CC BY
23УДК 633.11 "321 ":631.524.85
ОЦ1НКА АДАПТИВНОСТ1 СОРТ1В ПШЕНИЦ1 М'ЯКО1 ЯРО1
В.А. Власенко, кандидат сльськогосподарських наук,
Миронiвський нститут пшениц '¡м. В.М. Ремесла УААН
Присвячуеться 100-рiччю з дня народження видатного селекционера ВАСИЛЯ МИКОЛАЙОВИЧА РЕМЕСЛА - дв'ч Героя Со^ал'стично)' Прац, лауреата Лешнсько! та Державних прем'!й СРСР та УРСР, доктора с.-г. наук, професора, дйсного члена АкадемП наук СРСР та ВАСГН1Л.
Вступ. На початку XX ст. пшениця яра займала в УкраТш 39 -41% площi ртл^ тодi як озима ттьки 9-11%. З 1926 р. стввщношення площ почало змшюватися на користь пшениц озимоТ, i поави яроТ знизилися до 2%. Лише в останш 10 роюв поави яроТ пшеницi дещо збiльшилися, проте не перевищують 10% пшеничного клину [ 1 ]. Врожайшсть зерна коливалася вщ 3 ц/га (1946 р.) до ЗО ц/га (1989 р.). У 1995 р. поавна площа пшениц яроТ досягла 160 тис га, а в 2003 р., (загибель озимих на площi понад 5 млн га) 477 тис га. Сорти Рання 93 i Колективна 3 в умовах 2003 р. формували в кращих господарствах КиТвщини врожайшсть зерна понад 40 ц/га. Зокрема, в ПСП Агрофiрма "Св^анок" Васильювського району отримали по 61 ц/га, в агрофiрмi "Узинська" Бтоцерювського - 58, в СП "Дубiвське" Таращанського - 50 ц/га [2]. За 1996-2000 рр. на полях Державного пщприемства дослщного господарства "Ел^а"
Мирошвського шституту пшеницi iм. В.М. Ремесла УААН середня врожайшсть пшеницi яроТ становила 25,3 ц/га, тодi як у наступш 5 рокiв вона зросла на 10,3 i досягла 35,6 ц/га. Саме впровадження нових сорлв Колективна 3 й Елепя мирошвська забезпечило зростання врожайностi, зокрема в 2003 р. до рiвня 40,3 i 41,6 ц/га вiдповiдно.
За даними селекцiйних установ i ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин УкраТни потен^ал врожайностi пшеницi яроТ сягае 55-65 ц/га, а кращими результатами виробництва е 50 -55 ц/га. Середня ж врожайшсть ТТ в УкраТш впродовж 1986-2002 рр. варивала вiд ЗО (в 1987 р.) до 15 ц/га (1996 р.). Строкалсть урожайносл викликана як економiчними умовами господарювання, так i значною мiрою погодними умовами. У цтому ж потенцiал сортiв реалiзуеться лише на 37%. Такий стан вимагае створення сорлв пшеницi яроТ з полтшеними адаптивними властивостями, визначення адаптивного потен^алу вже створених сорлв для використання Тх у виробництвi i отримання вiд кожного максимально!' вщдачк
При цьому важливо мати методику оцшки адаптивностi сортiв, яка враховуе мшливють усiх або бтьшосл параметрiв продукцiйного процесу в рiзних середовищах екологiчного градiента. Для оцшки адаптивност користуються великою кiлькiстю методик [3, 4]. Бтьшють з них ^рунтуеться на методi регресiйного аналiзу, математична модель якого для визначення стабтьносл i пластичностi сортiв була запропонована К.У. Фшлеем та Г.Н. Уткшсом, доповнена С.А. Еберхартом та У.Г. Расселом [5]. Вони засноваш на принципах об'еднання i перетворення ефеклв навколишнього середовища та взаемодп генотипу з умовами вирощування. Найповшше висвiтлено використання рiзних статистичних параметрiв при вивченнi адаптивностi кукурудзи, хоча не мае принципового значення - на якш зерновш культурi застосовуються математичнi i статистичнi методи оцшки [6].
Метою даноТ роботи е вивчення адаптивного потен^алу сортiв пшениц м'якоТ яроТ за параметрами врожайносл i пошук його iнтегрованоТ оцшки. Актуальшсть цього питання полягае в тому, що отримаш данi будуть покладеш в основу селекцiйних плашв поточноТ i майбутньоТ роботи, розширять знання та можливостi сортовивчення.
Матерiал i методика. Упродовж 1997-2005 рр. у польових умовах станцшного сортовипробування Мирошвського шституту пшениц iм. В.М. Ремесла УААН (М1П) вивчали 20 сорлв пшеницi м'якоТ яроТ,
94
у тому числ^ 13 створених у М1П, нацюнальш стандарти (Харювська 6, Рання 93), а також 5 шших сорлв (XapKiBCbKa 18, Дшпрянка, Луганська 4 i Катюша, 1волга), якi були занесенi до Державного Реестру сорлв рослин УкраТни в цей перiод.
Методика дослiджень загальноприйнята для селекцшноТ роботи, узгоджена з д^чою в державному сортовипробуваннi. Математична та статистична обробки даних урожайносл кожного сорту проводились на основi широко поширених методик, у яких задiяли характеристики: середньоТ арифметичноТ (х), максимально' (max), м^мальноТ (min), розмаху вар^вання (R = max - min), критерпв Фiшера (F) та найменшоТ iмовiрноТ рiзницi (Н1Р), визначенi методом дисперсiйного аналiзу, штерпретаця х, max, min та R як параметрiв адаптивностi, показникiв стабтьносл (п -коефiцiент регресiТ) i пластичностi (Si2 - варiанса - середне квадратичне вiдхилення фактичних показнимв вiд теоретично очiкуваних лшш регресiТ), ранжирування параметрiв урожайностi та показниюв стабiльностi i пластичностi.
Дослщжуваний перiод за показниками гiдротермiчного коеф^ента характеризувався оптимальними умовами вегетаци пшениц яроТ в 1998, 2004 i 2005 pp. Помiрно несприятливим (посушливим) режимом вегетацiТ характеризувалися 1999 та 2003 роки. В 1997 i 2000-2002 роках за показниками гiдротермiчного коеф^ента умови складалися
перезволоженими.
Результати i обговорення. Середня арифметична (х) значень ознаки генотипу при вивченш в уах середовищах екологiчного градiента (в даному випадку варiабельнiсть урожайносл пiд дiею мiнливостi лiмiтуючих чиннимв довкiлля впродовж 9 рокiв) дае достатньо об'ективну оцшку загальноТ адаптивность Кращою адаптивною здатнiстю характеризуються 5 сорлв, якi iстотно перевищують за врожайшстю нацiональний стандарт Рання 93 при HIPos (табл.1): Елегiя мирошвська, Колективна 3, Етюд, СюТта, Мажор. Вони увшшли також до групи з найбтьшими показниками максимальноТ врожайносл. За методикою П.П. Лiтуна рiзниця мiж середнiми арифметичними i середшм популяцiйним значеннями (43,0 ц/га) цих сорлв, а також - Колективна 1, 1волга, Миронiвська крупнозерна та Мирошвська яра - виразно доповнюе оцшку. Порiвняно з iншими сортами вони (окрiм Миронiвська крупнозерна, Мирошвська яра), а також Луганська 4 мали вищi значення м^мальноТ врожайносл, що свiдчить про кращий адаптивний потенцал.
УЬ
Таблиця 1
Параметри врожайност'1 (ц/га) та и стабiльностi у сорт'в пшениц м'яко(яро(. М1П, середне за 1997-2005 рр.
Сорти X тах т!п Р = тах - Параметри стабшьност1
тт П Э!2
Елепя мирошвська 52,8 65,0 42,3 22,7 0,93 20
Колективна 3 50,0 58,0 37,4 20,6 0,67 6
Етюд 49,8 60,5 36,4 24,1 0,92 32
СюТта 47,6 62,3 42,3 20,0 0,81 6
Мажор 47,5 64,8 36,2 28,6 1,10 19
Колективна 1 45,3 60,0 33,7 26,3 0,85 21
Рання 93 43,9 50,5 32,6 17,9 0,64 17
1волга 43,4 57,0 33,2 23,8 0,67 32
Мирошвська крупнозерна 43,3 58,0 30,0 28,0 1,17 9
Мирошвська яра 43,0 60,0 23,1 36,9 1,32 34
Мирошвська 5 42,7 55,0 32,1 22,9 1,00 14
Луганська 4 42,3 61,0 34,0 27,0 1,05 24
Мирошвська 4 41,9 57,0 29,5 27,5 1,21 22
Харк1вська 6 40,4 56,2 30,0 26,2 0,82 44
Харктська 18 40,0 60,0 29,1 30,9 1,22 9
Мирошвська 3 39,0 55,0 24,5 30,5 1,11 22
Днтрянка 38,4 47,0 26,8 20,2 0,67 24
Катюша 37,5 49,0 27,1 21,9 0,84 5
Мирошвчанка 35,7 47,0 26,3 20,7 0,84 6
Мирошвська рання 35,5 51,0 24,5 26,5 1,07 19 1
Н1Р05: 2,81 (млж сортами); 4,2 (м1ж роками)
Рiзниця мiж максимальними i м^мальними значеннями ознаки (розмах вар^вання) також характеризуе ТТ стабтьшсть у конкретного генотипу. Вищою адаптившстю характеризуються сорти з нижчими числовими значеннями розмаху вар^вання. Тут кращими показниками стабтьносл ознаки вiдрiзняються новi сорти Елегiя миронiвська, Колективна 3, Етюд, СюТта i деякi iншi (Днiпрянка, Катюша, Миронiвчанка).
Для характеристики еколопчноТ стiйкостi найбiльш поширеними в селекцшнш практицi е два показники -пластичшсть i стабiльнiсть. Пластичшсть характеризуе коефiцiент регресiТ (п, в iнших дослiдникiв позначаеться як Ь або Ь ), а стабтьшсть - середне
96
квадратичне вщхилення (варiанса ЭР або Б2) фактичних показнимв вiд теоретично очкуваних по лiнiТ регресiТ. Чим менший коефiцieнт регресiТ, тим нейтральнiшою реакцею на мiнливiсть умов вирощування характеризуеться сорт, а чим бтьше числове значення, тим значшша реакцiя генотипу на змшу рiвня врожайностi. Прийнята така класифкаця генотипiв за коефщентом регресiТ: г значно менший за 1 -нейтральна реакця, генотип порiвняно низькопластичний; гi рiвний або близький до 1 - еколопчно пластичний; г значно вищий за 1 - високопластичний генотип штенсивного типу. Бтьшою стабiльнiстю володiють генотипи, як мають якнайменше числове значення варiанса; при цьому сорти з низькою стабiльнiстю сильнiше реагують на умови вирощування.
За нашими даними нейтральну реакцю на умови вирощування (порiвняно низькопластичш, з г < 0,82) мають Колективна 3, СюТта, Рання 93, 1волга та Днiпрянка (табл.1). З такою оцшкою можна погодитись при невеликих сумшвах щодо сорту Днтрянка, який значно поступаеться шшим сортам середньою врожайнiстю. Однак група сорлв, якi ввiйшли до високопластичних генотитв iнтенсивного типу (г > 1,19), викликае заперечення, осктьки тут опинились Миронiвська яра, Мирошвська 4 та Харкiвська 18. Ц сорти за параметрами урожайностi (середньоТ i максимальноТ) поступаються генотипам з високою продуктивнiстю, а тому, на нашу думку, поступаються Тм рiвнем iнтенсивностi. Причиною, що забезпечила цш групi сортiв такi високi оцшки, е великий розмах варiювання урожайносл у них, який статистично показуе зростання врожайносл вiд низькоТ м^мальноТ до порiвняно високоТ (середньоТ) максимальноТ. Тобто, тут статистична характеристика пластичносл не зовам коректно вщповщае бюлопчнш сутi явища адаптивностi. Щодо певноТ некоректностi результатiв оцiнки адаптивностi генотитв за методом С.А. Еберхарта й 1.П Рассела висловлювали своТ зауваження й iншi дослiдники [4, 6]. Однак сама методика досить популярна i тому вважаемо за доцтьне користуватись нею в селекцiйнiй робол та сортовивченнi, прийнявши мiнiмальнi значення коеф^ента регресiТ, як оцiнку нейтрально!' реакци на умови вирощування, найзначшшими, а зростання цього показника - за зниження цшносл генотипiв, осктьки вони реагують сильшше, з одного боку, на полтшення умов вирощування зростанням врожайностi, а з шшого - рiзким ТТ спадом при попршенш умов. Звiдси, ранжирування ряду значень коеф^ента регресiТ проводимо вщ мiнiмальноТ величини (найбiльш цiннi генотипи) до максимальноТ. Аналопчно поступаемо з показниками варiанси.
Очевидно, що рiзнi параметри рiвня адаптивностi характеризують у деякш мiрi рiзнi ТТ сторони (особливосл). Тому важливо мати
97
узагальнений параметр оцшки рiвня адаптивностi i ТТ диференцiацiТ, який iнтегруе якомога бтьше характеристик. Оскiльки за даними таблиц 1 маемо характеристики адаптивносл рiзно! розмiрностi та одиниць вимiру, якi об'еднати одним показником неможливо, проводимо ранжирування значень, скориставшись частково методами непараметричноТ статистики, Це дае змогу визначити ранг кожному сорту за окремими параметрами адаптивносл i розрахувати за Тх сумою середнш арифметичний показник, який можна прийняти за штегроване значення (сукупний показник) адаптивносл генотипу. Сорти, якi мають низьк значення цього показника, займають першi мiсця за ранжиром i Тх слiд зараховувати до групи з високою сукупною адаптивною здатшстю (табл. 2). Однак при цьому потенцал продуктивносл генотипу буде врахований частково, лише як рiвноправна складова в чи^ ряду ранжирiв. Тому слщ нормувати показник середньоТ арифметичноТ ознаки (в даному випадку це врожайшсть), роздiливши на середнiй показник суми ранпв з тим, щоб внесок високого генетичного потенцалу продуктивносл був визначальним у штегрованому параметрк Тодi отриманi максимальнi значення вщповщатимуть високiй сукупнiй адаптивнiй здатностi, а м^мальш - низькiй.
Розрахунок його i ранжирування показуе, що цей ряд мало чим вiдрiзняеться вщ такого, що належить середньому показнику суми ранпв. Проте, на наш погляд, слщ спиратися в оцшц рiвня адаптивносл на сукупний показник, назвавши його "рейтинг адаптивносл сорту". Не дивлячись на зб^ у багатьох випадках рейтингу сорлв з рангами середньоТ арифметичноТ ознаки, перший параметр загострюе увагу на тих генотипах, ям вiдрiзняються кращою сукупною оцшкою адаптивносл. Так, сорт СюТта в рейтингу його адаптивносл знаходиться на першому мюц, тодi як за шшими параметрами займае 2-5 мюця в рядiв ранжирiв, зокрема 4-те за показником середньоТ арифметичноТ врожайносл в дослщк Сорт СюТта заслуговуе першочергового i широкого залучення в роботу як вихщний матерiал, тим паче, що за показниками якосл зерна серед вивченого набору сорлв вш е також кращим i перевершуе занесений до Державного Реестру сорлв рослин УкраТни сорт сильноТ пшеницi Елепя миронiвська.
У той же час сорт Мирошвська яра, який займае за середньою врожайшстю в досл^ 10-е мiсце, в рейтингу знаходиться на 18-у. Звщси випливае, якщо використання його в зерновиробництвi може продовжуватися далi, осктьки вiн за середньою врожайнiстю (43,0 ц/га) знаходиться на рiвнi д^чого нинi нацiонального стандарту (43,9 ц/га), то з погляду використання в селекцшнш практиц - результат представляеться безперспективним.
98
Таблиця 2
Ранжирування параметрiв урожайност'1 i)'( стабiльностi та рейтинг адаптивност/ сорт'!в
Сорти X тах тт Р = тах - тт Параметри стаб1льност1 Середнм показник суми ранпв у (У X (ц/га)/ У Рей тинг (ранг х/У)
П Бг
Сютта 4 3 1,5 2 5 3 3,1 15,4 1
Колективна 3 2 9,5 3 4 3 3 4,1 12,2 2
Елепя мирон1вська 1 1 1,5 7 11 11 5,4 9,8 3
Рання 93 7 7 9 1 1 8 5,5 8,0 4
Етюд 3 5 4 10 10 17,5 8,2 6,1 5
Мажор 5 2 5 17 15 9,5 8,9 5,3 6
Колективна 1 6 7 7 12 9 12 8,8 5,1 7
1волга 8 11,5 8 9 3 17,5 9,5 4,6 8
Мирон1вська 5 11 14,5 10 8 12 7 10,4 4,1 9
Луганська 4 12 4 6 14 13 15,5 40,8 3,9 10
Мирошвська крупнозерна 9 9,5 11,5 16 17 5,5 11,4 3,8 11
Хармвська 6 14 13 11,5 11 6 20 10,9 3,7 12
Катюша 18 18 17 6 7,5 1 11,3 3,3 13
Харк1вська 18 15 7 14 18 19 5,5 13,1 3,1 15
Дшпрянка 17 19,5 15 3 3 15,5 12,2 3,1 15
Мирон1вчанка 19 19,5 16 5 7,5 3 11,7 3,1 15
Мирон1вська 4 13 11,5 13 15 18 13,5 14,0 3,0 17
Мирон1вська яра 10 7 20 20 20 19 16,0 2,7 18
Мирошвська 3 16 14,5 18,5 19 16 13,5 16,3 2,4 19
Мирошвська рання 20 16 18,5 13 14 9,5 15,2 2,3 20
Як показав попереднш досвiд отримати новi конкурентноздатнi лшп за участю сорту Миронiвська яра в рiзних схрещуваннях не вдалося.
Слщ також зазначити, що ранжир показниюв розмаху варiювання мае досить високий зб^ з ранжиром коефщента регресiT. Так, Рання 93 в обох випадках знаходиться на 1-му мюцк Проте е деяк вщхилення. Зокрема, Елегiя миронiвська поступилася на 4 пункти i зупинилася на 11-му мюцк Очевидно, високий показник середньоТ врожайностi у цього сорту позначаеться i на величинi коефщента регресiT, який е мiрою пластичност сорту. Кращi характеристики за
99
пластичшстю мають серед нових copTiB Колективна 3 i Сю!'та. Елегiя мирошвська i Етюд знаходяться в середин ранжиру, що cвiдчить про !'хню вищу вимoгливicть до умов вирощування. Тобто, це сорти пщвищено!' штенсивносл. Особливим е короткостебловий ранньостиглий сорт Етюд, якому необхщне своечасне i повне забезпечення елементами живлення, що в подальшому сприятиме pеалiзацiï' високого потенцалу пpoдуктивнocтi. Ранжир пoказникiв ваpiанcи cтабiльнocтi (Si2) вpoжайнocтi показуе, що ц виcoкoпpoдуктивнi сорти iнтенcивнoгo типу поступаються сортам з нижчою врожайшстю. Виняток складають Колективна 3 та Сю!'та, якi займають 3-й ранг. В той же час сорти з пopiвнянo низькою врожайшстю ости на 1 -му (Катюша) i 3-му (Мирошвчанка) мюцях.
Визначення рейтингу адаптивносл сорлв показуе, що кращими е нoвi найпродуктивн^ сорти - Сю!'та, Колективна 3, Елепя миpoнiвcька та Етюд, а також нацюнальний стандарт Рання 93. Тобто, генотипи, що мають низьк значення цього показника i займають пеpшi мюця в pанжиpi (1-6), варто зараховувати до класу з високою сукупною адаптивною здатшстю. До наступно!' групи сорлв, як займають в pанжиpi з 7-го по 14-те (включно) мicця i вщносяться до класу з середньою сукупною адаптивною здатшстю, увшшли Мажор, Колективна 1, 1волга, Миpoнiвcька 5, Луганська 4, Мирошвська крупнозерна, Харювська 6 та Катюша. Решта copтiв вщносяться до класу з низькою сукупною адаптивною здатшстю (15- 20 мюця), у тому чи^ комерцшш - Харювська 18, Днiпpянка, Миpoнiвчанка та Мирошвська яра. Для диференцацп генотитв на класи з високою, середньою та низькою сукупною адаптивною здатшстю скористались простою оцшкою штервалу (i = R/k), враховуючи, що верхня межа групи мае бути менша за нижню прилегло!' сусщньо!' групи на одиницю цши пoдiлки, тобто на одиницю вимipу, яка в нашому випадку становить одиницю. Тoдi клас високих i низьких значень мае вужчий штервал, нiж середшй. Це дае змогу сортам, яю знаходяться на межi зони середнього класу, залишатись для подальшого поглибленого вивчення. Тобто, категоричне ршення приймаеться лише для сорлв крайшх клаав - виcoкoï та низькoï адаптивно!' здатносл.
На нашу думку, запропонована штегрована oцiнка сукупно!' адаптивнocтi сорлв (рейтинг адаптивносл сорту) бтьш справедлива щодо господарсько!' та cелекцiйнoï цшносл генoтипiв i краще вiдпoвiдае бюлопчнш cутi епiгенетичнoгo явища, яким е адаптаця у рослин, нiж визначення адаптивносл за окремими параметрами певно!' ознаки.
Таким чином, запропонована методика може додати знань у вивченш адаптивносл piзних генотитв як пшениц, так i шших
100
зернових культур ^ вiрогiдно, мае ушверсальний характер для культурних рослин. Методика оцшки сукупноТ адаптивностi генотипiв пропонуеться для селекцшноТ роботи та сортовивчення у мережi державного сортовипробування.
Звичайно, одна ознака в селекцшнш практиц, навiть така як продуктивнiсть, найважливший i визначальний параметр пiдсумкового селекцшного та господарського результату, ще не гарантуе досягнення мети - створення нового сорту та його реалiзацiя у зерновиробництвк Необхщно враховувати цтий ряд iнших ознак, як, наприклад, iз сортами Етюд та СюТта. Тому як зауважуе П.П. .Штун зi спiвавторами для культурних рослин, оптимальшсть реакцiТ генотипу на змшу зовнiшнього середовища спiввiдносима до реалiзацiТ мiкропроцесiв, а саме - продукцшного процесу, генетичного захисту врожаю i утворення якостi продукцiТ [7], Бюлопчна рослина реагуе на змiну середовища узгодженням динамки внутршшх процесiв з динамкою факторiв фiзичного середовища, коли реакця передбачае наявнiсть генетичних механiзмiв змiни стану органiзацiТ процесiв росту, розвитку i формотворення макроознак.
У зв'язку з цим необхщно проводити оцшку адаптивносл генотипiв за всiма складовими продукцшного процесу -репродукцшноТ (зерновоТ), вегетативноТ та утилiтарноТ якостi продукцiТ. У цьому контексл методи непараметричноТ статистики можуть добре слугувати, як це вже було частково апробовано нами, де показано можливють штегрованоТ оцшки за врожайшстю зерна (репродуктивноТ частини продукцшного процесу), висотою рослин (як лшшних розмiрiв вегетативноТ частини) i вмiстом бiлка в зернi (якосл продукцiТ). При цьому були вщзначеш кращими за оцiнками адаптивних ознак Елепя Миронiвська i Етюд та видтено новий сорт СюТта (Еритроспермум 98-1 1).
Висновки i перспективи подальших дослiджень.
1. Для оцшки адаптивносл сортiв доцiльно використовувати сукупшсть оцiнок стабiльностi i пластичностi в штегрованому показнику - рейтинг адаптивносл сорлв.
2. Високi рейтинги адаптивносл за параметрами врожайносл мають занесет до Державного Реестру сорлв рослин УкраТни сорти Елепя мирошвська, Колективна 3 й Етюд, а також новий сорт СюТта, яю слщ широко використовувати у виробництвi високояюсного хлiбопекарського зерна. При цьому Елепя мирошвська й Етюд е сортами штенсивного типу i забезпечують високу вщдачу зерновоТ продуктивностi при полтшенш умов вирощування. Крiм того вони можуть бути особливо цшними селекцшними джерелами при
101
створенш майбутшх copTiB.
3. Запропонована штегрована оцшка сукупноТ адаптивнocтi copтiв (рейтинг адаптивносл сорту) забезпечуе oб'eктивнiшу диференцацю copтiв за cутнicтю бioлoгiчнoгo явища, шж модель pегpеciйнoгo аналiзу за параметрами стабтьносл та плаcтичнocтi ознаки.
4. Метод визначення рейтинпв адаптивносл copтiв може мати уcпiшне використання в селекцшнш пpактицi, що пщтверджуеться виявленням нового сорту СюТта, а також при сортовивченш в меpежi державного сортовипробування.
Перспективу подальших дослщжень складе вивчення, пopiвняння i штеграця oцiнoк адаптивнocтi copтiв за складовими продукцшного процесу - вегетативноТ i зерновоТ маси, а також якосл зерна.
Використана лiтература:
1. Голк B.C. Результати дocлiджень з вирощування зерна яроТ пшеницi i перспективи розширення пociвiв цieТ культури в УкраТш / Дoпoвiдь академiка УААН B.C. Голка на Бюро Президп УААН, 21 серпня 2003 p. - К., 2003. - 28 с.
2. Бойко Л. Немае завдання бтьш важливого, нiж зiбpати все вирощене i зберегти його // Вюник КиТв. обл. держ. адмшютраци. - К., 2004.-№12(130). - С. 2.
3. Пакудин В.З. Оценка экологической пластичности сортов // Генет. анализ колич. и качественных признаков с помощью математико-статистических методов. - М.: ВНИИТЭИСХ, 1973. - С. 40-45.
4. Хангильдин В. В., Литвиненко Н.А. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой пшеницы // Науч.-техн. бюл. ВСГИ. - О., 1981. - Вып. 1 (39). - С. 8-14.
5. Методика интегральной оценки экологической адаптивности селекционного материала на ранних этапах его создания / Подготовили А.М. Бурдун, Л.М. Лопатина, Х.М. Аамер, Х.М. Ахмед; Краснодарский НИИСХ им. П. П. Лукьяненко. - Краснодар, 1 989. - 33 с.
6. Лавриненко Ю.А., Гудзь Ю.В. Теория и практика адаптивной селекции кукурузы. - Херсон: БОРИСФЕН-полиграфсервис, 1997. - 168 с.
7. Методика державного випробування сорлв рослин на придатшсть до поширення в УкраТш: Загальна частина // Охорона прав на сорти рослин: Офщшний бюлетень / Голов. ред. В. В. Волкодав. - К.: Ал ефа, 2003. - Вип. 1, ч. 3. - 106 с.
102
УДК 633.11 "321 ":631.524. 85
Власенко В.А. Оцшка адаптивностi copTiB пшениц м'якоТ яроТ // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. -№ 4. - С. 93-103.
Для оцшки адаптивносл сорлв запропоновано використовувати сукупшсть оцшок cтабiльнocтi i пластичносл в iнтегpoванoму показнику - рейтинг адаптивносл copтiв. Виcoкi рейтинги адаптивносл за параметрами врожайносл мають сорти Елепя миpoнiвcька, Колективна 3, Етюд та СюТта.
Ключовi слова: пшениця, вpoжайнicть, адаптивнicть, cтатиcтичнi методи оцшки, рейтинг адаптивносл сорту.
УДК 633.11 "321 ":631.524. 85
Власенко В.А. Оценка адаптивности сортов пшеницы мягкой яровой // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - №4. - С. 93-103.
Для оценки адаптивности сортов предложено использовать совокупность оценок стабильности и пластичности в интегрированном показателе - рейтинг адаптивности сортов. Высокие рейтинги адаптивности по параметрам урожайности имеют сорта Элегия миронивска, Колектывна 3, Этюд и Сюита.
УДК 633.11 "321 ":631.524. 85
Vlasenko V. Estimation of adaptive of bread spring wheat varieties // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. -С.93-103.
For estimation of adaptive of varieties it is offered to use the aggregate of estimations of stability and plasticity in the integrated index - rating of adaptive of varieties. The high rating of adaptive on the parameters of productivity have the varieties Elegia myronivska, Kolektyvna 3, Etud and Suita.
