CC BY
22
УДК 005.3
Блінцов О. В., ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ
Надточій А. В.
ЗАСТОСУВАННЯ ПІДВОДНОЇ ТЕХНІКИ У ПРОЕКТАХ ГЛИБОКОВОДНОЇ АРХЕОЛОГІЇ
На основі аналізу сучасних міжнародних вимог до виконання морських експедицій з глибоководної археології запропоновано глобальний критерій ефективності застосування підводної техніки, який ґрунтується на комплексному урахуванні показників безпеки, виробничої ефективності та матеріальних витрат на підготовку і проведення археологічної експедиції.
Ключові слова: підводна археологія, критерій ефективності, безпека підводної роботи, виробнича ефективність.
1. Вступ
Глибоководна археологія (ГА) включає комплекс підводних робіт, спрямованих на виявлення, фіксацію, наукове дослідження, визначення наукової й культурної цінності, класифікацію, паспортизацію, картографування, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацию історично цінних підводних об’єктів, які включаються до Державного реєстру підводної культурної спадщини України [1].
У свою чергу, підводна культурна спадщина (Underwater Cultural Heritage, UCH) — це всі сліди людського існування, що мають культурний, історичний або археологічний характер, які частково або повністю, періодично або постійно перебувають під водою протягом не менш 100 років. До них належать: об’єкти, споруди, будинки, артефакти й людські останки разом з їх археологічним і природним оточенням; судна, літальні апарати, інші транспортні засоби або будь-які їхні частини, їхній вантаж або інший уміст, разом з їх археологічним і природним оточенням; предмети доісторичного періоду [2].
Територіальні води України на «заводолазних» глибинах містять тисячі затонулих об’єктів, які складають підводну культурну спадщину людства [3]. Їх дослідження і музеєфікація можливі лише на основі застосування сучасних підводних технологій, науково обґрунтований вибір яких з позицій проектного менеджменту (порівняльний аналіз цих технологій з метою оптимізації експедиційних витрат) утворює окрему прикладну наукову задачу, яка має визначальне значення для забезпечення високої продуктивності та якості виконання підводних археологічних досліджень [4—6].
2. Аналіз літературних даних і постановка проблеми
Аналіз технічної літератури та власний досвід авторів у виконанні підводних археологічних досліджень свідчить, що на сьогодні для вирішення завдань ГА використовують наступні два основні типи підводної техніки [7, 8]: населені підводні апарати (в англомовній літературі — manned underwater vehicle, MUV); нена-селені дистанційно керовані підводні апарати (в англомовній літературі — remotely operated vehicle, ROV).
Наукові основи створення такої техніки достатньо повно розроблені [9, 10], проте її застосування має виконуватись з дотриманням вимог «Конвенції про охорону підводної культурної спадщини» [11].
Для ефективного застосування підводної техніки в задачах ГА необхідно розробити систему критеріїв, які дали б змогу обґрунтовано обирати технічні засоби та досягати мети проектів ГА з мінімальними витратами. На цей час у науково-технічній літературі з’явились узагальнені порівняльні оцінки ефективності застосування підводних апаратів в інтересах ГА [12, 13]. Однак, вони стосуються виконання океанографічних досліджень, де традиційно використовувались одиничні екземпляри населеної підводної техніки.
Метою роботи є розробка підходу до порівняння ефективності застосування різних видів підводної техніки у проектах ГА, який дав би змогу кількісно оцінювати їх виробничі характеристики та обґрунтовано приймати рішення щодо технічного забезпечення морських археологічних експедицій.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розробити узагальнені критерії безпеки та виробничої ефективності застосування підводної техніки для виконання робіт з глибоководної археології, а також застосувати їх у рамках загальновживаного цінового критерію оцінки ефективності нової техніки.
3. Результати досліджень
Згідно з міжнародними вимогами організація та виконання підводних археологічних робіт має враховувати наступні особливості, важливі при плануванні робіт з залученням підводних апаратів: пріоритетним варіантом охорони підводної культурної спадщини вважається можливість його збереження іп sіtu (як є); діяльність, спрямована на підводну культурну спадщину, не повинна робити більший негативний вплив на неї, ніж це необхідно для цілей проекту ГА (у ході такої діяльності необхідно використовувати неруйнівні технології та методи); при здійсненні діяльності, спрямованої на підводну культурну спадщину, не повинен порушуватися спокій людських останків і місць, які є об’єктами поклоніння; діяльність, спрямована на підводну культурну спадщину, має строго регламентуватись,
С
32
технологический аудит и резервы производства — № 5/5(13), 2013, © Блінцов О. В., Надточій А. В.
щоб забезпечити належний облік отриманої культурної, історичної й археологічної інформації; до початку будь-якої діяльності, спрямованої на підводну культурну спадщину, готується проектна документація, надавана компетентною державною організацією для одержання дозволу й відповідної експертної оцінки, зокрема, щодо застосування підводних апаратів і технологій.
Виходячи з цього, пропонується підхід до порівняння ефективності застосування різних видів підводної техніки у проектах ГА, який ґрунтується на застосування двох узагальнених критеріїв:
— узагальненого критерію безпеки виконання робіт з ГА Б = /(БЛ; БС), де БЛ — критерій безпеки для людей (гідронавтів); БС — критерій безпеки для навколишнього середовища;
— узагальненого критерію виробничої ефективності П = /(ПТ; ПЕ), де ПТ — технічні показники (робоча глибина, продуктивність, вантажопідйомність, функціональна універсальність), ПЕ — експлуатаційні показники підводної техніки (рівень надійності, рівень автоматизації, обмеження по застосуванню). Використаємо також загальновживаний ціновий критерій Ц оцінки ефективності техніки:
Ц = Сп ■ Сэ ■ Су,
де Сп — вартість придбання підводної техніки (покупна ціна); Сэ — вартість експлуатації підводної техніки (накладні витрати на підводний апарат і його судно-носій); Су — вартість утилізації підводної техніки.
Тоді глобальний критерій ГК ефективності застосування підводної техніки в задачах ГА буде мати вигляд:
ГК = (Б ■ П)/Ц.
Застосування цього критерію може бути покладено в основу вибору й обґрунтування матеріально-технічного забезпечення на фазі планування проекту ГА.
4. Висновок
На основі аналізу сучасних міжнародних вимог до виконання морських експедицій з глибоководної археології запропоновано глобальний критерій ефективності застосування підводної техніки в задачах ГА, який ґрунтується на комплексному урахуванні показників безпеки, виробничої ефективності та матеріальних витрат на підготовку і проведення морської глибоководної археологічної експедиції.
Література
1. Басс, Дж. Подводная археология. Древние народы и страны [Текст]: пер. с англ. / Дж. Басс; О. И. Перфильева. — М.: Центрполиграф, 2003. — 202 с.
2. Блаватский, В. Д. Открытие затонувшего мира [Текст] / В. Д. Блаватский, Г. А. Кошеленко // Академия наук СССР. — М.: Изд-во АН СССР, 1963. — 108 с.
3. Воронов, С. О. Сокровища Черного моря. Подводная археология Украины [Текст] / С. О. Воронов. — К.: Медо-боры-2006, 2010. — 100 с.
4. Блінцов, В. С. Наукові задачі управління проектами глибоководних археологічних досліджень [Текст] / В. С. Блінцов, О. В. Блінцов, А. В. Надточій, С. О. Воронов // Електронне видання «Вісник Національного університету кораблебудування», 2012. — № 2.
Б. Романовський, Г. Ф. Оэвременное состояние и перспектива развития подводних аппаратов в Украине [Текст] / Г. Ф. Романовський, В. C. Блинцов, И. А. Родин // Proceedings of the 5-th International Conference on Unconventional Electromechanical and Electrical System. — Vol. 2. — Szczecin, 2004. — P. 107—117.
6. Блинцов, В. C. Автоматизированная система мониторинга гидротехнических сооружений водных транспортных путей [Текст] / В. C. Блинцов, Ю. К. Костенко // Вестник Херсонского национального технического университета. — Херсон, 2007. — № 4(27). — C. 476—481.
7. Подводные технологии и средства освоения Мирового океана [Текст]. — М.: Издательский дом «Оружие и технологии», 2011. — 780 с.
8. Блинцов, В. C. Привязные подводные системы [Текст] / В. C. Блинцов. — К.: Наукова думка, 1998. — 232 с.
9. Блинцов, В. C. Проектирование самоходных привязных подводных систем [Текст] / В. C. Блинцов, В. Э. Магула. — К.: Наукова думка, 1997. — 140 с.
10. Блінцов, C. В. Автоматичне керування автономними підводними апаратами в умовах невизначеності [Текст] : монографія / C. В. Блінцов. — Миколаїв: ТОВ «Фірма «Іліон», 2008. — 204 с.
11. Конвенция об охране подводного культурного наследия. Резолюция ЮНECКО от 02.11.2001 г.
12. Cагалевич, А. М. Подводные аппараты в научных исследованиях и подводно-технических работах [Текст]: материалы ХІІ Международной научно-технической конференции «^-временные методы и средства океанологических исследований» / А. М. Cагалевич. — М.: АПР, 2011.
13. Краморенко, А. В. Критерии сравнения характеристик подводных аппаратов с точки зрения возможности выполнения ими подводных работ [Текст] : материалы ХІІІ Международной научно-технической конференции «Cовременные методы и средства океанологических исследований» / А. В. Краморенко, А. Н. ^акун. — М.: АПР, 2013. — C. 316—319.
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ПОДВОДНОЙ ТЕХНИКИ В ПРОЕКТАХ ГЛУБОКОВОДНОЙ АРХЕОЛОГИИ
На основе анализа современных международных требований к выполнению морских глубоководных археологических экспедиций предложен глобальный критерий эффективности применения подводной техники, который основывается на комплексном учете показателей безопасности, производственной эффективности и материальных затрат на подготовку и проведение археологической экспедиции.
Ключевые слова: подводная археология, критерий эффективности, безопасность подводной работы, производственная эффективность.
Блінцов Олександр Володимирович, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри імпульсних процесів і технологій, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна, e-mail: energybox@mail.ru.
Надточій Анатолій Вікторович, викладач кафедри автоматики та електроустаткування суден, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонська філія, Україна, е-mail: tasman.85@mail.ru.
Блинцов Александр Владимирович, кандидат технических наук, доцент, доцент кафедры импульсных процессов и технологий, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, Украина.
Надточий Анатолий Викторович, преподаватель кафедры автоматики и электрооборудования судов, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, Херсонский филиал, Украина.
Blintsov Oleksandr, Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Ukraine, e-mail: energybox@mail.ru.
Nadtoshy Anatoly, Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Ukraine, е-mail: tasman.85@mail.ru
TECHNOLOGY AUDIT AND PRODUCTION RESERVES — № 5/513) 2013
ЗЗ
