CC BY
25
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1 _ АРТЕРИАЛЬНАЯ 1
CLINICIAL RESEARCHES ■ " ГИПЕРТЕНЗИЯ
УДК 616.12-008.331.1:616.133-073.432.19 DOI: 10.22141/2224-1485.3.59.2018.139902
Боев С.С., Доценко М.Я., ГерасименкоЛ.В., Шехунова 1.О., Молодан О.В., Малиновська О.Я.
ДЗ «Запорзька медична академя п1слядипломно! освти МОЗ Укра'ни», м. Запоржжя, Укра'на
Оцшка прогностичноТ значущост товщини штими-медп сонноТ apTepiT i характеру nepe6iry гiпepтонiчноT хвороби у визначенш когнiтивноT дисфyнкцiT
Резюме. Актуальтсть. У наш час великий штерес викликае проблема тдвищеного артерiального тиску як фактора ризику розладiв когнтивних функцш. Мета. Оцшка прогностичног значущостi товщини штими-меди сонно1 артери i характеру перебку гтертотчно1 хвороби у визначенш ког-нтивно1 дисфункци. Матерiали та методи. Обстежено 76 пацiентiв iз гпертотчною хворобою II стадИ i 12 практично здорових оаб, середтй вж яких становив 51,55 ± 0,86року i 54,25 ± 2,74 року вiдповiдно. Пащенти були розподмет на двi групи з вiдсутнiстю i наявтстю когнтивних порушень, що оцшювали за допомогою Монреальськог шкали. З метою визначення прогностичног значущостi показни^в, для встановлення ймовiрностiрозвитку когнтивних порушень у хворих на гтертотчну хворобу застосовували аналiз кривих операцшних характеристик (ROC-аналiз). Ре-зультати. Угрут хворих на гтертотчну хворобу II стади з когттивними порушеннями частка па-цiентiв з показниками товщини штими-медп сонног артери вище вiд нормальних значень i частка пацiентiв з частими гшертотчними кризами була вище, тж у пацiентiв без когнтивних порушень, що становило 61,1 i 63, 8 % вiдповiдно. Площа тд ЯОС-кривою для товщини штими-меди сонног артери, частоти гшертотчних кризiв i коефщента когнтивних порушень у прогнозувант ймо-вiрностi розвитку когнтивних порушень у хворих на гшертотчну хворобу становила 0,60 ± 0,07; 0,68 ± 0,06; 0,80 ± 0,05 вiдповiдно, що свiдчить про погану, середню та добру яксть моделi вiдпо-вiдно. Висновки. Показник коефщента когнтивних порушень понад 3,10 достовiрно асощюеться з iмовiрним розвитком когнтивних порушень у хворих на гшертотчну хворобу i може бути маркером прогнозу когттивног дисфункци у пацiентiв з гпертотчною хворобою.
Ключовi слова: когттивт порушення; гпертотчна хвороба; товщина комплексу штима-медiа; ROC-аналiз
Вступ
Зпдно з доповвддю про глобальний тягар тдвищеного систолiчного артерiального тиску (САТ) i артерiальноI гшертензи (АГ), у 1990—2015 рр. за-хворювашсть на АГ збгльшилася ввд 17 407 до 20 526 випадюв на кожш 100 тис. населення [1]. АГ е найбгльш частим захворюванням серцево-судин-но1 системи, i, зпдно з офщшною статистикою, на початок 2012 р. в Укра!ш зареестроваш 12 292 642 пащенти з АГ, що становить близько 31,5 % до-
рослого населення [2]. На основi показника DALYs (disability-adjusted life-years — втрати роюв життя через швалщизацш) було тдраховано, що АГ вщповвдальна за втрату 143 млн роюв по вах 154 кра'шах. Цей показник шдвищився на 50 млн за останню чверть столггтя [1]. Причому свш вне-сок у втрату роюв життя внаслвдок швалщизаци роблять не тшьки шсульти й iшемiчна хвороба серця, але i когнггивш порушення (КП). КП зни-жують тривалють i яюсть життя пащента [3, 4].
© «Артерiальна ппертензи» / «Артериальная гипертензия» / «Hypertension» («Arterial'naa gipertenzia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2018
Для кореспонденци: Боев Серпй Серпйович, кандидат медичних наук, доцент кафедри кардюлоги, ДЗ вапорвька медична академiя шслядипломноТ' освiти МОЗ УкраТни», бульвар Вштера, 20, м. Запорiжжя, 69096, УкраТ'на; e-mail: zmapo40@gmail.com; контактний тел.: (061)-224-37-37.
For correspondence: Sergei Boev, PhD, Associate Professor at the Department of Cardiology, State Institution "Zaporizhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine'; Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; e-mail: zmapo40@gmail.com; phone: +38 (061)-224-37-37.
Навггь noMipHi КП судинного генезу, що спосте-piгаються при АГ, багатьма авторами вважаються прогностично несприятливими — кшьюсть ле-тальних випадюв внаслiдoк piзних причин збгль-шуеться [5]. Численнi дoслiдження показали, що АГ збгльшуе ризик КП (ввд легких до судинно! деменцп) [6—10]. Доведено безпoсеpеднiй зв'язок АГ з КП [11].
Слщ зазначити, що у 50 % пащеплв, яю перенесли гострий шсульт, виявляються кoгнiтивнi та у бшьше нiж 60 % пpoгpесуючi афективш (триво-га, депpесiя) розлади [12—14]. Схожа ситуащя, не прив'язана до певно! судинно! подп, але розтяг-нута в часi, спoстеpiгаеться й у бшьшосп пащен-тiв з АГ, що спричинюе органну та церебральну гшоперфузш.
Однак на сьогодш лiкаpями часто недоощ-нюеться роль сощально-побутово! швалщизацп, зумовлено! КП [12, 13, 15], що веде до того, що вчасно не вживаються заходи щодо активно! профилактики та повнощнно! терапп цих порушень, i лягае важким сoцiальним i екoнoмiчним тягарем на суспiльствo [16].
Недавш дoслiдження серед учасникiв Framin-gham Heart Study показують, що частота деменцп знизилася протягом трьох останшх десятилiть i дають тдставу спoдiватися, що е мoжливiсть зупинити наростання КП [17], але це залежить вщ своечасно! дiагнoстики та корекщ! цих порушень. Причому когнггивна дисфункцiя при АГ залежить не тшьки вiд piвня аpтеpiальнoгo тиску (АТ), тpивалoстi захворювання та вжу па-цiента, а i вiд багатьох iнших чинникiв, супутшх АГ [18—21]. Однак питання впливу цих фактopiв на прогнозування КП при АГ залишаеться вiд-критим.
Мета дослщження: oцiнка прогностично! зна-чущост товщини штими-медп (Т1М) сонно! ар-терп i характеру пеpебiгу гшертошчно! хвороби (ГХ) (частоти гiпеpтoнiчних кpизiв (ГК)) у визна-ченнi когнггивно! дисфункцп.
Матерiали та методи
Нами обстежено 76 хворих на ГХ II стадп, яю не отримували антигшертензивно! терат! або ль кувалися неналежним чином (без досягнення щ-льових piвнiв АТ), серед них 52 чоловжи (68,4 %) i 24 жiнки (31,6 %) вжом 51,55 ± 0,86 року. У 40,7 % хворих АГ була 2-го ступеня, у 59,3 % — 3-го ступеня, середня тривалють захворювання — 8,56 ± 0,55 року. До контрольно! групи входило 12 практично здорових нормотензивних оаб вжом 54,25 ± 2,74 року без КП.
Дiагнoз ГХ встановлювався зпдно з рекомен-дацiями бвропейського товариства каpдioлoгiв (2013). Рiвень АТ ощнювався при oфiснoму вимь рюванш та добовому мoнiтopуваннi АТ (ДМАТ): середньодобовий САТ (сер.САТ) i середньодобо-вий дiастoлiчний АТ (сер.ДАТ).
Для ощнки когнiтивних функцiй використову-вали Монреальську шкалу оцшки (MoCA-тест), яка рекомендуеться бiльшiстю сучасних експер-tíb в галузi КП для широкого використання у повсякденнiй клiнiчнiй практищ. Система фор-мaлiзовaноi оцiнки MoCA-тесту не передбачае градацiю за тяжюстю порушень залежно вiд на-браних балiв (оцiнка 26 балiв i бшьше вважаеться нормальною) [22]. Дослщження прaвоi зaгaльноi сонно! артерп в положенш лежачи на спинi тсля 10 хвилин вiдпочинку проводилося за допомогою ультразвукового багатофункцiонального сканера виробництва Esaote S.p.A Megas з використанням датчика LA 523 (13-4 МГц).
У дослщження не включалися пащенти, якi перенесли черепно-мозкову травму, з постшною формою фiбриляцii передсердь, хрошчними об-структивними захворюваннями легень (дихаль-ною недостатнiстю 2—3-го ступеня), iшемiчною хворобою серця, цукровим дiабетом, тяжкими за-хворюваннями печiнки, нирок, ожиршням.
Статистичну обробку результатiв дослщження проводили за допомогою комп'ютерно^ програми IBMSPSS Statistics 22. У пращ дослщжуваш ве-личини поданi у виглядi М ± m, де М — середне арифметичне значення; m — стандартна помилка репрезентативност вибiркового середнього значення при опии аналiзу параметричних даних; для порiвняння результатiв використовували t-тест Стьюдента. З метою визначення прогностично! значущостi показникiв (рис. 1), для вияв-лення ймовiрностi розвитку КП у хворих на ГХ застосовували аналiз кривих операцшних характеристик (ROC-аналiз) [23], що здiйснюеться за допомогою побудови характеристичних кривих (Receiver Operator Curve-ROC) [24]. Побудова характеристичное кривое (ROC-криво!) вщображае взаемозв'язок чутливостi та специфiчностi тесту або прогностично! системи, а також дае можли-вють визначити точку подшу — прогностичне значення критерш. Обчислювали площу пiд кривою (Area Under Curve — AUC), ii стандартну помилку i 95% довiрчий iнтервал (Д1). Значення AUC ощ-нювали з використанням наведеноi в лiтературi експертноi шкали [23]: 0,9—1,0 — вщмшна якiсть; 0,8—0,9 — висока яюсть; 0,7—0,8 — вщмшна якiсть; 0,6—0,7 — середня яюсть; 0,5—0,6 — погана (незадовшьна) якiсть (не вiдрiзняеться вщ ви-падкового).
Результати
Обстежувaнi хворi на ГХ II стадп нами були розподiленi на двi групи. У 1-й грут з вщсутшс-тю КП було 40 хворих, у 2-й з виявленими КП (за MoCA-тестом) — 36 хворих (табл. 1). Ми включили в дослщження оаб, у яких вщзначалися ГК, оцiнюючи кiлькiсть ГК за попереднш рiк до початку обстеження (за допомогою ретроспективного aнaлiзу медичноi документацп та опиту-
Таблиця 1. Кл'н'мна характеристика хворих на ГХII стадП залежно в'щ стану когнтивних функцй
Показники, одиниц вимiрювання 1-ша група 2-га група
ГХ без КП (n = 40) ГХ i3 КП (n = 36)
BiK, poKiB 51,23 ± 1,04 51,92 ± 1,41
Тривалють захворювання, роюв 7,86 ± 0,79 9,33 ± 0,74
1ндекс маси тiла, кг/м2 28,51 ± 0,62 28,71 ± 0,53
Тривалiсть навчання, poKiB 13,23 ± 0,35 12,69 ± 0,39
Сер.САТ, мм рт.ст. 136,48 ± 2,22 139,00 ± 2,45
Сер.ДАТ, мм рт.ст. 84,00 ± 1,47 87,44 ± 1,63
MoCA-тест, бали 27,23 ± 0,22 24,50 ± 0,11*
Кшькють ГК за рк перед обстеженням: — рiдкiснi ГК — част ГК 1,60 ± 0,17 26 (65 %) 14 (35 %) 3,19 ± 0,38* 13 (36,2 %) 23 (63,8 %)
— в'щм'нност'! показниюв при пор'внянн 1-ïi 2-ïгруп достовiрнi (p < 0,05).
Примтка: *
вання хворих). До ГК зараховували раптове pi3Ke погДршення самопочуття пацДента на тлД пДдвище-ного щодо звичайного рiвня АТ, що призвело до дотримання посильного режиму i супроводжува-лося появою церебральних, кардiальних та iнших скарг.
Статистично значущих вДдмшностей мiж результатами сер.САТ, сер.ДАТ, давнДстю захво-рювання i тривалДстю освiти не було (табл. 1). У хворих 2-ï групи частДше, нДж у 1-й, вiдзначалися ГК (3,19 ± 0,38 i 1,60 ± 0,17 вiдповiдно; p < 0,05) i у бДльшо! кДлькостД хворих за попереднiй рiк були частД ГК (63,8 i 15 % вДдповДдно) (табл. 1).
За норму експертами бвропейського товариства з АГ (ESH) i бвропейського товариства кардюлопв (ESC) обранi значення товщини комплексу Днтима-медда (Т1М) стДнки < 0,9 мм, збiльшення — товщина Т1М 0,9—1,3 мм, а крилем бляшки позначено Т1М понад 1,3 мм. Середне значення Т1М у обстежених нами хворих було достовДрно бДльше в обох групах ГХ щодо контрольно! (p < 0,05). Причому частка осДб з Т1М, що перевищуе нормальн величини (Т1М > 0,9 мм i < 1,3 мм), була значно бДльше серед осДб Дз КП (61,1 %), шж серед осДб без КП (40 %). Даш ультразвукового дослщження сонно! артерД! подан в табл. 2.
Ми провели ROC-аналiз щодо показника Т1М. За даними таблиц координат криво! пло-ща тд ROC-кривою (рис. 1) становила 0,60 ± ± 0,07 (95% Д1 0,47-0,74; р = 0,124), що вщповь дае оцiнцi даного результату як погана яюсть, або «незадовгльно».
У хворих на ГХ площа пiд ROC-кривою (рис. 1) щодо частоти ГК у прогнозуванш ймовiр-ностi розвитку КП становила 0,68 ± 0,06, специ-фiчнiсть 95 % (95% Д1 0,56-0,81; р < 0,005), що свщчить про середню якiсть моделi.
Зважаючи на те, що в оиб iз КП при ГХ вщзна-чалося збшьшення Т1М сонно! артерп i у бшьшо! кiлькостi хворих перевищеш нормальнi значення Т1М (за ESH/ESC), а також велика частота ГК, ми виршили ввести новий показник — коефщь ент когштивних порушень (ККП), який визна-чався як добуток частоти ГК на величину Т1М. ККП наведений в табл. 3.
Щодо координат ROC-криво! для ККП (рис. 1) було встановлено, що площа тд ROC-кривою становила 0,80 ± 0,05 (95% Д1 0,70-0,90; р < 0,0001). Це сввдчить про добру яюсть модель Значущють площi (р < 0,0001) свщчить про без-сумшвну прогностичну цiннiсть використання ККП для визначення ймовiрностi розвитку КП.
Таблиця 2. Дан ультразвукового досл'1дження сонно)'артерп
Показники, одиницi вимiрювання Контрольна група (n = 12) 1-ша група 2-га група
АГ без КП (n = 40) АГ iз КП (n = 36)
Т1М, мм 0,68 ± 0,03 0,83 ± 0,02* 0,89 ± 0,03**
Т1М за ESH/ESC: — норма Т1М < 0,9 мм — потовщення Т1М (> 0,9 мм i < 1,3 мм) - 24 (60 %) 16 (40 %) 14 (38,9 %) 22 (61,1 %)
Примтки: * — вщмшносл показникв при порiвняннi 1-ï та контрольноï груп достовiрнi (p < 0,05); ** — вщмшност показниюв при порiвняннi 2-ï та контрольно)' груп достовiрнi (p < 0,05).
Таблиця 3. Коеф^ент когштивних порушень
Показники, одиниц вимiрювання 1-ша група АГ без КП (n = 40) 2-га група АГ з КП (n = 36)
Коефiцieнт когнiтивних порушень (ум.од.) 1,92 ± 0,16
1,40 ± 0,17 2,50 ± 0,24*
— вщмшност показниюв при пор'внянш 1-ii 2-iгруп достовiрнi (p < 0,05).
Примтка: *
За допомогою ROC-криво! був встановлений гра-ничний рiвень ККП — 3,10, для якого була характерна найвища дiагностична специфiчнiсть 95 % (чутливiсть 39 %). Цей рiвень дозволяе зi специ-фiчнiстю 95 % вiдокремлювати хворих на ГХ iз КП вiд пащенпв на ГХ без КП.
При проведенш за допомогою статистичного модуля MedCalc Software порiвняльного аналь зу площi пiд ROC-кривими частоти ГК (0,68 ± ± 0,06) i ККП (0,80 ± 0,05) для визначення ймо-вiрностi розвитку КП у хворих на ГХ нами вста-новлена достовiрна рiзниця. Рiзниця мiж пло-щами становила 0,12 ± 0,03 (95% Д1 0,05-0,18; p = 0,0005).
Отже, проведене дослвдження показало без-сумнiвну прогностичну значущють показника ККП понад 3,10, що достовiрно асоцiйоване з iмовiрним розвитком КП у хворих на ГХ.
Обговорення
З практично! точки зору ощнку когштивних здiбностей при АГ можна розглядати як один iз перспективних шляхiв раннього прогнозування КП, яю тривалий час можуть мати безсимптом-ний перебiг на rai основного захворювання сер-цево-судинно! системи [25]. Велику увагу при-дiляють оцiнцi атеросклеротичного процесу в сонних артерiях, який вiдiграе важливу роль при цереброваскулярних захворюваннях та когнитивному дефiцитi [26]. Найбшьш iнформативним раннiм (субклiнiчним) маркером атеросклерозу е збшьшення товщини комплексу iнтима-медiа в загальнiй соннiй артерп [27, 28]. У низщ досль джень показано, що збiльшення Т1М пов'язано зi зниженням регiонарного мозкового кровотоку та порушенням когнiтивних функцш [29, 30]. Зв'язок мiж Т1М i когнiтивною функцiею у людей середнього i старшого вiку тдтверджено в недав-ньому дослiдженнi (2016) [31]. При повторенш ГК зрив авторегуляцп не мае дифузного характеру i вiдбувався в тих же сегментах артерш, що i при першому пiдвищеннi АТ [32]. Щлком iмовiрно, що це е основою прогресуючого ушкодження пе-риваскулярних тканин iз загибеллю мiелiну. З ш-шого боку, дедалi бiльше ураження стшки судини внаслiдок ll повторного просочування плазмою i втратою м'язового каркаса на певному етат не може забезпечити авторегуляторну реакцiю при повторному шдвищенш АТ. А асоцшоване з АГ прогресуюче атеросклеротичне ураження цере-бральних судин посилюе вищеописаш процеси,
ROC-KpMBi
Специф1чшсть
Д1агональн1 сегменти, згенероваж зв'язками
Джерело кривоТ:
-ктькють ГК за piK перед обстеженням
-TIM
- коефщент когн1тивних порушень
----опорна niHia
Рисунок 1. ROC-крива частоти ГК, Т1М,
ККП для визначення ймовiрностi розвитку КП у хворих на ГХ
що може спричинити як гостре судинне (лакунар-ш шсульти, крововиливи), так i хрошчне дифуз-не ураження мозку з порушенням когштивних функцш, тобто кризовий переб^ АГ прискорюе прогресування ураження головного мозку [33].
Особливютю нашо! роботи було вивчення впливу переб^у ГХ (частоти ГК) i Т1М сонно! артерп на можливий розвиток когштивних дис-функцiй.
Аналiз площi тд ROC-кривою для частоти ГК i показника Т1М щодо визначення ймовiрностi розвитку КП у хворих на ГХ сввдчить про середню i погану якiсть моделi вiдповiдно для визначення ймовiрностi розвитку КП у хворих.
При проведенш за допомогою статистичного модуля MedCalc Software порiвняльного аналiзу площi пiд ROC-кривими частоти ГК (0,68 ± 0,06) i ККП (0,80 ± 0,05) для визначення ймовiрностi розвитку КП у хворих на ГХ нами встановлена до-стовiрна рiзниця: 0,12 ± 0,03 (95% Д1 0,05-0,18; p = 0,0005).
Запропонований нами ККП, який базуеться на зборi анамнезу (частота ГК) i показнику Т1М (визначення якого входить до перелжу необхщ-них дослiджень при АГ), високоспецифiчний. А чим вище специфiчнiсть методу, тим надшшше з його допомогою шдтверджуеться захворю-вання (тобто наявшсть КП), а отже, вiн бшьш ефективний. Тому методика з високою специ-фiчнiстю не зараховуе здорових оиб до категорп хворих, i специфiчний тест рiдко буде давати по-зитивний результат за вiдсутностi захворювання [34], а в нашому випадку — наявшсть КП у хворих на АГ.
Отже, показник ККП понад 3,10 достовiрно асоцшеться з iмовiрним розвитком КП у хворих на ГХ, що наголошуе на необхвдност подаль-шого обстеження хворих на АГ у цьому напрям-ку. Зважаючи на те, що зниження когштивних функцш розвиваеться поступово, е «вжно мож-ливостей»: при своечаснiй дiагностицi почат-кових проявiв КП !х корекцiя дасть можливiсть запобiгти подальшому зниженню цих порушень [35-37].
Висновки
1. Щншсть використання частоти ГК i показ-ника Т1М для визначення ймовiрностi розвитку КП у хворих на ГХ середньо! i погано! якост моделi (AUC — 0,60 ± 0,07 i 0,68 ± 0,06 вадпо-вiдно).
2. Порогове значення ККП — 3,10 i бшьше, характерна найвища дiагностична специфiчнiсть (95% Д1 0,70-0,90; р < 0,0001) у визначенш роз-витку КП у хворих на ГХ.
3. ККП може бути маркером прогнозу когш-тивно! дисфункцп у пащенлв на ГХ.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтepатуpи
1. Global Burden ofHypertension and Systolic Blood Pressure of at Least 110 to 115 mm Hg, 1990-2015/ Forouzanfar M.H., Liu P., Roth G.A. [et al.]// JAMA. — 2017. — Vol. 317, № 2. — Р. 165-182.
2. Коваленко В.М. Динамка стану здоров'я народу Украгни та регшнальш особливость — К: 1нститут кардюлогп iM. М.Д. Стражеска АМН Украгни, 2012.
3. Захаров В.В. Когнитивные нарушения в общеклинической практике / В.В. Захаров, А.Б. Локшина. — М., 2009.
4. Pre-existing hypertension and the impact of stroke on cognitive function / J.S. Elkins, K. Yaffe, J.A. Cauley [et al.]// Ann. Neurol. — 2005. — Vol. 58, № 1. — P. 68-74.
5. Mild cognitive impairment with subcortical vascular features. Clinical characteristics and outcome/ G.B. Frisoni, S. Gal-luzzi, L. Bresciani [et al.] // J. Neurol. — 2002. — № 249. — Р. 1423-1432.
6. Tadic M. Hypertension and cognitive dysfunction in elderly: blood pressure management for this global burden / M. Tadic, C. Cuspidi, D. Hering // BMC Cardiovasc. Disord. — 2016. — № 16. — Р. 208. doi: 10.1186/s12872-016-0386-0.
7. Hughes T.M., Sink K.M. Hypertension and its role in cognitive function: current evidence and challenges for the future / T.M. Hughes, K.M. Sink//Am. J. Hypertens. — 2016. — № 29. — Р. 149-157.
8. Blood pressure variability and cognitive decline in older people: a 5-year longitudinal study / C. McDonald, M.S. Pearce, S.R. Kerr [et al.]// J. Hypertens. — 2017. — № 35. — Р. 140147.
9. Impact of hypertension on cognitive function. A scientific statement from the American Heart Association / C. Iadecola, K Yaffe, J. Biller [et al.]// Hypertension. — 2016. — № 68. — Р. e67-e94. doi: 10.1161/HYP.0000000000000053.
10. Hypertension, dietary sodium, and cognitive decline: results from the Women's Health Initiative Memory Study / B. Har-ing, C. Wu, L.H. Coker [et al.]//Am. J. Hypertens. — 2016. — № 29. — Р. 202-216. doi: 10.1093/ajh/hpv081.
11. Wilbert S. Aronow. Hypertension and cognitive impairment / Wilbert S. Aronow // Ann. Transl. Med. — 2017 Jun. — 5(12). — Р. 259. doi: 10.21037/atm.2017.03.99.
12. Кадыков А. С. Ведение постинсультных больных на амбулаторном этапе / А.С. Кадыков, Н.В. Шахпаронова // Справочник поликлинического врача. — 2011. — № 2. — С. 48-52.
13. Вербицкая С.В. Реабилитация больных, перенесших инсульт, в поликлинике / С.В. Вербицкая, В.А. Парфенов // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. — 2011. — № 4. — С. 3-6.
14. Комплексная энергокоррекция хронической ишемии мозга / З.А. Суслина, С.А. Румянцева, А.А. Скоромец [и др.]//Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2011. — № 3(111). — С. 25-30.
15. Отсроченный эффект ранней когнитивной реабилитации в остром периоде церебрального инсульта /
B.И. Скворцова, Г.Е. Иванова, Т.Т. Киспаева//Клиническая фармакология и терапия. — 2012. — № 4. — С. 44-48.
16. Kurt A. Jellinger Pathogenesis and treatment of vascular cognitive impairment / A Kurt Jellinger // Neurodegenerative Disease Management. — 2014. — Vol. 4, № 6. — P. 471-490.
17. Incidence of dementia over three decades in the Fra-mingham heart study / C.L. Satizabal, A.S. Beiser, V. Chouraki [et al.]//N. Engl. J. Med. — 2016. — № 374. — Р. 523-532.
18. Carotid intima-media thickness as predictor of cognitive impairment in hypertensive patients / O. Gulkevych, O. Kupchyn-ska, T. Ovdienko [et al.]// J. Hypertension. — 2015. — Vol. 33, Sup. 1. — Р. 443. doi: 10.1097/01.hjh.0000468776.51106.72.
19. Subclinical carotid atherosclerosis and neurocogni-tive function in an urban population / Carrington R. Wendell, S.R. Waldstein, Michele K. Evans [et al.]// Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 249. — P. 125-131. http://doi.org/10.1016/j.ath-erosclerosis.2016.04.009.
20. Стан когштивних функцш i гх зв'язок Í3 суб^шч-ними структурними змтами сонног артерН та частотою гтертошчних кризiв у хворих на артерiальну гтертензж //
C.С. Боев, М.Я. Доценко, Л.В. Герасименко [та т.] // Артериальная гипертензия. — 2017. — № 3. — С. 23-28.
21. Артериальная гипертензия и болезнь малых сосудов: современные аспекты/Н.Я. Доценко, С.С. Боев, И.А. Шеху-нова [и др.]// Therapia. — 2017. — № 7. — С. 12-18.
22. Молчанова Ж.И. Исследование когнитивных функций у больных неврологического профиля: Методическое пособие/ Ж.И. Молчанова, А.А. Соколова, Л.И. Анищенко. — Ханты-Мансийск: ХММА, 2013. — 38 с.
23. Metz C.E. Maximum-likelihood estimation of receiver operating characteristic (ROC) curves from continuously-distributed data/ C.E. Metz, B.A. Herman, J.-H. Shen // Statistics in Medicine. — 1998. — Vol. 17. — P. 1033-1053.
24. Saito T. Precrec: fast and accurate precision — recall and ROC curve calculations in R/ T. Saito, M. Rehmsmeier //Bioin-formatics. — 2017. — № 33(1). — Р. 145-147.
25. Осипов Е.В. Изучение когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией / Е.В. Осипов, М.М. Батишин, С.С. Саркисян// Соврем. проблемы науки и образования. — 2015. — № 8(2). — С. 254-258.
26. Heiss G. Carotid atherosclerosis measured by B-mode ultrasound in population: associations with cardiovascular risk factors in the ARIC study / G. Heiss, A.R. Sharrett, R. Barnes // Am. J. Epidemiol. — 1991. — Vol. 134, № 3. — P. 250-256.
27. Cardiac and Carotid Markers Link With Accelerated Brain Atrophy / B. Sabayan, Mark A. Van Buchem, S. Sigurdsson [et al.]// Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. — 2016. — № 36. — Р. 2246-2251.
28. Стулин И.Д. Ультразвуковые методы диагностики в неврологии / И.Д. Стулин // Клин. вестн. кремлевск. мед. — 2003. — № 2. — C. 23-28.
29. Sojkova J. Intima-Media Thicknessand Regional Cerebral Blood Flowin Older Adults / J. Sojkova, L.L. Beason-Held, E.J. Metter // Stroke. — 2010. — № 41. — Р. 273-279. doi: 10.1161/STR0KEAHA. 109.566810.
30. Cabeza R. Imaging cognition II: An empirical review of 275pet and fmri studies / R. Cabeza, L. Nyberg // J. Cognitive Neuroscience. — 2000. — № 12. — Р. 1.
31. Carotid intima-media thickness and cognitive function in a middle-age dand older adult community: a cross-sectional study / A. Wang, G. Chen, Z. Su [et al.] // J. Neurol. — 2016. — Vol. 263. — Iss. 10. — Р. 2097-2104. doi: 10.1007/s00415-016-8.
32. Клинические и патогенетические аспекты кризо-вого течения артериальной гипертонии у пациентов с начальными проявлениями хронической цереброваскулярной патологии / Ю.Я. Варакин, Е.В. Гнедовская, О.С. Андреева [и др.] // Клиническая неврология. — 2014. — Т. 8, № 32. — С. 16-20.
33. Денищук И.С. Дисциркуляторная энцефалопатия при кризовом течении гипертонической болезни: Дис... д-ра мед. наук/И.С. Денищук. — М., 2006.
34. Altman D. G. Diagnostic tests 1: sensitivity and specificity / D.G. Altman, J.M. Bland // DMJ. — 1994. — № 308. — Р. 1552.
35. Brain imaging changes associated with risk factors for cardiovascular and cerebrovascular disease in asymptomatic patients / J.I. Friedman, C.Y. Tang, de H.J. Haas [et al.] // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2014. — № 7(10). — Р. 1039-1053. PMID: 25323165doi: 10.1016/j.jcmg.2014.06.014.
36. Корекщя та лкування помiрних когштивних по-рушень у хворих на артерiальну гтертензю / С.С. Боев, М.Я. Доценко, 1.О. Шехунова [та т.]// Рациональная фармакотерапия. — 2015. — № 3(36). — С. 9-14.
37. Есин Р.Г. Болезнь мелких сосудов: патогенетические подтипы, возможные лечебные стратегии / Р.Г. Есин, О.Р. Есин, И.Х. Хайруллин // Consilium Medicum. — 2016. — № 18(2). — C. 170-174.
Отримано 21.05.2018 ■
Боев С.С., Доценко Н.Я., Герасименко Л.В., Шехунова И.А., Молодан А.В., Малиновская О.Я.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
Оценка прогностической значимости толщины интимы-медии и характера течения гипертонической болезни в определении когнитивной дисфункции
Резюме. Актуальность. В настоящее время большой интерес вызывает проблема повышенного артериального давления как фактора риска расстройств когнитивных функций. Цель. Оценка прогностической значимости толщины интимы-медии сонной артерии и характера течения гипертонической болезни в определении когнитивной дисфункции. Материалы и методы. Обследованы 76 пациентов с гипертонической болезнью II стадии и 12 практически здоровых лиц, средний возраст которых составил 51,55 ± 0,86 года и 54,25 ± 2,74 года соответственно. Пациенты были распределены на две группы с отсутствием и наличием когнитивных нарушений, которые оценивали с помощью Монреальской шкалы. С целью определения прогностической значимости показателей, для установления вероятности развития когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью применяли анализ кривых операционных характеристик (ЯОС-анализ). Результаты. В группе больных гипертонической болезнью II стадии с когнитивными нарушениями доля пациентов с показателями толщины
интимы-медии сонной артерии выше нормальных значений и доля пациентов с частыми гипертоническими кризами была выше, чем пациентов без когнитивных нарушений, что составило 61,1 и 63,8 % соответственно. Площадь под ЯОС-кривой для толщины интима-медиа сонной артерии, частоты гипертонических кризов и коэффициента когнитивных нарушений в прогнозировании вероятности развития когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью составила 0,60 ± 0,07; 0,68 ± ± 0,06; 0,80 ± 0,05 соответственно. Это свидетельствует о плохом, среднем и хорошем качестве модели соответственно. Выводы. Показатель коэффициента когнитивных нарушений более 3,10 достоверно ассоциируется с вероятным развитием когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью и может служить маркером прогноза когнитивной дисфункции у пациентов с гипертонической болезнью.
Ключевые слова: когнитивные нарушения; гипертоническая болезнь; толщина комплекса интима-медиа; ЯОС-анализ
КЛШ1ЧШ ДОСЛIДЖЕHHЯ I CLINICIAL RESEARCHES
S.S. Boev, N.Ya. Dotsenko, L.V. Gerasimenko, I.A. Shekhunova, A.V. Molodan, A.Ya. Malynovskaya
State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
Evaluating the prognostic significance of carotid intima-media thickness and the nature of hypertension
in the recognition of cognitive impairment
Abstract. Background. At present, the problem of high blood pressure as a risk factor for cognitive impairment is of great interest. The purpose was to evaluate the prognostic significance of carotid intima-media thickness and the nature of hypertension course in the recognition of cognitive impairment. Materials and methods. Seventy six patients with stage II hypertension and 12 apparently healthy persons were examined, their mean age was 51.55 ± 0.86 years and 54.25 ± 2.74 years, respectively. Patients were divided into 2 groups, with absence and presence of cognitive impairment assessed using the Montreal Cognitive Assessment test. In order to evaluate the prognostic significance of indicators, the analysis ofperformance curves (ROC-analysis) was used to determine the risk of cognitive impairment in patients with essential hypertension. Results. In the group with stage II hypertensive disease and cognitive impairment, the proportion of
patients with carotid intima-media thickness higher than normal and the proportion of patients with frequent hypertensive crises was higher than in group without cognitive impairment and amounted to 61.1 and 63.8 %, respectively. The area under the ROC curve for the carotid intima-media thickness, the incidence of hypertensive crises and the coefficient of cognitive impairment when predicting the risk of cognitive impairment in hypertensive patients was 0.60 ± 0.07; 0.68 ± 0.06; 0.80 ± 0.05, respectively. This indicates a bad, average and good quality of the model, respectively. Conclusions. The coefficient of cognitive impairment more than 3.10 is significantly associated with their development in patients with essential hypertension and can serve as a marker for predicting cognitive dysfunction.
Keywords: cognitive impairment; hypertension; intima-media thickness; ROC analysis
