CC BY
134
пол1тичн1 1нститути i процеси
УДК 327(4):37(495)
М. В. Булик
осв1тня пол1тика грецп в умовах
европейсько! штеграцп
Досл1джено основт етапи реформи системи освти в Греци. Визначено особливост1 реал1заци освтньог полтики грецьког влади на сучасному етат. Проанал1зовано вплив европейськог ¡нтеграци на розвиток освти в Греци.
Клю^о^^ слова: освтня полтика, европейська ¡нтегращя, безперервне навчання, реформа освти.
Стратепя европейсько'1' штеграци Укра'ни передбачае, зокрема, i реформу системи осв^и, яка е передумовою появи в нашш крш'ш висококвалiфiкованих фахiвцiв, готових знайти вщповвд на актуальнi виклики сьогодення. В свою чергу, дослщження позитивного та негативного досвщу держав, що вже е членами Свропейського Союзу дозволило б бшьш ефективно реалiзувати евроштеграцшш прагнення укра1нського суспiльства.
Питаннями реалiзащi осв^ньо!' полiтики в Грецп займалися таю вчеш, як Н. Георпадес, А. Гiамурiдiс, Д. Зачос, Н. ПатЫопс, Кр. Сирiопулу-Деллi. В полi зору 1хньо1 уваги, насамперед, опинялися питання, пов'язанi з соцiальними-економiчними аспектами формування осв^ньо!' полiтики Грецп на сучасному етат.
В умовах реалiзацii стратеги европейсько'1' штеграци Грецп кра1на здiйснила широкомасштабну реформу системи осв^и, внаслiдок яко1 була створена система державних установ, навчання в яких е безкоштовним. Реалiзацiя дано'1 полтики в Греци пов'язуеться, насамперед, з сощалютичним урядом на чолi з А. Папандреу, який здшснив осв^ню реформу у 1980-i рр.
Система освгги в Греци передбачае три рiвнi: початковий, середнiй та вищий. Зокрема, початковi школи розрахованi на 6 роюв навчання, пiсля чого учш можуть продовжити вчитися в три- або шестирiчних гiмназiях. При цьому в Грецп iснують не лише загальш середнi школи, але й таю, що роблять наголос на вивченш точних наук, фшанав або торпвль Вищий рiвень представлений ушверситетами та подiбними закладами, навчання в яких також е безкоштовним. Найстаршим ушверситетом Грецп е Афшський iменi I. Каподютрп, який був заснований ще в 1837 р. У 1925 р. до нього приеднався Салошкський ушверситет, Згодом, в 604 рр. ХХ ст. були засноваш ушверситети в Патрах та Яшш, а в II пол. 70-х рр. ХХ ст. - в Комотшь Крiм того, в Афшах дiе Вища школа економши та бiзнесу, а також Школа пол^ичних наук. Пiд час реформи системи вищо'1 освiти в 904 рр. ХХ ст. були створеш фшали найбiльших ВНЗ кра'ни на островах, надавши тим самим можливють жителям провiнцiй не залишати мюце проживання заради пере'1'зду до великих мют.
Барселонський самiт СС, що вщбувся в 2002 р., визначив одним з прюритетсв подальшо'1 осв^ньо! полiтики об'еднання розвиток, насамперед, передпочатково'1 навчання, яке за задумом, повинно охопити понад 90 % д^ей вшом вiд 3 рокiв. Цей процес визначаеться як початкова стадiя процесу отримання осв^и, з метою сощально адаптувати дiтей до оточення однол^юв та дорослих. Це своерщний мiсток мiж сiм'ею та школою. При цьому в Грецп участь д^ей в передпочатковому навчанш не е обов'язковою на вiдмiну вщ 1спанп, Францп, Ггалп та деяких шших кра'н СС. Слiд
вщзначити, якщо в 2000 p. в ^е^х даною пpогpамою 6ули охоплеш 53,9 % дiтей вiком вщ 3 до 6 pокiв, то в 2003 - 2004 pp. цей показник склав 55 %, а в 2005 p. 57,8 % [3, с. 137; 5, с. 63]. Водночас ^ещя значно вщстала вщ Поpтyгалiï, де вщповщний показник в 2005 p. сягнув 84 %; Ггалп - 100 %; СС-15 - 90,8 %; СС-25 -86 % [2, с. 86].
Надзвичайно активш зусилля влада ^еш! докладае до пpоцесy збiльшення кшькосп людей, якi мають закiнченy сеpедню освiтy. Це дае змогу ^одовжити навчання у вищих навчальних закладах. Так, зо^ема, Мiнiстеpствy освiти та pелiгiï' ^е^х вдалося збiльшити вщсоток тих, хто мае диплом ^о закiнченy сеpедню освiтy з 70,7 % в 1993 p. до 81 % вщ загально1 кшькосп молодi вiком вiд 20 до 24 pокiв в 2006 p. [1, с. 47]. Даш таблиц наводять, що Гpецiя за даним показником пеpевеpшye бiльшiсть ^^rn Gвpопейського Союзу. Вiдповiдно, в сфеpi сеpедньоï освiти Гpецiя спpомоглася виpобити дieвy нацiональнy освiтню полiтикy, яка до того ж доволi ефективно ств^ацюе з загальноeвpопейськими пpогpамами в сфеpi сеpедньоï освiти.
Необхiдно також вщзначити, що бшьш iнтегpованими в систему сеpедньоï освiти виявилися пpедставницi жшочо1 статi Гpецiï, сеpед яких 86,6 % вщ загально1 кiлькостi вшом вiд 20 до 24 pокiв спpомоглися отpимати вiдповiдний диплом. Цей показник збшьшився з 1993 p. на 11,7 %. Такий високий piвень можна пояснити не лише ^агненням жшок до отpимання осв^и, але необхiднiстю для чоловiкiв шукати собi pоботy для забезпечення амЧ. Разом з тим, 75,5 % чоловтв вiком вiд 20 до 14 pокiв, якi мали закшчену сеpедню освiтy в 2006 p., е ^ащим pезyльтатом за Поpтyгалiю (40,8 %), Iталiю (71,7 %), СС-15 (70,1 %), СС-25 (74,8 %).
Пiдтвеpдженням ефективностi полiтики деpжави в галyзi сеpедньоï освiти можуть стати даш, вiдповiдно до яких найбшьший вiдсоток тих, хто мае закшчену сеpедню освiтy спостеpiгаeться сеpед молодi вiком вiд 20 до 24 pокiв i становить 82 % [1, с. 47]. Для пpедставникiв вшово1 гpyпи вiд 25 до 34 pокiв цей показник зменшуеться до 76 %; вщ 35 до 44 pокiв - до 66,5 %; для оаб вшом вiд 45 до 54 pокiв - 52,5 % i для тих, кому бшьше 55 pокiв лише 33 % населення мае сеpедню освiтy. Але навт пpи такiй негативнiй динамiцi кшьюсть тих, хто мае диплом ^о закiнченy освiтy все одно бшьше, шж в Поpтyгалiï або Ггалп.
Завдяки нацiональнiй пpогpамi pозвиткy осв^и та впpовадженню Сдино1 Свpопейськоï пол^ики в галyзi освiти ^еш! вдалося скоpотити кiлькiсть тих, хто, отpимавши початкову освiтy та начальну сеpедню освiтy, не пpодовжye навчання, з 17,3 % загально1 кiлькостi населення вшом вiд 18 до 24 pокiв в 2001 p. до 15,9 % в 2006 p. [5, c. 65]. Для поpiвняння слщ зазначити, що вiдповiднi показники в Поpтyгалiï в 2006 p. становили 39,6 %, в Ггалп 20,8 %, в сеpедньомy по СС-15 - 14,9 %, СС-25 -15,3 %. Слщ також вщзначити, що бшьш схильш до ^одовження навчання ^ецью жшки, сеpед яких лише 11 % в 2006 p. ^ипинили пpоцес отpимання освiти на piвнi начально1 сеpедньоï освiти. Для чоловiкiв цей показник становив 20,7 %, що, ^авда, також набагато менше, шж в Поpтyгалiï, де вiн досяг 46,4 % i став найвищим сеpед кpаïн-членiв Свpопейського Союзу.
Для тих, хто отpимав сеpедню освiтy i в^шив пpацювати, iснye можливiсть вдосконалювати сво1 знання в пpоцесi учасп у пpогpамi ISKED-4. Вона пеpедбачаe опановування бiльш складних технiчних та ^офесшних пpогpам для вчителiв початкових i сеpеднiх шкiл, медичних ^а^внигав, а також маpкетинговi та комеpцiйнi тpенiнги для зацiкавлених. Таке навчання не pозглядаeться як yнiвеpситетське i с^ямоване бiльш на виpоблення ^актичних знань та навичок. Певною мipою в Укpаïнi його можна поpiвняти з пpогpамами тслядипломно1 освiти або кypсами пiдвищення квашфшацп. Для ^еш! це навчання до цього часу не стало всеохоплюючим, оскiльки значна частина тих, хто о^имав диплом ^о закiнченy вищу освiтy ще навчатися в yнiвеpситети, а ri, хто виpiшив пpацювати цiлком задоволеш
рiвнем сво'1'x знань. Внаслiдок цього менше 30 % молодi вiком вщ 15 до 24 рокiв приймають yчасть в програмi ISKED-4 [3, с. 162]. При цьому середш показники по Gвропейськомy Союзу становлять 40-45 % вщповщно. Бiльш того, подiбнi процеси вiдбyваються i в галyзi професiйного навчання робiтникiв п^пр^мого Грецп, серед якиx в 2006 р. лише 15-20 % приймали участь в подiбниx програмаx.
В 1994-2008 рр. вiдбyваeться збiльшення кшькосп стyдентiв, так, в 2008 р. ïx налiчyвалося 638 тис. чол., що склало 105,8 % вщ кiлькостi стyдентiв в 2007 р. [2, с. 90; 9]. Слщ зазначити, що середньорiчнi темпи зростання кшькосп стyдентiв вишiв в Грецп склали в 1997-2008 рр. 5,7 %. Для порiвняння в Португалп цей показник не перевищив 1,4 %, в Ггалп - 1,2 %, в середньому по СС-15 за 1997 - 2005 рр. - 2,2 %, GC-25 - 2,5 % вщповщно. Це, в свою чергу, призвело до того, що в 1994 р. частка греюв в загальнш мас студентства в СС-15 складала 2,7 %, а в 2008 р. вона досягла 5,7 %, а по крашам СС-25 за перюд 1997-2008 рр. збшьшилася з 2,5 % до 3,6 % Частка студенпв вищиx навчальник закладiв Грецп в загальнш мас молодi вiком вщ 20 до
24 рокiв в 2004 р. перевищила 70 % при середньоeвропейськомy рiвнi в 56 % [4, с. 120]. Kрiм того, в Грецп найвищий вщсоток стyдентiв вищиx навчальниx закладiв в загальнш мас тиx, xто навчаeться, зокрема, в 2005 р. вш дорiвнював 29,5 % [5, с. 67]. В той же час в Ггалп цей показник склав 18,2 %, в Португалп - 17,5 %, в середньому по СС-15 -16,6 %, по СС-25 - 16,5 %. Як i у випадку середньо1 осв^и таю досягнення стали можливими, насамперед, через ïï безкоштовшсть, зростання рiвня мобшьносп студентства, та глибоку шкорпоращю до загальноeвропейськоï ушверситетсько1 мережа Досить вагомi результати грецько1 полiтики в галyзi вищо1 освiти знаxодять своe вiдображення в настyпниx показникаx: в Грецп в 2006 р. 21,8 % працездатного населення мали вищу осв^у, в Португалп цей показник склав 14 %, в Ггалп - 13,3 %. При цьому, щоправда, Грещя все одно вiдстаe за даним критерieм вiд середньоeвропейського показнику, який становив 23 % [5, с. 64].
Для Грецп на регюнальному рiвнi xарактерним e дисбаланс, пов'язаний з тим, що основш центри вищо1 освiти зосереджеш в столичному Aфiнськомy регiонi, а також на заxодi та твшчному заxодi краши. Hа циx територiяx кiлькiсть стyдентiв ВHЗ навiть перевищye кiлькiсть населення вiком вiд 20 до 24 роюв, що постшно там проживаe. Це викликано масовим пере1здом виxiдцiв з iншиx областей краши до циx центрiв, а також нерозвинешстю системи вищо1 осв^и в переважно сiльськiй мiсцевостi Швденного та Центрального Пелопоннесу, та Центрально1 Грецп, де у вищiй освт задiянi менше 30 % молодь
В Грецп високий вщсоток rax, xto навчаeться безперервно. Так, отримавши диплом про повну середню осв^у, одразу ж вступили до вyзiв 75 % всix, кому виповнилося на той момент 18 роюв. Це повшстю вiдповiдаe середньостатистичним показникам по СС-15 та на 5 % постyпаeться рiвню безперервно1 освiти по СС-
25 [2, с. 88]. При цьому необxiдно пам'ятати, що в ^m^x СС не iraye eдиноï загальноприйнято1 системи освiти, а тому в багатьоx з ниx цей показник вiдображаe лише загальнi тенденцп безперервностi в навчаннi, а не лише динамшу переxодy вiд середньо1 освiти до вищо". Даний факт пiдтверджyeться, зокрема, i вiдсотковою часткою стyдентiв ВHЗ, а також rax, xто маe вищу освiтy в загальнш стрyктyрi працездатного населення.
Важливо в процеа аналiзy системи вищо"1 освiти в Грецп e з'ясувати вiковi обмеження студенев вищиx навчальниx закладiв. Так, в 1999 р. середнш вш студентства вишiв в Грецiï становив 19,2 роки, в 2004 р. вш збшьшився до 20,7 роюв. Водночас в Iталiï протягом 1999 - 2004 рр. вш практично не змшився i становив 22,2 -22,3 роки, в Португалп середньостатистичному студенту в 2004 р. було 22,2 роки, що на твроку бшьше, шж було в 1999 р. Динамша змiн середнього вшу студенпв вишiв в
СС-15 засвiдчила, що пpотягом 1999-2004 pp. вщбулося незначне збiльшення з 22 до 22,2 pокiв, в СС-25 цей покажчик знаходився в межах 21,9 - 22,1 pокiв. Вщповщно, гpецькi студенти вiдносяться до наймолодших сеpед всiх ^àn Свpопейського Союзу, не зважаючи навт на деяке збшьшення вiкy на 2004 p. Таке явище пояснюеться в основному можливютю безкоштовного отpимання вищоï осв^и. Але, поpяд з цим, для Гpецiï хаpактеpна абсолютна неучасть в отpиманнi вищоï освiти тих, кому бшьше 30 pокiв. Так, ^и сеpедньоeвpопейськомy piвнi в 14 % вщ загальноï маси студентства в Гpецiï стyдентiв, яким вже виповнилося 30 pокiв, наpаховyeться близько 1 % з вpахyванням i денно:!, i заочноï фоpм навчання.
Для студет^сь^ молодi Гpецiï хаpактеpне поступове зменшення кшькосп тих, хто навчаеться за коpдоном [8, с. 39]. Якщо в 1998-1999 p. таких наpаховyвалося 13,8 -14,1 %, то в 2005 p. ïx кiлькiсть зменшилася до 5,9 %. Таке зменшення викликане кшькома фактоpами: пщвищенням довipи до piвня викладання в самш Гpецiï, появою нових вищих навчальних закладiв, бiльш вигiдними з економiчноï точки зоpy умовами отpимання вищоï освiти на батькiвщинi. Цшаво, що навiть за такого зменшення гpецькi студенти виявилися значно мобшьшшими за сво1х поpтyгальськиx або гталшських однолiткiв. Так, напpиклад, лише 3,0 % поpтyгальськиx стyдентiв та 1,5 % ^алшських в 2005 p. навчалися за коpдоном. Сеpеднi показники по СС-25 склали на той же час 2,2 %, що також значно менше, шж в Гpецiï. В свою чеpгy, в 2004 p. в загальнш стpyктypi студентства Гpецiï 2,4 % були шоземними студентами, що навчалися в мюцевих yнiвеpситетаx.
Одним з ^^pm^™ пpогpами Свpопейського Союзу "Освiта та навчання - 2010" е в^овадження безпеpеpвного отpимання освiти на пpотязi всього життя населення СС, зо^ема, i Гpецiï. Бiльшiсть таких систем, с^ямованих на вдосконалення навичок ^а^вниив pегyлюeться на нацiональномy piвнi i пеpедбачають як участь в офщшних пpогpамаx покpащення квалiфiкацiï, або отpимання новоï пpофесiï, так i неофщшне навчання, зокpема, чеpез меpежy Internet, бiблiотеки, телепеpедачi. Гpецький ypяд несе вщповщальшсть за стан пpоцесy постшного безпеpеpвного навчання: пiслясеpедньоï пpофесiйноï освгти (ISKED-4) та дpyгоï вищоï осв^и. Однак, слiд вiдзначити, що на сьогодш в Гpецiï вiдсоток учасп в таких пpоектаx е набагато нижчим, шж в сеpедньомy по СС-25 [6, с. 116; 7]. Зо^ема, в 1993 p. лише 1,1 % населення вшом вщ 24 до 64 pокiв ^иймали участь в пpогpамаx довготеpмiнового навчання. На 2009 p. цей показник незначно збшьшився до 3,3%, що майже у два pази менше, шж в Поpтyгалiï, в 1талп вiн досягае 6 %, в сеpедньомy по СС-15 - 10,8 %, по СС-25 - 9,8 %. Опитування, пpоведене службою з огляду pобочоï сили Свpостатy в 2003 p., показало, що 83 % гpекiв взагалi нiяк не вдосконалювали своï pанiше отpиманi знання. ^и цьому вiдповiдний сеpедньоeвpопейський показник становить лише 58 % [10, с. 67].
Сеpед тих греюв, хто все ж таки ^одовжуе навчання на пpотязi свого життя частка задiяниx чоловiкiв та жшок пpактично piвнi. Так, в 1993 p. в ^оцеа довготpивалого навчання ^иймали участь 1,1 % чоловшв вiком вiд 25 до 64 pокiв та 1 % жшок вiдповiдноï вiковоï гpyпи. В 2004 p. показники становили 2,0 % пpедставникiв чоловiчоï статi та 2,1 % жiночоï, а в 2009 p. - 3,2 % та 3,3 % вщповщно. В цшому ж для Свpопи xаpактеpна бшьш активна участь ж1нок в ^оцеа постiйного навчання. Зокpема, в сеpедньомy по кpаïнам СС-15 та СС-25 в 2009 p. навчалося ^отягом життя 10,8 % жшок. В Поpтyгалiï в 2009 p. 6,8 % жшок вшом вщ 25 до 64 pокiв пpагнyли вдосконалити своï знання, в Iталiï - 6,4 %. В Гpецiï ж загалом ^охолодне ставлення до необхщносп вдосконалення сво1х навичок в однаковш мipi xаpактеpне для пpедставникiв обох статей.
Цшаво вiдзначити ще одну тенденщю - чим бiльший вш населення Гpецiï, тим менше воно схильне до учасп в ^о^амах пpижигтeвого пpофесiйного навчання. Так, сеpед вiковоï гpyпи вiд 30 i стаpше менше 0,5 % населення ^иймае участь в офiцiйниx
чи неофщшних програмах професiйного навчання шсля отримання диплому про середню освггу [10, с. 68]. Для Свропейського Союзу цей показник в 2003 р. становив 14 %. При цьому европейсью анал^ики ринку робочо'1 сили вiдзначають, що дисбаланс в защкавленосп в участi в програмах прижиттевого навчання взагалi характерний для краш пiвночi та пiвдня Свропейського Союзу. Так, зокрема, вщповщний показник участ в процесi пiслядипломного професшного навчання у Великiй Британп склав 41 %, в ШвецГï та Бельгiï 22 %, Фiнляндiï - 18 %.
Таким чином, бiльшiсть грекiв уникае можливостi долучитися до продовження процесу навчання пiсля отримання повно'1' середньо'1' або вищо'1' осв^и, вдовольняючись базовими знаннями. Серед ризиюв такого явища слiд назвати, по-перше, проблеми, що виникають з незнанням основ роботи нових технологiй, збшьшенням розриву в економiчному розвитку мiж Грецiею та найрозвиненiшими кранами СС, збшьшенням рiвня безробiття.
Одним з прюритетних напрямiв европейсько'1' полiтики в галузi освiти е здiйснення полггики лiнгвiстичного рiзноманiття, що реалiзуеться в базi шкiл, унiверситетiв, освiтнiх центрiв та окремих пiдприемств i розповсюджуеться не лише на такi мови, як англшська, французька, нiмецька, але й мови невеликих европейських краш, етнiчних та меншин, мiгрантiв та найбшьших партнерiв СС в свт. Мета полiтики полягае у досягненш бiльшоï штеграцп краш СС не лише на рiвнi краш, але окремих регюшв, мiсцевостей. Водночас вивчення шоземних мов сприяе реалiзацiï загальноевропейських полiтичних, економiчних, культурних проектiв. Основне завдання стимулювати европейцiв до того, щоб вони знали як мшмум двi мови крiм р^но^ Практична сторона даного процесу передбачае фшансування окремих прикладних проектiв через ушверситетсью програми "Сократ" i "ERASMUS", також "Леонардо да ВшчГ', спрямована на вивчення шоземних мов в процес професшного навчання. На перюд 2007 - 2013 рр. вс щ програми були об'еднанi в "Програму навчання протягом життя" (LLP), яка повинна сприяти обмшу досвiдом, кооперацп та штеграцп мiж нацiональними системами осв^и. LLP, в свою чергу, базуеться на 4 стовпах:
1. Comenius - охоплюе початкову та середню осв^у.
2. ERASMUS - включае в себе вивчення шоземних мов в вищих навчальних закладах. Спрямована на покращення якостi осв^и в Свропейському Союзу, розвиток полшультурного дiалогу через освiтню кооперацiю з третсми кранами. Ще однiею метою е пропаганда европейсько'1 системи вищо'1 освiти в свiтi.
3. Leonardo da Vinci - програма опанування шоземними мовами з боку пращвниюв пiдприемств та установ.
4. Grundtvig - розрахована на навчання дорослих людей поза межами освiтнiх установ та пщприемств.
За даними Свростату рщною або мовою спiлкування грецьку в 2005 р. назвали 99 % населення краши, ще 0,2 % населення розмовляли мовами шших краш СС i 0,8 % — мовами третсх краш [8, с. 33]. Слщ зазначити, що базовою для вивчення шоземних мов залишаеться все ж таки система середньо! осв^и. Так, зокрема, в 2005 р. 41 % учшв середшх шкш вивчали одну шоземну мову, 57 % - двi i лише 2 % жодно! [8, с. 36]. Серед мов, яю найчаспше вивчаються в Грецп в середнiх школах безумовно переважае англшська - ïï в 2005 р. опановували 97,1 % учшв. На другому мют знаходиться французька, яку вивчали 38 % учшв середшх шкш; 21,7 % вивчали шмецьку мову.
Слщ вщзначити, що питання збереження безкоштовно! осв^и в Грецп на сьогодш е одшею з найгострших проблем внутрiшньоï пол^ики краши. На сьогоднi система осв^и Грецп у ïï теперiшньому виглядi фактично вичерпала сво'ï можливостi. Навчальш
заклади обтяжеш бюрократичними процедурами i не мають можливостi швидко та ефективно впроваджувати новгтш досягнення в сферi освiти. Уряд та органи мюцево1 влади, в свою чергу, не мають достатшх коштiв на техшчну модернiзацiю освiтнiх закладiв, водночас бшьшють школярiв, студентiв та батькiв вщмовляються вiд впровадження платних послуг, вважаючи це порушенням основних громадянських надбань постдиктатурного перiоду. Не зважаючи на вагомi успiхи в штеграцп вищо'1 школи Грецп до Свропейського освiтнього простору, перед нею все ще сто'1'ть завдання повномасштабно'1 реформи, що дозволила б перетворити ушверситети та полiтехнiчнi iнститути краши на провiднi науковi центри в межах €С. Таким чином, вщсутнють достатнiх коштiв i необхiднiсть перетворення ВНЗ Грецп на фiнансово самодостатш установи, надлишкова бюрократизацiя учбового процесу, технолопчна застарiлiсть е найбiльш актуальними проблемами для системи освгги краши.
Плани грецького уряду створити приватш навчальнi заклади, в яких за навчання довелось би платити, наштовхуеться на отр з боку учшв середнiх шкiл, вищих навчальних закладiв. Крiм того, це питання розвело по обидва боки барикад пол^ичш партл та громадськi оргашзацп краши. Так, зокрема, за ii збереження виступае Комушстична партiя Грецп (ККЕ) та анархютсью i антиглобалiстськi осередки. За доповнення державних навчальних закладiв приватними виступае партiя "Нова демокра^я" (НД), яка ще у 2001 р. запропонувала законодавчо дозволити створення приватних навчальних закладiв. Прийшовши до влади у 2004 р., лщер НД К. Караманлю висунув програму реформ сфери осв^и, яка б передбачала офщшне визнання статусу приватних ушверситетсв. Компромiсну позицiю зайняв Всегрецький сощалютичний рух (ПАСОК), який у 2006 р. погодився на створення приватних ушверситетсв за збереження прюритету державних вищих навчальних закладiв. В реальности приватнi ВНЗ функцiонують в Грецп, не зважаючи на офщшну заборону з боку Конституцп. Держава не визнае ix статус i не надае лщензп на навчання, але в основному таю заклади дшть як представництва та фшали закордонних ВНЗ. Спроби запровадження змш в xарактерi навчання призвели до того, що починаючи з 2006 р. в Грецп постшно вщбуваються мiтинги та демонстрацп протесту школярiв та студентiв. До цього часу питання так i не знайшло свого вирiшення, i, на думку автора, у короткотермшовш перспективi розв'язане не буде.
Одним з доказiв необхщносп проведення освгтньо' реформи, спрямовано'1 на досягнення бшьшо1 фшансово1 незалежност навчальних закладiв, на думку влади, е неспроможшсть держави забезпечити необхщний рiвень витрат на освiту, вщповщно до норм Свропейського Союзу. Аналiз динамiки витрат на сферу осв^и в Грецii протягом 2000-2006 рр. (бшьш пiзнix дослiджень в данш сферi Свростат не публiкував) показуе 1'х поступове збiльшення з 3,7 % до 4,5 % ВВП краши [2, с. 67]. Однак цей показник нижче середньоевропейського рiвня, який в 2005 р. дорiвнював 5,4 %. Бшьш того, його не можна порiвняти навт з Португалiею, де загальш витрати на осв^у склали 5,3 %. Найбшьше ж витривають на освiту датчани (7,22 % ВВП краши), юпрюти (7.04 % ВВП краши) та шведи (6,68 % ВВП краши). Фактично, сферi осв^и не вистачае приватних швестицш, якi б могли зняти фшансовий тягар з держави. Так, в 2005 р. витрати приватного сектору на освггу не перевищили 0,2 % ВВП Грецп [5, с. 67]. Цей показник можна порiвняти або з Португалiею, де приватш швестицп в сферу освгги ще меншi - 0,13 %, або з кранами швшчно' Свропи, де держава бере на себе зобов'язання забезпечити ва потреби шлузг в необхщному розмгрг. Для пор1вняння в фгнляндг' вони становлять 0,13 % ВВП краши, Швеци - 0,2 % ВВП.
Список використано1 л1тератури
1. EU integration seen through statistics. Key facts of 18 policy areas. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2006. - 107 p.
2. Europe in figures. Eurostat yearbook 2006-2007. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2007. - 347 p.
3. Eurostat regional yearbook 2007. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2007. - 162 p.
4. Eurostat regional yearbook 2009. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2008. - 153 p.
5. Key figures on Europe. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2008. - 238 p.
6. Key figures on Europe. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2010. - 245 р.
7. Life-long learning by gender - [tsiem080]; Life-long learning (adult participation in education and training) - males - Percentage of the male population aged 25-64 participating in education and training over the four weeks prior to the survey [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/refreshTableAction.do?tab=table&plugin=1&pcode=tsie m080&language=en.
8. Statistical portrait of the European Union, 2008. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2007. - 106 p.
9. Students - [tps00062]. Tertiary education [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pco de=tps00062&plugin=1.
10. The social situation in the European Union, 2005-2006. - Luxemburg : Office for Official Publications of the European Communities, 2007. - 169 p.
Стаття надшшла до редакцп 5.03.2012.
M. V. Bulyk
EDUCATIONAL POLICY OF GREECE IN TERMS OF EUROPEAN
INTEGRATION
Studies the main stages of educational reform in Greece. Determined of the Greek government's educational policy at the present stage. The influence of European integration on the development of education in Greece, are analyzed.
Key words: educational policy, European integration, continuous studies, education
reform.
УДК 321.01:316.422
К. А. Трима
ТРАНСФОРМАЦИИ ЧИННИКИ УКРАШСЬКОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО
СУСПШЬСТВА
В cmami проанал1зовано чинники, nid впливом яких в1дбуваеться функцюнування та трансформащя украгнського громадянського сустльства. До^джено специфту diяльностi громадських оргатзацт як елемента втчизняного громадянського сустльства. Окреслено особливостi взаемоди украгнських громадських оргатзацт з мiжнароdними та глобальними.
Клю^о^^ слова: громадянське сустльство, глобальне громадянське сустльство, громадська оргатзащя.
