CC BY
23
ЕКОНОМІКА економіка праці та соціальна політика
УДК 331.5.024.5
оцінювання рівня їіжзаци ринку праці україни як передумова формування державної політики його деїінізації
© 2014
АВГУСТИН P. P.
УДК 331.5.024.5
Августин Р. Р. Оцінювання рівня тінізaції ринку праці України як передумова формування державної політики
його детінізації
У статті підтверджено думку вчених-економістів, що поняття тіньової економіки все більше стосується соціально нейтральних або соціально позитивних неоподатковуваних джерел доходів громадян і суб'єктів господарських відносин. Доведено, що загальні тенденції неофіційної діяльності в Україні безпосередньо пов'язані з тінізацією ринку праці як первинної ланки тіньового сектора економіки. Так, висвітлено передумови формування високого рівня тінізації оплати праці у вітчизняній економіці. Автором висвітлено результати соціологічних досліджень щодо рівня добробуту та тінізації джерел доходів населення, які було порівняно з офіційними даними державних органів. Також для порівняння даних офіційних і соціологічних досліджень наведено дані стосовно неформального ринку зайнятості в окремих країнах. Це дозволило сформувати думку, що тіньовий сегмент ринку праці значним чином формується за рахунок низькокваліфікованих і, відповідно, низькооплачуваних робочих місць. Доведено, що будь-які махінації на ринку праці, що є передумовою масштабної тінізації економіки, неможливі без створення потужного фінансового базису. Для підтвердження такої думки висвітлено динаміку кількості злочинів, виявлених у фінансово-кредитній системі України протягом 1998 - 2010 рр. Автором проведено розрахунок тіньових зарплат у розрізі секторів економіки на початок 2013 р. Так, результати засвідчили, що в таких галузях, як будівництво, сільське господарство і торгівля рівень неофіційних зарплат («у конверті») перевищує 30 %.
Ключові слова: тінізація, ринок праці, тіньова зайнятість, заробітна плата.
Рис.: 4. Табл.: 2. Бібл.: 10.
Августин Руслан Ростиславович - кандидат економічних наук, доцент, кафедра державного і муніципального управління, Тернопільський національний економічний університет (вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46020, Україна)
E-mail: economist_555@moil.ru
УДК 331.5.024.5
Августин Р. Р. Оценивание уровня тенизации рынка труда Украины как предпосылка формирования государственной политики его детенизации
В статье подтверждено мнение ученых-экономистов, что понятие теневой экономики все больше касается социально нейтральных или социально положительных необлагаемых источников доходов граждан и субъектов хозяйственных отношений. Доказано, что общие тенденции неофициальной деятельности в Украине непосредственно связаны с тенизацией рынка труда как первичного звена теневого сектора экономики. Так, освещены предпосылки формирования высокого уровня тенизации оплаты труда в отечественной экономике. Автором отражены результаты социологических исследований относительно уровня благосостояния и тенизации источников доходов, которые были сравнены с официальными данными государственных органов. Также для сравнения данных официальных и социологических исследований приведены данные относительно неформального рынка занятости в отдельных странах. Это позволило сформировать мнение, что теневой сегмент рынка труда значительным образом формируется за счет низкоквалифицированных и, соответственно, низкооплачиваемых рабочих мест. Доказано, что любые махинации на рынке труда, что является предпосылкой масштабной тенизации экономики, невозможны без создания мощного финансового базиса. Для подтверждения такого мнения приведена динамика количества преступлений, выявленных в финансово-кредитной системе Украины на протяжении 1998 - 2010 гг. Автором проведен расчет теневых зарплат в разрезе секторов экономики на начало 2013 г. Результаты показали, что в таких отраслях, как строительство, сельское хозяйство и торговля уровень неофициальных зарплат («в конверте») превышает 30 %.
Ключевые слова: тенизация, рынок труда, теневая занятость, заработная плата.
Рис.: 4. Табл.: 2. Библ.: 10.
Августин Руслан Ростиславович - кандидат экономических наук, доцент, кафедра государственного и муниципального управления, Тернопольский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина)
E-mail: economist_555@mail.ru
UDC 331.5.024.5
Avhustyn R. R. Assessing the Level of Shadowing of the Labor Market of Ukraine as a Prerequisite for the Formation of Public Policy of its Deshadowing
The article confirmed the view of economists that the concept of the shadow economy is more concerned with socially neutral or socially positive non-taxable sources of income of citizens and subjects of economic relations. It is proved that the general trends of the informal activities in Ukraine are directly related to the shadowing of the labor market as primary link of informal sector of economy. This way the preconditions of high-level of wages shadowing in the national economy were covered. The author presents the results of sociological research on welfare and shadowing of sources of income, which were compared with the official data of state bodies. Also, to compare the data of official and public opinion research shows data on the informal labor market in selected countries. It is possible to form an opinion that the informal segment of the labor market significantly formed by the low-skilled workers and thus low paid jobs. It is proved that any fraud in the labor market, which is a prerequisite for large-scale shadowing of economy, is impossible without establishing a strong financial base. To confirm this view the dynamics of the number of offenses detected in the financial and credit system of Ukraine for 1998 - 2010 years was shown. The author calculated the shadow wages across sectors of economy at the beginning of 2013, the results showed that in industries such as construction, agriculture and trade the level of informal wages ("in envelope"j exceeds 30%.
Key words: shadowing, the labor market, shadow employment, wages.
Pic.: 4. Tabl.: 2. Bibl.: 10.
Avhustyn Ruslan R. - Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor, Department State and Municipal Management, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukrainej E-mail: economist_555@mail.ru
Досліджуючи поняття «тіньова економіка», доходимо висновку, що така характеристика економіки стосується не лише економічної діяльності, але й них і політичних відносин, з юридичної точки зору вона розглядається як кримінальне явище. Враховуючи сучасні економічні і, особливо, політичні процеси, як в Україні, так і на світовому рівні, поняття тіньової економіки все більше стосується соціально-нейтральних або соціально-позитивних неоподатковуваних джерел доходів громадян і суб'єктів господарських відносин, отримуваних від неврахованих і неоподатковуваних державою видів економічної діяльності, а також сукупності соціально-негативних джерел тіньових доходів і антисоціальних джерел тіньових капіталів. Відтак, питання формування ринку праці, який охоплюватиме соціально-трудові процеси на різних рівня без ознак тінізації, є актуальними та потребують дослідження.
Вагомою теоретико-методологічною базою оцінювання рівня тінізації ринку праці України є результати досліджень науковців Г. Башняніна, З. Варналія, О. Власюка, В. Воротіна, В. Гейця, Я. Жаліла, О. Іляш, І. Мазур, А. Мокія, В. Тищук, В. Точиліна, М. Флейчук та ін. Проте, особливості процесів тінізації національного ринку праці та передумови формування державної політики його детінізації у період кризи та посткризового відновлення комплексно не досліджено.
Метою статті є дослідження загальних тенденцій неофіційної зайнятості в Україні, як первинної ланки тіньового сектора економіки, і порівняння офіційних статистичних даних по ринку праці із результатами опитувань населення щодо їхнього рівня добробутута тінізації доходів. Також у статті автором ставляться такі завдання, як узагальнення досліджень тіньового сегмента ринку праці у країнах, що розвиваються, у т. ч. в Україні, висвітлення динаміки кількості злочинів, виявлених у фінансово-кредитній системі України та в розрізі секторів економіки.
Загальні тенденції неофіційної діяльності в Україні безпосередньо пов'язані з тінізацією ринку праці (рис. 1) як первинної ланки тіньового сектора економіки.
Погодимося з фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень з приводу того, що високий рівень тінізації оплати праці у вітчизняній економіці пояснюється такими передумовами: 1) значним розривом між вартістю трудових ресурсів для роботодавця та фактичною сумою, яку працюючий отримає за свою працю; 2) толерантним ставленням працюючих до практики виплати неофіційних заробітних плат і, відповідно, позбавлення їх гарантій щодо пенсійного та соціального забезпечення; 3) відчуттям невідповідності сплачених податків і внесків якості державних послуг, що призводить до необхідності значних додаткових витрат з боку населення; 4) відчуттям несправедливості системи розподілу пенсій, пов'язаної з наявністю великої кількості спеціальних, професійних, особливих і пільгових професійних режимів; 5) наявністю механізмів, які забезпечують легке та дешеве вилучення коштів підприємств у позалегальний сектор економіки з метою виплати тіньових заробітних плат; 6) фактичною безкарністю порушень у сфері оплати праці [8, с. 10 - 15].
Зауважимо, що дослідити тінізацію ринку праці з високим рівнем достовірності достатньо складно. Як бачимо з рис. 2, респонденти у ході безпосередніх соціологічних досліджень, як правило, не зізнаються у протиправній діяльності (навіть якщо опитування анонімне), але трансформують свою відповідь у стверджувальну, якщо мова йде про інших осіб.
Хоча, як стверджують психологи та соціологи, саме відповідь (Ь) можна більшою мірою сприймати як загальну тенденцію в умовах конкретної економіки.
Загалом, у період з 2007 р. по 2014 р. спостерігалася тенденція до більшої зайнятості у неофіційному секторі серед економічно активного населення. Це пов'язано, насамперед, із надзвичайно низькою офіційною середньою заробітною платою та обсягом наявних доходів на одного мешканця в Україні (рис. 3). Хоча, з одного боку, згідно з офіційними статистичними даними (які викликають істотні сумніви та дискусії), останніми роками в Україні відбулися вагомі позитивні зміни. Зокрема, відповідно до офіційних даних, у 2012 р. середня реальна заробітна плата була у 4,3 разу вища, ніж у 2000 р.
Рис. 1. Характеристика тіньової зайнятості українського ринку праці у 2000 - 2013 рр. Джерело: розраховано за [3].
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Рис. 2. Розподіл відповідей на запитання: а) «Чи отримуєте Ви платню за свою роботу неофіційно («з рук у руки»,
«у конверті» тощо)?»; Ь) «Чи є серед Ваших знайомих та рідних люди, які отримують платню за свою роботу неофіційно
(«з рук у руки», «у конверті» тощо)?» (березень, 2014 р.) [2]
Рис. 3. Питома вага респондентів,які повідомили,що отримують зарплату неофіційно, серед загальної чисельності населення та економічно активного населення, 2007 - 2014 рр., % [2]
Що стосується середньої пенсії, то тут підвищення було ще більш суттєвим - у 5,8 разу (розраховано за даними). Рівень абсолютної бідності населення за загальними доходами скоротився з 80,2 % у 2000 р. до 9,1 % у 2012 р. Якщо на початку 2000-х років середньомісячна заробітна плата та середньомісячний наявний дохід на одну особу були нижчими за середньомісячний прожитковий мінімум, то у 2012 р. заробітна плата була майже втричі, а середньодушовий наявний дохід - майже вдвічі вищими за прожитковий мінімум. Крім того, у країні протягом досліджуваного періоду знизився рівень соціальної нерівності. Так, у 2013 р. грошові доходи у 20 % найбільш забезпеченого населення були у 3,5 разу вищі, ніж у 20 % найменш забезпеченого; а загальні доходи - більшими у 3,2 разу (у 2000 р. значення показників становили 6,0 та 4,4 раза відповідно) [1; 10, с. 58 - 65].
Проте міжнародні дослідження та соціологічні опитування громадян України вказують на значно гірші показники та більш песимістичні настрої. За даними Європейської соціологічної служби «Євробарометр», у 2013 р. частка бідного населення в Україні становила близько 81 % (порівняно з 78 % у 2010 р.), у той час як у країнах Західної та
Центральної Європи значення цього показника було в 4 - 8 разів нижчим [4]. Це є свідченням складного становища, у якому опинилося населення України. Слід зазначити, що із розглянутих країн лише в Росії ситуація нагадує українську, хоча і є дещо кращою. Українські соціологічні служби наводять схожі дані. За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова наприкінці 2011 р., на запитання про матеріальне становище сім’ї респонденти відповіли таким чином [6]: ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти - 13,8 % опитаних; вистачає лише на харчування та придбання необхідних недорогих речей - 41,1 %; у цілому на життя вистачає, але придбання товарів тривалого вжитку (меблі, холодильник, телевізор тощо) викликає труднощі - 38,1 %; живемо забезпечено, але зробити дорогі покупки (квартира, автомобіль тощо) поки що не в змозі - 5,8 %; можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо, - 0,2 %; складно відповісти - 1,0 %.
Отже, це опитування дозволило отримати дещо інші результати: бідними в Україні наприкінці 2011 р. були 54,9 % населення, а 13,8 % - навіть злиденними. Якщо брати за основу порівняння стандарти розвинених країн, то бідними
можна вважати понад 90 % населення України. У таких умовах громадянирадшепогодяться на неофіційне працевлаштування, ніж на достатньо сумнівні соціальні гарантії в умовах надто коротких політичних циклів. Так, близько 20,2 % населення зізнаються у одержанні тіньових доходів [2]. Проте, зважаючи на психологічно-соціологічні особливості дослідження тіньового сектора, як ми зазначали попередньо, реальне значення показника, очевидно, є значно вищим.
Для порівняння наведемо дані стосовно неформального ринку зайнятості в окремих країнах. Узагальнені дослідження тіньового сегмента ринку праці у країнах, що розвиваються, доводять, що значним чином він формується за рахунок низькокваліфікованих і, відповідно, низькооплачуваних робочих місць. При цьому в обох випадках працівники наймаються на таку роботу через відсутність альтернативи. Дослідження МОП вказують на велику питому вагу неформального сегмента ринку праці у значній кількості країн, що розвиваються (рис. 4). Хоча на фоні аналізованих країн Україна виглядає значно краще, проте нагадаємо, що офіційні дані (які використані в цьому дослідженні) є значно заниженими.
12000
10000
8000
6000
4000
2000
0
♦ Росія ♦ Бразилія
.♦ Мексика ♦ Аргентина
♦ Панама Колумбія ♦
♦ Сербія ♦ Македонія ♦ ♦ Перу В єтнам
Україна ♦♦ Вірменія ж Парагвай ♦ Болівія
♦ Молдова ♦ ♦ Гондурас ♦иргизстан* Індія**Пакістан
0 20 40 60 80 %
Рис. 4. Рівень неформальної занятості (%) і ВВП на душу (дол. США) у окремих країнах [5]
Очевидно, що в цьому випадку, як мінімум не беруться до уваги результати неофіційних оцінок стосовно чисельності українців, що перебувають у статусі нелегально працевлаштованих мігрантів закордоном. Значення цього показника коливається - від 5 до 7 млн осіб, залежно від методичних підходів опосередкованих оцінок [7, с. 210 - 215].
На відміну від країн, що розвиваються, особливості ринків праці країн з перехідною економікою, зокрема України, полягають у: наявності пропозиції нелегальних робочих місць як у низько-, так і в середньо- та високооплачуваних сегментах; поширенні комбінованих форм оплати праці, які включають легальну та нелегальну складові.
Відмінності у структурі та функціях тіньової економіки України та країн ОЕСР зумовили формування протилежних тенденцій щодо рівня тінізації на початку кризи: при певному скороченні рівня тінізації економік країн ОЕСР обсяг тіньової економіки в Україні у 2008 р., як показано вище, почав різко зростати. Скорочення масштабів тіні-зації економік країн ОЕСР на початку кризи у 2008 р. свідчить, що у цих країнах тіньова економіка відігравала роль механізму адаптації до нових умов господарювання та дещо пом'якшила перепади економічної кон'юнктури.
Кризові умови спонукали роботодавців до скорочення витрат, зокрема на оплату праці найманих працівників. Разом з тим, при скороченні масштабів бізнесу скороченню чисельності легально найманих працівників або зміні умов оплати 'їх праці мають передувати певні процедури. На відміну від звільнення легального працівника або зміни умов оплати його праці, що потребує певного часу, звільнити нелегально найманого працівника можна достатньо швидко. Крім того, у разі, якщо офіційно найманий працівник отримає певну частку заробітної плати нелегально («у конверті»), то позбавлення його цієї частки також не потребує додаткових процедур і витрат часу, на відміну від легальної зарплати.
Зрозуміло, що будь-які махінації на ринку праці, що є передумовою масштабної тінізації економіки, неможливі без створення потужного фінансового базису. В Україні, поряд з позабанківським грошовим обігом, у тіньовій діяльності також широко використовується фінансова система. Проявами цього стали штучні банкрутства окремих банків, використання фондового ринку для спекуляцій з цінними паперами, поширення тіньових схем у страховому секторі. Як бачимо (табл. 1), у 2010 р. кількість злочинів у фінансово-кредитній сфері різко зросла, і у цьому ж році з невідомих причин Державна служба статистики (колишній Держкомстат) перестала вести реєстр такої звітності. Тобто зрозуміло, що діяльність злочинців у цій сфері різко активізувалася, і було пролобійоване відповідне рішення щодо припинення ведення відповідного реєстру.
У продовження попередньо розпочатого аналізу Державна служба статистики в розрахунках заробітної плати враховує тіньову зарплату в обсязі 19 % незалежно від сектора (галузі) економіки. Водночас, коректніше використо-населення вувати диференційований дорахунок
тіньових зарплат в обсязі 15 - 45 % для різних секторів.
Зокрема, у таких галузях, як будівництво, сільське господарство та торгівля рівень неофіційних зарплат («у конверті») перевищує 30 %. У цих секторах домінує високий рівень готівкових розрахунків (особливо в сільському господарстві та будівництві), сезонність робіт, а також значна кількість дрібних підприємств, які недостатньо контролюються відповідними органами на предмет дотримання законності при розрахунках із працівниками (табл. 2).
Водночас, на підприємствах добувної та переробної промисловості, в освіті та медицині рівень тіньових зарплат значно менший (15 - 20 %) в силу слабшого впливу вищезазначених факторів. З урахуванням зазначеного, обсяг тіньової зарплати в Україні у 2012 р. оцінюється у 148 млрд грн, і найбільшим цей показник був у торгівлі (35,6 млрд грн), переробній промисловості (21,3 млрд грн) і на транспорті (16,2 млрд грн).
ВИСНОВКИ
Результати оцінювання рівня тінізації ринку праці України дозволяють зробити висновки про існування значних проблем у системі державного регулювання соціально-трудових відносин. Так, з кожним роком усе масштабніше операції з виплат заробітної плати є об'єктом тінізації та фінансових втрат державного бюджету. Також високими тем-
<С
О
1=
<с
=Л
_о
<
и
о
о
<с
<с
<с
о
<
*
о
*
ш
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Таблиця 1
Динаміка кількості злочинів, виявлених у фінансово-кредитній системі України у 1998 - 2010 рр.* [3]
Показник Рік
1998 1999 2000 2001 2002 2007 2008 2009 2010
Кількість зaреєстровaних злочинів, скоєних у фінгн-сово-кредитній системі: 8539 9881 8959 7865 13407 (з урaхувaнням злочинів, викритих у бюджетній сфері) 6307 6366 5759 7675
з них у банківській сфері 6312 6667 4124 3404 3091 3774 4072 3708 3553
у тому числі в банках н. д. н. д. н. д. 657 877 1384 1682 1594 н.д.
Кількість злочинів, скоєних оргaнізовaними злочинними угруповaннями: у ф^нгово-кредитній системі: 750 535 541 304 н.д. 445 471 475 н.д.
з них у банківській сфері 630 453 332 164 135 303 453 288 н.д.
* - з 01.07. 2010 р. статистична звітність не ведеться.
Таблиця 2
Розрахунок тіньових зарплат у розрізі секторів економіки, початок 2013 р.
Показник со о .й ін У & £ и Р і а с а ГО Офіційна зарплата, млрд грн * Тіньова зарплата, млрд грн * Рівень тіньової зарплати, % * Тіньова зарплата,% ** Тіньова зарплата, млрд грн ** Зарплата, в т.ч. тіньова, млрд грн ** Різниця між даними УПЕ і Державна служба статистики, млрд грн
Сільське господарство 21,88 17,72 4,16 19 30 7,62 25,34 3,46
Добувна промисловість 36,22 29,34 6,88 19 20 7,33 36,67 0,45
Переробна промисловість 105,37 85,35 20,02 19 20 21,34 106,69 1,32
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 27,83 22,54 5,29 19 15 3,83 26,38 -1,46
Будівництво 17,77 14,39 3,38 19 45 11,66 26,05 8,28
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку 79,96 64,76 15,19 19 35 35,62 100,38 20,43
Діяльність транспорту та зв'язку 60,42 48,94 11,48 19 25 16,15 65,09 4,67
Освіта 55,92 45,29 10,62 19 5 8,15 53,45 -2,47
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 38,82 31,44 7,38 19 17 6,29 37,73 -1,09
Інші види економічної діяльності 149,03 120,71 28,31 19 20 30,18 150,89 1,86
Усього 593,2 480,49 112,71 19 24 148,17 628,66 35,46
* - розрахунки на основі Держстату.
** - розрахунки та оцінка «Укрпромзовнішекспертиза» на основі аналітичних матеріалів Світового банку, МВФ.
пами поширюються злочини у фінансово-кредитній системі України. Усе це підтверджує необхідність подальших досліджень і, особливо, у пошуку ефективних механізмів формування державної політики детінізації ринку праці. ■
ЛІТЕРАТУРА
1. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2012 році (за даними вибіркового обстеження умов життя [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lugastat.lg.ua/files/ zb_vitU_2012.pdf
2. Динаміка матеріального становища та соціально-економічних очікувань населення: березень 2014 р. За результатами моніторингового опитування населення України: Інститут економіки та прогнозування НАНУ» [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://www.ief.org.ua/Press-release_soc-econom_IEP_na_sajt.pdf
3. Офіційна веб-сторінка Державної служби статистики України [Електронний ресурс].- Режим доступу : www.ukrstat. gov.ua
4. Офіційна веб-сторінка Єврокомісії [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.webcitation. org/6I94GxH1E
5. Офіційна веб-сторінка Міжнародної організації праці [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://www.ilo.org/ global/lang--en/index.htm
6. Соціологічне опитування «Яке з наведених суджень найбільшою мірою відповідає фінансовому становищу Вашої родини? (динаміка 2004 - 2011)» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=139
7. Сучасні тенденції управління розвитком організаційно-економічних систем (новий погляд) : монографія / Заг. Ред. д. е. н., проф. Р. Р. Тіміргалєєвої. - Сімферополь : ВД «Аріал», 2014. -662 с.
8. Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання. - К. : НІСД, 2011. - 31 с.
9. Фільштейн Л. М. Фінансово-економічні проблеми тіньової економіки в Україні та шляхи її легалізації / Л. М. Фільш-тейн [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kntu. kr.ua/doc/zb_ 22(2)_ekon/stat_20_1/31.pdf
10. Чуприна О. О. Оцінка здобутків України на шляху боротьби з бідністю та соціальною нерівністю / О. О. Чуприна // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - 2013. - № 4 (15). -С. 54 - 72.
REFERENCES
Chupryna, O. O. "Otsinka zdobutkiv Ukrainy na shliakhu borotby z bidnistiu ta sotsialnoiu nerivnistiu" [Assessment of achievements of Ukraine in the fight against poverty and social inequality]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Yurydychna
akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho», no. 4 (15) (2013): 54-72.
"Dynamika materialnoho stanovyshcha ta sotsialno-eko-nomichnykh ochikuvan naselennia: berezen 2014 r. " [Dynamics of material conditions and socio-economic expectations: March 2014]. http://www.ief.org.ua/Press-release_soc-econom_IEP_na_ sajt.pdf
Filshtein, L. M. "Finansovo-ekonomichni problemy tinyovoi ekonomiky v Ukraini ta shliakhy ii lehalizatsii" [Financial and economic problems of the shadow economy in Ukraine and ways of its legalization]. http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/ stat_20_1/31.pdf
Ofitsiina veb-storinka lEvrokomisii. http://www.webcitation. org/6I94GxH1E
Ofitsiina veb-storinka Mizhnarodnoi orhanizatsii pratsi. . http://www.ilo.org/global/lang--en/index.htm
Ofitsiina veb-storinka Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. www.ukrstat.gov.ua
Suchasni tendentsii upravlinnia rozvytkom orhanizatsiino-ekonomichnykh system (novyi pohliad) [Modern trends in the management of organizational and economic systems (new look)]. Simferopol: Arial, 2014.
"Sotsiolohichne opytuvannia «Yake z navedenykh sudzhen naibilshoiu miroiu vidpovidaie finansovomu stanovyshchu Vashoi rodyny? (dynamika 2004-2011)»" [Poll "Which of the following statements describe the financial situation of your family? (recurrent 2004-2011)"]. http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=139 Tinyova ekonomika v Ukraini: masshtaby ta napriamky pod-olannia [The shadow economy in Ukraine: the scope and direction of overcoming]. Kyiv: NISD, 2011.
"Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy u 2012 rotsi (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia" [Costs and resources of households Ukraine in 2012 (according to the survey of life]. http://www.lugastat.lg.ua/files/zb_vitU_2012.pdf
<C
o
1=
<c
□=
_Q
<
o
o
<c
<c
CL
<c
o
<
*
o
*
Ш
