CC BY
16
орган повинен був об'еднувати ФУнспещю, ДФС, МВС та СБУ [7]. Под1бн1 структури д1ють i в заруб1жних кра'Унах, зо-крема в 1тали', Австри, Румунií та Грузи', що свщчить про до-цiльнiсть таких структур. 3 огляду на нацюнальы особли-вост Укра'Уни пропонуемо створити Службу фЫансового контролю, яка об'еднуватиме ДФС, ФУнспещю, Антимо-нопольний комггет, Антикорупцмне бюро, ДФС та Державну службу фЫансового мониторингу як пщроздти. Така органЬ за^я об'еднуватиме основы фЫансов! установи та дозволить зменшити чисельнють службов^в, пщвищивши при цьому координа^ю та ефективнють роботи. 3 огляду на гло-бальнють i комплекснють тако'У структури пропонуеться перевести и до прямого пщпорядкування Президентовi Укра'Уни як самостiйного органу управлЫня i контролю.
3апропонованi пропозицп' е складовими моделi пщвищен-ня ефективност адмiнiстративних структур щодо детУзаци фiнансових потоюв, зображено'У на рис. 2.
Висновки
Отже, впровадження запропоновано'У моделi е особливо важливим у сучасних умовах не лише економiчних, а й со-цiальних трансформафй. Воно дасть змогу пщвищити ефек-тивнють функцiонування та взаемозв'язку мГж державними структурами i дозволить громадськост брати участь у при-йнятп управлiнських рiшень та здiйсненнi контролю за дЬ яльнютю державних структур, а це, своею чергою, допоможе пщвищити ефективнють вирiшення економiчних проблем та знизити напруження серед населення. Залучення зарубiж-них експертiв та компаый е невiд'eмною складовою евроЫ-
теграцiйних процесiв, а отже допоможе прискорити процес адаптацп в^чизняного управлЫського апарату у вщповщ-нють до мТжнародних стандартiв, що е одним з ключових за-вдань сьогодення. Подалыхл дослiдження варто зосередити на економТчый кiберзлочинностi та тУзацп' з використанням офшор!в, осктьки ця проблема е мало дослiдженою.
Список використаних джерел
1. Кер1вники банку «Таврика» втекли з грошима украУ'нц1в за кордон [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/kerivniki-banku-tavrika-vtekli-z-groshima-ukrayinciv-za-kordon-zmi.html
2. Корупцмы схеми «родини» в податковiй та митниц продовжують працювати на Яценюк i компанiя? [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://antikor.com.ua/articles/5459-koruptsijni_shemi_rodini_v_ podatkovij_ta_mitnitsi_prodovhujutj_pratsjuvati_na_jatsenjuk_i_kompanija.
3. Керея I. Корупци як основна причина економiчноí кризи // Економка, фiнанси, право. - 2000. - №3 - С. 26-28.
4. «ТЫьовий» офю КиУ'всько'У регюнально'У митниц [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.paragraphf.com/2014/04/ blog-post_8.html
5. Титов В.Н. Социально-психологические аспекты функционирования теневой экономики // Общественные науки и современность. - 2002. - №5. - С. 66-77.
6. Мтьйони Лазаренка роздтять мж собою США та острвний банк http://www.unian.Ua/politics/1013883-milyoni-lazarenka-rozdilyat-mij-soboyu-ssha-ta-ostrivniy-bank.html
7. Рекламна брошура «Створення Служби ф^ансових розслщувань - iнвестицiя у майбутне краУ'ни» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://vl.sfs.gov.ua/data/material/000/107/158444/SFRU.pdf
УДК 336.27
Р.Я. РУДИК,
acnipaHT кафедри фнанав, Кивський нацюнальний университетiм. Тараса Шевченка
Особливост впливу макроеконом1чних заход1в трансформацп на боргову полп*ику держави
Дослщжено взаемозв'язок Mix позиковою политикою та вектором макpoекoнoмiчниx заходв, що знайшов свое вщо-браження у трансформацИ' структури покриття державного дефiциту. Визначено та охарактеризовано три основн фази боргово'1 полтики держави: дocтабiлiзацiйну, cтабiлiзацiйну та пocтcтабiлiзацiйну. Проведений анапз основних тенден^й взаемозв'язку боргово'1 политики iз монетарною.
Ключов! слова: боргова политика, макpoекoнoмiчна cтабiлiзацiя, монетарна полтика, нвести^йна политика, пероди боргово'1 политики, управлння державним боргом.
Р.Я. РУДЫК,
аспирант кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Особенности влияния макроэкономических мер трансформации на долговую политику государства
Исследована взаимосвязь между долговой политикой и вектором макроэкономических мер, что нашло свое отражение в трансформации структуры погашения дефицита бюджета. Определены и охарактеризованы три основные фазы долговой политики государства: достабилизационная, стабилизационная и постстабилизационная. Проведен анализ основных тенденций взаимосвязи долговой политики с монетарной.
Ключевые слова: долговая политика, макроэкономическая стабилизация, монетарная политика, инвестиционная политика, периоды долговой политики, управление государственным долгом.
R.YA. RUDYK,
PhD Student, Department of Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Features of the impact of macroeconomic transformation measures on the state debt policy
© Р.Я. РУДИК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (166)/2015 53
This article determining the interconnection between the government debt policy and the vector of macroeconomic measures that appear in the transformation of the structure of repayment budget deficit. Identified and characterized three main periods of government debt policy: pre-stabilization, stabilization and poststabilization. The analysis of the main trends interconnection between debt and monetary policies.
Keywords: debt policy, macroeconomic stabilization, monetary policy, investment policy, periods of debt policy, public debt management.
Постановка проблеми. Пол1тика управлЫня державним боргом е важливим компонентом здмснюваноУ фЫансовоУ пол1тики та суттевою складовою процесс макроекономнно-го регулювання. У трансформацией економщ менеджмент державного боргу е загальним виразом ставлення держави до фЫансових ресурса.
Як вагома складова макроекономнного балансування запозичення держави створили специфнне середовище, в якому вплив на динамку макроекономнних змЫних бтьше визначаеться заходами боргово''' пол1тики, аыж процесами наближення економки до стану рвноваги (як за рахунок са-морегулювання, так ¡ непрямого втручання держави).
Зважаючи на швидю темпи акумуляци державного боргу за ринково' трансформаци в Укра'У (та в ¡нших трансфор-мацмних економ¡ках), спостер¡гаeться ст¡йка динамка його зростання та збтьшення боргового тягаря в¡дпов¡дно до свЬ тових стандарта оц¡нки обтяжливост¡ ним кра'ни, а макро-економ¡чна позиц¡я державного боргу вважаеться в¡дносно нестаб¡льною. Виходячи з цього борговий фактор е визна-чальним у процес¡ структуризаци видатк¡в бюджету та врв-новаження платяного балансу Укра'ни, що зумовлюе акту-альн¡сть даного досл¡дження.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Важ-ливе значення м¡сця та рол¡ державного боргу у фЫансо-в¡й систем¡ держави зумовило постмну увагу досл¡дник¡в до р¡зних його аспекта. Серед зах¡дних вчених особливо' ува-ги заслуговують прац¡ Р. Барро, Дж. Б'юкенена, П. Елворта, Н. Калдора, Дж. Кейнса, П. Кругмана, А. Лернера, К. Маркса, Р. Масгрейва, Л. Мауера, Ф. Махлупа, Ф. Мод¡льян¡, Л. Па-зинетт¡, Д. Р¡кардо, А. Смта, Дж. Ст¡гл¡ца, П. Харрода та ¡н. Р¡зн¡ сторони анал¡зу даного питання розкрит у роботах укра'нських вчених-ф¡нансист¡в, зокрема у працях О. Ба-рановського, О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Козюка, Г. Кучер, В. Люовенка, З. ЛуцишиноУ, I. Лютого, В. Новицько-го, Л. Новосад, О. Плотнкова, В. Федосова та ¡н. Зовншню заборгован¡сть як нев¡д'eмну складову сучасно' м¡жнародноí ф¡нансовоí системи досл¡джували росмсью вченНекономю-ти А. Вав¡лов, А. Сарюсянц, Л. Федяк¡на та ¡н.
Мета статтI - визначити ¡ охарактеризувати особливост¡ впливу макроекономнних заход¡в трансформаци на боргову пол™ку Укра'ни.
Виклад основного матер1алу. Макроекономны заходи у трансформац¡йн¡й економ¡ц¡ мають ряд характерних ознак, що демонструють особливост як переходу до ринку, так ¡ розвитку як¡сно ново' модел¡ державного втручання у сферу нацюнально' економ¡ки. Це пов'язано з тим, що:
- процес переходу до макроекономнного регулювання здмснюеться у системноНнституцмному вакуум¡, який за-повнюе процеси трансформац¡í;
- реформування рвних сектор¡в та сфер економ¡ки здм-снюеться з р¡зною швидк¡стю, що пов'язано з:
а) об'ективними чинниками (p¡3HÍ компоненти економн-HOÍ системи зазнають реформування з p¡зною ¡нтенсивнютю через ''хн функц¡ональн¡, в¡дтвоpювальн¡, технологий осо-бливост¡);
б) суб'ективними (трансформацмний процес певною мЬ рою носить виб^ковий характер, що пов'язано як з етичним фактором ринкових перетворень, так ¡ з соц^льною доктриною трансформаций
- макpоеконом¡чн¡ заходи в основному мають особливос-т у достаб¡л¡зац¡йн¡й фаз¡ трансформаци (експансивна полЬ тика) та у стаб^зафйый ¡ постстаб¡л¡зац¡йн¡й фаз¡ (рестрик-тивна та пом^но стимулююча пол¡тика);
- використання ¡нструментю макpоеконом¡чного регулювання ¡нститутами влади в¡дбуваeться дещо швидше, н¡ж вибудовуеться система пеpедач¡ полгтико-економнних p¡-шень на сферу вщтворення - к¡нцевий об'ект регулювання;
- формування каналю пеpедач¡ ¡мпульс¡в макроршень в¡дбуваeться з p¡зною ¡нтенсивн¡стю упродовж трансформаций Залежно в¡д особливостей галузево-вщтворювально' структури та характеру ринкових перетворень ефективнють макрорегулятивних ¡нстpумент¡в, зокрема важелв дефщит-ного ф¡нансування, буде диференцмованою в м¡pу розбудо-ви згадано'' системи пеpедач¡ ¡мпульс¡в.
Складов¡ макpопол¡тики - ф¡скальна, монетарна, ¡нвес-тиц¡йна пол¡тика, pозд¡лен¡ за функцюнальними ознаками, е системно поеднаними, здмснюються у взаeмопов'язаност¡ з борговою политикою (яка, в пpинцип¡, е складовою фокально'''). Зм¡ст взаемозв'язку м^ борговою та ¡ншими видами макропол™ки може проявлятися в таких його яюс-них формах: у фоpм¡ безпосереднього зв'язку, коли т чи ¡нш¡ p¡шення щодо державного боргу можна вщнести безпосе-редньо до ¡нструментв певного виду макропол™ки; у фоpм¡ непрямого (опосередкованого) зв'язку, коли макроршення, що призводять або не призводять до змЫ яюсних та ктьюс-них паpаметp¡в державного боргу, реалвуються з допомо-гою використання боргових ¡нструментв. Протягом проце-су ринкових перетворень форми взаемозв'язку змЫюються. Взаемозв'язок м¡ж борговою та загальною макроекономн-ною пол¡тикою е ст¡йким та пост¡йним, а також таким, що зумовлюе ¡снування поля ди взаемно'' детермЫаци, напруження в якому посилюеться в м^у макроекономнно''' дестаб^за-ци та послаблюеться, коли макросистема знаходиться у вщ-носно вp¡вноваженому стан¡.
Загальний вектор макроекономнно''' пол¡тики у пpоцес¡ ринкових перетворень в цтому можна роздтити за етапами трансформаци (перший етап - л№ералЬацт; другий - ма-кpостаб¡л¡зац¡я; тpет¡й - системн¡ коректування), вщповщ-но спостеp¡гатиметься т¡сний зв'язок мж зм¡стом макрорЬ шень та напрямом реал^аци боргово''' пол¡тики [1, с. 54-63]. Так, в Укра'н пщтримання пост¡йного структурного деф¡циту та збереження системи м'яких бюджетних обмежень у до-
54 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015
стаб¡л¡зац¡йному первд на фон¡ зростання ц¡н розцЫюеться нами як намагання проводити експансмну макроекономн-ну пол¡тику. 1нтенсивне дефщитне ф¡нансування, спрямова-не на пщтримку попиту в державному сектор¡ та прийняття державою на себе боргових зобов'язань суб'ектами еконо-м¡чних вщносин з метою п¡дтримки попиту в державному ви-робничому сектор¡, вщображають спробу запоб¡гти транс-формац¡йному спаду, не виходячи за рамки ¡снуючо' модел¡ системно' орган¡зац¡í в¡дтворення та уникаючи глибоко' лЬ берал¡зац¡í економнно' д¡яльност¡. За таких обставин, коли канали передач¡ ¡мпульс¡в макрорегулювання ще не розбу-дован¡ та мкрорюень, перебуваючи у стан¡ пристосування до ринкового оточення, не спроможний реагувати еластичнютю пропозици на потужн¡ сигнали з боку попиту, а також реалЬ зацт потенц¡алу попиту вщбуваеться за ¡ррац¡ональноí системно' органваци бюджетних видатк¡в та розм¡щення ресур-с¡в, монетизац¡я бюджетного деф¡циту, вщображаючись на зростанн¡ ц¡н, практично залишила сферу пропозици ¡нерт-ною до ¡нтеграци стимул¡в пожвавлення. Зростання попиту в державному сектор¡ в рамках активних фюкальних та мо-нетарних заходв, що об'еднувались у систем¡ деф¡цитного ф¡нансування, дозволяло п¡дтримувати нерацюнальн гос-подарськ¡ р¡шення за рахунок перекладання ¡нфляцмно-по-даткового тягаря на сусптьство.
П¡дпорядкован¡ макроеконом¡чн¡й пол¡тиц¡ процеси утво-рення боргу об'еднували в соб¡ ф¡скальн¡ та монетарн¡ заходи. Це пов'язано з тим, що розширення внутршнк актив¡в НБУ компенсувало дефщит податкових надходжень (ем¡с¡я на по-криття деф¡циту) та тим, що ¡нол заходи ф¡нансувалися за рахунок емюп, яка списувалася на державний борг. У результату намагаючись пожвавити ситуацю в реальному сектору уряд проводив експансивну фюкальну та монетарну полггику, через що ¡нфляцмний вибух посилив тенденци до розбалансу-вання бюджету (ефект Олвера - Танз¡), отже, дефщитне фЬ нансування перейшло на самостмно в¡дтворювальну основу.
Враховуючи вищесказане, у початковм фаз¡ трансформа-ц¡í боргова полггика перебувала в безпосередньому зв'язку з фюкальною та монетарною та виступила чи не головним знаряддям, за допомогою якого матер^л^овувалися пер-шочергов¡ заходи з макрорегулювання.
Необхщнють переводу макроеконом¡чноí пол¡тики в режим стаб^зацп зумовив перегляд рол¡ боргово' пол¡тики в систе-м¡ регулюючих заходю уряду.
Однак цей процес мае сво' особливост¡:
- у стаб^зацмному пер¡од¡ була зд¡йснена спроба суттево обмежити деф¡цит бюджету з антиЫфляцмною метою. Однак фюкальну пол¡тику в цей пер¡од не можна визнати ре-стриктивною;
- важел¡ монетарного регулювання були пщпорядкова-н ц¡лям деф¡цитного ф¡нансування в тому розумЫну в якому ф¡скальний дисбаланс та структура покриття дефщиту слу-гували за перевагу грошово' пропозици центрального банку, який водночас, застосовуючи наявн монетарн ¡нструменти, проводив яскраво виражену рестриктивну пол™ку;
- ¡нструментарм макроеконом¡чноí стаб¡л¡зац¡í, враховуючи досвщ реал¡зац¡í под¡бних програм з Бреттон-Вудськими ¡нститутами, в ц¡лому базуеться не сттьки на р¡шеннях що-до державного боргу, сктьки п¡дпорядковуe боргову полггику завданням стаб^заци, що врештНрешт визначае тенденци у сфер¡ державно' заборгованосту
- реал¡зац¡я стаб¡л¡зац¡йноí полгтики як¡сно оновила систему взаемозв'язку мж ф¡скальною ¡ монетарною пол¡тикою, з одного боку, ¡ з борговою политикою - з ¡ншого. Це пов'язано ¡з тим, що окрем¡ чинники боргового утворення (зокрема, форму-вання стаб¡л¡зац¡йного валютного фонду та пщтримка платж-ного балансу) е безпосередньо п¡дпорядкованими завданням стабтюацп, а ¡нш¡ - пов'язан¡ з розвитком боргових ¡нструмен-т¡в у ринковому напрям¡ - виявили себе як непрям¡ засоби про-ведення макроекономнноУ пол¡тики. Саме цим обумовлюеться те, що починаючи з¡ стади стаб¡л¡зац¡í в процес¡ трансформаци заходи боргово' пол¡тики, в м¡ру розвитку ринково оркнтова-них процес¡в зберегли свм безпосередн¡й зв'язок з макроеко-ном¡чними р¡шеннями та створили передумови для матернлЬ заци непрямого зв'язку з макроекономнною пол¡тикою.
У свтовм практиц¡ в¡дом¡ програми макроеконом¡чноí ста-б¡л¡зац¡í, в яких за основу обираеться валютний курс (Поль-ща, Естонт, Болгар¡я) або обсяг грошово' маси (Укра'на, Рос¡йська Федерац¡я, Латвт, Румун¡я) [2, с. 27]. Можна вва-жати, що в систем¡ макроеконом¡чноí стаб¡л¡зац¡í, в як¡й гро-шова влада за ор¡eнтир вбачае р¡вень валютного курсу, для пщтримки його ц¡льового значення необх¡дн¡ значн м^на-родн¡ резерви для запоб^ання спекуляц¡ям.
В Украíн¡ при здмсненн програми макростаб¡л¡зац¡í за основу було обрано грошову масу, однак саме з допомогою кредитного спвробгжицтва з МВФ НБУ розпочав формувати значн активи та пасиви у валют. Актуальн дан по структур¡
Рисунок 1. Схема формування тшьових фшансових потомв
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 3 (166)/2015 55
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CY4ACHOÏ EKOHOMIKÈ
деpжaвнoгo тa гapaнтoвaнoгo деpжaвoю бopгy в poзpiзi вa-лют пoгaшення cтaнoм нa 31.12.2O14 зoбpaженo нa pиc. 1.
Oпocеpедкoвaний зв'язoк бopгoвoí' пoлiтики iз зaxoдa-ми щoдo мaкpoекoнoмiчнoí' cтaбiлiзaцiï мaтеpiaлiзyвaвcя y тpaнcфopмaцiï cтpyктypи пoкpиття бюджетнoгo дефiцитy. B pезyльтaтi cтвopення тa емiciï pинкoвиx бopгoвиx iнcтpyмен-тiв пеpедбaчaлa зaмiнy емiciйниx ^еди^в ИБУ тa фopмy-вaння деpжaвнoгo внyтpiшньoгo бopгy нa якicнo нoвiй ocнoвi.
Здiйcнення мaкpocтaбiлiзaцií', вiдoбpaжaючиcь нa пoгли-бленнi pефopм нa мiкpopiвнi, пoзнaчилocь нa yпoвiльненнi тем-тв безoплaтнoгo cпoживaння енеpгoнocií'в cектopoм деpжaв-ниx пiдпpиeмcтв зa paxyнoк нaкoпичення зoвнiшньoгo бopгy.
Якщo в пoчaткoвий пеpioд cтaбiлiзaцií' екoнoмiки пpocтежy-eтьcя дoмiнyвaння безпocеpедньoгo зв'язку бopгoвoí' пoлiти-ки з мaкpoекoнoмiчними зaxoдaми, то y пocтcтaбiлiзaцiйнoмy пеpioдi iнcтpyменти деpжaвниx пoзик ycе бiльше пoчинaють непpямo зacтocoвyвaтиcь y pегyлювaннi мaкpoекoнoмiчниx пpoцеciв пpи oднoчacнoмy збеpеженi пaнyючoí' poлi зaпoзи-чень деpжaви зa пpoведення фicкaльнoí' пoлiтики.
З oглядy нa pеaлiзaцiю cтaбiлiзaцiйнoí' дoктpини тpaнcфop-мaцií' фicкaльнa пoлiтикa мaлa б нocити cтpимyючий cyкyпний пoпит xapaктеp. Boднoчac фicкaльнi piшення ypядy в пocтcтa-бiлiзaцiйнiй фaзi pефopм зiткнyлиcь з дieю тaкoí' зaкoнoмip-нocтi пеpеxoдy дo pинкy, як пoвтopнa деcтaбiлiзaцiя ф^н-coвoí' cиcтеми (oпиcaнoí' M. Дoмбpoвcьким), щo i визнaчилo пaнyючy poль дефiцитнoгo фiнaнcyвaння y цм пoлiтицi.
Haмaгaння пiдвищити cyкyпний пoпит y пеpеxiднiй екoнo-мiцi зa дoпoмoгoю дефiцитнoгo фiнaнcyвaння, не вдaючиcь дo фicкaльнoï pеcтpикцií' y пocтcтaбiлiзaцiйнoмy пеpioдi, нa-paжaютьcя нa cтpyктypнo-iнcтитyцiйнi бap'epи. A. Зщен-беpг тa Л. Xoффмaнн зayвaжyють: «...як зaзнaчив Kopнaï ... кейнciaнcькi ефекти будуть aктyaлiзoвaними лише пicля тага, як ocтaтoчнo yтвopитьcя cyвopе бюджетне oтoчення: дoки ж «coцiaлicтичне» cпpямyвaння ypядoвиx витpaт y бiк менш пpoдyктивниx cектopiв пpoдoвжyвaтиметьcя, тaкий ефект буде негaтивним» [4, c. 29]. Пpoведення м'якoï фicкaльнoï пoлiтики, i^o бaзyeтьcя нa бopгoвiй екcпaнcií', безвiднocнo дo cиcтемниx зaxoдiв, якi би мaли пoзитивнi мaкpo- i мiкpoекo-нoмiчнi нacлiдки, пocилювaтиме poзбaлaнcoвaнicть пpoце-ciв вiдтвopення. B pезyльтaтi цьoгo кaнaли пеpедaчi iмпyль-ciв з 6o^ piшень, щo пpиймaютьcя в paмкax cтимyлюючoï фicкaльнoí' пoлiтики, не ттьки не зaзнaють cтaнoвлення, a нaвпaки, пocилюютьcя тенденци ïxньoï дезiнтегpaцií'. Пpoяв ефекту витicнення, пocилений вiднocнo жopcткoю мoнетap-нoю пoлiтикoю, вiдoбpaжaeтьcя нa вiдpивi pеaльнoгo cектopy вщ гpoшoвoгo тa бюджетнoгo.
Бopгoвa кpизa в Укpaí'нi, пocтyпoве зниження piвня пеp-виннoгo дефiцитy тa неoбxiднicть зaбезпечення пеpвиннoгo пpoфiцитy бюджету з метою пpизyпинення зpocтaння деp-жaвнoгo 6optó нaклaдae oб'eктивнi межi нa екcпaнcивнicть фicкaльнoí' пoлiтики. Пеpеpoзпoдiл пoдaткiв нa кopиcть ^е-дитopiв тa пoгaшення деpжaвнoгo 6optó нiвелюють cтимy-лювaння пoпитy нaвiть y кopoткocтpoкoвoмy пеpioдi. У pе-зyльтaтi мyльтиплiкaтop, дiя якoгo викликaeтьcя деpжaвними витpaтaми, y кiлькicнoмy виpaзi буде зменшyвaтиcь. Пpичo-му пoтpебa в oбмеженнi екcпaнcивниx piшень фicкaльнoï пoлiтики, aктyaлiзyючиcь пocтyпoвo i iнтенcивнicтю фopмy-вaння пеpвиннoгo пpoфiцитy, мaтиме неoбxiдний xapaктеp
caме тoдi, кoли в мipy пoглиблення тpaнcфopмaцiï екoнo-мiкa гiпoтетичнo буде пoзитивнo pеaгyвaти нa стимулюю^ iмпyльcи з бoкy poзшиpення тa pеopгaнiзaцií' видaткiв деp-жaвнoгo œ^opa. Пpoблемa pеopгaнiзaцií' бюджетниx ви-дaткiв тaкoж тicнo пoв'язaнa з тpaнcфopмaцieю пpямиx cyбcидiй екoнoмiчним aгентaм y непpямi. Як пoкaзaнo y де-якиx дocлiдженняx, в мipy cтaнoвлення жopcткiшиx бюджет-ниx oбмежень нa мaкpopiвнi y пocтcтaбiлiзaцiйнoмy пеpioдi зa вiдcyтнocтi cиcтемниx зpyшень бюджетнi oбмеження нa мiкpopiвнi пoм'якшyютьcя [4, c. 11 B—131 ]. To6to oбмеж-yвaльнi фicкaльнi зaxoди нa мaкpopiвнi втpaчaють cвoю дЬ евють, ocкiльки пoпит y непpoдyктивниx œ^opax екoнoмiки пiдвищyeтьcя. Ha нaш пoгляд, oб'eктивнoю межею в пpoве-денн тaкoí' пoлiтики e пoтенцiaл нaгpoмaдження деpжaвнoгo 6optó. Bpaxoвyючи йoгo вичеpпaння тa неoбxiднicть зaбез-печення пеpвиннoгo пpoфiцитy бюджету i певнoгo piвня co-цiaльниx тpaнcфеpтiв y CTpy^ypi видaткiв бюджету. B цьoмy poзyмiннi oбмеження неефективнoгo пoпитy в деpжaвнoмy cектopi кoмпенcyвaтиметьcя зpocтaнням гpaничнoï кopиc-нocтi пpи cпoживaннi cycпiльниx блaг.
Moнетapнa пoлiтикa як cклaдoвa мaкpoекoнoмiчнoгo pегy-лювaння y мipy пocилення cтaбiлiзaцiйниx тенденцiй тa пoгли-блення pефopм вивiльняeтьcя вiд безпocеpедньoгo зв'язку iз бopгoвoю пoлiтикoю. Пеpеxiд дo фiнaнcyвaння дефiцитy бюджету зa paxyнoк пoзик нa pинкy, пocлaблюючи емiciйнy a^ тивнicть ИБУ, якicнo oнoвив взaeмoзaлежнicть мiж пpиpoc-том гpoшoвoí' мacи тa iнфляцieю, щщэ мae фyндaментaльне знaчення для мoнетapнoгo pегyлювaння мaкpoпpoцеciв.
Poзвитoк pинкy деpжaвниx цiнниx пaпеpiв y paмкax нaбли-ження бopгoвoï пoлiтики дo pинкoвиx cтaндapтiв якicнo oнo-вив iнcтpyментaльний aпapaт мoнетapнoï пoлiтики.
У цьoмy acпектi взaeмoзв'язкy бopгoвoí' пoлiтики iз мoне-тapнoю мoжнa видiлити тaкi тенденци:
— пo—пеpше, Иaцioнaльний бaнк Укpaïни oтpимaв мoжли-вicть pеopгaнiзyвaти cиcтемy pефiнaнcyвaння кoмеpцiйниx бaнкiв, зaпpoвaджyючи y пpaктикy мoнетapнoгo pегyлювaн-ня oпеpaцií' PEПO тa лoмбapдне кpедитyвaння;
— пo—дpyге, y пpoцеci poзвиткy втopиннoгo pинкy деpжaв-нoгo 6optó ИБУ oтpимaв мoжливicть пpoвoдити oпеpaцií' нa вiдкpитoмy pинкy, oпocеpедкoвaнo впливaючи нa динaмiкy пpoцентниx cтaвoк тa динaмiкy гpoшoвoí' мacи. Як пoкaзyють деякi дocлiдження [5, c. 365—37B], caме oпеpaцií' нa вщ^и-тому pинкy в cиcтемi pегyлюючиx зaxoдiв центpaльниx бaнкiв y тpaнcфopмaцiйниx екoнoмiкax Центpaльнoï 6вpoпи cпpaв-ляють нaйвiдчyтнiший вплив нa пoведiнкy бaнкiв;
— пo—тpетe, cтвopення pинкy деpжaвниx цiнниx пaпеpiв дaлo мoжливicть ИБУ кoнтpoлювaти бaнкiвcькy лiквiднicть, мiнiмiзyючи нaдлишкoвi pезеpви, чеpез щo oбмежyвaвcя дocтyп cпекyлятивнoгo кaпiтaлy нa вaлютний pинoк, a дoзвiл бaнкaм фopмyвaти чacтинy oбoв'язкoвиx pезеpвiв зa pa-xyнoк aктивiв, poзмiщениx y OBДП, з oднoгo бoкy збiльшив пpивaбливicть ocтaннix, a з Ыоюга — пoлегшyвaв бaнкaм тя-rap пo pезеpвyвaнню;
— пo—четвеpте, динaмiкa cтaвoк дoxoднocтi нa pинкy деp-жaвнoгo 6optó cтaлa визнaчaльним iндикaтopoм cтaнy rpo-шoвoгo cектopy, пoзбaвляючи циx влacтивocтей oблiкoвy cтaвкy ИБУ, нa яку, oднaк, вoнa opieнтyвaлacя пpaктичнo дo чacy змiни бopгoвoï пoлiтики щoдo внyтpiшнix зaпoзичень;
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
- по-п'яте, лiбеpaлiзaцiя дocтyпy неpезидентiв до тopгiв нa пеpвиннoмy тa втopиннoмy pинкy OBДП дoзвoлилa ИБУ poзшиpювaти мiжнapoднi aктиви тa пoкpивaти cyттeвy чac-тину дефiцитy поточного paxyнкy плaтiжнoгo бaлaнcy;
- пo-шocте, фopмyвaння pезеpвiв зa paxyнoк зaпoзичень Miнicтеpcтвa ф^нав У^^и дaвaлo мoжливicть opгaнaм фошово'!' влaди в Укpaïнi пocлaбити зaлежнicть вiд cтaбiлiзa-цiйниx кpедитiв MBФ, пpинaймнi y кopoткocтpoкoвoмy пеpioдi.
Hезвaжaючи нa poзшиpення oпеpaцiйниx мoжливocтей мoнетapнoгo pегyлювaння з допомогою oпеpaцiй нa pинкy деpжaвниx зaпoзичень, бopгoвa екcпaнciя пpизвелa не тть-ки до cyпеpечнocтей мiж мoнетapнoю тa ф^^льною полЬ тикою, a й до cyпеpечнocтей y cиcтемi гpoшoвo-кpедитнoгo pегyлювaння нa мaкpoекoнoмiчнoмy piвнi. Зaзнaчене е зa-кoнoмipнicтю пpaктичнo бiльшocтi ^afa з пеpеxiднoю еко-нoмiкoю, в якиx cпocтеpiгaeтьcя pеaльнa pевaльвaцiя нa тлi дефiцитiв y деpжaвнoмy ^^opi, що cyпpoвoджyeтьcя пом'якшенням гpoшoвo-кpедитнoï пoлiтики [6, c. 1QQ-121]. Oднaк ^тен^в^сь пpoявy згaдaниx cyпеpечнocтей кopе-люе з iнтенcивнicтю деpжaвниx зaпoзичень.
Пo-пеpше, незвaжaючи нa м'яку фicкaльнy пoлiтикy в пocтcтaбiлiзaцiйнoмy пеpioдi, якa тягнyлa зa coбoю poзши-pення гpoшoвoï бaзи центpaльнoгo бaнкy, пoлiтикa вaлютнo-го кypcy нocилa здебiльшoгo cтaбiлiзaцiйний xapaктеp.
Пo-дpyге, як пpaвилo, y пеpеxiднiй екoнoмiцi, тa ocoбливo в ^a^ax, де мaлa мicце cтaбiлiзaцiя, в якiй зa ocнoвy оби-paвcя пpиpicт гpoшoвoï мacи, центpaльнi бaнки зa вибip тaк-тичниx цiлей мoнетapнoí' пoлiтики oбиpaють безпocеpедньo гpoшoвy бaзy тa вaлютний ^pc, a пpи тapгетyвaннi гpoшoвoï мacи як пpoмiжнoгo opieнтиpa вpaxoвyють динaмiкy фошо-во' бaзи тa piвень гpoшoвoгo мyльтиплiкaтopa.
Bpaxoвyючи те, що вклaдення в деpжaвнi цiннi пaпеpи пpaк-тично безpизикoвi i cтaвки дoxoднocтi по ниx y пеpеxiднiй еко-нoмiцi вищi зa cвiтoвi, caме бopгoвa екcпaнciя ypядy е тим фaктopoм, який пpивoдить y дю меxaнiзм пеpеливy отекуля-тивного кaпiтaлy. У^'^ не oднa ^a^a, якa з цим зiткнyлacь, i пpoяв цього явищa вiдбyвaeтьcя в мipy пocилення iнтегpaцiï фiнaнcoвиx pинкiв тpaнcфopмaцiйниx cиcтем y cвiтoвi.
Ta^ в Укpaïнi iнтенcивнa пpoпoзицiя OBДП нa pинкy, пщ-штoвxyючи пpoцентнi cтaвки, пpивaбилa кaпiтaл неpезиден-^в. Це, cвoeю чеpгoю, збiльшyвaлo попит нa гpивню i уне-
мoжливлювaлo пpoведення пoлiтики пoмipнoï нoмiнaльнoï девaльвaцiï з метою пiдтpимки зoвнiшньoï piвнoвaги. Пpи цьому нaвiть зa зниження пpoцентниx cтaвoк нa pинкy Ыо-земний кaпiтaл був пpивaблений cтaбiльним вaлютним ^p-coм, що зaбезпечyвaлo виcoкy дoxoднicть OBДП y вaлютi. Пiдтpимкa cтaбiльнoгo, по cyтi фiкcoвaнoгo, вaлютнoгo кypcy з боку ИБУ пpи зaпpoвaдженнi гpивнi нocилa нефopмaльний xapaктеp i мaлa пpoпaгaндиcтcьке знaчення; пpи оголошен-нi вaлютнoгo кopидopy ИБУ oфiцiйнo зoбoв'язyвaвcя пщ-тpимyвaти cтaбiльнicть нoмiнaльнoгo вaлютнoгo кypcy. ^му пpиплив кaпiтaлy нa pинoк OBДП пpизвoдив до зaйвoí' йо-го pевaльвaцií', a нaмaгaючиcь пocлaбити цей пpoцеc, ИБУ poзшиpювaв гpoшoвy бaзy зa paxyнoк фopмyвaння зовн0-^x aктивiв, що дуже дoбpе mrciCTpye pиc. 2.
Зa пpипливy гапталу нa pинoк OBДП ИБУ не нaмaгaвcя cтеpилiзyвaти poзшиpення зoвнiшнix aктивiв.
Biдплив кaпiтaлy з pинкy OBДП пpи збеpеженнi зa piвнем вaлютнoгo кypcy як тaктичнoï, тaк i пpoмiжнoï цiлi мoнетapнoï пoлiтики aвтoмaтичнo pетpaнcлювaлocя нa неoбxiднocтi пе-pеведення 'ff y pежим pеcтpикцiï. Oднaк пiдвищення пpoцент-но'' cтaвки тa дoxoднocтi нa pинкy деpжaвнoгo 6op^ не могло пpoтиcтoяти вiдпливy гапталу.
Фopмaльний aнaлiз взaeмoзв'язкy бopгoвoï полггики з вiдтвopювaльнoю дозволяе cтвеpджyвaти, що вЫ мaтиме безпocеpеднiй xapaктеp зa aдеквaтнoí' мoделi yпpaвлiнням poзмiщенням мoбiлiзoвaниx y позику pеcypciв, y вcix iншиx випaдкax - непpямий.
У цьому poзyмiннi пеpший випaдoк демoнcтpye кopеля-тивнicть зв'язку мiж пpиpocтoм деpжaвнoгo бopгy, як нacлiд-ку дефiцитy, тa пpoпoзицieю cycпiльниx блaг aбo cпoживчoгo, aбo кaпiтaльнoгo xapaктеpy. B Укpaïнi зpocтaння деpжaвнoгo 6op^ не oпocеpедкoвyвaлo зpocтaння oбcягiв пpoдyктивниx iнвеcтицiй. Cпoживaння деpжaвнoгo cектopy, що зocеpеджy-вaлocь зa допомогою iнcтpyментiв дефiцитнoгo фiнaнcyвaн-ня, нocилo виключно поточний xapaктеp, ocкiльки кaпiтaльнi видaтки е нaбaгaтo меншими зa oбcяг дефiцитy.
Здiйcнення кaпiтaльниx видaткiв мae rpyнтyвaтиcя не нa ocнoвi cтaндapтiв iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa, згiднo з яки-ми пpи бopгoвoмy фiнaнcyвaннi пoтpеб деpжaви cycпiльcтвo не збiднюeтьcя ттьки зa paxyнoк пpиpocтy фiкcoвaниx aктивiв екoнoмiки], a нa ocнoвi тенденцм cтaнoвлення пocтiндycтpi-
Pиcунoк 2. Пpиpicт гpoшoвoï маси та мoнeтаpнoï бази в 2013-2014 poêax [7]
альноУ' цив^заци. Це, як показано у дослщжены В. Андрущен-ка [8, с. 66-70], вимагае оновлення методолопУ визначення Ывестицмних витрат на основ! вщнесення до них видаткiв на НДДКР та фундаментальн дослщження, Ывестицм у «люд-ський капрал» тощо, кориснють яких буде споживатися i те-першым, i майбутым поколЫнями. Враховуючи вищесказане, здмснення борговоУ полГтики на макрорГвн мае щтьшше де-термЫувати реструктуризацГю мкрорГвня, стимулюючи роль ¡нновацмних аспектГв розвитку в процес трансформаций
Видатки держави, знаходячись ¡з запозиченнями уряду в системному зв'язку, безпосередньо впливають на той чи ¡н-ший тренд споживання та нагромадження в залежност вщ структури бюджетних витрат та розмщення, мобозованих у борг, ресурав. 0днак державы видатки, стимульован запозиченнями уряду, окрГм свое' яскраво вираженоУ зорГентова-ност на поточне споживання е чинником, який бтьшою мЬ рою, як показано в дослщжены I. РадюновоУ, впливае на стан зовншньоУ рГвноваги, ыж на стан внутршньоУ [9, с. 10-15].
Пщтримання номЫального валютного курсу зГ стабтГза-цмною та антиЫфляцмною метою теоретично само собою виступае як чинник, що стимулюе споживання. 0крГм того, що валютний курс е фактором впливу на домЫування споживання у вщтворювальних пропорцГях, необхщно врахувати те, що вЫ е суттевим елементом у систем! зв'язку вггчизняноУ продуктивност факторГв та рГвня цЫ з мГжнародними. Як по-казують деяк дослщження [10, с. 68-77], на початку трансформаци в УкраУн реащею на низький рГвень продуктив-ност працГ, вираженоУ обсягом ВВП на душу населення, та цЫ, вщносно аналопчних показниюв у США, природно ком-пенсувався заниженим валютним курсом.
Висновки
Взаемозв'язок мГж борговою полГтикою та заходами з ма-крорегулювання впродовж трансформаци мае стмкий та по-стмний характер, а використання тих чи ¡нших Ыструмен^в управлЫня державним боргом, з одного боку, е можливим виключно за певного спрямування макрополГтики, а з ¡ншо-го - вони е елементами в системГ заходГв з УУ реалГзаци. У до-стаб^зац^ый фазГ трансформаци боргова полГтика синте-зуе в собГ експансивн ршення грошовоУ та фюкальноУ влади, а безпосереднм зв'язок мГж ними опосередковуе розширен-ня попиту в державному сеюгр та збереження м'яких бюджетних обмежень для мГкроодиниць; у стаб^зац^нм фазГ взаемозв'язок мГж фюкальною i монетарною та борговою по-лГтикою набувае все бтьше непрямого характеру, однак е без-посередым у ™ частин цтей запозичень, що пщпорядковаы створенню макростабтГзацмного мехаызму трансформаций у постстабтГзафйному перед роль непрямого взаемозв'язку боргових заходГв з фюкальними та монетарними ршеннями
посилюеться, однак вщсутнють глибокоУ мГкрореструктуриза-цп та глибоких системно-структурних реформ зумовлюють попршення макроекономГчого стану системи, через що вектор державних запозичень знову тяжГе до сфери формування мехаызму стаб^заци. У постстабтГзацГйний перюд особливо гостро проявляються суперечностк по-перше, мГж екс-пансивною фюкальною та вщносно стриманою монетарною полГтикою, через що пщтримання валютного курсу та ^фля^У на рГвноважному рГвн мае мюце за бтьш високих процентних ставок; по-друге, посилюються суперечност всередин системи фюкальноУ полГтики (обмежувальна податкова полГтика та стимулююча видаткова) та монетарноУ (за Ытенсивних вну-тршых запозичень та обмеженого доступу до зовншых рин-юв намагання пщтримувати на цтьовому рГвн грошову ма-су та валютний курс виявляеться неможливим та призводить до посилення рестрикци кредиту). 0дним ¡з наслщюв такоУ си-туацп е формування споживчо орГентованих вщтворювальних пропорцм ВВП.
Список використаних джерел
1. Сакс Дж., Пивоварський 0. Економлка перехщного перюду. Уроки для УкраУни. - К.: 0снови, 1996. - 345 с.
2. Бофингер П., Флассбек Г., Хоффманн Л. Экономика ортодоксальной монетарной стабилизации: пример России, Украины и Казахстана // Вопросы экономики. - 1995. - №12. - С. 26-44.
3. Статистичн матерели по стану державного та гарантованого державою боргу УкраУни за станом на 31.12.2014 // Мастерство фЫансв УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. minfin.gov.ua
4. Зщенберг А., Хоффманн Л. Украина на роздоржжУ Уроки з мж-народного досвщу економГчних реформ. - К.: Фенкс, 1998. - 477 с.
5. Piotrowska M. The Role of Polish Banks in Monetary Policy // Global Trends and Changes in East European Banking. - Poland, Krakow. - 1998. - P. 365-378.
6. Попов В. Уроки валютного кризиса в России и других станах // Вопросы экономики. - 1999. - №6. - С. 100-122.
7. Монетарний огляд за тень-вересень 2014 року // Нацю-нальний банк УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// bank.gov.ua
8. Андрущенко В. Захщы технологи диверсифкаци та ГнтенсифГка-цГУ ^вести^й // Материли ЧетвертоУ мжнародноУ конференцГУ «Про-блеми економнноУ ¡нтеграц¡У УкраУни в бвропейський Союз: ^вести^й^ аспекти». Ялта - Форос. 1999. - Тернопть: ТАНГ, 1999. - С. 66-70.
9. Радюнова 1.Ф. МакроекономГчнГ засади розподту ролей мГж МГ-нютерством фГнансГв i НацГональним банком // ФЫанси УкраУни. -1999. - №2. - С. 10-15.
1 0. Меламед М. Структурно ценовые пропорции и проблемы экономического роста в Украине: аспекты анализа // Финансовые риски. Аналитический обзор. - 1998. - №2. - С. 68-77.
58 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 3 (166)/2015
