 6,7 9,44 42,7
39 10Бп 14 В7 I 0,79 береза 7,7 4,1 10,78 50,1
41 10Сз 7 В2 III 0,79 сосна 2,5 2,8 2,60 5,9
Усшшне природне поновлення вщбуваеться у багатьох типах люу, але цьому процесу часто перешкоджаюгь pi3m екологiчнi факгори. У деяких типах люу природного поновлення не бувае зовим або виросгаюгь ильки наса-дження другорядних порщ, тому на таких дшянках лiсiвники змушеш вщнов-люваги насадження штучно. Устх природного вiдновлення деревних порiд залежить вiд наявносгi насшня, умов його проростання i подальшого росту та розвитку самосiву [2].
Помiгно впливае на природне вiдновлення лiсу стша материнського насадження. Насiння берези повисло! поширюеться на бiльшу вщстань, кшькють Ii рослин на одинищ площi перевищуе кшькють природного поновлення сосни. Так, на вщсташ до 100 м вщ материнського насадження кшькють самосiву сосни сягае 1-5 тис. шт./га, а берези - 3,7-7,6 тис. шт./га. На бшьшш вiдсганi кiлькiсгь самосiву сосни рiзко зменшуеться i дорiвнюе 0,4-1 тис. шт./га, на вщ-тну вiд берези, яка на вiдрiзку 100-160 м становить 1,2-3,7 тис. шт./га, а бшьшш тж 160 м - 0,1-1,2 тис. шт./га. Самошв сосни поширюеться на вщстань до 200 м, а берези - до 300 м вщ стши люу (рис.). Значною мiрою це пов'язано з тим, що дерева сосни звичайно!, розташоваш на вiльному мiсцi або на узлюа, починають плодоносити з 8-10, а в зiмкнутих насадженнях - з 14-18 роюв.
Встановлено, що в 60-120^чних насадженнях на Грунт випадае вщ 0,2 до 5,0 кг або 32,2-709,2 тис. шт. насшин. Частка схожост насiння сосни звичайно! становить 82-97 %. Дерева берези на узлюсях й ri, що ростуть на просгорi, починають плодоносити з 6-8, а в насадженнях - з 10-12 роюв. На-сiнневi роки повторюються через рж-два. У чистих березових насадженнях на Грунт випадае 30-40 кг насшня, яке пошкоджуеться грибком склеротишя (Sclerotinia betulae), тому схожiсгь його лише близько 30 %. В одному юлог-рамi насiння берези налiчуеться понад п'ять мiльйонiв насшин.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
15 30 45 60 75 90 105 120 135 150 165 190 205 220235 250265 стши люу, м Рис. Розподт тлькост1 самоаву сосни звичайноХта берези повисло'1 залежно вiд вЬдстат до стши лс
Аналiзуючи кшьюсть самоЫву, його групове розмщення та стушнь мехашчного пошкодження, ми дiйшли висновку, що вiдносно задовiльне вщ-новлення сосни вщбуваеться на прилеглих до стши люу смугах шириною 70100 м, а берези - 150-160 м. 1з збшьшенням ще! вщсташ збшьшуеться ампль туда температурних коливань, зменшуеться вологiсть грунту та повггря, тому сосна вiдновлюеться незадовiльно. Отже, майже щороку на один гектар грунту виЫваеться 45-60 млн насшин берези [3]. Крiм цього, маючи легше насш-ня, береза повисла здатна швидко заселяти незайнят лiсовою рослиннiстю простори i занедбат сiльськогосподарськi угiддя, а завдяки швидкому росту успiшно конкуруе з бур'янами [4].
Таким чином, встановлено, що найбшьш поширеним типом люу на те-ритори лiсництва "Красилiвлiс" е Д2ГД. Насадження основних люоутворю-вальних порiд характеризуються 1-2 класом бонiтету. Середнiй клас бонiтету 1,6. Середня повнота насаджень 0,67. Насадження з повнотою 0,3-0,4 облжо-ваш на площi 83,5 га. Подш насаджень за вiковими групами нерiвномiрний. Нинi в лiсовому фондi люництва переважають середньовiковi насадження, площа стиглих i перестiйних насаджень становить 537,8 га або 17,2 %.
Лггература
1. Бала О.П. Система моделювання оцшки та прогнозу росту штучних мшаних дубових деревостатв Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування та люова таксащя" / О.П. Бала, Нац. аграр. ун-т. - К., 2004. - 19 с.
2. Копш Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захщного репону Украши / Л.1. Копш // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
3. Лакида П.1. Хщ росту чистих модальних деревосташв м'яколистяних порщ Полюся Украши / П.1. Лакида, А.М. Бшоус, Р.Д. Василишин, А.Ю. Терентьев // Науков1 доповщ НУ-Б1П Украши : елект. журнал. - К. : Вид-во НУЫП Украши. - 2011. - Вип. 7 (29). - С. 159-164. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nd.nauu.kiev.ua/2011_7Л1ш1.рЬр
4. Свириденко В.С. Лшвництво / В.С. Свириденко, А.Й. Швиденко. - К. : Вид-во "Сшь-госпосвгга", 1995. - 364 с.
Легета У.В. Оценка древостоя лесной экосистемы с использованием модальных искусственных экосистем на примере лесокомунального хозяйства "Красиловлес"
Эффективное ведение лесного хозяйства на принципах устойчивого развития требует изучения особенностей процессов роста и формирования древостоев. Такие знания позволяют подробнее изучить динамические процессы, происходящие у дре-
востоях главных лесообразующих пород различных лесорастительных зон и производительности.
Ключевые слова: древостой, модальные экосистемы, бонитет.
Legeta U.V. A tree-stands valuation of forest ecosystems with using the modal artificial ecosystems (for example, forest-communal economy "Krasyliv-lis")
Effective forest management on the principles of sustainable development needs to study the characteristics of growth and formation of tree-stands. Such knowledge can learn the dynamic processes taking place in the main tree-stands forest-forming rocks of different forest vegetation zones and productivity.
Keywords: tree-stand, modal ecosystems, growth class.
УДК 582.288.4 Здобувач У.Р. Назаровець;
доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
М1КОТРОФН1СТЬ ДЕЯКИХ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН НА ГРУНТАХ ПОДОРОЖНЕНСЬКО1 С1РЧАНО1 КОПАЛЬН1
Представлено результати трирiчних дослщжень мжотрофност Tussilago tarfara L, Trifolium pretense L, Platanthera bifolia Rchb., рослин, яга створюють шонерш сук-цеси на девастованих землях Подорожненсько! копальш. Дослщжено, що видшеш ендофгги - це облшатш симбюнти, яга мають велике генетичне значення в збережен-ш виду рослин. Продовження цих дослщжень дасть змогу простежити закономiрнос-т самовщновлення Грунтово! бюти девастованих земель.
Ключовг слова: мжотрофшсть рослин, збереження виду, Грунти з високим вмютом арки.
Внаслщок господарсько! д1яльносп людини велика частина земель деградуе та спустошуеться. Особливо зруйноваш територп тсля видобуван-ня корисних копалин. 1снування у Жидач1вському райош Льв1всько! обласл Подорожненсько! ирчано! копальш е гострою проблемою в райош.
21 червня 1995 р. було прийнято Постанову № 442 Кабшету Мшютр1в Украши, якою передбачаеться поступовий вивщ з експлуатацп ирчаного кар'еру в с. Подорожному i у 1997 р. видобуток шрчано! руди було зупинено. За кшька десятилiть видобування руди утворилась улоговина глибиною до 100 метрiв та об'емом 135 млн метрiв кубiчних. З 2000 р. вщбуваеться затоп-лення копальнi атмосферними та тдземними водами.
Розкривнi породи Подорожненсько! копальш в початковий перюд ви-добутку складали у зовшшш вiдвали, якi розмiщенi навколо копальш на пло-щi 600,7 га. У цих вщвалах закладено 138,3 млн м3 Грунту. Територi! Подорожненсько! копальш - це неврiвноваженi, природно-техшчш системи, в яких вщбуваються активнi геодинамiчнi, гiдрохiмiчнi, бiологiчнi процеси. Надзвичайно важливо встановити закономiрностi процеив самовiдновлення рiзних компонентiв природного середовища - вщродження бiоти, формуван-ня бiоценозiв.
Важливим та актуальним е вивчення симбюзу трав'яних рослин з грибами на порушених внаслщок видобування сiрки територiях. На прикладi формування цих зв'язкiв можна простежити закономiрностi самовiдновлення Грунтово! бiоти девастованих земель [1-5].
