CC BY
22
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
УДК 616-025.58-053.6-072.15 ЦЕЛУЙКО В.1., ПЕАЬКО В.М.
Харювська медична академ'т пслядипломно! осв'пи, кафедра кардюлог'И та функцюнально!дагностики
ДОВГОТРИВАЛИЙ ПРОГНОЗ У жнок, як! ПЕРЕНЕСЛИ ¡НФАРКТ МЮКАРДА
Резюме. Уданш робоmi проведено анал1з 103 кторт хвороб жток, як перенесли гострий Ыфаркт мю-карда, з метою оцнки довгострокового прогнозу тсля виписки зi стацонару. Аналш проводився шляхом оцнки анамнестичних, клжко-функцшнальних та лабораторних показнишв з сторш хвороб та обробки даних телефонного анкетування. Результат аналЬзу показав, що протягом 3,5 року в жток з тфарктом мокарда в 36% випадшв виникають серцево-судинш ускладнення, у тому чил смерть — у 25 % випад-шв. Ризик смертi пов'язаний ш вком, глибиною ураження мокарда, гiперглiкемieю та лейкоцитозом, а такожхарактеризуеться показниками нестабiльностi гемодинамки.
Ключовi слова: нфаркт мокарда, довготривалий прогноз, фактори ризику, прогностичн критери.
Вступ
Вщомо, що хворi яю перенесли шфаркт мюкарда (1М), мають дуже високий ризик розвитку серцево-су-динних ускладнень, включаючи смерть [1]. При цьому результати дослщжень свщчать, що в госттальному i ранньому шслягосштальному перюдах смертшсть у жшок, як правило, перевищуе таку в чоловтв [3]. У масштабному польському дослщженш госттальна смертшсть у жшок була статистично вищою, шж у чо-ловшв, i становила 11,9 % порiвняно з 6,9 %. У жiнок частiше розвивались ускладнення, так! як кардюген-ний шок и набряк легешв [5]. Позагосштальш випадки смертi пiсля 1М, у тому числi i випадки раптово! ко-ронарно! смертi, можуть становити вщ 30 до 60 % ушх летальних подiй [4]. Проте що стосуеться переб^у за-хворювання в жiнок у вщдалений пiсляiнфарктний пе-рiод, то даш лiтератури вказують на бiльш сприятливий прогноз для них [6, 7].
Найбшьш iмовiрним поясненням ще! закономiр-ностi е бiльша питома вага серед жшок, яю перенесли шфаркт мюкарда, ошб з ангiографiчно штактними та мало змiненими вiнцевими артерiями, а також мож-ливiсть мшроваскулярних порушень. Серед факторiв, як! впливають на переб^ захворювання, при тривалому спостереженнi вiдзначають наявнiсть iшемiчноl хворо-би серця в анамнезi, артерiальноl гшертензп, цукрово-го дiабету та деяю iншi показники [2, 8].
Метою даного дослщження була оцшка вiддаленого прогнозу в ж1нок, яю перенесли гострий 1М (Г1М), та ощнка чинникiв, асоцiйованих iз розвитком усклад-нень
Матер\али \ методи досл\дження
Для вирiшення поставлено! задачi було проведено ретроспективний аналiз 103 юторш хвороб жiнок iз дiа-гнозом шфаркту мiокарда, як! перенесли верифшова-ний iнфаркт мiокарда. Жiнки вшом вiд 33 до 86 роюв, середнiй вiк — 70,2 ± 3,1 року.
Оцiнка перебiгу захворювання проводилися через 3—3,5 року методом телефонного анкетування. Для цього була розроблена анкета, що дала можливють зь брати даш про результат захворювання, ускладнення, наявнють повторних госпiталiзацiй, прихильнють до лшування тощо. У цшому питания, якi ставилися хво-рим i/або !х родичам, дозволили оцшити такi жорсткi кiнцевi точки: загальну смертнiсть, серцево-судинну смертнiсть, повторний шфаркт мюкарда, шсульт. Вто-ринна юнцева точка включала госпiталiзацiю.
Доступними для повноцшного аналiзу виявилися вщповщ 64 хворих та !х родичiв. Саме в цiй групi було проведено зютавлення даних з юторш хвороб у госттальному перiодi 1М та подальшого перебiгу захворювання за даними телефонних штерв'ю.
Для оцшки довгострокового (пiслягоспiтального) прогнозу летального результату в жшок iз Г1М було сформовано двi групи: 1-ша (п = 48) включала хворих, у яких протягом усього перюду спостереження вщ 3 до 3,5 року не виникло летальних випадюв; 2-гу (п = 16) групу становили хвор^ якi померли тсля виписки зi стацiонару протягом указаного вище перiоду спостере-ження.
Також для оцшки чинниюв, якi можуть вплива-ти на прогноз, оцшювали iншi 2 групи: 1-ша (п = 41) включала хворих, у яких протягом усього перюду спостереження вщ 3 до 3,5 року не виникло ускладнень (зпдно з первинною юнцевою точкою); 2-гу (п = 23) групу становили хвор^ у яких шсля виписки зi стацiонару розвинулися ускладнення, у тому чи^ смерть.
При статистичнiй обробщ даних та встановленнi вiрогiдностi даних використовувалися неоднорiдна послiдовна процедура Вальда — Генюна, метод f Фь шера та метод х2. Зпдно з неоднородною послiдовною процедурою вс показники дiлилися на градацп i потiм вираховувалися прогностичнi коефiцiенти (ПК) та ш-формативнiсть ознак (I).
МЕДИЦИНА Оригинальные исследования
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
Результата досл1дження та Тх обговорення
Анaлiз даних, оброблених за результатами телефонного анкетування, свщчить, що протягом у середньо-му 3—3,5 року тсля перенесеного iнфаркту мюкарда в жшок розвиток жорстких ынцевих точок виявлено у 23 iз 64 хворих, що становить 36 %, а повторних госшта-лiзацiй — 26 iз 64 (40,6 %). Загальна смертнiсть за пе-рiод спостереження становила 25 %. Для порiвняння: у великому норвезькому дослiдженнi з оцiнки 10^чно! виживаност жшок, яы перенесли iнфаркт мюкарда, смерттсть становила 41 % [6].
Порiвняльна оцiнка 2 груп хворих iз наявнiстю ускладнень i сприятливим переб^ом захворювання в пiслягоспiтальному перiодi свiдчить про наявнiсть наступних вщмшностей (табл. 1). Середнiй вiк жшок у групi з ускладненнями — 74,6 року, що бшьше на 4 роки, шж у груш без ускладнень, але без вiроriдноl рiзницi. Звертае на себе увагу, що ЧСС при госшталь зацп i наявнiсть ускладнень у госттальному перiодi вiрогiдно вище у груш хворих iз несприятливим пере-б^ом 1М у вiддаленому перiодi (р < 0,01). Тривалють виконання призначень лшаря пiсля виписки зi стащ-онару також вiрогiдно вiдрiзняеться мiж групами: вщ-повiдно 12,3 ± 1,9 мiс. у групi з наявнютю ускладнень i 25,2 ± 1,3 мiс. — у груш порiвняння (р < 0,01).
Важливим е аналiз групи жшок, яы померли протягом трьох роив. Середнш вiк !х — 75,2 ±2,1 року, у той час як у груш порiвняння — 70,7 ± 1,6 року. Головною причиною смерт протягом 3 роив у жшок тсля перенесеного 1М е розвиток серцево-судинних ускладнень (94 %), а саме серцева смерть (4 з 15), повторний шфаркт (2) та прогресування серцево! недостатност (9), тль-ки одна смерть була некардаальною. Для ще! категорй хворих було характерно: при госпiталiзацil в середньому ЧСС > 101 уд/хв, рiвень глюкози кровi > 10,3 ммоль/л, елевацiя сегмента 8Т i негативний зубець Q у 75 % жшок.
Нами проведена ощнка прогностично! значимостi показниыв, якi можуть впливати на 3^чний прогноз розвитку летального кiнця в жшок з шфарктом мю-карда (табл. 2). Аналiзуючи результати, ми визнали за необхiдне бiльш детально зупинитися тшьки на показ-никах, яы мали високу iнформативнiсть. Показник, зпдно з неоднорiдною послiдовною процедурою, мае високу прогностичну iнформативнiсть, якщо iндекс iнформативностi I > 1,0, помiрнi предикторнi власти-востi, якщо 1,0 > I > 0,50, низька прогностична цшшсть характерна для показника 0,50 > I > 0,25, а дуже низька предикторна шформатившсть — для 0,25 > I > 0,10.
Звертае на себе увагу, що деяы гемодинам1чш по-казники мають 1мов1рний вплив на визначення не-сприятливого довгострокового прогнозу, а не т1льки на госттальний прогноз. Наприклад, ЧСС > 80 уд/хв, САТ < 120 мм рт.ст. як при надходженш до стацюна-ру, так i при виписц1 i наявн1сть ускладнень у гостро-му пер1од1. Можливий вплив на розвиток смерт1 при 3-р1чному спостережен1 мали так! чинники: в1к понад 80 рок1в, розвиток повторного 1М, АГ при виписц з1 стац1онару (як систол1чна, так д1астол1чна), необхщ-н1сть використання наркотичних анальгетиыв на до-госп1тальному i госп1тальному етап1, формування зуб-ця Q на ЕКГ, гшергл1кем1я та виражений лейкоцитоз.
Детальний анал1з виявлених асошацш св1дчить, що вони значною м1рою в1ддзеркалюють об'ем ураження мюкарда та гемодинам1чну стаб1льн1сть.
Оц1нити зв'язок наявност та ступеня ангюграф1ч-ного пошкодження артер1й серця з прогнозом ми не змогли у зв'язку з недостатньою к1льк1стю ж1нок, яы б пройшли анг1ограф1чне досл1дження та вщгукнулися на телефонне анкетування.
Результати проведеного анал1зу, щодо предиктор1в несприятливого прогнозу в жшок, яы перенесли ш-фаркт мюкарда, свщчать, що на несприятливий довго-строковий прогноз впливають: функц1ональн1 показ-ники серцево-судинно! системи (висока ЧСС, низький д1астол1чний тиск при госштал1зацп i виписц1), зм1нен1 лабораторн1 показники (високий р1вень глюкози, лейкоцитоз), наявнють ускладнень Г1М та глибина ураження мюкарда.
Висновки
1. Кшшчний переб1г захворювання в жшок, яы перенесли 1нфаркт мюкарда, протягом 3 роыв характе-ризуеться розвитком ускладнень у 36 % хворих, смер-тю — у 25 % (серцева-судинна — у 94 %), повторним шфарктом мюкарда — у 3,1%, шсультом — у 9,4 %.
2. Ризик смерп в жшок, яы перенесли шфаркт мюкарда, протягом 3 роыв пов'язаний 1з вшэм, глибиною ураження мюкарда (бшьший у хворих 1з Г1М 1з зубцем Q), шдвищенням р1вня глюкози понад 8 ммоль/л та лейкоцитозом > 10,1 х 109.
3. Несприятливий 3-р1чний переб1г захворювання у хворих жшочо! стат1, як1 перенесли 1М, асоцшеться з такими кл1н1чними проявами: гшотенз1я, тах1кард1я, ускладнення, особливо за умови !х численност1.
4. Головною причиною смерп протягом 3 рок1в у жшок шсля перенесеного 1М е розвиток серцево-су-динних ускладнень (94 %), а саме серцева смерть (4 1з
Таблиця 1. Пор1вняння груп хворих залежно вд наявност або в'щсутност ускладнень у ж1нок,
як перенесли Г1М
Показник Група хворих з ускладненнями (n = 23) Група без ускладнень (n = 41) Р
Абс. % Абс. %
BiK, роки 74,6 ± 2,4 70,3 ± 1,9 > 0,05
ЧСС при госпiталiзацií, уд/хв 75,5 ± 1,8 94,5 ± 2,1 < 0,01
Q-IM 19 82,6 29 70,7 > 0,05
Тривалють виконання призна- 12,3 ± 1,9 25,2 ± 1,3 < 0,01
чень лкаря топя виписки, мю.
Наявнють ускладнень 1М у 15 65,2 8 19,5 < 0,01
госттальному перюдi
124
Медицина неотложных состояний № 4 (43), 2012
Оригинальные исследования_МЕДИЦИНА
Таблиця 2. Прогностична значимсть показниюв у прогнозуванн летальних випадюв у жнок iз Г1М при довготривалому спостереженн
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Показник Градафя показника ПК 1
ЧСС, уд/хв < 80 +4,8 4,34
> 81 -9,2
САТ при госпiталiзацiï, мм рт.ст. < 150 -3,6 3,31
> 151 +8,0
САТ при виписц^ мм рт.ст. < 120 -4,0 3,24
> 121 +8,0
Ктькють ускладнень Г1М 0-1 +6,2 3,07
2-3 -11,8
ДАТ при госпiталiзацiï, мм рт.ст. < 85 -3,4 3,03
> 86 +7,8
PiBeHb глюкози ^obí при госпiталiзацiï, ммоль/л < 5,0 +7,2 2,42
5,1-8,0 -1,5
> 8,1 -4,6
Наявнють ускладнень Г1М Так -4,6 1,48
Hi +3,0
Лейкоцити кровi при госпiталiзацiï, х109/л < 8,0 +6,2 1,42
> 10,1 -1,8
ДАТ при виписц^ мм рт.ст. < 70 -4,2 1,40
> 71 +3,0
Використання комбЫацп' наркотиш + анальгетиюв Так -8,8 1,34
Hi +1,5
Вк, роки < 60 +2,6 1,23
> 81 -5,6
1нфаркт мюкарда (Q/не Q) Q (+) -1,5 1,03
Q (-) +5,6
15), повторний шфаркт (2) та прогресування серцево1 недостатност (9).
Список л1тератури
1. Настанова з кардюлоги / nid ред. проф. В.М. Ковален-ка. — Кшв: Морон, 2008. — 158-176.
2. Пархоменко О.М., Гур'ева О.С., 1ркт О.1. та íh. Видшення хворих з високим ризиком розвитку ускладнень при тривало-му спостережент тсля гострого тфаркту мюкарда: значення маркерíв системного запалення// Укр. кардол. журн. — 2008. — № 3. — С. 7-12.
3. Reina A., Colmenero M., Aguayo de Hoyos E, Aros F., Marti H., Claramonte R., Cunat J. PRIAMHO II Investigators: Gender differences in management and outcome of patients with acute myocardial infarction // Int. J. Cardiol. — 2007. — Vol. 116. — № 3. — P. 389-95.
4. Thom T, Haase N, Rosamond W. et al. Heart disease and stroke statistics — 2006 update: a report from the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee// Circulation. — 2006. — 113(6). — 85-151.
5. Sadowski M, Gasior M, Gierlotka M, Janion M, Polonski L. Clinical characteristics of Polish women with ST-segment elevation myocardial infarction//Kardiol. Pol. — 2010 Jun. — 68(6). — 627-34.
6. Norekval T.M., Fridlund B, Rokne B, Segadal L, Wentzel-Larsen T, Nordrehaug J.E. Patient-reported outcomes as predictors of 10-year survival in women after acute myocardial infarction // Health Qual Life Outcomes. — 2010 Nov 25. — 8(1). — 140.
7. Vaccarino V. et al. Long-term outcome of myocardial infarction in women and men: population perspectives // Journal of epidemiology. — 2000. — Vol. 151, № 10. — 965-973.
8. Comparison of risk factors ofCHD in the men and women with MI/ E. Bali, Z Taraghi//Pak. J. Biol. Sci. — 2010. — № 13(7). — P. 344-347.
OTpuMaHO 22.04.12 □
Целуйко В.И., Педько В.Н.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра кардиологии и функциональной диагностики
ОТДАЛЕННЫЙ ПРОГНОЗ У ЖЕНЩИН, ПЕРЕНЕСШИХ ИНФАРКТ МИОКАРДА
Резюме. В представленной работе проведен анализ 103 историй болезни женщин, перенесших острый инфаркт миокарда, для оценки отдаленного прогноза после выписки из стационара. Анализ проводился путем оценки анамнестических, клинико-функциональных и лабораторных показателей из историй болезней и обработки данных телефонного анкетирования. Результат анализа показал, что на протяжении 3,5 года у женщин с инфарктом миокарда в 36 % случаев возникают сердечно-сосудистые осложнения, в том числе смерть — в 25 % случав. Риск смерти связан с возрастом, глубиной поражения миокарда, гипергликемией, лейкоцитозом, а также характеризуется показателями нестабильности гемодинамики.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, отдаленный прогноз, факторы риска, прогностические критерии.
Tseluyko V.I., Pedko V.M.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Chair of Cardiology and Functional Diagnostics, Kharkiv, Ukraine
LONG-TERM PROGNOSIS IN WOMEN WITH MYOCARDIAL INFARCTION
Summary. In this work there has been carried out an analysis of 103 medical cards of women with myocardial infarction (MI) for evaluation of long-term outcomes after discharge from the hospital. Analysis was carried out by assessment of anamnestic, clinicofunctional, laboratory data from medical cards and telephone interviews data. Outcome analysis showed that during 3,5 year women with MI had cardiovascular complications in 36 % of cases including death in 25 % of cases. Risk of death depends on age, myocardium necrosis level, hyperglycemia, leukocytosis, and also it's characterized by unstable hemodynamic indices.
Key words: myocardial infarction, long-term prognosis, risk factors, prognostic criteria.
