CC BY
13
УДК 546.815:57.044:546.815:613.292
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ НАНОЧАСТОК СУЛЬФ1ДУ ТА Н1ТРАТУ СВИНЦЮ НА ОРГАН1ЗМ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН У Р1ЗН1 ПЕР1ОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА
МЕТОДИ КОРЕКЦ11 IX НЕГАТИВНО! Д11
В експериментi на тваринах вивчено вплив часток свинцю розмiром 10 нм, 30 нм i 400 нм на бiохiмiчнi показники сироватки кровi експериментальних тварин. Встановлено, що у щурiв, яким вводили розчин РЬ8 з наночастинками розмiром 10, 30 нм та розчин РЬ(ЫО3)2 з розмiрами частинок 400 нм протягом 6 та 12 тижшв розвиваеться порушення бiлкового, лшдного i вуглеводного обмiну. У постекспозицшному перiодi спостерiгаeться послаблення впливу дослщжуваних речовин i позитивний вплив Тюцетаму на бiлковий, лiпiдний i вуглеводний обмши, морфометричнi та денсiометричнi показники стану ядер та цитоплазми гепатоциив. Розроблено рекомендацй щодо ал1ментарно1 корекцй можливого негативного впливу наночасток свинцю на здоров'я працюючих.
Ключов! слова: наночастки сульфщу свинцю, Тюцетам, щури, бшковий, лшщний 1 вуглеводний обмш.
Робота е фрагментом НДР "Наукове обгрунтування профтактики негативного впливу свинцю на оргашзм ", 2014-2016рр, державнийреестрацшний номер №.0114и004671.
Наночастинки - частники, яю мають розм1р зазвичай менше 100 нм - об'ект дослщжеиь багатьох вчених св1ту у зв'язку з 1х ушкальиими х1м1чними, фiзнчинмн, бiологiчинмн, фармаколопчиими властивостями. Посшшие впроваджеиия иаиочастииок у повсякденну жнттедiяльиiсть людиии беззаперечио може нести загрозу для здоров'я. Тому науковий пошук багатьох дослщииюв спрямований на вивчення впливу иаиоматерiалiв на бюлопчш об'екти на рiзинх рiвиях оргашзацн живого, зокрема иа субклiтнииому, клгтинному, оргаииому рiвиях, цiлому оргаиiзмi [8, 9]. Перед вченими рiзних спещальиостей постало завдаиия бiльш груитовио вивчити як позитивш властнвостi иаиочастииок - продукпв иаиотехиологiй, так i можливу иегативиу дiю 1х иа оргашзм людини з метою попередження таких впливiв [4, 8].
Серед факторiв, забрудиюючих иавколишие середовище, ютотна роль иалежить важким металам, яю характеризуются широким спектром патогенного впливу иа оргашзм людини [11].
Вибiр свинцю, в якост об'екта дослщжеиь, багато авторiв пов'язують iз його термодинамiчними, кiиетнчинмн, иадпровiдинковнмн властивостями. Сульфщ свиицю широко використовують в 1Ч-техшщ, мiкро- i оптоелектроиiцi. На основi иаиочасток халькогеиiдiв свиицю виготовляють лазери iнжекцiйного типу, иаиочастки сульфiду свинцю широко використовують в шфрачервоиш оптоелектрошщ, приладах иiчиого бачеиия, соиячиих батереях, при виготовленш свiтлодiодiв [6].
Таким чином виправданий iитерес до вивчення особливосп дп иаиочастииок свинцю иа оргашзм тварин з метою попередження негативних впливiв.
Метою роботи було вивчення особливостей впливу наночастинок сульфщу свинцю та штрату свинцю рiзного розмiру иа бiохiмiчиi показники сироватки кров^ морфометрнчиi i деисюметричш показиики ядер та цитоплазми гепатоцппв експеримеитальиих тварии у рiзиi перюди експеримеиту та розробка рекомеидацiй щодо атментарно! корекцп цих змiи.
Матерiал та методи дослiдження. Дослiджеиия проводили иа щурах-самцях лшп Вiстар вагою 160-180 г. Утримувались твариии в умовах вiварiю иа стаидартизоваиому харчовому рацюш iз вiльинм доступом до питно! водогшио1 води. Експеримеит проводили вщповщно до коивеицп Ради Свропи щодо захисту хребетиих тварии, яких використовують у наукових цiлях.
Дослщжуваш препарати вводили виутрiшиьоочеревниио щодеиио 5 разiв иа тиждеиь (моделюваиия робочого тижня). Тварии було розподiлеио иа 4 групи (по 60 тварин у кожиш груш). Першш груш тварин (РЬ8папо1) вводили коло1диий розчин наночастинок сульфщу свиицю розмiром 10 им в дозi 1,08 мг/кг (у перерахуику иа свинець - 0,94 мг/кг свинцю). Другш груш (РЬ8папо2)-коло1диий розчин наночастинок сульфщу свинцю розмiром 30 им в дозi 1,08 мг/кг (у перерахуику иа свииець - 0,94 мг/кг свиицю). Третш груш (РЬ(КО3))- розчии штрату свиицю в юииш формi в дозi 1,5 мг/кг (у перерахуику иа свииець - 0,94 мг/кг свиицю). Четвертш груш (коитрольиш) вводили 1 мл фiзiологiчного розчииу. Було проведено чотири серп експеримеитiв. У першш серй дослiджуваиi речовиии вводилися 30 разiв протягом 6 тижшв; у другш серй
дослщжуваш речовини вводилися 60 pa3iB протягом 12 тижшв; в третш cepii оцшювали вiддаленi ефекти через 6 тижшв (постекспозицшний перiод); в четвертiй cepii' вивчали вщдалеш ефекти через 6 тижшв шсля 60 введень дослщжуваних речовин та введення препарату Тюцетам виробництва АТ "Галичфарм" разом i3 'жею у розрахунку 250 мг/кг (30 введень) (сумарно 18 тижшв).
По закшченш перюду експозицп iз кожно' групи тварин пiд легким eфipним наркозом знеживлювали по 15 щуpiв шляхом декаштацп. Матepiалом дослщжень слугувала сироватка кpовi експериментальних тварин, пстолопчш зpiзи фiкcованих пpeпаpатiв печшки.
У cиpоватцi кpовi визначали таю бiохiмiчнi показники: концeнтpацiю загального бшка, глюкози, загальних лiпiдiв на бiохiмiчному аналiзатоpi Vitros-250. Пiдготовку проб i визначення бiохiмiчних показникiв проводили зпдно з iнcтpукцieю до приладу. Результати бiохiмiчних доcлiджeнь навeдeнi у вщповщносп до Мiжнаpодноi системи одиниць, рекомендовано' для використання в ктшчнш лабораторнш пpактицi. Вipогiднicть розходжень мiж показниками оцшювали за кpитepieм Фiшepа.
Для виявлення вмicту нукле'нових кислот (НК) у клггинах використовували забарвлення галощанш-хромовим галуном за Ейнарсоном (pH 1,62, 37 С протягом 24 год) [3, 5]. У препаратах на 30 кл^инах забарвлених за Ейнарсоном визначали: площу перетину ядра кттини (N area), питому оптичну щшьшсть ядра кттини (N DM), 1ндекс Гeтвiга (IG) iнтeгpативну оптичну щшьшсть ядра клiтини (N IntDen). Розраховували вмют НК на реконструйований об'ем ядра кл^ини (N Кооф НК) для екстраполяцп peзультатiв вимipювання у площиш зpiзу за формулою: N Кооф НК = N IntDen * /* N area *V( N area/п) [1].
Для цитоплазми кттин визначали: площу перетину цитоплазми кл^ини (С area, мкм2), питому оптичну щшьшсть цитоплазми кл^ини (С DM, оощ), iнтeгpативну оптичну щшьшсть цитоплазми кл^ини (С IntDen, мкм*оощ), вмicт НК на реконструйований об'ем (за формулою, аналопчною (1) цитоплазми кттини (С Кооф НК). У якосп вихщно' точки вiдлiку для ощнки вмicту НК використали показник, прийнятий за одиницю, притаманний ядрам лiмфоцитiв, що знаходилися у cтpомi органа. У кожному доcлiджeннi проведено попарний кореляцшний аналiз мiж отриманими показниками.
Морфометричне дослщження проводили за допомогою аналiзатоpа зображень: мiкpоcкопа Olympus BX51 з цифровою камерою C-4040zoom та персонального комп'ютера. Вимipювалиcь метричш характеристики на базi програмного забезпечення UTHSCSA Image Tool ® for Windows ® (version 2.00) в штерактивному peжимi з використанням об'ектива х40 i окуляра х10. У процес вибору методик доcлiджeння враховано рекомендацп Мiжгалузeвого Комiтeту з Нейротоксикологп. Для калiбpування при аналiзi зображень використовували об'ект-мшрометр фipми E.LEITZ WETZIAR [7].
Статистичну обробку peзультатiв вимipiв проводили з використанням пакету статистичних програм Statistica 4.0 (Statistica Inc. США), Biostat i MS Excell. При статистичному аналiзi отриманих даних використано дискриптивну статистику; поpiвняння середшх значень показникiв здiйcнювали за допомогою параметричних мeтодiв (t-кpитepiю Стьюдента) при нормальному розподш ознак, що виражеш в iнтepвальнiй шкалi. Вiдповiднicть закону нормального розподшу ознак пepeвipяли за допомогою метода Шашро-Ушка. Вiдмiнноcтi мiж групами встановлювали, використовуючи параметричний критерш t-Стьюдента при нормальному pозподiлi та непараметричний критерш Манна-У^ш-Вшкоксона та Колмогоpова-Смipнова при вiдcутноcтi доказiв ноpмальноcтi розподшу. Доcтовipними вважали вiдмiнноcтi з piвнeм значущоcтi бiльшe 95% (p<0,05) [2].
Результати дослщженння та ix обговорення. Встановлено, що 30-кратне введення токсикаппв викликало доcтовipнe (р<0,05) зменшення концентрацп загального бiлка в уciх трьох групах (74,5±2,07 г/л, 70,8±3,7, 71,3±2,7 г/л вiдповiдно), поpiвняно з показниками контрольно' групи (87,4±1,3 г/л). На 12 тиждень експерименту (60-кратне введення) концентращя загального бiлка зростае в уах групах (84,39±0,43 г/л, 76,9±2,6г/л 95,41±2,37г/л) вiдповiдно показникiв аналогiчних груп при 30-кратному ввeдeнi доcлiджуваних речовин. Рiвeнь загального бiлка у тварин 3 групи (95,4±2,97г/л) при 60-кратному введенш доcтовipно бiльший показника контрольно' групи (81,30±3,20 г/л). Концeнтpацiя загальних лшщв, холестерину мае тeндeнцiю до зниження, а piвeнь тpиглiцepидiв та глюкози мае тенденщю до зростання незалежно вiд тpивалоcтi д^' дослщжуваних фактоpiв.
Виявлено, що при 30-кратному введет у вшх дослщних групах достовiрно зростае (р<0,05) площа перетину ядра гепатоцита (84,10±1,99 мкм2, 88,44±1,50 мкм2, 83,69±1,21 мкм2 вiдповiдно) в порiвняннi з контролем (56,45±2,72 мкм2), площа перетину цитоплазми (334,65±3,53 мкм2, 283,51±3,60 мкм2, 259,90±8,18 мкм2 вiдповiдно) в порiвняннi з контролем (199,20±6,66), питома оптична щшьшсть ядра гепатоцита (136,65±2,16 оощ, 128,13±1,42 оощ, 127,32±4,56 оощ вiдповiдно) в порiвняннi з контролем( 92,92±1,94 оощ). При цьому вмiст нукле!нових кислот на реконструйований об'ем ядра кл^ини достовiрно знижуеться (р<0,05) у тварин 1, 2 i 3 груп (4,87±1,00у.о., 5,01±0,66у.о., 4,75±0,16у.о. вiдповiдно) в порiвняннi з контролем (7,57±0,72у.о.). Вмiст нукле!нових кислот на реконструйований об'ем цитоплазми кттини достовiрно знижуеться (р<0,05) у тварин 1, 2 i 3 груп (19,23±2,63 у.о., 13,26±0,85 у.о., 22,97±1,35 у.о.) в порiвняннi з контролем (23,82±2,25 у.о.). Питома оптична щшьшсть цитоплазми гепатоцита достовiрно знижуеться (р<0,05) у тварин 1 i 2 груп (9,37±1,90 оощ, 11,20±1,51 оощ вiдповiдно) в порiвняннi з контролем (24,53±3,66 оощ). При 60-кратному введенш цi тенденци прогресують.
Виявлено, що у постекспозицшний перiод концентращя загального бiлка у тварин 3групи (78,70±1,6 г/л) та 1 групи (81,7±2,3 г/л) знижуеться по вщношенню до аналогiчних показникiв попереднiх строюв дослiдження, в той час, як показник тварин 2 групи становить 88,7±1,7 г/л, що свщчить про його достовiрне збiльшення (р<0,05) у постекспозицшному перiодi вiдносно показниюв контрольно! групи (76,9±0,9г/л) та вiдповiдних показниюв 1 i 3 груп. Концентращя альбумшу у тварин 1 групи (37,04±0,7 г/л), 2 групи (38,3±1,2 г/л) та 3 групи (36,0±1,0 г/л) не вiдрiзняеться вiд значень контролю (36,8±1,3 г/л). Показник 3 групи тварин, достовiрно знижуеться (р<0,05) до аналогiчного показника попереднiх строюв дослiдження (46,2±2,2 г/л). Вмiст альбумiну у тварин 3 групи (45,6±1,2 %) та тварин 2 групи (43,2±1,3 %) достовiрно менший вщносно вiдповiдних показниюв бiльш раннiх етатв дослiдження (49,6±0,6%, 53,7±2,8 вiдповiдно). Вмют альбумiну у тварин 1 групи (41,7±5,8%) достовiрно не вiдрiзняеться вщ вiдповiдного показника на момент заюнчення введення сполук свинцю. У постекспозицшний перюд показники вмiсту альбумiну тварин 1 та 2 груп достовiрно меншi (р<0,05) показника контролю (47,8±1,4 %), а показник тварин 3 групи не мае значимих вщмшностей порiвняно з ним. У тварин 1, 2 та 3 груп достовiрно зростае (р<0,05) концентращя загальних лшщв (4,6±0,1г/л, 4,8±0,1г/л, 4,1±0,3г/л вiдповiдно) та глюкози (5,96±0,36 ммоль/л, 6,17±0,37 ммоль/л, 6,09±0,19 ммоль/л вiдповiдно) по вщношенню до аналогiчних показникiв попереднiх строюв дослiдження. Рiвень загального холестерину у постекспозицшний перюд у тварин 1 групи складав 1,8±0,2 ммоль/л, 2 групи -1,4±0,2ммоль/л, 3 групи - 1,2±0,1 ммоль/л i був достовiрно менший (р<0,05) вiдповiдного показника контрольно! групи (2,2±0,09 ммоль/л) та не мае статистично достовiрних вiдмiнностей порiвняно з попередшм термiном дослiдження. Концентрацiя триглщерищв усiх дослiдних груп у постекспозицшний перюд не мае статистичних вщмшностей вiд показникiв вiдповiдних груп попереднього етапу дослiдження.
При дослiдженнi морфометричних та денсiометричних показникiв стану ядер гепатоципв тварин 1, 2 i 3 груп у постекспозицiйний перюд було встановлено, що площа перетину ядра клггини (61,71±1,37 мкм2, 66,32±2,34 мкм2, 58,32±1,29 мкм2 вiдповiдно) достовiрно зменшуеться вiдносно вiдповiдних показникiв тварин 1, 2 i 3 груп, яю були отриманi на 12 тижш експерименту, хоча показники 1 i 2 груп залишаються достовiрно бiльшими в порiвняннi з контролем (56,45±2,72 мкм2). У тварин 1, 2 i 3 груп у постекспозицшний перюд було встановлено, що площа перетину цитоплазми клггини (156,17±7,17 мкм2, 178,46±10,82 мкм2, 224,93±10,71 мкм2 вiдповiдно) достовiрно зменшуеться вiдносно вщповщних показникiв тварин 1, 2 i 3 груп, якi були отримаш на 12 тижнi експерименту, хоча площа перетину цитоплазми кл^ини тварин 3 групи достовiрно бiльша в порiвняннi з контролем (199,20±6,66 мкм2). 1ндекс Гертвiга достовiрно зростае у тварин 1 та 2 груп (0,30±0,04у.о., 0,30±0,04 у.о.) в порiвняннi з контролем (0,18±0,02 у.о.) та попередшм перюдом дослiдження. Питома оптична щшьшсть ядра кттини у тварин 1, 2 i 3 груп (102,68±1,78оощ, 96,18±3,07 оощ, 97,04±1,68оощ вiдповiдно ) i вмют нукле!нових кислот на реконструйований об'ем ядра клгтини (11,12±0,41у.о., 12,11±2,47у.о., 8,04±1,50у.о. вiдповiдно) у постекспозицiйний перiод достовiрно бiльшi (р<0,05) в порiвняннi з вщповщними показниками у попередньому перiодi дослiдження. Питома оптична щiльнiсть цитоплазми кттини у тварин 1, 2 i 3 груп (31,80±1,95оощ, 26,02±3,66 оощ, 52,75±2,27оощ вiдповiдно) у постекспозицшний перюд достовiрно бiльшi (р < 0,05) в порiвняннi з вщповщними показниками у попередньому перiодi дослщження.
Нами встановлено, що при застосуванш Тiоцетаму у постекспозицiйний перiод концентращя загального бшка у сироватцi кровi щурiв 3 групи (76,6±1,3 г/л) i 1 групи (80,6±1,8
г/л), ие мае дocтoвipниx в^мшисстей вiднocнo дашго гоказиика у кoитpoльиiй гpyпi - S0,7±3,5 г/л (p>0,05). Шказиик твapин 2 гpyпн, екcпoиoвaинx PbSnano2, cтaнoвить, 73,7±2,5 г/л (p<0,05), ще дocтoвipнo меиmе вiдпoвiдиoгo гоказиика кoитpoльиoï ^упи твapни та вiдпoвiдиoгo гоказиика дан^' гpyпн твapни, яким у пocтекcпoзицiйний пеpioд тioцетaм ие дадавали. B^rocro паказиика кoитpoльиoï гpyпн (42,9±1,2г/л) кoнцентpaцiя aльбyмiиy у твapни 1 та 2 ^уп (37,5±0,2г/л, 37,4±0,2г/л вiдпoвiдиo) дocтoвipиo зменшyетьcя, а у твapни 3 ^упи (42,9±1,2г/л) иaблнжaетьcя дo йoгo зиачеиь. Кoнцентpaцiя зaгaльинx лiпiдiв в cиpoвaтцi кpoвi, дocтoвipиo зpocтaе (p<0,05) у твapин 1 та 2 ^уп (4,S±0,2г/л, 4,S±0,2г/л вiдпoвiдиo) вiдиocиo кoнтpoльнoгo пoкaзинкa (4,3±0,2г/л), piвеиь xoлеcтеpниy у твapин 2 та 3 ^уп (1,3±0,2ммoль/л, 1,1±0,1ммoль/л вiдпoвiдиo) дocтoвipиo знижyетьcя (p<0,05), вiдиocиo кoитpoлю (2,0±0,2ммoль/л), а гоказник 1 гpyпн (2,0±0,2ммoль/л) нaближaетьcя дo йoгo зиачеиь. Кoицеитpaцiя тpиглiцеpидiв ycix дocлiдинx гpyп иaблнжaетьcя дo зиачеиь кoитpoлю i ие мае дocтoвipниx вiдмiииocтей вiд пoпеpедиьoгo пеpioдy дocлiджеиия, oкpiм пoкaзинкa 3 ^упи (1,3±0,1ммoль/л), який дocтoвipиo змеиmyетьcя (p<0,05) вiдиocиo вiдпoвiдиoгo пoкaзинкa твapни 3 ^упи, яким у пocтекcпoзнцiйинй пеpioд пpoфiлaктнкy ие пpoвoднлн. Кoицеитpaцiя глютози в cнpoвaтцi кpoвi дocтoвipиo зpocтaе (p<0,05) у твapни 2 ^упи (5,9±0,3ммoль/л ) пo вiдиomеиию дo кoитpoлю (4,б±0,41ммoль/л), а у твapин 1 та 3 гpyп нaближaетьcя дo зиачеиь кoитpoльиoï гpyпн твapин. Кoицеитpaцiя глюкoзн вcix дocлiдинx ^уп ие мае дocтoвipинx вiдмiииocтей вiднocнo вiдпoвiдиoгo пoкaзинкa пoпеpедиьoгo пеpioдy дocлiдження.
Mopфoметpнчинй aиaлiз cвiдчнть пpo нopмaлiзaцiю пoкaзинкiв ядpa та pеaктнвaцiю за paxyнoк цнтoплaзмaтнчинx пoкaзинкiв, щo cвiдчить пpo вiдиoвлеиия пpoцеciв.
З метою aлiментapнoï кopекцiï иегaтнвиoгo впливу натачааток cвницю иа здopoв'я людиии пpoпoнyемo викopиcтoвyвaти лiкyвaльиo-пpoфiлaктичие xapчyвaиня cпpямoвaие иа зв'язування, кoмплекcoтвopеиия i виведеиия cвинцю з opгaиiзмy. Xapчyвaиия пpaцiвиикiв говииго вiдпoвiдaти aкcioмaм бioлoгiчиoгo буття людиии i ^ииципам paцioиaльиoгo xapчyвaиия, пpoтиcтoяти иеcпpнятливoмy впливу виpoбинчиx чиииикiв.
Рацюн пoвииеи включати пoвиoцiииi бiлки, мiиеpaльиi елемеити лyжиoï cпpямoвaиocтi (кaльцiй, магиш, кaлiй, иaтpiй), циик, cелеи, вгамши D, С, Е, вiтaмiии групи B та xapчoвi вoлoкиa, а татож вpaxoвyючи пoзитивиий ефект кopекцiï Tioцетaмoм мoжиa зpoбити виcиoвoк ^o дoцiльиicть викopиcтaиия cipкoвмicииx пpoдyктiв xapчyвaння (cyxa coя, иaciиия coияmиикa, ropox, яйце кypяче, фiле кypяче, фше лococя, гpецькi гopixи).
1. Bcтaнoвленo, щo у щypiв, яким ввoдили poзчии PbS з иaиoчacтиикaми poзмipoм 10, 30 им та poзчин Pb(NO3)2 з poзмipaми чacтииoк 400 им пpoтягoм б та 12 тижшв poзвивaетьcя пopymеиия бiлкoвoгo, лiпiднoгo i вyглевoдиoгo oбмiии, cпocтеpiгaютьcя змши мopфoметpичииx та деиcioметpичииx пoкaзиикiв стану ядеp та цитoплaзми гепaтoцитiв, як мoжиo тpaктyвaти, як деcтpyктивиi.
2. У пocтекcпoзицiйнoмy пеpioдi cпocтеpiгaютьcя пocлaблення впливу дocлiджyвaииx pечoвии i гозитивний вплив Tioцетaмy иа бiлкoвий, лшщиий i вyглевoдиий oбмiии, мopфoметpичиi та деиcioметpичиi пoкaзиики cтaнy ядеp та цитоплазми гепaтoцитiв.
3. Нayкoвo oбrpyитoвaиo та poзpoблеиo pекoмеидaцiï щoдo aлiментapнoï кopекцiï мoжливoгo иегaтивиoгo впливу натачаст^ cвиицю иа здopoв'я пpaцюючиx.
4. У зв'язку з oднoнaпpaвленicтю змш бioxiмiчииx пoкaзиикiв cиpoвaтки кpoвi екcпеpиментaльниx щypiв пpи дiï piзииx фopм cвиицю, пoтpiбиo пpoдoвжити дocлiджеиия з метою штиблетого визиачеиия вiдмiииocтей ïx ди.
1. Автaнднлoв Г. Г. Оcнoвы кoлнчеcтвеннoй и пaтoлoгнчеcкoй aнaтoмнн. / Г. Г. Автaндилoв // - M.: Mеднцннa, - 2002. - 240 c.
2. Антoмoнoв M. Ю. Maтемaтнчеcкaя oбpaбoткa и анализ меднкo-бнoлoгнчеcкнx дaнныx / M. Ю. Антoмoнoв. // «^ipi^ Maлнй Дpyк». - 200б. - С. 3S1-391.
3. Гpaбoвнй О. M. Гетеpoгеннicть нейpoблacтoм за вмютом у ïxнix клiтннax нyклеïнoвнx mmoi (пoпеpедне cпocтеpеження). / О. M. Гpaбoвий, M. Б. Зapецькнй, Г. I. Климнюк // Клнннчеcкaя oнкoлoгия.- 2012. - №б.
4. Лупа X. Оcнoвы гнcтoxнмнн / X. Лупа // - M.: Mиp, - Ш0 - 344 c.
5. Пул Ч. Нaнoтеxнoлoгии / Ч. Пул., Ф. Оyенc // Tеxнocфеpa, Mocквa: - 200б. - С 119-120.
6. Paчкoвcкaя Г. Е. Нзвые кoмпoзнцнoнные мaтеpнaлы на ocнoве cтеклянныx мaтpнц, coдеpжaщнx квaзинyльмеpные чacтнцы cyльфндa и cеленндa cвинцa / Г. Е. Paчкoвcкaя, Г. Б. Зaxapевич // Нoвые кoмпoзициoнные мaтеpнaлы. - 2000. - 433 c.
7. Сoкypенкo Л. M. Mopфoлoгичеcкие нccледoвaння дейcтвня лекapcтвенныx веществ в тoкcнкoлoгнн / Л. M. Сoкypенкo // Лки Укpaïнн - 2012. - №5(1б1). - С. б2^.
8. Чекман I. С. Наночастинки i властивост та перспективи застосування / I. С. Чекман // Укр. бiохiмiчний журнал. -2009. - №1. - С. 122-129.
9. Чекман I. С. Взаeмодiя наночастинок оксиду залза з клтиною та компонентами бюмембран / I. С. Чекман, А. М. Дорошенко // Укр. мед. часопис. - 2012. - №1. - С. 31-37.
10. Чекман I. С. Кттко-фармаколопчт властивост наночастинок залiза / I. С. Чекман, А. М. Дорошенко //Укр. мед. часопис. - 2010.- №3. - С. 44-50.
11. Юрженко Н.М. Лшопероксидащя при свинцево-стронщевш штоксикацп та корекцп фламжаром / Н.М. Юрженко // Фiзiологiчний журнал. - 1998. - №1-2. - С. 64-69.
ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ НАНОЧАСТИЦ СУЛЬФИДА И НИТРАТА СВИНЦА НА ОРГАНИЗМ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ В РАЗНЫЕ ПЕРИОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ И МЕТОДЫ КОРРЕКЦИИ ИХ НЕБЛАГОПРИЯТНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ Алексийчук В. Д., Сокуренко Л. М., Омельчук С. Т.
В эксперименте на крысах изучено влияние частиц свинца размером 10 нм, 30 нм, 400 нм на биохимические показатели сыворотки экспериментальных крыс. Установлено, что у крыс, которым вводился раствор РЬ8 с наночастицами размером 10, 30 нм и раствор РЬ (N03) 2 с размерами частиц 400 нм в течение 6 и 12 недель развивается нарушение белкового, липидного и углеводного обменов. В постекспозиционный период наблюдается ослабление влияния исследуемых веществ и положительное влияние Тиоцетама на белковый, липидный и углеводный обмени, морфометрические и денситометрические показатели состояния ядра и цитоплазмы гепатоцитов. Разработаны рекомендации по алиментарной коррекции возможного негативного влияния наночастиц свинца на здоровье работающих.
Ключевые слова: наночастицы сульфида свинца, Тиоцетам, крысы, белковый, липидный и углеводный обмен.
Стаття надшшла 2.09.2015 р.
PECULIARITIES OF LEAD SULPHIDE AND NITRATE NANOPARTICLES INFLUENCE ON ORGANISMS OF EXPERIMENTAL ANIMALS IN DIFFERENT RESEARCH PERIODS AND METHODS OF ITS NEGATIVE IMPACT CORRECTION Aleksijchuk V. D., Sokurenko L. M., Omelchuk S. T.
The effects of lead particles of 10 nm, 30 nm and 400 nm on biochemical indices of experimental animals' blood serum were studied in animal experiments. It was found that a protein, lipid and carbohydrate metabolism disorders were developing in rats injected with a solution of PbS nanoparticles of 10, 30 nm and a solution of Pb (NO3)2 with a particle size of 400 nm for 6 and 12 weeks. Ebbing of these substances influence and Thiocetam positive effects on protein, lipid and carbohydrate metabolism, and densitometric and morphometric indices of hepatocytes nuclei and cytoplasm were noticed at post-exposition period. Recommendations for nutritional correction of lead nanoparticles possible adverse effects on workers' health were elaborated.
Key words: lead sulphide nanoparticles, Thiocetam, rats, protein, lipid and carbohydrate metabolism.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 616.831-005-599.323
ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ ГЛУТАТ1ОНУ У ЩУР1В З АЛЕРГ1ЧНИМ ДЕРМАТИТОМ
В робот представлен результата динамки показниюв системи глутатюну у щур1в з алерпчним дерматитом. Встановлено, що одне ¡з головних мюць в регуляцп антиоксидантного захисту в етдермга та дерм1 при запалены займае ферментна редокс-система глутатюну. Суттеве зниження вщновленого глутатюну у сироватщ кров1 у щур1в з алерпчним дерматитом пов'язане з недостатньою активтстю специф1чних ферментв системи глутатюну, яю забезпечують вщновлення окисленого глутатюну та поповнення внаслщок цього пулу вщновленого глутатюну у кров1. В терапп алеричного дерматиту доцшьно, окр1м специф1чного лкування, додавати антиоксиданти.
Ключовi слова: алергчний дерматит, система глутатюну, вщновлений глутатюн, окиснений глутатюн, глутатюнпероксидаза, глутатюнредуктаза, глутатюнтрансфераза.
Робота е фрагментом НДР «Клтинт та молекулярш мехашзми розвитку i корекци патологiчних статв» (№ держ. реестр. 0115и000966).
Вщомо, що у патогенезi бшьшосп захворювань важливу роль вщграють патолоНчт змши у виглядi активацп процесв перекисного окиснення лшщв [2]. Реалiзацi! ушкоджуючо! ди вшьних радикалiв та перекисних сполук перешкоджае складна багатокомпонентна система антиоксидантного захисту, яка контролюе рiвень цих продуктв та сприяе зменшенню надмiрного рiвня лшопероксидаци [3].
При цьому, одне з головних мюць в регуляци антиоксидантного захисту в кл^инах, в тому чи^ в ешдермю та дермi, займае ферментативна редокс-система глутатюну, яка вважаеться важливим компонентом антиоксидантного захисту оргатв i клiтин при запаленнi [4]. Ферментативна редокс-система глутатюну забезпечуе детоксикащю перекисв, органiчних гiдроперикисiв, iнактивацiю вiльних радикалiв. До складу системи глутатiону входять вщновлений глутатiон та специфiчнi ферменти, як забезпечують регенерацiю ВГЛ з окиснено! форми глутатiону (ОГЛ), а саме: глутатюнпероксидаза (ГлтП), глутатiонредуктаза (ГлтР) та глутатюнтрансфераза (ГлтТ) [5].
