CC BY
80
Дубровін В.О. Оцінювання продукту організаційного проекту за моделлю ділової досконалості / В.О. Дубровін, І.П. Тавлуй / / Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2012. - № 2 (42). - С. 87-92.
УДК 005.7.001.13
В.О. Дубровін, І.П. Тавлуй
ОЦІНЮВАННЯ ПРОДУКТУ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ЗА МОДЕЛЛЮ ДІЛОВОЇ ДОСКОНАЛОСТІ
Визначено відповідність критеріїв моделі ділової досконалості Європейського фонду менеджменту якості (European Foundation for Quality Management -EFQM) та вимог стандартів ISO серії 9000. Проведено оцінювання продукту проекту розроблення системи управління якістю за моделлю EFQM. Визначено переваги та недоліки запропонованого підходу. Рис. 2, табл. 1, дж. 11.
Ключові слова: організаційний проект, модель ділової досконалості, вищий навчальний заклад.
В.А. Дубровин, И.П. Тавлуй
ОЦЕНКА ПРОДУКТА ОРГАНИЗАЦИОННОГО ПРОЕКТА ПО МОДЕЛИ ДЕЛОВОЙ СОВЕРШЕНСТВА
Определены соответствие критериев модели делового совершенства Европейского фонда менеджмента качества (European Foundation for Quality Management - EFQM) и требований стандартов ISO серии 9000. Проведена оценка продукта проекта разработки системы управления качеством по модели EFQM. Определены преимущества и недостатки предложенного подхода. Рис. 2, табл. 1, дж. 11.
Ключевые слова: организационный проект, модель делового совершенства, вуз.
V.A. Dubrovin, I.P. Tavluy
PRODUCT EVALUATION OF ORGANIZATIONAL MODEL FOR BUSINESS EXCELLENCE
Defined compliance criteria of business excellence model of the European Foundation of Quality Management (European Foundation for Quality Management - EFQM) and the requirements of ISO 9000. An evaluation of the product development project QMS model EFQM. The advantages and disadvantages of the proposed approach. Figure. 2, Tab. 1, j. 11.
Keywords: organizational design, a model of business excellence, higher education institution.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток освіти знаходиться під сильним впливом вимог суспільства та процесів глобалізації. Ситуація загострюється через зростання кількості навчальних закладів, масовість освіти, застарілість матеріально-технічної бази, недостатність фінансування тощо. Ці фактори посилюють конкуренцію між вищими навчальними закладами (ВНЗ) та, разом із тим, суттєво погіршують якість освіти, одночасно відкриваючи внутрішні
організаційні та управлінські проблеми ВНЗ України. Тому запровадження інноваційних проектів з організаційного розвитку є нагальним питанням для української освіти.
Організаційний проект - це проект, головною метою якого є оптимізація існуючих або введення нових процесів будь-якої діяльності компанії чи її структурних підрозділів для досягнення її стратегічних цілей, не передбачає отримання прямої комерційної вигоди у своїх межах. Саме це ускладнює процес оцінювання продукту організаційного проекту, одним із яких може бути упровадження СУЯ у ВНЗ, передумови розробляння якої викладено у [1].
Аналіз досліджень та публікацій. Разом із тим, кількість науковців, які відзначають незадоволеність підприємств результатами упровадження СУЯ [2], зростає [3-9]. Однією із основних причин, наш погляд, є ціль організації-ініціатора проекту отримати сертифікат відповідності ^О 9001 [2]. Такий підхід передбачає оцінювання проекту здійснювати за фактом отримання сертифікату відповідності, що, у свою чергу, схиляє організацію-виконавця проекту до формального розроблювання документів СУЯ, необхідних для проведення процедури сертифікації.
Недосконалість процедури внутрішнього аудиту та формальний підхід організації-виконавця проекту призвели до ситуації, коли більшість із сертифікатів відповідності є формальним підтвердженням наявності у організації необхідних документів СУЯ і ніяким чином не відображають і не спонукають до результативності та ефективності СУЯ. Отже, особливо актуальним для організаційного проекту з розробляння та упровадження СУЯ у ВНЗ є визначення вимог та способу проведення оцінки продукту проекту.
У статті [10] обґрунтовано доцільність використання моделі EFQM при проведенні діагностики стану ВНЗ та само оцінюванні його СУЯ для можливості визначити результативність та ефективність проекту розробляння та упровадження СУЯ ВНЗ. Важливою перевагою запропонованого підходу є універсальність - він може бути застосовний для будь-якої організації, будь-якої форми власності, сфери діяльності, розміру тощо. З іншого боку, модель не враховує специфічні особливості, притаманні різним сферам діяльності.
Однією із суттєвих перешкод для використання критеріїв моделі EFQM для проведення оцінки продукту проекту - СУЯ ВНЗ є недостатня кількість теоретичних та практичних розробок з даного питання, що актуалізує тему дослідження.
Метою даної роботи є проведення оцінювання продукту проекту з розробляння та упровадження СУЯ ВНЗ за критеріями моделі ділової досконалості EFQM та визначення переваг і недоліків підходу.
Викладення основного матеріалу дослідження. Дослідження, представлені у даній статті ґрунтуються на матеріалах проекту з розроблення та впровадження СУЯ у НУБіП України та матеріалах участі ВНЗ у 16-му Українському національному конкурсу якості, який проводиться за моделлю ділової досконалості EFQM.
Застосування моделі передбачає не лише конкурсну оцінку, але й проведення відповідного діагностичного дослідження, вимірювання потужності та ефективності управлінського потенціалу організації, оцінку зрілості менеджменту відносно еталонного рівня, виявлення сильних сторін, а також сфер діяльності, що доцільно вдосконалювати.
Модель EFQM складається із дев’яти критеріїв (рис. 1), п’ять із яких описують діяльність ВНЗ з точки зору підходів, що застосовує ВНЗ для отримання результатів діяльності; чотири критерії безпосередньо визначають отримані результати, через застосування відповідних підходів.
ЛІДЕРСТВО
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ
МОЖЛИВОСТІ
ПРОЦЕСИ, ПРОДУКЦІЯ ТА ПОСЛУГИ
РЕЗУЛЬТАТИ
ДЛЯ
ПЕРСОНАЛУ
РЕЗУЛЬТАТИ
ДЛЯ
СПОЖИВАЧІВ
РЕЗУЛЬТАТИ
ДЛЯ
СУСПІЛЬСТВА
КЛЮЧОВІ
РЕЗУЛЬТАТИ
РЕЗУЛЬТАТИ
Рис 1. Схема моделі БРОМ
Модель БРОМ вказує на те, що задоволеність студентів, роботодавців, персоналу та вплив на суспільство досягаються через лідерство, управління процесами СУЯ та призводять до реалізації стратегічних цілей ВНЗ, ефективного розподілу ресурсів та позитивних фінансових і не фінансових ділових результатів ВНЗ.
Таблиця 1
Відповідність критеріїв моделі ділової досконалості та вимог розширеної СУЯ
Критерій моделі EFQM Розділи ISO 9001 Розділи ISO 9004
Лідерство 4.1 5.6 8. 5. 8. 5. 8. 5. СЛ 4^ 5. 4.1 6.3 4.2; 4.3; 4.4; 9.1; 9.2; 9.3
Політика та стратегія 4.1 5.4; 5.6; 8.4 5.1 5.2; 5.3; 5.4
Персонал 6.2 6.3 9.4
Партнерство та ресурси 7.4; 6.3; 6.4 6.4 6.8 6.5; 6.6; 6.7;
Процеси 4.1 7.6 7.1; 7.2; 7.3; 7.5; 8.1 7.1; 7.2; 7.3
Результати, що стосуються споживачів 7.2 8.2 8.2 8.3
Результати, що стосуються персоналу 6.2 6.3 8.2; 8.3
Результати, що стосуються суспільства - 8.2 8.3
Основні ділові результати 8.2 8.2; 8.3
Наведений у табл. 1 порівняльний аналіз відповідності критеріїв моделі ділової досконалості та вимог до розширеної процесно-орієнтованої СУЯ, що визначені відповідними розділами стандартів, дає підстави для висновку, щодо їх сумісності та можливості використання у якості вимог до продукту проекту з розробляння та упровадження СУЯ, а саме:
у якості вимог до продукту проекту - вимоги до розширеної СУЯ відповідно до [10];
у якості інструменту для оцінювання продукту проекту - критерії моделі ділової досконалості за [І1].
За результатами оцінювання СУЯ НУБіП України за моделлю EFQM побудована пелюсткова діаграма (рис. 2), що відображає: початковий стан системи управління ВНЗ;
значення «рівнів досконалості» критеріїв моделі EFQM по завершенні проекту з розробляння та упровадження СУЯ ВНЗ;
сфери для вдосконалення діяльності ВНЗ у розрізі дев’яти критеріїв моделі БРОМ.
Лідерство
100,0^.
Ключові результати
Результати для суспільства
Персонал
Результати для персоналу
Партнерство та ресурси
Результати для споживачів
Іроцеси, продукція та послуги
Рис. 2. Результати оцінювання продукту проекту СУЯ ВНЗ за критеріями моделі БРОМ
Отримані результати свідчать про те, що розробляння та упровадження СУЯ у ВНЗ найбільше відобразилося на критеріях моделі групи «Можливості»: СУЯ розширила можливості ВНЗ для досягнення необхідних результатів, тим самим створивши основу для сталого розвитку освітньої установи.
Рівень досконалості критеріїв «Лідерство» і «Стратегія» збільшився на 22 та 20 бали відповідно. В результаті упровадження СУЯ, у ВНЗ були сформовані політика, цілі у сфері якості, до розробляння яких залучалися керівники усіх рівнів. Ефективна система навчання персоналу при упровадженні СУЯ забезпечила залучення працівників до процесу вдосконалення діяльності освітньої установи, що призвело до покращення рівня досконалості критерію «Персонал» на 12 балів.
Зміни критерію «Партнерство та ресурси» (на 27 балів) відбулися за рахунок регламентації сфер діяльності ВНЗ, яким не приділялося належної уваги до початку проекту: обслуговування та розвиток інфраструктури, управління інформаційно-телекомунікаційним середовищем, навчальні електронні ресурси, стратегічне партнерство тощо.
За час реалізації проекту з розробляння та упровадження СУЯ ВНЗ найбільших змін зазнали критерії «Процеси, продукція та послуги» (37,0 бал.) та «Результати для споживачів» (36,3 бал.), що відображає упровадження процесного підходу у діяльність ВНЗ та реалізацію основного принципу СУЯ -орієнтація на споживача.
Аналізуючи зміни, слід відмітити, що значення критерію «Результати для споживачів» до початку проекту складав 8,8 балів. Низьку оцінку даного критерію можна поясними орієнтацією українських ВНЗ не на споживачів навчальних послуг, а на міністерства та відомства, у впорядкуванні яких знаходиться освітня установа. Результатом такого стану є слабкий зворотній зв'язок ВНЗ із студентами, роботодавцями, що призводить до неконкурентоспроможними випускників ВНЗ на внутрішніх та зовнішніх ринках освітніх послуг.
Значення інших критеріїв групи «Результати», а саме, «Результати для персоналу», «Результати для суспільства», «Ключові результати», суттєвих змін не зазнали. Це пояснюється тим, що ВНЗ відслідковують результати своєї 4 “Управління проектами та розвиток виробництва”, 2012, № 2(42)
діяльності, відповідно до чинного законодавства, у встановленому порядку звітують перед членами трудового колективу та вищестоящими організаціями .
За результатами самооцінки ВНЗ за моделлю ділової досконалості можна визначити початковий стан системи управляння ВНЗ за встановленими критеріями та їх зміни при реалізації проекту СУЯ у діяльність ВНЗ, виявити сильні та слабкі сторони, розробити план заходів із поліпшування продукту проекту - СУЯ ВНЗ.
За значенням «рівнів досконалості» критеріїв моделі може бути розрахований інтегральний показник стану СУЯ (ІПССУ) ВНЗ із врахуванням вагомості відповідних критеріїв:
9
ІПССУ = £ Р&, (1)
І=1
де р — ваговий коефіцієнт однієї із дев’яти груп показників, що є сталими величинами, визначеними для оцінювання за моделлю ділової досконалості [11];
(2] — інтегрована оцінка Н групи показників, що визначається експертним методом.
Проведення на завершальній фазі проекту самооцінювання СУЯ ВНЗ за визначеними критеріями моделі ділової досконалості дозволить отримати оцінку продукту проекту - абсолютну зміну інтегрального показника стану системи управління (ІПССУ) ВНЗ:
ЫПССУ = ІПССУКІН — ІПССУпоч, (2)
де ІПССУтч, ІПССУин — значення інтегрального показника початкового та
кінцевого стану системи управління, обрахованого за формулою (1).
Разом із тим, застосування моделі ділової досконалості для оцінювання продукту проекту не дозволяє встановити прямі залежності між показниками груп «Можливості» та «Результати», а отже і визначити кінцевий результат організаційного проекту - підвищення конкурентоспроможності ВНЗ.
Висновки:
Проведено порівняльний аналіз критеріїв моделі ділової досконалості EFQM та вимог стандартів серії ^О 9000, визначено їх сумісність для встановлення вимог до проекту розширеної СУЯ та оцінювання продукту проекту.
Доведено, що упровадження організаційних проектів, а саме СУЯ, у діяльність ВНЗ створює передумови для сталого розвитку освітньої установи, підвищуючи рівень досконалості критеріїв групи «Можливості» моделі ділової досконалості EFQM.
Визначено, що модель ділової досконалості БРОМ може бути використана для оцінювання продукту проекту із розробляння та упровадження СУЯ ВНЗ.
Разом із тим, для будь-якої організації більш важливим є саме результати діяльності; застосування моделі ділової досконалості для оцінювання продукту організаційного проекту не дозволяє встановити прямі залежності між показниками груп «Можливості» та «Результати», а отже і визначити кінцевий результат організаційного проекту - підвищення конкурентоспроможності ВНЗ.
Подальші дослідження будуть спрямовані на побудову моделі оцінювання проекту СУЯ ВНЗ, із врахуванням проведених досліджень.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лисенко В. Передумови впровадження системи управління якістю у вищому
навчальному закладу / В. Лисенко, І. Тавлуй // Стандартизація, сертифікація, якість. -
2011. - № 4. - С. 65-69.
2. Система управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2008, IDT): ДСТУ ISO 9001:2009. -
[Чинний від 2009-09-01]. - К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 26 с. -
(Иаціональний стандарт України).
3. Фатхутдинов Р. Конкурентоспособность России: как ее повысить / Р. Фатхутдинов // Стандарты и качество. - 2004. - № 1. - С. 60-63.
4. Лапидус В. Доктор Дж. Джуран критикует стандарты ИСО серии 9000 / В. Лапидус // Стандарты и качество. - 1999. - № 11. - С. 71-75.
5. Седдан Дж. Стандарты ИСО серии 9000: болезнь экономики? / Дж.Седдан // Деловое совершенство. - 2005. - № 4. - С. 8-13.
6. Егорова Л. Причины неэффективности систем менеджмента качества / Л. Егорова // Стандарты и качество. - 2006. - № 12. - С. 30-33.
7. Лапидус В. Менеджмент качества и корпоративный менеджмент / В. Лапидус // Системы, методы и инструменты эффективного менеджмента: межгосударст. семин. 15-27 мая 2004 г.: матер. семинара. - М.: Приоритет, 2004. - С. 4-9.
8. Кабаков Ю. Иапрямки удосконалювання систем управління: стандарти, методи або цілі підприємства? / Ю. Кабаков // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2009. - № 2. - С. 39-42.
9. Коршунов Д. Ще раз про якість / Д. Коршунов // Стандартизація, сертифікація, якість. -2008. - № 2. - С. 58-61.
10. Тавлуй І. Методичні засади розроблення та впровадження розширеної системи управління якістю вищого навчального закладу / І. Тавлуй // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2012. - № 3. - С. 46-50.
11. EFQM. Модель Совершенства - EFQM 2010. - К.: УАЯ, 2011. - 35 с.
Рецензент статті Стаття надійшла до редакції
д.т.н., проф. Хомічак Л.М. 12.05.2012 р.
