CC BY
58
УДК 334.716:336.012.23:664(477.85)
Майя Пилишвна Федишин
Буковинський державний фшансово-економiчний унiверситет, Чертвщ
ОЦ1НКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ШДПРИСМСТВ ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ1 ЕФЕКТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ ГРОШОВИХ ПОТОК1В
Ринкове трансформування народно-господарського комплексу Укра!ни являе собою процес змши визначальних характеристик економ!чно! системи, зокрема И еле-мент1в, зв'язюв м1ж ними та пропорцш роз-витку. Причому це стосуеться не ильки еко-номши в цшому, а 1 и тдсистем галузевого р1вня, серед яких особливу роль вадграе хар-чова промисловють, прискорений розвиток яко! е одним з прюритепв державно! сощ-ально-економ!чно! полпики.
Набуття Укра!ною конкурентоспро-можносп у сучасному свт нерозривно пов'язане ¿з модертзащею И економши. Як засвщчуе м1жнародний досвщ, важливою складовою мобшзаци шституцшних чинни-юв змщнення конкурентоспроможносн нащ-онально! економши е стабшьний розвиток тдприемств. Розширення структури пропо-зицш на внутршньому ринку товар1в та по-слуг, створення ефективного конкурентного середовища, стимулювання шновацшного розвитку, вщродження тдприемницько! 1н1-щативи населення, створення додаткових робочих мюць та тдвищення гнучкосп за-йнятосн, змщнення регюнальних економш -це далеко не вс1, але дуже важлив! завдання, що стоять на сучасному етат розвитку перед впчизняними тдприемствами Укра!ни, у тому числ1 й Чертвецько! обласн.
У впчизнянш економ!чнш лператур! проблемам розвитку промислових тдпри-емств, тдвищення !х ефективносп присвя-чено пращ Т.Л. Мостенсько! [1], 1.О. Бланка [2], Л.В. Дейнеко [3], М.Д. Бшика [4] та ш-ших економюпв. Разом з тим вироблення мехатзм!в планування грошових ресуршв для забезпечення економ1чного зростання тдприемств харчово! промисловосп в су-часних умовах нестабшьного зовтшнього середовища потребуе постшно! уваги.
Загострення ситуацп на свповому про-довольчому ринку, л!берал!защя зовтшньо-
© М.П. Федишин, 2012
торговельних вщносин, зростання щн на продовольство як у свт, так { в кра!ш поси-люють завдання тдвищення ефективносп розвитку галуз1, як спрямоват на забезпечення сощально! стабшьносп, тдвищення добробуту населення.
Основним завданням дано! статп е до-слщження сучасного стану розвитку тдпри-емств харчово! промисловосп, визначення основних перспективних напрям1в функщо-нування харчових тдприемств у контекст! ефективного планування грошових потоюв, недоощнка якого призводить до значних економ!чних втрат у сучасних умовах госпо-дарювання.
На Буковиш сформований достатньо розвинений промисловий комплекс, до його складу входять тдприемства харчово! промисловосп, виробництва та розпод!лення електроенерги, газу ! води, машинобудуван-ня, легко! промисловосп, металург!! та обро-бки металу, виробництва деревини й вироб!в з деревини та ш. Так, зокрема, в област! станом на 01.01.2012 р. здшснюють д!яльтсть 17665 п!дприемств, що на 377 тдприемств б!льше, н!ж у 2010 р., на 870 тдприемств бшьше пор!вняно з 2009 р. та на 2967 тдприемств бшьше пор!вняно з 2007 р. Розпо-д!л п!дприемств за галузями промисловосп та динамша частки в загальнш к!лькост! представлено в табл. 1.
Дан! табл. 1 свщчать про зростання за-гально! к!лькост! п!дприемств на 337 суб'екпв господарювання у 2011 р. пор!вня-но з 2010 р. Таке зростання спостер!гаеться за такими видами економ!чно! д!яльност!, як: с!льське господарство, мисливство, люове господарство (на 12 тдприемств), торпвля, ремонт автомоб!л!в, побутових вироб!в та предмет!в особистого вжитку (на 76 тдприемств), д!яльтсть, що пов'язана з операщями з нерухомим майном, орендою, шжитрин-гом та наданням послуг тдприемцям (на 105
Ta6nu^ 1
Po3nodin cy6'eKmie CffPnOY3a eudaMU eKonoMinnoi dinnbnocmi
№ 3/n fflu^p rany3i KBEfl Bug eKoHoMinHoi gianbHocri 2010 p. 2011 p. BigxuneHHa (+,-) 2011/2010 pp.
K-Tb % K-Tb % y cyMi y %
1. Bcboro,
y ToMy Hucni 17288 100 17665 100 337 x
2. A CinbcbKe rocnogapcTBo, MucnuB-
ctbo, nicoBe rocnogapcTBo 1640 9,5 1652 9,4 12 -0,1
3. B Pu6anbcTBo, pн6ннцтвo 42 0,2 42 0,2 - -
4. npoMucnoBicTb: 1822 10,6 1822 10,3 - -0,3
5. C go6yBHa 71 0,4 73 0,4 2 -
6. D nepepo6Ha 1690 9,8 1694 9,6 4 -0,2
7. E внpo6ннцтвo Ta po3nogineHHa
eneKTpoeHeprii, ra3y, Bogu 61 0,4 55 0,3 -6 -0,1
8. F Bygiвннцтвo 957 5,5 941 5,3 -16 -0,2
9. G TopriBna, peMoHT aBToMo6iniB,
no6yToBHx Bupo6iB Ta npegMeTiB oco6ucToro B^HTKy 2831 16,4 2907 16,5 76 0,1
10. H flianbHicTb roTeniB Ta pecropamB 292 1,7 304 1,7 12 -
11. I flianbHicTb TpaHcnopTy Ta 3B'a3Ky 622 3,6 673 3,8 51 0,2
12. J OmaHcoBa gianbHicTb 228 1,3 203 1,1 -25 -0,2
13. K Onepa^i 3 HepyxoMHM MaHHoM,
opeHga, m^umpuHr Ta HagaHHa nocnyr пigпpнeмцaм 1814 10,5 1919 10,8 105 0,3
14. L flep^aBHe ynpaBniHHa 1053 6,1 1053 6,1 - -0,1
15. M OcBiTa 995 5,8 998 5,6 3 -0,2
16. N OxopoHa 3gopoB'a 723 4,2 738 4,2 15 -
17. O HagaHHa KoMyHanbHux Ta iHgHBi-
gyanbHHx nocnyr, gianbHicTb y c^epi KynbTypu Ta cnopTy 3602 20,8 3755 21,3 153 0,5
18. iHmi 667 3,8 658 3,7 -9 -0,1
Y3^anbHeH0 aemopoM 3a danuMU dwepena [5].
nignpueMCTB), gianbHicTb, noB'a3aHa 3 HagaH-HaM KOMyHanbHHx Ta iHgHBigyanbHHx nocnyr, gianbHicTb y c^epi KynbTypu Ta cnopTy (Ha 153 rocnogaproroni oguHH^).
CTpyKTypa npoMHcnoBHx cy6'eKTiB Gfl-PnOY HarnagHo 3o6pa^eHa Ha puc. 1.
,3k 6anHMO, 3 17665 nignpueMCTB o6nac-Ti 3755 nignpueMCTB, ^o HagaroTb KoMyHanbHi Ta iHgHBigyanbHi nocnyru, 3giHcHroroTb gianb-HicTb y c^epi KynbTypu Ta cnopTy, lx nacrea cKnagae 21,3% Big 3aranbHoi KinbKocri, 2907 nignpneMCTB TopriBni, peMOHTy aBTOMo6iniB, no6yTOBHx BHpo6iB Ta npegMeTiB oco6ucToro
B^HTKy, a6o 16,5%, nignpueMCTBa, ^o 3giHc-HroroTb onepa^i 3 HepyxoMHM MaHHoM, HagaroTb nocnyru nignpueM^M, y ToMy nucni noB'a3am 3 opeHgoro, m^umpHHroM, cKnaga-roTb 10,8% (1919 nignpHeMCTB), nignpueMCTBa npoMucnoBocri, cinbcbKoro rocnogapcTBa, mh-cnuBcTBa, pu6anbcTBa, pн6ннцтвa, nicoBoro rocnogapcTBa 3aHMaroTb 19,9% Ta HaninyroTb 3516 nignpueMcTB.
nignpueMcTB nepepo6Hoi npoMucnoBoc-Ti, y ToMy Hucni thx, ^o 3aHMaroTbca Bupo6-ннцтвoм npogyKTiB xapnyBaHHa, HaninyeTbca 1694, a6o 9,6%, y 3aranbHiH KinbKocri.
1694
0 Пщприемства переробно! промисловосн, у тому числ1 з виробництва продукпв харчування
17665
Рис. 1. Частка промысловых тдприемств у загальмй ктъкост1 тдприемств област1
Частка переробних тдприемств скла-дае 93% вс1х промислових тдприемств, яких станом на 01.01.2012 р. нал1чуеться 1822 одинищ. З них тдприемств добувно! промисловосн нал1чуеться 73 господарююч1 одинищ, !х частка в загальнш кшькосп промислових тдприемств складае всього 4%, решту - 3% (55 суб'екпв господарювання) -займають тдприемства з виробництва 1 роз-подшення електроенерги, газу, води. Незва-жаючи на те що кшькють тдприемств за до-слщжуваний перюд зростае, складт еконо-м1чт умови вимагають у першу чергу тд-вищення рол1 та значення якюних характеристик розвитку сучасних тдприемств.
Таким чином, харчова промисловють обласп являеться не ильки складовою час-тиною промисловосн Укра!ни, яка представ-ляе собою важливу частину народного гос-подарства кра!ни, а й здшснюе вагомий вне-сок у створення матер1ально-техшчно! бази усього суспшьного виробництва регюну, а також виготовляе бшьшу частину матер1аль-них цшностей, призначених для задоволення потреб населення.
Харчова промисловють е одним ¡з сис-темоутворюючих елеменнв економши Укра-!ни. Роль галуз1 у повнощнному забезпечент населення кра!ни продовольчими товарами, тюний зв'язок 1з сшьським господарством, участь у формувант експортного потенщалу визначають !! стратепчне значення. Ефек-
тивна, високопродуктивна, динам1чно зро-стаюча харчова промисловють е прюритетом у забезпечент економ1чно! безпеки держави 1 досягнент високо! нацюнально! конкурен-тоздатносп [1,9].
Динамша тдприемств, що здшснюють виключно виробництво харчових продукпв, у тому числ1 м'ясних, рибних, хл1бобулочних вироб1в, фруктових, овочевих союв, продукпв борошномельно-круп'яно! промисловосн, мшеральних вод та шших безалкогольних напо!в, кондитерських вироб1в та шших про-дукнв, зображена на рис. 2.
Харчова промисловють Буковини як складова частина аграрного сектору економь ки працюе в напрямку нарощування вироб-ництва та збшьшення асортименту високо-якюних продовольчих товар1в. Над виршен-ням ще! життево важливо! проблеми в облас-т бшьш як на 200 тдприемствах харчово! промисловосн в 10 галузях працюе 15% чи-сельносн зайнятого населення. Забезпечення населення якюними продуктами харчування е одним ¡з головних напрям1в сощально-еко-ном1чного розвитку будь-яко! держави. На Буковит е вс об'ективт передумови для створення високорозвинено! шдустрп продукпв харчування, спроможно! задовольнити внутршт потреби у продовольсга та забез-печити значт валютт надходження вщ його реал1заци на свповому ринку. Щор1чно на прилавки магазитв надходять сотт нових
Рис . 2. Динамгка кглъкостг тдприемств харчовог промисловостг Чермвецьког област1 (узагалънено автором за даними джерела [5])
250245240235230225220215210205200-
ШБкЮтЪ
_
234
^--Ж
249
230
223
2007
2008
2009
2010
2011
роки
найменувань продукта харчування, як за сво!ми смаковими i поживними якостями значно кращi за iноземнi аналоги. Продукщя харчових пiдприeмств областi добре вщома не лише в Укра!ш, але i за 11 межами. Номенклатура продукци на пiдприeмствах цього виду дiяльностi перевищуе 200 найменувань.
Вщбуваеться поступове зростання об-сягу реалiзацп продукци, виробництва харчових продукпв, напо!в. Зокрема, у 2011 р. на 91744 тис. грн, або на 11%, порiвняно з 2010 р., у 2010 р. на 41604 тис. грн порiвняно з 2009 р., або 25,5%, у 2009 р. обсяг склав 25,6% порiвняно з 2008 р., у 2008 р. на 149827,3 тис. грн порiвняно з 2007 р. загаль-нообласного обсягу реалiзовано! промисло-во! продукци. Значне зростання обсяпв виробництва спостерпалося у 2003 та 2007 рр.
Харчовими переробними шдприемст-вами АПК обласп за 2010 р. вироблено товарно! продукци на суму 765493тис.грн., що на 25,6% бiльше, шж за 2009 р. Зi значним збь льшенням обсягiв виробництва спрацювали м'ясопереробна, консервна, молокоперероб-на, спиртова та хлiбопекарська галузi (табл. 2).
Таблиця 2
Значення шдексу переробно! промисловостi склало у 2007 р. 122,5%, шдексу продукци харчово! промисловосп - 134,1% вiдповiдно.
За останш роки найнижчий iндекс продукци переробно! промисловостi спостерь гався у 2009 р. та склав 72,5%. Основною причиною зниження шдекшв промислово! продукци, в тому чи^ переробно! та харчово! промисловосп, була повшь 2008 р. на Буковиш. Починаючи з 2010 р. спостериа-еться стабiльне нарощування обсягiв вироб-
Обсяг реалгзованог продукцгг, виробництво харчових продуктов, напогв та тютюнових вироб1в тдприемствами Чермвецьког област1, тис. т [5]
Роки Обсяг реалiзацi! У % до тдсумку
2007 651633,3 25,2
2008 801460,6 23,1
2009 765493 25,6
2010 807097,4 25,5
2011 898841,4 22,9
ництва промислово1 продукци п1дприемств обласп. У 2010 р. шдекс промислово! продукцп на пщприемствах з виробництва харчо-
вих продукта та напо!в становив 97,5%, а у 2011 р. тдвищився на 4% 1 склав 101,5% (рис. 3).
135 125 115 105 95 85 75 65
2007
2008
2009
2010
роки
2011 2012 (1кв.)
■Переробна промисловють
Виробництво харчових продуктов, напо!в
Рис. 3. Динамта тдекав промисловог продукцп тдприемств переробног промисловост1 та з виробництва харчових продукт1в Чермвецьког област1
Виробництво м'яса та м'ясних продукта е одним ¿з провщних вид1в д!яльносп у виробнищи харчово! продукцп обласп. Пщ-приемства цього виду д!яльносп забезпечу-ють населення м'ясом та продуктами його переробки. Виготовлеш за старовинними рецептами { сучасними технолопями ковбаст вироби витюнили з мюцевого ринку продук-щю европейських кра!н. Найпотужтшим серед м'ясопереробних тдприемств е при-ватне тдприемство "Колос", яке щор1чно виробляе близько 5 тис. т м'яса 1 субпродукта I категори, ковбасних вироб1в, що наль чують бшьше 150 найменувань, 45-50 туб м'ясних консерв1в, близько 40 т натвфабри-капв, 130 т варених ковбас для дитячого харчування. В обласп продукщя реал1зуеться у п'яти ф1рмових магазинах, два з яких пра-цюють за методом самообслуговування - по типу супермаркета свпового р1вня. Вщкрип представництва в Киев!, Житомира Одес1, Миколаев1, 1вано-Франювську, Харков1, Хмельницькому, Вшнищ.
Харчова промисловють е основною пе-реробною ланкою агропромислового комплексу, тому вона тюно пов'язана ¿з сшьсь-ким господарством виробничими зв'язками. Стабшьне та ефективне функщонування тд-
приемств з виробництва харчових продукта та напо!в безпосередньо залежить вщ своеча-сного та стабшьного завантаження !хтх ви-робничих потужностей, що в свою чергу за-лежить вщ обсяпв вироблення сшьськогос-подарсько! продукцп [1, 9].
До тдприемств харчово! промисловос-т!, як! вносять вагомий внесок у нарощуван-ня обсягу виробництва продукцп в обласп, вщносяться: ПАТ "Чершвецький олшно-жи-ровий комб!нат", ПАТ "Черн!вецький хл!бо-комб!нат", ДП "Лужанський експерименталь-ний завод", ПрАТ "Буковинапродукт", ДП "М'ясо Буковини", ПП "Колос", дП "Непо-локовецький КХП", ТОВ "ГАЛС-2000", ВАТ "Роси Буковини", ЗАТ ВКТФ "Буковинка", ВАТ "Новоселицький птахокомб!нат".
Конкуренц!ю у виробництв! та реал!за-цИ м'ясних ! ковбасних вироб!в ПП "Колос" створюють ВАТ "Чершвщм'ясопромсервю" та ДП "М'ясо Буковини" Новоселицького птахокомбшату. ВАТ "Чертвщм'ясопром-серв!с" щом!сячно виробляе до 30 т ковбасних вироб!в. До традиц!йних варених ковбас, сосисок, натвкопченостей додалися сиро-в'ялен! ковбаси. Асортимент ковбасних ви-роб!в перевищуе 30 найменувань. ДП "М'ясо Буковини" кр!м високояк!сних м'ясних ! ков-
басних виробiв виробляе твердi жирнi сири та рибну продукцда в асортименп. Врахову-ючи, що продукцiя користуеться широким попитом у споживачiв не тшьки в державi, але й за !! межами, завод розширюе виробни-цтво, використовуючи новiтнi технологi! та високоякiсну сировину прсько! i передпрсь-ко! зон краю, що вщзначаеться цiлющими властивостями i екологiчною чистотою.
Лужанський експериментальний спирт-завод - одне з найдавшших тдприемств Бу-ковини. У 1910 р. маленьке приватне тдпри-емство розпочало виробляти спирт з картоп-л^ Поступово виробництво розширювалось, завод розбудувався, збшьшуючи сво! потуж-носп. Зараз пiдприемство виробляе спирт етиловий ректифшований вищо! очистки, спирт етиловий абсолютований, спирт ети-ловий техшчний. З 2000 р. завод бере участь у реалiзацi! державно! програми "Етанол". За 2007-2009 рр. вироблено 4600 т високоокта-ново! киснево! добавки до бензинiв (ВКД). Потужносп дозволяють щорiчно виробляти 7000 тонн ВКД.
На повну потужшсть працюе пщпри-емство Захщного регiону, що переробляе олiйнi культури - Чернiвецький олшно-жировий комбшат. З 1998 р. ним, ^м насш-ня соняшнику, освоено переробку насшня рiпаку i со! та виробництво з них оли. Пере-робка цих культур дае можливють збшьшу-вати виробничий цикл тдприемства до 10-11 мiсяцiв, оскiльки природно-ктматичш умови областi не дозволяють вирощувати достатню кiлькiсть соняшнику. За 2008 р. тдприемст-вом було перероблено бшьше 40 тис.тонн олiйних культур i вироблено 14 тис.тонн олп рослинно!. У 2009 р. виробництво оли зросло майже у 3 рази i становило 36 тис. т. За 2009 р. обсяг продукци у порiвнянних цшах на 01.01.2010 р. по ВАТ "Чершвецький олш-но-жировий комбшат" склав 270249,7 тис. грн, який вщносно попереднього року збшь-шився на 129,9%. Обсяг продукци в ддачих цшах збшьшився на 144,4% за рахунок збь льшення об'емiв переробки насшня соняш-ника. За наслiдками роботи комбшату за 2009 р. олшно-екстракцшним заводом було перероблено 118 099 т насшня олшних культур, з якого все насшня соняшника (це на 76449 т бшьше шж у 2008 р.) Всього вироб-
лено 51139 т олп нерафшовано!, з яко! вся олiя соняшникова, вироблено шроту всього 45501 т, з якого весь соняшниковий.
Коефщент використання потужностi олiйно-екстракцiйного заводу за 2009 р. склав 95,2%. Олшне виробництво мае добрi технолопчш показники: вихiд оли соняшни-ково! за звiтний перiод склав 43,3%, вихщ шроту соняшникового - 38,5%. Завдяки ак-тивностi постачальникiв давальницько! сиро-вини, з якими ствпрацюе комбiнат, стабш-зувалась завантаженiсть виробничих потуж-ностей комбiнату, що дало можливють по-кращати фiнансовий стан на тдприемств^ Своечасно проводиться сплата вшх податко-вих зобов'язань до бюджету, страхових, со-цiальних виплат та виплат по заробггнш пла-тi.
За 2010 р. обсяг продукци у порiвнян-них цшах на 01.01.2010 р. по ПАТ "Чершвецький олшно-жировий комбшат" склав 380185 тис. грн, який вщносно попереднього року збшьшився на 140%. Обсяг продукци в ддачих цшах зменшився до 92,2% за рахунок зменшення обсягу виробництва оли рафшо-вано! дезодоровано!.
За наслщками роботи комбшату за
2010 р. олшно-екстракцшним заводом було перероблено 117593 т насшня олшних культур, з якого все насшня соняшника (це майже на рiвнi попереднього року.) Всього вироблено 51045 т оли нерафшовано!, з яко! вся оли соняшникова, вироблено шроту всього -45969 т, з якого весь соняшниковий.
Коефщент використання потужносп олшно-екстракцшного заводу за 2010 р. склав 96,7%. Випуск за 2010 р. оли рафь новано! дезодоровано! склав 5804 т, це на 7842 т менше шж за 2009 р., це пов'язано з проблемами по збуту оли дезодоровано! через перенасичення ринку.
За 2011 р. обсяг продукци у порiвнян-них цшах по ПАТ "Чершвецький олшно-жировий комбшат" склав 660664 тис. грн, який вщносно попереднього року збшьшився майже на 110%. Обсяг продукци в ддачих цшах збшьшився до 146% за рахунок росту цши на олда та шрот.
За наслщками роботи комбшату за
2011 р. олшно-екстракцшним заводом було перероблено 115887 т насшня олшних куль-
тур, з якого все насшня соняшника (це майже на р1вш попереднього року.) У процентному вщношенш це складае 98,5%. Зменшення виникло за рахунок каттального ремонту, який цього року був продовжений за рахунок реконструкцп МЕзА до двох мюящв.
Всього вироблено 50510 т олп нерафь новано!, з яко! вся оли соняшникова, вироблено шроту всього - 46862 т, з якого весь соняшниковий. Коеф1щент використання по-тужносп олшно-екстракцшного заводу за 2011 р. склав 97,1 %.
Випуск за 2011 р. оли рафшовано! де-зодоровано! склав 8275 т, що на 1735 т бшь-ше, шж за 2010 р., що перш за все залежало вщ замовлень на виробництво оли дезодоро-вано! та проблем збута через перенасичення ринку. Пюля буд1вництва дшьнищ гранулю-вання на олшно-екстракцшному завод1 в цьому рощ розпочато випуск гранульованого соняшникового лушпиння, що склало 3636 т. Завдяки активносп постачальниюв даваль-ницько! сировини, з якими ствпрацюе ком-бшат, стабшзувалась завантаженють вироб-ничих потужностей комбшату, що дало мож-ливють покращити фшансовий стан на пщп-риемсга.
На дослщжуваних пщприемствах, яким належить значна роль у розвитку галуз1 реп-ону, спостер1гаеться поступове 1 стабшьне нарощування обсяпв виробництва. Разом з тим, щоб бути постшно попереду конкурента та мати прибутковий б1знес у сучасних умовах, кер1вництву пщпримств необхщно приймати правильш управлшсью ршення. Без створення ефективно! системи плануван-ня { управлшня грошовими потоками це практично неможливо. Адже неплатоспро-можнють виникае у той момент, коли грошо-вий потш стае вщ'емним. Важливим е те, що така ситуащя може трапитися навггь у тому випадку, коли пщприемство формально залишаеться прибутковим. Саме з цим пов'я-заш проблеми доходних, але нелшвщних компанш, яю можуть бути на меж1 банкрут-ства [6, с. 46]. У Чершвецькш област таких пщприемств е бшьше 100. Найчаспше вс щ проблеми е результатом неправильно оргаш-зованих платеж1в або порушення умов здшс-нення платеж1в.
В умовах ринкового господарювання
ще одшею проблемою, що обумовлюе масш-таби { темпи розвитку дослщжуваних пщ-приемств, е недостатнш обсяг { структура грошових ресуршв, яю перебувають у !х роз-порядженш. Одшею з причин дефщиту грошових ресуршв е, зазвичай, низька ефектив-нють !х залучення та використання, обмеже-нють фшансових шструмента, технологш { мехашзм1в, що застосовуються при цьому. Отже, одним ¡з напрям1в подолання дефщиту грошових кошта е формування ефективно! системи планування грошових потоюв, яка забезпечуватиме досягнення тактичних { стратепчних цшей д1яльносп пщприемства.
Планування грошових потоюв - це процес визначення !х обсяпв за видами д1я-льносп, часовими штервалами та напрямами використання з метою забезпечення максимально! синхрошзацп надходжень { витрат та платоспроможносп пщприемства. У процес планування досягаеться оптим1защя грошових потоюв, тобто знаходження такого ств-вщношення м1ж вхщними { вихщними грошовими потоками, м1ж напрямами й умова-ми залучення та використанням грошових кошта, яке дае змогу досягти найкращих результата д1яльносп (мш1м1заци витрат, максим1зацп прибутку).
Харчова промисловють е гарантом продовольчо! безпеки кра!ни. Зниження кут-вельно! спроможносп населення внаслщок впливу р1зного роду зовшшшх { внутршшх фактор1в, нестача оборотних кошта для закушвл1 сировини, падшня р1вня прибутко-вост переробних пщприемств та збитковють сшьського господарства, поширення цшово! диспропорци м1ж харчовою промисловютю та сшьським господарством, яка спровокува-ла розрив зв'язюв, е чинниками, яю негативно впливають на розвиток галуз1.
Розвиток харчово! промисловосп мае важливе сощально-економ1чне значення для Чершвецько! област { е одним з основних вид1в економ1чно! д1яльносп в регюш. Виробництво харчових продукта, напо!в е не тшьки завершальною ланкою виробництва харчових продукта, а й штегратором ефек-тивного функцюнування всього продоволь-чого комплексу. Вщ р1вня економ1чного розвитку, стабшьносп функцюнування залежить стан економши, розвиток внутршнього 1
зовшшнього ринюв, соцiальний захист i на-повненiсть споживчого ринку в обласп.
Разом з тим неефективнiсть викорис-тання грошових ресурсiв призводить до ни-зько! платоспроможностi пiдприемств ^ як наслiдок, до можливих перебо!в у постачан-нi, виробництвi та реалiзацi! продукцi!, до невиконання плану прибутку, зниження рен-табельностi тдприемств, до загрози еконо-мiчних санкцш.
Рацiональне ж формування грошових потоюв сприяе ритмiчностi операцiйного циклу тдприемства i забезпечуе зростання об-сягiв виробництва та реалiзацi! продукци. При цьому будь-яке порушення плапжно! дисциплiни негативно позначаеться на фор-муваннi виробничих запасiв сировини i мате-рiалiв, рiвнi продуктивностi пращ, реалiзацi! готово! продукцi!, становищi тдприемства на ринку i т.п.
Сучасний етап розвитку ринково! еко-номши характеризуеться частими та швид-кими змшами внутрiшнього i зовнiшнього середовища функцiонування господарських суб'ектiв, вимагае тдвищення еластичностi органiзацi!, тобто вмiння швидко виявляти таю змши в напрямах дiяльностi i зосере-джувати обмежет ресурси на життево важ-ливих, прiоритетних цiлях. Таким чином, планування грошових потоюв в цiлому е ва-жливим елементом фiнансово! полггики тд-приемства, воно наскрiзь охоплюе всю систему управлiння тдприемства. Важливють та значення планування грошових потоюв важ-ко переоцiнити, адже вщ його якостi та ефек-тивностi залежить не тiльки стшюсть тдпри-емств у конкретний перюд часу, а й можли-
вють подальшого !х розвитку, досягнення фшансового успiху для забезпечення як так-тичних, так i стратегiчних цшей.
Лiтература
1. Мостенська Т.Л. Стан та перспекти-ви розвитку ринку продовольчих товарiв в Укра!нi / Т.Л. Мостенська // Харчова i пере-робна промисловiсть: Щомiсячний науково-виробничий журнал. - 2009. - № 1. - С. 8-12.
2. Бланк 1.О. Управлiння фшансовою безпекою пiдприемств / 1.О. Бланк. - К.: Ель-га, Нка-Центр, 2004. - 784 с.
3. Хлобистов С.В. Еколопчна безпека та розвиток харчово! промисловостi Укра!ни ^зь виклики сучасностi / С.В. Хлобистов, Л.В. Дейнеко, М.П. Купчак. - Економiчнi науки. Серiя «Економiчна теорiя та економi-чна iсторiя». Збiрник наукових праць ЛНТУ. - Вип. 6 (23). - Ч. 2. - Луцьк, 2009. - С. 1-14.
4. Бшик М.Д. Роль стабшьно! дiяль-носп пiдприемств у !х фiнансовiй безпецi / М.Д. Бшик // Формування ринкових вщносин в Укра!т. - 2008. - № 4 (83). - С. 129-133.
5. Офщшний сайт Головного управ-лшня статистики у Чертвецькш областi [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.cv.ukrstat.gov.ua.
6. Роговий А.В. Концептуальш засади розвитку фiнансового планування в системi менеджменту акцiонерного товариства / А.В. Роговий // Актуальш проблеми економь ки. - 2008. - № 1. - С. 45-50.
7. Бшик М.Д. Фшансове планування на шдприемсга в сучасних умовах / М.Д. Бшик // Фшанси Укра!ни. - 2006. - № 4. - С. 133141.
Надшшла до редакци 04.12.2012 р.
