CC BY
42
к^ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 615.371-084-053.4:616-051:614
АБАТУРОВ O.e., СеАУНОВА O.B, АГАФОНОВА о.о.
Державний заклад «Днпропетровська медична академ'ю МОЗ Укра'ни»
ставлення медичних пращвниюв до ¡мунопроф1лактики й ефективнють проведення ними саытарно-просвпницько'' роботи 3 питань активно'' ¡муызацп серед населення
Резюме. Уcmammi наведенорезультати до^дження ставлення дыьничних лiкарiв-nедiатрiв до муно-профлактики та ix внесоку формування батьшвського ставлення до вакцинаци. Шляхом порiвняння за-xo^ie, що проводилися лтарями, та рiвня охоплення профлактичними щепленнями на ix дыьницях установлен найбльш ефективш методи саштарно-просвтницько'1 роботи серед батьшв 1з питань активно'1 iмyнiзацii дтей.
Ключовi слова: iмyнoпрoфiлактика, рiвень охоплення щепленнями, лiкарi-педiатри, дти.
Вступ
1мунопрофшактика належить до одного з най-бшьш ефективних засобiв профшактики шфекцш-них хвороб. Дгги раннього вжу у зв'язку з високим ризиком захворюваност та смертносп е щльовою групою населення, що особливо потребуе вакцинаци [1, 2]. Проте однiею iз сучасних проблем вакцинаци е збшьшення кiлькостi батькiвських вiдмов вщ профшактичного щеплення к дiтей [3]. Зростання негативного ставлення до активно! iмушзацii дiтей вщбуваеться, незважаючи на явну медико-сощаль-ну ефективнiсть вакцинаци. Дебати щодо побiчних ефектiв вакцин, яю вводять в оману батьюв i змушу-ють ЗСх вiрити в те, що вакцини можуть бути шкщли-вi, базуються на науково необГрунтованш, неточнiй шформаци з сумшвних джерел 1нтернету; iнтерв'ю популярних, але часто некомпетентних у питаннях iмунолоri'i людей; репортажах у засобах масово! ш-формацГi, що вiдверто спотворюють результати на-укових дослщжень [4—7].
Проблема негативного ставлення батьюв до вакцинаци е особливо актуальною для Украши. Так, останшми роками рiвень охоплення щепленнями в окремих репонах держави став нижчим вщ необхщ-ного для забезпечення колективного iмунiтету саме внаслiдок збшьшення кшькосп батькiв, якi вщмов-ляються вакцинувати сво!х дiтей [8].
Для покращання ситуаци з виконанням програ-ми вакцинаци в Украш необхiдно встановити чин-ники, що сприяють необГрунтованш вiдмовi вiд ще-плень, детально вивчити к та розробити заходи з ЗСх
усунення. Д1льничн1 л1кар1-пед1атри безпосередньо вщповщають за виконання календаря профшактич-них щеплень у дггей, спшкуються з батьками та про-водять серед них сан1тарно-просв1тницьку роботу. Таким чином, вщносини «лжар — пащент» та як1сть проведения бесд щодо значения вакцинацИ для за-хисту д1тей в1д 1нфекц1йних хвороб е одним 1з важ-ливих фактор1в, що впливае на прийняття батьками ршення стосовно проведення 1мунопроф1лактики 1х д1тям.
Мета дослвдження — установлення взаемозв'язку м1ж особистим ставленням л1кар1в до 1мунопроф1-лактики, проведенням ними просвггницько! д1яль-ност1 та р1внем охоплення д1тей проф1лактичними щепленнями на гх д1льницях для покращання та вдосконалення сан1тарно-просв1тницьких заход1в, що будуть сприяти формуванню позитивного ставлення батьюв до 1мунопроф1лактики.
Матер1али та методи
Нами проведено опитування 52 д1льничних ль кар1в-пед1атр1в р1зних в1кових категор1й, з р1зним стажем та квал1фжацшним ступенем i 170 респон-дент1в-батьк1в.
Адреса для листування з авторами:
Абатуров Олександр бвгенович E-mail: [email protected]
© Абатуров О.6., Седунова О.В., Агафонова О.О., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Для опитування лiкарiв було розроблено ано-шмш анкети, що мiстили 32 питання, роздшеш на TaKi блоки: персональш данi (4 питання); ставлен-ня до свое! роботи, час, що витрачаеться на само-освггу, та якiсть головних iнформaцiйних джерел (7 питань); анамнез щеплень дитини лжаря (7 питань); ставлення до iмунопрофiлaктики (5 питань); обiзнaнiсть з основних питань вакцинологп (6 питань); напрямки саштарно-просвггницько! роботи стосовно профшактики iнфекцiйних хвороб, що проводиться лжарем серед бaтькiв (3 питання).
Анкети для батьюв мютили запитання щодо !х ставлення до iмунопрофiлaктики та довiри до лжа-ря-педiaтрa.
Статистична обробка результата анкетуван-ня проводилася з використанням програм SPSS Statistica 17.0, Statgraf, Matstat.
Результата й обговорення
Анкетування лiкaрiв показало, що переважна !х бiльшiсть (88,2 %) позитивно ставляться до iмуно-профшактики, у 9,8 % лiкaрiв невизначене ставлення до iмунопрофiлaктики та лише у 2 % — негативне ставлення. Серед опитаних лiкaрiв 89,1 % мають дь тей, iз них 95,7 % робили сво!м дггям всi щеплення, передбaченi нaцiонaльним календарем, а 4,3 % не проводили iмунопрофiлaктику сво!м дiтям у зв'язку з нaявнiстю медичних протипоказань, що пщтвер-джуе високу прихильнiсть до активно! iмунiзaцil серед лiкaрiв.
Усi опитaнi лiкaрi активно займаються саштар-но-просвiтницькою дiяльнiстю, направленою на пщвищення рiвня охоплення дiтей щепленнями на дiльницi, використовуючи для цього один або декшька з таких методiв: 1) роз'яснювaльнi бесь ди з батьками (93,9 %); 2) роздача шформацшних лиспвок (65,3 %); 3) нагадування про необхiднiсть проведення вакцинацп по телефону (87,8 %); 4) роз-мiщення мотивaцiйних та шформацшних плакапв про iмунопрофiлaктику в мюцях, де батьки очiкують прийому лжаря (94,5 %).
При nopiB^HHi рiвня охоплення дiтей щепленнями на дальнищ лiкаря та методiв саштарно-про-свггницько! роботи, що вш використовуе, нами вста-новлено, що роздача шформацшних лиспвок дещо бшьш ефективна, н1ж iншi методи, але ця рiзниця не е статистично значимою (рис. 1). Таким чином, прихильнють батькiв до iмунопрофiлактики бшь-шою мiрою залежить вiд довiри до медичних пращв-никiв, н1ж вщ iнтенсивностi проведення лiкарями роз'яснювально! та мотивацшно! роботи (рис. 2).
Деякий негативний вплив на охоплення дггей щепленнями лiкарi чинять несвщомо, необГрунто-вано збiльшуючи кiлькiсть тимчасових i постiйних медичних протипоказань до проведення щеплень. За даними нашого дослiдження, жоден опитаний лiкар не допустив би дитину до вакцинаци в разi на-явностi у не! гострого ресшраторного захворюван-ня, загострення хронiчного захворювання; тяжкого ускладнення вщ попередньо! дози у виглод анафь лактично! реакцп чи токсично! еритеми, алерпч-но! реакцй на будь-який компонент вакцини чи анатоксину в анамнезу оргашчного прогресуючого захворювання нервово! системи, гщроцефалп та пд-роцефального синдрому у стадп декомпенсацп, ет-лепсп, епiлептичного синдрому iз судомами не рщ-ше н1ж 2 рази на мiсяць; вродженого комбiнованого iмунодефiциту, первинно! гшогаммаглобулшемп; у разi отримання дитиною iмуносупресивноI тера-пп й iнших тимчасових i постiйних протипоказань, передбачених в iнструкцiях до застосування кожно! з вакцин. Тобто вс лiкарi дотримуються юнуючих протипоказань. Що стосуеться необГрунтованих медичних вiдводiв вiд щеплень, то 50,5 % опитаних лiкарiв зазначили в перел^ тимчасових протипоказань додатковi стани, при яких можливе проведення щеплення, i 64,7 % лiкарiв розширили перелiк постiйних протипоказань.
Ставлення ^KapiB до додаткових рекомендованих щеплень
Проведення iмунопрофiлактики грипу, ротавь русно!, пневмококово! та меншгококово! шфекцш,
50 45 40
35 430 -25 -20 -15 -10 -5 0
> 80
70-69
< 59
□ Роз'яснювальна бесiда
■ 1нформацшш листiвки
□ Нагадування про вакцинацiю по телефону
■ 1нформацшш плакати
Рисунок 1. Р'вень охоплення дпей профлактичними щепленнями залежно вд методв пропаганди ¡мунопроф1лактики, що використовуються на дльницях
40
30
20
10
32,5 32,7 32,7
14,6
2,5
4
□ Батьки, яш позитивно ставляться до iмунопрофiлактики ■ Батьки, яш негативно ставляться до iмунопрофiлактики
Рисунок2. Взаемозв'язок м'ж ступенем дов1ри до лiкаря та формуванням позитивного ставлення до вакцинацп
%
0
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
вiрусу папiломи людини мае значно бгльшу перевагу серед лiкарiв-педiатрiв, н1ж виконання календаря обов'язкових профiлактичних щеплень. При кон-сультуваннi батькiв лiкарi здебiльшого не придшя-ють уваги темi додаткових щеплень. Це, можливо, пов'язане з такими факторами:
1) щеплення вщ вищезазначених iнфекцiй проводиться невеликш кiлькостi дiтей, на прикладi яких лiкарям тяжко ощнити на власному досвiдi ефективнiсть i доцiльнiсть проведено! iмунопрофi-лактики;
2) лiкарi мають обмежений час на кожного з пащенпв i використовують його для обговорення бiльш важливих, на !х думку, аспектiв;
3) iмунобiологiчнi препарати для проведення ре-комендованих щеплень закуповують не за державш кошти, а за кошти батькiв дитини.
При дослiдженнi ставлення лiкарiв-педiатрiв до щорiчно! iмунопрофiлактики грипу нами отриманi такi результати: 24,2 % опитаних лiкарiв вважають iмунопрофiлактику грипу недоцшьною та мало-ефективною, 39,4 % вважають дощльним проводити iмунопрофiлактику грипу тiльки в закритих колек-тивах, i лише 36,4 % дотримуються думки, що iму-нопрофглактику грипу необхщно проводити вам, хто не мае до цього протипоказань. Вщповщно до такого ставлення лiкарi й проводять профшакти-ку у сво!х родинах: 16,1 % — щорiчно роблять щеплення для профшактики грипу собi та сво!м дiтям, 35,5 % — перюдично роблять сво!м дiтям iмунопро-фiлактику проти грипу, а 48,4 % — школи не робили сво!м дiтям щеплення проти грипу (рис. 3).
Оцшка лкарями частоти ускладнень шсля вакцинаци
За даними Всесвиньо! оргашзацн охорони здоров'я, частота ускладнень шсля профiлактичних щеплень залежно вщ виду вакцини коливаеться в межах вщ 1 на 20 000 щеплених дггей до 1 на бшьше
н1ж 100 000 щеплених дггей. На рис. 4 наведет силь-нi реакцн й ускладнення, що лiкарi зi стажем вщ 0,5 до 47 роюв спостерiгали особисто, iз зазначенням юлькост! лiкарiв, якi зустрiчали певне ускладнення на практищ. Отриманi дат не мають повно! вщ-повщносп до лiтературних даних частоти сильних реакцш i ускладнень у зв'язку з малим обсягом ви-бiрки, але пiдкреслюють рiдкiснiсть несприятливих наслщюв iмунопрофiлактики.
Цiкавим виявився той факт, що хоча 5,8 % ль карiв жодного разу не спостерпали на практицi нi сильних реакцш, ш ускладнень пiсля проведення профшактичних щеплень, 61,5 % — спостерпали тiльки сильнi реакцli (рис. 4) i тiльки 32,7 % декшь-ка разiв зустрiчали на практищ як сильш пiслявак-цинальнi реакцп, так i ускладнення (рис. 5), 52 % лiкарiв вважають, що частота несприятливих подш пiсля вакцинаци — бшьше н1ж 1 на 20 000 щеплених дггей.
Висновки
1. Переважна бiльшiсть лiкарiв (88,2 %) позитивно ставляться до iмунопрофiлактики. Серед лiкарiв, якi мають дггей, 95,7 % робили сво!м дггам усi щеплення, передбаченi нацюнальним календарем, а 4,3 % не проводили iмунопрофiлактику сво!м дiтям у зв'язку з наявшстю медичних протипоказань, що тдтверджуе високу прихильнiсть до активно! iмунi-зацli серед лiкарiв.
2. Установлена наявнiсть прямого кореляцш-ного взаемозв'язку м1ж ступенем довiри до лiкаря i прихильнiстю батьюв до iмунопрофiлактики. Це свiдчiть про важливе значення лiкарiв як носив позитивно! шформаци щодо iмунопрофiлактики, а також про суттевий вплив якосп вiдносин «лiкар — пащент» на ставлення батьюв до вакцинаци.
3. Установлено, що найбгльш ефективною е комплексна саштарно-просвггаицька дiяльнiсть, що включае роз'яснювальнi бесiди з батьками, роз-дачу наглядних iнформацiйних лиспвок, розмiщен-
Рисунок 3. Ставлення л 'кар 'в до проведення щорiчноi' ¡мунопрофшактики грипу
|Пщвищення температури > 39 °С шПорушення сну
□ Набряк м'яких тканин > 50 мм
■ Мiсцева гiперемiя > 80 мм
□ 1нфтьтрат > 20 мм
■ Лiмфаденопатiя
□ Головний бiль
■ Висипання неалергiчного генезу
■ Нудота, блювота
□ Бть у животi
□ Дiарея
■ Мiалгil, артралгп
Рисунок 4. Частота особистого спостереження лкарями сильних мсцевих та загальних пслявакцинальних реакцй
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
bt
□ Пюляш'екцшний абсцес □Анафiлактичний шок ■ Набряк Квшке
□ Кропив'янка иСиндром Лайелла шСудоми [[■Бронхоспазм ■Пiдшкiрний холодний абсцес иКело'щний рубець
□ Поверхнева виразка > 10 мм zГенералiзована БЦЖ-iнфекцiя □Остеомieлiт
Рисунок 5. Частота особистого спостереження лкарями п1слявакцинальних ускладнень
ня шформацшного матерiалу про вакцинацiю в Mic-цях, де батьки оч^ють прийому лжаря.
4. Бшьше нiж 50 % лiкарiв cхильнi до розширен-ня перелiку тимчасових i поcтiйних протипоказань до проведення активно'! iмунiзацïï, а також до пере-бiльшення частоти виникнення несприятливих по-дiй тсля вакцинацïï.
Список лператури
1. Smith P. J. The association between intentional delay of vaccine administration and timely childhood vaccination coverage/ P.J. Smith, S.G. Humiston, T. Parnell, K.S. Vannice, D.A. Salmon // Public. Health Rep. — 2010. — Vol. 125, № 4. — P. 534-41. PMID: 20597453.
2. Ozawa S. Public trust and vaccine acceptance-international perspectives / S, Ozawa M.L. Stack // J. Human Vaccination Immunotherapy. — 2013. — Vol. 1, № 9(8). — P. 1774-1778. doi: 10.4161/hv.24961.
3. Feemster K.A. Overview: Special Focus Vaccine Acceptance // J. Human Vaccination Immunotherapy. — 2013. — Vol. 1, № 9(8). — Р. 1752-1754. doi: 10.4161/hv.26217.
4. Селезнева Т.С. Актуальные проблемы эпидемиологии и профилактики инфекционных болезней/ Т.С. Селезнева, Г.Г. Чистякова //Материалы Всероссийской конференции. — М, 2007.
5. Bosch-Capblanch X. Unvaccinated children in years of increasing coverage: how many and who are they? Evidence from 96 low- and middle-income countries/X. Bosch-Capblanch, K. Banerjee, A. Burton //Tropical Medicine & International Health. — 2012. — P. 697710. doi: 10.1111/j.1365-3156.2012.02989.x.
6. Hebert C.J. Lessons learned and applied: what the 20h century vaccine experience can teach us about vaccines in the 21st century / C.J. Hebert, C.M. Hall, L.N. Odoms // Hum. Vaccin. Immunoth-er. — 2012. — Vol. 8, № 5. — P. 560-568. doi: 10.4161/hv.19204.
7. Мешкова Р.Я. Руководство по иммунопрофилактике для врачей / Р.Я. Мешкова. — СПб.: Бином, 2000. — 152 с.
8. Мокеенко Р.О., Чернишова Л.1. Основт напрямки di-яльностi служби дитячог iмунологiï: досягнення та проблеми / Р. О. Мокеенко, Л.1. Чернишова // Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 3(39). — С. 116-118.
Отримано 21.12.14 ■
Абатуров А.Е., Седунова О.В., Агафонова Е.А. Государственное учреждение
«Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
ОТНОШЕНИЕ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ К ИММУНОПРОФИЛАКТИКЕ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОВЕДЕНИЯ ИМИ САНИТАРНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ ПО ВОПРОСАМ АКТИВНОЙ ИММУНИЗАЦИИ
СРЕДИ НАСЕЛЕНИЯ Резюме. В статье представлены результаты исследования отношения участковых врачей-педиатров к иммунопрофилактике и их вклад в формирование родительского отношения к вакцинации. Путем сравнения мероприятий, проводимых врачами, и уровня охвата профилактическими прививками на их участках установлены наиболее эффективные методы санитарно-просветительной работы среди родителей по вопросам активной иммунизации детей.
Ключевые слова: иммунопрофилактика, уровень охвата прививками, врачи-педиатры, дети.
AbaturovO.Ye., Siedunova O.V., Agafonova O.O.
State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry
of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
ATTITUDE OF HEALTH WORKERS TO IMMUNOPROPHYLAXIS AND EFFICACY OF THEIR HEALTH EDUCATION ACTIVITIES REGARDING ACTIVE IMMUNIZATION OF THE POPULATION
Summary. The article presents the results of a study regarding primary care pediatricians' attitude to immunoprophylaxis and their contribution to the formation of parental attitude to vaccination. By comparing the measures carried out by physicians, and the level of vaccination coverage in their areas, we have established the most effective methods of health education activities among parents in terms of active immunization of children.
Key words: immunoprophylaxis, vaccination coverage level, pediatricians, children.
