CC BY
17
Оглядова стаття = Review article = Обзорная статья
Ukr Neurosurg J. 2019;25(2):24-32 doi: 10.25305/unj.164907
Оцшка якостi життя nацieнтiв 3i спорадичною вестибулярною шваномою
CipKO А.Г.12, Романуха Д.М.1
1 Кафедра нервових хвороб та нейрохiрурпT ФПО, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укратни», Днiпро, УкраТна
2 Вщдтення церебральнот нейрохiрурпT №2, КЗ «Днтропетровська обласна клЫчна лiкарня iменi I.I. Мечникова», Днтро, УкраТна
Над1йшла до редакцп 22.04.2019 Прийнята до публ1кацИ 17.05.2019
Адреса для листування:
С1рко Андр1й Григорович, Вддлення церебральноi нейрох1рургИ №2, Дн1пропетровська обласна кл'/н'/чна л1карня ¡мен1 I.I. Мечникова, Соборна пл., 14, Дн1про, Украна, 49005, e-mail: neurosirko75@gmail. com
Значне поширення нейровiзуалiзацiйних методiв дiагностики та збтьшення обiзнаностi лiкарiв первинноТ ланки щодо штракрашальних новоутворень сприяе Тх раннiй дiагностицi. З кожним роком кiлькiсть випадюв вестибулярних шваном (ВШ), якi дiагностують на раннiх етапах, прогресивно зростае. Збiльшення частки ВШ малого та середнього розмiру з невираженими клЫчними ознаками е приводом для дискуси щодо вибору методу лiкування: динамiчне спостереження, радiохiрургiю чи мiкрохiрургiю? Зробити правильний вибiр складно не лише патенту, а i досвiдченному л^арю.
Наведено огляд лiтератури щодо оцшки якостi життя (ЯЖ) у пащен^в iз спорадичними ВШ. Представлено в^пов^ш анкети i шкали. Систематизовано результати авторитетних i високоцитованих дослiджень з цього питання.
Зпдно з результатами бшьшосл дослiджень ЯЖ у пащен^в з ВШ, пухлини малого розмiру (<15 мм) пiдлягають динамiчному спостереженню, особливо у разi суб'ективного задовтьного функцiонального стану пацiента. У процедурi вибору методу лiкування ВШ необхщна активна участь пацiента i його родичiв. Будь-яке рiшення слiд приймати, намагаючись знайти баланс мiж можливими ускладненнями i природним перебiгом пухлини. При розглядi мiкрохiрургiчного видалення або радiохiрургiчного лiкування ВШ обов'язково сл^ поiнформувати про ризик появи нового i наростання iснуючого неврологiчного дефщиту зi зниженням ЯЖ, а також про прогностичш чинники, якi на це впливають. У разi застосування радiохiрургiчного лiкування слiд також оцшити можливiсть довгострокового припинення росту пухлини, вщдалеш негативнi ефекти опромiнення на функшю черепних нервiв i функцюнальний стан пацiента, ризик перитуморозного набряку та мал^шзацм пухлини, спричиненоТ радiохiрургiею.
Для правильно!' оцiнки оптимально!' тактики л^ування ВШ необхiдна чiтка систематизашя результатiв проведених дослiджень з урахуванням уах прогностичних чинникiв, якi впливають на ЯЖ конкретного хворого. Проблема вибору тактики лкування на основi прогнозування ЯЖ залежно вщ обраного методу л^ування потребуе подальшого вивчення. Ключовi слова: вестибулярна шванома; яюсть життя; огляд л/тератури
Evaluation of the quality of life of patients with sporadic vestibular schwannoma
Andriy G. Sirko12, Dmytro M. Romanukha1
1 Neurology and Neurosurgery Department, Postgraduate Education Faculty, Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine, Dnipro, Ukraine
2 Cerebral Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipro, Ukraine
Received: 22 April 2019 Accepted: 17 May 2019
Address for correspondence:
Andriy G. Sirko, Cerebral Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, 14 Soborna Square, Dnipro, Ukraine, 49005, e-mail: neurosirko75@gmail. com
Today, the widespread use of neuroimaging diagnostic methods and increased awareness of primary care physicians has led to earlier diagnostics of intracranial tumors. Every year the number of cases of vestibular schwannomas (VS) diagnosed at the early stages is progressively increasing. The percentage of VS of small and medium sizes with unexpressed clinical signs serves as the basis for the discussion of the method of treatment choice. What method to choose as the primary link of therapy: dynamic observation (DO)? Radiosurgery (RS)? Microsurgery? Making the right choice is difficult not only for a patient, but also for an experienced doctor. Literature data were reviewed in order to assess the quality of life (QOL) of patients with sporadic VS. The presented questionnaires, scales and their descriptions are used to assess Qol. The results of authoritative and highly cited studies on this subject are systematized.
According to most of the results of studies of QOL in patients with VS, small-sized tumors (< 15 mm) are subject to DO, especially under conditions of subjective satisfactory functional status of a patient. While selecting a method of treatment of VS, the active participation of a patient and his relatives is
Copyright © 2019 Andriy G. Sirko, Dmytro M. Romanukha
[icti (D 1 wor'<'s licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License ^^gnJ https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
necessary. Any decision should be made in an attempt to maintain a balance between possible complications and the natural course of tumor development. When considering microsurgical removal or radiosurgical treatment of VS, it is obligatory to explain the possible risks of the emergence of new neurological deficit and increase of the existing one, with a decrease in QOL, as well as to explain of the prognostic factors that affect it. If RS is used, the possibility of long-term cessation of tumor growth, the long-term negative effects of irradiation on cranial nerve function and functional status of the patient, the risk of peritumorous edema and the possible malignancy of the tumor caused by RS should also be assessed.
In order to correctly assess the optimal tactics for treating VS, a good systematization of the results of the studies performed is necessary, followed by consideration of all the prognostic factors affecting QOL in each particular patient. The problem of the choice of treatment tactics, based on the prediction of QOL, depending on the chosen method of treatment, requires further study.
Key words: vestibular schwannoma; quality of life; review
Оценка качества жизни пациентов со спорадической вестибулярной шванномой
Широкое распространение нейровизуализирующих методов диагностики и увеличение осведомленности врачей первичного звена относительно интракраниальных новообразований способствует их более ранней диагностике. С каждым годом количество случаев вестибулярных шванном (ВШ), которые диагностируют на ранних этапах, прогрессивно возрастает. Увеличение доли ВШ малого и среднего размера с невыраженными клиническими признаками является основанием для дискуссии о выборе метода лечения: динамическое наблюдение, радиохирургия или микрохирургия? Сделать правильный выбор трудно не только пациенту, но и опытному врачу.
Приведен обзор литературы относительно оценки качества жизни (КЖ) у пациентов со спорадическими ВШ, в частности соответствующие анкеты и шкалы. Систематизированы результаты авторитетных и высокоцитированных исследований по этому вопросу. Согласно результатам большинства исследований КЖ у пациентов с ВШ, опухоли малого размера (<15 мм) подлежат динамическому наблюдению, особенно при субьективном удовлетворительном функциональном состоянии пациента. В процедуре выбора метода лечения ВШ необходимо активное участвие пациента и его родственников. Любое решение следует принимать, пытаясь найти баланс между возможными осложнениями и естественным течением опухоли. При расмотрении микрохирургического удаления или радиохирургического лечения ВШ следует обязательно проинформировать о риске появления нового и наростания существующего неврологического дефицита со снижением КЖ, о прогностических факторах, влияющих на это. В случае применения радиохирургического лечения следует также оценить возможность долгосрочного прекращения роста опухоли, отдаленные негативные эффекты облучения на функцию черепных нервов и функциональное состояние пациента, риск перитуморозного отека и малигнизации опухоли, вызванной радиохирургией.
Для правильной оценки оптимальной тактики лечения ВШ необходима четкая систематизация результатов проведенных исследований с учетом всех прогностических факторов, влияющих на КЖ конкретного больного. Проблема выбора тактики лечения на основе прогнозирования КЖ в зависимости от выбранного метода лечения требует дальнейшего изучения.
Ключевые слова: вестибулярная шваннома; качество жизни; обзор литературы
Сирко А.Г.12, Романуха Д.Н.1
1 Кафедра нервных болезней и нейрохирургии ФПО, ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр, Украина
2 Отделение церебральной нейрохирургии №2, КУ «Днепропетровская областная клиническая больница имени И.И. Мечникова», Днепр, Украина
Поступила в редакцию 22.04.2019 Принята к публикации 17.05.2019
Адрес для переписки:
Сирко Андрей Григорьевич, Отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская областная клиническая больница им И.И. Мечникова, Соборная пл., 14, Днепр, Украина, 49005, e-mail: neurosirko75@gmail. com
На раншх стадiях розвитку захворювання спорадична вестибулярна шванома (СВШ) спричиняе однобiчну втрату слуху, шум у вухах, запаморочення, хитюсть при ход^ рiдше - порушення функцií лицьо-вого i трiйчастого черепних нервiв. У мiру збiльшення пухлини в об'емi можуть з'явитися симптоми пдроце-фалií та компресп стовбура головного мозку. Значне поширення нейровiзуалiзацiйних методiв дiагностики та збтьшення обiзнаностi лiкарiв первинноí ланки щодо iнтракранiальних новоутворень сприяе Тх раннiй дiагностицi. З кожним роком кiлькiсть випадкiв вес-тибулярних шваном (ВШ), якi дiагностують на раншх етапах, прогресивно зростае. Збтьшення частки ВШ малого та середнього розмiру з невираженими кл^чними ознаками е приводом для дискуси щодо вибору методу лкування: динамiчне спостереження, радiохiрургiю чи мiкрохiрургiю? Зробити правильний вибiр складно не лише пацiенту, а i досвiдченному лiкарю. Оцiнка якост життя (ЯЖ) дае змогу обГрунто-вано обрати метод лiкування у конкретному випадку та, що найважливше, пояснити пацiенту можливi ризики тсля того чи того виду л^ування.
Пошук лiтератури
Пошук украТномовноТ та росшськомовно'Т лЬ тератури здiйснено у таких електронних базах даних: Нацюнальна бiблiотека УкраТни iменi В.1. Вернадського, Google Schoolar, eLIBRARY.RU. Використано термши: «яюсть життя», «вестибулярна шванома», «качество жизни», «вестибулярная шван-нома». Пошук англшськомовноТ лiтератури проведений за допомогою баз даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Schoolar з використанням термiнiв «quality of life», «vestibular schwannoma», «acoustic neuroma». Проведено пошук л^ературних джерел у перюд з 1970 до 2019 р.
До огляду залучено прац з аналiзом ЯЖ лише у разi СВШ. Були вилучеш: 1) випадки оцшки ЯЖ пащен^в з ВШ при нейрофiброматозi 2 типу [1]; 2) випадки аналiзу ЯЖ д^ей (до 18 роюв) з ВШ [2]; 3) статт з результатами рiзних видiв л^ування без оцiнки ЯЖ пацiентiв з ВШ [3]; 4) статт^ присвячеш функцiТ слухового та лицьового нервiв пiсля лiкування ВШ [4]. Останнш пункт також певною мiрою висв™юе ЯЖ, але у зв'язку з великою ктьюстю праць потребуе окремого аналiзу.
Анкети та шкали оцшки якосл життя
пацieнтiв з вестибулярними шваномами
Найчаспше для оцiнки ЯЖ пашен^в iз ВШ вико-ристовували 36-Item Short Form Health Survey (SF-36) [5-7]. Ця анкета метить 36 запитань, згрупованих у 8 шкал (домешв): фiзичне функцiонування, рольова дiяльнiсть (фiзична роль), тiлесний бть, загальне здоров'я, життездатнiсть, соцiальне функцюнування, емоцiйний стан i психiчне здоров'я. Що вище значен-ня показника (вщ 0 до 100), то кращою е оцiнка за обраною шкалою. З отриманих оцiнок формують два параметри: психологiчний i фiзичний компоненти здоров'я. SF-36 - неспецифiчна анкета, ТТ використо-вують для оцшки ЯЖ в рiзних дослщженнях при рiзних захворюваннях, патологiчних станах тощо.
1нший широко застосовуваний опитувальник - Glasgow Benefit Inventory (GBI) [8-10]. Анкета
була спешально розроблена для оцшки результат лкування в оториноларингологи. Метить 18 запитань, 12 з яких стосуються загально! оцiнки ЯЖ, 3 - сощального функцiонування, ще 3 - фiзичного функцiонування. На кожне запитання е 5 варiантiв вiдповiдей. Вiдповiдь 5 означае найкращий результат, вщповщь 1 - найгiрший, вiдповiдь 3 - без змши стану. Загальш результати оцiнюють вiд -100 до +100 (-100 - значне попршення функцюнального статусу, +100 - максимальне полтшення, 0 -вiдсутнiсть змiн у стаж здоров'я).
В останне десятирiччя була розроблена найбтьш специфiчна анкета для дослщження ЯЖ пацiентiв з ВШ - The Penn Acoustic Neuroma Quality-of-Life Scale (PANQOL) [11-15]. Мютить 26 запитань, роздiлених на 7 домешв (категорш): баланс - 6 запитань, слух - 4, тривожшсть - 4, енерпя - 6, бть - 1, обличчя - 3, загальне здоров'я - 2. Кожну вщповщь оцшюють вщ 1 до 5 балiв, а загальш результати - вщ 0 (м^маль-ний) до 100 (максимальний). Опитувальник PANQOL було перекладено на голландську [16], шмецьку [17], юпанську [18] та французьку [19] мови. Результати дослщжень тдтвердили статистичну значущ^ть PANQOL усiма зазначеними мовами для оцшки ЯЖ пашен^в з ВШ.
Ус три анкети iнодi частково модиф^ували, доповнюючи запитаннями або новими тдпунктами [6,20].
Для суб'ективно!' оцшки також часто застосовують шкали, як оцiнюють ЯЖ не в цтому, а за окремими критерiями: Headache Disability Inventory (HDI) - оцш-ка головного болю [21], Dizziness Handicap Inventory (DHI) - оцшка головокружшня [22], Hearing Handicap Inventory for Adults (HHIA) - оцшка слуху у дорослих [23], Tinnitus Handicap Inventory (THI), Mini-TQ-12 from Hiller and Goebel - оцшка шуму у вухах [23, 24], Facial Clinimetric Evaluation (FaCE) - оцшка функци обличчя [14] тощо. Багато дослщниюв проводять об'ективну оцшку за допомогою таких загальноприйнятих шкал, як Gardner-Robertson, AAO-HNS Classification (для оцшки слуху) та House-Brackmann (для оцшки функци лицьового нерва) [25, 26]. Як суб'ективш, так i об'ективш шкали оцшки iнодi додатково викорис-товували в одному дослщженш для порiвняння та наочност результат при застосуванш SF-36, GBI або PANQOL [24, 27, 28].
О^м зазначених анкет, використовували шши, але вони не знайшли широкого застосування у па-шен^в з ВШ: European Organisation for Research into the Treatment of Cancer, Short Form-12 [29], EQ-5D [30], 10-item Patient-Reported Outcomes Measurement Information System (PROMIS-10) [28].
£ також в^чизняш розробки. Так, £.Г. Педаченко та ствавт. запропонували шкалу оцшки якост шдика-торiв хiрургiчного лiкування пашен^в iз ВШ [31], яка мютить 6 пунктiв, за якими оцшюють функцюнальний статус пацiента: 1 - стан слухово!' функцiï за шкалою Gardner-Robertson, 2 - стан функци лицьового нерва за мiжнародною шкалою House-Brackmann, 3 - стан функци промiжного нерва, 4 - стан функци тршчасто-го нерва, 5 - стан вестибулярной' функци, 6 - стан функци каудально! групи нервiв. Невролопчш порушення оцшюють таким чином: легкий ступшь - 0-8 балiв, середньо! тяжкостi - 9-24 бала, тяжкий - 25-41 бал.
Хоча шкала призначена переважно для оцЫки лкарем функцюнального стану патента (об'ективна), а не для оцшки вiдчуттiв пацiентом. Автори не представили аналiз результатiв л^ування з використанням влас-ноТ шкали. Проте ТТ розробка мае важливе значення для яюсноТ оцiнки ЯЖ пащен^в з ВШ. Сподiваемося, що у найближчому майбутньому вона буде активно застосована у практичнш дiяльностi лiкарiв.
У цiлому данi л^ератури щодо впливу того чи того виду лкування ВШ на ЯЖ дуже вiдрiзняються. Це залежить вщ розмiру пухлини, вiку пацiента, опи-тувальника та низки iнших чинниюв. Нижче наведено конкретнi приклади за i проти використання певного виду лкування та систематизовано результати бага-тьох авторитетних i високоцитованих дослщжень.
Мiкрохiрургiя та якiсть життя пащен^в з
вестибулярними шваномами
T.P. Nikolopoulos зi спiвавт. представили оцiнку результат лiкування 53 пацiентiв, як перенесли опера-цiю з видалення ВШ [8]. ЯЖ оцшювали за допомогою анкети GBI. Мiнiмальна тривал^ть спостереження - 1 рiк, максимальна - 3 роки тсля операци. Результати дослiдження показали, що ЯЖ у 9 (17,4%) пашен^в полтшилася, у 28 (53,8%) - попршилася, у 15 (28,8%) - залишилася незмiнною. Бiльшiсть пацiентiв (41 (78,8%)) не змшили професiТ, решта були змушеш ТТ змiнити головним чином через несприятливi наслiдки операци. У 4 (7,8%) пашен^в полiпшилося фшансове становище, у 15 (29,4%) - воно стало пршим, а у 32 (62,8%) залишилося незмiнним. За результатами до-слiдження, хворi старшого вку мали кращi показники ЯЖ, ашж молодшi пацiенти, оскiльки вони мали прший пiсляоперацiйне фiнансове становище та частше змiнювали професiю тсля операци. Розмiр пухлини суттево не впливав на загальну тсляоперацшну ЯЖ, але вплинув на тсляоперацшне фшансове становище (пашенти з бтьшими пухлинами частiше мали гiрше фшансове становище). Автори наголошують, що хiрургiя ВШ мае значний вплив на ЯЖ пашен^в. Хiрурги, якi оперують невеликi пухлини, не мають припускати, що вплив на життя пашен^в обов'язково буде меншим, нiж тсля видалення великих ВШ. Уа пашенти, особливо у молодшiй вiковiй грут, мають бути пiдготовленi та пошформоваш про наслiдки операцiТ та можливий ризик зниження ЯЖ.
M.J. da Cruz зi спiвавт. пiсля аналiзу отриманих результатiв схиляються до консерватившшого пiдходу до лiкування [5]. За допомогою анкети SF-36 було опитано 72 пашен^в тсля хiрургiТ ВШ (транслабiрин-тного та ретросигмоподiбного достутв). Мiнiмальний перiод спостереження - 1 р^ 8 мiс. Доступ, розмiр пухлини (у чотирьох когортах <15 мм, >15 мм, <25 мм, >25 мм), стать та в^ патента статистично зна-чущо не впливали на ЯЖ. Лише за життездатшстю отримано бтьший результат, решта показниюв були нижчими за вщповщш здорового населення [32]. Автори вважають, що низький темп росту пухлини i мiнiмальнi дооперацiйнi симптоми е аргументами на користь застосування консервативного тдходу до ведення патента.
К. Nicoucar зi спiвавт. вивчали ЯЖ тсля хiрургiТ у пацiентiв iз великими та гiгантськими ВШ [6]. У вах 72 випадках застосовано ретросигмоподiбний
доступ, пухлини вiдповiдали Grade III (26 випадюв) та Grade IV (46 випадюв) за класиф^ашею Koos. Середнiй термiн спостереження тсля операци - 91 м^ (7,6 року), дiапазон - вiд 6 до 228 м^ (19 роюв). Використано модифiковану шкалу SF-36 (додатковi 4 запитання), для оцiнки функци лицьового нерва - шкалу House-Brackmann (оцiнка як лiкарем, так i пацiентом). Результати дослiдження показали, що пашенти з великими та пгантськими ВШ мали ни-жчi показники за вама шкалами SF-36, о^м болю, порiвняно з iншими дослщженнями ВШ рiзного роз-мiру. Психолопчний компонент SF-36 значно пере-важав фiзичний i був основною причиною зниження ЯЖ. О^м цього, отримано цiкавi данi щодо шкали House-Brackmann: сприйняття патентами рухiв обличчя було пршим, жж оцiнка лiкарiв. Автори тд-креслюють важливiсть обговорення з патентом усiх можливих ризикiв операци, оскшьки хiрургiя великих та пгантських ВШ мае значний вплив на ЯЖ.
М.К. Turel зi ствавт. вивчали ЯЖ у 100 хворих тсля хiрургiТ великих та пгантських (>3 см) ВШ за допомогою SF-36 i GBI [9]. Першу контрольну оцшку результатiв проведено у середньому через (13,5 ± 5,3) м^ пiсля операцiТ. Результати показали полтшення ЯЖ порiвняно з дооперацшним статусом у всiх спос-тереженнях. У 63-85% пашен^в це тдтверджено статистичним показником - мiнiмальною кл^чно важливою рiзницею (МКВР) у рiзних доменах. Другу контрольну оцiнку проведено через (29,0 ± 8,3) мю, отримано данi вiд 51 респондента. Встановлено стшке полiпшення показникiв для деяких домежв за SF-36 порiвняно з першою оцiнкою. Результати використання GBI були такими: 87% пашен^в повщомили про полiпшення, 1% не вщчули змiн, 12% повщомили про погiршення. Автори пiдтримують активну мкро-хiрургiчну позицiю при великих та пгантських ВШ, обГрунтовуючи це значним полтшенням ЯЖ пiсля операци.
Рaдiохiрургiя та якiсть життя пащен^в з
вестибулярними шваномами
F.C. Timmer зi спiвавт. дослiджували вплив на ЯЖ гамма-ножа у 97 пашен^в з ВШ за допомогою SF-36 та GBI [27]. Середнш розмiр пухлини становив 17 мм (6-39 мм), середня максимальна доза на пух-лину - 19,9 Гр (16,0-25,5 Гр). Не виявлено кореляци мiж ЯЖ та статтю, вком, розмiром пухлини або дозою опромшення. Оцшки за шкалами за SF-36 були порiвняннi з результатами для здорового населення Голланди (краТни, де проводилося дослщження) [33]. Використання GBI виявило незначне зниження ЯЖ за рахунок збтьшення аудювестибулярноТ симптоматики. Дослщження демонструе, що гамма-жж мало впливае на загальну ЯЖ пашен^в з ВШ.
Berkowitz зi спiвавт. навели результати лiкування юбер-ножем та данi щодо його впливу на ЯЖ [7]. З використанням анкети SF-36 опитано 353 пашен^в з ВШ. Середнш перюд спостереження становив 63 м^ (18-141 м^) тсля опромшення. Середнш об'ем пухлини - 0,5 см3 (0,012-17,3 см3), середня доза опромшення - 13 Гр (7-30 Гр). Респонденти повщомили про добру довгострокову ЯЖ, порiвнянну з такою здорового населення США [34]. Домени запаморо-чення та балансу (з наступним зниженням слуху в
пухлинному Byci) найбтьш статистично i кл^чно значущо впливали на фмзичну та психiчну складову сумарного бала за SF-36.
Динамiчне спостереження та якiсть життя пащен^в з вестибулярними шваномами
Р.С. Klersy 3i спiвавт. проаналiзували тактику «wait and see» у 65 пащен^в з малими та середшми ВШ (у середньому - 9,34 мм (1,5-23,0 мм)) [24]. Для оцшки ЯЖ використали SF-36, для оцшки шуму у вухах - Mini-TQ-12 from Hiller and Goebel. Середнш термш спостереження - (41,72 ± 36,36) мю. Зниження ЯЖ у пащен^в з малими ВШ порiвняно i3 загальною популяцiею населення Ымеччини не виявлено [17]. Не вщзначено тенденцiï до росту пухлини у 53 (81,5%) випадках. Пащенти з дiаметром пухлини понад 10 мм не страждали вщ сильнiшого шуму у вухах, запаморочення або хиткост, шж група iз середнiм розмiром пухлини (<10 мм). У 62 (95,4%) хворих ви-явили тсилатеральне зниження слуху, а у трьох iз них - глухоту (4,6%).
В.Т. Shaffer зi ствавт. розробили специфiчну анкету PANQOL [11]. Порiвнюючи ïï з SF-36, автори статистично довели високу кореля^ю мiж доменами двох анкет. Опитувальник PANQOL показала кращi вiдмiнностi з контрольною групою без пухлин, анiж SF-36. Тому у багатьох дослщженнях ЯЖ у пашен^в з ВШ використовували саме PANQOL.
Р.А. Oddon зi спiвавт. повiдомили про результати ДС 26 ВШ, з них 16 мали розмiр <10 мм, 9 - 11-20 мм, 1 - 21-30 мм [19]. Для опитування застосовано двi шкали SF-36 та PANQOL. Середнш перюд спостереження становив 25 мю (6-72 мю). Не зафксовано прогресування пухлини у 12 (46,2%) пащен^в. Запаморочення за SF-36 та домени балансу, енер-nï, слуху за PANQOL були основними статистично тдтвердженими причинами зниження ЯЖ. Автори тдтримують неконсервативну стратепю лкування, пов'язану з вестибулярною реабЫта^ю у пацiентiв iз запамороченням.
Порiвняння рiзних видiв лiкування та якiсть життя пацieнтiв з вестибулярними шваномами
D. Sandooram зi спiвавт. у порiвняльному до-слiдженнi рiзних видiв лкування ВШ опитали 165 респондентiв за допомогою GBI [10]. Прооперовано 102 пашен^в (51% - транслабiринтим тдходом, 49% - ретросигмоподiбним). РХ проведена у 10 випадках, ДС - у 53. Однак 11 (20,8%) хворим iз групи спостереження у зв'язку iз прогресуванням пухлини знадоби-лася МХ (6 пашен^в) чи РХ (5 па^ен^в). Результати показали, що ЯЖ попршилася тсля МХ, особливо у разi малих пухлин, ДС не призвело до змши ЯЖ. Вщзначено тенденшю до попршення ЯЖ тсля РХ. Отримаш даш свiдчать про те, що консервативний тдхщ може бути найдоцтьшшим у пацiентiв з малими пухлинами.
Z.N. Robinett зi спiвавт. провели аналiз довгостро-кових результатiв (>5 рокiв) лiкування 294 пацiентiв з ВШ з використанням PANQOL [12]. МХ застосовано у 157 випадках, ДС - у 79, стереотаксичну РХ - у 43. У 28 (35,4%) хворих виявлено рют пухлини, у 16 з них провели видалення пухлини, у 12 - ïï опромшили.
Середня тривал^ть спостереження становила 7,9 року. ЯЖ у грут пашен^в, за якими спостер^али до 5 роюв тсля л^ування та в яких застосовано стереотаксичну РХ, була значно кращою, ашж у грут спостереження вщ 6 до 10 роюв тсля л^ування. Пашенти тсля МХ мали нижчi показники ЯЖ за ра-хунок балансу, слуху та функци лицьового нерва. Однак у цтому автори дшшли висновку, що вщдалеш (понад 5 роюв) результати оцшки ЯЖ за PANQOL не виявили ютотних вщмшностей мiж стереотаксичним випромшюванням, ДС та МХ- втручанням.
M.L. Сarlson зi спiвавт. провели дослщження 539 пацiентiв з ВШ з використанням дектькох анкет (SF-36, PROMIS-10, GBI та PANQOL) [28]. МХ видалення пухлини виконали 144 патентам, стереотаксичну РХ - 247, ДС - 148. Контрольну групу утворили 103 патента без ВШ. Середнш перюд спостереження
- 7,7 року. Вщмшност за ЯЖ у балах мiж контрольною групою та патентами з ВШ були бтьшими, шж мiж групами л^ування для бтьшост доменiв анкет. Пашенти, в яких застосували стереотаксичну РХ або ДС, повщомили про кращий загальний бал за анкетою PANQOL та вищi бали за ïï доменами (обличчя, рiв-новага та бть), ашж група МХ (p <0,02). На пiдставi оцшки ЯЖ за вама використаними шкалами автори дшшли висновку, що рiзниця за ЯЖ мiж групами сте-реотаксичноï РХ, ДС та МХ невелика.
Одна iз найбiльших вибiрок представлена G. Soulier зi ствавт. Оцшено ЯЖ у 807 пашен^в з ВШ за допомогою PANQOL [13]: 469 (58%) хворих спостерЬ гали, 81 (10%) - опромшили, 257 (32%) - оперували. Пашенти з малими пухлинами (<10 мм), як тдлягали ДС, мали вищий бал за PANQOL. 1з домешв PANQOL найбтьший вплив на ЯЖ чинили баланс та запаморочення. На думку дослщниюв, у пашен^в iз малими ВШ кращi показники ЯЖ у разi застосування ДС, шж активного лiкування.
W.L. Lodder зi спiвавт. дослiджували коротко-строковi (<6 рокiв) та довгостроковi (>10 роюв) результати лiкування ВШ за допомогою PANQOL [14]. 1з 359 пашен^в 185 (51,5%) прооперували, 94 (26,2%)
- опромшили, у 17% (4,7%) застосували комбшашю хiрургiï та променево!' терапiï, у 63 (17,5%) - тактику «wait and see». Оцшка ЯЖ за PANQOL була такою: для МХ - 58 балiв (стандартне вщхилення (СВ) - 35), для променевоï терапи 56 балiв (СВ - 18), для комбшацп хiрургiï та променевоï терапiï - 49 балiв (СВ - 14), для групи спостереження - 54 (СВ - 20). Результати оцшки короткостроковоï (<6 роюв) i довгостроковоï (>10 рокiв) ЯЖ не виявили суттевих вщмшностей мiж групами лiкування.
Iншi дослiдження
О^м наведених дослiджень впливу на ЯЖ одного виду лкування або 1х порiвняння, е системнi огляди л^ератури, якi демонструють цiкавi даш. Так, E. Papatsoutsos та P.M. Spielmann дшшли висновюв, що МХ спочатку чинила негативний вплив на ЯЖ, але у подальшому вщзначено тенденшя до полiпшення результатiв [35]. РХ мала менш негативний ефект, але з м^мальними змiнами при подальших спостере-женнях. Тактика «wait and see» незначно впливала на ЯЖ, хоча деяк автори повщомляли про значно прши показники ЯЖ порiвняно зi здоровою популяцiею.
Перевагу ДС над МХ вщзначено для бшьшосл домешв шкал ЯЖ. Ч^коТ рiзницi мiж ДС та РХ не виявлено. Авторами було щентифковано 1029 дослщжень, iз них 929 з рiзних причин не вiдповiдали критерiям залучення. 1з 100 повнотекстових праць для кращоТ селекцiТ результатiв було обрано 39 дослщжень (10 перспективних i 29 ретроспективних) iз загальною юльюстю 5525 учасникiв. Огляд включав англшсь-ко- та нiмецькомовнi працi, опублковаш з 1980 до 2015 р. Дослщники вважають, що багато пащен^в потребують активного лiкування, незважаючи на негативний вплив на Тх ЯЖ з двох важливих причин: 1) велик та пгантсью ВШ, яю спричиняють компресiю стовбура мозку або мозочка, неможливо вилкувати за допомогою ДС чи РХ; 2) збереження слуху може бути можливим, якщо малi та середш пухлини активно лЬ кувати. Незважаючи на масштабну селекцю ютотним обмеженням систематизацiТ результа^в був широкий дiапазон розмiрiв ВШ в кожному дослщженш.
Цiкавий формат аналiзу ЯЖ представили C.M. Prummer зi спiвавт. Проанкетовано 802 респондента iз The Acoustic Neuroma Association (ANA) - американсь-коТ некомерцшноТ органiзацiТ, орiентованоТ на освiту та тдтримку пацiентiв з ВШ [15]. До дослщження також було залучено 258 пащен^в з ВШ, котрi проходили лЬ кування у центру де працювали автори (клiнiка Мейо, США). За допомогою PANQOL було проаналiзовано ЯЖ 1060 пащен^в i 802 (76%) респондентiв ANA. Загалом пашенти з АNА були дещо молодшими (середнш вiк - 59 проти 60 роюв, р=0,145), мали бтьший розмiр пухлини (р < 0,001), серед них переважали жшки (72% проти 55%, р<0,001). ^м того, значно бiльша частка пащен^в з ANA вiддавали перевагу МХ (57% проти 21%) або опромшенню (21% проти 8%), ашж до спостереження (16% проти 65%, р<0,001). Значно бтьша частка пацiентiв з ANA повщомила про втрату слуху (95% проти 88%, р<0,001), шум у вухах (80% проти 73%, р=0,034), запаморочення (78% проти 64%, р<0,001), головний бть (56% проти 45%, p=0,003), паралiч лицьового нерва (37% проти 12%, р<0,001). Не виявлено статистично значущоТ рiзницi щодо задоволеносп лiкуванням мiж двома групами. Щоб визначити справжню клiнiчну значущють цих вiдмiнностей, двi групи порiвнювали з використанням МВКР для кожного домена. Домени для слуху, рiвно-ваги, енерги, тривожностi та загальноТ ЯЖ досягли вiдповiдних порогiв МВКР, що вказуе на те, що когорта ANA мала прим клЫчш показники ЯЖ. Отримаш ре-зультати демонструють, що популяшя респондентiв ANA, ймовiрно, i iнших подiбних оргашзацш, суттево вiдрiзняеться вiд бiльшоТ частини популяци пацiентiв з ВШ.
Обговорення
Незважаючи на велику кшьюсть проведених дослщжень, зробити загальнi висновки щодо того, яка тактика л^ування буде найоптимальшшою у конкретному випадку важко через вплив багатьох чинниюв (вк, розмiр пухлини, дооперацiйний статус патента, вид опитувальника i лкування тощо). Через можливе неврахування якогоь чинника або використання рiзних параметрiв для порiвняння у статтях систематизувати результати та отримати ч^ю висновки складно, що зазначають деяк авторiв
[35-37]. Крiм того, важливе значення мае хто саме проводить оцшку ЯЖ: патент, родич пацiента чи лкуючий лiкар.
Такий важливий чинник, як розмiр пухлини, iнтерпретували у дослщженнях по-рiзному (з використанням багатьох класиф^ацш ВШ), що також ускладнюе систематизащю результатiв. Так, одш автори використовували класифiкацiю Koos, зпдно з якою ВШ розподiленi на таю групи за розмiром: 1-10, 11-20, 21-30, >30 мм [6], rnuii - Consensus meeting in Tokyo (2003): <10, 11-20, 21-30, 31-40, >41 мм [19]. Низка дослщниюв для бтьшоТ наочостi результа^в використовували всласнi градацiТ розмiрiв ВШ: <15, >15, <25 та >25 мм [5] або дшили вибiрку на двi великi групи: <15 i >15 мм [12].
У бтьшосп порiвняльних дослiджень або наголо-шено на рiвноцiнностi трьох основних видiв лiкування ВШ, або перевагу вщдавали вичiкувальнiй тактицi, особливо при малих розмiрах пухлин [10,12-14,28].
Схожа ситуашя iз дослiдженнями, в яких вивчали вплив хiрургiТ ВШ на ЯЖ, та iз системними оглядами л^ератури. Бiльшiсть iз них демонструють значний негативний вплив МХ на ЯЖ. У разi малих ВШ реко-мендують ДС. При використанш МХ наголошують на важливост обговорення з патентом усiх можливих ризиюв операцiТ [5,6,8,35].
Дослiдження впливу РХ та ДС на ЯЖ демонструють, що променева тератя не впливае на ЯЖ порiвняно iз здоровою популяшею населення [7,27]. Тактика «wait and see» у разi малих та середшх ВШ також показала хороши функцiональнi результати. Деяю прихильники ДС наголошують на важливосп вестибулярноТ реабiлiтацiТ для зменшення впливу запаморочення на ЯЖ [19, 24]. ЗначущоТ вщмшност мiж променевою тератею та спостереженням не вiдзначено [35].
Звичайно, менше швази - менший ризик отримати ускладнення. З шшого боку, згiдно з отриманими даними, у разi використання ДС протягом 2-5 роюв у 20-50% випадюв мае мiсце прогресування пухлини, що потребуе активних дш [10,19,24]. Неможливо обштися без хiрургiТ у разi великих та пгантських ВШ, якi спричиняють компресiю стовбура мозку, оклюзшну гiдроцефалiю, тобто життево загрозливi стани, при яких першочерговим е питання «життя або смерти, а не ЯЖ. Окрiм того, бтьш активнi дiТ (РХ чи МХ) асо-цiюються з бшьшими шансами на можливе збереження слуху та функци лицьового нерва, особливо доки ВШ малого чи середнього розмiру i повнiстю не зруйну-вала акустико-фацiальний пучок черепних нервiв. За даними дослiджень впливу ДС на ЯЖ, у разi ВШ малого чи середнього розмiру частота зниження функци слуху може сягати 95,4% [24]. Важливим е поняття радикальносп, оскшьки беспосередьо видалення ВШ асошюеться з психолопчним комфортом для патента через вiдсутнiсть пухлини головного мозку на вщмшу вщ РХ чи ДС. У деяких випадках МХ застосовують тсля РХ, що значно попршуе функцiональнi результати л^ування у зв'язку зi склеротичним i спайковим процесом у ВШ та оточуючих ТТ нервово-васкулярних структурах. О^м прогнозованоТ ЯЖ патента пiсля РХ-лiкування, слiд враховувати таю чинники: ймовiр-нiсть довготривалого припинення росту пухлини, вщдалеш негативнi ефекти опромшення на функцiю
черепних нервiв та функцюнальний стан патента, ризик перитуморозного набряку мозку та мал^шзаци пухлини, спричиненоï РХ. Такий ризик вкрай малий, але про можливють довготривалих негативних ефек-тiв слiд пошформувати всiх пацiентiв, якi сподiвають-ся на вил^ування ВШ за допомогою РХ. Отже, без МХ не обштися. Необхщний iндивiдуальний пiдхiд до вибору методу лкування з урахуванням вку пацiента, соматичноï супутньоï патологи, об'ему ВШ, доопера-цiйного невролопчного статусу, бажання пацiента (його аргумен^в щодо певного виду лiкування). У разi згоди пацiента на МХ-втручання його обов'язково слщ поiнформувати про вс можливi ускладнення та чинники, як впливають на ЯЖ.
Цiкавi результати, отриманi при дослiдженнi респондент з ANA, на нашу думку, можуть бути дещо спростованi [15], оскшьки на частку цiеï групи припадало 76% (802 особи). Цкаво, якими були б результати у разi однакових груп респондент. Статистично тдтверджеш результати спонукають до роздумiв щодо впливу подiбних асощацш на са-мооцiнку пацiентiв.
На нашу думку, слщ провести проспективне кл^чне дослiдження для порiвняння стратеги очЬ кування та спостереження з рiзними варiантами лiкування. Таке дослщження також мало б сошально-економiчну користь для суспiльства, оскiльки надало б даш щодо того, чи е пожиттеве проведення вiзуалi-зацшних обстежень тд час ДС чи тсля РХ економiчно вигiднiшим, шж радикальне втручання з наступним коротшим перюдом з менш частим проведенням ней-ровiзуалiзацiйних дослiджень.
Висновки
1. Прогнозована яюсть життя е одним з важливих чинниюв при виборi тактики лiкування пацiентiв зi спорадичними вестибулярними шваномами, особливо у разi пухлин малого та середнього розмiру. При прийнятт рiшення про метод л^ування конкретного патента слiд ураховувати всi чинники, як можуть призвести до зниження якосп життя пiд час лiкування.
2. Патент та члени його родини беруть активну участь у виборi методу л^ування, отримавши вiд л^аря неупереджену iнформацiю про переваги та не-долiки методiв лiкування з урахуванням об'ективних даних конкретного патента.
3. Зпдно з результатами бтьшост дослiджень якостi життя у пашен^в з вестибулярними шваномами, пухлини малого розмiру (<15 мм) пiдлягають динамiч-ному спостереженню, особливо у разi суб'ективного задовiльного функцiонального стану патента.
4. Окрiм прогнозованоï якостi життя патента пiсля радiохiрургiчного лiкування, слщ ураховувати такi чинники: ймовiрнiсть довготривалого припинення росту пухлини, вщдалеш негативш ефекти опромЬ нення на функшю черепних нервiв та функцiональний стан патента, ризик перитуморозного набряку мозку i мал^шзаци пухлини, спричиненоï радiохiрургiею.
5. Для правильноï оцiнки оптимальноï тактики лiкування вестибулярноï шваноми необхщна чiтка систематизацiя результатiв проведених дослщжень з урахуванням усiх прогностичних чинниюв, якi впливають на яюсть життя конкретного хворого.
6. Проблема вибору тактики л^ування на 0CH0Bi
прогнозування якостi життя залежно вщ обраного
методу лiкування потребуе подальшого вивчення.
Розкриття шформацп
Конфликт ¡нтереав
Автори заявляють про вiдсутнiсть конфшкту
iнтересiв.
References
1. Merker VL, Bergner AL, Vranceanu AM, Muzikansky A, Slattery W 3rd, Plotkin SR. Health-related Quality of Life of Individuals With Neurofibromatosis Type 2: Results From the NF2 Natural History Study. Otol Neurotol. 2016 Jun;37(5):574-9. doi: 10.1097/MAO.0000000000001019. PubMed PMID: 27050651.
2. Wang J, Xu Y, Lei T, Zeng L. Treatment decision-making for sporadic small vestibular schwannoma in a pediatric patient: A case report and literature review. Oncol Lett. 2015 May;9(5):2371-2373. . PubMed PMID: 26137073; PubMed Central PMCID: PMC4467327.
3. Zhang Z, Nguyen Y, De Seta D, Russo FY, Rey A, Kalamarides
M, Sterkers O, Bernardeschi D. Surgical treatment of sporadic vestibular schwannoma in a series of 1006 patients. Acta Otorhinolaryngol Ital. 2016 0ct;36(5):408-414. doi: 10.14639/0392-100X-1176. PubMed PMID: 27600105; PubMed Central PMCID: PMC5225797.
4. Rajput MSA, Ahmad AN, Arain AA, Adeel M, Akram S, Awan MS, Bari ME. Preservation of Hearing and Facial Nerve Function with the Microsurgical Excision of Large Vestibular Schwannomas: Experience with the Retrosigmoid Approach. Cureus. 2018 Dec 4;10(12):e3684. doi: 10.7759/ cureus.3684. PubMed PMID: 30761236; PubMed Central PMCID: PMC6367112.
5. da Cruz MJ, Moffat DA, Hardy DG. Postoperative quality of life
in vestibular schwannoma patients measured by the SF36 Health Questionnaire. Laryngoscope. 2000 Jan;110(1):151-5. PubMed PMID: 10646732.
6. Nicoucar K, Momjian S, Vader JP, De Tribolet N. Surgery for large vestibular schwannomas: how patients and surgeons perceive quality of life. J Neurosurg. 2006 Aug;105(2):205-12. PubMed PMID: 17219824.
7. Berkowitz O, Han YY, Talbott EO, Iyer AK, Kano H, Kondziolka
D, Brown MA, Lunsford LD. Gamma Knife Radiosurgery for Vestibular Schwannomas and Quality of Life Evaluation. Stereotact Funct Neurosurg. 2017;95(3):166-173. doi: 10.1159/000472156. PubMed PMID: 28531896.
8. Nikolopoulos TP, Johnson I, O'Donoghue GM. Quality of life after acoustic neuroma surgery. Laryngoscope. 1998 Sep;108(9):1382-5. PubMed PMID: 9738762.
9. Turel MK, Thakar S, Rajshekhar V. Quality of life following surgery for large and giant vestibular schwannomas: a prospective study. J Neurosurg. 2015 Feb;122(2):303-11. doi: 10.3171/2014.10.JNS14534. . PubMed PMID: 25479119.
10. Sandooram D, Grunfeld EA, McKinney C, Gleeson MJ. Quality of life following microsurgery, radiosurgery and conservative management for unilateral vestibular schwannoma. Clin Otolaryngol Allied Sci. 2004 Dec;29(6):621-7. PubMed PMID: 15533149.
11. Shaffer BT, Cohen MS, Bigelow DC, Ruckenstein MJ. Validation of a disease-specific quality-of-life instrument for acoustic neuroma: the Penn Acoustic Neuroma Quality-of-Life Scale. Laryngoscope. 2010 Aug;120(8):1646-54. doi: 10.1002/lary.20988. PubMed PMID: 20641085.
12. Robinett ZN, Walz PC, Miles-Markley B, Moberly AC, Welling DB. Comparison of Long-term Quality-of-Life Outcomes in Vestibular Schwannoma Patients. Otolaryngol Head Neck Surg. 2014 Jun;150(6):1024-32. doi: 10.1177/01945998145 24531. . PubMed PMID: 24596235.
13. Soulier G, van Leeuwen BM, Putter H, Jansen JC, Malessy MJA, van Benthem PPG, van der Mey AGL, Stiggelbout AM. Quality of Life in 807 Patients with Vestibular Schwannoma: Comparing Treatment Modalities. Otolaryngol Head Neck Surg. 2017 Jul;157(1):92-98. doi: 10.1177/01945998176958 00. . PubMed PMID: 28319458.
14. Lodder WL, van der Laan BFAM, Lesser TH, Leong SC. The
impact of acoustic neuroma on long-term quality-of-life outcomes in the United Kingdom. Eur Arch Otorhinolaryngol.
2018 Mar;275(3):709-717. doi: 10.1007/s00405-018-4864-0. . PubMed PMID: 29330600.
15. Prummer CM, Kerezoudis P, Tombers NM, Peris-Celda M, Link MJ, Carlson ML. Influence of Selection Bias in Survey Studies Derived From a Patient-Focused Organization: A Comparison of Response Data From a Single Tertiary Care Center and the Acoustic Neuroma Association. Otol Neurotol.
2019 Feb 14. doi: 10.1097/MA0.0000000000002151. PubMed PMID: 30807524.
16. van Leeuwen BM, Herruer JM, Putter H, Jansen JC, van der Mey AG, Kaptein AA. Validating the Penn Acoustic Neuroma Quality Of Life Scale in a sample of Dutch patients recently diagnosed with vestibular schwannoma. Otol Neurotol. 2013 Jul;34(5):952-7. doi: 10.1097/MAO.0b013e31828bb2bb. PubMed PMID: 23714709.
17. Kristin J, Glaas MF, Stenin I, Albrecht A, Klenzner T, Schipper J, Eysel-Gosepath K. Multistep translation and cultural adaptation of the Penn acoustic neuroma quality-of-life scale for German-speaking patients. Acta Neurochir (Wien). 2017 Nov;159(11):2161-2168. doi: 10.1007/s00701-017-3304-z. . PubMed PMID: 28861705.
18. Medina MD, Carrillo A, Polo R, Fernandez B, Alonso D, Vaca M, Cordero A, Perez C, Muriel A, Cobeta I. Validation of the Penn Acoustic Neuroma Quality-of-Life Scale (PANQOL) for Spanish-Speaking Patients. Otolaryngol Head Neck Surg. 2017 Apr;156(4):728-734. doi: 10.1177/0194599816688640. . PubMed PMID: 28116984.
19. Oddon PA, Montava M, Salburgo F, Collin M, Vercasson C, Lavieille JP. Conservative treatment of vestibular schwannoma: growth and Penn Acoustic Neuroma Quality of Life scale in French language. Acta Otorhinolaryngol Ital. 2017 Aug;37(4):320-327. doi: 10.14639/0392-100X-1094. PubMed PMID: 28872162; PubMed Central PMCID: PMC5584105.
20. Lassaletta L, Alfonso C, Del Rio L, Roda JM, Gavilan J. Impact of facial dysfunction on quality of life after vestibular schwannoma surgery. Ann Otol Rhinol Laryngol. 2006 Sep;115(9):694-8. PubMed PMID: 17044542.
21. Carlson ML, Tveiten 0V, Driscoll CL, Boes CJ, Sullan MJ, Goplen FK, Lund-Johansen M, Link MJ. Risk factors and analysis of long-term headache in sporadic vestibular schwannoma: a multicenter cross-sectional study. J Neurosurg. 2015 Nov;123(5):1276-86. doi: 10.3171/2014.12. JNS142109. . PubMed PMID: 26090830.
22. Carlson ML, Tveiten 0V, Driscoll CL, Neff BA, Shepard NT, Eggers SD, Staab JP, Tombers NM, Goplen FK, Lund-Johansen M, Link MJ. Long-term dizziness handicap in patients with vestibular schwannoma: a multicenter cross-sectional study. Otolaryngol Head Neck Surg. 2014 Dec;151(6):1028-37. doi: 10.1177/0194599814551132. . PubMed PMID: 25273693.
23. Tveiten OV, Carlson ML, Goplen F, Vassbotn F, Link MJ, Lund-Johansen M. Long-term Auditory Symptoms in Patients With Sporadic Vestibular Schwannoma: An International Cross-Sectional Study. Neurosurgery. 2015 Aug;77(2):218-27; discussion 227. doi: 10.1227/NEU.0000000000000760. PubMed PMID: 25850598.
24. Klersy PC, Arlt F, Hofer M, Meixensberger J. Quality of life in patients with unilateral vestibular schwannoma on wait and see - strategy. Neurol Res. 2018 Jan;40(1):34-40. doi: 10.10 80/01616412.2017.1390184. . PubMed PMID: 29048255.
25. Leong SC, Lesser TH. A national survey of facial paralysis on the quality of life of patients with acoustic neuroma. Otol Neurotol. 2015 Mar;36(3):503-9. doi: 10.1097/ MAO.0000000000000428. PubMed PMID: 24797569
26. Park SS, Grills IS, Bojrab D, Pieper D, Kartush J, Maitz A, Martin A, Perez E, Hahn Y, Ye H, Martinez A, Chen P. Longitudinal assessment of quality of life and audiometric test outcomes in vestibular schwannoma patients treated with gamma knife surgery. Otol Neurotol. 2011 Jun;32(4):676-9. doi: 10.1097/MAO.0b013e3182138fc5. PubMed PMID: 21436750.
27. Timmer FC, van Haren AE, Mulder JJ, Hanssens PE, van Overbeeke JJ, Cremers CW, Graamans K. Quality of life after gamma knife radiosurgery treatment in patients with a vestibular schwannoma: the patient's perspective. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2010 Jun;267(6):867-73. doi: 10.1007/
s00405-009-1140-3. . PubMed PMID: 19894058; PubMed Central PMCID: PMC2857884.
28. Carlson ML, Tveiten OV, Driscoll CL, Goplen FK, Neff BA, Pollock BE, Tombers NM, Castner ML, Finnkirk MK, Myrseth E, Pedersen PH, Lund-Johansen M, Link MJ. Long-term quality of life in patients with vestibular schwannoma: an international multicenter cross-sectional study comparing microsurgery, stereotactic radiosurgery, observation, and nontumor controls. J Neurosurg. 2015 Apr;122(4):833-42. doi: 10.3171/2014.11.JNS14594. . PubMed PMID: 25555165.
29. Irving RM, Beynon GJ, Viani L, Hardy DG, Baguley DM, Moffat DA. The patient's perspective after vestibular schwannoma removal: quality of life and implications for management. Am J Otol. 1995 May;16(3):331-7. PubMed PMID: 8588628.
30. Wangerid T, Bartek J Jr, Svensson M, Forander P. Long-term quality of life and tumour control following gamma knife radiosurgery for vestibular schwannoma. Acta Neurochir (Wien). 2014 Feb;156(2):389-96. doi: 10.1007/s00701-013-1924-5. . PubMed PMID: 24193890.
31. Pedachenko E, Skobska O, Malysheva A. Criteria of objectification diagnostics and indicators of quality of vestibular schwannoma surgical treatment. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(2):28-53. Russian. doi: 10.25305/unj.72610.
32. Jenkinson C, Coulter A, Wright L. Short form 36 (SF36) health survey questionnaire: normative data for adults of working age. BMJ. 1993 May 29;306(6890):1437-40. PubMed PMID: 8518639; PubMed Central PMCID: PMC1677870.
33. Aaronson NK, Muller M, Cohen PD, Essink-Bot ML, Fekkes M, Sanderman R, Sprangers MA, te Velde A, Verrips E. Translation, validation, and norming of the Dutch language version of the SF-36 Health Survey in community and chronic disease populations. J Clin Epidemiol. 1998 Nov;51(11):1055-68. PubMed PMID: 9817123.
34. Ware JE, Kosinski M, Dewey JE. How to Score Version 2 of the SF-36 Health Survey: Standards and Acute Forms. Lincoln, QualityMetric, 2001.
35. Papatsoutsos E, Spielmann PM. Self-Evaluated Quality of Life and Functional Outcomes After Microsurgery, Stereotactic Radiation or Observation-Only for Vestibular Schwannoma of the Adult Patient: A Systematic Review. Otol Neurotol. 2018 Feb;39(2):232-241. doi: 10.1097/MAO.0000000000001664. PubMed PMID: 29315189.
36. Gouveris HT, Mann WJ. Quality of life in sporadic vestibular schwannoma: a review. ORL J Otorhinolaryngol Relat Spec. 2010;72(2):69-74. doi: 10.1159/000285182. . Review. PubMed PMID: 20431315.
37. Gauden A, Weir P, Hawthorne G, Kaye A. Systematic review of quality of life in the management of vestibular schwannoma. J Clin Neurosci. 2011 Dec;18(12):1573-84. doi: 10.1016/ j.jocn.2011.05.009. . Review. PubMed PMID: 22014598.
38. Inoue Y, Ogawa K, Kanzaki J. Quality of life of vestibular schwannoma patients after surgery. Acta Otolaryngol. 2001 Jan;121(1):59-61. PubMed PMID: 11270496.
39. Alfonso C, Lassaletta L, Sarriá J, Gavilán J. [Quality of life following vestibular schwannoma surgery]. Acta Otorrinolaringol Esp. 2007 Feb;58(2):61-5. Spanish. PubMed PMID: 17371684.
40. Iyer AP, Gunn R, Sillars H. Quality of life after vestibular schwannoma surgery: does hearing preservation make a difference? J Laryngol Otol. 2010 Apr;124(4):370-3. doi: 10.1017/S0022215109992040. . PubMed PMID: 19941684.
41. Cheng S, Naidoo Y, da Cruz M, Dexter M. Quality of life in postoperative vestibular schwannoma patients. Laryngoscope. 2009 Nov;119(11):2252-7. doi: 10.1002/ lary.20217. PubMed PMID: 19753619.
42. Rameh C, Magnan J. Quality of life of patients following stages III-IV vestibular schwannoma surgery using the retrosigmoid and translabyrinthine approaches. Auris Nasus Larynx. 2010 Oct;37(5):546-52. doi: 10.1016/j.anl.2010.01.004. . PubMed PMID: 20185256.
43. Wagner JN, Glaser M, Wowra B, Muacevic A, Goldbrunner R, Cnyrim C, Tonn JC, Strupp M. Vestibular function and quality of life in vestibular schwannoma: does size matter? Front Neurol. 2011 Aug 30;2:55. doi: 10.3389/fneur.2011.00055. eCollection 2011. PubMed PMID: 21941519; PubMed Central PMCID: PMC3171060.
44. Cada Z, Balatková Z, Chovanec M, Cakrt O, Hrubá S,
Jerábek J, Zverina E, Profant O, Fík Z, Komarc M, Betka J, Kluh J, Cerny R. Vertigo Perception and Quality of Life in Patients after Surgical Treatment of Vestibular Schwannoma with Pretreatment Prehabituation by Chemical Vestibular Ablation. Biomed Res Int. 2016;2016:6767216. doi: 10.1155/2016/6767216. . PubMed PMID: 28053986; PubMed Central PMCID: PMC5178333.
45. Baumann I, Plinkert PK. [Quality of life in patients with vestibular schwannoma]. HNO. 2017 Sep;65(9):719-723. doi: 10.1007/s00106-017-0371-7. Review. German. PubMed PMID: 28573451.
46. Kristin J, Glaas MF, Stenin I, Albrecht A, Klenzner T, Schipper J, Eysel-Gosepath K. Multistep translation and cultural adaptation of the Penn acoustic neuroma quality-of-life scale for German-speaking patients. Acta Neurochir (Wien). 2017 Nov;159(11):2161-2168. doi: 10.1007/s00701-017-3304-z. . PubMed PMID: 28861705.
47. Lodder WL, Adan GH, Chean CS, Lesser TH, Leong SC. Validation of the facial dysfunction domain of the Penn Acoustic Neuroma Quality-of-Life (PANQOL) Scale. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2017 Jun;274(6):2437-2442. doi: 10.1007/ s00405-017-4561-4. . PubMed PMID: 28391530.
48. Glaas MF, Schäfer R, Jansen P, Franz M, Stenin I, Klenzner T, Schipper J, Eysel-Gosepath K, Kristin J. Quality of Life After Translabyrinthine Vestibular Schwannoma Resection-Reliability of the German PANQOL Questionnaire. Otol Neurotol. 2018 Jul;39(6):e481-e488. doi: 10.1097/ MAO.0000000000001819. PubMed PMID: 29889791.
49. Kerezoudis P, Yost KJ, Tombers NM, Celda MP, Carlson ML, Link MJ. Defining the Minimal Clinically Important Difference for Patients With Vestibular Schwannoma: Are all Quality-of-Life Scores Significant? Neurosurgery. 2018 Nov 5. doi: 10.1093/neuros/nyy467. PubMed PMID: 30395303.
50. Alfonso C, Lassaletta L, Sarriá J, Gavilán J Quality of Life Following Vestibular Schwannoma Surgery. Acta Otorrinolaringologica (English Edition). 2019; 58(2):61-65. doi: 10.1016/S2173-5735(07)70304-6.
