CC BY
6
УДК 664:665.1/7:539:542/543
1.В. ЛЕВЧУК, В.А. К1ЩЕНКО
ДП «Укрметртестстандарт»
А.1. УКРАШЕЦЬ, М.1. ОСЕЙКО, В.М. ПАС1ЧНИЙ, А.1. МАРИН1Н
Нацiональний унiверситет харчових технологш, м. Ки1в
ОЦ1НКА ЗАЛИШКОВОГО ВМ1СТУ ПЕСТИЦИД1В У ВОВНЯНОМУ ЖИР1 ПРИ ОЧИЩЕНН1 ВОВНИ З ВИКОРИСТАННЯМ ВИСОКОЕНЕРГЕТИЧНО1
ОБРОБКИ
Встановлено ефективтсть розробленог методики щодо виявлення 3a6pydmHocmi сирого вовняного жиру пестицидами, при комплексному хроматографiчному дослiдженнi.
Шдтверджено необхiднiсть здшснення монторингу технологiчного процесу отримання сирого вовняного жиру з використанням високоенергетично'г' обробки для скринiнгу з використанням газорiдинноi хроматографа з мас-селективним детектуванням.
Достовiрно пiдтверджено збiжнiсть результатiв анализу пестицидiв при використаннi розробленого методу очищення екстрактiв матриць на колонцi з адсорбентом i екстракци сумшшю органiчних розчинниюв, що обтрунтовуе ефективтсть розробленог методики виявлення пестицидiв у технологи очищення вовни.
Ключовi слова:пестициди, очищення вовни, вовняний жир, монторинг, високоенергетична обробка.
И.В. ЛЕВЧУК, В.А. КИЩЕНКО
ГП «Укрметртестстандарт»
А.И. УКРАИНЕЦ, Н.И. ОСЕЙКО, В.Н. ПАСИЧНЫЙ, А.И. МАРИНИН
Национальный университет пищевых технологий, г. Киев
ОЦЕНКА ОСТАТОЧНОГО СОДЕРЖАНИЯ ПЕСТИЦИДОВ В ШЕРСТЯНОМ ЖИРЕ ПРИ ОЧИСТКЕ ШЕРСТИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВЫСОКОЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ ОБРАБОТКИ
Установлена эффективность разработанной методики по выявлению загрязнения сырого шерстяного жира пестицидами, при комплексном хроматографическом исследовании.
Подтверждена необходимость осуществления мониторинга технологического процесса получения сырого шерстяного жира с использованием высокоэнергетической обработки для скрининга с использованием газожидкостной хроматографии с масс-селективным детектированием.
Достоверно подтверждена сходимость результатов анализа пестицидов при использовании разработанного метода очистки экстрактов матриц на колонке с адсорбентом и экстракции смесью органических растворителей, что обосновывает эффективность разработанной методики выявления пестицидов в технологии очистки шерсти.
Ключевые слова: пестициды, очистка шерсти, шерстяной жир, мониторинг, высокоэнергетическая обработка.
I.V. LEVCHUK, V.A. KISCHENKO
SE «Ukrmetrteststandard»
A.I. UKRAINETS, N.I. OSEIKO, V.N. PASICHNIY, A.I. MARYNIN
National University of Food Technologies, Kyiv
PESTICIDE RESIDUE EVALUATION IN THE WOOL FAT UNDER WOOL SCOURING WITH
HIGH-ENERGY TREATMENT
Efficiency of the development method to detect pesticide contamination of raw wool grease with complex chromatographic study was found. Need to monitor the process of raw wool fat obtaining by high-energy screening process with gas-liquid chromatography with mass selective detection was confirmed. It was reliably confirmed the convergence of the pesticide analysis using the proposed method of matrix extracts purification on column with an adsorbent and extraction of organic solvents mixture. It proves the effectiveness of the developed method ofpesticide detection technology in wool.
Keywords: рesticides, wool cleaning, wool fat, monitoring, high-energy treatment.
Постановка проблеми
У складних еколопчних i c0^aibH0-eK0H0Mi4Hm умовах сьогодення виявлення i впровадження iнновацiйних технологш й органiзацiя виробництва забезпечуе виготовлення вичизняно! продукци щодо сучасних вимог безпеки, якостi, конкурентоспроможностi, функцюнально! i споживацько! цiнностi, вiдповiдно до вимог вичизняного i зарубiжного законодавства.
З введениям в дш нових Державних санiтарних норм та правил «Медичш вимоги до якостi та безпечносл харчових продуктiв та продовольчо! сировини», Наказ МОЗ Укра!ни № 1140 ввд 29.12.2012 [20], шдприемства з переробки сшьськогосподарсько! продукци та продукпв тваринництва отримали правове поле щодо регламентування базових показник1в якостi i безпечностi харчових продуктiв та продовольчо!сировини.
Потреба в еколопзаци виробництва i перероблення йльськогосподарсько! продукци та продукци тваринництва потребуе розроблення системних пiдходiв щодо регламентування i визначення небезпечних чиннишв i показник1в, що визначають безпечнiсть продуктiв i вiдходiв харчових виробництв в реальних умовах дшчих шдприемств.
На сучасному етат в Укра!ш iнтенсивно оновлюеться i розробляеться нормативна база щодо ефективного контролю вiдходiв [16, 22, 23], вимог щодо спчних вод i !хшх осадiв [17], вимог щодо збертання, пакування i перевезення вiдходiв [18, 22, 23], проведено регламентування щодо контролю вмюту генетично модифжованих органiзмiв в в харчовiй i технiчнiй продукци [19], введенi i дiють норми ДСанПiН 8.8.1.2.3.4 щодо допустимих доз, концентраций кiлькостi та рiвня вмiсту пестицидiв у альськогосподарськш сировинi, харчових продуктах, повiтрi робочо! зони, атмосферному повiтрi, водi водоймищ, грунтi [21].
Однак проблема яка виникае при дослщженш пестицидiв, як використовуються в препаратах для л^вання та профiлактики сiльськогосподарських тварин вимагае необхвдшсть проведення дослвджень сировини (сирий вовняний жир та безводний вовняний жир) на залишкову !х шльшсть.
Як правило для цих цшей використовуються сучаснi iнструментальнi методи аналiзу на основi газорвдинно! хроматографи та високоефективно! рвдинно! хроматографи.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Визначальною технолопчною операцiею первинно! обробки вовни е !! первинне очищення, яке здшснюеться шляхом ll промивки. При цьому вовняне волокно очищуеться вiд забруднень стороншми домiшками мiнерального i рослинного походження, лiпiдiв (жиру) i воскоподiбних речовин, що накопичуються на поверхш волокна в процесi життедiяльностi тварин.
Методи очищення спрямованi на тдвищення ефективностi очищення з отриманням допом1жних сировинних ресурсiв, як1 можуть бути використаш у харчовiй i сум1жних галузях перероблення сiльськогосподарськоl продукцil i продукцil тваринництва[1, 2, 17, 22, 23].
Ниш перспективним е використання шновацшних методiв для очищення вовни i вовномийно! води, в тому чи^ високоенергетично! дискретно! обробки (ВДО) [1-5].
Лшди (жир) мають велике практичне значення, але враховуючи, що для профшактики та л1кування паразитарних захворювань овець, в тому чи^ при коростяних захворюваннях застосовують препарати на основi пестицидiв, а саме: гексал^, гексаталпу, неоцидолу, цiодрину, дурсбану, ветиолу та iнших [6]. Аерозольна обробка овець проводиться цюдрин-аерозолем, внутрiшньом'язовi iн'екцi! iвомеку i потребуе контролю !х залишкового вмiсту в чай.
При псорошта ефективним та нешквдливим препаратом для лiкування та хiмiопрофiлактики е коло!дна сiрка. Використовують також акрекс (iзофен) тиктак (амiтраз), дiазинон у виглядi 0,025%-но! водно! емульсп та iн.
Зазначене вище робить необхвдним розробки нових ефективних методик та пошук нових рiшень щодо тдготовки зразк1в до дослiджень та застосування хроматографiчних методiв, як1 е одними з найпоширешших аналiтичних методiв, що застосовуються для визначення бшьшосп небезпечних речовин, зокрема груп пестицидiв.
Пестициди - згiдно визначення, це хiмiчнi препарати, що мають токсичш (бiоциднi) властивостi. А в переклада з латини "pest" - зараза, а "cido" - вбиваю.
Одним словом, це зброя людини для захисту урожаю вщ бур'янiв, комах, патогенних грибiв тощо. В залежносп вiд того проти кого або чого вони застосовуються пестициди даться на певш класи. Це шсектициди - препарати для знищення комах, гербщиди - для знищення бур'яшв, фунгiциди -в1д грибкових захворювань, тощо [7]. Вмют даних речовин у альськогосподарськш сировиш, харчових продуктах, промивних водах, що направляються тсля очищення вовни на очистнi споруди i води водоймищ ДСанПiН 8.8.1.2.3.4 [21].
Фiзiологiчну активнiсть технiчного препарату пестициду визначае його дшча речовина.
Ввдомо сотнi дiючих речовин, перелж яких безперервно поповнюеться внаслiдок вдосконалення дi! для пiдвищення виробничо! ефективносп та зменшення негативного впливу на бюсферу. Слiд зазначити, що дiючi речовини пестицидiв належать до рiзних класiв органiчних сполук. Хiмiчна будова,
властивосп, а також параметри ф1зюлопчно1 активносп пестицид1в визначають способи аналогично! вдентифжацп та к1льк1сного визначення мшрошлькостей препарапв [7, 8].
Пестициди як правило мають властивосп як пдрофобш так i гтдрофшьш. Це потребуе врахування при виборi i пiдборi реагентiв для проведения аналгшчного якiсного i кiлькiсного складу пестицидiв в аиалiтичних дослiджениях.
Хроматографiчнi методи е одними з найб№ш поширених аиалiтичних методiв, що застосовуються для визначення бшьшосл груп пестицидiв. Вони характеризуються високою чутливiстю та селектившстю до дослiдних речовин [9].
Формулювання мети дослiдження
В умовах зб№шення вимог до еколопзаци виробництв та пошуку шляхiв ресурсозбереження виникае потреба в ефективнш щентифжаци небезпечних чиннишв, що можуть шляхом дифундування переходити спчш вовномийнi води i продукпв, як1 отримуються при очищеннi вовни (воскоподiбних речовин та жиру).
З огляду на вищезазначенi особливостi прижиттевих чинник1в накопичення пестицидiв у вовш виявлено проблематику щодо контролю залишково! кiлькостi пестицидiв в об'ектах з високим вмiстом воскоподiбних речовин та жиру.
Це обумовлюе потребу проведення аналiзу iснуючих методик визначення пестицидiв та способiв 1х удосконалення для досягнення iдентичностi реального вмiсту пестицидiв в зразках вовни i вовняного жиру отриманого за рiзних способiв очищення в тому числi з використанням ВДО.
Викладення основного матер1алу дослiдження
В дослвдженнях використовували оброблеш за допомогою ВДО сирий вовняний жир, безводний вовняний жир, мийна вовняна вода, яка була проведена науковцями Херсонського нацiонального технiчного ушверситету [1-5].
Для дослiджень летких сполук (хлор, фосфор органiчних пестицидiв, синтетичних шретрощв та сим-триазинiв) використовували газохроматографiчну систему iз двома детекторами по захопленню електронiв iз застосуванням колонок НР-5 (довжина 30 м, внутршнш дiаметр 0,32 мм, товщина фази 0,25 мкм) i НР-50 + (для достовiрностi результату). Наявнiсть iндивiдуальних iнжекторiв з електронним керуванням газами дозволила здшснювати регулювання швидкостей потоку газу-ноая окремо для обох колонок.
Юльшсне визначення пестицидiв проводили з використанням газового хроматографу Agilent 6890 N та газового хроматографу фiрми Varian CP 3800 з пульсуючим полуменево-фотометричним детектором (ППФД), колонку НР-5 (довжина 30 м, внутршнш дiаметр 0,32 мм, товщина фази 0,25 мкм); для визначення сим-триазишв використовували термоюнний детектор (Т1Д), колонку СР SIL 8 /MS(довжина 30 м, внутршнш дiаметр 0,32 мм, товщина фази 0,25 мкм) [10].
Для подготовки проб використовували ушфжовану методику, яка забезпечуе повне екстрагування дослщжуваних пестицидiв при 1х сумiснiй присутносп в зразку [11, 12]. При цьому вона вiдрiзняеться вiд юнуючих методик доступнiстю використаних реактивiв, лабораторного посуду для хiмiчних дослiджень i апаратури, е унiверсальною та дозволяе проводити комплексне дослвдження пестицидiв рiзних хiмiчних груп для визначення методом скриншгу про 1х наявнiсть або вщсутшсть з використанням газового хроматомас-спектрометра Agilent 7890/5975С та бiблiотеки пестицидiв (понад 900 компонентiв).
Метою дослщження був аиалiз впливу технологи отримання вовняного жиру з використанням ВДО на залишкову к1льк1сть пестицидiв рiзних хiмiчних класiв.
На першому еташ дослiджень проведено технологiчний аудит критичних точок олiежирових виробництв щодо показнишв безпеки [13].
Нова методика хроматографiчного визначення пестицидiв передбачае твердофазне очищення екстракпв матриць (олiй, жирових i iнших продуктiв) на колонцi з адсорбентом i екстракцil сумiшшю оргашчних розчинник1в (дiетилового ефiру i гексану та дiетилового ефiру i ацетону) при !х заданому спiввiдношеннi поетапно [11, 12].
Для дослiджения сирого вовняного жиру нами використано мас-селективний детектор газового хроматографа, який дае можливють визначати мас-спектри компонента у сумшах полютантiв.
Для iдентифiкацil отримаш спектри порiвнювались iз позицiями спекав в бiблiотеках даних. Використовували двi доступнi аналiтичнi електроннi бiблiотеки даних NIST i AMDIS [14, 15].
Використання мас-спектрометри для пiдтверджения та вдентифшацп речовин показуе високу результатившсть i вiдтворюваиiсть, тому приймаеться у сучасних аналггачних дослiдженнях як основний метод вдентифжацп.
За отриманими мас-спектрами з високою iмовiрнiстю за бiблiотеками даних NIST i AMDIS у складi екстрактiв сирого вовняного жиру було вдентифжовано 11 хiмiчних сполук, з яких п'ять були пестициди, а саме дiазiнон, колоЛдна арка, iмiдазол, дiфеноконазол, меданiпiрим, а також залишки миючих засобiв i консерванпв, що потребують регламентування при розроблеш показник1в безпечностi
продукпв ВДО оброблення вовни.
За допомогою спещального програмного забезпечення щентифшовано всi пестициди та отримаш данi мас-спектрiв, що свiдчать про вмют конкретного пестициду в дослвдженому зразку сирого вовняного жиру яш представленi в табл. 1.
Таблиця 1
Компонентний склад екстракту сирого вовняного жиру. _
№ Назва компоненту Бiбiлiотека АMDIS Бiблiотека NIST Коефщент ствпадання даних бiблiотек
% вдентичносп % щентичносп
1 Нафталш 96 100 1
2 Диметилфталат 97 95 1
3 Диетилфталат 89 82 1
4 Ддазшон 93 82 1
5 Дшзобутилфталат 60 85 2
6 Ди-п-бутилфталат 73 88 3
7 Орка^8) 75 68 1
8 Меданiпiрим 85 82 1
9 Iмiдазол 76 82 1
10 Бiс (2-етилгексил) фталат 83 72 5
11 Ддфеноконазол 78 79 1
В процеа аналiзу були виявленi речовини фталати i !х похiднi (Речовини № 2, 3, 5, 6, 10). Даш речовини використовуються в якосп пластифiкаторiв (пом'якшувачiв) в процесi синтезу полiвiнiлхлориду (ПВХ) i iнших полiмерних матерiалiв.
Молекули фталатiв хiмiчно не зв'язаш з полiмерними ланцюгами ПВХ i тому в процесi хiмiчного виробництва легко видiляються в оточуюче середовище, що збiльшуe навантаження на забруднення водних ресурсiв i атмосферу робочо! зони.
Диметилфталат додаеться до кремiв мазей, лосьйонiв як репелентний зайб в комбшаци з шшими речовинами [7], що використовуються у ветеринару для л^вання тварин. Наявшсть велико! кiлькостi фталатiв, виявлена нами в зразку сирого вовняного жиру характеризуе необхщшсть потенцiйного контролю вовномийно! води i вовняного жиру для забезпечення безпечносп для споживача продукци, що буде вироблятися з використанням даного виду сировини.
Фталати характеризуются високою токсичнiстю для репродуктивно! системи людини та тварин, шдвищують ризик передчасних пологiв, викликають неврологiчну даю на дiтей у вiцi ввд 4 до 9 рок1в, сприяють ендокринним розладам i гормональнiй дизфункцп.
Виявлений в зразках вовняного жиру нафталш е представником полiциклiчних ароматичних вуглеводнiв (ПАВ), як1 використовуються для консервування овчин.
Решта iдентифiкованих в зразках вовняного жиру тсля ВДО обробки речовин № 4, 7, 8, 9, 11 представлеш пестицидами рiзних хiмiчних груп (дiазiнон, срка, меданiпiрим, iмiдазол, дiфеноконазол).
Отриманi даш компонентного складу сирого вовняного жиру спонукають до подальшого проведения тдтверджуючих та кiлькiсних дослвджень вище зазначених компоненпв, для розроблення рекомендацiй щодо контролю даних показник1в в складi продуктiв оброблення вовни на етат !! очищення i отримання супутшх продуктiв - вовномийно! води i вовняного жиру, з метою ефективно! подальшо! переробки направлено! на ресурсозбереження в галузi переробки сiльськогосподарсько! продукци та сировини тваринного походження.
Висновки
Розроблена методика щодо ефективного екстрагування пестицидiв та !х метаболiтiв для !х iдентифiкацi! при !х сумюнш присутностi у матрицi (зразку), що дозволяе при комплексному хроматографiчному дослщженш виявляти пестициди рiзних хiмiчних груп за бiблiотеками даних NIST i AMDIS у складi екстрактiв сирого вовняного жиру.
Зпдно даних бiблiотек №8Т 1 ЛМБШ за розробленою методикою для пестицидiв к1льк1сть дослвдних речовин для iдентифiкацi! може складати до 50 речовин, у тому чи^ фосфорорганiчних 21, хлороргаиiчних 17, синтетичш третро!ди 6 та сим-триазини.
Встановлено необхiднiсть регламентування i контролю наявносп пестицидiв i фталатiв у вовняному жирi в наслiдок !! забрудненостi даною групою небезпечних для здоров'я людини речовин.
Шдтверджено необхвдшсть розроблення рекомендацiй для здiйснения мониторингу технологiчного процесу отримання сирого вовняного жиру на залишкову к1льк1сть пестицидiв методом скринiнгу з використанням газорвдинно! хроматографi! з мас-селективним детектуванням з подальшою iдентифiкацiею компонентного складу та шлькюного визначення пестицидiв.
скриншгу з використанням газорщинно! хроматографи з мас-селективним детектуванням з подальшою iдентифiкацiею компонентного складу та шльшсного визначення пестицидiв.
Подальшi дослщження передбачають проведення комплексного вивчення сукупного впливу фiзико-хiмiчних чинник1в та параметрiв високоенергетично! дискретно! обробки вовни i вовномийно! води на стадi! !х очищення та вплив даних чиннишв на показники сирого вовняного жиру, воскоподiбних лiпiдiв, лаиолiну, продуктiв на !х основi та удосконалення методiв i методик оцiнювания показник1в !хньо! якостi та безпеки, вiдповiдно до вимог нормативних докуменпв.
Список використаноТ л1тератури
1. Сарибекова Ю.Г. Инновационная технология обработки шерстяного волокна / Ю.Г. Сарибекова, О.Я. Семешко, А.В. Ермолаева // Известия высших учебных заведений. Технология текстильной промышленности. - 2013. № 3. - С. 79-83.
2. Semeshko O. The influence of electrical discharge nonlinear bulk cavitation on the structural and chemical changes in water during the wool fiber bleaching / O. Semeshko, J. Saribekova, T. Asaulyuk and S. Myasnikov // Chemistry & chemical technology (^&СКГ). -2014.-Volume 8, Number 4 - P. 410-415.
3. Семешко О.Я. Електророзрядна обробка в технологиях промивки вовни та одержання вовняного жиру / О.Я. Семешко, Ю.Г. Сарiбекова, А.В. Срмолаева, М.Л. Култн // Вюник Ки!вського нацюнального ушверситету технологш та дизайну. - 2014. - №5(77). - С. 215-218.
4. Семешко О.Я. Визначення впливу високо-дискретно! обробки на яшсш показники вовняного жиру / О.Я. Семешко, О.М. Куник, Ю.Г. Сарiбекова // Харчова промисловють. - 2015. - №17. -С. 68-73.
5. Kunik A. High-energy discrete processing in technology of extraction of wool grease / A. Kunik, O. Semeshko, J. Saribekova, S. Myasnikov // Ukrainian Food Journal. - 2014. - Volume 3, Issue 3. - P. 381-388.
6. Режим доступу: https://www.google.com.ua/webhp?sourceid=chrome-instant&ion=1&espv=2&ie=UTF-8#).
7. Мельников Н.Н. Пестициды и регуляторы роста / Н.Н. Мельников, К.В. Новожилов, С.Р. Белан -М.: Химия, 1995. - 576 с.
8. Коган Ю.С. Общая токсикология пестицидов / Ю.С. Коган - К.: Здоров'я, 1981. - 176 с.
9. Чмиль В.Д. Состояние и перспективы использования современных инструментальных методов анализа пестицидов в Украине / В.Д. Чмиль // Современные проблемы токсикологи. - 2002. - № 2. - С. 57-61.
10. Левчук 1.В. Технолопя процесу швидкого аналiзу при визначенш хлороргашчних пестицидiв методом ГРХ-ЕЗД з використанням двох колонок / 1.В.Левчук, В.А.Кщенко, П.Ф. Петик // Вюник Нацюнального техшчного ушверситету „Харшвський полггехшчний шститут". - 2008. -№.3. - С.71.
11. Осейко М.1., Левчук 1.В., Кщенко В.А. Споаб очищення екстракпв матриць при хроматографiчному визначенш пестицидiв PU 87237. Опубл. 27.01.2014 р., Бюл. № 2. Патент на корисну модель.
12. Осейко М.1., Левчук 1.В., Кщенко В.А. Споаб очищення екстракпв матриць при хроматографiчному визначенш пестицидiв иА 106178. Опубл. 25.07.2014 р., Бюл. № 14. Патент на винахвд.
13. Levchuk I.V. The analysis of production safety factors in technochemical control of oil and fat manufacture. / I.V. Levchuk, M.I. Oseiko, V.K. Tym^nko // Technologiczny audyt i rezerwy produkcji. - 2014. - Vol 5, № 2 (19). - С. 21-25. http://www.tarp.net.ua/
14. Режим доступу: http://www.epa.gov/region09/superfund/prg/.
15. The NIST 11 Mass Spectral Library (NIST 11/2011/EPA/NIH) and NIST 08 (NIST08/2008)/ http://www.sisweb.com/software/ms/nist.htm.
16. ДСТУ 4462.3.01:2006 Охорона природи. Поводження з ввдходами. Порядок здшснення операцш.
17. ДСТУ 7369:2013 Спчш води. Вимоги до спчних вод i !хшх осадiв для зрощування та удобрювання.
18. ДСТУ 4462.3.02:2006 Охорона природи. Поводження з ввдходами. Пакування, маркування i захоронення вiдходiв. Правила перевезення вiдходiв. Загальнi техшчш та оргаиiзацiйнi вимоги
19. «Перелж харчових продуктiв, щодо яких здшснюеться контроль вмiсту генетично модифiкованих органiзмiв». Утвержден приказом МОЗ Украины № 971 от 09.11.2010.
20. Державш саштарш норми та правила Наказ МОЗ Укра!ни № 1140 ввд 29.12.2012. Медичнi вимоги до якосп та безпечностi харчових продуктiв та продовольчо! сировини, Наказ МОЗ Украни № 1140 в^д 29.12.2012.
21. ДСанШН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Державт санггарт правила i норми. Допустимi дози, концентраци, кiлькостi та рiвнi вмiсту пестицидiв у сiльськогосподарськiй сировиш, харчових продуктах, повiтрi робочо! зони, атмосферному повггр! водi водоймищ, груш!
22. Закон Украины от 14.01.2000 №1393-Х^ «Про вилучення з об^у, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неяк1сно! та небезпечно! продукци»
23. Постанова КМУ № 50 ввд 24.01.2000 Загальнi вимоги до здшснення переробки, утилiзацi!, знищення або подальшого використання вилучено! з об^ неяк1сно! та небезпечно! продукцi!.
