CC BY
11
УДК 616.12-008.331-1:616.127/.13-085
B.I. Кошля, ОСОБЛИВОСТ1 3MIH
Бен-Аб(дМуна ВНУТР1ШНЬ0СЕРЦЕВ01ГЕМОДИНАМ1КИ
I ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ МЮКАРДА П1Д ВПЛИВОМ ТЕЛМ1САРТАНУ У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ
Запоргзька медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu кафедра загальног практики - ciMeunoi медицини з курсами дерматовенерологи та ncuxiampii
(зав. - заслуж. дгяч науки i технгки Украти, д. мед. н., проф. B.I. Кошля)
бул. Вттера, 20, Запоргжжя, 69096, Украта
Zaporozhye Medical Academy of Postgraduate Education
Department of Family Medicine with courses dermatology and psychiatry
Vintera boul., 20, Zaporozhye, 69096, Ukraine
e-mail: fammad@mail.ru
Ключов! слова: гтертотчна хвороба, гемодинамжа, гтертотчна хвороба, телмкартан Key words: essential hypertension, hemodynamics, telmisartan
Реферат. Особенности изменения внутрисердечной гемодинамики и функционального состояния миокарда иод влиянием телмисартана у больных с гипертонической болезнью. Кошля В.И., Муна Бен-Абид. У 41 больного с гипертонической болезнью I и II степени было изучено влияние телмисартана на показатели внутрисердечной гемодинамики и функциональное состояние миокарда левого желудочка (ЛЖ). Проведенные исследования показали, что на фоне лечения телмисартаном отмечается уменьшение конечного диастолического объема ЛЖ, конечного систолического меридионального стресса и конечного диасто-лического напряжения миокарда, увеличение фракции выброса ЛЖ и скорости циркулярного сокращения волокон миокарда. Указанные изменения можно объяснить улучшением пластических характеристик миокарда, что обусловлено как прямым действием телмисартана на миокард через блокаду локальной ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, так и опосредованным влиянием за счет снижения артериального давления и постнагрузки.
Abstract. Features of change of intracardiac gemodynamics and functional state of myocardium under the impact of telmisartan in patients with hypertension. Koshlia V.I., Ben-Abid M. In 41 patients with essential hypertension I and II degrees telmisartan influence on parameters of intimate heodynamics and functional condition of myocardium of LV has been studied. Carried out researches have shown, that on a background of treatment with telmisartan reduction of final diastolic volume of LV, final systolic meredional stress and final diastolic pressure of the myocardium and increase in fraction of LV ejection emission and speed of circular reduction of myocardium fibres is marked. The specified changes may be explained by improvement of plastic characteristics of the myocardium that is caused both by direct action of telmisartan on the myocardium through blockade of a local renin-angiotensin-aldosterone system, and by the mediated influence due to decrease of blood pressure and after post loading.
Ппертошчна хвороба (ГХ) посщае одне з провщних мюць у структур! серцево-судинних захворювань \ причин смертносп [1, 5]. При цьому дослщження внутршньосерцево! гемоди-намши та функцюнального стану мюкарда е одним з головних напрямюв визначення струк-турно-функцюнальних змш [2, 4] та попереджен-ня ураження мюкарда у хворих на ГХ. Зважаючи на те, що ГХ як у всьому свт, так \ в Укра1ш набувае характеру ешдемн, розробка метод1в е одшею з1 складових завдань Нацюнально! програми профшактики \ лшування гшертошчно! хвороби в Укра1ш.
Проведения ефективно! гшотензивно! терапи дозволяе достов1рно знизити ризик виникнення
ускладнень. Однак виб1р оптимальних шдход1в до лшування хворих та застосування певних груп антигшертензивних препарата е досить склад-ним, що i зумовлюе необхщшсть пошуку нових ппотензивних засоб1в.
Зважаючи на достатньо високу ефектившсть антагошспв А II рецептор1в ангютензину [3, 6, 7], у робот1 була поставлена задача вивчити вплив телмюартану [8] на стан внутршньо-серцевого кровообпу та функцюнальний стан мюкарда л1вого шлуночка (ЛШ). Проведен! рашше багатоцентров1 дослщження показали достатньо високу ефектившсть рамшрилу на зниження ризику загально! смертносп, шсульту, шфаркту м1окарда та маси мюкарда ЛШ. Однак
вплив телмюартану на стан внутршньосерцевого кровообпу вивчений недостатньо.
Мета роботн - оцшка вплнву телмюартану на стан внутршньосерцево! гемодннам1кн та функцюнальний стан мюкарда л1вого шлуночка (ЛШ) у хворих на ГХ залежно вщ ступеня шд-внщення артер1ального тиску (АТ) та типу ремоделювання ЛШ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ
Вплив телмюартану на показники внутрш-ньосерцево! гемодинам1ки та функцюнальний стан мюкарда ЛШ був вивчений у 41 хворого на ГХ, серед яких у 19 був I ступшь ГХ (1-а група) i у 22 - II стушнь ГХ (2-а група). Рам1прил при-значався один раз на добу в доз1 5 мг. Курс лшування становив 6 мюящв. 3 метою контролю була обстежена група здорових oci6 вщповщно! стан та в1ку в кшькосн 30 oci6. Стан внутрш-ньосерцево! гемодинам1ки та функцюнальний стан мюкарда ЛШ вивчався методом ехо-кардюграфп.
Матер1ал оброблений методами вар1ацшно1 статистики на персональному комп'ютерь
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Анатз 6-мюячного амбулаторного л1кування телмюартаном залежно вщ ступеня ГХ показав, що частота серцевих скорочень (ЧСС) в обох трупах достов1рно знижувалась (1-а група -4,9%, р<0,01, 2-а група - 4,2%, р<0,05) на rai ¿стотного антпгшертензпвного ефекту рамш-рилу. Так, р1вень «офюнпх» значень систо-л1чного артер1ального тиску (АТ) у пащенпв на ГХ I ступеня знижувався на 15,1% (р<0,001), а д1астол1чного - на 11,6% (р<0,001); у хворих на ГХ II ступеня вщповщно на 18,0% (р<0,001) та на 12,8% (р<0,001). Антнгшертензивнпй ефект телмюартану зростав 3Í збшьшенням ступеня ГХ. При дослщженш впливу рамшрнлу на показники ЧСС та р1вень АТ залежно вщ типу ремоделювання ЛШ слщ вщзначити, що ютотннй атпгшертензнвннй ефект вщм1чався при bcíx вар1антах геометрн ЛШ. Так, систол1чний АТ у хворих з нормальною геометр1ею (НГ) ЛШ в1д-носно даних до лшування знижувався на 15,2% (р<0,001), д1астол1чний - на 14,3% (р<0,001), ЧСС - на 1,8%; у хворих з концентричною (КГ) та ексцентричною г1пертроф1ею (ЕГ) ЛШ вщповщно систол1чний АТ - на 15,7% (р<0,001) та 16,6% (р<0,001); д1астол1чний АТ - на 11,0% (р<0,001) та 11,6% (р<0,001); ЧСС - на 4,1% (р<0,05) та 4,3%.
На тл1 л1кування рам1прилом у хворих на ГХ II ступеня вщм1чалось зростання ударного
шдекса (У1) ЛШ (3,8%), а в обстежених 1-1 групи - bíh мав тенденц1ю до зниження (5,0%). Змши ударного ¿ндекса переб1гали на rai тенденцй до зменшення ¿ндекса к1нцевого д1астол1чного об'ему (¿КДО) ЛШ та загального периферичного судинного опору (ЗПСО) (1-а група - на 7,0%, р<0,001 i 30,8%, р<0,001; 2-а група - на 4,2% i 25,4 %, р<0,001) в обох трупах. При анатз1 змш показниюв кровооб1гу залежно в1д типу ремоделювання ЛШ було вщм1чено, що у хворих з нормальною геометр1ею л1вого шлуночка ударний ¿ндекс вщносно даних до л1кування практичне змшювався, у хворих з концентричною гшертроф1ею мав тенденц1ю до зростання (6,1%, р<0,02), а в обстежених з ексцентричною гшертроф1ею bíh знижувався (4,9%, р<0,001).
Позитивн1 3míhh на rai л1кування телм1-сартаном супроводжувались i покращенням функц1онального стану м1окарда та розванта-женням л1вого передсердя (ЛП). Так, у пац1ент1в з ГХ I ступеня швидюсть циркулярного скоро-чення волокон м1окарда (Vcf_1) зростала на 1,0%, фракц1я викиду (ФВ) л1вого шлуночка - на 3,6%, а д1аметр ЛП зменшувався на 6,5%; у хворих на ГХ II ступеня вщповщно на 1,7% (р>0,001), 9,1% (р<0,001) та 6,1%(р>0,001). При цьому в пащенпв з НГ ЛШ зростання Vcf "1 i ФВ становило в середньому близько 10,3%, а зменшення д1а-метра ЛП -3,3%; у пащенпв з КГ - на 1,7%, 11,1% (р<0,001) та 9,1% i в пащенпв з ЕГ - 2,6%, 10,6% (р<0,02) та 6,3%. Разом з тим серцевий шдекс (CI) у bcíx трупах мав тенденщю до зниження.
Курсове лшування телмюартаном призводило до зменшення товщини мюкарда задньо! стшки (ТМЗС) i м1жшлуночково! перегородки (МШП) та маси мюкарда (ММ). Так, у пащенпв з ГХ I ступеня ТМЗС ЛШ зменшувалась на 3,6%, МШП - на 5,9% (р<0,01), шдекс ММ - на 9,4%, (р<0,01). В обстежених з ГХ II ступеня динамша наведе-них показниюв вщповщно становила 4,3%, (р<0,001), 6,5%, (р<0,001) i 13,1% (р<0,001). Водночас вщм1чалось i достов1рне зменшення кшцевого систол1чного мерид1онального стресу (КСМС) i кшцево! д1астол1чно! напруги мюкарда (КДНС) (в1дпов1дно: 1-а група - 15,7%, (р<0,001); 40,7% (р<0,001), 2-а група - 15,0%, р<0,001; 38,7%, р<0,001), яке св1дчило про ¿стотне зниження перед- та шслянавантаження на rai л1кування телм1сартаном. При анал1з1 даних показниюв залежно в1д характеру ремоделювання ЛШ було вщм1чено, що шдекс ММ ЛШ при НГ протягом курсу лшування телм1сартаном зменшувався на
16/ Том XXI/ 3
27
2,5% 1 неютотно вщр1знявся вщ даних контролю; ТМЗС ЛШ зменшувалась на 5,5%, а МШП - на 5,3%; при КГ та ЕГ гшертрофн шдекс ММ, ТМЗС ЛШ та товщина МШП зменшувались бшьш ютотно, що вщносно даних до лшування становнло вщповщно 7,9% (р<0,01) 1 12,6% (р<0,001); 5,7 % (р>0,01) 1 4,3% (р>0,01); 3,4% (р>0,01) 1 7,0% (р>0,01). Пор1вняння змш вщно-шення КДО/ММ ЛШ на тт лшування рамшрп-лом показало, що найбшьш суттево вщношення КДО/ММ ЛШ зростало при КГ (11,6%) та ЕГ (11,5%) ЛШ 1 в меншому ступеш при НГ (1,4%). У цих трупах також 1 найбшьш суттево зменшувались показники КСМС (КГ - 14,0%, р<0,02; ЕГ - 13,3%, р<0,05; НГ - 10,6%, р<0,05) 1 КДНС (КГ - 35,9%, р<0,001; ЕГ- 34,2%, р<0,001; НГ -21,4%, р<0,001).
Проведен! нами дослщження вплпву телм1-сартану на стан внутршньосерцево! гемодина-м1кп та функцюнальнпй стан мюкарда ЛШ свщчать про внсоку його ефектившсть внаслщок зменшення гшертрофн л1вого шлуночка та, напевно, покращення еластичних характеристик
мюкарда й опосередкованим впливом за рахунок зниження АТ 1 шслянавантаження на ЛШ. Наведен! дан! можуть бути ор!ентирами для проведения ефектнвно! антигшертензивно! терапн рам!прнлом.
висновки
1. ГХ призводить до ютотних зм!н внутрш-ньосерцево! гемодинам!кп та функц!онального стану мюкарда ЛШ.
2. Телмюартан у добовш доз! 5 мг мае вира-жену антигшертензивну д!ю ! може застосовува-тись як вар!ант монотерапн або в поеднанн! з бюопрололом у хворнх на ГХ, не спричиняючи ускладнень та п!двпщуючн ефектившсть лшування.
3. Для подальшпх розвщок механ!зм!в пору-шення внутр!шньосерцевого кровообпу та функц!онального стану м!окарда виникае в перспектив! необхщнють досл!дження ендоте-л!альннх фактор!в з урахуванням нейрогумо-ральннх вплнв!в ренш-ангютензпн-альдостеро-ново! та симпатико-адреналово! систем.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. АфанасюкО.1. Досягнення цшьового р1вня артер!ального тиску у хворих на артер!альну гшертензш з коморб!дним цукровим дабетом 2-го типу теля стандартного комплексного л1кування / О.1. Афанасюк // Буковин. медичний вюник. - 2014. - № 2 (70). - С. 3-6.
2. Драпкина О.М. Антагонисты ангиотензиновых рецепторов в лечении сердечно-сосудистых заболеваний / О.М. Драпкина // Справочник поликлинического врача. -2008. -№ 5,- С. 22-24.
3. Кобалава Ж.Д. Европейские рекомендации по артериальной гипертонии / Ж.Д. Кобалава // Кардиология. - 2013. - № 12. - С. 83-93.
4. Конради А.О. Оценка распространенности ре-моделирования миокарда при артериальной гипер-тензии с применением различных эхокардиографи-ческих критериев / А.О. Конради, Д.А. Захаров, О.Г. Рудоманов // Артериальная гипертензия. - 2012. - № 1,Т. 7.-С. 20-27.
5. Свщенко £.П. Артер!альна гшертензгя онов-лена та адаптована клшчна настанова, заснована на доказах 2012 / £.П. Свщенко, A.C. Багрш, Л.М. Сна // Новости медицины и фармации. - 2012. - № 12 (422). -С. 12-58.
6. Стуктурно-функциональное состояние миокарда и показатели сигнал-усредненной электрокардиограммы у больных гипертонической болезнью / В.И. Рузов, Р.Х. Гимаев, В.А. Разин [и др.] // Кардио-васкулярная терапия и профилактика. -2005. - № 6, ч. II.-С. 21-26.
7. Шилов A.M. Сартаны в практике врача первичного звена при лечении артериальной гипертонии/ A.M. Шилов // Фарматека. -2014. - №9. -С. 17-21.
8. ACCORD Study Group. Effects of intensive bloodpressure control in type 2 diabetes mellitus // N. Engl. J. Med. - 2010. - Vol. 362. - P. 1575-1585.
REFERENCES
1. Afanasjuk OI. [Reaching the target blood pressure in patients with hypertension with comorbid diabetes mellitus type 2 after standard treatment complex], Bukovins'kij medichnij visnik. 2014;2(70):3-6. Ukrainian.
2. Drapkina OM. [Angiotensin receptor antagonists in treating cardiovascular diseases]. Spravochnik polikli-nicheskogo vracha. 2008;5:22-24. Russian.
3. Kobalava ZhD. [European guidelines on hypertension], Kardiologija. 2013;12:83-93. Russian.
4. Konradi AO, Zaharov DA, Rudomanov OG. [Estimation of the prevalence of myocardial remodeling in
hypertension using different echocardiography criteria]. Arterial'najagipertenzija. 2012;l(7):20-27. Russian.
5. Svishhenko EP, Bagrij AE, Cna LM. [Hyperension adapted and updated clinical guidelines based on evidence-2012], Nov. med. i farmacii. 2012;12(422):12-58. Ukrainian.
6. Ruzov VI, Gimaev RH, Razin VA, et al. [The structural and functional state of the myocardium and indicators of signal-averaged electrocardiogram in patients with hypertension], Kardiovaskuljarnaja terapija i profilaktika. 2005;6:(II):21-26. Russian.
7. Shilov AM. [Sartans in the practice of primary care physicians in the treatment of hypertension], Farma-teka. 2014;9:17-21. Russian.
8. ACCORD Study Group. Effects of intensive bloo dpressure control in type 2 diabetes mellitus. N. Engl. J. Med. 2010;362:1575-85.
Crana HaAinmna ao peAaKuii 26.04.2016
♦
УДК616.126.5-007.2-056.7:577.218]-053.2
ЕКСПРЕС1Я ГЕН1В НУКЛЕАРНОГО ФАКТОРА АКТИВОВАНИХ Т-КЛ1ТИН У Д1ТЕЙ 3 ДВОСТУЛКОВИМ АОРТАЛЬНИМ КЛАПАНОМ СЕРЦЯ
Запор1зъкий державный медичний утверситет
кафедра гостталъног nediampiï
кафедра мгкробгологИ] вгрусологи та ШунологП
кафедра пропедевтики дитячих хвороб
пр. Маяковсъкого, 2б, Запоргжжя, б9000, Украта
Zaporizhzhya State Medical University
Department of hospital Paediatrics
Department of Microbiology, Virology and Immunology
Department ofpropaedeutics of children diseases
Mayakovski avenue, 2б, Zaporizhzhya, б9000, Ukraine
e-mail: kamenshchyk@mail.ru
Ключов! слова: двостулковий аорталъний клапан, dimu, допплерехокардюграф1я, генна експреая, NFATCl, NFATC4
Key words: bicuspid aortic valve, children, dopplerocardiography, gene expression, NFATCl, NFATC4
Реферат. Экспрессия генов нуклеариого фактора активированных Т-клеток у детей с двухстворчатым аортальным клапаном сердца. Каменщик A.B., Камышный А.М., Иванько О.Г. Гены нуклеарного фактора активированных Т- клеток (NFATCL играют ключевую роль как в формировании клапанов сердца, та и в имуннном ответе. В экспериментальных моделях также показано, что данные гены, относящиеся к факторам транскрипции, могут приводить к развитию гипертрофии миокарда в постнатальном периоде. Целью данного исследования стало определение уровня экспрессии генов NFATCl и NFATC4 в крови 30 детей с врожденными пороками сердца (ВПС). У l5 из этих детей был диагностирован двухстворчатый аортальный клапан (ДАК), у l5 - ВПС без клапанных аномалий, l5 условно здоровых детей составили группу контроля. У всех больных не отмечалось признаков сердечной недостаточности. На первом этапе исследования методом допплерэхокардиографии у детей с ДАК в сравнении с ВПС без клапанных аномалий и группой контроля было выявлено достоверное утолщение задней стенки левого желудочка и межжелудочковой перегородки. На втором этапе исследования было выявлено достоверное увеличение относительной нормализованной экспрессии гена NFATCl у больных с ДАК при отсутствии достоверных различий в уровне экспрессии гена NFATC4 в указанных категорий детей. Таким образом, у детей с двухстворчатым аортальным клапаном сердца имеет место формирование ранней гипертрофии миокарда с изменением экспрессии генов нуклеарного фактора активированных Т-клеток при превалировании экспрессии NFATCl. Определение уровня экспрессии указанных генов в крови детей с ДАК может рассматриваться как ранний маркер прогрессирующей гипертрофии миокарда.
A.B. Каменщик, О.М. Камишний , О.Г. 1ванько
1б/ Том XXI/ 3
29
