CC BY
21
Бюлоггчний вгсник МДПУ ¡мет Богдана Хмельнщького 6 (3), стор. 18-25, 2016
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), pp. 18-25, 2016
ARTICLE УДК 633.5:631.527.5:631.529
ОЦ1НКА АДАПТИВНО! ЗДАТНОСТ1 ТА ЕКОЛОГ1ЧНО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1 СКОРОСТИГЛИХ Г1БРИД1В КУКУРУДЗИ (ZEA MAYSL.) В КОНТРАСТНИХ
УМОВАХ ВИПРОБУВАННЯ
В.Ю. Черчель, О.Л. Гайдаш
ДУ 1нститут зернових культур НААН Украти Email: vlad_cherch@ukr.net
Мета. Оцшка адаптивно! здатносл та еколопчно! стабшьност нових скоростиглих пбридав кукурудзи створених на основ1 шбредних лшш змшано! зародково! плазми та альтернативних !й зародкових плазм. Методи. Польовий, математико-статистичний. Результати. За результатами доонджень у 2012-14 рр. виявлено параметри адаптивно! здатносл та еколопчно! стабшьносп 11 нових шбредний лшш кукурудзи при випробуванш !х тесткроав, отриманих на баз1 3 тестерш. Видшено константт тнц ДК285, ДК265 та ДК412, тесткроси яких мали найвищу середню врожайшсть зерна (5,49; 5,38; 5,25 т/га, вщповщно) за роки дослщжень та характеризувались високою загальною адаптивною здаттстю (1,48; 1,14; 0,75, вщповщно) з шгенсивним та пластичним типом реакцп на мшливють умов вирощування. Визначено, що серед тестерних генотитв видшявся сестринський пбрид Крос 267С за високими значеннями ефекпв загально! адаптивно! здатноста (1,19) та найбшьшою середньою врожайшстю тесткроав (5,11 т/га).
Висновки. Зазначено, що умови роюв спостережень характеризувались надзвичайною контрасттстю гз коливаннями середньо! врожайност зерна за дослщом вщ 1,96 до 8,13 т/га. Ршень прояву селекщйних ознак та параметрш еколопчно! стабшьносп генотитв залежав ввд погодних умов, яш в дослщжент були ргзко вщмшт та часто негативно впливали на оцшювання генотитв. Висока мшливгсть град1енту середовищ випробування виявила значну залежшсть показниюв стабшьносп !з ршнем сформовано! продуктивное!! тесткросш. За допомогою кореляцшного аналгзу виявлено залежтсть продуктивное^ пбрид1в кукурудзи вщ р1вня реалгзаци бюметричних показниюв рослини в мшливих умовах Степу Укра!ни.
Ключовi слова: кукурудза, гiбриди, тесткроси, лти, адаптивна здаттсть, екологiчна стабтьтсть, фон випробування, скоростиглiсть.
ASSESSMENT OF ADAPTIVE ABILITY ENVIRONMENTAL STABILITY OF EARLY-SEASON MAIZE HYBRIDS (ZEA MAYSL.) UNDER CONTRAST TEST CONDITIONS
V.Y. Cherchel, O.L. Gaidash
R&D Institute of Grain Crops of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Email: vlad_cherch@ukr.net
Objective. Assessment of adaptive ability and environmental stability of new early-season maize hybrids created on the basis of inbred lines of hybrid germplasm and alternative germplasms was performed. Methods. Field, mathematical, and statistical. Results. The results revealed parameters of an adaptive capacity and environmental stability of 11 new inbred maize lines when testing their testcrosses obtained based on 3 testers. The DK285, DK265 and DK412 constant lines, the testcrosses of which had the highest average grain yield (5.49; 5.38; 5.25 t/ha respectively) were distinguished during the research period and they were characterized by high total adaptive capacity (1.48; 1,14; 0.75 respectively) with an intensive and plastic type of response to the variability of growing conditions. It was determined that Cross 267C sister hybrid was distinguished among the tester genotypes by the high values of the effects of the overall adaptive capacity (1.19) and the highest average yield of testcrosses (5.11 t/ha).
Conclusions. We observed strong fluctuations in the average yield of grain from 1.96 to 8.13 t/ha during the study period. The level of manifestation of breeding characteristics and parameters of the ecological stability of genotypes depended on weather conditions which changed drastically during the study period and often negatively affected the assessment of genotypes. The high gradient variability of the test environments revealed a significant dependence of the stability-indicating parameters on the productivity of testcrosses. The correlation analysis showed the dependence of the hybrids productivity on the level of implementation of biometric indices of the plant under steppe conditions.
Key words: maize, hybrids, testcrosses, lines, adaptive ability, environmental stability, background of testing, early ripeness
Citation:
V.Y. Cherchel, O.L. Gaidash (2016). Assessment of adaptive ability environmental stability of early-season maize hybrids (Zea mays L.) under
contrast test conditions. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 18-25.
Поступило в редакцию / Submitted: 17.08.2016
Принято к публикации / Accepted: 18.09.2016
CrOSSref http://dx.doi.org/10.15421/201665
© Черчель, Гайдаш, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
ВСТУП
На сьогодшшнш день, не дивлячись на значний сортимент гiбридiв кукурудзи з високим бюлопчним потенщалом врожайностi, вщзначаеться суттеве варiювання li за роками (За1ка та iн., 2000). Через недостатнш рiвень еколопчно! стабiльностi урожайний потенцiал бiльшостi гiбридiв в умовах виробництва реалiзуеться не в повнш мiрi (Притула, 1999; Жученко, 1980).
В зв'язку з цим в селекци кукурудзи стало необхщним виршення проблеми не тiльки постiйного зростання продуктивностi гiбридiв, але пiдвищення !х стiйкостi до абiотичних та бютичних умов середовища. Це в свою чергу зумовлюе необхiднiсть в проведенш оцiнки гiбридiв за адаптивними ознаками, оскшьки значна частина посiвiв кукурудзи на зерно в Укра1ш зосереджена в зош Степу, де лiмiтуючими факторами е обмежена кiлькiсть опадiв, низька вiдносна вологiсть та висок температури повiтря пiдчас вегетацп кукурудзи (Воскобойник та ш., 2000; Боденко, 2000).
Одночасно постае питання розширення генофонду вихщного матерiалу для створення нових адаптованих до умов зони гiбридiв кукурудзи.
Вважаеться, що найбшьш прийнятною е модель сорту, котрий мае високу загальну адаптивну здатшсть, забезпечуе найвищий рiвень урожайностi в сприятливих умовах i максимальну И стабiльнiсть (Кильчевский та iн., 1985; Finlay et al., 1963). Проте Ю.П. Алтухов (1983) вказуе, що сорт з середньою проте стабшьною урожайнiстю мае бiльшу економiчну щншсть, нiж спецiалiзований сорт з потенцшно високою, але сильно нестабiльною урожайнютю. Тому, з метою отримання високих та стабiльних урожа1в кукурудзи бажано використовувати пбриди з рiзними типами реакци на мiнливiсть умов середовища (Дзюбецький та iн., 2001). В селекцшнш практицi до останнього часу придшялося мало уваги таким комплексним ознакам адаптивност^ як: надiйнiсть отримання сталого середнього врожаю незалежно вщ умов року, генетичнiй стабiльностi пбрищв та пiдвищенню резистентностi до основних хвороб i шкiдникiв (Дзюбецький та ш., 2013).
В зв'язку з вищевказаним нами було поставлене завдання - дати оцiнку екологiчних параметрiв адаптивних властивостей нового скоростиглого вихщного матерiалу i визначити можливiсть його використання в селекци високоадаптованих до умов швшчно! зони Степу ранньостиглих i середньораннiх гiбридiв.
Мета дослщжень. Оцiнка адаптивно! здатностi та еколопчно! стабiльностi нових скоростиглих гiбридiв кукурудзи створених на основi iнбредних лшш змшано! зародково! плазми та альтернативних !й зародкових плазм.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
В дослiдження були включеш 11 нових константних шбредних лiнiй кукурудзи: ДК209, ДК219, ДК221, ДК233, ДК265, ДК265-5, ДК281 ДК285, ДК314, ДК412, ДК951 змшано! плазми (Айодент х ВSSS), якi схрещувались з тестерами сестринськими гiбридами - Крос 267С (плазма Ланкастер х Лаукон) та Крос 290С (плазма Ланкастер), а також лшею ДК247 (змшана плазма). Першi два з них е материнськими формами пбрищв Подшьський 274 СВ i Солонянський 298 СВ вщповщно, а третш -чоловiча форма гiбрида Оржиця 237 МВ (ФАО 240), як були залученi в дослiдi як стандарти. Отриманi гiбриди вивчались в польових дослiдженнях в 2012-2014 рр. в контрольному розсаднику, розмiщеному у дослщному господарствi «Дншро» ДУ 1ЗК НААН Укра!ни. Облiкова площа дшянок випробування складала 5 м2, повторшсть - трикратна. Густота стояння рослин - 60 тис./га. Агротехшка в дослщженнях вiдповiдала рекомендацiям, викладеним в «Методищ польових дослiджень з кукурудзою» (Фiлев та iн., 1980) з оновленням у 2008 р. «Методика проведення польових дослiдiв з кукурудзою» (Лебщь та iн., 2008). Критери достовiрностi одержаних експериментальних даних визначали за допомогою дисперсiйного аналiзу (Атраментова, 20014), параметри адаптивност та стабшьноси генотипiв розраховували за вiдповiдними методиками S. A. Eberhart та W. A. Russell (Eberhart et al., 1966) та Кильчевского i Хотилевой (Кильчевский та ш., 1985).
Метеоролопчш умови в роки проведення дослщжень ютотно вiдрiзнялись, що дало можливють провести диференщащю дослщжуваних гiбридiв за !х вiдношенням до абiотичних чинникiв та зробити об'ективнi висновки. Найбшьш сприятливi умови вегетацЬ рослин кукурудзи склалися в 2013 р. кшьюсть опадiв за перiод вегетац^' була близькою до норми (270 мм), а показники температури коливались у межах багаторiчних даних, з невеликим перевищенням на при кшщ червня початку серпня. Натомiсть 2012 р. був вкрай несприятливим для розвитку рослин протягом вше! вегетацп рослин, зокрема температура пов^ря була вищою за норму на 4-5 °С, а недобiр опадiв на початку вегетаци рослин становив 25 мм. в середиш вегетацп' кукурудзи, червень - липень, опади
були практично вщсутш 24 мм при HopMi 83 мм. Середшми умовами характеризувався 2014 р., на початку вегетацп рослин, квтень - травень, випала подвшна норма опащв (175 мм) при нормi 85 мм, проте друга половина вегетацп вщзначилась значною посухою з дефщитом опадiв в 20 мм на фош високих температур повiтря, особливо в перюд формування зерна.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Iдентифiкацiю генотипiв за параметрами стабшьносп доцiльно проводити за результатами випробувань в екологiчному градieнтi, сформованому за допомогою рiзних рокiв, пунктов чи агротехнiчних заходiв з рiзними умовами вирощування (Гудзь, 1996; Дзюбецький та ш., 2007). За попередшми дослiдженнями, найбiльш дieвим фоном вважаються багаторiчнi випробування, так як контрастшсть умов за роками настiльки сильна, що у бшьшосто випадкiв ïï вплив на врожайнiсть бiльш значна, шж зональних клiматичних вiдмiнностей (Гудзь, 1996; Черчель, 1997). Вщповщний висновок тдтверджуеться отриманими нами результатами. Зокрема в сприятливий 2013 р. середня за достдом врожайнiсть зерна склала 8,13 т/га, а у стресовi 2012 та 2014 роки вона становила тшьки 24,1 та 62,0% вщ цього рiвня (табл. 1).
Вардавання врожайностi зерна чiтко диференщювало дослiднi середовища за рiвнем забезпечення ресурсами протягом вегетацiï. Мiнiмальнi значення коефiцieнта варiювання вiдмiченнi у сприятливий 2013 р. - 10,8%, а максимальш у надзвичайно стресовий 2012 р. - 20,1%.
Рiчнi коливання врожайностi зерна кукурудзи в Степу зумовлюються iнтенсивнiстю посушливих явищ, яю визначають також рiвень прояву морфо-бюлопчних показникiв рослин. Якщо, врожайнiсть зерна залежить вiд перебiгу умов на протязi всieï вегетацiï, особливо в критичний перюд, то ознаки, яю визначають габтоус рослини, формуються в першш половинi вегетацiï.
Таблиця 1. Параметри вардавання морфо-бiологiчних ознак у гiбридiв кукурудзи
№
Параметри
Середне
Врожайнiсть зерна, т/га
Висота рослин, см
2012 р.
1,96±0,15 162,2±3,48
Висота прикршлення качана, см
63,0±2,10
2 3
Лiмiти
Коефiцiент вардавання, %
Середне
1,15-2,67 20,10
8,13±0,30
2013 р.
138,0-190,00 6,04
219,4±4,10
51,0-77,00 9,40
89,5±2,20
2 3
2 3
Лiмiти
Коефiцiент варiювання, %
Середне
Лiмiти
Коефiцiент варiювання, %
5,96-9,47
200,0-244,00
10,80 5,20
2014 р.
5,04±0,40 260,2±4,50
3,01-6,73
19,50
? '
234,0-289,00
4,80
75,0-106,00 6,90
107,5±4,10 79,0-130,00 10,80
1
1
1
Висота рослин опосередковано впливае на формування продуктивностi та у рiзних випадках несистемно!' посухи може мати позитивне або негативне значення. У надзвичайно стресовий 2012 р. висота рослин в середньому була 162,2 см, тодi як у сприятливий 2013 р. цей показник становив 219,4 см.
Максимальне значення росту спостерпалось у середнiй за умовами 2014 р. (260,2 см), що в цшому негативно вщбилось на врожайностi зерна. В зазначений рш сприятливi умови першо! половини вегетацп зумовили формуванню великого габ^усу рослин, що в подальшому при дефщип вологи вiдiграло негативну роль в забезпеченш високого рiвня врожайност зерна гiбридiв. Слiд вiдмiтити, що коефщент варiювання висоти рослин зменшувався при зростаннi прояву ознаки, так у 2012 р. з мшмальним рiвнем ознаки вiн був максимальним 6,04%, тодi як у 2014 р. - мшмальний 4,8%. За перюд спостережень висота прикрiплення качана у тесткрошв варiювала подiбно висот рослин, але вiдрiзнялась стосовно конкретних експериментальних генотипiв. Максимальний коефiцieнт вардавання висоти прикрiплення качана вiдмiчено у 2014 р. - 10,8%, а мшмальний у 2013 р. - 6,9%.
Визначення взаемозв'язюв мiж бюметричними характеристиками виявило середнiй коефiцieнт кореляци мiж висотою рослин та висотою прикрiплення качана (2012 р. - 0,594; 2013 р. - 0,332; 2014 р. - 0,443), який при посиленш стресових умов змщнювався. Середнш позитивний зв'язок мав мюце мiж урожайнiстю тесткросiв та висотою рослин у 2013 р. (0,332) i висотою прикршлення качана (0,389) та низький негативний у 2012 р. (-0,291), а в 2014 р. з висотою прикршлення качана (-0,140). Тобто вщповщш залежносп доводять наявшсть впливу на продуктившсть рiвня реалiзащi висоти рослин та висоти прикршлення першого продуктивного качана у кукурудзи в мiнливих умовах Степу.
Умови кожного року забезпечують унiкальнi можливост для прояву !х диференщюючо! здатност вiдносно рiзних ознак. При багаторiчних випробуваннях, це дозволяе виявити всебiчнi вiдгуки генотипу на ефекти середовища (табл. 2). Незважаючи на досить велику рiзницю середнiх популяцiйних значень врожайност зерна, полiморфiзм середовища виявився достатньо близьким при деякому зменшенш в стресовому 2012 р. Вщносна диференцююча здатнiсть середовища (ДЗС) у роки вивчення мала спорiдненнi значення iз коефiцiентом варiювання ознак за дослщом. За перiод спостережень ч^ко прослiджувався ефект компенсацп / дестабшзацп, так як ранги величини варiанси взаемоди генотип х середовище не сшвпадали з ДЗС. Оцiнка результат випробування при щентифшаци реакци генотишв на мiнливiсть умов дослiджень виявила таю значення кореляци у 2013 та 2014 рр. - 0,67 та 0,66, вщповщно, а у надзвичайно стресовий 2012 р. цей коефщент був 0,46. Слщ зазначити, що в степових умовах диференщащя генотишв у дослщах посилюеться при поглибленш стресових факторiв, тому при визначеш характеру фонiв випробування до !х здатностi в оцiнюваннi 2012 та 2014 рр. можна вважати як аналiзуючий, а 2013 р. - стабшзуючий.
Таблиця 2. Характеристика середовища за ознакою "врожайшсть зерна", т/га
Рш випробування Середия популяцшна врожайшсть Ефект середовища, d k Вар!аиса взаемод!! генотип х Вщносна ДЗС* Кореляци середовища
середовища
2012 1,96 -3,11 0,20 20,21 0,46
2013 8,13 3,10 0,48 11,30 0,67
2014 5,04 0,01 0,49 18,26 0,66
* ДЗС - диференцююча здатшсть середовища.
Таким чином, р!зиомашття фошв оцшки пбрищв кукурудзи може надати вичерпну шформащю стосовно адаптивно! стшкост! геиотишв в мшливих еколопчних умовах випробування. Одиак иадзвичайиа контрастнють погодиих умов в перюд спостережень, яка призвела до розмаху л1м1тних значень врожайиост зерна з 4 кратною за розм1ром дистаищею та ¿з середшми показииками в екватор1, створюе дещо иетиповий фон для загального оцшювання.
Таю умови виявили значну залежшсть показииюв стабшьиост! вщ р!вия сформовано! продуктивность Зокрема середне квадратичие вщхилеиия виявило високий негативний зв'язок ¿з врожайшстю зерна (-0,920), вщповщним типом кореляци вщзиачилась i озиака «вщиосиа стабiльиiсть генотипу» (-0,234). Наведен! показники м!ж собою виявили достатньо високу позитивну достов!рну корелящю - 0,526. Проте, вар!аиса специф!чно! адаптивно! здатиост!, коефщеит регрес!! bi та коефщеит иелiиiйиостi генотипу виявили позитивний, середнш за мщшстю зв'язок !з иродуктивиiстю г!брид!в - 0,442, 0,454 та 0,442, вщповщно.
Зазначеш закономiрностi логiчно пояснюють залежнють селекцшно! цiнностi генотипу саме iз рiвнем врожайностi гiбридiв - 0,700. В цшому, виявленi кореляци вказують на значну роль прояву ознаки в рiзних середовищах при оцшщ еколопчно! стабiльностi генотипу. При надзвичайно контрастних фонах випробування задiянi вщмшш вектори механiзмiв адаптаци пов'язанi з гомеостатичнютю, пластичнiстю чи iнтенсивнiстю генотипу. Аналiз параметрiв адаптивно! здатностi за врожайнютю зерна материнських компонентiв гiбридiв кукурудзи показав, що вiдповiдно до ефекпв загально! адаптивно! здатностi кращим материнським компонентом виявився гiбрид Крос 267С (1,19), а найпршим Крос 290С (-0,99) (табл. 3). Однак за шшими параметрами стабшьност вони мало вiдрiзнялись. Коефiцieнт регресi! Ъ, у вшх форм наближався до одинищ, що вказуе на пластичнють материнських компонентiв за реакцieю на змши умов, хоча i у пбрида Крос 267С вiн був дещо вищим.
Також близькими були значення показникiв: середне квадратичне вiдхилення та селекцiйна цшнють генотипу. Проте, якщо гiбрид Крос 267С, в цшому, характеризувався бшьш позитивними параметрами, то за селекцшною цшнютю мав найнижче значення (2,45). При порiвняннi зi стандартами середнш рiвень врожайностi зерна тесткросiв був вищим за гiбриди Оржиця 237 СВ та Подшьський 274 СВ, але нижчим шж у пбрида Солонянський 298 СВ.
Таблиця 3. Параметри адаптивно! здатност тесткрошв i стандартiв за врожайнiстю зерна, т/га
Назва тестера, стандарту Середня врожайнють Ефекти ЗАЗ* Варiанса САЗ** Коефщент регреси Ъ, СЦГ*** 2 ****
ДК247 5,01 0,13 9,70 0,97 2,58 22,0
Крос 267С 5,11 1,19 11,49 1,07 2,45 23,0
Крос 290С 4,91 -0,99 9,58 0,97 2,50 25,0
Оржиця 237 СВ 4,71 -0,29 7,74 0,89 2,52 26,9
Подшьський 274 СВ 4,56 -0,44 6,61 0,77 2,54 30,0
Солонянський 298 СВ 5,40 0,40 14,80 1,23 2,37 13,7
Тут та надалг ЗАЗ - загальна адаптивна здатшсть генотипу; САЗ - специф1чна адаптивна здатшсть; СЦГ -
селекцшна цшнють генотипу; Б ^ - середне квадратичне ввдхилення.
Аналопчний аналiз тесткросiв лiнiй, якi дослщжувались виявив, що найвищою середньою врожайнютю пбрцщв вiдрiзнялись бiльш пiзньостиглi форми ДК285, ДК412 та ДК265 (Черчель та ш., 2015) (табл. 4), яю характеризувались вiдповiдно коефiцiента регреси Ь1 iнтенсивним та пластичним типом реакци на мiнливiсть умов вирощування. Решта тесткросiв лiнiй мали близью оцшки за параметрами екологiчно! стабшьност та селекцiйно! цiнностi, за винятком гiбридiв отриманих на базi лшш ДК951 та ДК221 з низькими показниками середньо! врожайнiстю зерна та значно! !! мiнливостi. Таблиця 4. Параметри адаптивно! здатносп за врожайнютю зерна в залежност вiд чоловiчого компоненту гiбридiв кукурудзи, т/га_
Назва лши, стандарту Середня врожайнють ЗАЗ* Варiанса САЗ* Коефщент регреси Ъ, СЦГ*** 2 ****
ДК209 5,01 0,02 9,81 0,98 2,56 22,56
ДК219 4,98 -0,07 8,86 0,95 2,64 18,72
ДК221 4,78 -0,66 9,22 0,95 2,43 30,03
ДК233 4,93 -0,21 8,52 0,89 2,69 18,75
ДК265 5,38 1,14 13,44 1,15 2,49 17,64
ДК265-5 4,98 -0,05 11,18 1,04 2,37 24,97
ДК281 4,96 -0,13 8,92 0,93 2,61 19,80
ДК285 5,49 1,48 12,53 1,13 2,71 8,82
ДК314 5,16 0,49 11,00 1,08 2,55 19,48
ДК412 5,25 0,75 10,09 1,00 2,77 14,96
ДК951 4,19 -2,43 9,25 0,95 1,81 61,18
Оржиця 237 СВ 4,71 -0,29 7,74 0,89 2,52 26,9
Подшьський 274 СВ 4,56 -0,44 6,61 0,77 2,54 30,0
Солонянський 298 СВ 5,40 0,40 14,80 1,23 2,37 13,7
На пiдставi багаторiчного випробування видiлено 10 кращих гiбридiв (табл. 5), 8 з яких мали вищу врожайшсть зерна нiж кращий стандарт пбрид Солонянський 298 СВ та 4 - переважали його достовiрно. Цшшсть перших 4 генотипiв складаеться у наявносп гомеостатичних (ДК247хДК412) та пластичних (Крос 267СхДК265; Крос 267СхДК285; Крос 290СхДК314) форм, якi максимально задовольняють вимогам виробництва в складних посушливих умовах Степу. Слiд зазначити, що вс гiбриди за участю лшй ДК285 та 2 тесткроси лшй ДК265 увiйшли до 10 кращих, що вказуе на подальшу перспективу !х використання в гетерозиснiй селекцй. За результатами проведеного оцiнювання тесткрошв подано заявку на квалiфiкацiйну експертизу в У1ЕСР простого модифiкованого пбрида ДН Славиця в 2014 р. отриманого на основi гетерозисно! моделi ДК247хДК285.
Таблиця 5. Кращ1 пбриди кукурудзи за адаптивною здатшстю врожайиост зериа (2012-14 рр.), т/га
Назва лшп, стандарту Середня врожай-шсть ЗАЗ* Вар!аиса САЗ** Коеф> ц!еит регреси bi СЦГ*** 2 **** S di
Крос 267СхДК265 5,97 0,97 12,25 1,11 3,21 1,21
ДК247хДК412 5,68 0,68 7,22 0,84 3,56 1,50
Крос 267СхДК285 5,67 0,67 11,43 1,08 3,01 3,55
Крос 290СхДК314 5,65 0,65 9,78 1,01 3,19 2,44
ДК247хДК209 5,58 0,58 9,80 1,01 3,12 3,57
ДК247хДК285 5,54 0,54 14,40 1,21 2,55 9,26
Крос 267СхДК221 5,53 0,53 12,37 1,13 2,76 7,20
Крос 267СхДК265-5 5,51 0,51 14,73 1,23 2,48 10,40
ДК247хДК265 5,35 0,35 13,87 1,17 2,41 14,47
Крос 290СхДК285 5,26 0,26 11,76 1,10 2,56 13,65
Оржиця 237 СВ 4,71 -0,29 7,74 0,89 2,52 26,9
Подшьський 274 СВ 4,56 -0,44 6,61 0,77 2,54 30,0
Солонянський 298 СВ 5,40 0,40 14,80 1,23 2,37 13,7
Н1Р 0,05 0,19 0,24 - 0,21 - -
ВИСНОВКИ
Оцшка тесткросiв кукурудзи 11 нових лшш змiшано! плазми за параметрами еколопчно! стабiльностi дозволила виявити кращi з них для проведення адаптивно-орiентовано! гетерозисно! селекцй. Серед тестерiв видiлено сестринський пбрид Крос 267С, який, незважаючи на значну контрастнiсть умов випробування, забезпечив найвищу загальну адаптивну здатшсть. Проте, дещо збiльшена варiабельнiсть врожайност його тесткросiв в градiентi випробувань призвела до незначного зниження селекц^но^' цiнностi генотипу, порiвняно з шшими формами (2,45). Високою врожайнiстю зерна та загальною адаптивною здатшстю у дослад характеризувались тесткроси лшш ДК412, ДК285 та ДК265.
Надзвичайно контрастш фони випробування, що кардинально впливають на рiвень прояву рiзних селекцшних ознак, нетипово дiють на прояв параметрiв екологiчно! стабiльностi. 1снуюча проблема маскуе щентифшащю генотипiв за типом реакци на умови середовища. Для запобпання вiдповiдного нiвелювання в оцшюванш, треба збiльшувати кiлькiсть пунктiв випробування, та в подальшому проводити розрахунки окремо за близькими даними. Диференщащя генотишв за рiвнем екологiчних фошв дозволить бiльш чiтко iдентифiкувати тип реакци зразка в рiзних мшливих умовах.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Алтухов Ю. П. Гентические процесы в популяциях / Ю. П. Алтухов . - М.: Наука, 1983. - 279 с. Атраментова Л. О. Статистика для бюлопв / Л. О. Атраментова, О. М. Утевська - Х.: Видавництво «НТМТ», 2014. - 331 с.
Боденко Н. А. Використання рiзних генетичних плазм при створенш посухостiйких гiбридiв кукурудзи / Н. А. Боденко // Науковi проблеми виробництва зерна в Украш та сучасш методи !х
виршення: тези Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених i спецiалiстiв (10-11 лютого 2000 р., м. Дншропетровськ). - С. 64-65
Воскобойник О. В. Селещя скоростиглих гiбридiв кукурудзи для Степу Украши / О. В. Воскобойник, В. Ю. Черчель // Науковi проблеми виробництва зерна в Укра1ш та сучаснi методи ix вирiшення: Тези Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених та спещалюпв(10-11 лютого 2000 р., м. Дншропетровськ). 2000. - С. 60.
Гудзь Ю. В. Принципы и методы селекции на адаптивность к условиям орошения южной Степи Украины: Автореф. дис... д-ра с.-х. наук / Ин-т зерн. х-ва. - Днепропетровск, 1996. - 34 с. Дзюбецький Б. В. Адаптивна здатшсть та еколопчна стабшьшсть тесткрошв кукурудзи альтернативних геноплазм в умовах захщного люостепу Украши / Б. В. Дзюбецький, М. М. Федько, Я. Д. Запл^ний // Бюлетень 1нституту сшьського господарства степово. зони НААН Украши - 2013.
- №4. - С. 61-64
Дзюбецький Б. В. Селекщя гiбридiв кукурудзи, стшких до екстремальних умов вирощування / Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель // Бюлетень 1нституту зернового господарства. - Дшпропетровськ, 2007.
- № 31-32. - С. 3-11.
Дзюбецький Б. В. Селекщя кукурудзи / Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель, С. П. Антонюк // Генетика i селекщя в Украш на межi тисячолггь: у 4т. - К:. Логос, 2001. - С. 571-589. - (Т. 2). Жученко А. А. Экологическая генетика культурных растений / А. А. Жученко. - Кишинев: Штиинца, 1980. - 587 с.
За]ка С. П. Адаптивний потенщал ранньостиглих гiбридiв кукурудзи / С. П. За]ка, Л. I. Перевертун // Вюник аграрно. науки. - 2000. - Спец. вип. - С. 66-67.
Кильчевский А. В. Метод оценки адаптивной способности и стабильности генотипов, диффернцирующей способности среды: сообщение 1. обоснование метода / А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылева // Генетика - 1985. - Том XXI, №9. - С. 1481-1490.
Кильчевский А. В. Метод оценки адаптивной способности и стабильности генотипов, дифференцирующей способности среды: сообщение II. Числовой пример и обсуждение / А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылева // Генетика. - 1985. -Том XXI, №9. - С. 1491-1497.
Методика проведення польових дослав з кукурудзою / С. М. Лебщь, В .С. Циков, Ю. М. Пащенко [та ш]. - Дшпропетровськ, 2008. - 27 с.
Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой / Д. С. Филев, В. С. Циков,
В. И. Золотов, Н. И. Логачев [и др.]; ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск, 1980. - 54 с.
Притула Г. И. Исходный материал в селекции кукурузы / Г. И. Притула // Генетика, селекция и
технология возделывания кукурузы. - Майкоп: РИПО Адыгея, 1999. - С. 140-143.
Черчель В. Ю. Морфобюлопчна характеристика лшш кукурудзи змшано. плазми в умовах Степу
Украши / В. Ю. Черчель, О. Л. Гайдаш, М. М. Таганцова // Бюлетень Ыституту сшьського
господарства степово. зони НААН Украши. - Дншропетровськ, 2015. - №8. - С. 99-104.
Черчель В. Ю. Оптимiзацiя селекцп середньораншх пбрищв кукурудзи для неполивних умов
швшчного Степу Украши: Автореф. дис... канд. с.-х. наук. - Дншропетровськ, 1997. - 19 с.
Eberhart S. A. Stability parameters for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Russell // Crop Sci. -
1966. - V. 6, №1. - P. 36-40.
Finlay K. W. The analysis of adaptation in plant breeding programme / K. W. Finlay, G. N. Wilkinson // Austral. J. Agric. Res. - 1963. - V. 14, №6. - P. 743-747.
REFERENCES
Altukhov, Yu.P. (1983). Genticheskieprotsesy vpopulyatsiyakh. Moskva: Nauka (in Russian). Atramentova, L.O. (2014). Statystyka dlia biolohiv. Kharkiv: «NTMT» (in Ukrainian). Bodenko, N.A. (2000). Vykorystannia riznykh henetychnykh plazm pry stvorenni posukhostiikykh hibrydiv kukurudzy. Naukovi problemy vyrobnytstva zerna v Ukraini ta suchasni metody yikh vyrishennia. Proceed. Sc. Conf. Dnipropetrovsk (in Ukrainian). Cherchel, V.Yu. (1997). Optymizatsiia selektsii serednorannikh hibrydiv kukurudzy dlia nepolyvnykh umov
pivnichnoho Stepu Ukrainy. Thesis of Doctoral Dissertation. Dnipropetrovsk (in Ukrainian). Cherchel, V.Yu., Haidash O.L. & Tahantsova, M.M. (2015). Morfobiolohichna kharakterystyka linii kukurudzy zmishanoi plazmy v umovakh Stepu Ukrainy. Bulletin Instytutu silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy, 8, 99-104 (in Ukrainian).
Dziubetskyi, B.V. & Cherchel, V.Yu (2007). Selektsiia hibrydiv kukurudzy, stiikykh do ekstremalnykh umov vyroshchuvannia. Bulletin Instytutu zernovoho hospodarstva, 31-32, 3-11. (in Ukrainian).
Dziubetskyi, B.V., Cherchel, V.Yu. & Antoniuk, S.P. (2001). Selektsiia kukurudzy. Henetyka i selektsiia v Ukraini na mezhi tysiacholit. Kyiv: Lohos (in Ukrainian).
Dziubetskyi, B.V., Fedko, M.M. & Zaplitnyi, Ya.D. (2013). Adaptyvna zdatnist ta ekolohichna stabilnist testkrosiv kukurudzy alternatyvnykh henoplazm v umovakh zakhidnoho lisostepu Ukrainy Bulletin Instytutu silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy, 4, 61-64. (in Ukrainian).
Eberhart, S.A., Russell, W.A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci., 6(1), 36-40).
Filev, D.S., Tsikov, V.S., Zolotov, V.I., Logachev, N.I., Telyatnikov, N.Ya. & Ponomarenko, A.K. (1980). Metodicheskie rekomendatsii po provedeniyu polevykh opytov s kukuruzoy. Dnepropetrovsk (in Russian).
Finlay, K.W., Wilkinson, G.N. (1963). The analysis of adaptation in plant breeding programme. Austral. J. Agric. Res., 14(6), 743-747.
Gudz', Yu.V. (1996). Printsipy i metody selektsii na adaptivnost' k usloviyam orosheniya yuzhnoy Stepi Ukrainy. Thesis of Doctoral Dissertation. Dnepropetrovsk (in Russian).
Kil'chevskiy, A.V., Khotyleva, L.V. (1985a). Metod otsenki adaptivnoy sposobnosti i stabil'nosti genotipov, differntsiruyushchey sposobnosti sredy: soobeshchenie 1. obosnovanie metoda. Genetika, XXI(9), 1481-1490 (in Russian).
Kil'chevskiy, A.V., Khotyleva, L.V. (1985b). Metod otsenki adaptivnoy sposobnosti i stabil'nosti genotipov, differentsiruyushchey sposobnosti sredy: soobshchenie II. Chislovoy primer i obsuzhdenie. Genetika, XXI(9), 1491-1497 (in Russian).
Lebid, Ye.M., Tsykov, V.S. & Pashchenko, Yu.M. (2008). Metodyka provedennia polovykh doslidiv z kukurudzoiu. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Pritula, G.I. (1999). Iskhodnyy material v selektsii kukuruzy. Genetika, selektsiya i tekhnologiya vozdelyvaniya kukuruzy. Maykop: RIPO Adygeya (in Russian).
Voskoboinyk, O.V., Cherchel, V.Yu. (2000). Seletsiia skorostyhlykh hibrydiv kukurudzy dlia Stepu Ukrainy. Naukovi problemy vyrobnytstva zerna v Ukraini ta suchasni metody yikh vyrishennia: Proceed. Sc. Conf. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Zaika, S.P., Perevertun, L.I. (2000). Adaptyvnyi potentsial rannostyhlykh hibrydiv kukurudzy Visnyk ahrarnoi nauky, Supplement, 66-67. (in Ukrainian).
Zhuchenko, A.A. (1980). Ekologicheskaya genetika kul'turnykh rasteniy. Kishinev: Shtiintsa (in Russian).
