CC BY
22
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК 616.728.1-008.6-08:616.74:615.825 DOI: 10.22141/1608-1706.6.19.2018.152219
Стауде В.А., Карп/нська О.Д.
ДУ «1нститут патолог/iхребта та суглоб/в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра'/'ни», м. Харк/в, Укра/на
Оцшка змши статографiчних napaMeTpiB i сили M'q3iB у хворих на дисфункщю крижово-клубового суглоба шсля проведення спeцiaльноí гiмнaстики
Резюме. Актуальнсть. Дисфункция крижово-клубового суглоба (ККС) — це порушення здатност/ ККС адекватно передавати вертикально навантаження в системi «хребет — криж1 — таз», що су-проводжуеться порушенням рухливост/ i опороздатност/ ККС. Була розроблена система фiзичних вправ, спрямована на в/дновлення опороздатност/ в систем/ «хребет — крижi — таз» i симетричноi рухливост/ ККС. Мета роботи: визначити ефективн/сть розробленоi' системи фiзичних вправ у хворих з дисфункц/'ею ККС. Матер'юли та методи. Обстежен/ 23 пац/енти (14 чолов'/к'/в i 9 ж/нок) в/ком вiд 18 до 66 рок/в з дисфункц/'ею ККС. Середн/й вiк — 41,8 року. Критер/ями включення па^енлв у до-сл/дження були: локалiзацiя болю в д/лянцi spinae iliаcaposterior superior, що iррадiюе в пах, с/дницi або стегно; анамнез болю б/льше 3 м/сяц/в; безусп'/шн'/сть попереднього консервативного л/куван-ня; позитивнi 4 i б/льше з 8 функц/ональних провокативних тест/в (Stork тест, ASLR, Fortin, тест блоку-вання ККС з положення лежачи/сидячи, Gaenslen, Patrick, тест поштовху, б/ль при пальпац'/'i в д/лянцi trochanter femoris). Методика л/кувальноi ф/зкультури складалася з двох блок/в. Перший блок вправ спрямований на в/дновлення симетричного координованого скорочення м'яз'/в, що стаб/л/зують ККС i вертикальне положення тулуба. Другий блок вправ спрямований на в/дновлення сили i витри-валостi м'яз'/в, що стаб/л/зують ККС i вертикальне положення тулуба (m.piriformis, m.gluteus maximus, m.gluteus medius, m.tensor fasciae latae, m.erector spinae, m.biceps femoris, m.iliopsoas, m.transversus abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femori, m.quadratus lumborum). Вправи виконувалися щодня протягом двох тижн/в. Оц/нювали стан хворих до i п/сля л/кування. Контроль проводили за допомогою статографа. Результати. У вс/х пац/енлв з дисфункц/'ею ККС спостер/га-лося значне зменшення болю, вир/внювання навантаження на к/нц/вки при двохопорному стояннi i нормал'/зацИ розташування центра ваги. Було в/дновлено баланс м'яз'/в тулуба. Kext/flex у вс/х пац/-енлв п/двищився до 1,3 ± 0,1. У вс/х пац/енлв була позитивна динам/ка провокативних тест/в. Висно-вки. Технолог/я г/мнастики, спрямована на в/дновлення симетричного координованого м'язового скорочення, виявилася ефективною для зниження iнтенсивностi болю, в/дновлення опороздатностi крижово-клубового суглоба i тулуба у пац/енлв з дисфункц/'ею ККС. Технолог/я селективноi г/мнастики ефективна для в/дновлення балансу м'яз'/в, що забезпечують опороздатн/сть ККС i вертикальну позу у пац/ент/в з дисфункц/'ею ККС. У вс/х пац/енлв з дисфункц/'ею ККС була виражена позитивна динам/ка провокативних тест/в, що св/дчить про в/дновлення координованого м'язового скорочення i значне п/двищення опороздатностi ККС.
Ключовi слова: крижово-клубовоi суглоб; дисфункц/я крижово-клубового суглоба; симетричнi вправи; спец/ально п/д/бранi вправи
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018 Для кореспонденци: Стауде Володимир Анатолмович, ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iM. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни», вул. Пушшська, 80, м. Харш, 61024, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: V. Staude, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected]
Травма
Вступ
Дисфункцiя крижово-клубового суглоба (ККС), на думку Vleeming et al., — це порушення здатностi ККС адекватно передавати вертикальш навантаження в сис-TeMi «хребет — криж1 — таз». Це супроводжуеться пору-шенням рухомостi та опороздатностi ККС [1].
На думку M.M. Panjabi, болi при дисфункцй' ККС пов'язанi з кумулятивною мкротравмою зв'язок ККС i супроводжуються порушенням координованого скоро-чення м'язiв, що прямо або ro6i4m забезпечують опоро-здатнiсть суглоба [2]. На думку А Vleeming et al., важливим фактором, що забезпечуе адекватну опороздатнiсть ККС, е симетрична рухливiсть крижiв у ККС. Це забезпечуеться цiлiснiстю зв'язок ККС i симетричними зусиллями оточу-ючих м'яяв, що прямо або опосередковано забезпечують компресш, направлену перпендикулярно площинi суглоба [1, 3—5]. Наступним важливим фактором, що вщновлюе опороздатнiсть ККС, е вщновлення функцй' м'язiв, що пщтримують вертикальне положения тулуба [3, 6].
М. Monticone et al. в своему дослщженш говорять про важливють для лiкування пацiентiв з дисфункщ-ею ККС фiзичних вправ, спрямованих на вщновлення сили i витривалост м'язiв, що забезпечують опоро-здатнiсть ККС i вертикальне положення тла [7].
M.M. Panjabi у сво!й роботi говорить про важливють вщновлення координованого м'язового скорочення [2].
Нами була розроблена система фiзичних вправ, спрямована на вщновлення опороздатност в систeмi «хребет — криж1 — таз» i симетрично! рухливост ККС.
Метою роботи е визначення eфeктивностi розроблено! нами системи фiзичних вправ у хворих з дисфункщею ККС.
Матерiали та методи
Нами були обстeжeнi 23 пацiенти (14 чоловтв и 9 ж1нок) вшэм вiд 18 до 66 роив з дисфункщею ККС. Се-реднш вiк пацiентiв становив 41,8 року. Критери вклю-чення пацiентiв у дослщження:
1) локалiзацiя болю в дтянщ spinae iliaca posterior superior, що iррадiюе в пах, сщнищ або стегно;
2) анамнез болю бтьше 3 мiсяцiв;
3) безустшнють попереднього консервативного лi-кування;
4) позитивш 4 i бiльшe з 8 функцюнальних провока-тивних тeстiв:
— Stork тест — свщчить про зниження опороздат-ностi ККС при вертикальному навантаженш та порушення координованого м'язового скорочення м'язiв, що стабшзують ККС та вертикальне положення ту-луба;
— ASLR тест (вщ 1 до 5 балiв) — свщчить про порушення координованого скорочення м'язiв, що стабш-зують ККС та вертикальне положення тулуба;
— Fortin тест — свщчить про перенавантаження дорсальних зв'язок ККС, довго! дорсально! зв'язки спини та перенавантаження m.gluteus medius;
— тест блокування ККС з положення лежачи/сидячи — свщчить про функцюнальний блок ККС та порушення опороздатност ККС;
— Gaenslen тест — свщчить про перенавантаження зв'язок ККС та зниження опороздатност ККС;
— Patrick тест — свщчить про перенавантаження зв'язок ККС та зниження опороздатност ККС;
— тест поштовху — свщчить про перенавантаження зв'язок ККС;
— бть при пальпаци в дтянщ trochanter femoris — свщчить про перенавантаження m.tensor fascia latae, m.gluteus medius.
Критeрiем виключення були позитивш ттьки 1 або 2 з перерахованих провокативних теспв [1, 8—11].
Матeрiали дослiджeння затвeрджeнi комитетом з бю-етики ДУ «1ПХС iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!-ни» (протокол № 99 вщ 12.03.2012).
Методика лкувально! фiзкультури складалася з двох блоков. Перший блок вправ направлений на вщновлення симетричного координованого скорочення м'язiв, яю стабiлiзують ККС та вертикальне положення тулуба. Щ змiни, на думку деяких авторiв, мають мюце при дис-функци ККС [1, 3, 12].
Технолопя симетричних вправ з використанням гумовоТ пiвсфери
Рисунок 1. Яскрав'1 стр'/чки закртити на р!вн1 краю реберних дуг (пд грудьми) 1 кри-лах таза. В.п.: стоячи перед дзеркалом на гумовй п!всфер1, ноги на ширинi плечей, руки вздовж тулуба, маса тла розподлена р!вном1рно на ноги, стрiчки розташоваш строго горизонтально
Рисунок2. В.п.: стоячи перед дзеркалом на гумовiй п!всфер1, стр!чки розташова-н! горизонтально. П'щняти л'ву ногу та перенести масу тулуба на праву, при цьому стр!чки утримувати строго горизонтально. Повторити кожною ногою вщ 10 до 20 раз!в
Рисунок 3. В.п.: стоячи перед дзеркалом, стр!чки розташован горизонтально. З правоI ноги стати на гумову п1всферу та ви-прямитися, при цьому збергати розташу-вання стрiчок строго горизонтально
Рисунок4. В.п.: стоячи перед дзеркалом на гумовiй п!всфер1, стр!чки розташован! горизонтально. Ходьба маленькими кро-ками на мсц перед дзеркалом, при цьому збер'1гати розташу-вання стрiчок строго горизонтально
Селективш вправи на дошц шд кутом
Другий блок вправ направлений на вщновлення сили та витривалосп м'яз1в, як стабшзують ККС та вертикальне положення тулуба. До таких м'язiв вщносяться m.piriformis, m.gluteusmaximus, m.gluteus medius, m.tensor fasciae latae, m.erectorspinae, m.bicepsfemoris, m.iliopsoas, m.transverses abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femoris, m.quadrates lumborum [3—7, 13].
Рисунок 5. Вправа для зм!цнення m.transversus abdominis. А — в.п.: лежачи на спинi на дошц пд кутом 30 градус!в, руки вгору, фксуються за дошку, ноги зiгнутi в кол!нах, стоять на полу; Б — вдвести зiгнуту праву ногу вправо, лiва нога на Micц1. Повернутися у в.п. Повторити 50-150 разiв. Аналопчно
виконати лiвою ногою
Рисунок 6. Впра-ва для змiцнення m.transversus abdominis з дихан-ням. В.п.: лежачи на спинi на дошц пд кутом 30 градус '/в. Ноги в упор! пд кутом 45 градус!в. Пальц рук покласти на живт нижче пупка. На видиху — втягнути живт, на вдиху — на-пружити живт i ви-давити пальцi вгору. Виконати 20-30 разiв
Рисунок 8. Впра-ва для змiцнен-ня m.iliopsoas, mm.gluteus maximus, medius. В.п.:лежачи на боц на дошц пд кутом 30 градус'/в. Руки фiксуються на дошц1. Згнути верх-ню ногу в тазостег-новому I колнному суглобах, утримуючи в!сь ноги паралель-но опор!. Повторити 50-150 раз!в. Аналопчно виконати iншою ногою
Рисунок 7. Вправа для змцнення m.tensor fascia latae, m.gluteus maximus, m.gluteus medius. В.п.: лежачи на боц на дошц пд кутом 30 градус/в. Руки фксуються на дошц/. Виконати пдйом верх-ньоi ноги до кута 30 градус/в. Повторити 50-150 раз/в. Аналопчно виконати iншою ногою
Рисунок 9. Вправа для змщнення m.quadratus lumborum, m.adductor, mm.tensor fasciae latae, m.transverses abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femori. В.п.: лежачи на бощ на дошщ пд кутом 30 градусв. Руки фксуються на дошщ перед тулубом. Пдйом обох н!г до кута 30 градус'в. Повторити 20-30 разiв i один раз зафксувати положення на 20-30 секунд.
Аналопчно виконати на ншому боц!
Рисунок 10. Вправа для зм'цнення т.егесО spinae, m.piriformis, m.gluteus maximus, m.gluteus medius, m.biceps femoris. В.п.: лежачи на живот на дошц пд кутом 30 градус'1в, руки вгору, фксуються на дошц. Пдняти ноги вгору, як показано на рисунку. Повторити 20-30 разiв I один раз заф^сувати положення на 20-30 секунд
Рисунок 11. Б1чна планка. Вправа для зм!ц-нення m.tensor fasciae latae, m.transverses abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femori, m.quadrates lumbo-rum. В.п.: лежачи на боц на з'1гнутй у л'/кт/ руц з упором на дошц пд кутом 30 градус!в. Верхня рука — уздовж тулуба. П'щняти таз i витягнутися. Повторити 20-30 раз!в. Аналопчно виконати на iншому боц
Рисунок 13. Планка на живот з упором на дошку пд кутом 30 градус'в. Руки фксуються на дошц!. Вправа для змщнення m.erectorspinae, mm.gluteus maximus, medius, m.biceps femoris, m.tensor fasciaelatae, m.transverses abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femori. Повторити 20-30 разiв i один раз зафiк-сувати положення на 20-30 секунд
Рисунок 12. Б>чна планка з витягнутою вгору рукою. Вправа для змщнення m.tensor fasciae latae, m.transversus abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femori, m.quadrates lumborum. Виконуеться як i попередня вправа, в поеднанн1з пщйомом верхньо/руки з положення уздовж тулуба в положення руки вгору
Рисунок 14. Вправа для змiцнення mm.gluteus maximus, medius, m.erector spinae, m.biceps femoris, m.quadrates lumborum. В.п.: стоячи в упор! на кол'/нах, на дошц п!д кутом 30 градус/в. Руки ф!ксуються на дошц!. Одночасно п'щняти праву руку i л!ву ногу. Виконати 20-30 раз!в.
Повторити л!вою рукою i правою ногою
Пашенти виконували гiмнастику один раз на день протягом двох тижшв.
Ощнювали стан хворих до та шсля лiкування.
Статографiчний контроль проводили за допомогою статографа [14—17].
Результати
Через те, що у хворих були больовi вiдчуття з обох бошв, як параметри, якi оцiнювали, були взят роз-рахованi коефiцiенти вщношення параметрiв стато-грам при переважному стоянш на однiй нозi. При цьому менший параметр дiлили на бшьший. При наближеннi отриманого коефщента до 1 вважали, що вш симетричний для обох бокiв, вщповщно, чим менший отриманий коефiцiент, тим бшьша асиме-трiя статографiчного параметра для кшщвок. При двохопорному стоянш параметри статографа не змь нювали. Вiдхилення вiд геометричного центра роз-раховували без прив'язки до боку статографiчного тесту.
До лiкування у хворих спостер^али змiщення за-гального центра маси (ЗЦМ) двохопорного стояння, в середньому на 5,7 ± 8,0 мм, було змщено в бш, де хворий не вщчував болю. Шсля лшування вщбуло-ся значуще (1 = 2,681; р = 0,015) вирiвнювання ЗЦМ двохопорного стояння (0,7 ± 8,8 мм). Коефщент хитання до лiкування перевищував норму (1,0) i до-рiвнював 14,3 ± 3,3, пiсля лiкування вш зменшив-ся до 12,7 ± 4,2, але зменшення не було значущим (г = 1,719; р = 0,101).
При больовому вщчут пащент намагаеться змен-шити опору на хворий бш, тому при стоянш з переважною опорою на одну кшшвку опора на хвору зна-чно менша, шж опора на вiдносно здорову кшшвку. До лшування коефiцiент змiщення ЗЦМ при стоян-нi на однш нозi дорiвнював в середньому 0,7 ± 2,3, що говорить про асиметрш навантаження, пiсля ль кування коефщент трохи збiльшився до 0,8 ± 2,2, але не досягнув нормального значення 1,0. При цьому коефвденти хитання двохопорного стояння до та шсля лшування теж не змшилися (0,8 ± 0,1) (г = 0,637; р = 0,531).
За наявносп больового синдрому, особливо з iррадiацiею болю у кшшвки або сщниш, спостерь
гаеться зменшення опори на хворий 6iK, тож чим бшьша рiзниця у величин опори на одну кiнцiвку, тим менший коефщент вiдношення опори. У наших хворих ми не спостертали значно! асиметрп в опо-рi на кiнцiвки нi до лшування (0,85 ± 0,10), нi шсля (0,95 ± 0,10).
Таким чином, за даними статографiчних досль джень можна зробити висновок, що шсля курсу ль кування запропонованою технолопею лшувально! гiмнастики у хворих зникають або значно зменшу-ються больовi вiдчуття, що приводить до вирiвню-вання навантаження на кiнцiвки при двохопорному стоянш i нормалiзацil розташування центра маси. Але при стоянш з переважною опорою на одну кшшвку не вщбуваеться повно! нормалiзацil параме-трiв, хоча i простежуеться явна динамiка !х покра-щення.
Хворим проводили вимiрювання сили м'язiв тулуба до та пiсля проведеного лшування. Важли-вим критерiем як функцюнально! недостатностi, так i якост лiкування е не тiльки достатня сила м'язiв тулуба, а й сшввщношення сили м'язiв-антагонiстiв [18]. Для визначення балансу сили м'язiв-антагонiстiв ми розраховували коефiцiент симетричностi при вимiрювання сили м'язiв при згинанш та розгинаннi i при ротацшних рухах у рiз-нi боки. Коефвдент розраховували подiлом меншо-го значення на бшьше. Чим ближчий коефвдент до 1, тим кращий баланс сили м'язiв. Результати до-слiдження наведенi в табл. 2.
Середня величина сили м'язiв тулуба при на-хилi вперед становила 28,6 ± 12,5 кг, шсля лшу-вання вiдбулося збiльшення сили до 29,4 ± 11,7 кг. Така ж тенденшя простежуеться i для сили м'язiв при розгинання тулуба — з 36,6 ± 14,2 кг до 38,2 ± 14,9 кг. Вщношення сили м'язiв Kext/flex становить у нормi 1,3 ± 1,5 [18, 19]. У наших хворих до лшування в середньому коефвдент Kext/ flex становив 1,2 ± 0,3, хоча у деяких хворих вш до-рiвнював 0,72, тобто сила розгиначiв була меншою вiд сили згиначiв. I хоча така тенденцiя у деяких хворих простежувалася i шсля лшування, в середньому по груш вщбулося збiльшення Kext/flex до 1,3 ± 0,1.
Таблиця 1. Результати аналзу зм1ни параметров статографiчного дослдження до та псля л1кування
Параметри статографiчного дослщження До лшування Пюля лiкування Ст. значущiсть рiзницi (t, p)
Змщення загального центра маси двохопорного стояння 5,7 ± 8,0 0,7 ± 8,8 t = 2,681; p = 0,015
КоефМент хитання двохопорного стояння 14,3 ± 3,3 12,7 ± 4,2 t = 1,719; p = 0,101
КоефМент вiдношення хитання одноопорного стояння 0,8 ± 0,1 0,8 ± 0,3 t = 0,637; p = 0,531
КоефМент вiдношення змiщення центра маси при переважному стоянн на однм нозi 0,7 ± 2,3 0,8 ± 2,2 t = -0,829; p = 0,416
Коефiцieнт вiдношення величини опори на юнщвки 0,85 ± 0,10 0,95 ± 0,10 t = -1,467; p = 0,146
Таблиця 2. Сила M^3iB тулуба до та псля л1кування
Параметри динамометрп м'яз1в тулуба До лiкування Пюля лiкування Ст. значущiсть рiзницi (t, p)
Сила м'язiв при нахилi вперед 28,6 ± 12,5 29,4 ± 11,7 t = 0,314; p = 0,757
Сила м'язiв при нахилi назад 36,6 ± 14,2 38,2 ± 14,9 t = 0,582; p = 0,567
КоефМент вiдношення нахилу назад/вперед 1,2 ± 0,3 1,3 ± 0,1 t = 0,265; p = 0,794
Вiдношення сили м'язiв при нахилi у бк 0,8 ± 0,1 0,9 ± 0,1 t = -0,198; p = 0,845
Вiдношення сили м'язiв при розворот у бiк 0,6 ± 0,1 0,8 ± 0,1 t = 1,731; p = 0,099
Вщношення сили м'язiв при нахилi та розворот у боки до лiкування також показувало значний дисбаланс, який шсля лшування був усунений i наблизив-ся до 0,9. Трохи пршим було вiдновлення балансу ротацшних м'язiв, вiдношення сили яких до лшу-вання становило всього 0,6 ± 0,1, а пiсля лшуван-ня — 0,8 ± 0,1, що також недостатньо.
Сила м'язiв тулуба пiсля лiкування збiльшилася, хоча i незначущо.
Сила м'язiв нижн1\ к1нц1вок. Проводили вимiрю-вання сили м'язiв стегон. Розраховували коефiцieнт симетрп за означеною схемою.
Аналiз сили м'язiв згиначiв стегна показав, що до лшування асиметрiя у силi м'язiв становила 0,84 ± ± 0,08, а пiсля лiкування спостер^али вирiвнюван-ня сили згиначiв до 0,86 ± 0,13. Також спостертали помiтне вирiвнювання м'язiв, якi вщводять стегно з 0,79 ± 0,16 до 0,86 ± 0,11 шсля лшування. Сила аб-дукторiв стегна також вирiвнялася з 0,85 ± 0,14 до 0,89 ± 0,08, трохи менше вiдбулося вирiвнювання аддукторiв м'язiв стегна — з 0,85 ± 0,16 до 0,86 ± ± 0,11. Вiдновлення симетричностi м'язiв було по-мiтне, але незначуще (р > 0,05).
Провокативнi тести та бмь
Аналiз змiни болю у крижовому вщдш хребта показав, що до лшування хворi скаржилися на вщчут-ний бшь, який у середньому становив 36,9 ± 6,3 бала за 100-бальною вiзуально-аналоговою шкалою. Шс-ля лшування бiль статистично значущо (р = 0,001) зменшився до 8 балiв. Треба вiдмiтити, якщо до ль кування у деяких хворих вiдмiчали максимальний рiвень болю у 50 балiв, то пicля лiкування бшь не перевищував 10 балiв.
Нами було проаналiзовано змiну результатiв про-вокативних теcтiв до та шсля лшування (табл. 5). Основною скаргою була наявнicть больового синдрому з одного боку, 2 пашенти скаржилися на болi з обох бошв. Вiдповiдно, i показники теспв до лшу-вання були позитивш з обох бокiв.
Уci хворi до лiкування скаржилися на болi у кри-жово-клубовому cуглобi, особливо при рухах. За результатами провокативних теспв «Болкшсть ККС при поштовху» та «Блок ККС з положення лежачи в положення сидячи» до лшування в ушх хворих ш тести були позитивними. Це також стосуеться i тесту Patrick. Шсля лшування тести «Блок ККС з поло-
Таблиця 3. Сила M^3iB стегна до та пСля л1кування
Параметри динамометрГГ M^3iB стегна До лшування Пiсля лiкування Ст. значущють рiзницi (t, p)
TBS_flex 0,84 ± 0,08 0,86 ± 0,13 t = -0,571; p = 0,578
TBS_ext 0,79 ± 0,16 0,86 ± 0,11 t = -1,362; p = 0,196
TBS_abd 0,85 ± 0,14 0,89 ± 0,08 t = 1,119; p = 0,282
TBS_Add 0,85 ± 0,16 0,86 ± 0,11 t = 0,302; p = 0,767
Таблиця 4. Наявн!сть болю до та шсля л!кування
До лшування Пюля лiкування Ст. значущють рiзницi (t, p)
Бшь за вiзуально-аналоговою шкалою 36,9 ± 6,3 8,0 ± 3,3 t = 26,600; p = 0,01
ження лежачи в положення сидячи» та Patrick у Bcix хворих стали негативними, а тест «Болючють ККС при поштовху» залишився позитивним у 4 (17,4 %).
Тест Trochanter перед лшуванням був негативним у 2 (8,7 %) хворих, шсля лшування став негативним у вах хворих. Тест Gaenslen до лшування був позитивним у 19 (82,6 %) хворих, шсля лшування в уах хворих став негативним.
Тести Stork та Fortin були позитивними до лшу-вання у 21 (91,3 %), а шсля лшування приблизно у 20 % хворих залишилися позитивними. За результатами аналiзу за вима тестами отримали статис-тично значуще покращення стану, вiдновлення ко-ординованого скорочення м'язiв, якi стабшзують ККС та вертикальне положення тулуба, опоро-здатностi ККС та усунення функцюнальних блокiв ККС [1, 8, 9].
Тест ASRL (табл. 6) до лшування становив в се-редньому 1,6 ± 0,7 бала (при максимальному зна-ченнi 3 у деяких хворих).
Шсля лшування рiвень ASRL у середньому зни-зився до 0,5 ± 1,3 бала при максимальному значенш 16 балiв (у 6 пацieнтiв). Це свщчить про вiдновлення координованого скорочення м'язiв, якi стабiлiзують ККС та вертикальне положення тулуба, та покращення опороздатносп ККС [1, 8].
Обговорення
На думку Н. Oqura et al., асиметрiя таза e по-тенцiйною причиною нижньопоперекового болю. На його думку, асиметрiя таза супроводжуеться асиметричною функцieю м'язiв, що пiдтримують
вертикальну позу. Вiн запропонував вщновлювати функцп м'язiв — стабiлiзаторiв вертикального положення тiла за допомогою комплексу спецiальних вправ, що виконуються в спецiальному жорсткому корсет Real Line Core [12]. Ця система вправ в жорсткому корсет спрямована на вщновлення симе-тричностi таза i грудно! клики. При цьому жорсткий корсет Real Line Core спроектований таким чином, щоб зафшсувати таз у найбiльш симетричному i ста-бiльному положеннi за рахунок здавлювання таза i ККС. Своею технолопею Н. Oqura et al. пролшували 36 пацieнтiв з нижньопоперековим болем i досягли значного зниження штенсивносп болю. Автори не аналiзували, як ця технологiя лшувально! пмнасти-ки з жорстким корсетом впливае на опороздатшсть тулуба. На вщмшу вiд технологи Н. Oqura et al., ми використовували яскравi стрiчки, що дозволяли па-цieнтам самим контролювати положення таза вщ-носно грудно! клики та горизонту.
M.B. Shamsi et al. [20] вважають, що вправи, спрямоваш на змщнення м'язiв, що пiдтримують вертикальну позу людини, сприяють вщновлен-ню нейром'язового контролю i стабiльностi вертикально! пози у пацieнтiв з нижньопоперековим болем. Автор пролшував 51 m^enm з нижньопоперековим болем. Хворi були роздiленi на двi гру-пи. Однiй групi проводили спешальш вправи на м'язи — стабшзатори вертикально! пози, а другiй груш проводили звичайну пмнастику. Електромю-графiчнi (ЕМГ) сигнали записувалися з 5 пар м'язiв тулуба (злiва i справа). Це були m.rectus abdominis, m.abdominis obliquus externus, m.abdominis obliquus
Таблиця 5. Змни результатов провокативних теств до та псля л1кування, n (%)
Тест До л^ування Пюля лшування
0 1 0 1
Trochanter 2(8,7) 21 (91,3) 23 (100) X2 = 36,681 p = 0,001
Болючють ККС при поштовху 23 (100) 19 (82,6) 4(17,4) X2 = 34,696 p = 0,001
Блок ККС з положення лежачи в положення сидячи 1 (4,3) 22 (100) 23 (100) X2 = 44,000 p = 0,001
Patrick 23 (100) 23 (100) X2 = 44,000 p = 0,001
Gaenslen 4 (17,4) 19 (82,6) 23 (100) X2 = 26,732 p = 0,001
Stork 2(8,7) 21 (91,3) 19 (82,6) 4 (17,4) X2 = 31,890 p = 0,001
Fortin 2(8,7) 21 (91,3) 18 (76,2) 5 (23,8) X2 = 23,071 p = 0,001
Таблиця 6. Наявнсть болю до та тсля лшування
Тест До л^ування Пюля лшування Ст. значущють рiзницi мiж перюдами
ASLR 1,6 ± 0,7 0,5 ± 1,3 t = 4,615; p = 0,01
internus, m.latissimusdorsi, mm.iliocostalis. Пащенти виконували тести в положеннях, включаючи 4 тести в положенш стоячи, зiгнувшись пiд кутом (0, 90, 180 i 225 градушв), i 3 тести в положенш стоячи, поднявши руки вгору на висоту 20, 40, i 60 см вище !х хребця L1. Записанi сигнали ЕМГ вносили у бюме-ханiчну модель. У данш моделi чим бшьше скоро-чувалося м'язiв, тим бшьш стабiльною була модель. В обох групах було полшшення стабiльностi пози i зниження асиметрп активацп постуральних м'язiв, зниження iнтенсивностi болю. Автор зазначае, що лiкувальна гiмнастика е ефективним засобом вщ-новлення нейром'язового контролю, вертикально! пози i зниження болю, пов'язаного з цими станами.
Змша коефщента вiдношення сили м'язiв роз-гиначiв до сили м'язiв згиначiв тулуба (Kext/flex) у наших пащенпв пiсля проведеного курсу лкування розроблено! нами гiмнастикою спiвзвучна з результатами дослщжень H.J. Kim et al. [19]. На його думку, баланс сили м'язiв розгиначiв i сили м'язiв згиначiв тулуба е важливим iндикатором нижньопопереково-го болю. Автор дослщжував баланс сили м'язiв — роз-гиначiв i згиначiв тулуба у 31 здорового волонтера. У його дослщженш цей коефщент дорiвнював 1,32. У нашому дослщженш у пацiентiв з дисфункщею ККС в середньому становив 1,2 ± 0,3 до лiкування i пiсля лiкування — в середньому 1,3 ± 0,1.
Lee et al. [18] в своему дослщженш показали, що пащенти з нижньопоперековим болем мають бшьш низький коефвдент Kext/flex, шж у здорових волон-терiв, i дiйшли висновку, що сила м'язiв — розги-начiв тулуба знижуеться бiльше, нiж сила м'язiв — згиначiв тулуба у пащенпв з нижньопоперековим болем.
Висновки
1. У вшх пацiентiв з дисфункщею ККС спостерь галося значне зменшення болю, вирiвнювання на-вантаження на кшщвки при двохопорному стояннi i нормалiзацiя розташування центра маси.
2. Технология гiмнастики, спрямована на вщ-новлення симетричного координованого м'язового скорочення, виявилась ефективною для зниження штенсивносп болю, вщновлення опороздатностi крижово-клубового суглоба та тулуба у пащенпв з дисфункщею ККС.
3. Технолопя селективно! пмнастики ефективна для вщновлення балансу м'язiв, що забезпечують опороздатшсть ККС та вертикальну позу у пащенпв з дисфункщею ККС. Kext/flex у вах пащенпв пщ-вищився до 1,3 ± 0,1.
4. У вшх пацiентiв з дисфункцiею ККС була вираже-на позитивна динамка провокативних тестав, що свщ-чить про вщновлення координованого м'язового скорочення та значне пщвищення опороздатност ККС.
Конфлжт штереив. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
Список л^ератури
1. Vleeming al., Albert H.B., Ostgaard H.C., Sturesson B., Stuge B. European guidelines for the diagnosis and treatment of pelvic girdle pain // Eur. Spine J. — 2008. — 17.— Р. 794-819.
2. Panjabi M.M. A hypothesis of chronic back pain: ligament subfailure injuries lead to muscle control dysfunction // Eur. Spine J. — 2006. — 15. — P. 668-676.
3. Vleemibg A., Stoeckart R. The role of the pelvic girdle in coupling the spine and the legs: a clinical — anatomical perspective on pelvic stability / A. Vleeming, V. Mooney, R. Stoeckart // Movement Stability & Lumbopelvic Pain. Integration of Research and Therapy. — Edinburg: Churchill Livingstone, 2007. — Chapter 8. — P. 114-137.
4. Vleeming A., Pool-Goodzward A.L., Hammudoghlu D. et al. The function of the long dorsal sacroiliac ligament: Its implication for understanding low back pain // Spine. — 1996. — 21(5). — P. 556-562.
5. Van Wingerden J.P., Vleeming A, Snijders C. et al. A functional anatomical approach to spine-pelvic mechanism: interaction between the biceps femoris muscle and the sacrotuberous ligament // Eur. Spine J. — 1993. — 2. — p. 140-144.
6. Prather Heidi, Hunt Devyant. Sacroiliac joint problems / Carlos A. // Guanche Hip & Pelvis Injuries in Sports medicine. Southern California Orthopaedic Institute Van Nuys, CA. — Wolters Kluwer. Lippincott Williams & Wilkins, 2010. — Chapter 20. — P. 200-206.
7. Monticone M, Barbarino A., Testi C., Arzano S. et. al. Symptomaty efficacy of stabilizing treatment versus laser therapy for sub-acute low back pain with positive tests for sacroiliac dysfunction: a randomized clinical controlled trial with 1year follow-up // Eur. Med. Phys. — 2004. — Vol. 40, № 4. — P. 263-268.
8. Laslett M. Diagnosing painfull sacroiliac joints: A validity study of a McKenzie evaluation and sacroiliac provocation tests/S.B. Young, C.N. Aprill, B. McDonald//Aust. J. Physio-ther. — 2003. — Vol. 49. — P. 89-97.
9. Perlman R., Golan J., Lugo M. Diagnosis of sacroiliac joint syndrome in low back/pelvic pain: reliability of 3 key clinical signs// 9th Interdisciplinary World Congress on Low Back & Pelvic Pain. — Singapore October 31 — November 4, 2016. — p. 408-409.
10. Badgley L.E. Mechanical model that mimics sacroiliac joint counter — nutation // 9h Interdisciplinary World Congress on Low Back & Pelvic Pain. — Singapore October 31 — November 4, 2016. — P. 305.
11. Имаметдинова Г.Р., Чичасова Н.В., Насонов Е.Л., Архипов С.В. Методы клинического исследования опорно-двигательного аппарата в ревматологии и ревмоортопе-дии. — М, 2011. — 160 с.
12. Ogura H., Khara H., Gamada K. Effect of standing exercises using pelvis and thorax realignment device on the symptoms of care workers with low back pain // 9th Interdisciplinary World Congress on Low Back & Pelvic Pain. — Singapore October 31 — November 4, 2016. — P. 368.
13. Hungerford B., Gilleard W. The pattern of intrapelvic motion and lumbopelvic muscle recruitmentaltersinthepre-sence of pelvic girdle pain / A. Vleeming, V. Mooney, R. Stoeckart //
Movement Stability & Lumbopelvic Pain. Integration of Research and Therapy. — Edinburg: Churchill Livingstone, 2007. — Chapter 25. — P. 361-376.
14. Патент № 34360А Украна. МК1 А61В 5/103. Пристрш для визначення умов однакового навантаження стоп людини при р1знш довжиш нижшх шнщвок / Мите-лева З.М., Органов В.В., Картнський М.Ю., Мителев Д.А., Кокоровец Ю.Я., Никитина З.И. — Патентовласник ДУ «1ПХС iM. M.I. Ситенка АМНУ». — Заявка № 99063676; Заявл. 30.06.99; Опубл. 15.02.2001; Бюл. № 1.
15. Патент 62170А Украна. МКВ А61В5/103. Споаб непрямо! оцшки функцюнального стану опорно-рухово-го апарату людини / Левшин О.А., Мтелев Д.А, Радчен-ко В.О., Суббота I.A., Тяжелов О.А. — Патентовласник ДУ «1ПХС iM. M.I. Ситенка АМНУ». — Заявка № 2003010063; Заявл. 03.01.2003; Опубл. 15.12.2003; Бюл. № 12.
16. Патент на корисну модель № 46957, UA, МПК (2009) А61В5/103. Споаб непрямоi оцшки функцонального стану опорно-руховоi системи людини / Картнська О.Д., Шзыова Н.М., Пустовойт Б.А., Тяжелов О.А., Хамдош Амжад, Вирва О.6. — Патентовласник ДУ «1ПХС м. М.1. Ситенка АМНУ». — Заявка № 200907801; Заявл. 24.07.2009; Опубл. 11.01.2010; Бюл. № 1.
17. Патент на корисну модель № 79681 UA. МПК (2006.01) А61В5/103, А61В5/107. Споаб оцшки функцюнального стану опорно-рухово! системи людини / Картнський М.Ю., Картнська О.Д., Шзыова Н.М., Тяжелов О.А., Яремт С.Ю., Вирва О.6. — Патентовласник ДУ «1ПХС iM. М.1. Ситенка АМНУ». — Заявка u201213188; Заявл. 19.11.2012; Опубл. 25.04.2013; Бюл. № 8.
18. Lee J.H., Hoshino Y., Nakamura K. et al. Trunk muscle weakness as a risk factor for low back pain // Spine J. — 1999. — 24(1). — Р. 54-57.
19. Kim H.J., Chung S, Kim S, Shin H. et al. Influences of trunk muscles on lumbar lordosis and sacral angle // Eur. Spine J. — 2006. — 15. — Р. 409-414. DOI: 10.1007/s00586-005-0976-5.
20. Shamsi M.B., Sarrafzadeh J., Jamshidi A.A., Arj-mand N. Comparison of spinal stabilizationexercise and general exercise on enhancing lumbar stability in non specific chronic low back pain patients using a biomechanical model// 9,h Interdisciplinary World Congress on Low Back and Pelvic Pain. — Singapore, 2016. — P. 419.
Отримано 30.08.2018 ■
Стауде В.А., Карпинская Е.Д.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Оценка изменения статографических параметров и силы мышц у больных с дисфункцией крестцово-подвздошного сустава после проведения специальной гимнастики
Резюме. Актуальность. Дисфункция крестцово-под-вздошного сустава (КПС) — это нарушение способности КПС адекватно передавать вертикальные нагрузки в системе «позвоночник — крестец — таз», которое сопровождается нарушением подвижности и опороспособности КПС. Была разработана система физических упражнений, направленная на восстановление опороспособности в системе «позвоночник — крестец — таз» и симметричной подвижности КПС. Цель работы: определить эффективность разработанной системы физических упражнений у больных с дисфункцией КПС. Материалы и методы. Обследованы 23 пациента (14 мужчин и 9 женщин) в возрасте от 18 до 66 лет с дисфункцией КПС. Средний возраст — 41,8 года. Критериями включения пациентов в исследование были: локализация боли в области spinae iliGca posterior superior, иррадиирущей в пах, ягодицы или бедро; анамнез боли больше 3 месяцев; безуспешность предыдущего консервативного лечения; положительные 4 и более из 8 функциональных провокативных тестов (Stork тест, ASLR, Fortin, тест блокировки КПС из положения лежа/ сидя, Gaenslen, Patrick, тест толчка, боль при пальпации в области trochanter femoris). Методика лечебной физкультуры состояла из двух блоков. Первый блок упражнений направлен на восстановление симметричного координированного сокращения мышц, которые стабилизируют КПС и вертикальное положение туловища. Второй блок упражнений направлен на восстановление силы и выносливости мышц, которые стабилизируют КПС и вертикальное положение туловища (m.piriformis, m.gluteus maximus, m.gluteus
medius, m.tensor fasciae latae, m.erectorspinae, m.bicepsfemoris, m.iliopsoas, m.transversus abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femori, m.quadratus lumborum). Упражнения выполнялись каждый день в течение двух недель. Оценивали состояние больных до и после лечения. Контроль проводили с помощью статографа. Результаты. У всех пациентов с дисфункцией КПС наблюдалось значительное уменьшение боли, выравнивание нагрузки на конечности при двухопорном стоянии и нормализация расположения центра тяжести. Был восстановлен баланс мышц туловища. Kext/flex у всех пациентов повысился до 1,3 ± 0,1. У всех пациентов была положительная динамика провокативных тестов. Выводы. Технология гимнастики, направленная на восстановление симметричного координированного мышечного сокращения, оказалась эффективной для снижения интенсивности боли, восстановления опороспособности крестцово-подвздошного сустава и туловища у пациентов с дисфункцией КПС. Технология селективной гимнастики эффективна для восстановления баланса мышц, обеспечивающих опороспособность КПС и вертикальную позу у пациентов с дисфункцией КПС. У всех пациентов с дисфункцией КПС была выражена положительная динамика провокативных тестов, которая говорит о восстановлении координированного мышечного сокращения и значительном повышении опороспособности КПС.
Ключевые слова: крестцово-подвздошный сустав; дисфункция крестцово-подвздошного сустава; симметричные упражнения; специально подобранные упражнения
V.A. Staude, O.D. Karpinska
State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Evaluation of changes in statographic parameters and muscle strength in patients with sacroiliac joint dysfunction after special exercises
Abstract. Background. Sacroiliac joint (SIJ) dysfunction is an impaired ability of SIJ to transfer the vertical loads throughout "spine — sacrum — pelvis" system. It is associated with violation of mobility and support ability of SIJ. Authors developed physical exercises to improve "spine — sacrum — pelvis" system stability and symmetrical SIJ mobility. The purpose was to investigate effectiveness of the physical exercises in patients with SIJ dysfunction. Materials and methods. Twenty three patients with SIJ dysfunction were examined. Inclusion criteria's were: pain in the area of spina iliacaposterior superior irradiated to groin, buttocks, hip; more than 3-month history of pain; failure of the previous conservative treatment; positive 4 to 8 and more provocative tests. The exclusion criterion was a positive result of only 1 or 2 ofprovocative tests. Patients' age was 18 to 66 years. Average age was 41.8 years. There were two sets of physical exercises. The goal of the first one was to recover symmetrical muscular spinal and SIJ stability and pelvic symmetries. The goal of the second one
was to recover muscle strength and endurance. These muscle were m.piriformis, m.gluteus maximus, m.gluteus medius, m.tensor fasciae latae, m.erector spinae, m.biceps femoris, m.iliopsoas, m.transverses abdominis, m.obliqus abdominis externus, internus, m.rectus femoris, m.quadrates lumborum. Patients preformed these physical exercises one time a day during two weeks. Patients were examined before and after treatments. Patients were examined on a force-platform. Result. All patients had a decrease of pain. They have more symmetrical leg loading in two-leg standing and normalization of the centre of gravity. Muscle balance was recovered. Kext/flex of all patients improved to 1.3 ± 0.1. All patients have positive dynamic of provocative tests. Conclusions. Technologies of symmetrical and selective physical exercises are very effective in the treatment of patients with SIJ dysfunction.
Keywords: sacroiliac joint; SIJ dysfunction; symmetrical exercises; selective exercises
