CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.59 УДК 615:547.419.5
Тимчишин О. Л., Годован В. В., Кресюн Н. В.
ОЦ1НКА АНТИОКСИДАНТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МЕДГЕРМУ ПРИ ГОСТРОМУ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГЕПАТИТ1
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Значну роль у патогенезi гепатит'т мае значне порушення окисно-в'дновлених процес'т. Збалансо-ванють мiж перекисним окисненням, з одного боку, i антиоксидантною системою, з iншого, е необидною умовою для пiдтримання нормальноУ життед'яльностi клтини. Сучасний арсенал ефектив-них препарат'т гепатозахисно'У да не такий вже й великий, тому розробка нових гепатопротекто-р'т залишаеться актуальною проблемою фармакологи'. Мета роботи - вивчення антиоксидантних властивостей Медгерму при гострому експериментальному гепатитi. Матерiал та методи до-слiдження. Досл1'ди проводилися на щурах-самцях масою 180-220 г. Гострий токсичний гепатит у щур'т викликали шляхом внутршньочеревинного введення D-галактозамну з розрахунку 400 мг/кг (ЛД50). Експериментальнi тварини були розподтеы на 4 групи: I група (n = 10) - 1нтактн'1 тварини, яким протягом усього часу спостереження внутршньочеревинно вводився 0,9% розчин натрю хлориду (контрольна група); II група (n = 40) - тварини, як отримували тльки D-галактозам'т; III група (n = 40) - щури, яким внутршньочеревинно вводили Медгерм дозою 0,4 мг/кг за 7 дб до введення i 7 д'б псля введення D-галактозамну. IV група (n = 40) - щури, яким в такому ж режим!' внут-рiшньочеревинно вводили препарат порiвняння Ессенцале Н дозою 5 мг/кг. Дослiдження показник'т перекисного окислення л'т'д 'т i антиоксидантноУ системи проводилися в 1, 3 i 7-у добу псля введення гепатотоксину в сироватц кровi i супернатантi гомогената тканини печiнки. Стан процес'т перекисного окислення лШд'т у тварин з галактозамновим гепатитом оцнювали за вмстом у кровi i тканини печiнки кнцевих продукт'т лШдпероксидацИ, що реагують з 2-тiобарбiтурово'f кислотою (ТБК-реактанти). Стан основних компонент'в антиоксидантноУ системи оцнювали за р'т-нем глутатюну в'дновленого i за активнстю каталази i супероксиддисмутази. Результати та Ух обговорення. Встановлено, що Медгерм збльшував резистентнсть печiнки до гепатотоксиканту про що св'дчать зменшення р'тня продукт'т перекисного окислення лШд'т та збергав вм'ют/активн'ють ключових показник'т антиоксидантноУ системи на першу добу гепатиту. Кр'ш того у щур'в, якi на тлi гострого токсичного гепатиту одержували профлактично-лкувальною схемою Медгерм протiкання захворювання було бльш легким н!ж у тварин, якi не одержували цей препарат. Висновки i перспективи подальших досл'джень. Медгерм мае гепатопротекторн влас-тивостi, в основi яких ймовiрно лежить позитивний вплив на стан перекисного окислення лШд'т i основних компонент 'в антиоксидантноУ системи.
Ключов1 слова: германшорганлчнл сполуки, купрум, Медгерм, гострий токсичний гепатит, антиоксидантний захист организму.
Вступ
Проблема гострих та хроычних гепати^в рiз-ноТ етюлоги дос актуальна тому, що остаточн наслщки цих захворювань найчаспше призво-дять до швалщизацп людини. Значну роль у па-тогенезi гепати^в мае значне порушення окис-но-вщновлених процеав. Все це призводить до накопичення продук^в штенсивного протеолiзу. До них вщносяться в тому чи^ продукти перекисного окиснення лт^в (ПОЛ), як в^грають важливу роль в патогенезi гострих i хрошчних гепати^в рiзноТ етюлоги [1]. Збалансованють мiж перекисним окиснення, з одного боку, i антиок-сидантно! системою (АОС), з шшого, е необхщ-ною умовою для пщтримання нормально!' жит-тедiяльностi кл^ини [2].
На сьогодн в фармакотерапп гострих i хронн чних гепати^в застосовуються лкарськ засобiв як етютропноТ, так i патогенетично! фармакотерапп. Важливим завданням патогенетичного ль кування захворювань печшки е терашя, яка направлена на попередження або усунення одно! з провщних ланок мехаызму ураження - дестабтн зацп морфофункцюнального стану мембран ге-патоци^в. Значною мiрою це залежить вщ шщь ювання втьнорадикального окиснення бюмемб-
ран [2].
Сучасний арсенал ефективних препара^в гепатозахисноУ дм не так вже й великий, тому розробка нових гепатопротекторiв залишаеться актуальною проблемою фармакологи [3]. Протягом значного часу на кафедрi загальноТ та кл^чноТ' фармакологи Одеському нацюнальному медич-ному уыверситет сшльно з ствроб^никами ка-федри загальноТ хiмiТ та полiмерiв Одеського нацюнального ушверситету iм. I. I. Мечникова проводились докл^чы дослщження координа-цшних сполук гермашю. Похщн гермашю, поряд з достатньо низькою токсичнютю, мають рiзно-манiтнi фармакологiчнi властивост (кардiо-, ге-патопротекторнi, нейротропнi, протипухлинш, антивiруснi та iн.) [4,5,6]. Особливий штерес ге-рманiй являе в комплексних сполуках з ошети-лщендифосфоновою кислотою (ОЕДФ), яка мае високу бюлопчну активнiсть. 1Т похiднi досить широко застосовуються як регулятори морального обмшу, протипухлиннi засоби, антидоти при отруенш токсичними i радюактивними еле-ментами та iн. [7, 8]. Тому цтеспрямованим синтезом було створено низку бюлопчно активних речовин (БАР) в ряду ошетилщендифосфона-тогермана^в. Одною з перспективних речовин е
комплексна сполука гермашю, ОЕДФ з есен^а-льним мiкроелементом купрумом - купрум-ошетилщендифосфонатогерманат (лаборатор-ний шифр - Медгерм). Купрум, який входить до складу майже 30 ферменпв (Cu/Zn-супероксиддисмутаза, цитохромоксидаза, тиро-зиназа, аскорбиназа та iH.), в^грае значну роль у метаболiчних процесах, зокрема в регуляцп вуглеводного обмшу, процесах кровотворення, засвоенню залiза, його похщш мають протиза-пальнi, iмуномодулюючi властивостi та iн. [9,10,11].
Мета роботи
Вивчення антиоксидантних властивостей Медгерму при гострому експериментальному гепатитк
Матерiал та методи дослiдження
Дослiди проводилися згiдно бiоетичних вимог на щурах-самцях масою 180-220 г, розведених у вiварil Одеського нацiонального медичного уш-верситету (ОНМедУ). Тварини мютилися в зви-чайних умовах на стандартному харчовому i водному рацюнк Гострий токсичний гепатит у щу-рiв викликали шляхом внутршньочеревинного (в/о) введення D-галактозамiну з розрахунку 400 мг/кг у виглядi 20 % водного розчину (ЛД50) [12].
Експериментальн тварини були розподiленi на 4 групи: I група (n = 10) - штактш тварини, яким протягом усього часу спостереження в/о вводився 0,9% розчин натрш хлориду (контрольна група); II група (n = 40) - тварини, як отри-мували ттьки D-галактозамш; III група (n = 40) -щури, яким в/о вводили Медгерм дозою 0,4 мг/кг за 7 дiб до введення i 7 дiб пюля введення D-галактозамiну. IV група (n = 40) - щури, яким в такому ж режимi в/о вводили препарат порiв-няння Ессен^але Н (виробництва Авентiс Фар-ма Дойчланд ГмбХ, Гей. Наттерман енд Саш ГмбХ, Нмеччина) дозою 5 мг/кг.
Дослщження показниш ПОЛ i АОС проводилися в 1, 3 i 7-у добу пюля введення гепатоток-сину в сироватц кровi (СК) i супернатантi гомо-гената тканини печiнки (ТП). Стан процеав ПОЛ у тварин з галактозамшовим гепатитом оцшюва-ли за вмютом у кровi i тканини печшки кiнцевих продуктiв лтщпероксидацп, що реагують з 2-тюбарб^урово! кислотою (ТБК-реактанти) [13]. Стан основних компонент АОС оцiнювали за рiвнем одного з основних компонент IT нефер-ментативно! ланки - глутатiону вщновленого i за активнiстю двох ключових ферментiв IT ензимно! складово! - каталази i супероксиддисмутази (СОД) [13]. При розрахунках вмюту аналiтiв i ак-тивностi ферментiв в ТП враховували масу тканини печшки i ступшь розведення гомогенату.
Статистичну обробку отриманих даних проводили загальноприйнятими у медико-бiологiчних дослщженнях методами за допомо-гою персонального комп'ютера, використовуючи програму Мiсrosoft Excel методом обчислення
середнього арифметичного та його рiвня значу-щостi за фитерieм достовiрностi Стьюдента. Мн шмальну статистичну достовiрнiсть визначали при р<0,05.
Результати та Тх обговорення
На 1-й день галактозамшового гепатиту в СК щурiв вмiст ТБК в порiвняннi з контрольною гру-пою пiдвищувався (рис. 1). Найбiльше пщви-щення вмiсту ТБК в СК виявлено у щурiв 2-й групи (+150,0 %, р<0,05). У тварин, як отриму-вали Медгерм або Есен^але, також спостер^а-лося достовiрне пiдвищення вмiсту ТБК в СК, але меншою мiрою (вiдповiдно на +23,7 i +49,2 %). Вмют ТБК в ТП в порiвняннi з контрольною групою також пщвищувався. Найбiльше пщви-щення вмiсту ТБК в ТП виявлено у щурiв 2-й групи (+147,0 %, р<0,05). У щурiв, якi отримува-ли Медгерм або Есен^але, також спостер^ало-ся пiдвищення вмiсту ТБК в ТП, але в менший мiрi (вiдповiдно на +33,6 i +64,9%, р<0,05).
В той же час на 1-й день галактозамшового гепатиту вмют глютатюну, вщновленого в СК щурiв, порiвняно з контрольною групою зменшу-вався (рис. 2). Найбтьше зменшення вмiсту глютатiону вiдновленого в СК виявлено у щурiв, як не лiкувалися (-53,5%, р<0,05). У тварин, як отримували Медгерм або Есен^але, також спо-стерiгалося достовiрне зменшення вмiсту глюта-тiону, вщновленого в СК, але меншою мiрою (вщповщно на -44,0 i -44,7%). Вмют глютатюну вщновленого в ТП порiвняно з контрольною групою зменшувався. Найбтьше зниження цього показника виявлено у щурiв 2-й групи (-59,8%, р<0,05). У тварин, як отримували Медгерм або Есен^але, виявлялось зменшення вмюту глютатюну вщновленого в ТП вщповщно на 26,6 i 36,4 % (р<0,05).
У СК щурiв дослiдних груп на 1-й день галактозамшового гепатиту активнють каталази порн вняно з контрольною групою знижувалася (рис. 3). У тварин 2-й групи зниження активност каталази в СК було найбтьшим (-30,0%, р<0,05). У тварин, як отримували Медгерм або Есен^але, спостерiгалося зниження активностi каталази, але меншою мiрою (вiдповiдно на -9,2%, р>0,05, i на -25,9%, р<0,05). Активнiсть каталази у ТП тварин порiвняно з контрольною групою також знижувалася, при чому найбтьше зниження ак-тивносп каталази в Тп виявлено у щурiв 2-й групи (-30,0%, р<0,05). У тварин 3-й та 4-й групи, як отримували Медгерм або Есен^але, також спостер^алося зниження активностi каталази в ТП, але в меншому ступен (вщповщно на -21,4% i на -28,5%, р<0,05).
На 1-й день гострого гепатиту знижувалася i активнють СОД в СК щурiв в порiвняннi з контрольною групою (рис. 4). Найбтьше зменшення цього показники виявлено у щурiв з гепатитом, як не отримували лкування (-58,3%, р<0,05). У тварин, як отримували Медгерм або Есен^але, також спостерiгалося зниження активностi СОД,
але меншою мiрою (вiдповiдно на -16,3 i -47,3%). Активнiсть СОД в ТП порiвняно з контрольною групою також знижувалася. Найбiльше зниження активностi СОД в Тп виявлено у щурiв 2-й групи
(-49,2%, р<0,05). У тварин 3-й та 4-й груп вияв-лялось менш виразне зниження активност СОД в ТП (вщповщно на 19,1 i 31,6 %).
Рис. 1. Динамка вмсту ТБК-реактантiв у сироватц кров/' та у тканинi печiнки щурiв На рис. 1-4: * - достовiрнiсть порiвняно з контролем (р<0,05)
Рис. 2. Динамка вмсту глютатиону вдновленого у сироватц кровi та у rni^HUMi печнки щур'в
Рис. 3. Динам/'ка активной каталази у сироватц кров/' та у тканинi печiнки щурiв
Рис. 4. Динамка активной СОД у сироватц кровi та у тканинi печiнки щурiв
Як cвiдчать дат риа 1-4, динамка доелщжу-ваних показниш при гострому галактозамшово-му гепатит в кожнiй до^дый грyпi мала cвоï оcобливоcтi. Так, у тварин 2-й групи змши до^-джуваних показникiв в CK i ТП були ^мими ви-разними i доcтовiрно вiдрiзнялиcя вщ показникiв щyрiв контрольно!' групи протягом вах 7 днiв cпоcтереження.
У тварин 3-й групи, на ™i профтактично-лiкyвального введення Медгерму, вираженють патологiчних змiн доcлiджyваних показникiв бу-ла значно менше, а Тх вiдновлення до вихiдних значень контрольних щyрiв вiдбyвалоcя набага-то рашше, нiж у нелiкованих тварин 2-й групи. Вже на 3-й день гострого галактозамшового гепатиту вщновлення доcлiджyваних показникiв
було значним, а на 7-й день не спостеркалося достовiрних вiдмiнностей вiдносно контрольно! групи (див. рис. 1-4).
У щурiв 4-й групи, на ™ профтактично-лiкувального введення Есенцiале, спостеркала-ся позитивна динамiка дослiджуваних показни-кiв. Однак, на 3-добу значення показникв, що вивчалися, достовiрно в^знялися вiд контрольно! групи. ^м того, патологiчнi змiни бтьшо-ст показникiв значно вiдрiзнялися порiвняно з тваринами, як отримували Медгерм. Навпъ на 7-у добу гепатиту, вмют глютатiону вiдновленого в Ск i ТП, а також активнiсть каталази i СОД до-стовiрно в^знялися вiд аналогiчних показникiв контрольно! групи щурiв.
Таким чином, при оцшц ефектiв профтакти-чно-лiкувального введення Медгерму при гост-рому токсичному гепатит встановлено його зна-чний вплив на стан ПОЛ i неферментативно! та ферментативной частин АОС. Медгерм збтьшу-вав резистентнiсть печiнки до гепатотоксиканту, оскльки досить ефективно попереджав генера-цiю i накопичення кнцевих продуктiв лтщоперо-ксидаци, а також зберкав активнiсть АОС. Це пщтверджуеться тим, що патологiчнi змiни з боку ПОЛ i АОС як в сироватцi кровi, так i в тканинi печiнки на 1-у добу гострого токсичного гепатиту були значно меншими не ттьки порiвняно зi щурами, якi не лкувалися, а й порiвняно з аналоп-чними показниками у тварин, якi отримували Есенцiале. Крiм цього, у тварин, як отримували Медгерм, показники ПОЛ i АОС швидше вщнов-лювалися до вихiдного рiвня порiвняно з анало-гiчними показниками у нелкованих щурiв 2-й групи. Бтьш того, вiдновлення деяких показни-кiв, що вивчалися у тварин i якi отримували Есе-н^але, було меншою мiрою, нiж у тварин 3-й групи.
Проте динамка показникв ПОЛ i АОС при за-стосуваннi Медгерму схожа з динамкою анало-гiчних показникiв при застосуванн препарату порiвняння - Есен^але. Це дозволяе зробити припущення, що купрум-
оксiетилiдендифосфонатореманат мае антиок-сидантну активнiсть, в основi механiзму яко! ле-жить здатнють реалiзувати антиоксидантнi та антирадикальнi властивосп, попереджаючи, таким чином, надлишковi витрати запасiв ендоген-них антиоксидан^в i одночасно знижуючи ппер-продукцш активних форм кисню, якi шщшють процеси ПОЛ.
Крiм цього, D-галактозамiн викликае iнiцiю-вання ПОЛ, що призводить до виснаження АОС клiтин i порушення функцiонування плазматич-них, мiтохондрiальних мембран i мембран ендо-плазматичного ретикулума [5].
Тому можна дiйти висновку, що ефективне зме-
ншення негативного впливу гепатотоксиканта на печну на тгл профiлактично-лiкувального застосу-вання купрум-окаетилщендифосфонатореманат обумовлено не тiльки антиоксидантною активнютю БАР, але i опосередкованою мембранопротекто-рною дieю.
Висновки та перспективи подальших дослiджень
На пiдставi отриманих даних можливо зробити висновок, що Медгерм мае гепатопротекторн властивосп, в основi яких, в тому числ^ значне мiсце займае його здатнють попереджати над-лишковi витрати запаав ендогенних антиокси-дантiв i одночасно знижувати надмiрне утворен-ня активних форм кисню, як шщшють процес перекисного окислення лiпiдiв. Це дозволяе ре-комендувати застосування ново! в^чизняно'Т бiологiчно активно! речовини - купрум-оксiетилiдендифосфонатогерманату (Медгерму) як потенцшного гепатопротекторного засобу.
Лiтература
1. Rashidova MA, Darenskaya MA, Sholohov LF. Sovremennyie predstavleniya o virusnyih gepatitah (obzor literaturyi) [Current views on viral hepatitis (literature review)]. Byuleten VSNTs SO RAMN. 2015; 6 : 67-74 (Russian).
2. Martusevich AK, Karuzin KA, Samoylov AS. Antioksidantnaya terapiya: sovremennoe sostoyanie, vozmozhnosti i perspektivyi [Antioxidant therapy: current status, opportunities and prospects]. Bioradikalyi i antioksidantyi. 2018; 5(1): 3-7 (Russian).
3. Galchenko OE, Morozova VA, Babaeva AR. Sovremennyie vozmozhnosti primeneniya gepatoprotektorov v lechenii hronicheskih diffuznyih zabolevaniy pecheni [Current possibilities of using hepatoprotectors in the treatment of chronic diffuse liver diseases]. Lekarstvennyiy vestnik. 2015; 2:7-17 (Russian).
4. Lukevits EYa, Gar TK, Ignatovich LM. Biologicheskaya aktivnost soedineniy germaniya [The biological activity of compounds of Germany]. Riga: Zinatne; 1990. 191 р. (Latvia).
5. Godovan VV. Farmakologichni vlastivosti novih pohidnih germaniavih soley difosfonovih kislot z bioligandami [Pharmacological properties of the new derivatives of diphosphonic acids germanium salts with bioligands ] [avtoref. dis... d-ra med. nauk]/ Odesa, Odessa State Medical University; 2008. 32 р. (Ukrainian)
6. Matyushkina MV. Farmakologicheskaya aktivnost novyih koordinatsionnyih soedineniy metallov s limonnoy kislotoy [Pharmacological activity of new coordination compounds of metals with citric acid] [dissertation]. Kharkiv, Kharkiv National Medical University; 2018. 20 p. (Ukrainian).
7. Knyazkova II. Klinicheskaya farmakologiya bisfosfonatov [Clinical Pharmacology of Bisphosphonates]. Farmakoterapiya. 2014; 56:84-89 (Ukrainian).
8. Golovach IYu. Bisfosfonatyi: voprosyi dlitelnosti terapii i dokazatelstva effektivnosti v realnoy klinicheskoy praktike [Bisphosphonates: questions of the duration of therapy and evidence of effectiveness in real clinical practice]. Travma. 2016; 17(4):29-36. (Russian).
9. Hordyjewska A, Popiotek t, Kocot J. The many «faces» of copper in medicine and treatment. Biometals. 2014; 27(4):611-21.
10. Park KC, Fouani L, Jansson PJ, Wooi D. Copper and conquer: copper complexes of di-2-pyridylketone thiosemicarbazones as novel anti-cancer therapeutics. Metallomics. 2016; 8(9):874-886.
11. Dubick MA, Barr JL, Keen CL, Atkins JL. Ceruloplasmin and Hypoferremia: Studies in Burn and Non-Burn Trauma Patients. Antioxidants 2015; 4(1): 153-69. DOI: 10.3390/antiox4010153
12. Stefanov AV, editor. Doklinicheskie issledovaniya lekarstvennyih sredstv [Preclinical studies of drugs]: Metod. Rekomendatsii. Kiev; 2002. 567 р.
13. Kamyishnikov VS. Metodyi klinicheskih laboratornyih issledovaniy [Methods of clinical laboratory research]. Moskva: MEDpressinform. 2016. 736 р. (Russian).
Реферат
ОЦЕНКА АНТИОКСИДАНТНЫХ СВОЙСТВ МЕДГЕРМА ПРИ ОСТРОМ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ГЕПАТИТЕ Тымчишин О. Л., Годован В. В., Кресюн Н. В.
Ключевые слова: германийорганические соединения, медь, Медгерм, острый токсический гепатит, антиоксидантная защита организма.
Значительную роль в патогенезе гепатитов имеет значимые нарушения окислительно-восстановленных процессов. Сбалансированность между перекисным окислением, с одной стороны, и антиоксидантной системой, с другой, является необходимым условием для поддержания нормальной жизнедеятельности клетки. Современный арсенал эффективных препаратов гепатозащитного действия не так уж велик, поэтому разработка новых гепатопротекторов остается актуальной проблемой фармакологии. Цель работы - изучение антиоксидантных свойств Медгерма при остром экспериментальном гепатите. Материал и методы исследования. Опыты проводились на крысах-самцах массой 180-220 г. Острый токсический гепатит у крыс вызывали путем внутрибрюшинного введения D-галактозамина из расчета 400 мг/кг (ЛД50). Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: I группа (n = 10) -интактные животные, которым в течение всего времени наблюдения внутрибрюшинно вводился 0,9% раствор натрия хлорида (контрольная группа) II группа (n = 40) - животные, которые получали только D-галактозамин; III группа (n = 40) - крысы, которым внутрибрюшинно вводили Медгерм дозой 0,4 мг/кг за 7 суток до введения и 7 суток после введения D-галактозамина. IV группа (n = 40) - крысы, которым в таком же режиме внутрибрюшинно вводили препарат сравнения Ессенциале Н дозой 5 мг/кг. Исследование показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы проводились в 1, 3 и 7 день после введения гепатотоксина в сыворотке крови и супернатанте гомогената ткани печени. Состояние процессов перекисного окисления липидов у животных с галактозаминовым гепатитом оценивали по содержанию в крови и ткани печени конечных продуктов липидпероксидации, реагирующих с 2-тиобарбитуровой кислотой (ТБК-реактанты). Состояние основных компонентов антиоксидантной системы оценивали по уровню глутатиона восстановленного и по активности каталазы и супероксиддисмута-зы. Результаты и их обсуждение. Установлено, что Медгерм увеличивал резистентность печени к гепа-тотоксиканту о чем свидетельствуют снижение уровня продуктов перекисного окисления липидов и уменьшал расходование ключевых компонентов антиоксидантной системы в первые сутки гепатита. Кроме того, у крыс, на фоне острого токсического гепатита получавших профилактически-лечебной схемой Медгерм, течение заболевания было более легким, чем у животных, не получавших этот препарат. Выводы и перспективы дальнейших исследований. Медгерм имеет гепатопротекторные свойства, в основе которых вероятно лежит положительное влияние на состояние перекисного окисления липидов и основных компонентов антиоксидантной системы.
Summary
EVALUATION OF ANTIOXIDANT PROPERTIES OF MEDGERM IN ACUTE SIMULATED HEPATITIS Tymchishin O. L., Godovan V.V., Kresyun N.V.
Key words: organic germanium compounds, copper, medgerm, acute toxic hepatitis, antioxidant defence of the body.
Disruption in redox processes plays a significant role in the pathogenesis of hepatitis. A balance between peroxidation, on the one hand, and the antioxidant system, on the other, is a prerequisite for maintaining normal cell activity. The modern arsenal of effective hepatoprotective drugs is not so wide therefore, the development of new hepatoprotectors is one of the topical issues in pharmacology. The purpose of the work is study the antioxidant properties of medgerma in acute experimental hepatitis. Material and methods. The experiments were performed on male rats weighing 180-220 g. Acute toxic hepatitis in rats was induced by intraperitoneal administration of D-galactosamine in a dosage of 400 mg / kg (LD50). The experimental animals were divided into 4 groups: group I (n = 10) included intact animals that were injected 0.9% sodium chloride solution (control group) intraperitoneally, II group (n = 40) involved the animals receiving only D-galactosamine; group III (n = 40) included rats, which received were administered Medmerg intraperitoneally in a dose of 0.4 mg / kg 7 days before D-galactosamine administration and 7 days after D-galactosamine administration. Group IV (n = 40) included rats, which received the comparison medicine, Essentiale® N, in at a dosage of 5 mg / kg in the same mode. The assessment of lipid peroxidation indices and the antioxidant system indices were carried out on days 1, 3, and 7 after the administration of hepatotoxin in the blood serum and the liver tissue homogenate supernatant. The condition of lipid peroxidation processes in the animals with galactosamine hepatitis was assessed by the content of lipid peroxidation end products in the blood and liver tissue that react with 2-thiobarbituric acid (TBA reactants). The condition of the main components of the antioxidant system was evaluated by the level of reduced glutathione and by the activity of cata-lase and superoxide dismutase. Results and discussion. It has been established that medgerm enhances the liver resistance to hepatotoxicant, as evidenced by a decrease in the level of lipid peroxidation products and the consumption of main components of the antioxidant system on the first day of hepatitis. Moreover, in the rats, which received Medgerm according to prevention scheme under acute toxic hepatitis, the course of the disease was milder than in the animals that did not receive this therapy. Conclusions and prospects for further research. Medgerm possesses hepatoprotective properties, which underlay positive effects on the state of lipid peroxidation and the main components of the antioxidant system.
