CC BY
197
В.М. Хобта, Г.О. Комар
ОЦ1НКА ШНОВАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИСМСТВА
Сучасний етап розвитку свггово'1' економiки характеризуеться постiйними змшами у структурi та динамiцi суспшьних потреб i як наслiдок -загостренням конкуренцп у пропозици нових товарiв
i послуг, а також полшшенням !х якю-них характеристик. У цьому зв'язку стшкють економiчного становища бiльшостi суб'ектiв господарювання значною мiрою визначаеться темпами i масштабами здшснення шновацшно'1' дiяльностi, тобто шновацшною активнiстю, що дозволяе своечасно i швидко реагувати на умови конкурентноi боротьби шляхом використання рiзноманiтних нововведень,
забезпечуючи бiльш якюне й повне задоволення потреб ринку.
Тому важливого значення набувае мониторинг та оцiнка рiвня iнновацiйного потенцiалу пiдприемства, виявлення факторiв i резервiв його пiдвищення. Це завдання е дуже актуальним, оскшьки його розв'язання дае змогу приймати стратепчш та тактичнi рiшення щодо iнновацiйного розвитку пiдприемства й розвитку його стшких конкурентних переваг.
Окремим питанням аналiзу iнновацiйного потенцiалу присвячено ряд наукових праць вгтчизняних та зарубiжних економiстiв: Е. Бруккiнга, Н. Чухрая, А. Гриньова, В.Г. Чабана та шших. У розробках запропоноваш кшькюш та якiснi параметри, що характеризують складовi елементи iнновацiйного потенцiалу пщприемства i
дозволяють оцiнити рiвень його розвитку. Однак переважна
бшьшють дослiджень стосуеться аналiзу окремих аспекпв шновацшно'1' дiяльностi. При цьому недостатньо придшено уваги вивченню системних особливостей потенщалу як
iнтегрального утворення та мехашзмам його ефективного використання i розвитку.
Метою статтi е розробка комплексного пщходу до оцiнки шновацшного потенцiалу, яка надае можливостi виявити фактори i резерви його пщвищення, ураховуючи при цьому особливостi дiяльностi пiдприемства.
Iнновацiйний потенцiал
пiдприемства являе собою сукупнють iнновацiйних ресурсiв, яю перебувають у взаемозв'язку, й умовозабезпечуючих чинникiв (процедур), яю створюють необхiднi умови для оптимального використання цих ресурав задля досягнення вщповщних орiентирiв шновацшно'1' дiяльностi та пщвищення конкурентоспроможносп пiдприемства в цшому [1, 23].
Як показник ощнки iнновацiйного потенцiалу пiдприемства зазвичай пропонуеться використовувати досить рiзноплановi характеристики, якi являють собою кадрову, виробничо-технологiчну, науково-технiчну,
фiнансово-економiчну складовi
дiяльностi пiдприемства iнновацiйного типу [1, 28-29; 2, 15-16]. Для пщвищення об'ективносп тако'1' ощнки, що грунтуеться на кiлькiсному врахуванш
© Хобта Валентина Михайл1вна - доктор економ1чних наук, професор; Комар Ганна Олександр1вна. Донецький нацюнальний техшчний ушверситет.
ISSN 1562-109X
рiзнопланових показниюв, пропонуеться використовувати унiверсальний
показник - функцш бажаностi Харрiнгтона. В основi побудови ще! узагальнено! функцп лежить iдея перетворення натуральних значень окремих вщгуюв (реакцiй) на безрозмiрну шкалу бажаностi (переваги). У баченш автора роботи [3, 36] шкала бажаносп базуеться на фiзичних i психофiзiологiчних параметрах. Останнi являють собою суб'ективш оцiнки експериментатора бажаностi (переваги) того чи шшого значення вщгуку. Розробники вказаного пiдходу використовували функцш бажаносп для характеристики технiчних аспекпв, пов'язаних зi створенням нових видiв продукцп, технологiй, рецептур тощо. Ураховуючи можливостi функци бажаностi поеднувати об'ективш результати iсторичного розвитку iз суб'ективними поглядами експер^в, цей пiдхiд може забезпечити об'ективну характеристику шновацшних процеав та можливостей пiдприемств. При використанш його для оцiнки iнновацiйного потенщалу та результатiв технiко-економiчних процесiв доцшьно розглядати такi параметри, як реальш виробничi данi та суб'ективнi характеристики (погляди) експертсв.
Щоб об'еднати рiзноманiтнi вiдгуки вводиться штучна метрика, у якш набiр даних кожного вщгуку необхщно поставити у вiдповiднiсть iз деяким стандартним аналогом, тобто
розрахувати окремi бажаностi, якi задаються таким рiвнянням:
^ = ехр[-ехр^-.у;]= (1)
де ехр - прийняте значення експоненти;
ёг - окрема бажанють, тобто значення /-го окремого вщгуку, переведене у безрозмiрну шкалу бажаносп Харрiнгтона;
yi - значення i-го показника у 6e3p03MipH0My виглядь
Уведення метрики здiйснюeться шляхом зазначення правила визначення вщсташ мiж будь-якими парами сташв показникiв iз множини, що нас цiкавить. Вiдповiдно до роботи [3, 37] значення на кодованш шкалi прийнято обирати вщ 3 до 6. Ви6iр числа iнтервалiв визначае крутизну криво! у середнш зонi.
Нормована фyнкцiя бажаносп встановлюе вiдповiднiсть мiж рiзними за змютом i шкалами вимiрами показниюв процесiв i шкалою варiантiв виршення задачi загального стану об'екта.
Значення окремого вщгуку, яке переведене у безрозмiрнy шкалу бажаносп, визначаеться через du (u=1, 2, ..., n) i називаеться окремою 6ажанiстю (вщ фр.
desirable - бажаний). Шкала бажаносп мае iнтервал вiд 0 до 1. Значення du=0 вiдповiдае абсолютно неприйнятному рiвню даного об'екта, а значення du=1 -найкращому значенню об'екта. Поняттю «дуже добре» вщповщають значення на шкалi 6ажаностi 1 > du >0,8, а поняттю «дуже погано» 0 > du >0,2 тощо. Вибiр вщмггок на шкалi бажаносп 0,63 i 0,37 пояснюеться розрахунковими
перевагами: 0,63~1-(1/е), 0,37~1/е. Значення du=0,37 вiдповiдае межi припустимих значень [3, 36-37].
Щоб отримати шкалу бажаносп, зручно користуватися готовими розробленими таблицями вщповщностей мiж спiввiдношенням переваг (бажаностей) у числовш формi (табл. 1).
Таблиця 1. Шкала бажаностг
Вщмпка
Бажанють на шкалi
6ажаностi
Дуже добре 1,00-0,8
Добре 0,8-0,63
Задовшьно 0,63-0,37
Погано 0,37-0,2
Дуже погано
0,2-0
Узагальнена функщя бажаносп (р) розраховуеться як середне геометричне окремих бажаностей:
° = л П d1,
(2)
де п - число показникш, що аналiзуються.
Для реалiзацii дано'1 формули пропонуеться алгоритм, поданий на рис. 1. Основними етапами штегрально'1 оцiнки результат шновацшно'1 дiяльностi е
нижченаведенi.
Формування характеристик результата розвитку, що юторично склалися на шдприемсга
t
Розрахунок ощнних показниюв +
Експертне ощнювання та визначення нормативних значень обраних показниюв
dl = ехр [-ехр(-/)] =
е
Рис. 1. Алгоритм ощнки тновацтного потенщалу тдприемства
1. Визначення цшей шновацшно! дiяльностi на пщприемсга.
2. Обгрунтування i розрахунок ощн-них показниюв.
3. Визначення дiапазону 1'х нормативних значень.
4. Коригування задано! модель
5. Розрахунок безрозмiрних показниюв.
6. Визначення конкретних значень функцп бажаностi.
7. Розрахунок комплексного показ-ника ефективностi використання шновацшного потенцiалу.
8. Виявлення факторiв i резервiв пiдвищення iнновацiйного потенщалу пiдприемства.
При формуваннi сукупностi ощнних показникiв необхiдно обрати найбiльш важливi й об'ективнi. 1х склад може змшюватися залежно вiд того, яю зi сторiн дiяльностi пiдприемства найбшьш вагомi для виконуваного аналiзу шноващйно! дiяльностi.
Система показникiв мае вщповщати таким вимогам. По можливостi п компоненти мають утворювати динамiчний ряд, щоб поточнi 1'х значення прямо або опосередковано впливали на значення шших показникiв. Обрана система мае дозволити ощнити не лише кшцевий результат, але й запропонувати комплекс заходiв iз полшшення визначальних показникiв. Усi показники мають тддаватися нормуванню, тобто для кожного з них можна представити нормативнi значення i галузевi коефiцiенти. Також 1'х слiд пiдбирати таким чином, щоб вони могли варiюватися у максимально можливому допустимому дiапазонi.
Набiр показниюв залежить вiд специфiки дiяльностi тдприемства, його досвщу роботи на ринку. Вибiр показ-никiв, з одного боку, визначаеться вагомютю характеристик, яю
забезпечують об'ективнiсть оцiнки; з шшого - можливiстю чiткого кiлькiсного 1'х вимiрювання. У нашому випадку вибiр перелiку показникiв вiдбувався на основi анкетного опитування керiвництва i провщних спецiалiстiв науково-дослiдного i проектного шституту, що е базою дослщження. Обробка анкетних даних показала, що найважлившими показниками оцiнки iнновацiйного потенщалу для пщприемств даного типу е нижченаведеш.
1. Питома вага витрат на виконання наукових та науково-техшчних робгг у загальнiй сумi витрат тдприемства (У1).
2. Питома вага чисельносп iнженерно-технiчних працiвникiв i дослщниюв iз науковим ступенем, у загальнш 1'х кiлькостi (У2).
3. Середнш вiк iнженерно-технiч-них працiвникiв i дослiдникiв (Уз).
4. Коефiцiент плинносп робiтникiв пiдроздiлiв iнновацiйноi сфери (У4), який являе собою вiдношення кшькосп дослiдникiв, якi звiльнилися за власним бажанням i через порушення трудово! дисциплiни, до середньооблiковоi чисельностi дослщниюв.
5. Рiвень iнформатизацii робiт (У5), пов'язаних iз науково-дослiдницькими i дослщно-конструкторськими роботами, який визначае частку робочих мюць, ос-нащених комп'ютерами, у загальнш кшькосп робочих мюць науково-техтчних працiвникiв.
6. Рiвень забезпечення шновацшно'1 дiяльностi машинами й устаткуванням (У6), що визначае частку вартосп
обладнання для проведення НДДКР у за-гальнш вартостi основних виробничих фондiв.
7. Коефiцiент фшансово' залежностi шновацшно' дiяльностi (У7), що характеризуе рiвень залежностi пiдприемства вiд кредиторiв i показуе частку позикового капiталу у фшансуванш розробки iнновацiйних проектiв. Цей показник свщчить про фiнансову стшкють пiдприемства i значною мiрою впливае на можливосп пiдвищення його шновацшного потенцiалу.
8. Коефiцiент поточно!' лшвщносп (У8), який показуе ступiнь покриття короткострокових зобов'язань оборотними активами при впровадженнi шновацш i таким чином обумовлюе пла^жш можливостi пiдприемства за умови не тшьки своечасного розрахунку з дебиторами i сприятливо' реалiзацii готово' продукци, але й реалiзацii у разi необхiдностi iнших елементiв матерiальних оборотних кош^в. Вiн формуе очiкувану платоспроможнють пiдприемства на перiод, що дорiвнюе середнiй тривалостi одного обороту вах оборотних коштiв i залежить вщ галузi виробництва, тривалостi виробничого циклу, структури запаав тощо.
9. Коефщент критично' лiквiдностi (У9), який визначае прогнозоваш платiжнi можливостi пiдприемства за умови своечасного розрахунку з дебиторами. Вiн характеризуе очiкувану платоспроможнють на перюд, що дорiвнюе середнш тривалостi одного обороту дебгшрсько' заборгованосп.
10. Коефiцiент абсолютно' лiквiдностi (У10), що показуе, яку частину короткостроково' заборгованостi пiдприемство може погасити найближчим часом. Вш характеризуе платоспроможнiсть тдприемства на дату складання балансу.
Коефiцiенти лiквiдностi визначають фшансову дiяльнiсть пiдприемства у прогнозованих перюдах шновацшно' дiяльностi й мають велику практичну значущють: коефiцiент абсолютно' лшвщносп - для постачальникiв сировини i матерiалiв, коефiцiент швидко' лiквiдностi - для банкiв, коефiцiент поточно' лшвщносп - для iнвесторiв. Таким чином, фшансова характеристика розкривае можливосп пiдвищення iнновацiйного потенцiалу пiдприемства.
При використанш розглянутого пiдходу до оцшки iнновацiйного потенцiалу необхiдно побудувати шкалу бажаносп. Для цього на горизонтальнш осi графiку криво' бажаностi, який наведено на рис. 2, симетрично вщносно 0 на кодованiй шкалi У рiвномiрно видiляють 12 iнтервалiв, по шiсть убiк убування i по шiсть убiк зростання, тобто обрано код
-6, -5, -4, -3, -2, -1, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6. Обрана форма криво' мае таю корисш властивосп, як безперервнють, монотоннють i рiвнiсть. Крiм того, у межах бажаностi, якi близькi до 0 й 1, чутливють '' iстотно
нижче, шж у середнiй зонi.
Обмежуючi м^ки, якi визначають дiапазон змiни показника У;, наносяться на вщповщш шкали горизонтально' осi, де вiдмiчаються точки, що вщповщають якiсним оцiнкам показниюв. Градацiя дiапазонiв змiни показникiв
(нормативних значень) здшснена за допомогою експертного оцшювання фахiвцiв дослiджуваного науково-дослщного iнституту, якi при цьому враховували досвщ i специфiку дiяльностi тдприемства. Побудоваш таким чином шкали Уь..У10 безумовно не будуть рiвномiрними, але за будовою вщповщатимуть своему основному призначенню - визначенню якюних
характеристик показниюв шновацшно1 дiяльностi й переведенню ïx значень в окремi функцп бажаносп. KpiM того, для таких показниюв, як середнiй вiк науковщв коефiцieнт плинностi науковцiв-дослiдникiв i коефщент фшансово'1' залежностi шкали
розташовуються у зворотнш
послiдовностi: не убiк збшьшення ïx
значень злiва направо, а, навпаки, зростання ïx значень справа налiво. Це пов'язано з економiчним змютом даних показникiв - чим менше ïx значення, тим краще працюе пiдприeмство. Отриманi шкали використовують для переведення перетворених вщгуюв в окремi функцп бажаностi du.
d 1,00
0,80
0,60
0,40
0,20 0,00 4
-6
У1 У2 У3 У4 У5 У6 У7 У8 У9 У10
0,5 0,55 0,6 0,65
0,05 0,06 0,065 0,07
75 65 55 45
0,095 0,09 0,08 0,075
0,6 0,62 0,7 0,75
0,2 0,25 0,3 0,4
0,9 0,8 0,7 0,5
0,3 0,4 1 2
0,1 0,3 0,5 0,8
0,05 0,1 0,2 0,3
4
0,7
0,08
40
0,07
0,8
0,5
0,2
0,35
У
5
4
3
2
1
0
1
2
3
5
6
3
1
Рис. 2. Шкала бажаностг показникгв ощнки тноващйного потенщалу тдприемства
Узагальнена функщя бажаносп досить чутлива до незначних змш окремих бажаностей. Споаб призначення базових вщмггок шкали бажаносп той самий, як для окремих бажаностей, так i для узагальнено'1' функцп бажаносп. Щоб
пристосувати таку стандартну криву до реальних окремих вiдгукiв необхщно доповнити табл. 1 iнформацieю, де кодоваш значення У; вiдносяться до верхньо'1' межi iнтервалiв (табл. 2).
Таблиця 2. Значения окремих вгдгукгв, що вгдповгдають _д1апазонам функцп бажаност1_
У; У1 У2 У3 У4 У5 У6 У7 У8 У9 У10
1,00-0,80 6 0,7 0,08 40 0,07 0,8 0,2 3 1 0,35 0,4
0,80-0,63 1,5 0,65 0,07 45 0,075 0,75 0,5 2 0,8 0,3 0,39
0,63-0,37 0,85 0,6 0,065 55 0,08 0,7 0,7 1 0,5 0,2 0,37
0,37-0,20 0 0,55 0,06 65 0,09 0,62 0,8 0,4 0,3 0,1 0,35
0,20-0,00 -0,50 0,5 0,05 75 0,095 0,6 0,9 0,3 0,1 0,05 0,3
Пюля цього, користуючись бажаносп. Результати розрахунюв
формулою (1), розраховуемо окремi виробничих даних та окремих функцш
функцп бажаносп, за якими за формулою бажаностей наведено в табл. 3. (2) визначаемо узагальнену функцш
Таблиця 3. Показники оцгнки гнновацгйного потенцгалу тдприемства
Окремi вщгуки Виробничi данi Окремi значення функцп бажаносп
2005 2006 2007 2005 2006 2007
Питома вага витрат на виконання
наукових та науково-технiчних робiт у загальнш сумi витрат пiдприемства 0,52 0,59 0,63 0,26 0,60 0,75
Питома вага чисельносп шженерно-
технiчних пращвникш i дослiдникiв
iз науковим ступенем у загальнш 1х кiлькостi 0,062 0,059 0,058 0,49 0,35 0,33
Середнш вiк iнженерно-технiчних
працiвникiв i дослщниюв, рокiв 48,8 47,3 48,2 0,75 0,77 0,76
Коефiцiент плинностi робiтникiв пщроздшв шновацшно' сфери 0,12 0,11 0,06 0,00 0,00 1,00
Рiвень шформатизаци робп, пов'язаних iз НДДКР 0,62 0,72 0,8 0,37 0,72 1,00
Рiвень забезпечення шновацшно' дь
яльностi машинами та устаткуванням 0,28 0,35 0,42 0,55 0,73 0,91
Коефщент фшансово' залежностi 0,07 0,086 0,126 1 1 1
Коефщент поточно' лiквiдностi 0,87 0,92 0,94 0,6 0,62 0,63
Коефiцiент критично' лжвщносп 0,72 0,74 0,65 0,768 0,776 0,734
Коефiцiент абсолютно' лiквiдностi 0,26 0,31 0,32 0,75 0,91 0,96
Узагальнена функщя бажаностi 0 0 0,77
дуже погано дуже погано добре
Отже, проведет аналiз i оцшка показали, що у 2005 i 2006 рр. рiвень шновацшного потенщалу науково-дослщного iнституту можна
охарактеризувати як «дуже погано». Причиною цього е висока плиннють наукових кадрiв (дослiдникiв). Також незадовшьним е той факт, що протягом
аналiзованого перюду скорочуеться частка дослiдникiв iз науковим ступенем (у загальнiй !х кiлькостi).
Таким чином, проведене дослщ-ження дозволило виявити основну проблему об'екта дослщження, якою е система управлшня персоналом, зокрема науково-технiчними пращвниками. Вир> шення ще! проблеми потребуе вживання нагальних заходiв щодо реформування кадрово! полiтики i стратеги тдприемства. Такими заходами можуть бути:
оновлення кадрово'1 полiтики пiдприемства на основi !'! орiентацii на вибiр, пiдготовку та збереження висококвалiфiкованих iнженерних кадрiв, здатних до розробки й упровадження шновацш, забезпечення розвитку шновацшно! культури персоналу, вивчення схильносп працiвникiв до творчосп, можливостей використання !х здiбностей i знань в iнновацiйнiй дiяльностi пiдприемства;
iнвестування в розвиток людського катталу пiдприемства, запровадження системи безперервного навчання на виробництвi;
забезпечення сощального захисту працiвникiв пiдприемства;
створення сприятливого ^мату для плщно! роботи персоналу.
Реалiзацiя запропонованих
напрямiв стимулювання творчо! активностi персоналу дасть змогу значно прискорити процес активiзацii шновацшно! дiяльностi на пiдприемствi, пiдвищити рiвень його шновацшного потенцiалу й ефективно використовувати внутршш та залученi зовнiшнi швестици в iнновацiйну дiяльнiсть.
Висновки. Для отримання загально! картини результативностi дiяльностi пiдприемства iнновацiйного типу i стану його шновацшного потенщалу необхiдне створення едино!' комплексно'! ощнки, яка здатна адекватно вщобразити
ефективнiсть iнновацiйних процеав на пiдприемствi.
Поданий у робот пiдхiд до оргашзацп штегрально! оцшки шновацшного потенщалу суб'екпв господарювання дае можливють:
надати об'ективну оцiнку шновацшного потенщалу, визначити тенденцГ! та динамжу розвитку його рiвня, намiтити шляхи пщвищення ефективностi роботи пiдприемства з урахуванням рiзноспрямованостi
показникiв фiнансово-економiчноi,
кадрово! та науково-технiчноi сфери;
виявити фактори i резерви пiдвищення iнновацiйного потенщалу тдприемства, видшити основнi напрями вдосконалення оргашзацшно-
економiчного механiзму його дiяльностi.
Викладенi методичнi пiдходи е основою виявлення напрямiв
iнновацiйного розвитку, розробки заходiв iз пiдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемств. Це необхiдно здiйснювати з урахуванням специфжи дiяльностi суб'екта господарювання, рiвня його конкурентоспроможностi, стану й динамiчностi внутрiшнього та зовнiшнього середовища.
Л1тература
1. Верба В.А., Новкова 1.В. Методичнi рекомендацГ! з ощнки iнновацiйного потенцiалу пiдприемства // Проблеми науки. - 2003. - № 3. - С. 2231.
2. Гриньов А. Ощнка шновацшного потенщалу тдприемства // Проблеми науки. - 2003. - № 12. - С. 12-17.
3. Адлер Ю.П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных решений. - М.: Наука, 1976. - 132 с.
