CC BY
18
Письменная речь отличается от устной полнотой, предельной ясностью, развёрнутостью. Эти её характерные отличия особенно заметны в речи носителей языка или студентов, находящихся на продвинутом этапе обучения. В практике изучения русского языка как иностранного одной из важнейших задач является обучение иностранных студентов восприятию и записи речи на слух - в плане подготовки студентов к слушанию и записи лекций.
Запись речи, воспринимаемой на слух, относится к вторичным видам коммуникативной деятельности и представляет собой довольно сложный процесс даже в сфере родного языка. Обучая иностранных студентов в группах с английским языком обучения восприятию и записи речи со слуха, сталкиваемся с необходимостью специального отбора и организации учебного материала, специальной организации учебного процесса. Наиболее распространёнными упражнениями при обучении письменной речи являются диктанты, изложения и сочинения.
В нашей работе в группах с английским языком обучения мы, исходя из ограниченного количества учебного времени и программы по русскому языку, уделяем внимание одному из видов письменных работ, а именно диктанту. Диктант во всём многообразии своих форм (словарный, выборочный, фразовый, свободный, творческий, самодиктант) даёт возможность выработать у иностранных студентов кроме графических, орфографических и грамматических навыков, ещё и комплекс дополнительных навыков, необходимых для записи лекций по специальности: а) навыки беглого письма; б) навык использования языковых средств речи, воспринимаемой на слух; в) навык быстрой записи основного содержания прослушанного отрезка речи; г) навык сокращения слов и предложений (синтаксическая конденсация); д) навык самостоятельного конструирования фразы, небольшого законченного высказывания.
Материалом для диктантов служат учебные тексты из пособий по специальности и научно-популярные тексты, выбор которых определяется целями и задачами, стоящими перед студентами и преподавателем в каждом конкретном случае. Положительные результаты достигаются путём соблюдения условий систематического проведения диктантов с постепенным усложнением лексико-грамматического материала, увеличением объёма диктанта и темпа речи, создавая на каждом этапе развития навыка записи речи со слуха оптимальный режим, при котором темп речи говорящего и слушающих совпадал бы.
1. Вишнякова Т.А Основы методики преподавания русского языка студентам-нефилологам / Т.А Вишнякова // - М., 1982.
2. Вагнер В.Н. Методика преподавания русского языка англоговорящим и франкоговорящим / В.Н. Вагнер // М., 2001.
3. Мусницкая Е.В. Обучение письму / Е.В. Мусницкая // Общая методика обучения иностранным языкам: Хрестоматия/Сост. Леонтьев А.А.- М., 1991.
4. Щукин А.Н. Методика преподавания русского языка как иностранного /А.Н. Щукин // Учебное пособие для вузов - М., 2003.
ДЕЯК1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПИСЕМНО-ГО МОВЛЕННЯ В 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНПВ-НЕФ1ЛОЛОПВ Владимирова ВЛ., Богиня Л.В.
У статт описаш деяга методичш питання навчання шоземних студентов письму i обгрунтована актуальшсть формування навичок писемного мовлення на початковому еташ навчання. Розглянуто аспекти формування вмшня правильного написання окремих ^в, термов, словосполучень, речень тощо, що сприяе задоволенню комушкативних потреб студеипв в умовах навчально-професшно! комушкацп i оргашзацп подальшо! самостшно! роботи щодо вдосконалення навичок письма.
Ключов1 слова: усне мовлення, писемне мовлення, види письма, умшня i навички, ц^ навчання, техшка письма.
SOME APPROACHES TO THE FORMATION OF SKILLS OF WRITTEN SPEECH AMONG FOREIGN STUDENTS OF NON-PHILOLOGISTS Vladimirova V.I., Bogynia L.V.
Following are some of the moments of training of foreign students to implementation written work as methodical of the problem and the urgency of forming the skills of letters of foreign students at the initial stage of training. Discussed aspects of forming the skill to write dictations with the purpose of the correct spelling of separate words, terms, phrases, sentences, etc., which affect the communication needs of the contingent of students in the conditions of educational, professional communication and organization of future work on self-improvement written skills.
Key words: spoken language, written language, alphabet, spelling, types of letters, abilities and skills, learning objectives, writing technique.
УДК 61+378.14+376.68
ОСВ1ТНЯ ПАРАДИГМА П1ДГОТОВКИ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Формування глобашзованого та шформацшно залежного сусшльства все наполегливше вимагае реатзацп ново!, життестверджуючо! парадигми вищо! осв™, яка базуеться на принципах гумашзму та людино-цен^зму. Надання ягасно! освгги передбачае штегращю у освггнш простер шших держав за умови академiчноi' мобшьносп студеипв та викладачiв вишiв. Не лишаються осторонь проблеми формування високо! вмотивованост досягнення належно! якост навчання в уах учаснигав осв^нього процесу. Дотримання принцишв ново! осв^ньо! парадигми вимагае постшно шдвищення квашфкацп пращвнимв освгги.
Ключов1 слова: парадигма вищо! освгга, шдготовка шоземних студеипв, мотиваци учаснигав освгтнього процесу.
Людство розпочало трете тисячолитя свое! юторп з над1ями на краще майбутне, що мало би характеризуватися тр1умфом гуманютичних та демократичних щеал1в, оптим1зованим та гармошчним розвитком економ1ки, реал1зац1ею ран1ше накопичених духовних та соц1альних оч1кувань.
Процес розвитку цившзацп неоднорщний в npocTopi та нелшшний в 4aci. Pi3Ke збiльшення енергетичних потужностей, яю опанувало людство, формування та розвиток високотехнолопчного й шформацшного суспiльства в передових кра!нах неминуче веде до посилення соцiально-економiчноi неоднорщносп свiту. Ця найважливiша обставина, все бшьш виразно проявляеться у протирiччi мiж людством та наслiдками його неконтрольовано! науково-техшчно! та господарсько1 дiяльностi, значною мiрою обумовлюе неминучiсть поглиблення глобально! економiчноi та соцюкультурно! криз. У першу чергу це ввдб'еться на освпшх системах рiзних кра!н. Розвиток iнформацiйного простору потребуе забезпечення психолопчно! та професшно! пiдготовленостi уах учасникiв освiтнього процесу. В умовах радикального ускладнення життя суспiльства, його техшчно! та сощально! iнфраструктури виршальною виявляеться змiна вiдношення людей до шформацп, яка стае найважливiшим стратепчним ресурсом суспiльства.
Усвiдомлення небезпечностi цих процесiв все наполегливiше вимагае реатзаци ново!, життестверджуючо! парадигми вищо! освгги, яка базуеться на принципах гумашзму та людино-центрiзму. Кожному громадянину в будь-якш краiнi свiту необхщне чiтке розумiння того, що людство не врятують нi природнi багатства, ш «розумш» машини, нi гешальш полiтики - порятунок можливий лише в результата усвщомлено! дiяльностi гуманно! особистосп, яка вiдтворюеться у мшьйонах i м1льйонах людей. На сучасному етапi перспектива розвитку освiти полягае у академiчнiй мобiльностi у широкому сена - «мобшьними» мають бути й викладач^ й студенти, й навчально-методичне забезпечення освiтнього процесу. 1ноземш студенти, яш навчаються в Украш, можуть вважатися «мобшьними» лише частково. Зпдно з основними засадами Болонсько! декларацп академiчна мобiльнiсть передбачае навчання в рiзних унiверситетах за одним напрямом пiдготовки фахiвцiв. Здавалося б, шоземш студенти, яш навчаються англшською мовою, мають можливiсть навчатися ^м, укра!нських, ще й у европейських вишах. У деяких кра!нах впродовж дешлькох столiть iснуе практика здобування освiти закордоном, тому iноземнi студенти бшьше до цього пристосованi. Однак, на практицi виявляеться, що !х пiдготовка з англшсько! мови потребуе значного доопрацювання як у професшному, так i у побутовому аспектах. Тому ви!зд у Свропу унеможливлюеться не лише через проблеми з вiзовим забезпеченням по!здки, а й через складнощi у спiлкуваннi [3]. На перший план виходить необхщнють створення обгрунтовано! мотивацп у студенпв щодо вивчення англшсько! та мови кра!ни перебування для опанування професшно! освiти. Це потребуе об'еднання зусиль студентiв та викладачiв згiдно з принципами ново! освггаьо! парадигми вщповщно до новiтнiх документiв ЮНЕСКО. Принцип збереження та примноження мiжособистiсноi комушкацп, едино здатно! сьогоднi протистояти всеосяжнш техшзацп й шформатизацп навчально-виховного процесу. Безумовно, використання комп'ютерних технологiй багаторазово пщвищуе ефективнiсть будь-якого заняття. Але вони призводять й до значних негативних наслiдкiв в царинi мiжособистiсноi комушкацп, серед яких можна вщмиити витиснення живого спiлкування та пщсилення соцiального вщчуження. Для iноземних студенпв, яш прибули на навчання в шше соцiокультурне середовище, це особливо небезпечно. Тому мае бути високою вщповщальнють викладача не лише за вщтворення та запам'ятовування навчального матерiалу, а й за коректне формування особистосп шоземного студента. Щоби зберегти контакт мiж суб'ектами освiтнього процесу на особиспсному рiвнi, необхiдно заложити в фундамент освиньо! парадигми, що формуеться, принцип мiжособистiсноi комушкацп, и саме в цьому бачиться !! головний гуманiстичний сенс.
Другим необидным принципом ново! освiтньоi парадигми мае бути принцип сощально! участi, який припускае розгляд статусу студента не лише з позицш об'екта процесу навчання, а й з позицш суб'екта, що висувае часто неусвiдомленi, але, як правило, обгрунтованi вимоги до форми й змюту освiтнього процесу, що домагаеться права активно впливати на вибiр навчально! iнформацii. В цен^ уваги викладача мае бути виявлення iнтенцii (прагнення, намагання) як тих що навчаються та мають потребу в певному рiвнi знань в конкретнш предметнiй галузi, так i тих, що навчаються та спрямовують процес навчання в русло суспшьних потреб. П1дготовка студентiв у медичних вузах вимагае виховання у студенпв високих моральних якостей, i тут важливу роль вiдiграе викладач. Його особиста та професiйна культура i етика часто впливае на формування особистосп та види дiяльностi студента. Бажано, щоби викладач не обмежувався професiйною медичною культурою. Вш повинен бути всебiчно розвиненим членом сощуму, що дае йому змогу активно впливати на процеси самореалiзацii студента.
Нарештi, треба визнати, що сталася глибока, докоршна змiна життевих штереав молодих людей усього свиу - вiд переважно духовних в минулому до переважно матерiальних у даний час з орiентацiею на рiзного роду комерцiйну дiяльнiсть. Тому, в сучасних умовах викладач повинен формувати у студенпв, особливо випускниюв, позитивш мотивацii стосовно вивчення дисциплши та удосконалення надбаних практичних навичок, активiзувати клiнiчне мислення студентiв з урахуванням !х знань з фундаментальних та сумiжних дисциплiн з залученням до процесу навчання вiртуальних технологш, що може пiдвищити iнтерес студенпв до предмету, що вивчаеться.
Викладач мае пояснити студентам, що велию можливосп Internet слiд застосовувати на розвиток власних знань та умшь, як1 необхiднi конкурентоздатному фахiвцевi, а не лише для задоволення швидкоплинних iнтересiв [4].
Третiм фундаментальним принципом ново! освпньо! парадигми можна назвати принцип безперервносп освiти, можливостi для самовдосконалення людини впродовж усього !! життя. Сьогодшшнш динамiзм суспiльства потребуе створення принципово ново! школи, здатно! до широкого саморегулювання та самовщновлення. Слщ здiйснити структурну перебудову системи освии по рiвню та термшам навчання, типам навчальних закладiв, змюту та формам навчання, формам власносп. Перехщ до багатоступенево! та багатоварiантноi системи освiти дозволить задовольнити потреби молодi згiдно можливостям, бажанням та здiбностям кожного. Одночасне навчання за декшькома напрямами пiдготовки, право швидко переорiентуватися на сумiжну спецiальнiсть,
обирати форму i навiть кра!ну навчання, пiдвищить мотивашю до здобуття яюсно! освiти, внесе елемент гнучкосп та захисту штереав людини у складних умовах ринково! економiки [1].
Вiдкритим лишаться питання щодо мобiльностi викладачiв медичних вишiв, особливо тих, якi працюють на клшчних стоматологiчних кафедрах. Слiд, зазначити, що у сучасних умовах висока мотиващя до участi в освгтньому процесi мае бути не лише у студенпв, а й у викладачiв. Найважливiшою умовою удосконалення навчального процесу залишаеться пiдвищення педагопчно! майстерносп викладача, що завжди було i лишаеться головною ланкою педагопчно! дiяльностi. За iснуючими рiвнями ефективностi викладацько! дiяльностi [5] лише викладачi, яю працюють на системно-модулюючому рiвнi та на системно-модулюючому рiвнi дiяльностi та поведшки можуть готувати конкурентоспроможних фахiвцiв. Саме викладачi мають демонструвати студентам принцип безперервносп освiти у будь-якому вщ незалежно вiд займано! посади [2].
Враховуючи вищенаведене, слiд намггати оптимальнi шляхи щодо збалансованостi академiчноl мобiльностi студентiв та викладачiв медичних вишiв. Цiлеспрямовано й плiдно працюючи на зарубiжному ринку освiтнiх послуг, використовуючи при цьому вщносно широкий арсенал юнуючих на сьогоднi можливостей, викладач тим самим достойно виконуе свою професшну та суспiльну мiсiю, сприяе зростанню iмiджу нашо! держави на мiжнароднiй аренi.
1. Болонский процесс 2020 - Европейское пространство высшего образования в новом десятилетии : коммюнике конференции европейских министров, ответственных за высшее образования. Левен / Лувен-ла-Нев, 28-29 апреля 2009 г. // Высш. образование в России. - 2009. - № 7. -С. 156-162.
2. Козыренко В.П. Реализация концепции непрерывного образования в Украине (опыт интегрированного научно-образовательного комплекса ХГУ «НУА») / В.П. Козыренко, О.В. Лазаренко // - М., 2008.-С. 200-214.
3. Скрипшков А.М. Деяга питання оргашзацп англомовного викладання шоземним студентам / А.М. Скрипшков, Л.1. Волошина, I.I. Старченко // - Полтава, 2005. - С. 209-210.
4. Тимофеев А. А. Преподаватель высшего учебного заведения на до- и последипломном этапах обучения / А. А. Тимофеев, Н.А. Ушко, М.А. Ярифа // Современная стоматология, 2012. - № 3. - С. 146-150.
5. Фицула М.М. Педагопка вищо! школи: Навч.посiб / М.М. Фицула // - К.: «Академвидав», 2006. - 352 с.
ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ПАРАДИГМА ПОДГОТОВКИ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ В ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ Волошина Л.И.
Формирование глобализованного и информационно зависимого общества все настоятельнее требует реализации новой, жизнеутверждающей парадигмы высшего образования, базирующейся на принципах гуманизма и человеко-центризма. Предоставление качественного образования предусматривает интеграцию в образовательное пространство других стран при условии академической мобильности студентов и преподавателей вузов. Не остаются в стороне проблемы формирования высоких мотиваций достижения должного качества обучения у всех участников образовательного процесса. Соблюдение принципов новой образовательной парадигмы предполагает постоянное повышение квалификации работников образования.
Ключевые слова: парадигма высшего образования, подготовка иностранных студентов, мотивации участников образовательного процесса.
EDUCATIONAL PARADIGM OF PREPARATION OF FOREIGN STUDENTS IS IN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS Voloshyna L.
Formation of society which globalized also is information dependent everything more insistently demands realization of a new and vital paradigm of the higher education which is based on the principles of humanity and human centrism. Opportunity to get a quality education provides integration into educational space of other countries. Such integration is possible on condition of the academic mobility of students and teachers of higher education institutions. Problems of formation of high motivations of achievement of due quality of training at all participants of educational process don't stand aside. Observance of the principles of a new educational paradigm assumes continuous professional development of educators.
Key words: paradigm of the higher education, preparation of foreign students, motivations of participants of educational process.
УДК 579.61+378.147
ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З АНГЛОМОВНИМИ СТУДЕНТАМИ ЗА УМОВ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ НА КАФЕДР1 МЖРОБЮЛОГП,
В1РУСОЛОГП ТА ШУНОЛОГП
У статт висв^лено особливост оргашзацп навчального процесу з англомовними студентами за умов впровадження кредитно-модульно! системи на кафедрi мкробюлоги, вiрусологii та iмунологii ВДНЗУ «УМСА».
Ключов1 слова: мкробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя, англомовш студенти, кредитно-модульна система.
1нтегращя медично! освпи Укра!ни до европейського освггаього простору почалася з впровадження кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу для студенпв медичного факультету у 2005 р. Студенти стоматолопчного факультету почали навчатися за Болонською системою з 2010 року. Англомовш студенти вперше прийшли на кафедру мкробюлогп, вiрусологil та iмунологil ВДНЗУ «УМСА» у 2005 р. За щ роки викладачi кафедри набули певного досвщу з викладання дисциплши англомовним студентам за кредитно-
