CC BY
18УДК 330.322
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 1НВЕСТУВАННЯ НА П1ДПРИСМСТВАХ АВТОМОБ1ЛЬНОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
Щербань О.Д., викладач, Х1Ф УДУФМТ
У данш статт визначено основш складов! тдвищення якосп перевезень автомобшьним транспортом. Заз-начена необхщнють включення до системи оцшювання якосп перевезень i економ1чно! ефективносп швесту-вання автотранспортних тдприемств економiчних, соцiальних i еколопчних показникiв. Мае мiсце запропоно-вана автором схема оцшювання швестування. Сучасш тенденцп прийняття iнвестицiйного рiшення передбача-ють необхiднiсть врахування всiх наслщюв iнвестування.
Ключовi слова: автомобiльний транспорт, яюсть перевезень, iнвестування, транспортний процес, швести-цiйне рiшення.
ВСТУП
На сьогодшшнш день в Укра!ш виникае необхщшсть оцiнювання ефективностi iнвестування на автомобшь-ному пасажирському транспортi. ¡нвестицшш розрахунки е iнструментом управлiння швестицшною дiяль-нiстю автотранспортних пiдприемств, вони е необхщними для побудови та оцшки моделей з пiдготовки швес-тицiйних рiшень.
Проводячи аналiз публжацш з теми «Оцшювання ефективностi швестування на тдприемствах автомо-бiльного пасажирського транспорту» слщ вiдмiтити значне збшьшення 1х кiлькостi в останнi роки, що тдтвер-джуе актуальнiсть обрано! для дослiдження теми. Серед авторiв, що придiляли найбiльшу увагу в сво1х працях саме по цш темi, вiдомi такi дослiдники Э.Н. Райхман, Г.Г. Азгальдов [1], С.А. Айвазян, В.С. Мхитарян [2], П.М. Канило, В.Д. Однолетков [3].
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою написання дано! статп е визначення тдходу щодо оцшювання ефективносп iнвестування на тдпри-емствах автомобшьного пасажирського транспорту.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Основними складовими пiдвищення якостi перевезень автомобшьним транспортом е: економiчна, сощаль-на i екологiчна.
Основними показниками економiчноl складово! слiд вважати:
• вартють про!зду;
• вартiсть додаткових послуг (у разi, коли вони надаються);
• загальш витрати пасажирiв на одну по!здку.
Показниками, що характеризують сощальну складову е:
• надшшсть транспортного засобу, складу водilв;
• забезпечення безпечних умов перевезень;
• комфортнють перевезень, яка включае: дотримання саштарно-гтешчних умов салону транспортного засобу, його наповнення та культура обслуговування водiем;
• забезпечення обгрунтованого часу по!здки, який залежить вщ швидкостi перевезень та кiлькостi зупинок, передбачених графжом руху;
• своечаснють перевезень, яка залежить вiд регулярносп й iнтервалу руху.
До показниюв рiвня екологiчноl безпеки слiд вщносити:
• масу викидiв шкiдливих речовин у навколишне середовище;
• суму еколопчних збитюв.
Включення наведених показниюв до системи оцшювання якоста перевезень i економiчноl ефективностi iнве-стування автотранспортних тдприемств вимагае проведення вщповщного аналiзу всiх окремих показникiв, яю в змозi визначати якiсть перевезень, а також штегрального показника, що дозволяе визначати вагомють впливу кожного з показниюв на яюсть перевезень.
Основним методом у даному випадку може бути метод експертних ощнок. Кшьюсть експерпв визначаеться вiдповiдно рекомендащям [1].
Загальну схему оцiнювання швестування наведено на рис. 1.
Експертам було запропоновано здшснити ранжирування показниюв по ступеню вагомосп будь-якого показника з метою дослщження якосп процесу перевезень автотранспортних тдприемств. При цьому складова, що мае найбшьшу вагомють отримуе перший ранг, а складова, що мае менший вплив на ощнку якосп процесу перевезень автотранспортного тдприемства, нiж перша, другий ранг i т.д. На основi результатiв експертiв скла-даеться матриця ранпв.
Ступiнь узгодженостi думок експерпв оцiнюеться за вiдомою формулою розрахунку конкордацil.
Коефiцiент конкордацil змшюеться вiд 0 до 1, вш складае 0,725; перевiрка його вагомосп здшснюеться за допомогою критерiю Шрсона, розрахункове значення якого становить 91,2 i порiвнюеться з табличним, яке визначаеться за допомогою довщково! лггератури [2]. Для формулювання висновку про вагомють коефщенту
82
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2011 - №2
Шрсона повинно пере-вищувати табличне.
На основ1 запропо-нованого тдходу проведено ощнку якост процесу перевезень пасажирського автомо-бшьного транспорту. В якост експерпв запрошено бшьше 20 науко-вих пращвниюв авто-мобшьного транспорту та спещалюпв. Ними визначено вагомють кожно! складово! та яюсних показниюв в балах яюсть процесу перевезень 10 АТП. Зпдно з табличним значенням [1], що вщповщае похибщ 0,5 з ймов1ршстю дов1ри 95%, кшькють екс-пертав не повинна бути меншою 15 оиб, тому залучення 20 про-вщних фах1вщв, як безпосередньо працю-ють в галуз1 автомо-бшьного транспорту, е достатшм як за кшь-юстю, так 1 за яюсним складом.
Для ощнки було зап-ропоновано 3 складо-вих оцшки процесу перевезень тдприемств автомобшьного пасажирського транспорту:
Ь1 — економ1чш показники;
Ь2 — сощальш по-казники;
Ь3 — еколопчш по-казники.
Кшьюсне значення коефщенлв вагомосп, визначене в результат експертного опитуван-ня (з урахуванням не-обх1дност1 нормаль зацп, коли сума вс1х ко-ефщ1ент1в вагомост повинна становити «1») наведено в табл. 1.
Пщсистема оцiнювання якосп перевезень та iнвестування
Оснащена нов^-нiм автотранспортом
Використання ре-сурсозбершаючих технологий
Пiдвищення кон-курентоспромож-ност АТП
Соцiальна складова
Автотранспортне пiдприeмство
Економiя часу
Потреби в послугах
Обсяг перевезень
Яюсть обслуговування
Надiйнiсть та ртмчшсгь перевезень
Безпека автотранспорту
Споживачi автотранспор-тних послуг
Стабшьшсть законодав-чо! бази
Перевезення пiльгового контингенту
Стабiльнiсть системи цiн i тарифiв
Оновлення парку автотранспорту
1нвестор (держава, орга-ни мюцевого самовряду-вання)
Система
комплексного оцшювання швестування автотранс-портних пiдприeмств
Еконлшчна складова
Вартiсть про!зду
Вартiсть додаткових послуг
Загальнi витрати
Екологiчна складова
Маса виквдв шюдливих ре-човин у навколишне середо-вище
Сума економiчних збитюв
Пiдсистема оцiнювання iнвестування
Рис. 1. Загальна схема оцшювання швестицш на автотранспортних тдприемствах
Таблиця 1
Вагомють показниюв якост перевезень пасажирським автомобшьним транспортом
Група показниюв Позначення Вагомють
Еконо]шчш Ь1 0,350
Сощальш Ь2 0,420
Еколопчш Ьз 0,230
Всього — 1,000
Розрахунок штегрального показника якост процесу перевезень автомобшьним транспортом здшснюеться за формулою:
1П*^Хе, *
де 1П — штегральний показник якосп процесу перевезень пасажирським автотранспортом;
83
(1)
Ь. — коефщент вагомосп 1-го часткового показника;
х. — фактичне значення 1-го часткового показника;
хе — еталонне (бажане, оч1куване та практичне досяжне) значення 1-го часткового показника.
Вщповщт штервали належносл сформовано за груповою утверсальною шкалою Харршгтона (табл. 2) [1].
Таблиця 2 Для ощнки впли-
Шкала юльюсно-яюсних характеристик штегрального показника якост процесу переве- ву транспортного
процесу нас стан навколишнього природного середови-ща запрошено нау-кових сшвроб1т-ниюв 1нституту проблем машинобудування, що займаються проблемами еколопзацп транспортних засоб1в (м. Харюв). Кшьюсть експерпв обмежена, тому що головним критер1ем визначення 1х юлькост е наявтсть компетентних спещалюпв у сво1й область
Результати ощнки показниюв якосп процесу перевезень автомобшьним транспортом наведено у табл. 3, штегральна ощнка — у табл. 4.
Як свщчать дат табл. 3 р1вень якост процесу перевезень автомобшьним транспортом досить низький на вс1х 10 тдприемствах; при цьому найнижчими показниками е по-казники еколопчно! складово! процесу перевезень, як на-пряму залежать вщ р1вня оновлення транспортного засобу. Запропонований Таблиця 4 шдх1д щодо по-р1вняння та вимь рювання окремих показниюв якост1, формування ште-грального критер1ю ощнки якост паса-жирських переве-зень автомобшьним транспортом може бути використаний для ршення прак-тичних завдань при вщбор1 перев1зни-
ка, що забезпечуе найбшьш високий р1вень якост процесу перевезень автомобшьним транспортом. До його переваг слщ вщнести можливють отримання комплексно! ощнки якост процесу перевезень, визначення ва-гомост окремого показника якост у загальнш ощнщ якост1, виявлення перел1ку показниюв, що потребують покращення та прийняття для цього обгрунтованого швестицшного ршення. Це дозволяе створювати умови та можливост науково обгрунтованого конкурсного вщбору перев1зниюв на право обслуговування автобус-них маршрупв.
Сучаст тенденцп прийняття швестицшного р1шення передбачають необхщшсть врахування вих наслщюв швестування з позицп тдприемства, споживача, швестора, оргашв державного управлшня та мюцевого само-врядування. Для актив1зацп процеив еколопзацп транспортних засоб1в на державному р1вш потр1бно забезпе-чити тдтримку еколопчно спрямованих швестицшних проекпв за рахунок пшьгового кредитування, оподат-кування тощо.
Важливою складовою оцшювання економ1чно! ефективносп швестування автотранспортних тдприемств е врахування наслщюв забруднення навколишнього природного середовища, яю не вс тддаються грошовому ощнюванню. Через певний час в процеш експлуатацп автотранспорту висвгглюються позитивн та негативн результати впливу навколишнього природного середовища на здоров'я людини. Збиток вщ забруднення навко-
84
зень автомобшьним транспортом
Рiвень / Якiсна оцiнка Кiлькiсне значення штервалу оцiнки
Високий / Добра 0,72-1,00
Середшй / Задовшьна 0,27-0,71
Низький / Незадовiльна 0,00-0,26
Таблиця 3
Результати диференцшовано! ощнки якосп процесу перевезень автомобшьним транспортом
Група показниюв
АТП Сощальш показники Еколопчш показники Економiчнi показники
1 2 3 4
1 0,321 0,470 0,373
2 0,325 0,260 0,373
3 0,308 0,255 0,307
4 0,292 0,265 0,313
5 0,283 0,260 0,313
6 0,283 0,255 0,353
7 0,258 0,255 0,320
8 0,283 0,270 0,327
9 0,283 0,310 0,373
10 0,258 0,255 0,320
Результати штегрально! ощнки якосп процесу перевезень автомобшьним транспортом
АТП 1нтегральний показник Рiвень якосп перев1зного процесу
1 0,503 задовшьний
2 0,335 незадовшьний
3 0,346 незадовшьний
4 0,353 незадовшьний
5 0,360 незадовшьний
6 0,347 незадовшьний
7 0,347 незадовшьний
8 0,349 незадовшьний
9 0,418 задовшьний
10 0,356 незадовшьний
лишнього природного середовища у мегапол1с1, перш за все, визначаеться ощнкою збитку здоров'ю населення, що обумовлений негативним впливом автомобшьного транспорту.
Серед метод1в ощнки еколопчних ефекпв швестицшних проекпв можна вщзначити: методи ринково! ощн-ки еколопчних результата швестицшних проекпв 1 методи ощнки ф1зичних змш в навколишньому природному середовищ1 та сташ пащенпв.
Перша група метод1в дозволяе знаходити грошов1 аналоги повно! економ1чно! щнносл навколишнього природного середовища, а друга — грошовий екв1валент еколопчного збитку вщ забруднення навколишнього середовища [4, 5]. Визначення р1вня забруднення навколишнього природного середовища здшснюеться з ураху-ванням обсяпв викид1в шюдливих речовин в природне середовище, а також шляхом зам1р1в концентрацп шюдли-вих речовин у мегапол1с1. Знешкодження еколопчних збитюв залежить вщ !х вид1в, як тдроздшяються на збитки, що наносяться матер1альним об'ектам, здоров'ю на життю населення, природно-ресурснш систем1 та вщповщним галузям.
Перелж забруднюючих речовин 1 нормативи збору, запропоноваш дослщниками, наведет в табл. 5.
Таблиця 5
Нормативи збору, що справляеться за викиди основних забруднюючих речовин вщ стацюнарних джерел забруднення [4]
Мшютерством охорони навколиш-нього природного середовища та ядерно! безпеки Укра!-ни розроблено методику ощнки еколопчного збору вщ збитюв та р1вня !х компенсацп [4, 5], наведених в табл. 6.
Недолжом ще! методики е немож-ливють встанов-лення розм1ру вщверненого еколопчного збитку навколишньому
природному середовищу. Це пояснюеться тим, що розраховуеться як р1зниця м1ж збитком до та тсля проведен-ня цшеспрямованих зусиль по тдвищенню р1вня еколопчно! безпеки автомобшьного транспорту.
Кр1м того, вона не враховуе: р1вня забруднення атмосфери мюта, р1вня викид1в шюдливих шгред1енпв, !х вщносно! загрози, сумарно! дп ряду шюдливих речовин на людину, явищ синерпзму, при якому в атмосфер^ наприклад, через д1ю сонячно! рад1ацп синтезуються ще бшьш небезпечш для людини шюдлив1 речовини. Кр1м цього, такий методичний шдхщ не стимулюе власниюв до покращення еколопчних показниюв рухомого складу.
Ця методика вдосконалена шшими дослщниками шляхом розрахунку р1чного р1вня викид1в певно! шкодливо! речовини, концентращя яко! в атмосфер1 мюта перевищуе припустимий р1вень з урахуванням техшчного стану автотранспорту та його двигушв [6]. Значення коефщента, що враховуе так! показники наведено в табл. 7.
Назва забруднюючо! речовини Норматив збору, грн./т
Азоту оксиди 80
Бенз(о)трен 101807
Вуглецю окис 3
Вуглеводш 4,5
Таблиця 6
Нормативи збору, що справляеться за забруднення навколишнього природного середови-
ща пересувними джерелами забруднення [4]
Вид пального Норматив збору, грн./т
Дизельне пальне 4,5
Бензин етилований 6
Бензин неетилований 4,5
Зрщжений нафтовий газ 6
Стиснений природний газ 3
Таблиця 7
Коефщент, що враховуе техшчний стан автотранспорту та його двигуна та залежить вщ строку експлуатацп рухомого складу
Строк експлуатацп автомобшв Шюдл^ речовини у вщпрацьованих газах автомобшв
СО СН ЫОх БП
до 2-х роюв 1 1 1 1
вщ 2 до 5 роюв 1,3 1,2 1,5 1,3
вщ 5 до 10 роюв 1,5 1,4 1,7 1,7
понад 10 роюв 1,7 1,6 1,9 2
Причому роз-м1р компенсацп за забруднення атмосфери шюдли-вими речовинами у вщпрацьованих газах автомобшв, як! е вищими, тж при-пустим1 р1вш, розраховуеться як
сума р1чного р1вня викид1в шюдливо! речовини, помножено! на прогнозований норматив плати.
Розрахований таким чином розм1р компенсацп доцшьно використовувати для встановлення залежносп реального стану забруднення атмосфери мют в залежносп вщ експлуатацп пасажирського транспорту на !х територп.
Як свщчать дослщження [3], р1вень компенсацп, отриманий за допомогою таких розрахунюв, перевищуе у 2,5 рази р1вень, розрахований за рекомендащями Мшютерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно! безпеки Укра!ни. Важливим е спрямованють тако! компенсацп на бюджетну пщтримку швестицшних проекпв щодо пщвищення р1вня еколопзацп автомобшьного транспорту.
З економ1чно! точки зору доцшьно здшснювати розподш вщповщальносп за еколопчно-деструктивну д1яльшсть автомобшьного транспорту на стан навколишнього природного середовища м1ж:
85
1. Шдприемствами-забруднювачами за рахунок сплати еколопчних платеж1в за понадл1м1тш викиди шкздли-вих речовин у атмосферу вщ транспорту;
2. Споживачами шляхом включення еколопчних витрат, що е у межах прийнятих м1жнародних екостан-дарпв, у соб1вартють перевезень;
3. Органами державного управлшня та мюцевого самоврядування шляхом бюджетно! тдтримки еколопчно спрямованих швестицшних проекпв з оновлення рухомого складу.
Виходячи з цього, компенсащю збитку, завданого навколишньому природному середовищу при переве-зенш пасажир1в автомобшьним транспортом у межах л1миу, необхэдно включати у соб1вартють перевезень за формулою:
Е
уНт _ тЦ
1=11=1
1 х х н1 х С1
(2)
де шп — р1чний р1вень ьто! шюдливо! речовини .-то! групи, т/рж; 1.— р1вень групи викид1в; Н — прогнозова-ний норматив плати, грн/т; С. — коефщент, який враховуе посилення негативного впливу ьто! шюдливо! речовини на людину з урахуванням синерпчно! ди шших речовин (встановлюеться за допомогою експертних ощ-нок); Е.. 1.ш — еколопчш платеж1 за забруднення атмосфери транспортними засобами у межах л1м1ту, грн.
Компенсащю збитку, завданого навколишньому природному середовищу, через понадшмп'ш викиди шквдли-вих речовин транспортними засобами доцшьно компенсувати з прибутку автотранспортних тдприемств:
Ел
= (22 т11 х х Ксе х Н1 х С; х -
Г) - (22т/3™ х ^х Н, х С,),
(3)
1=11=1 тп 1=11=1
де Е.понадшм — еколопчш платеж1 за понадл1м1тш викиди у атмосферу забруднюючих речовин транспортними засобами, грн.
Показники ефективносп швестицш при вщшкодуванш еколопчних витрат по АТП наведено в табл. 8.
Як свщчать дат
Таблиця 8
Показники ефективност швестицш при вщшкодуванш еколопчних витрат споживачами
АТП Розмiр бюджетного ефекту, тис.грн. Розмiр ринкового ефекту, тис.грн. Розмiр сощального ефекту, тис.грн. Розмiр еколопчного ефекту, тис.грн. Сукупшсть економiчних результат проекту, тис.грн. Рiвень економiчноi ефективностi
1 60,73 160,51 15,93 831,43 1068,59 високий
2 150,10 242,93 14,72 902,29 1310,03 високий
3 173,93 399,12 23,71 1736,86 2333,62 високий
4 102,69 201,37 13,60 1044,02 1361,67 високий
5 144,94 221,21 14,43 688,44 1069,01 високий
табл. 8, у раз1 вщ-шкодування еколо-пчних витрат дося-гаеться високий р1вень економ1чно! ефективност автотранспорту.
Таким чином, такий тдхщ щодо прийняття ршення про доцшьшсть швестування на
тдприемствах автомобшьного пасажирського транспорту включае оцшювання ефективносп з точки зору тдприемства, споживач1в та держав з урахуванням еколопчних збитюв, що тдвищуе ефективтсть управлш-ських р1шень вщносно швестицшного проектування на тдприемствах автомобшьного пасажирського транспорту. Тому в процес комплексного оцшювання ефективност транспортних тдприемств з точки зору враху-вання еколопчного ефекту необхщно:
1. Зважаючи на те, що АТП експлуатують рухомий склад, який не вщповщае м1жнародним стандартам, вони повинш компенсувати шкоду, завдану навколишньому середовищу у вигляд1 еколопчних платеж1в.
2. Компенсащю еколопчних витрат вщ автотранспорту повинт здшснювати споживач1 транспортних по-слуг, бо в нашш кра!т (регюш) забезпечити транспортт перевезення без викиду шюдливих речовин немож-ливо, тому платеж1 за них в межах норм м1жнародних стандарпв повинт сплачувати (за принципом спожи-вач платить) за юнуючими ставками, !х необхщно включати до соб1вартост1 (1 вщповщно до щн) перевезень пасажир1в.
3. Покриття витрат на покриття екодеструктивних процешв доцшьно здшснювати за допомогою фонд1в вщповщного р1вня, що формуються за рахунок тдприемств-забруднювач1в.
Отже комплексна ощнка ефективносп швестицш тдприемств автомобшьного пасажирського транспорту повинна базуватися на:
• швестуванш з економ1чних позицш, як повинт враховувати стушнь досяжност оч1куваних результата з боку споживач1в, оргашв державного управлшня та мюцевого самоврядування;
• комплексному спрямуванш щодо сутносп складових економ1чно! ефективносп та враховувати управлшсью, техшко-технолопчш, оргашзацшш, шститущональт результати швестицшно! д1яльносп з позицш швестора та автотранспортного тдприемства. При цьому слщ враховувати можуть бути отримаш споживачами та державою в цшому завдяки додатковим ефектам вщ реал1зацп еколопчно спрямованих швестицш;
• оновленш рухомого складу, причому з отриманням еколопчного ефекту, тому тшьки при його наявносп необхщно приймати ршення;
86
т
11
• урахуванш чиннику часу, тобто за допомогою чиннику дисконтування швестицшних прибутюв та витрат, що дозволить врахувати р1вень швестицшного ризику;
• тдтримщ швестицшних ршень при наявност розрахунюв сукупносп результата (сощальних, економ1ч-них й еколопчних) для пор1вняння ix величин з витратами.
Найбшьш узагальнену ощнку результату швестування АТП, тобто його юнцевий результат дае чистий приведений дохэд (NPV).
Найбшьш складним показником ощнки реальних швестищй е внутршня ставка дохщносл (IRR), що мае вираз дисконтно! ставки, зпдно з якою швестищйш витрати приводяться до сучасно! вартосп.
Перюд окупносл (PP) е найбшьш розповсюдженим та зрозумшим показником ощнки ефективносп швестищй.
Перюд окупносп повинен бути меншим пор1вняно з життевим циклом швестицшного проекту, що вщповь дае строку служби рухомого складу тдприемств пасажирського автотранспорту.
ВИСНОВКИ
Проведет дослщження довели, що ощнювання якост перевезень i економ1чно! ефективносп автотранс-портних тдприемств повинно Грунтуватися на результатах аналiзу окремих показникiв, якi впливають на яюсть перевезень, i штегрального показника, що надае можливiсть визначати вагомють впливу кожного окремого показника. Комплексна ощнка ефективностi iнвестицiй автотранспорту повинна базуватися на комплексному спрямуванш складових економiчноl ефективностi та врахуванш управлiнськиx, теxнiко-теxнологiчниx, оргаш-зацiйниx, шститущональних результатiв швестищйно! дiяльностi з позищй iнвестора i автотранспортного пiдприемства; прийнятп iнвестицiйного рiшення щодо оновлення рухомого складу за умов отримання еколо-пчного ефекту; ураxуваннi чиннику часу (дисконтування швестицшних прибуткiв); пiдтримцi швестицшних рiшень, що повинна здiйснюватися при наявносп соцiальниx, економiчниx, екологiчниx розрахунюв для по-рiвняння ix з витратами. Узагальнена ощнка результата швестування автотранспортних пiдприемств здшснюеть-ся на основi чистого приведеного доходу, внутршньо! ставки доxодностi та перiоду окупносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Райхман Э.Н. Экспертные методы в оценке качества товаров. / Райхман Э.Н., Азгальдов Г.Г. — М.: Экономика, 1974. — 152 с.
2. Айвазян С.А. Прикладная статистика и основы эконометрики. / Айвазян С.А., Мхитарян В.С. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 1022 с.
3. Канило П.М. Анализ и пути улучшения экологических показателей автомобилей. / Канило П.М., Однолетков В.Д. // Эффективность сжигания топлив и экология: Сб. науч. ст. / АН Украины. Ин-т проблем машиностроения: Отв ред. Подгорный А.Н., Канило П.М. — Харьков, 2003. — 205 с. — С. 161-178.
4. ДСТУ 4277:2004 Система стандарта у галузi охорони навколишнього природного середовища та ращо-нального використання ресуршв. Атмосфера. Норми i методи вимiрювань вмюту оксиду вуглецю та вуглеводшв у вщпрацьованих газiв автомобЫв з двигунами, що працюють на бензин або газовому паливь — [Електрон-ний ресурс] — Режим доступу: www.sta.gov.ua.
5. Рекомендацп щодо порядку часткового вщшкодування з мюцевих бюджета вщсоткових ставок за кредитами, залученими суб'ектами малого i середнього тдприемництва для реалiзащi швестицшних проекта. Мшстерство економжи Укра!ни. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.me.gov.ua.
6. ДСТУ 4276:2004 Система стандарта у галузi охорони навколишнього природного середовища та ращо-нального використання ресуршв. Атмосфера. Норми i методи вимiрювань димносп вщпрацьованих газiв авто-мобЫв з дизелями або газодизелями. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.sta.gov.ua.
87
