CC BY
30ОцЫка технолопчно! якост гiбридiв буряку цукрового [Beta \zulgaris Ц за вмiстом a-амiнного азоту
Я. А. Мельник, аспрант, М. О. Корнеева,
кандидат б1олог1чних наук 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряш НААН
УДК 633.63:631.52
Оценка шхнолог1гног якрстг гбриЫВ буряку цукроВого (ВеЬа т(дат Ъ) %а Вмхстом а -аМшного а$оту
Наведено результаты визначення генетично'1 ц[нност1 запилювач1в, як1 походять з популяцш урожайного / цукристого напрям1в улад1всько1 селекци, для рекурентного 'х покращення I формування комбнацшних компонент1в г'бридизаци при створенн1 синтетик1в I ЧС-гбрид1в цукрових буряк1в з1 зниженим вмстом а-амнного азоту.
Ключовi слова:
буряк цукровий, топкросн схрещування, генотипи запилювачт У752 урожайного та У1948 цукристого напрямлв,
формування синтетиш i створення ЧС гiбридiв.
Вступ. Найефективн1шим методом селекци на покращення техно-лог1чно'Г якост коренеплод1в цукрових 6уряк1в е метод рекурентного добору компонент1в схрещування [1]. При цьому селекц1ю на покра-щену як1сть сл1д розглядати не ¡зо-льовано, а у зв'язку з ус1ма селек-цмними показниками, тобто з ура-хуванням цукристост1 I врожайност1; до того ж нео6х1дним е зниження частки тих розчинних нецукр1в у ко-ренеплодах, як1 не можна вилучити у процес виробництва цукру I як1 накопичуються в меляс1. Критер1ями добору тут мають 6ути не лише вм1ст цукрози, але й лужн 1они кал1ю, на-тр1ю та а-ам1нного азоту, сумарна шьюсть яких в1дображае загальний вм1ст нецукр1в у буряках. Ц1 нецу-кри значною м1рою впливають на доброяюсшсть соку, I як насл1док -на вих1д б1лого цукру у виробництв1, тому одним 1з завдань селекци е максимальне зниження втрат цукру у меляс за рахунок впливу на х1м1ч-ний склад буряка [2].
За даними В. Олтмана, М. Бур-би та Г. Больца кореляцмного зв'язку м1ж цукристктю I вм1стом а-ам1нного азоту не кнуе [3]. Нами в1дм1чено, що у вих1дних багатона-сшних популяц1й, залучених до рекурентного покращення технолопчно''' якост1 коренеплод1в, коеф1ц1ент кореляцп був достов1рно низьким,
але в1демним I становив для висо-коврожайно'' популяци У752 - 0,24, а для високоцукристо'' У1948 - 0,26. З урахуванням взаемоди елемент1в технолопчно''' якост1 а-ам1нний азот мав бтьш негативний вплив на ви-х1д цукру саме у високоцукристих форм пор1вняно 1з високоврожай-ними [4]. Проте незалежне успадку-вання вищезазначених ознак вказуе також I на те, що кореляцп' м1ж уро-жайн1стю I вм1стом компонент1в, як1 визначають яюсть, не е абсолютни-ми, I за в1дпов1дного добору можна очкувати на усп1х.
На вм1ст а-амшного азоту впливають не лише генотипы чинники, а й середовищн чинники: шьюсть внесених м1неральних добрив, густота рослин, погодн умови року. Вм1ст 1он1в кал1ю I натр1ю суттево залежить в1д термшу збирання ко-ренеплод1в, тод1 як вм1ст а-ам1нного азоту зм1нюеться мало. Термш збирання коренеплод1в суттево впливае на вм1ст 1он1в кал1ю I натр1ю, проте вм1ст а-амшного азоту зм1нюе мало [3]. Проте генотипна зумовлешсть цього елемента технолопчно''' якост1 е очевидною, оск1льки сорти I се-лекц1йн1 матер1али буряку цукрового достов1рно р1зняться м1ж собою. Успадковуван1сть ум1сту а-ам1нного азоту доведена у фактор1альних до-слщах, у яких випробовувались ЧС-пбриди за топкросними схемами,
що дало можливюъ вид1лити ге-нетично цшш за зниженим вм1стом елемент1в технолопчно''' якосл скла-дових компонент1в пбридизаци [4, 5, 6]. При використанн 1ндив1дуальних добор1в у популяц1ях, коли коеф1ц1-ент успадкування для а-амшного азоту дор1внював 0,48, вдалося зни-зити цей показник на 34% [3]. За даними В. В. Редька, в загальнм мшли-вост вм1сту 1он1в а-ам1нного азоту у набор! г1брид1в 1стотним був ттьки вплив батьк1вських компонент1в, зокрема вплив материнсько''' форми залежав не ттьки в1д ядерних, але й в1д цитоплазматичних ген1в; неади-тивн1 гени, на в1дм1ну в1д адитивних, сприяли збтьшенню цього показ-ника у пбридах [7]. Саме тому селек-ц1я на зниження вм1сту а-ам1нного азоту при застосуванн1 адекватних метод1в селекци на гетерозис може бути ефективним засобом, який ма-тиме позитивний вплив на кшцевий результат - вих1д цукру.
Метою нашо''' роботи було дифе-ренц1ювати лши-запилювач1, створен! на основ! популяц1й урожайного I цукристого напрям1в добору улад1всько'' селекци, за комбшацм-ною здатн1стю, в1д1брати топкросн ЧС-г1бриди з1 зниженим ум1стом а-амшного азоту як елемента технолопчно''' якост1 коренеплод1в та визначити переважаючий тип ди ге-н1в у генетичному контрол1 ознаки.
ОцЫка технолопчно! якост гiбридiв буряку цукрового [Beta \zulgaris Ц за вмiстом a-амiнного азоту
Таблиця 1. Добф кращих генотипiв i дiапазон варiювання вмiсту а-амшного азоту у топкросних ЧС-гiбридiв, 2009-2010 рр.
Вих1дна популяц1я Напрям добору вихщно'У популяци Юльккть оц1нених г1брид1в на двох ЧС тестерах,шт. К1льк1сть в1д1бра-них генотип1в Д1апазон вар1ювання вм1сту а-^, мг-екв./100 г,ал1ю, мг-екв./100 г
шт. %
У 752 урожайний 62 20 32,3 1,59-7,08
У1948 цукристий 71 10 14,1 1,82-7,56
Вихщш матер1али \ методика проведения дослщжень. Кр1м до-сл1д1в, проведених у 2008-2011 рр. на Уладово-Люлинецьш дослщно-селекц1йн1й станци 1нституту цукро-вих буряк1в (нин1 1нституту бюенер-гетичних культур I цукрових буряюв НААН), п1сля поляризац1йних до-бор1в коренеплод1в двох багатона-сшних запилювач1в урожайного (У 752) I цукристого (У1948) напрям1в проводили схрещування кожного генотипу на тл1 двох пилкосте-рильних тестер1в ЧС1 (лУя ЧС1223) I ЧС2 (лУя ЧС 1659), визнаних Л. В. Фалатюк як кращ1 [8]. Станцм-не сортовипробування г1бридного нас1ння, з1браного з ЧС-тестер1в, проводилося за рендом1зованого розм1щення д1лянок (13,5 кв.м) у триразов1й повторност1. Обсяг ви-б1рки пбридизаци становив - по 100 пбридних комб1нац1й - кожно'' з по-пуляц1й I кожного з тестер1в (всього 400 г1брид1в). Вивчали комбшацм-ну здатн1сть за вм1стом а-ам1нного азоту т1льки тих генотитв запилю-вач1в, з якими отримано г1бриди на тл1 двох ЧС-тестер1в одночасно: для популяцИ' У752 - 62 генотипи, для популяци У1948 - 71 генотип. Ктьюсть зольних елемент1в у коре-неплодах визначали за допомогою кондуктометра 0К-102 шляхом ви-
м1рювання електропров1дност1 до-шджуваного розчину [9]. Добори за вм1стом а-ам1нного азоту кращих генотип1в проводили за в1д'емними показниками загально''' I специф1ч-но'' комбшацмноУ здатност1 (ЗКЗ I СКЗ), осшьки селекц1йною метою було значення зниження ознаки. В1д1бран1 генотипи перезапилю-вали «у чистое» для формування синтетично'' популяци з покраще-ною ознакою за цим показником технолопчноУ якост1 коренеплод1в. Експериментальш дан1 обробля-ли методом дисперсмного анал1зу. Досл1д двофакторний: фактором А були материнськ форми (ЧС-7лшп), фактором Б - багатонасшш запи-лювач1. Комб1нац1йну здатн1сть за вм1стом а-амшного азоту визначали 1з застосуванням методики В. К. Савченка [10].
Результати та Ух обговорення. Выбирали лише т1 генотипи, як1 мали достов1рно знижений вм1ст а-ам1нного азоту на фон двох тес-тер1в одночасно, або ж т1, один з яких на фош одного ЧС-тестера показав 1стотно низький його вмкт, а на фош шшого був на р1вш стандарту. З популяци урожайного напряму У752 видтено 20 кращих генотитв, що становило 32,3% в1д вс1х оц1-нених за двотестерним методом. З
високоцукристо''' популяци було в1-д1брано 10 кращих генотип1в, тобто в1дсоток добору був значно нижчим I становив 14%. З|бране насшня з кращих рослин було першим поко-л1нням в1д самозапилення (лУя у, оск1льки в 1ндив1дуальному 1золято-р1 з одн1ею фертильною рослиною схрещували дв1 стерильн1 (за пил-ком), одночасно одержавши лши I два топкросн1 г1бриди для оцшки. Ц1 л!н!Т послужили основою для ство-рення ново'' синтетично'' популяци з1 зниженим вм1стом а-амшного азоту як елемента технолопчноУ якосл. Вар1абельн1сть г1брид1в була високою: у пбрид1в на основ! популяци У752 вона становила 1,59-7,08, у пбрид1в) одержаних за участю генотитв високоцукристо''' популяци, д1апазон вар1ювання був б1льшим (5,74 проти 5,49 мг-екв./100 г ) з коливанням у межах 1,82-7,56 мг-екв./100 г (табл. 1).
Двофакторний дисперс1йний ана-л1з одержаних даних показав, що м1ж топкросними ЧС-г1бридами обох по-пуляц1й за вм1стом а-амшного азоту були 1стотн1 в1дм1нност1: у популяци У752 FфакT =943,81 > ^ = 1,00, у популяци У1948 FфакT =161,98 > FTе0р = 1,00 (табл. 2, 3). В1дмшносп м1ж п-бридами були обумовлен генотип-но, осшьки фактичний критерм Ф1шера для загально''' комбшацмноТ здатност1 (ЗКЗ) л1н1й, видтених 1з популяц1й У752 I У1948 за вм1стом а-ам1нного азоту, був вищим, н1ж теоретичний, I становив в1дпов1дно 1676,60 I 258,82 проти 1,32^теор). Ви-явлена достов1рна р1зниця м1ж тесте-
Таблиця 2. Дисперсмний aиaлiз комбiиацiйиоY Таблиця 3. Дисперсшний аиалiз комбiиацiйиоY
здaтиостi лiиiй-зaпилювaчiв з популяци У 752 здaтиостi лiиiй-зaпилювaчiв з популяци У 1948
за вмктом a-aмiииого азоту за вмктом a-aмiииого азоту
Джерела дисперсп Сума квадрат1в Ступеш вол1 Середшй квадрат Р - критерш Ф1шера
фактичний теоретичний
Пбриди 1469.605 123 11.948* 943.81 1.00
Повторносп 0.002 2 0.001 0.08 3.00
ЗКС л1н|й 1294.701 61 21.225* 1676.60 1.32
ЗКЗтестер1в 9.517 1 9.517* 751.76 3.84
СКЗ 165.388 61 2.711* 214.17 1.32
Помилка 3.114 246 0.013
Загальна 1472.721 371
*- достов1рн1 в1дм1нносп за 5%-ого р1вня значущост1
Джерела дисперсГТ Сума квадрат1в Ступеш вол1 Середшй квадрат Р - критерш Фшера
фактичний теоретичний
Пбриди 722.414 141 5.124* 161.98 1.00
Повторной 0.246 2 0.123* 3.89 3.00
ЗКС л1И1й 573.301 70 8.190* 258.92 1.32
ЗКЗтестер1в 0.269 1 0.269* 8.50 3.84
СКЗ 148.844 70 2.126* 67.22 1.32
Помилка 8.920 282 0.032
Загальна 731.580 425
*- достов1рн1 в1дм1нност1 за 5%-ого р1вня значущост1
_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
ОцЫка технолопчно!' якост гiбридiв буряку цукрового [Beta vulgaris L.) за вмютом а-амЫного азоту
Таблиця 4. Вмкт a-амiннoгo азoтy у ЧG-гiбpидiв i кoмбiнацiйна здатнicть кращих гeнoтипiв-запилювачiв, вид^них is багатoнаciнних пoпyляцiй yладiвcькoï ceлeкцiï, 2GG9-2G1G рр.
Сeлeкцiйний нoмep запилю-вача Вмкт a-амiннoгo азoтy ^мб^ац^на здатнкть за вмктом a-амiннoгo азoтy, eфeкти
за двoма 4G тecтepа-ми, мr-eкв./1GG г в % Ao стандарту
загальна cпeцифiчна
Пoпyляцiя У 752
83/37 2,31 63,5 -1,90* -0,26**(1)
88/38 1,74 46,2 -2,54* -0,40*(1)
90/39 1,90 451 -2,31* -0,06(1)
95/41 2,12 58,7 -2,10* -0,13*(1)
103/45 2,19 60,4 -2,02* -0,19*(1)
105/46 2,20 60,6 -2,01* -0,18*(1)
106/47 2,70 73,7 -1,54* -0,75*(2)
114/49 2,34 64,5 -1,87* -0,20*(1)
115/50 2,12 58,4 -2,09* -0,49*(1)
116/51 1,62 44,6 -2,59* -0,12(2)
117/52 1,59 43,7 -2,63* -0,01(2)
118/53 1,58 43,5 -2,63* -0,03(1)
119/54 1,39 38,2 -2,82* -0,11(2)
121/55 2,24 61,8 -1,97* -0,60*(2)
122/56 1,61 44,4 -2,60* -0,27*(1)
126/57 2,90 81,4 -1,26* -0,30*(1)
128/58 1,49 40,9 -2,73* -0,14*(1)
133/59 1,75 48,2 -2,46* -0,69*(1)
144/61 1,63 45,0 -2,58* -0,06(2)
145/62 1,60 44,0 -2,61* -0,03(1)
M -4 21 ■*'заг. пoпvляцiинa w*--1-
Н1Р05 0,046
^станти СКЗ 0,445
Пoпyляцiя У 1948
3/1 3,51 96,9 -1,01* -0,24*(2)
5/3 2,99 78,4 -1,55* -0,39*(1)
7/4 3,33 91,8 -1,19* -0,24*(2)
10/6 3,52 97,0 -1,01* -0,17*(1)
82/40 2,21 61,0 -2,32* -0,26*(1)
92/45 3,01 82,8 -1,52* -0,39*(1)
93/46 3,03 81,9 -1,50* -0,10(1)
133/62 1,87 83,6 -2,66* -0,27*(2)
135/63 1,83 51,4 -2,70* -0,26*(2)
142/66 2,28 50,4 -2,25* -0,07(1)
M - 4 53 ■*'заг. пoпvляцiинa
Н1Р05 0,145
Кoнcтaнти СКЗ 0,349
П p и м i т к и: * - craтиcгичнo дocтoвipнo за 5%-ora piвня знaчyщocтi, ** (1), (2) - cпeцифiчнa кoмбiнaцiя з ЧC-тecтepoм 1 a6o 2.
paми, якi 6ули зaлyчeнi дo дифepeн-щацп лiнiИ-зaпилювaчiв, ocкiльки для пoпyляцiï У752 - Fфaкт =751,76 > Fjeop = 3,84,для ПOПyЛЯЦiïУ1948 FфaICт = 8,50 > Freop = 3,84, тoбтo за ^ею oзнaкoю вoни icтoтнo в^зняли-cя мiж coбoю. Пoкaзники взaeмoдiï мiж бaтькiвcькими фopмaми були виcoкoдocтoвipними для ЧС h6p^ дiв на ocнoвi зaпилювaчiв o6ox вихiдних пoпyляцiй: У752 - Fфaкт = 214,17 > Freop = 1,32, для пoпyляцiï У1948 Fфaкт = 67,22 > Fтeop = 1,32, тоб-
тo гeни нeaдитивнoï дм' cyn^o впли-вали на цю oзнaкy. Отжe, ceлeкцiя на знижeниИ вмicт a-aмiннoгo aзoтy як eлeмeнтa тeхнoлoгiчнoï якocтi е дoцiльнoю пpи визнaчeннi cтpaтeгiï ceлeкцiИнoгo oпpaцювaння лiнiИ на ocнoвi знання пepeвaжнoгo впливу гешв, щo мають адитивну aбo нe-адитивну дiю.
Дoбopи кpaщих тoпкpocних ЧС-гiбpидiв на ocнoвi cepeдньoï oцiнки за двoмa тecтepaми пoкaзaли, щo кpaщi кoмбiнaцiï хapaктepизyвaлиcя
знaчнo нижчим вмicтoм a-aмiннoгo aзoтy пpoти cepeдньoгo пoпyляцiИ-нoгo знaчeння, я^ cтaнoвилo у виш-кoвpoжaИнoï пoпyляцiï У752 - 4,21, а у виcoкoцyкpиcтoï пoпyляцiï У1948 -4,53 мг^в/Ш г. Знaчeння вмicтy цих юыв у пepшoï пoпyляцiï голиван-ня в мeжaх 1,39-2,90 з aмплiтyдoю 1,51 мг-eкв./100 г, у дpyгoï 1,83-3,52 з бiльшoю aмплiтyдoю, яка дopiвню-вала 1,69 мг^в/Юй г (табл. 4).
У фащих гiбpидних кoмбiнaцiИ на ocнoвi гeнoтипiв зaпилювaчiв, якi пoхoдять з виcoкoвpoжaйнoï пo-пуляци' У752, cпocтepiгaлocя бтьш знaчнe знижeння вмicтy a-aмiннoгo aзoтy у кopeнeплoдaх (40,9-81,4% дo гpyпoвoгo cтaндapтy) нiж у ви-coкoцypиcтoï пoпyляцiï (У1948 - вщ-пoвiднo 50,4-97,0%), щo пoв'язaнo з кoмбiнaцiйнoю здaтнicтю кoмпo-нeнтiв, тoбтo впливoм i взaeмoдieю гeнiв у гiбpидних гeнoтипaх. Як ви-днo з даних табл. 4, ва фащ^ cyдя-чи пo знижeнoмy вмicтy a-aмiннoгo aзoтy, тoпкpocнi гiбpиди, мають ви-coкy адитивну aктивнicть батьюв-cbroï фopми гeнoтипiв-зaпилювaчiв, зaлyчeних дo фopмyвaння на ocнoвi cиcтeмних cхpeщyвaнь, ocкiльки вci знaчeння ЗКЗ були вщ'емними И ic-тoтнo вишкими. Вoни кoливaлиcя в мeжaх вщ мiнyc 1,26 дo мiнyc 2,89 ^пуля^я У752) та вiд мiнyc 1,01 дo мiнyc 2,66 ^пуля^я У1948). no-казники СКЗ були ташж вiд'eмними, хoчa нe у вах кoмбiнaцiИ icтoтними, щo cпpиялo ycпiшнoмy пpoвeдeнню ceлeкцiИних дoбopiв на пoнижeння знaчeння ceлeктoвaнoï oзнaки.
Нeoбхiднo зазначити, щo з гeнo-типами на ocнoвi виcoкoвpoжaИнoï вихiднoï фopми кpaщe гомбшу-eтьcя тecтep 1, тобто ЧC-лiнiя 1223, ocкiльки у пepeвaжaючoï бiльшocтi гeнoтипiв-зaпилювaчiв cпocтepiгa-ли^ дocтoвipнi пpoяви cпeцифiчнoï взaeмoдiï з ЧC-фopмoю. Чoтиpи ге-нoтипи, як пoхoдять з виcoкoцyкpиc-toï пoпyляцiï, дoбpe кoмбiнyвaлиcя з ЧC-лiнieю 1223, i гальки ж - з лУею 1669, ocкiльки пoкaзники СКЗ у таких пap були вщ'емними i дocтoвipними.
У кoмбiнaцiï 119/54У752 х ЧС2 (ли
ОцЫка технолопчно! якост гiбридiв буряку цукрового (Beta vulgaris L.) за вмютом a-aMiHHoro азоту
н1я 1669) низький вм1ст а-ам1нного азоту (38,2% в1д стандартного показ-ника) був обумовлений виключно адитивною д1ею генотипу - запи-лювача (ЗКЗ -2,82*), оск1льки ефект СКЗ був, хоча I вщ'емним, та все ж недостов1рним I становив мшус 0,11. У друпй за ранжуванням комбша-цп, де батьювська форма - генотип 128/58У752, а материнська - ЧС л1-шя 1223, низький вм1ст а-амшного азоту (40,9% в1д стандартного по-казника) залежав як в1д значущо''' адитивно''' ди запилювача (ефект ЗКЗ -2,73*), так I в1д взаемоди його з материнським компонентом (СКЗ -0,14*), який був також суттевим. Ге-нетична детерм1нац1я низького вмк-ту (50,4% в1д стандарту) а-амшного азоту топкросного г1брида на основ! запилювача з високоцукристо''' популяци 142/66 залежала виключно в1д високо''' адитивно''' д|У ген1в (ЗКЗ була -2,25*), тод1 як на основ! запилювача 135/63, у пбрид1 якого вм1ст а-ам1нного азоту становив 51,4% в1д стандартного показника, кр1м високо''' I достов1рно1 ЗКЗ (-2,70*) було в1дм1чено й ктотну СКЗ (-0,26*) з ЧС-лУею 1669 (ЧС-тестер).
Переважаючий адитивний вплив генотитв запилювач1в добре видно на рис. 1 I рис. 2; вш становить 57,9% внеску у загальну вар1ац1ю вм1сту
а-ам1нного азоту (популяц1я У752) I 78,4% (популяц1я У1948). Б1льший внесок неадитивно''' взаемоди гешв у генотипов1й м1нливост1 ознаки -вм1сту а-ам1нного азоту був харак-терний для запилювач1в з високоцукристо''' популяци У1948 пор1вняно з популяц1ею високоврожайного на-пряму У752 (в1дпов1дно 20,3 проти 11,2%). Це св1дчить про можлив1сть ефективного селекцмного покра-щення батьк1вського компоненту як на основ! 1ндив1дуально-родинних добор1в, так I на основ! методу п-бридизаци.
Висновоки. На основ! результат1в топкросних схрещувань проведено оц1нювання генотип1в запилювач1в урожайногоУ752 тацукристого У1948 напрям1в добор1в улад1всько'' селекцп за комб1нац1йною здатнктю -вм1стом а-ам1нного азоту. Видшено генотипи з достов1рно високими по-казниками ЗКЗ I СКЗ, на основ! яких створено генетично цшн1 л1н1У для формування синтетик1в з1 зниженим вм1стом цього елемента технолопчно''' якосй Встановлено переважаючий вплив адитивно''' ди ген1в за-пилювач1в на формування ознаки -вм1ст а-ам1нного азоту в топкросних ЧС-пбрид1в. Кращим ЧС-тестером для популяци У752 виявилась ЧС л1-шя 1223 (тестер ЧС1), а для популяци
Рис.1. Структура генотиповоУ мшливосп
топкросних ЧС-гiбридiв на 0CH0Bi запилювачiв У752 за BMiCTOM a-амшного азоту.
Рис. 2. Структура генотиповоУ мшливосп топкросних ЧС-гiбридiв на oснoвi зaпилювaчiв У1948 за вмктом a-aмiннoгo азоту.
У1948 обидва тестери були piBHO-значними. У популяци цукристого напряму У1948 гени неадитивно'1' ди мали бшьшу частку в струк^ мшливосп поpiвняно з популяцieю У752 урожайного напряму (20,3 проти 11,2%), що дае можливiсть цтеспря-мовано пщбирати пари для пбри-дизаци при формуванн синтетикiв i створювати ЧС пбриди 3i зниженим вмiстом альфа-амшного азоту як елемента покращено''' технолопчно)' якостi коpенеплодiв.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Бугайов, В. Д. Спец1альна селекц1я польових культур. / В. Д. Бугайов, С. П. Васильювський, В А. Власенко [та ш.]. На-вчальний пос1бник за ред. М. Я. Молоцького. - Б1ла Церк-ва, 2010. - 368 с.
2. Вострухина, Н. П. Сахарная свекла: качество корнеплодов и выход сахара. / Н. П. Вострухина, Н. П. Вострухин.
- Минск: Ураджай, 1997. - 133 с.
3. Ольтманн, В. Селекция сахарной свеклы на улучшение качественных признаков. / В. Ольтманн, М. Бурба, Г. Больц. - М.: Агропромиздат, 1986. - 175 с.
4. Корнеева, М. О. Кореляцшы зв'язки м1ж елементами технолопчно'' якосп коренеплод1в у вихщних форм для рекурентно'' селекцп запилювач1в цукрових буряш. / М. О. Корнеева, Я. А. Мельник. / - К., 2010. - Цукров1 буря-ки. - № 6. - С. 8-10.
5. Редько, В. В. Особливосп формування ознак продуктив-носп I технолопчних якостей у цукрових буряш та 'х се-лекцшне значення. / В. В. Редько, М. С. Грицик, В. I. Редько.
- К.: В1сник аграрно'' науки, 1983. -№ 9. - С. 23-30.
6. Корнеева, М. О. Створення ЧС гiбpидiв цукрового буряку з пониженим вмiстом юыв К+ i Na+. / М. О. Корнеева, М. В. Власюк, I. В. Власюк. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К.: Алефа, 2005. - № 2. - С. 3548.
7. Berry, G. J. Expression of verbalization genes in near-isogenic wheat lines: duration of verbalization period. / G. J. Berry, P. A. Salisbury, G. M. Halloran. // Ann.Bot, 1980.- V.46. -№ 2. - P. 235-241.
8. Фалатюк, Л. В. Селекцшно-генетична цшысть компонент ЧС гiбpидiв уладiвськоT селекцп./ Л. В.Фалатюк, М. О.Корнеева. /^рник наукових праць 1ЦБ УААН. - К., 2008. - Вип. 10. - С. 69 -73.
9. Зубенко, В.Ф. Современные методы химического анализа почв и растений. / В. Ф. Зубенко, В. П. Ковальчук, Л. Я. Бергулева [и др.]. - К.: ВНИС, 1984. - С. 820-888.
10. Савченко, В. К. Генетический анализ в сетевых пробних скрещиваниях /В. К.Савченко. - Минск: Наука и техни-ка,1984. - 223 с.
