CC BY
10УДК 631.413.3:633.18(477.74)
Тортик М. И.
Особливост'1 засоленост'1 грунтов рисових систем Одещини
Одеський нацюнальний уыверситет iMeHi I. I. Мечникова, г. Одеса, e-mail: grunt.onu@mail.ru
Анотаця. Анал/'зуються основн тенденцП' i законом/'рност/' особливостей формування сольового профлю фунт/'в рисових систем Одещини. Встановлено, що вирощування культури рису сприяе полпшенню ¡х сольового режиму - спостергаеться розсолення фунтового профлю i зменшення запас/в водорозчинних солей.
Ключовi слова: рисовi системи, зрошення, водорозчиннi солi, х/'м/'зм засолення, пост1ригац1йний перюд.
Вступ
Загальновщомого, що рис вщноситься до одшеТ iз основних i цшних на земнш кулi зернових культур харчового призначення. Батьмвщиною рису являеться трошчний i субтротчний пояси ^вденно-СхiдноТ АзiТ, тобто це рослинна швденних широт, яка вщома в КитаТ, lндiТ, Японп i в рядi iнших краТн ще 4-5 тис. рокiв. В бврош рис почали вирощувати в XV стол^, головним чином, в краТнах Середземномор'я (lталiя, lспанiя, Франтя, Грецiя, Болгарiя i краТни бувшоТ Югославп).
Оскiльки це теплолюбива культура, то можливост ТТ вирощування в УкраТш обмеженi насамперед тепловими ресурсами з одного боку, а осктьки це рослина пгроф^ (проростае при тривалому затоплены), то i вщповщно для його вирощування необхiдна велика ктькють води.
В УкраТнi велик можливостi для розвитку рисосiяння вщкрились пiсля будiвництва крупних державних зрошувальних систем, насамперед на засолених землях в районах Причорномор'я i Присивашшя. Першi в УкраТнi рисовi зрошувальн системи iнженерного типу побудованi в 1961 роц в Скадовському район ХерсонськоТ областi на Краснознам'янськiй зрошувальнш системi. В 1964 роцi шсля побудови Пiвнiчно-Кримського каналу рис почали вирощувати в Криму. З 1968 року рис почали вирощувати i в Одеськш областi, переважно на заплавних землях Дунаю. Таким чином, твычна границя вирощування ^еТ культури сьогодн доходить практично до 46° пн. ш.
Вирощування культури затоплюваного рису в УкраТш здiйснюеться на малопродуктивних, часто пщтоплених, засолених i солонцюватих Грунтах. В Криму i на Херсонщинi це пересiчно темно-каштановi, каштановi i лучно-каштановi солонцюват фунти в комплексi з солонцями, а на Одещин в заплавi рiчки Дунай представленi переважно алювiальнi лучнi, лучно-болотнi, а також чорноземи швденш залишково-солонцюватi i лучно-чорноземнi слабосолонцюват фунти [2,3,6,7].
Узагальнення матерiалiв дослщжень рiзних авторiв, виконаних насамперед на засолених i солонцюватих каштанових фунтах приморськоТ смуги причорноморських ландшафтiв вказуе, що вирощування культури затоплюваного рису сприяе полтшенню Тх сольового режиму. Проте одночасно спостерiгаються iншi явища негативного характеру, а саме, розвиток елювiально-глейового процесу, зменшення вмюту гумусу i змiну його якiсного складу з утворенням бтьш рухомих гумусових речовин, посилення в перюд затоплення дiяльностi анаеробних мiкроорганiзмiв, що призводить до падшня окисно-вiдновного потенцiалу, появи у фунт сiрководню, метану, оргашчних кислот. Спостерiгаеться зростання вмiсту бкарбонатв, перiодична поява в Грунтах небезпечноТ сполуки -соди. У верхых горизонтах фунтв рисових чекiв змшюеться характер складення в сторону значного ущтьнення, обезструктурювання тощо [2,3,6].
Особливу увагу дослщники надають вивченню сольового режиму фунтв на рисових масивах. Детальне вивчення динамки сольового режиму фунтв з урахуванням конкретних фунтово-гщролопчних факторiв, що впливають на напрямок процеав розсолення-засолення служать запорукою правильного регулювання i оптимiзацiТ водно-сольового режиму фунтв рисових систем.
Сьогодн спостерiгаеться старiння матерiально-технiчноТ бази галузi рисiвництва, зниження фондо-та енергозабезпеченосп, що пов'язано з економiчними умовами, як склалися у сiльськогосподарському виробництвi УкраТни починаючи з 1991 р. Неефективне використання зрошувальних систем може призводити до попршення гщрогеолого-мелюративного стану земель, зниження ТхньоТ родючостi тощо [5].
В Одеськш област загальна площа рисових систем складае близько 13,7 тис. га. Побудован вони в кшц 60-х на початку 70-х рош минулого сторiччя в дельт рiки Дунай.
Матерiали i методи дослiджень
В перюд 1994-1995 роках на масивах зрошення Одещини спГвробГтниками кафедри Грунтознавства i географГ'' ГрунтГв i Проблемно''' науково-дослщно''' лабораторГ'' (ПНДЛ-4) Одеського нацiонального уыверситету iM. I. I. Мечникова була оргаызована дослГдно-експериментальна мережа стацГонарних дтянок довгострокового Грунтово-еколопчного монгторингу. дглянки Грунтово-моыторингових дослiджень ргзняться за ландшафтно-екологГчними умовами територГ'', вихГдними (до зрошення) генетико-виробничими i мелГоративними особливостями ГрунтГв, структурою Грунтового покриву, якГстю зрошувальних вод, тривалГстю та ГнтенсивнГстю зрошення [1]. За единою методикою [4] на дтянках монГторингу нами були проведенГ вихГднГ Грунтово-генетичн дослГдження зрошуваних i сумГжних незрошуваних ГрунтГв. Вс наступнГ роки практично щорГчно виконувались режимы дослГдження показникГв стану i продуктивностГ ГрунтГв рГзно'Т ГнтенсивностГ зрошення водами рГзно'Т Григацшно''' якостГ, в т.ч. i на дГлянках припинення зрошення в останнГ 14-17 рош [10]. ВсГ цГ режимы дослГдження на протязГ багатьох рокГв проводились двГчГ на рГк в оды й тГ ж термГни. Навесы (третя декада квгтня - перша декада травня) i восени (третя декада вересня - перша декада жовтня) вщбирались зразки ГрунтГв до глибини 2 м, в яких засоленють ГрунтГв визначалась методом водно''' витяжки з визначенням рН, Со32-, НСО3-, Cl-, S042-, Са2+, Мд2+, Nа+, К+ - ГонГв i суми солей.
Одна Гз таких дтянок стацГонарних спостережень (ДСС-5) закладена в межах високого рГвня заплави р. Дунай (абс. висота - 3-8 м), в рисовш зрошувальнш авозмУ №2 МГчуршсько''' зрошувально''' системи (1016 га). Грунтовий покрив представлений лучно-чорноземними глее-осолодтими важкосуглинковими Грунтами на лесоподГбних суглинках. Поле, де закладена дана длянка в рисовГй авозмУ з 1974 року.
Дана дтянка цГлком репрезентуе по багатьом факторам умови зрошення ГрунтГв затопленням пщ культуру рису i на шших рисових системах Одещини:
1. ВсГ рисовГ системи розташованГ на територГ'' КГлГйського i 1зма'''льського райоыв областГ побудованГ на високГй лесовш заплавГ Нижнього Дунаю в межах одного Дунайського заплавно-дельтового фГзико-географГчного району i сумГжно''' Гдентично''' по геоморфолопчному рГвню смуги лГвобережних низьких плюценових терас Придунайського фГзико-географГчного району, що характеризуются достатньо однотипною юторГею геологГчного розвитку та геоморфологГчною структурою, складом i властивостями Грунтово-пщГрунтово''' товщГ, сучасних ландшафтноутворюючих процесГв i ландшафтно-геохГмГчно' структури [1].
2. Для вах рисових систем подГбнГ ландшафтно-мелГоративнГ умови - режим атмосферного i Грунтово-пщГрунтового зволоження, режим природно' дренованост i характер засоленостГ товщГ, особливосл рослино-Грунтового покриву.
3. 1дентичними для всГх систем е зрошувальна вода, яка використовуеться для зрошення (прюна дунайська пдрокарбонатно-кальцГева з мГнералГзацГею в середньому близько 0,4 г/дм3) i норми зрошення пщ культуру рису, якГ складають близько 24 тис. м3/га.
4. На вах рисових системах подГбна i агромелГоративна технологГя вирощування культур. Зазвичай пюля культури затоплюваного рису (1-2 роки) поля переводяться в мелюративно-вщновлювальний режим з 1-3 рГчним вирощуванням переважно люцерни або шших культур.
Наявна агромелГоративна шформацГя по даному полю за перюд з 1989 року до сьогодення засвщчуе, що рис тут вирощували до 1999 року (1989, 1991, 1995, 1998 i 1999), а з 2000 року на полГ традицшно вирощують без затоплення зерновГ (пшениця, ячмшь), кормовГ (кукурудза на силос, багаторГчн бобовГ трави) i техычы (соняшник, рГпак) культури.
Результаты и обсуждение
Для характеристики засоленостГ ГрунтГв рисових систем безумовно необхщш знання вихщно''' засоленостГ ГрунтГв до початку зрошення. Як засвщчують фондовГ матерГали кафедри Грунтознавства i географп ГрунтГв Грунтово-пщГрунтова товща в межах високо' заплави Дунаю i сумГжно'' терасово' рГвнини вГдрГзняеться виключною пГстрявГстю засолення - вщ 0,1-0,3 до 0,8-1,0 % вщ ваги Грунту. Вихщну засоленГсть дослщжувано''' дГлянки ми характеризуемо за даними водно'' витяжки сумГжно'' незрошувано' дГлянки терасово' рГвнини (табл.1).
Як видно Гз даних таблиц 1, в незрошуваних умовах гумусована частина профтю ГрунтГв е незасоленою. Загальний вмют водорозчинних солей тут зазвичай складае 0,06-0,08 % вщ ваги Грунту, з них близько половини токсичн солк ХГмГзм солей тут за анюнним складом мГшаний - хлоридно- або сульфатно-гГдрокарбонатний, а за катюнним складом магнГево-кальцГевий. В межах гумусовано' частини профГлю вмют i склад солей у них практично не вГдрГзняеться вщ чорноземГв плакорних автономних ландшафтГв [9].
В середнш i нижнГй частинГ профтю (в межах каптярно''' кайми з глибини 80-100 см) спостерГгаеться суттеве збтьшення вмГсту водорозчинних солей. Серед анюшв водно' витяжки тут рГзко зростае вмГст сульфат-ГонГв i в меншш мГрГ хлор-ГонГв, особливо в другому метровому шарГ Грунту, а серед катюыв - натрГй-ГонГв. Внаслщок впливу слабомГнералГзованих пГдГрунтових вод (близько 3 г/дм ) переачно сульфатно-пдрокарбонатно-натрГевого або гщрокарбонатно-сульфатно-натрГевого хГмГзму), вмют водорозчинних солей в карбонатнш частит профтю складае в середньому 0,2-0,3 % вщ ваги Грунту. 1з загально'' суми солей частка токсичний солей тут складае вщ 75 до 90 %.
Таблиця 1.
1онний склад водно! витяжки богарних фунлв
го рн г £ Анюни Катюни
с; о . о н ц о , , о СО32- НСО3- С1- SО42- Са2+ Мд2+ Nа+ К+
£ ммоль/100 г Грунту % вщ ваги Грунту
0-30 7,70 0,063 0,025 - 0,48 0,029 0,30 0,011 0,13 0,006 0,47 0,009 0,25 0,003 0,17 0,004 0,02 0,001
30-50 7,75 0,075 0,038 - 0,65 0,040 0,13 0,005 0,23 0,011 0,46 0,009 0,30 0,004 0,23 0,005 0,02 0,001
50-100 7,83 0,186 0,138 - 0,56 0,034 0,49 0,017 1,58 0,076 0,75 0,015 0,71 0,009 1,16 0,035 0,01 0,000
100-150 8,70 0,314 0,283 0,10 0,003 0,97 0,059 0,85 0,030 2,59 0,124 0,38 0,008 0,55 0,004 3,73 0,086 0,01 0,000
150-200 8,95 0,229 0,203 0,20 0,006 0,83 0,051 0,55 0,020 1,68 0,081 0,32 0,006 0,20 0,002 2,73 0,063 0,01 0,000
Серед солей тут домiнують насамперед сульфати натрiю i хлориди натрiю. Хiмiзм засолення в бшьшосп випадкiв хлоридно-сульфатно-натрieвий. Ступiнь засолення слабкий за загальною сумою солей i середнiй за сумою токсичних солей. Слiд також звернути увагу на той факт, що в другому метровому шарi цих фунтв перюдично з'являються iони нормально!' соди (юн СО32-). На думку Г. В. Новково''' [8] в залежност вiд джерел появи соди в даному випадку содопроявлення слщ розглядати як активно-транзитний його рiзновид, поява якого пов'язана з впливом пщфунтових вод, збагачених содою та з !х кашлярним пiдтягуванням (транзитом) по профтю Грунту. Хiмiзм засоленостi фунтв пiдпорядкованих ландшафтiв у нижнiй частит профтю в даному випадку класифкуеться як хлоридно-сульфатно-натрieвий слiдами соди». За глибиною залягання першого сольового горизонту максимального загального вмюту солей фунти класифiкуються як глибокосолончакуватi.
Еволю^я фунтв пiд затопленим рисом в рiзних районах протiкае неоднаково i залежить насамперед вiд дренованостi територп, гранулометричного складу фунту-пщфунтя, рiвня пщфунтових вод i 'х якiсного складу, генетичних особливостей фунтв i шших показникiв [2,6].
Результати наших спостережень за режимом пщфунтових вод i !х якiсним складом показують, що глибина рiвня !'х залягання в район ДСС-5 змiнювалась вiд 0,6-2,0 м при затоплены чеюв пщ культурою рису i наступного скидання вод з чекв до 1,7-2,6 м в роки вщсутносп затоплення i вирощування iнших культур авозмш. Змiнюеться по рокам i склад пщфунтових вод. Причому суттево змшюеться як мiнералiзацiя так i !'х хiмiзм. Мiнералiзацiя пщфунтових вод в роки без затоплення чеюв переачно складае вiд 2,6 до 3,3 г/дм3. В роки вирощування культури рису спостер^аеться значне зменшення мшералiзацN до 1,7-2,3 г/дм3. Таким чином, можна стверджувати, що пiд час затоплення чекв прiсною дунайською водою вщбуваеться розбавлення i опрiснення пщфунтових вод. Слщ також зазначити, що мiнералiзацiя пщфунтових вод до введення в дш рисових систем зазвичай складала вщ 5 до 10(30) г/дм3.
Пщфунтов1 води лужн - рН вщ 7,80 до 8,10 (табл.2). Хiмiчний склад 1х дуже пютрявий. Якщо за катiонним вш залишаеться на протязi всього перюду спостережень вiдносно стабiльним - натрiевим (вмiст натрiю в середньому 83-85 ммоль % вщ суми катюшв), то за анiонним складом вш суттево змiнюеться по рокам - вщ сульфатно-гiдрокарбонатного i гiдрокарбонатного (вмют гiдрокарбонат-iона вiд бiльш нiж 50 до 70 ммоль % вщ суми анюыв) до гiдрокарбонатно-сульфатного (вмют сульфат-юна вщ майже 50 до 60 ммоль % вщ суми анюшв).
Таблиця 2.
_1онний склад пщфунтових вод_
Дата вщбору (роки) Анюни Катюни
рН X солей, СОэ2" НСОэ С1 SO42" Са2+ Мд2+ Na+ К+
г/дм3 ммоль/дм3 мг/дм3
1994 без затоплення 7,80 3,30 0 23,20 1415,20 5,20 184,60 15,40 739,20 1,60 32,00 4,20 51,03 38,00 874,00 не визн.
1996 без затоплення 7,85 3,17 0 26,50 1616,50 6,30 223,65 9,10 436,80 0,90 8,00 6,00 72,90 35,00 805,00 сл.
1997 без затоплення 8,00 3,02 0 24,40 1488,40 5,60 198,80 10,04 481,92 2,00 40,00 6,40 77,76 31,60 726,80 0,04 1,60
1998 затоплення 8,10 1,70 0 8,20 500,20 4,20 149,10 11,22 538,56 0,40 8,00 2,40 29,16 20,80 478,40 0,02 0,80
1999 затоплення 7,85 2,31 0 20,70 1262,70 3,60 127,80 5,71 274,08 1,10 22,00 3,90 47,39 25,00 575,00 0,01 0,40
2000 без затоплення 7,85 2,57 0 10,00 610,00 4,20 149,10 21,80 1046,40 0,60 12,00 5,40 65,61 30,00 690,00 сл.
При цьому слщ зазначити, що виявити будь-як 3aKOHOMipHOCTi змiни якiсного складу пщГрунтових вод вiд агромелюративно!' ютори' не вдалося. Як при затоплены так i без затоплення гiдрохiмiчний режим пщГрунтових вод рiзний.
Порiвнюючи сучасну засоленiсть Грун™ рисових чеш з вихiдною засоленiстю (табл.1) можна з впевненютю стверджувати, що рисоаяння призвело до розсолення Грунтового покриву. У верхнш гумусованiй частинi профтю (0-50 см) вщчутних змiн ктькюного i якiсного водорозчинних солей практично не простежуеться. Достатньо чiтко констатуеться деяке звуження спiввiдношення кальцiю до натрш з 2,0-2,8 до 0,7-1,4(1,7), що пов'язано насамперед iз зменшенням водорозчинного кальцiю.
В карбонатнш частинi профiлю вмiст водорозчинних солей в Грунтах рисових систем суттево зменшуеться. Так, в шарi 50-100 см вмют солей практично втричi менший порiвняно з незрошуваними (в середньому 0,065 % вщ ваги Грунту). В шарi 100-150 см ктькють солей також зменшилась практично втричi (0,110 %), а в шарi 150-200 см майже в 1,5 рази. Загальт запаси солей в двометровому шарi Грунту зменшились в середньому з 55-57 т/га до майже 27 т/га. Хiмiзм засолення у верхнш гумусованш частит профтю переачно мiшаний як за анюнним так i за катюнним складом. В нижнш частит профтю вш залишаеться практично незмшним - хлоридно-сульфатним '^i слiдами соди". В окремi роки спостережень хiмiзм засолення в нижнiй частинi профтю змшювався на сульфатно-содовий. Верхня метрова товща даних Грун^в е незасоленою. За глибиною залягання першого сольового горизонту Грунти рисових систем класифкуються як глибокозасолет, а за ступенем засолення як слабозасолен за вмютом токсичних солей.
Вивчення особливостей сольового режиму Грун^в на Мiчурiнськiй рисовш системi за останнi практично 20 рош вказуе на достатньо стабтьну картину характеру засоленостi Грунтiв (рис. 1). Вмют водорозчинних солей у вах дослщжуваних шарах Грунту залишаеться вщносно стабтьним.
Рис.1. Динам1ка засоленост1 Грунт1в М1чур1нсько1' рисово! системи
Як зазначалося вище, на Мiчурiнськiй рисовш системi починаючи з 2000 року вирощування рису не здшснюеться. Слщ також зазначити, що на сьогодтшнш день посiвна площа рису в област порiвняно з 80-90-ми роками минулого сторiччя скоротилися бiльше тж вдвiчi i складае близько 3 тис. га. Отже, переважно бтьша частина рисових чекiв функцiонуе в поспригацшному режимi. В таблицi 3 представлен данi результатiв Грунтово-сольових зйомок, що перюдично виконуються Одеською гщрогеолого-мелюративною експедицiею (ОГГМЕ) на масивах зрошення. Як видно iз даних таблиц 3 першi Грунтово-сольовi зйомки виконат в 1978 i 1984 роках зафксували вiд половини до бтьш нiж 78 % засолених Грун^в рiзного ступеня на рисових системах Одещини. На Мiчурiнськiй РС площа засолених Грун^в на вiдповiдний перюд складала вщ 75 до майже 90 %. Починаючи з 90-х рош минулого сторiччя почалося скорочення площ засолених земель. В 1992 ро^ площi засолених земель на рисових системах обласп складали близько 36 %, а на Мiчурiнськiй РС 25 %. Зйомки 2000 i 2010 рош зафiксували наявнють близько 15 % засолених земель на рисових системах обласп i вщ 7 до 15 % на Мiчурiнськiй РС.
Таким чином, можна стверджувати, що сольовий режим Грунту-пщГрунтя рисових систем Одещини знаходиться в прямш залежносп вiд багатьох чинниш, головними iз яких е - дренованють територй', глибина залягання i стушнь мiнералiзацiï пiдГрунтових вод, гранулометричний склад i ^i !'хт властивостi.
Таблиця 3.
Розподт площ засолених земель, 0-1 м (за данними ОГГМЕ)_
PiK Площа, га Незасолеш Слабозасолеш Середньо- Сильно-
проведення засолеш засолеш
зиомки га % га % га % га %
Pmcobî зрошувальн системи област
1978 13709 7149 52,1 4221 30,8 2154 15,7 185 1,4
1984 13709 2977 21,7 6898 50,3 3515 25,7 319 2,3
1992 13543 8674 64,1 3363 24,8 844 6,2 662 4,9
2000 13543 11704 86,4 1316 9,7 523 3,9 0 0
2010 13678 11523 84,2 1206 8,8 898 6,6 48 0,4
Mi4y ршська РЗС
1978 1016 249 24,5 528 52,0 201 19,8 38 3,7
1984 1016 116 11,4 451 44,4 449 44,2 0 0
1992 1016 766 75,4 0 0 113 11,1 137 13,5
2000 1016 860 84,7 50 4,9 106 10,4 0 0
2010 1016 943 92,8 0 0 73 7,2 0 0
На вах рисових системах зафксовано починаючи з 90-х рош минулого сторiччя суттеве
зменшення площ засолених фунпв. На сьогоднi бтьшють фунтчв рисових систем функцiонують в
поспригацшному режимi, що призводить по подальшого Тх опрiснення пiд впливом атмосферних
опадiв.
Лтература
1. Бтанчин Я. М. Мон1торинг Грунт1в та досв1д оргашзаци його на масивах зрошення Одещини / Я. М. Бтанчин // Вюн. Льв1в. ун-ту. - Сер. географ. - 1998. - Вип. 23. - С. 39-45.
2. Кириенко Т. Н. Общие закономерности эволюции почв юга Украины под влиянием культуры затопляемого риса: Автореф. дисс. на соискание степени д. с.-х. наук: спец. 06.01.03 - Почвоведение / Кириенко Татьяна Николаевна. - Харьков, 1984. - 41 с.
3. Майнашева Г. М. Изменение свойств южных черноземов под влиянием культуры риса: Автореф. дисс. на соискание степени канд. биол. наук: спец. 06.01.03 - Почвоведение / Майнашева Галина Макаровна. - М., 1975. - 26 с.
4. Методические рекомендации по контролю состояния орошаемых черноземов / Под ред. И. Н. Гоголева. - М. : ВНИИГиМ, 1989. - 140 с.
5. Науков1 основи охорони та рацюнального використання зрошуваних земель УкраТни / За наук. ред. С. А. Балюка, М. I. Ромащенка, В. А. Сташука. - К. : Аграрна наука, 2009. - 624 с.
6. Николаева С. А. Влияние орошения методом затопления на свойства черноземов / С. А. Николаева, Г. М. Майнашева // Проблемы ирригации почв юга черноземной зоны. - М. : Наука, 1980. - С.126-142.
7. Николаева С. А. О деградационных изменениях черноземов, используемых в рисосеянии / С. А. Николаева, Г. М. Майнашева // Плодородие черноземов в святи с интенсификацией их использования. Научные труды Почв. ин-та имени В. В. Докучаева. - М., 1989. - С.189-199.
8. Новикова А. В. Разновидности содопроявления на территории Украины и учет их при мелиорации почв / А. В. Новикова // Плодородие черноземов в святи с интенсификацией их использования. Научные труды Почв. ин-та имени В. В. Докучаева. - М., 1989. - С.83-89.
9. Тортик М. Й. Законом1рност1 засоленост1 чорнозем1в Заднютров'я Одещини в пост1ригацшний перюд / М. Й. Тортик, А. А. Кугут // Вюн. Одес. нац. ун-ту. Сер. географ1чн1 та геолопчн1 науки. - 2009. - Т.14. - Вип.7. - С.356-361.
Аннотация. Н. И. Тортик Особенности засоленности почв рисовых систем Одесщины.
Анализируются основные тенденции и закономерности особенностей формирования солевого профиля почв рисовых систем Одесщины. Установлено, что выращивание культуры риса способствует улучшению их солевого режима - наблюдается рассоление почвенного профиля и уменьшение запасов водорастворимых солей.
Ключевые слова: рисовые системы, орошение, водорастворимые соли, химизм засоления, постирригационный период.
Abstract. N. I. То/tik Features of saliniti soils rice systems the Odessa region. The main tendencies and regularities of formation a salt profile of soils rice systems of Odessa region. It is established that cultivation of culture of rice promotes improvement of their salt mode - the desalinization of a soil profile and reduction of stocks water-soluble salts is observed.
Keywords: rice systems, irrigation, water-soluble salts, salinization chemism, postirrigation period.
Поступила в редакцию 17.01.2014 г.
